Інформаційна система "Відділення банку"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота з дисципліни

«Бази даних»

На тему:

Інформаційна система «Відділення банку»

Зміст

Вступ

1. Аналіз предметної галузі

2. Постановка задачі

3. Проектування бази даних

3.1 UML-моделювання

3.2 Побудова ER-діаграми

3.3 Побудова схеми реляційної бази даних у третій нормальній формі

4. Опис Програми

4.1 Загальні відомості

4.2 Виклик і завантаження

4.3 Призначення і логічна структура

4.4 Опис фізичної моделі бази даних

4.5 Опис програмної реалізації

4.6 Опис автоматизації

4.7 Задача автоматизації

Висновки

Перелік посилань

проектування база даних моделювання

Вступ

Зараз основним користувачем інформаційних систем являються банки. Отже, я вирішила розробити таку систему саме для відділення банку. Я вважаю, що набагато зручніше використовувати бази даних для роботи з клієнтами банку, для прискорення роботи працівників відділення, для ведення статистики на різний проміжок часу. Цей продукт направлений на різні комерційні банки, які прагнуть покращити свою роботи з клієнтом. Використання баз даних гарантує синхронне підтримання даних. Також, якщо використовувати файлові системи може виникнути надлишок даних. Проблемою в даній галузі являється те, що зберігають дані в текстових файлах, а це набагато сповільнює процес оновлення даних та зменшується ефективність роботи банку[1].

Метою курсового проектування була розробка бази даних для одного відділення банку та створення програми, що має простий інтерфейс та легка в використання працівниками банку для роботи з клієнтами, ведення різноманітних статистичних даних, покращити якість обслуговування клієнтів банку, шляхом скорочення помилок та підвищення точності записів(договорів), підвищити ефективність роботи працівників, швидкість виконання операцій, спростити виконання деяких банківських операцій, покращити пошук даних.

Спроектована база даних дозволяє швидко звертатися до даних,а розроблена програма дозволяє автоматично нараховувати проценти вкладнику. Також відбувається автоматичне збереження даних. Є можливість додавати або видаляти вкладників та види вкладів(депозитів),вести статистику. Програмний продукт має простий інтерфейс, що забезпечує легке отримання інформації як вкладниками банку так і його працівниками, бо існує форма для авторизації користувача.

Перевагою саме цієї програми є легкість у використанні, вона використовує невеликі ресурси, не потрібно підключатися до Internet-ресурсів.

Так як на даний момент найбільше використовують ОС Windows, то саме для цієї ОС була розроблена дана програма. Використана платформа .NET Framework 3.5, а середовище для розробки Microsoft Visual Studio 2008. А в якості СУБД було використано Microsoft SQL Server 2008.

1. Аналіз предметної області

Під час аналізу предметної галузі були розглянуті існуючі проблеми та розроблена концептуальна модель.

Предметна область: відділ банку, який обслуговує вкладників.

Ще багато століть тому почався розвиток банківської системи, але за такий проміжок часу ми нажаль не відійшли далеко від рукописної роботи. Декілька десятиріч тому робота працівників банку являлася в тому, що заповнялося багата кількість рукописних форм про вкладника,а для урегулювання роботи між декількома банками потрібно було роботи велику кількість звітів та доставляти її через почтові шляхи або пізніше через факс. Як ми бачимо це набагато сповільнювало роботу банку, особливо це відзначалося на оновленні інформації. Потім прийшов етап, коли почалося поширення автоматизації та дані про вкладників, різна інформація про договори, про відділення банків, різноманітні звіти зберігалися в текстових файлах та це набагато сповільнює роботу банку, немає можливостей транзакцій, повільне оновлення інформації. Використання файлів також накладає багато непотрібних задач, наприклад, потрібно постійно турбуватися про запис інформації у файл, про її сортування.

