Дослідження СУБД Microsoft Visual FoxPro

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Факультет електроніки та комп'ютерної інженерії

Кафедра інформатики і вищої математики

КУРСОВА РОБОТА

з начальної дисципліни «Бази даних та інформаційні системи»

на тему: «Дослідження СУБД Microsoft Visual FoxPro»

Студента 3 курсу групи ПМА-16-1

спеціальності 113 - «Прикладна математика»

Баринов А.М.

Керівник: к. ф.-м. н., доцент Дерієнко А.І.

м. Кременчук - 2018 рік

Реферат

база дані microsoft проектування

Пояснювальна записка до курсової роботи: 28 с., 21 рис., 13 джерел.

Мета роботи - розробити базу даних факультету за допомогою Microsoft Visual FoxPro.

Об'єкт дослідження - база даних факультету.

Предмет дослідження - СУБД Microsoft Visual FoxPro.

Методи дослідження - аналіз можливостей даної СУБД.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку літератури.

У першому розділі представлені основні відомості про бази даних, їх історія становлення та загальна інформація саме про Microsoft Visual FoxPro.

Другий розділ описує інсталяцію й роботу з Microsoft Visual FoxPro.

Ключові слова: ФАКУЛЬТЕТ, СУБД, FOXPRO, БАЗА ДАНИХ.

Реферат

Пояснительная записка к курсовой работе: 28 с., 21 рис., 13 источников.

Цель работы - разработать базу данных факультета с помощью Microsoft Visual FoxPro.

Объект исследования - база данных факультета.

Предмет исследования - СУБД Microsoft Visual FoxPro.

Методы исследования - анализ возможностей данной СУБД.

Работа состоит из введения, двух глав, заключения и списка литературы.

В первом разделе представлены основные сведения о базах данных, их история становления и общая информация именно о Microsoft Visual FoxPro.

Второй раздел описывает инсталляцию и работу с Microsoft Visual FoxPro.

Ключевые слова: ФАКУЛЬТЕТ, СУБД, FOXPRO, БАЗА ДАННЫХ.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Вступ в СУБД

1.2 Реляційна СУБД

1.3 Visual FoxPro

Розділ 2. Практична частина

2.1 Установка Visual FoxPro

2.2 Створення проекту

2.3 Створення таблиць

2.4 Створення запитів

Висновки

Список літератури

Вступ

Сучасне виробництво немислимо без керуючих систем різного ступеня складності. Але будь-який управляє системі необхідно відповідне інформаційне і програмне забезпечення, інакше вона НЕ зможе продуктивно працювати.

Якщо розглядати інформаційне забезпечення (бази даних), то сучасний ринок програмного забезпечення може запропонувати досить великий вибір систем управління базами даних (СКБД), орієнтованих на різних користувачів: від дрібних підприємців до великих підприємств і корпорацій.

Наш вибір FoxPro обумовлений перш за все різнобічністю цієї СУБД, зручністю як для розробника додатків, так і для звичайного користувача. Наявність в ній мови програмування дозволяє створювати складні системи обробки даних, орієнтовані на конкретні завдання і навіть під конкретного користувача.

З іншого боку, в ній відображені і в різній мірі використовуються багато сучасних технології програмування: ActiveX, COM, SQL, ODBC, OLE, DCOM, API і ISAPI, і багато іншого.

При цьому вона зберегла сумісність зі старими версіями під DOS, створеними ще фірмою Fox Software. Якщо ще додати, що FoxPro реалізований також в середовищах Macintoch і Unix, то наш вибір стає обгрунтованим.



Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Вступ в СУБД

Однією з функцій баз даних є впорядкування і індексація інформації. Як і в бібліотечній картотеці, не потрібно переглядати половину архіву, щоб знайти потрібний запис. Все виконується набагато швидше.

Не всі бази даних створюються на основі одних і тих же принципів, але традиційно в них застосовується ідея організації даних у вигляді записів. Кожен запис має фіксований набір полів. Записи поміщаються в таблиці, а сукупність таблиць формує базу даних.

Для роботи з базою даних необхідна СУБД (система управління базами даних), тобто програма, яка бере на себе всі турботи, пов'язані з доступом до даних. Вона містить команди, що дозволяють створювати таблиці, вставляти в них записи, шукати і навіть видаляти записи.

