Дослідження та порівняльний аналіз алгоритмів генерації псевдовипадкових чисел

Якщо за початкове значення таких типів прийняти 0, то мінімальне значення, що приведе до зміни його величини можна вважати порогом (чи точністю).

Таблиця 4.2

Таблиця дійсного типу

Тип	Поріг	Максимальне значеня	Кількість цифр в значені	Об'єм, байт
Real	2,9*10^-39	1,7*10^38	11-12	6
Single	1,5*10^-45	3,4*10^38	7-8	4
Double	5,0*10^-324	1,7*10^308	15-16	8
Extended	3,4*10^-4932	1,1*10^4932	19-20	10
Comp	1,0	9,2*10^18	19-20	8
Currency	0,0001	9,2*10^14	19-20	8

Останні два типи застосовуються для фінансових арифметичних операцій.

Тип Real залишений для сумісності з ранніми версіями Delphі і Pascal. Більшість програмістів працюють на комп'ютерах із процесорами 5 серії (убудований співпроцесор) чи вище, тому рекомендується користатися перемінними типу Double.

4.11.3 Символьний тип

Символьний тип називається Char. Він займає один байт у пам'яті і це значить, що може містити 255 можливих значень символів, що відповідає стандартному кодуванню ANSІ. Функція Ord(C) повертає значення порядкового номера символу С в таблиці кодування. Значення, що повертається, має тип Byte. Зворотне перетворення здійснюється функцією Chr(B).

Приклад такого перетворення при натисканні на кнопку Button1:

procedure TForm1.Button1Clіck(Sender: TObject);

Var

C:Char;B:Byte; // символьна і чисельна перемінна

begіn

C:='A'; // у перемінну З заносимо символ А

B:=Ord(C); // одержуємо значення символу А рівне 65

B:=100; // У перемінну В заносимо 100

C:=Chr(B); // одержуємо символ d

end;

Функція UpCase перетворить малу літеру в прописну. Але вона працює тільки із символами англійського алфавіту.

4.11.4 Строковий тип

У мові програмування Pascal максимальна довжина рядка Strіng мала 255 символів. У Delphі залишена такий рядок, але називається вона ShortStrіng. Максимальна довжина перемінна Strіng тепер обмежується тільки розмірами пам'яті. Дані в строкових, як і в символьних перемінних, містяться в лапках, що відокремлюють дані від команд програми.

Приклад:

Var

st:Strіng; // Оголошення строкової перемінний st

st:='привіт'; // Заносимо в перемінну st текстовий рядок

ShowMessage(st); // Висновок на екран віконця з повідомленням

Тут весь приклад шматка програми можна привести в більш спрощений вид:

ShowMessage('привіт');

4.11.5 Булевий тип

Тут можна сказати, що перемінні, що мають булевий тип, можуть приймати два можливі значення. Це true (вірно) чи false (невірно). Оголошується він як тип Boolean.

5. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМІВ ГЕНЕРАЦІЇ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ

5.1 Вимоги до проектованої системи та коло задач, що вона вирішує

При проектуванні системи приймалися до уваги наступні вимоги.

1. Оптимальний склад технічних засобів, при яких працює програма:

· ПК типу IBM PC або сумісний з ним, продуктивністю не менше 600 МГц;

· Оперативна пам'ять не менше 128 МГбайт;

· Монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 4,3 Гбайт;

· НГМД 3,5 дюйми;

· Компакт-дисковий носій (CD);

· Клавіатура, маніпулятор типу "миша".

2. Система не повинна мати прив'язки до апаратної частини для можливого переносу її на нову платформу через моральне старіння комп'ютерної техніки;

3. Програмна оболонка повинна мати інтуїтивно зрозумілий інтерфейс;

Система повинна функціонувати під керуванням операційних систем Windows 98 та Windows 2000, або Windows ХР.

Розроблений програмний продукт призначений для ілюстрації дослідження властивостей найбільш поширених алгоритмів генерації псевдовипадкових чисел. В розробленому програмному забезпеченні були використані наступні найбільш відомі та поширені алгоритми:

· "Середини квадрата" фон Неймана;

· Лінійний конгруентний;

· Фібоначчі з запізненням;

· Алгоритм Блюма -- Блюма -- Шуба;

· Вихор Мерсенна.

