Апаратно-програмний комплекс для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку

· по спектральному складі світла вони близькі до денного, природного освітлення;

· володіють більш високим КПД (у 1.5-2 рази вище, ніж КПД ламп накалювання);

· мають підвищену світловіддачу (у 3-4 рази вище, ніж у ламп накалювання);

· більш тривалий термін служби.

Розрахунок освітлення здійснюється для кімнати з нормальними умовами середовища площею 20 м2 , ширина якої 4 м, довжина 5 м, висота - 3 м. Зорова праця відноситься до другого розряду, тому відповідно до СНиП ІІ-4-79 норма для загального штучного освітлення Е = 300 Лк. При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОКN -236. Габаритні розміри 1264 х 186 х 81 мм. Кожен світильник комплектується двома лампами TL36/40 потужністю 40 Вт. Світловий потік лампи Fл = 3120 Лм.

Розрахунок штучного освітлення виконуємо методом коефіцієнту використання світлового потоку. Основною задачею розрахунку штучного нормативного рівня штучного освітлення за формулою:

де Е_н - нормоване освітлення, лк;

К_з - коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в процесі

експлуатації (для даного приміщень К_з = 1,6);

S =А·В - освітлювана площа приміщення, м² (А-довжина приміщення, В -

ширина приміщення);

z - коефіцієнт мінімального освітлення; (для люмінесцентних ламп z=1,1);

n - кількість ламп у світильнику;

F_л - світловий потік лампи;

- коефіцієнт використання, відн. од.

Коефіцієнт використання світлового потоку з люмінесцентними лампами визначаємо за таблицею 14 [ ] , в залежності від коефіцієнтів відображення стелі (сn = 70%), стін (сc = 50%) і підлоги (сp = 10%) або робочої поверхні та індексу приміщення і:

де А, В - довжина і ширина приміщення, м;

h - висота підвісу світильників, м.

Підставивши значення одержимо:

i = 5*4/3*(5+4) = 0,74

Знаючи індекс приміщення i, сn, сc, і сp знаходимо n = 35%

Підставимо всі значення у формулу для розрахунку кількості N = 300*20*1,1*1,6/2*3120*0.35 = 5.8

Отже використовуємо 6 світильників, які розміщуємо двома рядами, по три у кожному ряді.

5.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі

Для живлення освітлювальної мережі використовується напруга 220 В. Перетин дроту повинен задовольняти таким вимогам:

· дроти повинні допускати протікання по ним розрахункового струму освітлювального навантаження, не нагріваючись вище допустимої температури;

· напруга на джерелах світла повинна бути не нижче мінімальних значень;

· механічна міцність дротів повинна бути достатньою для даного типу електропроводки.

- Розраховуємо встановлену потужність освітлення як суму потужностей ламп усіх світильників. Так як для освітлення приміщення використовуються люмінесцентні світильники, які вмикаються в мережу по стартерним схемам, то до потужності ламп додаємо втрати в пускорегулюючих автоматах (20% від потужності ламп).

P_i - потужність i-ої лампи; ( Р = 40 Вт )

n - кількість ламп.( n = 12 )

Підставивши значення одержимо:

Р_в = 1,2*12*40 = 576 Вт

Розрахункове навантаження освітлювальної мережі визначаємо за формулою:

K_с - коефіцієнт попиту ( для бібліотек, адміністративних будівель К=0.9 )

Р_р = 576*0,9 = 518,4 Вт

Визначаємо розрахунковий струм освітлювальної мережі за формулою:

P_p - розрахункове навантаження освітлювальної мережі, Вт;

U_ф = 220 В - фазна напруга;

cosц - коефіцієнт потужності навантаження, для люмінесцентних

ламп cosц = 0.9

I = 518,4/220*0,9 = 2,62 А

- Відповідно значенню розрахункового струму для з'єднання світильників в освітлювальну мережу вибираємо мідний дріт з перетином струмопровідної жили 2.5 мм².

- За механічною міцністю дріт перетином 2.5 мм ² є задовільним.

5.4Параметри мікроклімату на робочому місці

Мікрокліматичні параметри виробничого середовища - це сполучення температури, відносної вологості і швидкості повітря. Ці параметри в значній мірі впливають на функціональну діяльність людини, її самопочуття, здоров'я, а також і на надійність роботи обчислювальної техніки.