СУБД управляє однією або декількома базами даних. База даних являє собою сукупність інформації, організованої у вигляді множин. Кожне безліч містить записи уніфікованого виду.

Самі записи складаються з полів. Зазвичай безлічі називають таблицями, а записи - рядками таблиць.

Така логічна модель даних. На жорсткому диску вся база даних може знаходитися в одному файлі.

В MySQL для кожної бази даних створюється окремий каталог, а кожної таблиці відповідають три файли.

В інших СУБД можуть використовуватися інші принципи фізичного зберігання даних.

Рядки таблиць можуть бути пов'язані один з одним одним з трьох способів. Найпростіше відношення - "один до одного". В цьому випадку рядок першої таблиці відповідає одній єдиному рядку другої таблиці. На діаграмах таке ставлення виражається записом 1:1.

Ставлення "один до багатьох" означає ситуацію, коли рядок однієї таблиці відповідає кільком рядкам іншої таблиці. Це найбільш поширений тип відносин. На діаграмах він виражається записом 1: N.

Нарешті, при відношенні "багато до багатьох" рядки першої таблиці можуть бути пов'язані з довільним числом рядків у другій таблиці. Таке ставлення записується як N: M.

Програміст, що працює з базою даних, не дбає про те, як ці дані зберігаються, і додатки, які взаємодіють з СУБД, не знають про спосіб запису даних на диск. "Зовні" видно лише логічний образ даних, і це дозволяє змінювати код СУБД, не зачіпаючи код самих додатків.

Подібна обробка даних здійснюється за допомогою мови четвертого покоління (4GL), який підтримує запити, що записуються і виконуються негайно. Дані швидко втрачають свою актуальність, тому швидкість доступу до них важлива. Крім того, програміст повинен мати можливість формулювати нові запити. Вони називаються нерегламентованими (ad hoc), оскільки не зберігаються в самій базі даних і служать вузькоспеціалізованим цілям.

Мова четвертого покоління дозволяє створювати схеми - точні визначення даних і відносин між ними.

Схема зберігається як частина бази даних і може бути змінена без шкоди для даних.

Схема призначена для контролю цілісності даних. Якщо, наприклад, оголошено, що поле містить цілочисельні значення, то СУБД відмовиться записувати в нього числа з плаваючою комою або рядки.

Відносини між записами теж чітко контролюються, і неузгоджені дані не допускаються. Операції можна групувати в транзакції, що виконуються за принципом "все або нічого".

СУБД забезпечує безпеку даних. Користувачам надаються певні права доступу до інформації. Деяким користувачам дозволено лише переглядати дані, тоді як інші користувачі можуть змінювати вміст таблиць.

СУБД підтримує паралельний доступ до бази даних. Додатки можуть звертатися до бази даних одночасно, що підвищує загальну продуктивність системи. Крім того, окремі операції можуть " розпаралелювати" для ще більшого поліпшення продуктивності.

Нарешті, СУБД допомагає відновлювати інформацію в разі непередбаченого збою, непомітно для користувачів створюючи резервні копії даних. Всі зміни, що вносяться до бази даних, реєструються, тому багато операцій можна скасовувати і виконувати повторно.

Звичайно, і електронні таблиці, і текстові редактори дозволяють зберігати і обробляти дані дуже гнучко, але як бути, якщо потрібно зберігати інформацію про всіх співробітників великого підприємства і періодично видавати відповіді на запити типу "представити список всіх співробітників, прийнятих на роботу не пізніше трьох років тому, що мають принаймні одну дитину, не мають стягнень і з зарплатою не вище 1000 р. ". Для отримання відповідей на подібні запити і призначені Системи Управління Базами Даних (СУБД).

Класична реляційна модель даних вимагає, щоб дані зберігалися в так званих плоских таблицях.

Більш точно, користувачі і додатки, які звертаються до даних, повинні працювати з даними так, як якщо б вони розміщувалися в таких таблицях. У спрощеному вигляді плоска таблиця - це таблиця, кожен осередок, якою може бути однозначно ідентифікована зазначенням рядка та стовпця таблиці. Крім того, в одному стовпці всі осередки повинні містити дані одного простого типу.