На даний момент, коли по всьому світу панує твердження, що «час - це гроші», особливо потрібно слідкувати, за часом роботи з інформацією. Тому використання баз даних набагато спрощує роботу, бо вже сама система турбується про зберігання та захист інформації, сортування, набагато швидший процес вибірки даних. А в період закінчення дві тисячі восьмого року, коли кожну країни захопила фінансова криза, а всі галузі виробництва залежні від банківської системи, я вирішила, що розробка саме такої системи дозволить працівникам більш ефективно використовувати час та не турбуватися про достовірність інформації. Використання різноманітних СУБД набагато спростить роботу у цій галузі, наприклад, такі як MySQL, Oracle, MsSQL, Access і інші. Їх ефективність досягається шляхом чіткої структури, зрозумілості, легкості та гнучкості у редагуванні інформації. Вони дозволяють правильно структурувати інформацію, полегшити роботу з нею, обробляти шляхом різноманітних запитів, і робити це легко і швидко[7].

В своєму курсовому проектування я використовую MsSQL, бо це одна з найбільших систем роботи з базами даних в архітектурі «клієнт-сервер». Особливості системи - робота сервера тільки в операційних системах ряда Microsoft Windows NT - NT Server 4.0, 2000 Server, Server 2003, Server 2008, при цьому клієнтська частина може взаємодіяти з сервером з Microsoft Windows 98 та інших операційних систем. У своєму складі система має засоби створення баз даних, роботи з інформацією баз даних, перенесення даних з інших систем, резервного копіювання та відновлення даних, розвинену систему транзакцій, систему реплікації даних, реляційну підсистему для аналізу, оптимізації і виконання запитів клієнтів, систему безпеки для управління правами доступу до об'єктів бази даних. Також вона має такі позитивні якості, як стабільність та надійність роботи, робота на віддаленому сервері, можливість працювати з великими розмірами даних. Саме ця СУБД має комерційну підтримку корпорації Microsoft, існування безкоштовної версії для розробників.

Цей програмний продукт надає можливість працівникам додавати вкладників, існують також деякі обмеження при виконання саме цієї операції, що набагато зменшує кількість помилок. Також за допомогою цього продукту є можливість додавання і види вкладу, створювати різноманітні звіти на різні періоди по різним параметрам, а це являється одним із видів роботи працівників. Так як сам вкладник немає доступ до конфіденційних даних банку, а саме він не може переглядати інформацію про договори, про клієнтів банку, змінювати дані, тому йому надана функція тільки перегляду інформацій про різноманітні банки.

Кінцевими користувачами являються: директор банку, працівники банку, державні організації, гість.

Категорії користувачів представленні на загальній моделі бізнес - прецедентів (див. рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Загальна модель бізнес-прецедентів

В залежності від обраної категорії кожен користувач цього програмного продукту виконує свої функції.

Працівник банку має найбільше функцій в цьому програмному продукті:

1) додавання вкладника;

2) видалення вкладника;

3) редагування інформації про вкладника;

4) додавання видів вкладів;

5) формування різноманітних запитів;

6) працювати із звітами;

Директор банку має такі ж функції як і працівник банку, але найбільш його мають цікавити так функції як:

1) отримання звітів.

Гість в цьому програмному продукту має можливість отримувати інформацію тільки про відділення банку. Так як інформація про вкладників конфіденційна він не має пароля до входу до цієї системи, тому його єдиною функцією являється:

1) перегляд інформації про відділення банків.

Державні організації не мають доступу до даних про клієнта чи змінювати будь-які дані клієнта або ж вносити зміни до роботи з видами вкладів. Вони мають можливість тільки вимагати від банків надати їм звіти про роботу банків за деякий період. Отже:

1) отримання звітів.

Розглянути ці функції можна на діаграмі бізнес-прецедентів (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 - Діаграма бізнес - прецедентів

Щоб отримати представлення про реалізацію, можна розглянути діаграму для бізнес - прецеденту «Редагування інформації про вкладника» (рисунок 1.3). При редагуванні інформації працівником банку окрім інформації про самого вкладника, також можливо автоматично додати і договір для цього вкладника, саме це і показується на рисунку 1.3.