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, у той час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто здатності Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-98 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні чи незначні тепловиділення). Для робочих приміщень роботи в яких виконуються сидячи, стоячи, або пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення важких предметів допустимі й оптимальні значення параметрів мікроклімату приведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Пора року	Зона	Температура повітря, 0 C	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний Період	Оптимальна	22 - 24	60 - 40	< 0.1
Перехідний Період	Допустима	18 - 21	< 75	< 0.1
Теплий період року (t > 100 C)	Оптимальна	23 - 25	60 - 40	< 0.1
	Допустима	< 28 в 13 годині самого жаркого міс.	< 55	< 0.2

В даний час для забезпечення комфортних умов використовуються кондиціонування повітря та опалювальну систему. Системи опалення і системи кондиціонування встановлені так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не направлялося на людей.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинні перевищувати граничну допустиму концентрацію і підлягають системному контролю. У приміщенні, де використовуються ПК, шкідливі речовини не використовуються.

5.5 Нормування шуму

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов'язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15 %, зростає кількість помилок), у прискорені розвитку зорового стомлення, зміні відчуття кольорів, підвищенні витрати енергії, появі головного болю, розвитку безсоння, послабленні уваги та ін.

З фізіологічної точки зору під поняттям "шум" мається на увазі будь-який неприємний чи небажаний для людини звук незалежно від його характеру і походження. Звук являє собою коливання твердого, рідкого чи газоподібного середовища під впливом механічних коливань матеріальних тіл. Коливання, сприймані органом слуху людини як звук, лежать приблизно в межах 20Гц - 20кгц. Ці границі не однакові в різних людей і залежать від віку людини і стану його слухового апарата.

Основними фізичними параметрами звуку є: інтенсивність, звуковий тиск і частота коливань.

Шуми підрозділяються на широкополосні з безупинним спектром шириною більш однієї октави і тональні, у спектрі яких маються чутні дискретні тони.

По тимчасових характеристиках шуми підрозділяються на постійні, рівень яких за робітник день змінюється в часі не більш, ніж на 5 дба, і непостійні, рівень яких змінюється в часі більш, ніж на 5 дба. Непостійні шуми підрозділяються на коливні, переривчасті й імпульсні.

Відповідно до ГОСТ 12.1.003 - 83 ( " Шум. Загальні вимоги безпеки " ) характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні тисків в октавних смугах частот зі средньогеометричними стандартними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц. У цьому ГОСТ зазначені значення гранично припустимих рівнів шуму на робочих місцях підприємств. Для приміщення конструкторських бюро, розраховувачів і програмістів рівні шуму не повинні перевищувати відповідно: 71, 61, 54, 49, 45, 42, 40, 38 дб. Ця сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром.

У приміщеннях з ПЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности". Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з ПЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98, та не повинні перевищувати 50дБА.

5.6. Методи захисту від шуму

Будівельно-акустичні методи захисту від шуму передбачені будівельними нормами і правилами (СНиП-ll-12-77). це:

· звукоізоляція конструкції, що обгороджує, ущільнення по периметрі притворів вікон і дверей;

· звукопоглинаючі конструкції й екрани;

· глушителі шуму, звукопоглинаюче облицювання.

На робочому місці оператора ПК джерелами шуму, як правило, є технічні засоби, такі як - комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, а також зовнішній шум. Вони видають досить незначний шум, тому в приміщенні достатньо використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає в приміщення ззовні, досягається ущільненням по периметрі притворів вікон і дверей.

Під звукопоглинанням розуміють властивість акустично оброблених поверхонь зменшувати інтенсивність відбитих ними хвиль за рахунок перетворення звукової енергії в теплову. Звукопоглинання є досить ефективним заходом щодо зменшення шуму. Найбільш вираженими звуковбирними властивостями володіють волокнисто-пористі матеріали: фібролітові плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид і ін.

До звуковбирних матеріалів відносяться лише ті, коефіцієнт звукопоглинання яких не нижче 0.2. Звуковбирні облицювання з зазначених матеріалів (наприклад, мати із супертонкого скловолокна з оболонкою зі склотканини потрібно розмістити на стелі і верхніх частинах стін). Максимальне звукопоглинання буде досягнуто при облицюванні не менш 60% загальної площі поверхонь приміщення, що обгороджують.