1.2 Реляційна СУБД

Реляційна база даних -- база даних, заснована на реляційній моделі даних. Слово «реляційний» походить від англ. relation. Для роботи з реляційними БД застосовують реляційні СКБД. Інакше кажучи, реляційна база даних -- це база даних, яка сприймається користувачем як набір нормалізованих відношень різного ступеня.

Реляційна база даних є сукупністю елементів даних, організованих у вигляді набору формально описаних таблиць, з яких дані можуть бути доступними або повторно зібрані багатьма різними способами без необхідності реорганізації таблиць бази даних.

У реляційних базах дані зберігаються у вигляді таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Кожна таблиця має власний, заздалегідь визначений набір іменованих полів. Стовпці таблиць реляційної бази можуть містити скалярні дані фіксованого типу, наприклад числа, рядки або дати. Таблиці в реляційної базі даних можуть бути пов'язані відносинами «один-до-одного» або «один-до-багатьох». Кількість рядків записів в таблиці необмежено, і кожен запис відповідає окремій суті.

Реляційні бази даних займають зараз домінуюче становище. Ієрархічна і мережна структури баз даних пішли в минуле, поступившись своїм місцем реляційних баз, під які збудують більшість сучасних СУБД (MS SQL Server, MS Access, InterBase, FoxPro, PostgreSQL, Paradox та інші).

Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний масив і має такі властивості:

1. Кожен елемент таблиці є одним елементом даних

2. Кожен стовпець має свій унікальний ім'ям

3. Однакові рядки в таблиці відсутні

4. Всі стовпчики в таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпці мають однаковий тип

5. Порядок проходження рядків і стовпців може бути довільним

Реляційні СУБД, орієнтовані на реалізацію систем операційної обробки даних, менш ефективні в задачах аналітичної обробки, ніж багатовимірні бази даних. Це пов'язано, по-перше, з наявністю досить жорстких обмежень накладаються існуючої реалізацією мови SQL.

Прикладом такого реально існуючого обмеження є припущення про те, що дані в реляційної базі невпорядковані (або точніше, впорядковані випадковим чином). При цьому їх упорядкування вимагає додаткових витрат часу на сортування при кожному зверненні до бази даних.

В аналітичних системах введення і вибірка даних здійснюється великими порціями. У свою чергу дані, після того як вони потрапляють в базу даних, залишаються незмінними протягом тривалого періоду часу. І тут більш ефективним виявляється зберігання даних в формі частково денормалізованних таблиць, в яких для збільшення продуктивності можуть зберігатися не тільки деталізовані, але і попередньо обчислені агреговані значення. А для навігації і вибірки можуть використовуватися спеціалізовані, засновані на припущенні про малу мінливості і малорухомості даних в базі даних, методи адресації і індексації.

Такий спосіб організації даних, іноді називають перевихованою, підкреслюючи тим самим, його відмінність від нормалізованого реляційного підходу, який передбачає динамічне обчислення різного виду підсумків (агрегація) і встановлення зв'язків між реквізитами з різних таблиць (операції з'єднання).

1.3 Visual FoxPro

Visual FoxPro (VFP) - об'єктно-орієнтована і процедурна мова програмування систем керування базами даних, розроблений корпорацією Microsoft. Основою для даного програмного продукту послужив мову програмування FoxPro. Відноситься до сімейства язиків xBase, розроблених на базі синтаксису мови програмування dBase. Іншими членами даного сімейства є Clipper і Recital. Сьогодні Visual FoxPro відходить у минуле, так як розробка продукту припинена корпорацією Microsoft з виходом SP2 для версії 9.0. Підтримка продукту MS буде здійснюватися тільки до 2015 року.

Спочатку FoxPro (вихідне назва - FoxBASE) розроблялася фірмою Fox Software, починаючи з 1984 року. У 1992 році Fox Technologies була куплена Microsoft, нові версії продукту значно видозмінилися і придбали префікс. Остання версія оригінального FoxPro - версія 2.6 - працювала під Mac OS, DOS, Windows і Unix; вже в версії Visual FoxPro 3.0 від MS список підтримуваних платформ скоротився до Mac OS і Windows, а в більш пізніх версіях від MS - вже тільки до Windows. Поточна версія MS Visual FoxPro заснована на COM, і Microsoft стверджує, що .NET-версії продукту не буде. Існує проект Sedna, який повинен забезпечити можливість взаємодії Visual FoxPro з .NET.