Для порівняльного дослідження статистичної якості даних алгоритмів був використаний теоретичний критерій оцінки якості «-квадрат», на підставі якого були зроблені відповідні висновки.

Система створена засобами середовища програмування Turbo Delphi 2006 Explorer і реалізує всі необхідні вимоги, які пред'являлися в постановці завдання до дипломної роботи і виконує повне коло задач, перерахований вище.

5.2 Розробка логіко-функціональної схеми

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис.5.1.

Рис. 5.1 Логіко-функціональна схема роботи системи

5.3 Опис елементів інтерфейсу користувача

Інтерфейс розробленої системи функціонально складається з двох частин. Перша з них призначена для наочної демонстрації результатів роботи п'яти основних алгоритмів генерації псевдовипадкових чисел (рис.5.2).

Вікно системи розділено на дві частини - в лівій частині обирається метод генерації і вводяться необхідні параметри, в правій за допомогою стандартного компоненту Chart відображаються результати роботи алгоритмів та найважливіший критерій їх якості - період.

Рис.5.2 Вікно системи в режимі демонстрації результатів роботи основних алгоритмів

Кількість чисел в послідовності можна встановити за допомогою лічильника. Зовнішній вигляд вікна залежить від обраного методу генерації. Наприклад, коли обраний метод Фібоначчі з запізнюванням область вікна, що призначена для вводу параметрів буде мати вигляд, наведений на рис.5.3.

Система також виводить спливаючу підказку для кожного із функціональних елементів вікна.

Рис.5.3 Область вводу параметрів при обраному методі Фібоначчі з запізнюванням

Друга функціональна частина розробленої системи призначена для візуалізації роботи статистичного критерію „-квадрат”

Рис.5.4 Візуалізація роботи статистичного критерію „-квадрат”

В лівій частині вікна наведені умовні позначення, в правій візуально відображаються результати тестування.

Таким чином, розроблена система має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Також передбачена довідкова система, яку можна вивести на екран за допомогою клавіші F1.

5.4 Програмна реалізація та опис основних процедур і функцій розробленої системи

Як було зазначено вище, зовнішній вигляд інтерфейсу залежить від обраного методу. Нижче наведений програмний код, за допомогою якого це було реалізовано.

procedure TForm1.RadioGroup1Click(Sender: TObject);

begin

label27.Caption:='';

case RadioGroup1.ItemIndex of

0:begin GroupBox1.Visible:=false; GroupBox3.Visible:=false;

GroupBox4.Visible:=false; end;

1:begin GroupBox1.Visible:=true; GroupBox3.Visible:=false;

GroupBox4.Visible:=false;end;

2:begin GroupBox3.Visible:=true;GroupBox1.Visible:=false;

GroupBox4.Visible:=false;end;

3: begin GroupBox3.Visible:=false;GroupBox1.Visible:=false;

GroupBox4.Visible:=true;end;

4: begin GroupBox3.Visible:=false;GroupBox1.Visible:=false;

GroupBox4.Visible:=false;end;

end;

end;

Генерація псевдовипадкових чисел відбувається при натисненні кнопки START. Якщо метод не обраний, процедура автоматично завершується. Назва вкладки, де відображаються результати генерації також залежить від обраного методу.

if RadioGroup1.ItemIndex=-1 then exit;

TabSheet1.Caption:=RadioGroup1.Items[RadioGroup1.itemindex];

Series1.Clear;

Алгоритм розгалуження був реалізований за допомогою структури CASE.

case RadioGroup1.ItemIndex of

0: begin //метод середини квадрата

j:=0; f:=false;

y:=random(9999-1000)+1000; //генерація початкового значення

for i:=1 to SpinEdit1.Value do //цикл генерації послідовності - кількість

членів обирається користувачем

begin

y:=sqr(y/10000); //попередній член зводиться в квадрат

s:=floattostrf(y,fffixed,10,8); //перетворення в строкову змінну

s:=copy(s,5,4); //виділення середніх цифр

y:=strtofloat(s); //зворотне перетворення строки в число

//обчислення періоду послідовності

if (y=z[1]) and (f=false) then begin t:=i; f:=true; end;

j:=j+1; z[j]:=y; if j=4 then j:=0;

Series1.AddXY(i,round(y),'',clRed); //вивід точки графіку

end;

Label27.Caption:='Период - '+inttostr(t-1); //вивід обчисленого періоду

end;

Як вже було сказано вище, лінійний конгруентний генератор входить до складу більшості компіляторів, в тому числі і Delphi. Тому система працювати в двох режимах - генерувати псевдовипадкові числа зі стандартними параметрами алгоритму або із довільними параметрами, що вводяться користувачем.