5.7 Електробезпека на робочому місці

Значення гранично допустимих рівнів напруги і струмів установлюються ГОСТ 12.1.038-82. Розглянуте приміщення відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом, тому що в даному приміщенні відсутні ознаки підвищеної чи особливої небезпеки (вологості, провідникового пилу, струмоведучих основ (металевих, земляних), підвищеної температури і т.д.

Застосовувана техніка (ПК і принтери) відносяться до електроустановок напругою до 1000 В, підключення яких здійснюється від мережі однофазного перемінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц. струм спрацьовування 25 А.

У моніторах комп'ютерів є і більш високі напруги (до 25 кВ ), що надійно ізольовані від оператора і не можуть представляти небезпеки, доступ до ланцюгів з такою напругою можливий лише при проведенні ремонтних робіт, що здійснюються в спеціалізованих ремонтних організаціях.

Усунути небезпеку поразки струмом при замиканні на корпус можна за допомогою установки в приміщенні нульового захисного провідника. Призначення нульового захисного провідника - створення для струму короткого замикання ланцюга з малим опором, щоб цей струм був достатнім для швидкого відключення ушкодженої установки від мережі.

Крім того, на робочому місці оператора ПЕОМ необхідно забезпечити захист від статичної електрики.

В приміщеннях розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику обслуговуючого персоналу до кожного з елементів ПЕОМ.

Такі розряди можуть привести до виходу з ладу ПЕОМ. Вони впливають на працюючих, погіршують умови праці.

Для зниження величини виникаючих розрядів статичної електрики, покриття технологічних підлог варто виконувати з одношарового антистатичного лінолеуму марки АСН. До загальних заходів захисту від статичної електрики можна віднести зволоження повітря (до 75%), іонізацію повітря. Дані захисні міри регламентує ГОСТ 12.4.124-83.

5.8 Пожежна безпека

Дане приміщення згідно ОНТП 24-86 відноситься до категорії В - горючі і важко горючі приміщення, у яких використовують тверді, горючі і важко горючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з киснем, повітрям чи один з одним тільки горіти.

Для забезпечення пожежної безпеки особливу увагу варто приділяти наявності струмоведучої проводки в приміщенні. Дана проводка повинна бути виконана згідно вимог ГОСТ 9098-59.

Протипожежна профілактика:

- Наявність ручних вуглекислотних вогнегасників, марки ОУ-5, призначених для гасіння загоряння з відстані 2 м, при температурі 40-50 °С. Вогнегасники зберігаються в захищеному від сонячних променів і нагрівальних приладів місці, добре доступному при виникненні загоряння;

- Для опалення приміщень використовується центральне водяне опалення;

- Установлена система електричної пожежної сигналізації, з розрахунку, що два димові пожежні випромінювачі реагують на підвищення концентрації диму у навколишньому середовищі.

Для даного приміщення рекомендується використовувати димові пожежні випромінювачі типу ИП-212, ДИП і ін.;

- Приміщення розташоване в будинку таким чином, що існує як мінімум два шляхи евакуації, один із яких не може бути перекритий вогнем - пожежні сходи.

5.9 Вимоги до режимів праці та відпочинку оператора ПЕОМ

Збереження високої продуктивності праці користувачів ПЕОМ може бути досягнуто методами запровадження раціонального режиму праці та відпочинку шляхом:

- створення організаційних умов для поступового входження у працю на початковій стадії роботи. Планування виробничих завдань треба проводити з урахуванням того, що роботу варто починати з якомога простіших елементів, поступово переходячи до більш складних;

- планування ритмічної роботи, суть якого полягає в такій її структуризації, яка дала б можливість користувачеві ПЕОМ рівномірно виконувати етапи виробничих завдань, що завершуються перервою на відпочинок;

- урахування того, що час на відпочинок, який надається для зниження втоми, повинен використовуватися згідно з характером виконаної роботи. Наприклад, після інтенсивної роботи з „мишею” слід дати можливість активно впливати на групи м'язів, що зазнають інтенсивного навантаження. Зняттю втоми також сприяє зміна форм діяльності;

- планування режиму відпочинку працівників таким чином, щоб повністю використовувати можливості кімнати психологічного розвантаження та інші форми активного відпочинку, особливо у другий період робочої зміни, коли розвивається виражена втома.

Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для розробників програм із застосуванням ПЕОМ , слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПЕОМ ;

- для операторів із застосування ПЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПЕОМ не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чергування вводу даних та редагування текстів.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.

За умови високого рівня напруженості робіт з ПЕОМ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ПЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.



6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

 

6.1 Основи економічного аналізу

 

Розробка дипломного проекту кафедри Інформаційних технологій Черкаського державного технічного університету, передбачає модернізацію існуючої системи «банк-клієнт» шляхом впровадження системи Інтернет-банкінгу основаної на веб технологіях з використанням супутникового зв'язку.

Для ухвалення рішення про доцільність впровадження нової системи необхідна попередня оцінка орієнтованих трудових, матеріальних і фінансових витрат на включення її в роботу.

Перехід до світових стандартів вимагає від банку підвищеної ефективності надання сучасних банківських послуг і розвитку наукового потенціалу на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, ініціативи і т.д. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку установи, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності банку в розділі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.

6.2 Кошторис витрат на закупівлю основного устаткування для побудови ЛОМ

 

Розрахунок вартості устаткування виконаний по прайсу ЧФ «Надежный Компаньон», представлений у таблиці 6.1.

 

 

 

Таблиця 6.1 - Кошторис витрат основного обладнання
№ п.п.	Найменування	Одиниця виміру	Кількість	Сума (гр.)
1.	SkyFlex KU-1050 Univer	шт.	1	33
2.	Sky Flex SD 90	шт.	1	120
5.	Кронштейн	шт.	1	25
7.	Болт анкерный L=130	шт.	4	32
Разом	210

 

 

Кошторис мережевого обладнання наведений в таблиці 6.2.

 

Таблиця 6.2 - Кошторис витрат мережевого обладнання
№ п.п.	Найменування	Одиниця виміру	Кількість	Ціна (од.)	Сума (гр.)
	TechnoTrend SkyStar 3 S-1401	шт.	1	350	350
	Кабель CableSat RG-1160 BV	1 м	10	2	20
	F-5.5	шт.	2	1	2
Разом	372

 

Загальна сума витрат на устаткування й матеріали складає:

С_мер. = 582 гр.

 

6.3 Транспортно-монтажні витрати

 

Згідно статистичним даним, величина транспортно-монтажних витрат на встановлення супутникового Internet становить 65% від вартості мережного устаткування, що монтується. Відповідно до таблиці 2 транспортно-монтажні витрати мають складаюти:

C_тмр = 582 * 0,65 = 379 гр.

 

6.4 Розрахунок заробітної плати фахівців

 

В таблиці 6.3 наведений перелік робіт, пов'язаних з встановленням супутникового інтернет.

 

Таблиця 6.3 - Перелік робіт модернізації мережі
Вид роботи	Строк виконання
Монтаж антени	1 год.
Наведення на супутник	0,30 год.
Прокладення кабелю	0,20 год.
Встановлення DVB	0.50 год.
Настройка клієнтської частини	1 год.
Підключення наземного інтернет	0,20 год.
Встановлення «Клієнт-банк»	0,30
Консультації	0,50 год.

 

Тобто на монтаж й установку мережного обладнання загалом потрібно 4 години. Виходячи з цього, розрахуємо зарплату спеціалістів (враховуючи, що година роботи складає 30 грн., бригада складається з трьох спеціалістів):

З_оп = 4*3*30 = 360 грн. 

 

6.5 Економічна ефективність проекту

 

До впровадження Інтернет банкінгу всі платіжні доручення писались і проводились вручну і підвозились до банку на паперових носіях, що займало значні затрати часу та коштів. Всі ручні роботи включали залучання 1 бухгалтера підприємства, 1 керівника підприємства, 2 операціоніста банку та 1 водія. Кількість затрачених хвилин на створення 20 платіжних доручень приведена в таблиці 6.4

Таблиця 6.4 - Кількість робочих хвилин
Посада	Кількість затрачених хвилин
Бухгалтер	60
Керівник	20
Операціоніст	50
Водій	120

 

В таблиці 6.5 наведена заробітна плата посади і кількість осіб, які займають відповідну посаду.