В кінці 2002 року було показано, що Visual FoxPro може працювати на Linux під Wine, проте це, по суті, порушує користувальницьке ліцензійну угоду (EULA).

У грудні 2005 року, VFP злетів в Top 20 на TIOBE індекс в перший раз. У березні 2007 року він був в положенні 19, що робить його мовою групи "B". Станом на серпень 2010 року, VFP (в поєднанні з XBase) знаходиться в позиції 25.

Йде робота над проектом під кодовою назвою «Седна> (названому в честь карликової планети Седни, відкритої в 2003 році), який представляє собою набір доповнень до VFP 9.0 з xBase-компонентів для підтримки ряду сценаріїв і алгоритмів взаємодії з різними технологіями Microsoft, включаючи SQL Server 2005, .NET Framework, Windows Vista, Office 2007, Windows Search і Team Foundation Server (TFS). Microsoft випустила <Седну> під ліцензією Shared Source на сайтеCodePlex. Представники корпорації Microsoft пояснили, що основною VFP буде як і раніше залишатися закритим вихідним кодом. <Седна> була випущено 25 січня 2008 року Станом на березень 2008 року, все xBase-компоненти VFP 9 SP2 (в тому числі <Седна>) були доступні для розвитку співтовариством на CodePlex.



Розділ 2. Практична частина

2.1 Установка Visual FoxPro

Для установки СУБД VFP на локальному призначеному для користувача місці необхідно скористатися стандартним інсталяційних пакетом, обсяг якого становить приблизно 360 МБ. Для початку установки слід запустити файл setup.exe, що знаходиться в кореневому каталозі пакета.

Інсталяція системи VFP проходить в три етапи (рис. 2.1), перші два з яких є обов'язковими. В процесі установки може знадобитися перезавантаження операційної системи, після якої установка продовжиться автоматично.

Рисунок 2.1 _ Головне вікно програми установки СУБД VFP

На першому етапі встановлюються необхідні для роботи зовнішні компоненти і ядро СУБД (рис.2.2). Залежно від настройки конкретної операційної системи набір встановлюваних компонент може бути різним. Слід в обов'язковому порядку дочекатися закінчення установки всіх компонентів.

Рисунок 2.2 _ Вікно установки Prerequisites

Після закінчення першого етапу інсталяції слід виконати другий, на якому встановлюються всі компоненти СУБД. При запуску інсталяційний пакет автоматично проводить генерацію скрипта інсталяції, після якої система запропонує ознайомитися з ліцензійною угодою (якщо ви з ним не погодитеся, подальша установка стане неможливою), ввести ліцензійний ключ і вказати ім'я користувача.



Рисунок 2.3 _ Вікно ознайомлення з ліцензійною угодою

Після підтвердження процес переходить до стадії вказівки параметрів установки (рис.2.4). У лівій частині вікна необхідно вибрати встановлювані компоненти системи. За умовчанням вибрані всі, для запобігання виникнення проблем при подальшій роботі не варто змінювати набір встановлюваних компонентів.

У правій нижній частині вікна знаходиться довідкова область за всіма зовнішніми носіям, на які можлива установка системи. У ній відображаються повний і доступний обсяги даних. У правій верхній частині розташовується область, в якій можна змінити каталог установки системи. Змінювати його слід тільки в крайньому випадку, якщо розмір вільного простору на пропонованому диску є недостатнім для установки СУБД.



Рисунок 2.4 _ Вікно зміни параметрів установки

Після підтвердження правильності зазначених параметрів автоматично почнеться процес установки системи. У вікні можна ознайомитися з нововведеннями, представленими в 9-й версії продукту. У нижній частині вікна розташований індикатор ходу виконання процесу установки.

Після завершення установки стане доступним третій етап в головному вікні, що дозволяє завантажити через Інтернет доступні оновлення з сайту виробника. Але використовувати його допускається, тільки якщо ви впевнені в ліцензійності встановлюваного вами програмного продукту.