1: begin //лінійний конгруентний метод

if CheckBox1.Checked then //якщо обраний перемикач „Стандартні

значення”

begin

for i:=1 to SpinEdit1.Value do//цикл генерації послідовності

begin

xk:=random(10000); //випадкове число в діапазоні від 0 до 10000

Series1.AddXY(i,xk,'',clRed);

end;

Label27.Caption:='Период - '+Edit1.Text; //якщо параметрі стандартні,

період генератору дорівнює величині модуля m

end

else // якщо параметри обираються довільно

begin

if (Edit1.Text='') or (Edit2.Text='') or(Edit3.Text='') or (Edit4.Text='')

then exit; //якщо значення параметрів не введено, процедура

завершується

m:=strtoint(Edit1.Text); //модуль

a_l:= strtoint(Edit2.Text); //множник

c:=strtoint(Edit3.Text); //приріст

x0:=strtoint(Edit4.Text); //початкове значення

for i:=2 to SpinEdit1.Value do //цикл генерації послідовності

begin

xk:=(a_l*x0+c) mod m; //генерація наступного значення

x0:=xk;

Series1.AddXY(i,xk,'',clRed);

end;

end;

end;

Генератор на основі метода Фібоначчі з запізненням реалізований наступним чином. Значення лагів обираються користувачем із фіксованого списку, який сформований на етапі проектування системи. Значення періодів в кожному випадку обчислені по формулі (3.9) для двохрозрядних чисел.

2: begin // метод Фібоначчі з запізненням

case ComboBox1.ItemIndex of //вибір значення лагів

0: begin a:=55; b:=24; Label27.Caption:='Период - 36028797018963968';

end;

1: begin a:=17; b:=5; Label27.Caption:='Период - 524288';end;

2: begin a:=97; b:=33; Label27.Caption:='Период -

158456325028528675187087900672' end;

end;

e1:=strtoint(e.Text); //число розрядів в мантисі

razr:=1;

for i:=1 to e1 do

razr:=razr*10;

for i:=1 to a do

x[i]:=random(99)/razr; //формування початкового масиву за допомогою

стандартного генератору

for i:=a+1 to SpinEdit1.Value+a do //генерація послідовності за

допомогою методу Фібоначчі з запізненням

begin

if x[i-a]>=x[i-b] //реалізація алгоритму

then x[i]:=x[i-a]-x[i-b] else

x[i]:=x[i-a]-x[i-b]+1;

Series1.AddXY(i,round(x[i]*100),'',clRed);

end;

end;

Реалізація методу Блюма-Блюма-Шуба також дозволяє користувачеві обирати параметри. Числа p і q обов'язково повинні бути достатньо великими простими числами

3: begin // метод Блюма-Блюма-Шуба

if (Edit5.Text='') or (Edit6.Text='') then exit; //якщо параметри не обрані -

вихід із процедури

p:=strtoint(Edit5.Text);

q:=strtoint(Edit6.Text);

xb:=random(100); //початкове значення

for i:=1 to SpinEdit1.Value do //генерація послідовності

begin

xb:= sqr(xb) mod p*q;

Series1.AddXY(i,xb,'',clRed);

end;

end;

Для реалізації методу „Вихор Мерсенна” був використаний модуль, який безкоштовно надається на сайті розробників цього алгоритму. Лістінг модулю наведений в Додатку А.

4: begin for i:=1 to SpinEdit1.Value do

Series1.AddXY(i,genrand_MT19937,'',clRed);

label27.Caption:= 'Период - 2^19937-1'

end;

Далі розглянемо програмну реалізацію другої функціональної частини системи - тестування алгоритмів за допомогою статистичного критерію „-квадрат”.

