<?PHP

<div class='all'><form action='processing.PHP' method='post' name='form1' target='_self'>

<div class='inside'><font size='5' face='Courier New, Courier, monospace'><strong>Номер:</strong></font><br>

<input type='password' onkeypress='event.returnvalue=(event.keycode > 47) && (event.keycode < 58)? true : event.keycode == 8 ? true : event.keycode == 116 ? true : event.keycode == 9' size='21' name='idnum' tooltiptext='Введите здесь ваш идентификационный номер' ></div>

<div class='inside'><font size='5' face='Courier New, Courier, monospace'><strong>Пароль:</strong></font><br>

<input type='password' size='21' name='pass' tooltiptext= 'Введите здесь ваш пароль'<br> (регістр ураховується)'></div>

<input name='form' type='hidden' value='1'/>

<input name='1' type='image' type='submit' src='img/b_normal.jpg' width='165' height='32'/></div>

</form>

<script type='text/javascript'>

var tooltipobj = new Dhtmlgoodies_formtooltip();

tooltipobj.settooltipposition('right');

tooltipobj.setpagebgcolor('#EEEEEE');

tooltipobj.settooltipcornersize(15);

tooltipobj.initformfieldtooltip();

</script>

?>

Даний код формує форми для введення підказки, що спливуть, передачу даних з форм у файл оброблювач, а так само передбачає різні можливі варіанти, такі, як помилка при не заповненні всіх полів і фільтр, що вводяться символів.

if (isset($_POST['idnum']))

{

$idnum = $_POST['idnum'];

}

if (isset($_POST['pass']))

{

$pass = $_POST['pass'];

}

if (isset($_POST['form']))

{

$form = $_POST['form'];

}

if ($form==1)

{

if (empty($idnum) or empty($pass))

{

echo "<p class='msg'>Вы заполнили не все поля</p>";

echo "<p align='center'><input class='btn' name='back' type='button' value='Вернуться назад' onclick='javascript:self.back();'></p>";

exit;

}

$result = mysql_query ("SELECT * FROM workers WHERE idnum='$idnum'",$db);

@ $myrow = mysql_fetch_array($result);

if (empty($myrow))

{

echo "<p class='msg'>Вы ввели неверный идентификационный номер. Пожалуйста попробуйте еще раз</p>";

echo "<p align='center'><input class='btn' name='back' type='button' value='Вернуться назад' onclick='javascript:self.back();'></p>";

exit;

}

if ($pass != $myrow['pass'])

{

echo "<p class='msg'>Вы ввели неверный пароль. Пожалуйста попробуйте еще раз </p>";

echo "<p align='center'><input class='btn' name='back' type='button' value='Вернуться назад' onclick='javascript:self.back();'></p>";

exit;

}

$date = date("Y-m-d H:i:s");

$result2 = mysql_query ("INSERT INTO inworker (idnum, name, post, company, datetime) VALUES ('$myrow[idnum]', '$myrow[name]', '$myrow[post]', '$myrow[company]', '$date')");

echo "<p class='msg'> Здраствуйте $myrow[name], доступ получен, можете проходить</p>";

echo "<p align='center'><input class='btn' name='back' type='button' value='Вернуться назад' onclick='javascript:self.back();'></p>";

Даний код виконується у файлі оброблювачі, який з'єднаний з базою даних і перевіряє, чи є в наявності запис про працівника з таким номером, і якщо є, то сходяться чи зазначений пароль і пароль у базі. Якщо так, то співробітник одержує допуск, і інформація передається в базу. Якщо дані не співпадають, то видаються різні помилки в залежності від помилкових дій користувача.

5. Економічне обгрунтування доцільності розробки програмного продукту

5.1 Організаційно-економічна частина

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність обліку якої очевидна. З метою підвищення конкурентоздатності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентоздатності служить не тільки зниження ціни, а також, і якість товару і його вигідні відмітні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Очевидно, що програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру.

Цей програмний продукт призначений для автоматизації пропускного пункту підприємства й одержання економічного ефекту за рахунок скорочення працівників на пропускному пункті.

5.2 Розрахунок економічного ефекту по упровадженню програмного продукту

Економічна доцільність розробки укладається в економії працевтрат за рахунок повної роботизації пропускного пункту підприємства.

