Практика показує, що планування робочого місця повинна задовольняти вимогам зручності виконуваних робіт, економії енергії й часу оператора, раціонального використання виробничих площ і зручності обслуговування пристроїв ЕОМ. При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, пульта ЕОМ, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони, установлені на підставі антропометричних даних тіла людини, дають можливість раціонально розмістити комп'ютер, його клавіатуру та дисплей.

Правильне освітлення робочого місця оператора полегшує його працю, знижує стомлення, підвищує продуктивність праці, знижує небезпеку виробничого травматизму. Освітлення може бути природним і штучним. Природне освітлення створюється у виробничих приміщеннях через віконні та інші засклені прорізи, штучне -- світильниками. Штучне освітлення в приміщеннях варто здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального призначення.

Важливим фактором є мікроклімат робочої зони, особливо температура, вологість та рухливість повітря. Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Дослідження показують, що висока температура в сполученні з високою вологістю повітря дуже впливає на працездатність оператора. Збільшується час реакції оператора ЕОМ, порушується координація рухів, різко збільшується число помилкових дій. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується обсяг оперативної пам'яті, знижується здатність до асоціацій.

Електричний струм являє собою схований тип небезпеки, тому що його важко визначити в токо- і не струмоведучих частинах устаткування, які є гарними провідниками електрики. Смертельно небезпечним для життя людини вважають струм, величина якого перевищує 0,05 А, струм менш 0,05 А -- безпечний (до 1000 В). З метою попередження поразок електричним струмом до роботи допускаються тільки особи, що добре вивчили основні правила по техніці безпеки.

Шум є одними з розповсюджених факторів зовнішнього середовища, що несприятливо впливають на організм людини. Люди, що працюють в умовах підвищеного шуму, скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль, безсоння. У людини знижується гострота зору й слуху, підвищується кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується пам'ять. Це приводить до значного зниження продуктивності праці, росту кількості помилок у роботі.

Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке тіло, температура поверхні якого перевищує температуру абсолютного нуля (-273 К). До інфрачервоних випромінювань належать електромагнітні випромінювання невидимої частини спектра. Спектральний склад випромінювань інфрачервоного діапазону залежить від температури поверхні тіла. Чим вища температура тіла, тим коротша довжина випромінюваної електромагнітної хвилі. Вплив інфрачервоного випромінювання на людину залежить від довжини хвилі, що випромінюється, й від глибини проникнення променів.

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так як і джерел небезпеки.

6.2 Заходи щодо усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря й заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається подачею свіжого повітря, видаленням забрудненого повітря. Залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі або витяжки повітря із приміщення або для того й іншого одночасно, вона називається припливною, витяжною або припливно-витяжною. По місцю дії вентиляція буває загально-обмінною і місцевою. Дія загально-обмінної вентиляції засновано на розведенні забрудненого, нагрітого, вологого повітря приміщення чистим повітрям до гранично припустимих норм. Цю систему вентиляції найбільше часто застосовують у випадках, коли шкідливі речовини, теплота, волога виділяються рівномірно по всьому приміщенню. При такій вентиляції забезпечується підтримка необхідних параметрів повітряного середовища в повному обсязі приміщення. Повітрообмін у приміщенні можна значно скоротити, якщо вловлювати шкідливі речовини в місцях їхнього виділення, не допускаючи поширення по приміщенню. Із цією метою технологічне встаткування, що є джерелом виділення шкідливих речовин, постачають спеціальними пристроями, від яких виробляється відсмоктування забрудненого повітря. Така вентиляція називається місцево-витяжною.

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680-800 мм; при відсутності такої можливості повинна становити 725 мм.

Дисплей задовольняє наступним вимогам:

Ш найважливіші елементи конструкції розташовані в центрі поля зору (клавіатура);

Ш елементи згруповані по функціональній ознаці;

Ш робочі поверхні розташовані похило, по можливості перпендикулярно погляду оператора;

Екран монітору перебуває від очей користувача на оптимальній відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм із урахуванням розмірів знаків і символів.

Найважливішими характеристиками зорового сприйняття оператора є: яскравість, контрастність між об'єктами й фоном, та чіткість зображення. Контрастність стосовно фона впливає на сприйняття кольорів. Так, наприклад, краще сприймаються комбінації кольорів: чорний на жовтому, чорний на білому, зелений на чорному, білий на чорному. Звідси треба оптимальність вибору кольорів:

Ш для екрана: білий на чорному;

Ш для клавіатури: чорний на білому.