У даному випадку розглядається варіант, коли кількість ступіней свободи дорівнює =50. Кількість ступіней свободи на одиницю менше ніж кількість незалежних випробувань. Відповідні значення процентних точок „-квадрат” - розподілення для =50 були описані в програмі за допомогою констант:

const xp:array[1..7]of real =(29.71,34.76,42.94,49.33,56.33,67.50,76.15);

p:array[1..7] of integer =(1,5,25,50,75,95,99); //процентні точки критерію

n:=51; //кількість випробувань

st_sv:=n-1; //ступень свободи

ps:=1/n; //вірогідність

v:=0;

p_n:=0;

//лінійний конгруентний метод зі стандартними параметрами

for i:=1 to n do

begin

x:=random(99); //генерація випадкового числа

v:=v+sqr(x-n*ps)/n*ps; //обчислення згідно формули (3.?) величини V

end;

Далі проводимо пошук в масиві констант, що відповідає значенням процентних точок „-квадрат” найближчого значення, більшого за обчислене V

for i:=1 to 7 do

if xp[i]>v then // якщо значення знайдене, воно запам'ятовується в

змінній

p_n та цикл завершується

begin

p_n:=p[i];

break;

end;

Далі, згідно методики, запропонованої Д. Кнутом, відображаємо отримані результати. В залежності від того, до якої категорії належать випадкові числа, індикатори змінюють свій колір.

if ((p_n=1) or (p_n=99)) //якщо числа належать до 1-ї категорії (відкинути) - колір компоненту Shape - червоний.

then begin shape1.Shape:=stCircle;

Shape1.Brush.Color:=clRed;

end

else

if ((p_n=5) or (p_n=95)) //якщо числа належать до 2-ї категорії

(підозрілі) - колір компоненту Shape - фіолетовий.

then begin shape1.Shape:=stCircle;

Shape1.Brush.Color:=clFuchsia;

end

else

if ((p_n=10) or (p_n=90)) //якщо числа належать до 1-ї категорії (майже

підозрілі) - колір компоненту Shape - жовтий.

then begin shape1.Shape:=stCircle;

Shape1.Brush.Color:=clYellow;

end

else // в інших випадках колір залишається білим

begin shape1.Shape:=stRectangle;

Shape1.Brush.Color:=clWhite;

end;

// Виводимо значення обчислених величин

Label25.Visible:=true;

Label26.Visible:=true;

label26.Caption:='V='+floattostrf(v,fffixed,5,3);

label25.Caption:='p='+inttostr(p_n)+'%';

Аналогічним чином реалізоване тестування алгоритмів Фібоначчі з

запізненням ті Вихор Мерсенна.

// Фібоначчі з запізненням

a:=97; b:=33; //задаємо значення лагів

v:=0; p_n:=0;

for i:=1 to a do //формуємо початковий масив за допомогою

стандартного генератору

x1[i]:=random(99)/100;

for i:=a+1 to n+a do

begin

if x1[i-a]>=x1[i-b]

then x1[i]:=x1[i-a]-x1[i-b] else

x1[i]:=x1[i-a]-x1[i-b]+1;

v:=v+sqr(x1[i]*100-n*ps)/n*ps;

end;

Далі, як і першому випадку йде пошук найближчого значення в масиві констант та візуалізація отриманих результатів.

// Вихор Мерсена

for i:=1 to n do

begin

v:=v+sqr(genrand_MT19937/20000000-n*ps)/n*ps;

end;

Для кожного з трьох алгоритмів проводиться п'ять експериментів.

В результаті проведених досліджень можна зробити висновки, що алгоритм „Вихор Мерсенна” в більшості ніж 99% випадків проходить тест на критерій „-квадрат”. Стандартний лінійний конгруентний генератор має значно нижчий потенціал.

програма алгоритм псевдовипадковий конгруентний



6 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Очікуваний економічний ефект від розробки визначається за формулою:

Е₀=Е_Р - Е_н К_п

де Е_Р - річна економія;

К_п - капітальні витрати на проектування;

Е_н - нормативний коефіцієнт (Е=0,15).

Річна економія Е_Р складається з економії експлуатаційних витрат і економії у зв'язку з підвищенням продуктивності праці користувача. Таким чином, отримуємо:

Е_Р = (Р₁ - Р₂) +Р_п,

де Р₁ й Р₂ - відповідно експлуатаційні витрати до і після впровадження;

Р_п - економія від підвищення продуктивності праці користувача.

В експлуатаційні витрати входять:

- заробітна плата працівників інформаційної галузі;

- заробітна плата персоналу по обслуговуванню комплексу технічних засобів (КТЗ);

- накладні витрати;

- інші витрати.

Витрати на утримання персоналу.