Якщо на комп'ютері вже була встановлена ??СУБД VFP замість вікна ознайомлення з ліцензійною угодою з'явиться вікно модифікації параметрів встановленого програмного продукту, в якому можна додати / видалити встановлені компоненти, відновити або повністю перевстановити пошкоджені частини системи, а так само повністю видалити встановлену систему. Зверніть увагу, що при видаленні системи встановлені Prerequisites будуть збережені.



Рисунок 2.5 _ Вікно модифікації параметрів встановленої системи

При розробці первісної версії СУБД VFP9 було допущено певну кількість критичних помилок, для виправлення яких надалі випущений сервіс пак. Для установки сервіс пака слід знайти в підкаталозі INET_VFP_DOWNLOADS файл VFP9SP2.EXE і запустити його. Після підтвердження необхідності установки і прийняття умов ліцензійної угоди система автоматично зробить установку пакета виправлень.

Переконатися в тому, що на комп'ютері встановлено виправлений варіант СУБД можна у вікні інформації, яке викликається з головного меню Help About Microsoft Visual FoxPro. У самій першому рядку повинно бути вказівка ??на поточну версію програми, в кінці якої обов'язково вказується наявність встановленого пакета виправлень у вигляді дописаних букв SP2. Розробниками був випущений другий сервіс пак, але встановлювати його не потрібно, так як система після цього часто втрачає працездатність.



Рисунок 2.6 _ Вікно інформації про систему

2.2 Створення проекту

Для створення БД використовуємо СУБД Microsoft Visual FoxPro.

Для того щоб створити нову БД, використовуємо вкладку головного меню File -> New. Відкриється вікно New. Виберемо пункт Project і кнопку New file.

Після цього відкриється вікно збереження проекту Create. Потрібно вказати ім'я проекту, його тип і шлях його збереження.

Потім відкриється вікно Project Manager (Рис. 2.8). У верхній частині даного вікна знаходяться вкладки, які керують відображенням певних типів файлів проекту. Для створення нової БД потрібно розгорнути в ієрархічному меню вкладки All пункт Data і вибрати Databases. З'явиться вікно New Database, в якому слід вибрати команду New Database (створення БД в режимі конструктора). Потім потрібно зберегти БД в папку з проектом, вказавши її ім'я. На екрані відкриється вікно Database Designer.

Рисунок 2.7 - Вікно вибору умов створення проекту

Рисунок 2.8 - Менеджер проекту

2.3 Створення таблиць

У менеджері проекту тепер можливо розкриття пункту Databases. Для створення нового відносини потрібно вибрати пункт з назвою БД і далі - пункт Tables. Відкриється вікно Table Designer. Всі таблиці будуть створюватися в режимі конструктора, їх структури можна побачити на малюнках 2.9 - 2.12.

Рисунок 2.9 - Структура таблиці «Групи»

Рисунок 2.10 - Структура таблиці «Студенти»



Рисунок 2.11 - Структура таблиці «Дисципліни»

Рисунок 2.12 - Структура таблиці «Оцінки»

Після створення всіх відносин потрібно встановити відповідні зв'язки між ними, використовуючи інформаційно-логічну модель (Рис. 2.13)

Рисунок 2.13 - Встановлення зв'язків між таблицями (вікно Database Designer)

Наступним етапом буде заповнення таблиць, яке починається зі довідників. Всі відносини заповнюються за допомогою форм, які будуть створюватися в режимі майстра (рис. 2.14).

Рисунок 2.14 _ Приклад форми «Групи»

Повністю заповнені таблиці можна переглянути як в режимі форми, так і в вікні Database Designer. Для цього потрібно викликати контекстне меню, клікаючи правою кнопкою миші по потрібно таблиці, і вибрати пункт Browse. В цьому режимі так само можна заповнювати відносини.



2.4 Створення запитів

База даних створена. Наступний етап - створення запитів. Всі запити будуть створюватися в режимі конструктора. Приклад створення запиту можна побачити на рисунках 3.1-3.10. Для початку роботи слід вибрати пункт Queries.

Запити:

1. Які студенти закінчили третій семестр?