Рисунок 1.3 - Діаграма бізнес прецедентів для прецеденту «Редагування інформації»

Також побудовано діаграму бізнес - об'єктів для даного прецеденту (рисунок 1.4)

На цій діаграмі ми бачимо, що працівник банку обирає старі дані про клієнта, які можна поділити на два великих параметра, як інформація про клієнта (ПІБ, адреса, паспортні дані та інше) та інформація по договорам клієнта. Старими даними називаються ті дані, які працівник змінює, та оновлені дані - це ті дані, які було змінено, та вони передаються в старі. Працівник банку являється внутрішнім виконавцем.



Рисунок 1.4 - Діаграма бізнес - об'єктів для «Редагування інформації»

Під час аналізу предметної області було розроблену концептуальну модель, яка побудована на підставі мети курсового проектування, її можна розглянути на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 - Концептуальна модель інформаційної системи «Відділ банку»

2. Постановка задачі

На сучасному етапі розвитку суспільства бази даних стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони успішно використовуються практично в усіх областях людської діяльності. Банки являються основними користувачами саме таких систем, бо їм потрібно постійно впорядковувати, автоматично зберігати та ефективно використовувати цю інформацію. Оскільки на сьогоднішній день багато прикладних програм створених на подібну тему, вона є досить актуальною, але яку можна розвивати та збагачувати. Взагалі у сучасному світі інформаційних технологій, коли майже кожна гілка людського життя охоплюється автоматизованими системами, програмним забезпеченням і т.ін., дуже важко обійтись без подібних програмних продуктів.

Основними користувачами моєї системи являються працівники банку. Є ще одна категорія користувачів - це гості.

Для першої категорії розробляються основні функції, а для другої - простий інтерфейс для перегляду загальної інформації про банки.

В даному програмному продукті існую форма для авторизації користувачів, тобто людина, що не знаю паролю не зможе зайти до системи, бо саме в базі даних зберігається конфіденційна інформація. Отже саме так відбувається розподілення користувачів.

Для працівників банку виконуються такі функції:

1) видалення та додавання вкладників;

2) додавання видів вкладів;

3) пошук, сортування та фільтрація по полях, які можна спостерігати на

головній формі програми;

4) редагування інформації про вкладника;

5) додавання договорів до вибраного вкладника;

6) можливість звертання з довільним запитом до бази даних;

7) формування звіту з кількістю договорів для всіх вкладників;

8) формування звіту, в якому спостерігаємо інформацію про клієнта, суму

вкладу, інформація про вклад, кінцева сума після нарахування відсотків.

Для гостей створено функцію перегляду інформації про банки.

Вихідними даними являється інформація про користувача: ПІБ, паспортні дані, телефон, адреса, ідентифікаційний код; інформація про вид вкладу: назва, валюта, процентні дані, строк дії даного вкладу, мінімальна та максимальна сума вкладу; інформація про договори: номер договору, сума, дата укладання договору,дата закінчення договору; інформація про банк: назва банку та його адреса. Як ми бачимо, то вихідні дані поділяються на сутності концептуальної моделі.

Функції, які реалізовані в курсовому проекті повністю відповідають функціям працівників та для гостьового доступу:

- авторизований вхід до програми за паролем та вибором виду користувача;

- введення даних, зберігання даних;

- пошук, фільтрація та сортування за обраним параметром;

- додавання, редагування та видалення вкладників банку працівниками;

- отримання інформації про кількість договорів у кожного вкладника;

- отримання звіту по вибраному вкладнику, з автоматичним нарахування відсотків до вкладеної суми, отримання в цьому звіті інформації про нього;

- вибір тільки тих вкладників, у яких дата вкладу закінчується саме сьогодні, що набагато полегшує роботу працівників;

- можливість звертатися з довільним запитом до бази даних.

3. Проектування бази даних

3.1 UML-моделювання

UML-моделювання включає модель системних прецедентів та діаграма послідовностей [5].