 

Таблиця 6.5 - Заробітна плата
Посада	Заробітна плата	Кількість осіб
Бухгалтер	1200	1
Керівник	2000	1
Операціоніст	1300	2
Водій	700	1

 

Затрати на заробітну плату визначаються за формулою (6.2)

СТР = З * (1 + ОТЧ) * Тр*кл_дн	(6.2)

 

де, З - зарплата робітника за годину;

ОТЧ - відчислення із зарплати;

Тр - кількість робочих годин;

Кл_дн - кількість робочих днів;

Відповідно до таблиці 6.4 і таблиці 6.5 розрахуємо витрати на заробітну плату що буде нараховуватися кожному працівнику при умові що кожен день організація буде створювати по 20 платіжних доручень на паперових носіях:

 для бухгалтера складає

СТР = 1200 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 60/60 * 26 = 243,75 гр;

для керівника складає

СТР = 2000 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 20/60 * 26 = 135,41 гр;

для операціоністів складає

СТР = 1300 /176 * 2 * (1 + 0,375) * 50/60 * 26 = 440,10 гр.

для водія складає

СТР = 700 /176 * 1 * (1 + 0,375) * 120/60 * 26 = 284,37 гр;

Загальні витрати на оплату праці складають суму всіх осіб, що приймають участь в роботі і розраховується за формулою:

	(6.3)

 

Розрахуємо загальні витрати по заробітній платі за формулою (6.3):

С_{заг зарп} = 243,75 + 135,41 + 440,10 + 284,37 = 1103,63 гр

Вказана сума буде щомісяця розподілятись між працівниками що втрачали свій час на створення, контроль, доставку та проведення платіжних доручень за умови що організація щодня перераховує в середньому по 20 платіжних доручень вдень.

Окрім цього, данні роботи не можливі без використання транспортних перевезень, а значить треба враховувати і вартість палива:

Смаш = Скм *2 / ПАЛ *варт	(6.4)

 де, С_км -вартість машино-часу,

ПАЛ - витрата палива на сто км.

Варт- вартість 1 літра палива

Відповідно до формули (6.4) якщо припустити що організація від банку знаходиться на відстані 20 км та витрата палива на сто кілометрів складає близько 8 літрів то щоденні витрати на перевезення становлять:

С_маш = 20 * 2 / 8 * 5,8 = 29 грн. С_{маш/міс} = 29 * 27=783 грн.

Загальні щомісячні витрати становитимуть:

С_заг = 783 + 1103,63 = 1886,63 гр.

Економія коштів від впроваджуваної системи розраховується за наступною формулою:

СЕконом. = (СТРбух - 40%) + (СТРкер.- 80%) + СТРопер / 2 + СТРвод + Смаш	(6.5)

 

Економія коштів складає:

С_Економ = 97,5 + 108,32 +220,05 + 284,37 + 783 = 1493,24 гр.

 

Строк окупності товару розраховується згідно з формулою :

T = +Абон + МБ+ З_оп / E (6.6)

де - сумарна вартість проекту:

Абон - Щомісячна платня за обслуговування

МБ - наближені витрати на інтернет за рік

Е - економія коштів за рік.

Сумарну вартість проекту можна вирахувати сумувавши щомісячну платню за обслуговування, вартість спожитих мегабайт інформації та вартість обладнання

Тоді, відповідно до формули (6.6), строк окупності сягатиме:

Т= 942+29*12 + 200 / 1493,24*12 = 0,08 року

 

Висновок: при впровадженні Інтернет банкінгу з використанням супутникового Інтернет для клієнтів ПриватБанку було розраховано економічну ефективність впровадження даної системи, що окупить себе через 0,8 року. Тривалий термін окупаємості пов'язаний з введенням щомісячної платні за дистанційне обслуговування клієнтів ПриватБанку.

список використаної літератури

1. Администрирование сети на основе Microsoft Windows 2000. Учебное курс MCSE. Русская редакция. М.: 2000 - 780 с.

2. Андреев А.Г. и др. Microsoft Windows 2000 Server. Русская версия/Под общ. ред. А.Н. Чекмарева и Д.Б. Вишнякова. - СПб.:БХВ-Петербург,2004.-960с.

3. Бабаев А. Банки в сети Интернет // Банковские технологии. - 2001. - №11. - С. 36-38

4. Безопасность жизнедеятельности. Производственная безопасность и охрана труда. Кукин П.П., Лапин В.Л., - 2003, 431 стр.