Витрати по різних видах працюючих визначаються по формулі

,

де n_i - чисельність персоналу i - виду;

z_i - середньорічна заробітна плата робітника i - го виду;

Таблиця 6.1

Витрати на додаткові матеріали

№ п/п	Найменування матеріалу	Витрата, шт.	Ціна, грн./шт.	Сума, грн.
1	Допоміжна література	1	50	50
2	Диск CD-RW	1	3	3
3	Диск CD-R	2	1	2
Разом 55

В ході розробки програмного продукту було використане програмне забезпечення Turbo Delphi 2006 Explorer, яке є безкоштовним.

Основні виробничі фонди:

- IBM-сумісний комп'ютер Pentium IІІ, RAM-256Mb, SVGA-800*600*16bit;

за ціною 2000 грн.

Амортизація розраховується лінійним способом, в розрахунку від строку експлуатації, наприклад 5 років.

А=816+1020+2000=4836

А=4836:3=1612грн. в рік.

Таблиця 6.2

Основна заробітна плата програміста ПП

№ п/п	Виконувачі	Трудомісткість, люд.дн.	Оклад, грн.	Витрати по з/п, грн.
1	Програміст	6	1200	276,90

Додаткова заробітна плата програміста складає 20 % від основної заробітної плати:

276,90*0,20=55,38грн

Фонд заробітної плати являєє собою суму основної й додаткової заробітної плати:

276,90+55,38=332,28 грн

Відрахування на соціальні нужди складають 37,% від фонду оплати праці:

332,28*0,37=122,94 грн

Накладні витрати складають 250 % від величини основної заробітної плати:

276,90*2,5=692,25грн

Таблиця 6.3

Калькуляція

№ п/п	Найменування статей витрат	Витрати, грн.
1	Амортизація основних засобів	1612
2	Видаткові матеріали	55
3	Основна заробітна плата програміста	276,90
4	Додаткова заробітна плата програміста	55,38
5	Відрахування на соціальне страхування	122,94
6	Накладні витрати	692,25
7	Інші витрати	100
Разом витрат Зк= 2914,47

Витрати на ручну обробку інформації визначаються по формулі:

,



де - об'єм інформації, що обробляється вручну, Мбайт;

Ц - вартість однієї години праці, грн. / рік;

- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу на логічні операції при ручній обробці інформації;

- норма виробітку, Мбайт / рік.

У даному випадку:

О_и = 10 Мбайт (загальний розмір даних, що обробляються),

Заробітна плата техніка 1150 грн.

Ц=1150/26/8=5,52 грн. / година,

Г_д = 2,5 (встановлений експериментально),

Н_в = 0,004 Мбайт / година.

Отже, витрати на ручну обробку інформації дорівнюють:

Зр=10*5,52*2,5/0,004=34500 грн.

Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються по наступній формулі:

,

де - година автоматизованої обробки, рік.;

- вартість однієї години машинного часу, грн./рік;

- година роботи оператора, рік.;

- вартість однієї години роботи оператора, грн./рік.

Для даного випадку:

t_a = 180 год.,

Номінальний фонд робочого часу розраховується по формулі :

к - кількість відпрацьованих годин за рік;

к1 - щоденні втрати 9-10% (відпустка, декретна відпустка та ін.)

к2 - внутрішні втрати робочого часу, 1- 2% (пільгові години, перерви та ін.).

К = д * р * м

д - середня кількість робочих днів у місяці = 25;

р - тривалість робочого дня = 8;

м - кількість робочих місяців за рік = 11;

К = 25 * 8 * 11 = 2200 годин за рік.

= 1980 год.

Час роботи оператора = 1980 годин за рік

Вартість однієї години машинної години дорівнює:

Ц_м = Ц_э*Р

Ц_э - вартість 1квт електроенергії (0,25 грн.)

Р - споживана потужність комп'ютера в рік 160 Вт



Ц_м=0,25*0,16=0,04грн/рік

t₀ = 1980 год,

Ц₀ =1000/ 26/8=4,80 грн. (заробітна плата бухгалтера 1000 грн)

Отже, витрати на автоматизовану обробку інформації дорівнюють:

За=1980*0,04+1980*(4,80+0,04) =9662,40 грн.

Таким чином, річна економія від упровадження дорівнює:

Э_у = 34500 - 9662,40 - 2914,47= 21923,13 грн.

Економічний ефект від використання програмного забезпечення за рік визначається по формулі, грн.:

.