Модель системних прецедентів - відображає, яким чином виконавці застосовують можливості системи (що відображаються у вигляді прецедентів).

Додаткові поняття:

«Розширює» - стереотип взаємозв'язку, коли при певних умовах може виконуватися необов'язковий прецедент.

«Включає» - стереотип взаємозв'язку, коли прецедент входить в один або в декілька прецедентів в одній або декількох точках. В таблиці 3.1 приведені перетворення з бізнес-моделі в модель системних прецедентів.

Таблиця 3.1 - Перетворення бізнес - моделі в модель системних прецедентів

В бізнес-моделі		В моделі системних прецедентів
Бізнес-прецеденти	становляться	Підсистемами
Зовнішні виконавці	становляться	Виконавцями
Внутрішні виконавці	становляться	Виконавцями або прецедентами
Процеси, що виконуються внутрішніми виконавцями	становляться	Прецедентами

Спочатку перевіряємо на права, потім відбувається поділ на виконавців «працівника банку» та «гостя». Виконавець «Працівник банку» включає «роботу з вкладниками», «перегляд звітів», «робота з видами вкладу», які в свою чергу також мають прецеденти, які можна розглянути на моделі системних прецедентів на рисунку 3.1. Всі прецеденти, виконавці та підсистеми співпрацюють з базою. Саме модель системних прецедентів дозволяє переглянути саме як виконавці використовують можливості системи.

Рисунок 3.1 - Модель системних прецедентів

За допомогою діаграми послідовностей можна відобразити взаємодію між об'єктами та повідомлення, які вони відправляють один одному в період виконання прецеденту [5]. На діаграмі послідовностей відображено реалізація прецеденту «Редагування даних» (рисунок 3.2).



Рисунок 3.2 - Діаграма послідовностей «Редагування даних»

3.2 Побудова ER-діаграми

На основі проведеного аналізу постановки задачі та побудові концептуальної моделі визначено такі сутності як:

- клієнт;

- договір;

- депозит;

- вид депозиту.

Інформацією про клієнта являється номер клієнта, ПІБ, ідентифікаційний код, адреса, телефон та паспортні дані. Первинним ключем обрано номер клієнта.

Договір містить таку інформацію номер клієнта, номер договору та дата укладання договору. Ключем являється номер договору. Ця сутність пов'язана з клієнтом зв'язком багато - до - одного, так як клієнт може мати багато договорів.

Депозит містить інформацію номер договору, номер виду депозиту, дата закінчення даного договору та сума грошей. Первинним ключем обрано номер договору. Сутність «Депозит» пов'язана з «Договором» зв'язком один - до - одного, адже один договір може бути тільки одного типу та одного виду.

Вид депозиту має такі параметри: номер виду депозиту, назву, валюту, відсотки, максимальну та мінімальну суму укладення договору, час, на який укладається договір. Ключем у цій сутності обрано номер виду депозиту. Сутність «Вид депозиту» пов'язана з сутністю «Депозит» пов'язана багато - до - одного.

Кінцевий результат - це ER - діаграма представлена на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - ER - діаграма

На основі побудованої ER - діаграми я побудувала схему бази даних (рисунок 3.4).



Рисунок 3.4 - Схема бази даних

3.3 Побудова схеми реляційної бази даних у третій нормальній формі

Використовуючи сутності концептуальної моделі (рисунок 1.5) та схему бази даних (рисунок 3.4), можна розглянути таблиці бази даних:

а) таблиця, яка містить інформацію про клієнтів, - «Clients» (таблиця 3.2). Вона відповідає сутності «Клієнт».

Таблиця 3.2 - Інформація про клієнтів

Полями даної таблиці є:

- ClientId - номер клієнта, який є первинним ключем;

- Name - ПІБ клієнта банку;

- Code - ідентифікаційний код клієнта;

- Address - адреса проживання даного клієнта;

- Tel - його телефон;

- Passport - паспортні дані.