Найбільш зручне сидіння, що має виїмку, що відповідає формі стегон і нахил назад. Спинка стільця повинна бути вигнутої форми, що обіймає поперек. Висота її - 300 мм, ширина - не менш 380 мм, радіус вигину - 300-350 мм. Робочий стілець (крісло) повинен бути постачений підйомно-поворотним механізмом, що забезпечує регуляцію висоти сидіння й спинки (рис. 6.1). Робоче крісло повинне мати підлокітники. Регулювання кожного параметра повинна легко здійснюватися, бути незалежної й мати надійну фіксацію. На робочому місці необхідно передбачати підставку для ніг.

Клавіатура повинна розташовуватися на поверхні стола таким чином, щоб відповідати ліктеві сидячого оператора. Його рука повинна бути зігнута на 90 градусів у ліктьовому суглобі, а передпліччя - лежати горизонтально. Клавіатуру варто розташовувати на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача.

Размещено на http://www.allbest.ru

8

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 6.1 Схема робочого місця програміста:

1-стіл; 2-стілець; 3-підставка для ніг; 4-системний блок;

5-монітор; 6-клавіатура; 7-принтер; 8-лоток для паперу.

Приміщення відповідає кількості працюючих і розташовуваному в них КТЗ (комплекс технічних засобів). Відстань між робочими столами з моніторами не менш 2,0 м, а відстань між бічними поверхнями моніторів -- не менш 1,2 м. У приміщеннях з ПЕОМ щодня проводитися вологе прибирання, необхідне наявність аптечки першої допомоги.

Як джерела загального освітлення використаємо лампи типу ЛБ і ДРЛ із індексом передачі кольору не менш 70 (R>70), як світильники -- установки з переважно відбитим або розсіяним світлом. Світильники загального освітлення розташовуємо над робочим столом у рівномірно прямокутному порядку. Для запобігання відблисків екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуємо світильники загального призначення, розташовані між рядами робочих місць. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоприйому. Освітлювальні установки забезпечують рівномірну освітленість за допомогою приглушеного або неуважного світлорозподілу. Для виключення відблисків застосовуємо спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран монітора по обидва боки. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на стільниці або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. Джерела світла стосовно робочого місця маємо у своєму розпорядженні такий образ, щоб виключити влучення в очі прямого світла. При природному освітленні необхідно застосовувати сонцезахисні засоби, що знижують перепади яскравості між природним світлом і світінням екрана дисплея. При такому засобі, використаємо регульовані жалюзі.

Вибір ламп і світильників провадиться на підставі забезпечення нормативної освітленості робочих місць при мінімальних капітальних й експлуатаційних витратах. Розрахунок штучного освітлення зводиться до визначення числа світильників:

,

Е -- нормована освітленість, Лк (для нашого випадку 300)

k₃ -- коефіцієнт запасу 1.3;

А -- площа підлоги, м² (=25м²);

z -- коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітленості

(Для ламп накалювання =1.5, для люмінесцентних =1.1.);

n_л -- кількість ламп в одному світильнику (=2);

Ф_л -- світловий потік лампи (Для ламп ЛБ-40 = 3000 лм.);

U_св -- коефіцієнт використання світильників. Визначається по індексу приміщення:

,

а -- ширина приміщення, м;

b -- довжина приміщення, м;

h -- висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

Приймаючи, що а=5 м., b=5 м., h=2 м., обчислюємо p=1.25. Тепер по таблиці відповідності визначаємо, що U_св=0.63.

Підставляючи всі необхідні дані одержуємо:

N_св = (300*1.3*20*1.1) / (2*3000*0.55) = 2,6 3

Таким чином, одержуємо, що для освітлення нашого приміщення необхідно 3 світильники, по 2 лампи марки ЛБ-40 у кожному.

Оптимальні норми температури, відносній вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничого приміщення відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря

При розрахунку кондиціонування визначаємо кількість повітря, який необхідно пропустити через приміщення протягом кожної години для того, щоб концентрація шкідливих речовин у повітрі не перевищувала припустимих величин. У приміщенні джерелами надлишкового тепла є:

Ш надходження тепла від людей;

Ш виділення тепла від обладнання та допоміжної апаратури;

Ш надходження тепла від сонячної радіації;

Ш виділення тепла від електричного освітлення.