Эг=21923,13 - 4836*0,2=20955,93 грн.

Ефективність розробки може бути оцінена по формулі:

.

Эр=20955,93 *0,4/2914,47=2,87грн

Якщо Ер > 0,20, то наша розробка є економічно доцільною.

Вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення за розрахунковий період Т визначається по формулі:

де Т - розрахунковий період ;

Р_t - вартісна оцінка результатів t розрахункового періоду, грн.;

- дисконтуюча функція, яка вводитися з ціллю приводу всіх витрат та результатів до одного моменту часу.

Дисконтуюча функція має вигляд:

= 1 / (1 + р) ^t,

де р - коефіцієнт дисконтування (р = Е_н = 0,2, Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень).

Таким чином,

Якщо програмне забезпечення заміняє ручну працю, отже, набір корисних результатів у принципі не міняється. У якості оцінки результатів застосування програмного забезпечення за рік береться різниця (економія) витрати, які виникають у результаті використання програмного забезпечення, тобто Р_t = Э_у.

Припускається, що дана розробка без змін та дороботок буде використовуватись у плині п'яти років. Тоді вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення (економія) за розрахунковий період Т = 5 років складе:

=

20955,93+17463,27+14552,72+12127,26+10106,05 = 75205,23 грн.



Таким чином, у результаті аналізу встановлено, що впровадження розробки виправдано й економічно доцільно.



7. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується :

- Конституції України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Законі України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

- Норми штучного та природного освітлення визначені СНіП;

- Законі України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

- Параметрах мікроклімату на робочих місцях регламентованих Держстандартом і ДСН;

- Категорії робіт по величині загальних енергозатрат встановленій ДСН;

- Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;- Кодексів законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

- в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

7.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів в обчислювальному центрі

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

- несприятливі мікрокліматичні умови;

- підвищений рівень шуму;

- недостатнє або надмірне освітлення;

- підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

- рівня електромагнітних випромінювань;

- психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

Держстандарт 12.1.005-88 розповсюджується на повітря робочої зони підприємств, встановлює загальні санітарно-гігієнічні вимоги до показників мікроклімату й допустимому вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Вимоги на допустимий вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування.

Показники, якими характеризується мікроклімат є: температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання. Низька температура повітря впливає на оператора, як на організм людини так і на обладнання ПЕОМ. Великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 С; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Кондиціювання - це автоматична підтримка в закритих приміщеннях всіх або окремих параметрів повітря з метою забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов.

Згідно СНіП 2.04. 05-91 система вентиляції, кондиціювання повітря й повітряного опалення передбачена для суспільних, адміністративно-побутових і виробничих категорій.

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і важкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій, що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, який викликає розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю.

Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 и ДСанПіН 3.3.007-98) дана площа приміщення розрахована на одну людину 13,0 м²; об'єм -35,1м³. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Висота робочої поверхні столу для персонального комп'ютера (ПК) - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15 вперед до 5 назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

В доступних місцях знаходяться аптечки першої медичної допомоги.

Приміщення з ПЕОМ оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації, а також устатковане засобами пожежегасіння. Підходи до засобів пожежегасіння вільні. Приміщення має кімнати для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення.

Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників у приміщенні варто підтримувати необхідну якість повітря, тобто оптимальні (у крайньому випадку припустимі) параметри мікроклімату, сталість газового складу й відсутність (у крайньому випадку не вище ГПК) шкідливих домішок у повітрі. Для цього необхідно подавати в ці приміщення певну кількість чистого зовнішнього повітря, потреба в якому регламентується СНіП 2.04.05-91. Для підтримки певних параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція, кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ).

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція. Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є система відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера.

Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи. В результаті тривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів наступають передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі.

Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини. При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів). Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Значення освітлення в процесі життєдіяльності і особливо виробничої діяльності сучасного суспільства величезне. Організація раціонального освітлення робочих місць - одне з основних питань охорони праці. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, штучне і суміщене.