б) наступною таблицею являється «Dogovors» (таблиця 3.3). Вона відповідає сутності «Договор» та містить такі поля:

- DogovorId - номер договору (первинний ключ);

- ClientId - номер клієнта;

- Date - дата укладання договору.

Таблиця 3.3 - Таблиця договорів

в) третя таблиця - «Deposites» відповідає сутності «Депозит» (таблиця 3.5) - має такі поля:

- DogovorId - номер договору;

- DepositeKindId - номер виду депозита;

- Srok - дата закінчення договору;

- Summa - сума, на яку укладає договір даний клієнт.

Таблиця 3.5 - Договір клієнта

г) останньою таблицею є «DepositeKinds». Ця таблиця відповідає сутності «Вид

депозиту» та має інформацію про вид вкладу (таблиця 3.6). Поля таблиці:

- DepositeKindId - номер виду вкладу;

- Currency - валюта даного депозиту;

- Min - мінімальна сума укладання договору;

- Max - максимальна сума;

- Prc - процентна ставка вкладу;

- Title - назва вкладу;

- TimeOfSrok - кількість місяців, на які укладається договір.

Таблиця 3.5 - Інформація про вид вкладу

На основі всіх цих даних та таблиць можна навести перехід від першої нормальної форми до третьої [1,5]. Першу нормальну форму зображено на рисунку 3.5

ClientId

Name

Code

Passport

Tel

Address

DogovorId

Date

DepositeKindId

Srok

Summa

Currency

Title

Min

Max

Prc

TimeOfSrok

Рисунок 3.5 - Перша нормальна форма

Так як всі поля атомарні, то таблиці знаходяться у першій нормальній формі, то на рисунку 3.6, 3.7 можно спостерігати перехід до другої нормальної форми.

*DepositeKindId *ClientId

Currency Name

Title Code

Min Address

Max Passport

Prc Tel

TimeOfSrok

Рисунок 3.6 - Друга нормальна форма

*ClientId

*DogovorId

Date

Srok

Summa

Рисунок 3.7 - Друга нормальна форма (продовження)

Всі дані таблиці знаходяться у другій нормальній формі, так як всі не ключові атрибути залежні від первинного ключа та знаходяться у першій нормальній формі. Але існує транзитивна залежність. Після її вирішення отримуємо третю нормальну форму (рисунок 3.8, 3.9), завдяки якій можна спостерігати правильно побудовану схему бази даних.

*DepositeKindId*ClientId*ClientId

Currency Name*DogovorId

Title Code Date

Min Passport

Max Address

Prc Tel

TimeOfSrok

Рисунок 3.8 - Третя нормальна форма

*DogovorId

Srok

Summa

Рисунок 3.9 - Третя нормальна форма (продовження)

Таблиці баз даних будуть знаходитися у третій нормальній формі тільки тоді, коли таблиці будуть знаходитися у другій нормальній формі та будуть відсутні транзитивні відношення, які ми можемо спостерігати на рисунках 3.8 та 3.9.

4. Опис програми

4.1 Загальні відомості

Програму було розроблено у середовищі Microsoft Visual Studio 2008 на платформі .Net Framework 3.5. В якості СУБД використовується Microsoft SQL Server Express 2005. СУБД було обрано виходячи з наступних факторів:

- можливість роботи на видаленому сервері;

- стабільність роботи;

- ефективність при роботі з великими обсягами даних.

Оскільки програма працює з великою кількістю даних, вона потребує значних обсягів оперативної пам'яті. Рекомендовано характеристики ПК та програмного забезпечення:

- CPU: 1,7 GHz або вище;

- RAM: 512 Mb або вище;

- ОС: Microsoft Windows XP або Microsoft Windows Vista з .Net Framework 3.5

На серверній частині - Microsoft SQL Server 2005.

4.2 Виклик і завантаження

Для функціонування програми окрім exe-файлу програми необхідний також .config-файл, у якому задаються параметри підключення до СУБД. Таким чином, для роботи з програмою необхідно виконати exe-файл та авторизуватись у системі.