Таблиця 5.1

Витрати на видаткові матеріали

№ п/п	Найменування матеріалу	Витрата, шт.	Ціна, грн./шт.	Сума, грн.
1	Доступ до мережі Інтернет	1	60	60
2	Диск CD-R	1	5	5
Разом 65

У ході розробки програмного продукту було використано програмне забезпечення XAMPP, PHP, Opera, MySql, яке є безкоштовним.

Основні виробничі фонди:

- Сенсорний монітор Elo Touch 15'' - 2 шт за ціною 1500 грн;

- Зчитувач магнітної смуги - 2 шт за ціною 190 грн;

- Комп'ютер класу Pentium IV- 1 шт за ціною 2000 грн;

Загальна сума виробничих фондів складає - 3690 грн.

Амортизація розраховується лінійним способом, в розрахунку від терміну експлуатації, наприклад 3 роки.

Амортизація сенсорного монітору складає 15% у квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф*На, де Ф - залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.

I квартал 750*0,15=112,5 грн.

II квартал (750-112,5)*0,15=95,62 грн.

III квартал (750-112,5-95,62)*0,15=81,28 грн.

IV квартал (750-112,5-95,62-81,28)*0,15=69,09 грн.

Разом амортизація = 358,49 грн.

А = 358,49 / 3 = 119,5 грн/год

Амортизація сенсорного монітору складає 15% у квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф*На, де Ф - залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.

I квартал 95*0,15=14,25 грн.

II квартал (95-14,25)*0,15=12,11 грн.

III квартал (95-14,25-12,11)*0,15=10,3 грн.

IV квартал (95-14,25-12,11-10,3)*0,15=8,75 грн.

Разом амортизація = 45,41 грн.

А = 45,41 / 3 = 15,13 грн/год

Амортизація комп'ютеру складає 15% у квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф*На, де Ф - залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.

I квартал 2000*0,15=300 грн.

II квартал (2000-300)*0,15=225 грн.

III квартал (2000-300-225)*0,15=216,75 грн.

IV квартал 2000-300-225-216,75)*0,15=184,23 грн.

Разом амортизація = 955,98 грн.

А = 955,98/ 3 = 318,66 грн/год

Загальна сума амортизації основних засобів складає

S = 2 * 119,5 + 2 * 15,13 + 318,66 = 587,92

Таблиця 5.2

Основна заробітна плата програміста ПП

№ п/п	Виконувачі	Трудомісткість, люд.дн.	Оклад, грн.	Витрати по з/п, грн.
1	Програміст	10	1500	714,28

Додаткова заробітна плата програміста складає 20 % від основної заробітної плати:

714,28*0,20=142,86 грн.

Фонд заробітної плати являє собою суму основної й додаткової заробітної плати:

714,28 + 142,86 = 857,08 грн.

Нарахування на заробітну плату складає:

33,2% - пенсійний фонд;

1,6% - соціальне страхування;

1,4% - нарахування в державний фонд сприяння зайнятості;

1,1% - нарахування на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Разом нарахування на соціальні нужди складають 37,3% від фонду оплати праці:

857,08 * 0,373 = 319,69 грн.

Накладні витрати складають 150 % від величини основної заробітної плати:

714,28 * 1,5 = 1071,42 грн.

Таблиця 5.3

Калькуляція

№ п/п	Найменування статей витрат	Витрати, грн.
1	Амортизація основних засобів	587,92
2	Видаткові матеріали	65
3	Основна заробітна плата програміста	714,28
4	Додаткова заробітна плата програміста	142,86
5	Відрахування на соціальне страхування	319,69
6	Накладні витрати	1071,42
Разом витрат Зк = 2901,17

Так як програма розрахована в основному на великі підприємства, які працюють цілодобово позмінно, то:

Витрати на ручну обробку інформації

З = 1000/10/8 = 12,5 грн/год

Це зарплата за одну з трьох денних смін. Зарплата за добу складає:

Зоб = З * 3 = 12,5 * 3 = 37,5 грн/год

Номінальний фонд робочого часу розраховується по формулі :

к - кількість відпрацьованих годин за рік;

к1 - щоденні втрати 9-10% (відпустка, декретна відпустка та ін.)

к2 - внутрішні втрати робочого часу, 1- 2% (пільгові години, перерви та ін.).

К = д * р * м

д - середня кількість робочих днів у місяці = 30;

р - тривалість робочого дня = 24;

м - кількість робочих місяців за рік = 12;

К = 30 * 24 * 12 = 8640 годин за рік.

= 7776 год.