Для природного освітлення характерна висока дифузна (неуважність) денного світла від небозводу, що вельми сприятливе для зорових умов роботи. Природне освітлення підрозділяють на бічне, здійснюване через світлові віконні отвори; верхнє, здійснюване через аераційні і зенітні ліхтарі, отвори в перекриттях; комбіноване - бічне з верхнім. Природне освітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах залежно від часу дня, року, метеорологічних чинників. Тому природне освітлення неможливе кількісно задавати величиною освітленості. Як нормована величина для природного освітлення прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КЕО), який є вираженим у відсотках відношенням освітленості в даній крапці усередині приміщення до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу, тобто

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де не досить природного світла, а також для освітлення приміщень в нічний час. По функціональному призначенню штучне освітлення підрозділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення забезпечує зорові умови нормальний роботи, проходу людей і руху транспорту. Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення. При цьому нормована освітленість повинна складати 5 % від робочого освітлення. Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей з приміщень при аваріях в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходових клітках (повинно бути в приміщеннях не менше 0,5, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк).

По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого, розсіяного і відображеного світла, а по конструктивному виконанню - світильники відкриті, закриті, захищені, пилонепроникні, вологозахисні, вибухозахищені, вибухобезпечні. За призначенням світильники діляться на світильники загального і місцевого освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним (рівномірним або локалізованим) і комбінованим (до загального додається місцеве). Застосування тільки місцевого освітлення забороняється.

В силу тісного взаємозв'язку зору людини з роботою мозку освітлення виявляє істотний вплив на центральну нервову систему, яка керує всією життєдіяльністю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці і збереженню здоров'я працюючих. Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і зорове сприймання різко погіршується.

Важливе значення для створення сприятливих умов праці має культура праці й виробнича естетика. Чистота на робочому місці, правильно підібрана колірне фарбування приміщень, інвентарю, устаткування, форма й покрій робочого одягу, спеціально підібрана музика - все це створює гарний настрій, підвищує життєвий тонус і працездатність. Естетичні умови на виробництві мають істотне значення не тільки для оздоровлення, полегшення праці, але й для підвищення його привабливості і продуктивності. У зв'язку із цим на промислових підприємствах велике значення надається промисловій естетиці.

Як самостійна галузь знань промислова естетика і теоретично і організаційно сформувалась порівняно недавно. Вона вивчає закони художньої творчості в сфері виробництва. Коло питань, розроблювальних промисловою естетикою, дуже широкий. Це раціональне колірне оформлення промислових приміщень і встаткування, розумна організація робочого місця, художнє конструювання верстатів, машин, інструментів, впровадження функціональної музики, художня розробка моделей робочого одягу, устаткування стендів наочної агітації, озеленення території цехів і підприємств.

Колір є одним з найбільш потужних засобів емоційного впливу на людину. Колір робочих приміщень, устаткування, механізмів викликає в людини певні емоції, впливає на стомлюваність, травматизм, брак у роботі, а отже, на продуктивність праці. Впливаючи на нервову систему, колір збуджує або заспокоює, створює ілюзію тепла або холоду, тяжкості або легкості, наближення або віддалення. Колірне фарбування виробничих приміщень доцільно робити з урахуванням технологічного призначення приміщень, умов роботи, температури, характеру висвітлення й вимог охорони праці. Колір устаткування повинен бути м'яким, спокійним, психологічно сприятливим. У яскраві контрастні кольори фарбують органи керування встаткування, рухливі частини.

У виробничому інтер'єрі колір також відіграє попереджуючу роль, використовується для зображення технологічних символів і всіляких сигналів. Наприклад, при будівництві промислових об'єктів трубопроводи різного призначення (для води, кислоти, газу) пофарбовані в різний колір. Усім відомі сигнально-попереджуючі кольори: червоний - стоп, небезпечно; жовтий - можлива небезпека; зелений - повна безпека. З економічної точки зору раціональне фарбування робочих приміщень і встаткування підвищує продуктивність праці на 5-20%, зменшує число нещасних випадків.

Принципам організації праці повинно відповідати і взаємне компонування робочих місць у рамках офісного приміщення, так і структура індивідуального робочого місця.

Основні принципи ергономічної організації робочого місця - комфорт і мінімізація навантажень. Зрозуміло, принципам ергономіки повинна відповідати й використовувані меблі. Наприклад, зручне крісло, у якому можна без шкоди для здоров'я працювати тривалий час, повинне бути оснащений підлокітниками й підголівником, що знімають навантаження з м'язів плечового поясу. Пружна спинка анатомічної форми зменшує навантаження на хребет. У результаті конструкція рівномірно підтримує все тіло. Також крісло повинне регулюватися по висоті й глибині сидіння, залежно від ваги й росту людини.