4.3 Призначення і логічна структура

Даний програмний продукт створено для полегшення роботи працівників банку. Вона виконує так функції:

- додавання вкладника (AddPeople);

- видалення вкладника (MainForm);

- редагування інформації про вкладника (ShowClient);

- додавання договорів для вибраного вкладника (AddDogovor);

- додавання виду вкладу (AddKind);

- фільтрування даних при перегляді інформації (MainForm);

- пошук інформації за ПІБ (MainForm);

- пошук інформації за валютою (MainForm);

- пошук інформації за видом вкладу (MainForm);

- пошук інформації за процентною ставкою (MainForm);

- перевірка при вході в режим працівника банку. Якщо перевірка пройшла успішно, користувачу надається право виконувати всі вищесказані функції, інакше - ні (Доступ);

- при вході в програму в режимі гостя, дозволяється переглядати інформацію про банки (Banks);

- виведення списку договорів (MainForm);

- виведення списку видів вкладів (KindOfDeposites);

- перегляд звіту «Статистика» (Report1);

- перегляд звіту «Договір клієнта» (Report2);

- довільний запит (QueryEditor);

- перегляд справочної інформації (AboutBox1);

- перегляд клієнтів, у яких саме сьогодні закінчується договір (MainForm).

Як ми бачимо, у даній роботі використовуються як прості запити та функції, наприклад, виведення даних, додавання та видалення інформації; складні запити, видалення повної інформації про клієнта, редагування даних; виконана задача автоматизації - авторизований доступ до системи, виведення клієнтів, у яких сьогодні закінчується договір, при перегляді звіту, можна автоматично друкувати договір з клієнтом.

4.4 Опис фізичної моделі бази даних

На основі схеми бази даних розроблено фізичну модель, що містить такі таблиці 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5.

Таблиця 4.1 - Таблиця «Інформація про банки»

Вона містить такі поля:

- NumberOfBank - номер банку (первинний ключ);

- Bank - назва банку;

- AddressOfBank - його адреса.

Таблиця 4.2 - Таблиця «Інформація про клієнта»

Поля цієї таблиці:

- ClientId - номер клієнта, який є первинним ключем;

- Name - ПІБ клієнта банку;

- Code - ідентифікаційний код клієнта;

- Address - адреса проживання даного клієнта;

- Tel - його телефон;

- Passport - паспортні дані.

Таблиця 4.3 - Таблиця «Види вкладів»

Поля таблиці «Види вкладів»:

- DepositeKindId - номер виду вкладу;

- Currency - валюта даного депозиту;

- Min - мінімальна сума укладання договору;

- Max - максимальна сума;

- Prc - процентна ставка вкладу;

- Title - назва вкладу;

- TimeOfSrok - кількість місяців, на які укладається договір.

Таблиця 4.4 - Таблиця «Депозит»

Полями цієї таблиці являються:

- DogovorId - номер договору;

- DepositeKindId - номер виду депозита;

- Srok - дата закінчення договору;

- Summa - сума, на яку укладає договір даний клієнт.

Таблиця 4.5 - Таблиця «Вклад»

Поля таблиці «Вклад»:

- DogovorId - номер договору (первинний ключ);

- ClientId - номер клієнта;

- Date - дата укладання договору.

4.5 Опис програмної реалізації

При завантаження програми з'являється вікно авторизації (рисунок 4.1). Користувач може зайти під гостем, якщо він знає пароль, та зайти під працівником та виконувати основні функції. Якщо користувач заходить під гостем, то він має право лише переглядати інформацію про відділення банку (рисунок 4.2).

Рисунок 4.1 - Форма для авторизації користувача



Рисунок 4.2 - Форма «Інформація про банки»

Якщо людина знає пароль, то вона заходить, як працівник банку і виконує всі основні функції. Завантажується основна форма програми (рисунок 4.3), в якій можна спостерігати інформацію про договори.