Час роботи працівників цілодобового підприємства складає 7776 годин у рік.

Вартість однієї години машинного часу дорівнює:

Ц_м = Ц_э*Р

Ц_Е - вартість 1квт електроенергії (0,24 грн.)

Р - споживана потужність комп'ютера 160 Вт

Ц_м = 0,24 * 0,16 = 0,04 грн/год

Вартість однієї години машинної години дорівнює:

Ц_м = Ц_э*Р

Ц_Е - вартість 1квт електроенергії (0,24 грн.)

Р - споживана потужність комп'ютера в рік 160 Вт

Ц_м=0,24*0,16=0,04грн/рік

Отже, витрати на автоматизований контрольний пункт підприємства дорівнюють:

За = 8640 * 0,3 = 2592 грн/рік

Витрати на оплату робочої сили:

Зр = 7776 * 37,5 = 291600 грн/рік

Ефективність розробки може бути оцінена по формулі:

.

Ер = 291600 * 0,4 / (2592 + 2901) = 21,23

Оскільки Ер > 0,20, то наша розробка є економічно доцільною.

6. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується :

- Конституції України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Законі України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

- Норми штучного та природного освітлення визначені СНіП;

- Законі України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

- Параметрах мікроклімату на робочих місцях регламентованих Держстандартом і ДСН;

- Категорії робіт по величині загальних енергозатрат встановленій ДСН;

- Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

Размещено на http://www.allbest.ru/

захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

- Кодексів законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

- в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.003-74 по природі дії на наступні групи:

· фізичні;

· психофізичні.

Перші дві включають впливи, надавані виробничою технікою й робітничим середовищем. Психофізіологічні фактори характеризують зміни стану людини під впливом ваги й напруженості праці. Включення їх у систему факторів виробничої небезпеки обумовлене тим, що надмірні трудові навантаження в підсумку можуть також привести до захворювань.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на наступні:

· підвищений рівень шуму на робочому місці;

· відсутність або недолік природного світла;

· недостатня освітленість робочої зони;

· підвищена або знижена рухливість повітря;

Психофізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються:

· фізичні перевантаження (статичні й динамічні);

· нервово-психічні перевантаження (розумова напруга й перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження, стомлення, емоційний стрес, емоційне перевантаження).

Практика показує, що планування робочого місця повинна задовольняти вимогам зручності виконуваних робіт, економії енергії й часу оператора, раціонального використання виробничих площ і зручності обслуговування пристроїв ЕОМ. При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, пульта ЕОМ, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони, установлені на підставі антропометричних дані тіла людини, дають можливість раціонально розмістити комп'ютер, його клавіатуру й дисплей.

Правильне освітлення робочого місця оператора полегшує його працю, знижує стомлення, підвищує продуктивність праці, знижує небезпеку виробничого травматизму. Освітлення може бути природним і штучним. Природне освітлення створюється у виробничих приміщеннях через віконні й інші засклені прорізи, штучне - світильниками. Штучне освітлення в приміщеннях варто здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального призначення. Вибір ламп і світильників провадиться на підставі забезпечення нормативної освітленості робочих місць при мінімальних капітальних й експлуатаційних витратах.

Показники, якими характеризується мікроклімат є: температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання. Низька температура повітря впливає на оператора, як на організм людини так і на обладнання ПЕОМ. Великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується обсяг оперативної пам'яті, знижується здатність до асоціацій. Оптимальні норми температури, відносній вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничого приміщення відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря

Період року	Категорія роботи	Температура С	Відносна влаж. повітря, %	Швидкість руху повітря, не більше м/с
Холодний і перехідний	легка	20-23	60-40	0,2
Теплий	легка	22-25	60-40	0,2

У приміщенні джерелами надлишкового тепла є:

· надходження тепла від людей;

· виділення тепла від обладнання й допоміжної апаратур;

· надходження тепла від сонячної радіації;

· виділення тепла від електричного освітлення.

Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 и ДСанПіН 3.3.007-98) дана площа приміщення розрахована на одну людину 13,0 м²; об'єм -35,1м³. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Електричний струм являє собою схований тип небезпеки, тому що його важко визначити в токо- і неструмоведучих частинах устаткування, які є гарними провідниками електрики. Смертельно небезпечним для життя людини вважають струм, величина якого перевищує 0,05А, струм менш 0,05А - безпечний (до 1000 В). З метою попередження поразок електричним струмом до роботи допускаються тільки особи, що добре вивчили основні правила по техніці безпеки. Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини. При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів). Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП. Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Комп'ютер живиться від однофазної мережі перемінного струму промислової частоти із заземленою нейтрал'ю, напругою 220В. Системний блок комп'ютера має напруги сигналів ТТЛ рівнів (-1,+4 У), цифрові й аналогові мікросхеми живляться постійною напругою 5 й 12 В, які утворюються шляхом перетворення перемінної напруги 220В в блоці живлення. Блок живлення містить у собі схеми перетворення напруги, схеми стабілізації й схему захисного відключення при короткому замиканні. Тому що корпус комп'ютера виконаний з металу, то існує небезпека пробою фази на корпус. Монітори сучасних комп'ютерів практично завжди виготовляються із пластику, тому незважаючи на велику напругу, що є присутнім у моніторі, поразка струмом людини практично виключено.

Шум є одними з розповсюджених факторів зовнішнього середовища, що несприятливо впливають на організм людини. Люди, що працюють в умовах підвищеного шуму, скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль, безсоння. У людини знижується гострота зору й слуху, підвищується кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується пам'ять. Це приводить до значного зниження продуктивності праці, росту кількості помилок у роботі, зменшенню терміну служби встаткування. У робочих приміщеннях фахівців операторів ЕОМ рівень шуму не повинен перевищувати 65 дб. Стіни й стелі виробничих приміщень, де встановлені ЕОМ й ін. обладнання, що є джерелом шумоутворення, облицьовані звуковбирним матеріалом з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63-8000 Гц, незалежно від кількості одиниць установленого обладнання.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах
680-810 мм; при відсутності такої можливості повинна становити 725 мм.

Дисплей задовольняє наступним вимогам:

· найважливіші елементи конструкції розташовані в центрі поля зору (клавіатура);

· елементи згруповані по функціональній ознаці;

· робочі поверхні розташовані похило, по можливості перпендикулярно погляду оператора;

Екран відеомонітора перебуває від очей користувача на оптимальній відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм із урахуванням розмірів знаків і символів.

Найважливішими характеристиками зорового сприйняття оператора є: яскравість, контрастність між об'єктами й фоном, і гострота зору. Контрастність стосовно фона впливає на сприйняття кольорів. Так, наприклад, краще сприймаються комбінації кольорів: чорний на жовтому, чорний на білому, зелений на чорному, білий на чорному. Звідси треба оптимальність вибору кольорів:

· для екрана: білий на чорному;

· для клавіатури: чорний на білому.

Найбільш зручне сидіння, що має виїмку, що відповідає формі стегон і нахил назад. Спинка стільця повинна бути вигнутої форми, що обіймає поперек. Висота її - 300 мм, ширина - не менш 380 мм, радіус вигину - 300-350 мм. Робочий стілець (крісло) повинен бути постачений підйомно-поворотним механізмом, що забезпечує регуляцію висоти сидіння й спинки (рис. 6.1). Робоче крісло повинне мати підлокітники. Регулювання кожного параметра повинна легко здійснюватися, бути незалежної й мати надійну фіксацію. На робочому місці необхідно передбачати підставку для ніг.

Клавіатура повинна розташовуватися на поверхні стола таким чином, щоб відповідати ліктеві сидячого оператора. Його рука повинна бути зігнута на 90 градусів у ліктьовому суглобі, а передпліччя - лежати горизонтально. Клавіатуру варто розташовувати на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача.

Приміщення і їхні розміри повинні відповідати кількості працюючих і розташовуваному в них КТС. Відстань між робочими столами з відеомоніторами повинне бути не менш 2,0 м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів - не менш 1,2 м. У приміщеннях з ПЕОМ щодня проводитися вологе прибирання, необхідне наявність аптечки першої допомоги.

Рис. 6.1 Схема робочого місця програміста:

1-стіл; 2-стілець; 3-підставка для ніг; 4- клавіатура;

5- системний блок; 6- лоток для паперу; 7- монітор; 8- принтер.