Відповідно до правил електробезпечності в службовому приміщенні здійснюємо постійний контроль стану електропроводки, запобіжних щитів, шнурів, за допомогою яких включаються в електромережу комп'ютери, освітлювальні прилади, інші електроприлади. Приміщення, у якому здійснюється робота над програмою, по ступені електронебезпечності ставляться до приміщень без підвищеної небезпеки - приміщення сухі, з нормальною температурою, ізольованими підлогами, без пильних, що мають малу кількість заземлених предметів.

Комп'ютер живиться від однофазної мережі перемінного струму промислової частоти із заземленою нейтралі, напругою 220 В. Системний блок комп'ютера має напруги сигналів ТТЛ рівнів (-1, +4 В), цифрові й аналогові мікросхеми живляться постійною напругою (5 та 12 В), які утворюються шляхом перетворення перемінної напруги 220 В в блоці живлення. Блок живлення містить у собі схеми перетворення напруги, схеми стабілізації й схему захисного відключення при короткому замиканні. Тому що корпус комп'ютера виконаний з металу, то існує небезпека пробою фази на корпус. Монітори сучасних комп'ютерів практично завжди виготовляються із пластику, тому незважаючи на велику напругу, що є присутнім у моніторі, поразка струмом людини практично виключено.

Для забезпечення захисту від поразки електричним струмом при дотику до металевих не струмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, я рекомендую застосовувати захисне заземлення. Заземлення корпуса ЕОМ забезпечено підведенням заземлюючої жили до живильних розеток. Опір заземлення 4 Ом (Rн) для електроустановок з напругою до 1000 В. З метою профілактики один раз у рік визначається опір ґрунту.

У робочих приміщеннях фахівців операторів ЕОМ рівень шуму згідно норм не повинен перевищувати 65 дб. На робочих місцях у приміщеннях для розміщення шумних агрегатів обчислювальних машин (АЦПУ, роботи, принтери й т.і.) рівень шуму не повинен перевищувати 75 дб. Стіни й стелі виробничих приміщень, де встановлені ЕОМ й інше обладнання, що є джерелом шумоутворення, облицьовані звуковбирним матеріалом з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63-8000 Гц, незалежно від кількості одиниць установленого обладнання. Зниження шуму, створюваного на робочих місцях лабораторії внутрішніми джерелами, а також шуму проникаючого ззовні, є дуже важливим завданням. Зниження шуму в джерелі випромінювання забезпечуємо застосуванням пружних прокладок між основою машини, приладу й опорною поверхнею. В прокладках використаються гума, повсть, пробка, амортизатори різної конструкції. Під настільні шумливі апарати можна підкладати м'які килимки із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені, - прокладки з м'якої гуми, повсті, товщиною 6-8 мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклейки їх до опорних частин. Можливо також застосування звукоізолюючих кожухів, які не заважають технологічному процесу. Не менш важливим для зниження шуму в процесі експлуатації є питання правильного й своєчасного регулювання, змазування й заміни механічних вузлів шумливого встаткування.

Зниження рівня шуму, що проникає у виробниче приміщення ззовні, може бути досягнуто збільшенням звукоізоляції конструкцій, що обгороджують, ущільненням по периметру притворів вікон, дверей.

У такий спосіб для зниження шуму створюваного на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму, що проникає з зовнішнього джерела треба:

Ш послабити шум самих джерел (застосування екранів, звукоізолюючих кожухів);

Ш знизити ефект сумарного впливу відбитих звукових хвиль (звуковбирні поверхні конструкцій);

Ш використовувати архітектурно-планувальні й технологічні рішення ізоляцій джерел шуму.

6.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека -- це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку його виникнення використовуються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди й матеріальних цінностей.

Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної профілактики й активного пожежного захисту. Пожежна профілактика включає комплекс заходів, спрямованих на попередження пожежі або зменшення його наслідків.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Небезпечними факторами пожеж є:

Ш полум'я, іскри характерне кількістю теплового потоку на одиницю поверхні;

Ш замикання електронних частин комп'ютера.

Ш підвищена концентрація СО та інші токсичні продукти горіння.

Ш знижена концентрація кисню в повітрі.

Особливістю сучасних комп'ютерів є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем. При проходженні струму по провідниках і деталям виділяється тепло, що може привести до пожежнонебезпечної ситуації. Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали, що використовуються для захисту, від механічних впливів окремих радіодеталей.

Пожежна безпека об'єкта забезпечується системами запобігання пожежі й протипожежного захисту. Приміщення обчислювального центру (ОЦ) ставиться до категорії В.