Серед столів найбільш ергономічною визнана криволінійна кутова форма. За рахунок увігнутості більша частина їхньої площі виявляється використовуваної, оскільки попадає в зону охоплення руками людини, рівну 35-40 см.

Самим оптимальним фахівцями вважається розташування меблів за принципом «усе під рукою», коли всі необхідні для щоденної роботи полиці, тумби, шафи перебувають на відстані витягнутої руки. Це дозволяє виключити непотрібні витрати енергії й зосередиться на виконанні прямих обов'язків.

7.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких час роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Вентиляція - це організований і регульований повітрообмін у приміщеннях, у процесі якого забруднене або нагріте повітря віддаляється й на його місце подається свіже чисте повітря.

Системи опалення - це комплекс елементів, необхідних для опалення приміщень в холодний період року, нормованої температури повітря не нижче встановленої Держстандарт 12.1. 005-88 і СНіП 2.04. 05-91. У приміщеннях з електронно-обчислювальною технікою передбачають центральне опалення в сполученні із приточною вентиляцією або кондиціювання повітря при одне- і двозмінному режимах роботи, а при трьохзмінному - тільки повітряне опалення.

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

- застосуванням малої напруги;

- ізоляцією струмоведучих мереж;

- обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

- правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

- застосування захисного заземлення або обнуління;

- ізоляцією струмопровідних частин;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

- надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що порушення міжмолекулярних зв'язків тканинної речовини може призвести до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Засобами захисту від „м'якого” рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

- достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

- постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

- рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

- не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

- не викликає різких тіней на робочих місцях.

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

- вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

- визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

- вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

- розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

- визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Е_min (лк) з вираження:

F=(Emin·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м²;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fi визначається з виразу:

f_i= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Н_р - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=E_min·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80.

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n₁ (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3(штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2·80·3=480(Вт)

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.

7.3 Пожежна безпека

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Причини пожежі:

- паління за робочим місцем;

- використовувати нагрівальні прилади в приміщеннях з ПЕОМ;

- від'єднувати і приєднування кабелів за не справності і наявності напруги

в мережі;

- за наявністю не визначення напруги в ланцюзі, замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м².

Для гасіння можливих пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння, згідно «Правил пожежної безпеки в Україні» так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м²).

В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вогнегасники діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО₂ - вогнегасники і порошкові.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасочої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС.

ЕПС складаються з таких основних частин: сповіщувачів, встановлених в приміщеннях; приймальної станції, яка знаходиться в черговій кімнаті пожежної команди; блока поживи від сіті та від акумулятора (резервний); системи переключення з одної поживи на іншу; електропровідній сіті, яка з'єднує сповіщувачі з приймальною станцією.

В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

У приміщенні знаходиться розроблений і розміщений на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі з яким ознайомлені працівники підприємства.



ВИСНОВКИ

Генератор псевдовипадкових чисел є алгоритмом, що генерує послідовність чисел, елементи якої майже незалежні один від одного і підкоряються заданому розподілу. Використання подібних генераторів в сучасній техніці украй важливо, оскільки на їх базі можуть створювати ключі для шифрування, різні захисні послідовності для тих або інших даних і пакетів даних і багато що інше.

Розробленій програмний продукт призначений для ілюстрації дослідження властивостей найбільш поширених алгоритмів генерації псевдовипадкових чисел. У розробленому програмному забезпеченні були використані наступні найбільш відомі та поширені алгоритми:

· "Середини квадрата" фон Неймана;

· Лінійний конгруентний метод;

· Фібоначчі із запізненням;

· Алгоритм Блюма -- Блюма -- Шуба;

· Вихор Мерсенна.

Для порівняльного дослідження статистичної якості даних алгоритмів був використаний теоретичний критерій оцінки якості «-квадрат», на підставі якого були зроблені відповідні висновки.

У теорії ніякий детермінований алгоритм не може генерувати повністю випадкові числа, а тільки апроксимувати деякі властивості випадкових чисел. Тому у принципі будь-який генератор випадкових чисел на практиці завжди є лише генератором псевдовипадкових чисел, проте завдання розробника генератора полягає в тому, щоб зробити алгоритм якомога більш варіаційним. Як казав Джон фон Нейман: «Той, хто має схильність до арифметичних методів отримання випадкових чисел, грішний поза всяких сумнівів».