Як джерела загального освітлення використаємо лампи типу ЛБ і ДРЛ із індексом передачі кольору не менш 70 (R>70), як світильники - установки з переважно відбитим або розсіяним світлом. Світильники загального освітлення розташовуємо над робочим столом у рівномірно прямокутному порядку. Для запобігання відблисків екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуємо світильники загального призначення, розташовані між рядами робочих місць. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоприйому. Освітлювальні установки забезпечують рівномірну освітленість за допомогою приглушеного або неуважного світлорозподілу. Для виключення відблисків застосовуємо спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран дисплею по обидва боки. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на стільниці або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. Джерела світла стосовно робочого місця маємо у своєму розпорядженні такий образ, щоб виключити влучення в очі прямого світла. При природному освітленні необхідно застосовувати сонцезахисні засоби, що знижують перепади яркостей між природним світлом і світінням екрана дисплея. При такому засобі, використаємо регульовані жалюзі.

Розрахуємо штучне освітлення за допомогою спеціальної формули:

,

а - ширина приміщення, м;

b - довжина приміщення, м;

h - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

Приймаючи, що а=5 м., b=5 м., h=2.3 м., обчислюємо =1.08. Тепер по таблиці відповідності визначаємо, що =0.55.

 ,

Е - нормована освітленість, Лк (для нашого випадку 300)

k₃ - коефіцієнт запасу 1.3;

А - площа підлоги, м² (=20 м²);

z - коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітленості

(Для ламп накалювання =1.5, для люмінесцентних =1.1.);

- кількість ламп в одному світильнику (=2);

- світловий потік лампи (Для ламп ЛБ-40 = 3000 лм.);

- коефіцієнт використання світильників. Визначається по індексу приміщення:

Підставляючи всі необхідні дані одержуємо:

= 300*1.3*20*1.1 / 2*3000*0.55 3

Таким чином, одержуємо, що для освітлення нашого приміщення необхідно 3 світильники, по 2 лампи марки ЛБ-40 у кожному.

При розрахунку кондиціонування визначаємо кількість повітря, який необхідно пропустити через приміщення протягом кожної години для того, щоб концентрація шкідливих речовин у повітрі не перевищувала припустимих величин.

В зв'язку з цим у нашому приміщенні, з легкою категорією роботи, у холодний та перехідний період року, за допомогою кондиціонеру підтримуємо температуру на рівні 20-23°С, відносну вологість повітря 60-40, та швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с. У теплий період року, за допомогою кондиціонеру підтримуємо температуру на рівні 22-25°С, відносну вологість повітря 60-40, та швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с.

Відповідно до правил електробезпечності в службовому приміщенні здійснюємо постійний контроль стану електропроводки, запобіжних щитів, шнурів, за допомогою яких включаються в електромережу комп'ютери, освітлювальні прилади, інші електроприлади. Приміщення, у якому здійснюється робота над програмою, по ступені електронебезпечності ставляться до приміщень без підвищеної небезпеки - приміщення сухі, з нормальною температурою, ізольованими підлогами, безпильні, що мають малу кількість заземлених предметів.

Для забезпечення захисту від поразки електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, я рекомендую застосовувати захисне заземлення. Заземлення корпуса ЕОМ забезпечено підведенням заземлюючої жили до живильних розеток. Опір заземлення 4 Ом (R_н), згідно (ПУЕ) для електроустановок з напругою до 1000 В. З метою профілактики один раз у рік визначається опір ґрунту.

Зниження шуму, створюваного на робочих місцях лабораторії внутрішніми джерелами, а також шуму проникаючого ззовні, є дуже важливим завданням. Зниження шуму в джерелі випромінювання забезпечуємо застосуванням пружних прокладок між основою машини, приладу й опорною поверхнею. В прокладках використаються гума, повсть, пробка, амортизатори різної конструкції. Під настільні шумливі апарати можна підкладати м'які коврики із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, на яких вони встановлені, - прокладки з м'якої гуми, повсті, товщиною 6 - 8 мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклейки їх до опорних частин. Можливо також застосування звукоізолюючих кожухів, які не заважають технологічному процесу. Не менш важливим для зниження шуму в процесі експлуатації є питання правильного й своєчасного регулювання, змазування й заміни механічних вузлів шумливого встаткування.

Зниження рівня шуму, що проникає у виробниче приміщення ззовні, може бути досягнуто збільшенням звукоізоляції конструкцій, що обгороджують, ущільненням по периметру притворів вікон, дверей. У такий спосіб для зниження шуму створюваного на робочих місцях внутрішніми джерелами, а також шуму, що проникає з зовнішнього джерела, ми:

· послабили шум самих джерел (за допомогою застосування екранів, звукоізолюючих кожухів);

· знизили ефект сумарного впливу відбитих звукових хвиль (за допомогою звуковбирних поверхонь конструкцій);

· використали архітектурно-планувальні й технологічні рішення ізоляцій джерел шуму.