5. Брегеда О. Місце банківських послуг в інтернет-просторі України // Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С. 23-25

6. Вишневская И., Сафонов Ю. Банковские услуги. Итоги социологического опроса // Бухгалтерия и банки. - 1998. - №2. - С. 63-67

7. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы.

8. ГОСТ 12.1.005-88 CCБТ. Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

9. ГОСТ 12.2.032-78 (2001), ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

10. Евтюшкин А. Интернет-коммерция и банки // Банковские технологии. - 2001. - №1. - С. 67,68

11. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держави // Фінанси України. - 2002. - №3. - С. 134-139

12. Зайнулин М. Перспективы внедрения Интернет-банкинга // Банковские технологии. - 2001. - №7-8. - С. 54-60

13. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2000. - №1. - С. 49-52

14. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківська справа. - 2000. - №6. - С. 3-8

15. Кривошеєва Н. Банківське законодавство: актуальні питання // Вісник НБУ. - 2000. - №5. - С. 46,47

16. Кузнецов Н. «Клиент-Банк» // Бизнес и банки. - 1999. - №11. - С. 3,4

17. Липис А., Маршал Т., Линкер Я. Электронная система денежных расчетов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 321с.

18. Макарова Ю. Кредитные системы в Internet // Финансовая консультация. - 1997. - №25. - С. 20

19. Махаєва О. Основні принципи для системно важливих платіжних систем // Вісник НБУ. - 2000. - №9. - С. 56-58

20. Меджибовська Н. Банківські послуги та Інтернет // Банківська справа. - 2001. - №5. - С. 41-43

21. Меджибовська Н. Банківські сервери в Інтернеті // Вісник НБУ. - 2000. - №5. - С. 38,39

22. Мельник Л.Г. Экономика предприятия Учебное пособие (Серия "Библиотека "Экономическое образование""), (ГРИФ), Сумы 2002. Университетская книга, 400 с.

23. Міщенко В., Шаповалов А., Юрчук Г. Особливості та перспективи розвитку електронної комерції (е-комерції) в банківському бізнесі // Банківська справа. - 2001. - №4. - С. 18-27

24. Мрочко М., Павлів Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України. - 2001. - №9. - С. 131-135

25. Новак І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінових переказів - новий етап розвитку міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. - 2001. - №9. - С. 44-49

26. Онищенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів // Банківська справа. - 2000. - №3. - С. 24-27

27. Основы теории переходной экономики», Уч. пособие МГИМО, М. 1997 г.

28. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти / Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л., Новак І.М., Страхарчук В.П. - К.: Либідь, 1998. - 416с.

29. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.00 р.

30. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист НБУ №22001/116 від 24.05.93 р.

31. Про вдосконалення готівково-розрахункових операцій: Постанова КМУ №1075 від 30.12.93 р.

32. Про за

33. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова НБУ №135 від 29.03.01 р.

34. Про Національний банк України: Закон України №679-XIV від 20.05.99 р.

35. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України №2346-III від 05.04.01 р.

36. Прокопенко П. Правовые проблемы осуществления расчетов через системы «клиент-банк» и пути их разрешения // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - № 9. - С.23-26

37. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 276с.

38. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. - 2001. - №5. - С. 10-12

39. Сопровождение сервера. Ресурсы Microsoft Windows 2000 Server. Издательство: Русская Редакция, Логрус.РУ, 2001 г. Твердый переплет, 640 стр.

40. Сорокин Д. «Модельный» бизнес. Интернет как среда для банковских услуг // Банковские технологии. - 2001. - №7-8. - С. 51-53

41. Стивен Норткат, Марк Купер, Мэтт Фирноу, Карен Фредерик Анализ типовых нарушений безопасности в сетях Издательство: Вильямс. 2001, 464 с.

42. твердження Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Постанова НБУ №204 від 02.08.96 р.

43. Шкудун Д. Моделювання роботи банку в системі електронних платежів // Вісник НБУ. - 2001. - №1. - С. 41-43

44. Экономика предприятия Жиделева В.В., Каптейн Ю.Н., "ИНФРА-М" - 2001, 133 стр.

45. Экономика. Учебник / Под ред. А.И. Архипова и др. М.: Проспект, 1998. - 792 с.

46. Юргелевич С. Правові аспекти електронної комерції // Вісник НБУ. - 2001. - №4. - С. 32-35

47. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. - 2000. - №10. - С. 29-33

48. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. - 2000. - №9. - С. 20-25