2. Вивести список студентів які отримали по дисциплінах 5

3. Відсортувати студентів за отриманими оцінками

4. Вивести список студентів в порядку зростання

5. Вивести список студентів і отриманих оцінок в порядку зростання

6. Вивести список студентів, назву дисципліни ,ID оцінок і оцінки.

7. Вивести список студентів, назву дисципліни і курс який вони закінчили.

8. Вивести список дисциплін на першому курсі.

9. Вивести ID дисциплін, назву дисциплін, ID оцінок, оцінки і ФІО.

10. Вивести повну інформацію про студентів.

Рисунок 3.1 - Приклад створення запиту №1



Рисунок 3.2 - Приклад створення запиту №2

Рисунок 3.3 - Приклад створення запиту №3

Рисунок 3.4 - Приклад створення запиту №4

Рисунок 3.5 - Приклад створення запиту №5

Рисунок 3.6 - Приклад створення запиту №6

Рисунок 3.7 - Приклад створення запиту №7



Рисунок 3.8 - Приклад створення запиту №8

Рисунок 3.9 - Приклад створення запиту №9



Рисунок 3.10 - Приклад створення запиту №10



Висновки

В даній курсовій роботі було досліджено та розглянуто СУД Microsoft Visual FoxPro

Вона має як свої переваги так і недоліки.

Microsoft Visual FoxPro - це припинений, орієнтований на дані. Об'єктно-орієнтована, процедурна мова програмування, створена Microsoft. Сьогодні Visual FoxPro не розглядається професійними розробниками в якості надійного і зручного IDE для роботи з реляційними базами даних.

У роботі були розглянуті прийоми проектування і реалізації реляційної бази даних і таблиць в СУБД Visual FoxPro 9.0.

Visual FoxPro надає в розпорядження користувача багато найрізноманітніших панелей інструментів для роботи з базами даних, формами, звітами і запитами.

Отже, Microsoft Visual FoxPro недарма займає провідну роль серед інших СУБД.



Список літератури

1. Горев, А. Visual FoxPro 5. Книга для программистов / А. Горев. - М .: Русская Редакция, 2009. - 552 c.

2. Каратыгин, С. Visual FoxPro 5. Полное руководство пользователя с примерами / С. Каратыгин, А. Тихонов, Л. Тихонова. - М .: Бином, 2008. - 736 c.

3. Каратыгин, С.А. Работа в Visual FoxPro на примерах / С.А. Каратыгин, А.Ф. Тихонов, Л. Н. Тихонова. - М .: Бином, 2009. - 512 c.

4. Лебедь, М.П. Microsoft Visual FoxPro? Это не так уж сложно ... / М.П. Лебедь. - М .: Книга по Требованию, 2014. - 136 c.

5. Мусина, Т. В. Visual FoxPro 9.0. Учебный курс / Т.В. Мусина. - М .: Век +, Корона-Век, 2009. - 528 c.

6. Мусина, Т. Том 1. Visual FoxPro 7.0. Учебный курс / Т.В. Мусина, В.А. Пушенко. - М .: Киев: ВЕК +, 2001. - 400 c.

7. Омельченко, Л. Самоучитель Visual FoxPro 8 / л Омельченко. - М .: Книга по Требованию, 2003. - 673 c.

8. Омельченко, Л. Самоучитель Visual FoxPro 9.0 / Л. Омельченко, Д. Шевякова. - М .: БХВ-Петербург, 2005. - 608 c.

9. Омельченко, Л. Самоучитель Visual Foxpro 8 / л Омельченко. - М .: БХВ-Петербург, 2005. - 688 c.

10. Пинтер Visual FoxPro: уроки программирования / Пинтер, Пинтер Лес; Джон. - М .: Русская Редакция, 2007. - 480 c.

11. Попов, А.А. FoxPro 2.5 / 2.6. Создание приложений для FoxPro 2.5 / 2.6 в DOS и Windows / А.А. Попов. - М .: Калашников и К, 2010. - 660 c.

12. Справочное руководство по FoxPro 2.0. - М .: ИВК Софт, 2004. - 891 c.

13. Шапорев, Дмитрий Visual FoxPro. Уроки программирования / Дмитрий Шапорев. - М .: БХВ-Петербург, 2007. - 480 c.

Размещено на Allbest.ru