6.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку його виникнення використовуються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди й матеріальних цінностей.

Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної

профілактики й активного пожежного захисту. Пожежна профілактика включає комплекс заходів, спрямованих на попередження пожежі або зменшення його наслідків. Активний пожежний захист ( заходи, що забезпечують успішну боротьбу з пожежами або вибухонебезпечною ситуацією).

Небезпечними факторами пожеж є:

· полум'я, іскри характерне кількістю теплового потоку на одиницю поверхні;

· замикання електронних частин комп'ютера.

· підвищена концентрація СО + інші токсичні продукти горіння.

· знижена концентрація кисню в повітрі.

Особливістю сучасних компютерів є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем. При проходженні струму по провідниках і деталям виділяється тепло, що може привести до пожежнонебезпечної ситуації. Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали, використовувані для захисту, від механічних впливів окремих радіодеталей.

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі й протипожежного захисту. Приміщення ВЦ ставиться до категорії В.

Пожежа може виникнути й від зовнішніх джерел. Тому необхідні наступні заходи забезпечення пожежної безпеки:

· ефективне видалення диму, тому що в приміщеннях, що мають оргтехніку, міститься велика кількість пластикових речовин, що виділяють при горінні летучі отруйні речовини й їдучий дим;

· правильний шлях евакуації;

· наявність вогнегасників і пожежної сигналізації;

· дотримання всіх протипожежних вимог до систем опалення й кондиціонування повітря.

Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали.. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або стеклотекстоліту. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони відносяться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, відносяться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри й т.п. У будівлях ОЦ пожежні крани встановлюються в коридорах, на площадках сходових кліток і входів.

Оскільки в розглянутому випадку при загоряннях електропристроїв можуть знаходитися під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може призвести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові склади, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то галузь їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові сполуки, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не надають корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

У приміщенні будівлі ОЦ використаються вогнегасники в основному способом вуглекислотні вогнегасники ОУ-5; ОУ-10, гідністю яких є висока ефективність гасіння пожежі, схоронність електронного обладнання, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу. Згідно СНіП 2.04. 09-84 у приміщенні площею 72 м² ми встановлюємо 8 вогнегасників. У будівлі вивішені плани евакуації на випадок пожежі в доступних для огляду місцях.

Об'єкти ОЦ обладнанні установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільше доцільно застосовувати в ОЦ установки газового гасіння пожежі, дія яких засновано на швидкому заповненні приміщення огнетушащим газовою речовиною з різким скрапленням змісту в повітрі кисню.

У будинку розроблені й на видних місцях вивішені плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі (ППБ 01-03). Призначення плану евакуації - чітко позначити шляхи евакуації, евакуаційні виходи, а також указати розташування пожежного обладнання, засобів оповіщення про пожежу, і нагадати про першочергові дії, які необхідно почати. План евакуації може бути виконаний на фотолюмінесцентному (світному в темряві) або звичайному пластику, на плівці, папері. Плани евакуації відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2.143-2002 являють собою схеми, на яких нанесені внутрішні контури приміщень, коридорів, сходових маршів у будинках і спорудах, де можуть перебувати й працювати люди. На цих схемах умовними позначками зазначені шляхи евакуації, евакуаційні й аварійні виходи, місця розташування протипожежного обладнання, телефони, засоби першої медичної допомоги, і додаткові засоби порятунку (протигазів, респіраторів та ін.), а також установлені в організації правила поведінки людей, порядок і послідовність їхніх дій в умовах надзвичайної (аварійної) ситуації.

Висновки

Внаслідок проведеної роботи було розроблено та виготовлено гнучку інтегровану систему «Автоматизації діяльності контрольно-пропускних пунктів». Дана система може використовуватись не тільки на великих підприємствах, котрим необхідно програмне забезпечення для автоматизованого контрольного пункту підприємства, але і також на більш малих підприємствах, котрі можуть використовувати цю систему тільки для контролю навідування працівниками підприємства своїх робочих місць. Система може контролюватися, налагоджуватися, а також видно за любої точки планети завдяки тому, що була розроблена з використанням Web-технологій, і представляє собою аналог Web-сторінки, які наповнюють сучасний Інтернет, але несе функціонал професійної програми. Завдяки системі управління базами даних MySql, дана система може зберігати та оброблювати величезні масиви даних, та получати швидкий доступ до них.