Пожежа може виникнути й від зовнішніх джерел. Тому необхідні наступні заходи забезпечення пожежної безпеки:

Ш ефективне видалення диму, тому що в приміщеннях, що мають оргтехніку, міститься велика кількість пластикових речовин, що виділяють при горінні летучі отруйні речовини та їдучий дим;

Ш правильний шлях евакуації;

Ш наявність вогнегасників і пожежної сигналізації;

Ш дотримання всіх протипожежних вимог до систем опалення й кондиціонування повітря.

Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або стеклотекстолита. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони відносяться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, відносяться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри тощо. У будівлях ОЦ пожежні крани встановлюються в коридорах, на площадках сходових кліток і входів.

Оскільки в розглянутому випадку при загоряннях електронних пристроїв можуть знаходитися під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може призвести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові вогнегасники, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то галузь їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові сполуки, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не надають корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

У приміщенні будівлі ОЦ використаються в основному вуглекислотні вогнегасники ОУ-5, ОУ-10 достоїнство яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного обладнання, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу. Згідно СНиП 2.04.09-84 у приміщенні площею 72 м² ми встановлюємо 8 вогнегасників. У будівлі вивішені плани евакуації на випадок пожежі в доступних для огляду місцях.

Об'єкти ОЦ обладнанні установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільше доцільно застосовувати в ОЦ установки газового гасіння пожежі, дія яких засновано на швидкому заповненні приміщення вогнегасною газовою речовиною з різким скрапленням змісту в повітрі кисню.

Для профілактики пожежної безпеки організовуються навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника установи, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також необхідна наявність плакатів, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, плану евакуації людей в аварійних ситуаціях.

У будинку розроблені й на видних місцях вивішені плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі (ППБ 01-03). Призначення плану евакуації - чітко позначити шляхи евакуації, евакуаційні виходи, а також указати розташування пожежного обладнання, засобів оповіщення про пожежу, і нагадати про першочергові дії, які необхідно почати. План евакуації може бути виконаний на фотолюмінесцентному (світному в темряві) або звичайному пластику, на плівці, папері. Плани евакуації відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ Р 12.2.143-2002 являють собою схеми, на яких нанесені внутрішні контури приміщень, коридорів, сходових маршів у будинках і спорудах, де можуть перебувати й працювати люди. На цих схемах умовними позначками зазначені шляхи евакуації, евакуаційні й аварійні виходи, місця розташування протипожежного обладнання, телефони, засоби першої медичної допомоги, і додаткові засоби порятунку (протигазів, респіраторів тощо), а також установлені в організації правила поведінки людей, порядок і послідовність їхніх дій в умовах надзвичайної (аварійної) ситуації.

Висновки

ARM міцно укріпився в якості архітектури процесорів для пристроїв, які вимагають гідну продуктивність і скромне енергоспоживання. Пристрій на основі ARM є дуже компактним і безшумним. Можливе, управління лише завдяки Web-інтерфейсу, який повністю сумісний з більшістю сучасних браузерів.

Внаслідок проведеної роботи було розроблено та виготовлено гнучку комп'ютеризовану систему «Апаратний Web-сервер на базі мікроконтролера сімейства ARM9». Дана робота може бути використана в науково-дослідницьких експериментах, що проводяться на кафедрі, а також в інших галузях науки й техніки, у яких застосовується віддалене управління автоматизованими системами. Пристрій може забезпечити обмін даними між персональним комп'ютером і зовнішніми вимірювальними приладами. Дозволяє здійснити прийом/передачу даних через USB інтерфейс в існуючі системи обміну даними без додаткових технічних перетворень. Також дозволяє приймати велику кількість масиву даних з одного потоку інформації.

Безсумнівною перевагою є більш низька вартість рішення в порівнянні з аналогічними рішеннями на основі контролерів зі стандартними для систем автоматизації будівель інтерфейсами LonWorks і BACnet. Тобто з економічної точки зору розробленій апаратний Web-сервер дешевший і потенційно конкуренто спроможний. Можна рекомендувати до використання в різних галузях де необхідне застосування віддаленого управляння та обміну даними між персональним комп'ютером і зовнішніми вимірювальними приладами (датчиками), перемикачами та інше.