Рисунок 4.3 - Відображення основної форми

Як ми бачимо на головній формі, при подвійному натисканні миші на будь-яку вибрану строку завантажується форма редагування інформації про клієнта (рисунок 4.4).

Рисунок 4.4 - Редагування даних про клієнта

При натисканні кнопки «Добавить» є можливість додати ще один договір про клієнта та зберегти ці дані, загружаємо форму «Добавить договор этому клиенту» (рисунок 4.5).

Рисунок 4.5 - Додати договір до даного клієнта

Якщо у головній формі натискаємо пункт меню Вкладчики -> Добавить, то таким способом можна додати ще одного клієнта та договір (рисунок 4.6). Поля, які передаються з виду договору, заповнюються автоматично, так як не можна при заповненні інформації про клієнта змінювати дані про види депозитів. Ця операція виконана завдяки запиту, який збережений у вигляді процедури:

ALTER PROCEDURE dbo.AddClient

@Name nvarchar(MAX),

@Code int,

@Address nvarchar(MAX),

@Tel nvarchar(MAX),

@Passport nvarchar(MAX)

AS

INSERT INTO Clients("Name", Code, Address, Tel, Passport)

VALUES (@Name, @Code, @Address, @Tel, @Passport);

SELECT cid = @@IDENTITY;

RETURN

Рисунок 4.6 - Додавання клієнта

Також на головній формі спостерігаємо фільтрування та пошук даних за параметрами, ця операція реалізована, за допомогою функції String BuildFilter() [2]. Так як функція пошуку реалізована за допомогою фільтру, то є можливість задавати будь-яку кількість параметрів.

private String BuildFilter()

{

StringBuilder sBuild = new StringBuilder();

bool isOnce = true;

if (txtName.Enabled)

{

isOnce = false;

sBuild.AppendFormat("Name LIKE '%{0}%'", txtName.Text);

}

if (comboBox1.Enabled)

{

if (!isOnce)

sBuild.Append(" and ");

isOnce = false;

sBuild.AppendFormat("DepositeKindId = '{0}'", comboBox1.SelectedValue);

}

if (comboBox2.Enabled)

{

if (!isOnce)

sBuild.Append(" and ");

isOnce = false;

sBuild.AppendFormat("Currency = '{0}'", comboBox2.SelectedText);

}

if (numericUpDown1.Enabled)

{

if (!isOnce)

sBuild.Append(" and ");

isOnce = false;

sBuild.AppendFormat("Prc = '{0}'", numericUpDown1.Value);

}

return sBuild.ToString();

}

Видалення даних про користувача виконується завдяки складному запиту, так як, коли з бази даних видаляється клієнт потрібно не тільки видаляти власну інформацію про нього, а й всі дані про договори. Запит в програмі збережено у вигляді процедури dbo.DeleteById. Якщо потрібно видалити інформацію про клієнта, то спочатку виділяється необхідний клієнт, а потім у меню вибирається «Удалить».

ALTER PROCEDURE dbo.DeleteById

@Id int

AS

DELETE FROM Deposites

WHERE DogovorId IN (

SELECT DogovorId FROM Dogovors WHERE ClientId=@Id

);

DELETE FROM Dogovors WHERE ClientId=@Id;

DELETE FROM Clients WHERE ClientId=@Id;

RETURN

Форма довільного запиту зображена на рисунку 4.7.



Рисунок 4.7 - Довільний запит

Також у даній програмі є можливість переглядати звіти (дивись додаток А).

4.7 Задача автоматизації

В моєму курсовому проекті було реалізовано такі дві задачі автоматизації:

- вхід у режимі працівника банку;

- перегляд тільки тих клієнтів, у кого саме сьогодні закінчується договір.

Вхід у режимі працівника банку заключається у тому, що спочатку користувач входить до програми вільно, але його права будуть обмежені. Він зможе тільки продивлятися інформацію про банки. Так як ніхто, крім директора банку та працівників не може переглядати інформацію про клієнтів банку, привносити будь-які зміни, я вирішила, що якщо раптово хтось зможе отримати до до перегляду програми, то без пароля зможе переглядати інформацію тільки про банки. У режимі працівника банку користувач може користуватись усіма функціями програми:

- правка;

- видалення;

- додавання;

- вільний запит;

- звіт.