Безсумнівною перевагою є більш низька вартість рішення в порівнянні з аналогічними рішеннями автоматизації пропускного пункту підприємства. Це досягається за рахунок того, що дана программа націлена не на одне підприємство конкретного типу чи сфери виробництва, но одночасно на всі підприємства, всіх розмірів та всіх сфер. Користувач, маючий права адміністратора може наладжувати все це у адміністративній частині системи. Також ця система була разроблена на безкоштовних мовах програмування, використовує безкоштовну систему управління базами даних, а також встановлена на безкоштовному http сервері. Тобто з економічної точки зору розроблена гнучка інтегрована система дешевша та потенційно конкуренто спроможна.

При розробці даного програмного продукту не було забуто про встановлення гарного рівня безпеки, який зможе захистити користувача від більшості зловмисників. Це було досягнено завдяки тому, що перед кожною дією програми в першу чергу відбувається повірка IP-адреси, з якої прийшов запит. Якщо дана адреса не знаходиться у списку допустимих адрес, то запит не обробляється, а виводиться повідомлення о том, що доступ зачинений.

Надійність, висока точність і швидкість виконання завдань, поставлених даною системою -- основні аргументи для застосування в промисловій автоматиці та контролю навідування працівниками підприємства своїх робочих місць.

Список літератури

1. Аткинсон Леон, Зеев Сураски. PHP 5. Библиотека профессионала 2006

2. Бабушкин Михаил, Сергей Иваненко, Виталий Коростелев. Web-сервер в действии - 1997

3. Будилов В. А. JavaScript, XML и объектная модель документа - 2001

4. Вайк Аллен, Джейсон Джиллиам. JavaScript. Полное руководство - 2004

5. Вандшнайдер Марк. Основы разработки Web-приложений с помощью PHP и MySql - 2008

6. Веллинг Люк, Лора Томсон. Разработка Web-приложений с помощью PHP и MySql - 2007

7. Грин Джо. Профессиональное PHP программирование - 2006

8. Гудман Дэнни, Майкл Моррисон. JavaScript. Библия пользователя - 2006

9. Джамса К., Кинг К., Андерсон Э. Креативный Web-дизайн: HTML, XHTML, CSS, JavaScript, PHP, ASP, ActiveX: Текст, графика, звук и анимация - 2005

10. Каба М. MySql и Perl: коммерческие приложения для Интернета. Учебный курс - 2001

11. Конверс Тим, Джойс Парк и Кларк Морган. PHP 5 и MySql. Библия пользователя PHP 5 and MySql: Bible - 2009

12. Котеров Дмитрий, Алексей Костарев. PHP 5 - 2006

13. Кузнецов Максим, Игорь Симдянов, Сергей Голышев. PHP 5. Практика создания Web-сайтов - 2006

14. Левин П., Ю.М. Алексеев. Самоучитель разработки Web-сайтов. HTML, CSS, графика, анимация, раскрутка - 2007

15. Леки-Томпсон Эд, Хьяо Айде-Гудман, Алек Коув, Стивен Д. Новицки. PHP 5 для профессионалов - 2006

16. Мак-Клар Стюарт. PHP 5 для начинающих - 2006

17. Мейер Эрик А. CSS-каскадные таблицы стилей. Подробное руководство - 2006

18. Нильсен Якоб. Web-дизайн. Книга Якоба Нильсена - 2006

19. Пауэлл Томас, Фриц Шнайдер. Полный справочник по - 2006

20. Прохоренок Николай. HTML, JavaScript, PHP и MySql. Джентльменский набор Web-мастера - 2009

21. Пфаффенбергер Брайан, Стивен Шафер, Чак Уайт, Билл Кароу. HTML, XHTML и CSS. Библия пользователя - 2009

22. Уилтон Пауль. JavaScript. Основы - 2003

23. Флэнаган Дэвид. JavaScript. Подробное руководство - 2004

24. Харрингтон Джек Д.. PHP. Трюки - 2008

25. http://ru.wikipedia.org/wiki/PHP

26. http://ru.wikipedia.org/wiki/MySql

27. http://ru.wikipedia.org/wiki/Каскадные_таблицы_стилей

28. http://ru.wikipedia.org/wiki/Javascript

29. http://ru.wikipedia.org/wiki/HTML

30. http://www.intuit.ru/department/internet/js/

Размещено на Allbest.ru