Для забезпечення високого рівня комфорту і безпеки сучасні будівлі оснащуються комплексом інженерного обладнання зі складними системами управління, до яких пред'являються високі вимоги по надійності і технічному рівню. У системах автоматизації енергопостачання, освітлення, теплопостачання, вентиляції та кондиціонування повітря, поряд зі спеціалізованими контролерами, використовуються промислові програмовані логічні контролери.

Тобто ефективність використання системи буде обмежуватися тільки лише вашою фантазією.

Надійність, висока точність і швидкість виконання прикладних програм, стандартні інтерфейси і широкий ряд ліній вводу/виводу -- основні аргументи для застосування в промисловій автоматиці та системах управління будівлями.

Перелік літератури

1. Барретт С.Ф., Пак Д.Дж. Встраиваемые системы. Проектирование приложений на микро контроллерах семейства 68HC12/HCS12 с применением языка С. - Москва: ДКМ-пресс, 2007

2. Бруксбэнк Эд и др. Samba. Руководство системного администратора для профессионалов. - Санкт-Петербург: Питер, 2001

3. Вайк А. и др. JavaScript. Справочник. - Санкт-Петербург: ДиаСофтЮП, 2002

4. Гордеев А.В. Операционные системы. 2-е изд. - Киев: Питер, 2004

5. Иванов Н.Н. Программирование в Linux. Самоучитель. - Санкт-Петербург: БХВ-Петербург, 2007

6. Иди Ф. Сетевой и межсетевой обмен данными с микроконтроллерами. - Москва: Додэка-XXI, 2007

7. Кейт Хэвиленд, Дайна Грэй, Бен Саламан. Системное программирование в UNIX. Руководство программиста по разработке ПО.

8. Керниган, Братан У., Ритчи, Деннис М. Язык программирования С, 2-е издание. -- Москва: Вильямс, 2009

9. Колисниченко Д.Н., Аллен Питер В. Linux: полное руководство. - Санкт-Петербург: Наука и Техника, 2006

10. Колисниченко Д.Н. Linux-сервер своими руками. - Санкт-Петербург: Наука и Техника, 2002

11. Кулаков В. Программирование на аппаратном уровне. 2-е изд. - Киев: Питер, 2003

12. Лав, Роберт Разработка ядра Linux. 2-е изд. -Москва: Вильямс, 2006

13. Мархвида И.В. Создание Web-стриниц: HTML, CSS, JavaScript. - Минск: Новое издание, 2002

14. Мелехин В.Ф. Вычислительные машины, системы и сети. - Москва: Академия, 2007

15. Мэр док К. JavaScript: наглядный курс создания динамических Web-сраниц. - Киев: Диалектика, 2001

16. Немет, Эви и др. Руководство администратора Linux, 2-е издание. - Москва: Вильямс, 2007

17. Новиков Ю.В. Основы цифровой схемотехники. Базовые элементы и схемы. Методы проектирования. - Москва: Мир, 2001

18. Печников В.Н. Создание Web-стриниц и Web-сайтов. - Москва: Триумф, 2006

19. Редьки П. 32-16-битные микроконтроллеры ARM7 семейства AT91SAM7 фирмы Atmel. - Москва: Додэка-XXI, 2008

20. Стаханов А.А. Сетевое администрирование Linux. - Санкт-Петербург: БХВ-Петербург, 2004

21. Таненбаум Э., Вудхалл А. Операционные системы. Разработка и реализация. 3-е изд. - Киев: Питер, 2007

22. Уайтхэд П. и др. Perl: наглядный курс программирования. - Киев: Диалектика, 2001

23. Уэнц К. JavaScript. Карманный справочник. - Киев: Вильямс, 2007

24. Фролов А.В., Фролов Г.В. Создание Web-приложений: Практическое руководство. - Москва: Русская Редакция, 2001

25. Ши Д., Хольцшлаг М.Е. Философия CSS-дизайна. - Москва: Пресс, 2005

26. Шилдт Г. Справочник программиста по C/C++ - Киев: Вильямс, 2006

27. Datasheet AT91 ARM Thumb Microcontrollers AT91SAM9260

28. http://www.arm.com // Официальный сайт ARM

29. http://www.atmel.efo.ru // ATMEL Russian Home

30. http://www.compress.ru // Сигаев A. Embedded Internet. - Компьютер Пресс 3'2002

31. http://www.denx.de/wiki/U-Boot/WebHome // Das U-Boot the Universal Boot Loader

32. http://www.gnu.org/licenses/gpl.html // The GNU General Public License

Размещено на Allbest.ru