Ця функція програми доступна завдяки такій функції:

private void button1_Click(object sender, EventArgs e)

{

if (comboBox1.Text.ToString() == "рабочий банка" && textBox1.Text.ToString() == "qwerty")

{

MainForm mf = new MainForm();

mf.ShowDialog();

}

if (comboBox1.Text.ToString() == "клиент" && textBox1.Text.ToString() == "")

{

Form2 mf = new Form2();

mf.ShowDialog();

}

}

private void button2_Click(object sender, EventArgs e)

{

Close();

}

Ця функція дуже зручна, адже дозволяє обмежувати у правах звичайного користувача, який не має права редагувати дані у базі. Це право мають тільки адміністратори програми. Таким чином не потрібно створювати окремих програм для звичайного користувача та для адміністраторів.

Другою задачею автоматизації являється перегляд тільки тих клієнтів, у яких саме сьогодні закінчується договір. Я вважаю, що ця функція набагато спрощує роботу працівників банку, бо не треба переглядати усі базу даних, що може займати тисячі рядків, а тільки натиснути на кнопку, та отримати потрібних клієнтів. Також це заміняє аналогічну функцію у багатьох програмах аналогічного типу, де відбувається тільки підствітка таких клієнтів, адже виникає також можливість помилки.

Висновки

Цілю моєї курсової роботи було полегшити роботу з даними, пов'язаними з працею у банках. Саме тому я розпочала роботу над проектом «Відділення банку».

Моя програма не лише надає необхідну інформацію, але й дозволяє працювати з нею, що серйозно полегшить роботу багатьох людей. Адже тепер не потрібно буде займатися стомлюючими пошуками потрібної інформації, довгими та трудомісткими записами у «паперовому» вигляді, нудними складаннями звітів тощо, а лише за допомогою декількох команд можна буде досягнути потрібного результату. Автоматизація даної бази не лише пришвидшить роботу з даними, а й зробить її легкою і приємною справою.

Розробляючи свою програму велика увага була приділена саме інформаційному фактору, що є досить важливим в даній темі. Вся інформація подана у вигляді таблиць, що спрощує перегляд і пошук інформації.

Програма розроблена настільки детально, що навіть самий не кваліфікований користувач зможе вільно користуватися нею.

Програма була розроблена в інтегрованому середовищі Microsoft Visual Studio 2008. Вона базується на концепції MVC. З використанням бібліотеки .Net та технології Microsoft Visual Forms.

База даних розроблена з серверною підтримкою СУБД Microsoft SQL Server 2005. Адже саме це СУБД має комерційну підтримку розробника, велику ефективність роботи, безкоштовну версію для розробників.

Але використання платформи .Net обмежує використання цієй програми у інших операційних системах, так як на даний момент підтримка .Net є тільки у Microsoft Windows.

Надалі ця програма буде вдосконалюватися, а саме буде можливо додати такі функції, як кредит, грошові переводи. На даний момент ця програма має обмежені функції, що не дозволяє її застосовувати у великих банківських установах. Також удосконалення буде стосуватися адаптації цієї програми для банківської системи.

Перелік посилань

1. В.В. Бойко, В.М. Савинков. Проектирование баз даннях информационных

систем. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 350 с.

2. С. Макконнелл.Совершенный код.- Спб-Питер, 2005 - 893 стр.

3. Э. Троельсен. C# и платформа .Net -Спб-Питер, 2005 - 796 стр.

4. Charles Petzold. Programming Microsoft Windows Forms. - Microsoft Press,

2005. - 384 стр.

5. Ульман Дж.Д. Основы систем баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983. 334 с.

6. Конспект лекцій з курсу «Бази даних» Мазурова О.О.

Размещено на Allbest.ru