Дослідження об’єктної моделі та методів створення контролерів автоматизації MS Office

Таким чином, річний фонд грошового забезпечення програміста складає 19 800 гривень.

Нарахування на ФОП:

1. Безробіття 1,6%

2. Пенсійний фонд 33,2%

3. Соцзабезпечення тимчасової непрацездатності 1,4%

4. Соцзабезпечення від нещасних випадків 1%

Підсумок: 37,2%

Далі визначимо число робочих годин у році, за формулою:

n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8, де

N - загальне число днів у році,

N(п) - число святкових днів у році,

N(в) - число вихідних днів у році,

Число святкових днів у році - 10, вихідних - 104. Отже, число робочих годин у році дорівнює:

n(p) = ( 365 - 10 - 104) * 8 = 2008 [години]

Середньо годинна оплата програміста визначається співвідношенням:

Срозр. = ФЗПсн / n(p), де

ФЗПсн - річний фонд грошового забезпечення,

Срозр. = 19800 / 2008 = 9,86 [гривень]

Отже, витрати на оплату праці ( Зрозр. ) розроблювачів програми складають:

Зрозр. = 28 * 9,86 = 276,08 [гривень]

Зрозр.нарах.= 276,08 + 276,08 * 37,2% = 378,78 [гривень]

6.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК, визначаються, як добуток години використання ПК для розробки програми на собівартість машинного часу обчислювальної техніки. Собівартість ( СПК ) однієї години роботи ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на експлуатацію ПК ( ЗгПК ) до річного фонду годин ( ТгПК ) корисної роботи ПК.

СПК = ЗгПК / ТгПК

Розрахунок річного фонду тривалості робочого часу ПК (у годинах)

Визначивши дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ у годинах, маємо можливість оцінити собівартість машинного часу. Дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу, затраченого на профілактику й ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячно - 5 годин; щорічно - 6 діб.

ТгПК = n(p) - (6 * 8 + 5 * 12),

ТгПК = 2008 - (6 * 8 + 5 * 12) = 1900 [години]

Річні поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

ЗгПК = ЗгАМ + ЗгЭЛ + ЗгРЕМ + ЗгМАТ + ЗгДР, де

ЗгАМ - річні відрахування на амортизацію,

ЗгЭЛ - річні витрати на електроенергію для ПК,

ЗгРЕМ - річні витрати на ремонт ПК,

ЗгМАТ - річні витрати на додаткові комплектуючі ПК,

ЗгДР - інші витрати.

Амортизаційні відрахування

Основні фонди підлягають розподілу на групи. У нашому випадку, комп'ютер, група 4 (ЕОМ, інші машини, призначені для автоматичної обробки інформації, а також пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації та інші). Амортизація основних фондів групи 4 відбувається до досягнення балансової вартості групи нульового значення. Для основних фондів групи 4 - амортизація відбувається з кварталу, наступного за кварталом придбання матеріальних цінностей.

Заключний етап в нарахуванні податкової амортизації - це щоквартальний розрахунок суми амортизації. Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вартості 4 групи основних фондів і складають 60% на рік, так як нарахування амортизації відбувається щоквартально, то норма амортизаційних відрахувань у квартал складає (60% / 4 ) = 15%.

Згідно податкового методу нарахування амортизації, загальна сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою :

ЗгАМ = ЦПК * НА, де

ЦПК - балансова вартість ПК,

НА - норма амортизаційних відрахувань, що дорівнює 15% (у квартал).

Балансова вартість ПК :

Цпк = Цр * ( 1+ Кун ), де

Цр - ринкова вартість ПК,

Кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку й налагодження, рівний 12%.

Ринковою вартістю ПК, будемо вважати ту вартість до якої входить повна комплектація ПК, вона становитиме 2600 грн.

Цпк = 2600 * ( 1 + 0.12 ) = 2912 [гривень],

1кв. = 2912 * 0,15 = 437,25 [гривень],

2кв. = (2912 - 437,25) * 0.15 = 371,21 [гривень],

3кв. = (2912 - 437,25 - 371,21) * 0.15 = 315,53 [гривень],

4кв. = (2912 - 437,25 - 371,21 - 315,53) * 0,15 = 268,20 [гривень],

ЗгАМ = 437,25 + 371,21 + 315,53 + 268,20 = 1392,19 [гривень]

Витрати на електроенергію, споживану ПК

Витрати на електроенергію, затрачену ПК, визначаються за формулою:

ЗгЭЛ = РчПК * ТгПК * ЦЭЛ * А, де

PчПК - потужність ПК ( PчПК = 0.3 [кВт.]),

ТгПК - річний фонд корисного часу роботи машини,

ЦЭЛ - вартість 1 квт/годину електроенергії (ЦЭЛ = 0,2436 [грн.]),

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК ( 0.9 - 1 ).

Таким чином, кількість витрат на електроенергію, споживану ПК, складає:

ЗгЭЛ = 0.3 * 1900 * 0,2436 * 1.0 = 138,85 [гривень]

Витрати на поточний і профілактичний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:

ЗгРЕМ = ЦПК * 0.06,

ЗгРЕМ = 2912* 0.06 = 174,72 [гривень]

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали - витрати, необхідні для забезпечення експлуатації ПК, приймаються рівними 2% від вартості ПК.

ЗгМАТ = ЦПК * 2%,

ЗгМАТ = 2912 * 0.02 = 58,24 [гривень]

Непрямі витрати.

Непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, приймаються рівними 5 - 10% вартості ПК.

ЗгДР = ЦПК * 5%,

ЗгДР = 2912 * 0.05 = 145,60 [гривень]

Повні витрати на експлуатацію ПК

Повні витрати на експлуатацію ПК протягом року складають:

ЗгПК= 1392,19 + 138,85 + 174,72+58,24+145,60 = 1909,60 [гривень]

Собівартість однієї години роботи машини ( CПК ) складає:

СПК = 1909,60 / 1900 =1,01 [гривень]

Витрати машинного часу.

У ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:

· написання програми за готовою схемою алгоритму;

· налагодження програми на ПК;

· підготовки документації по задачі.

Таким чином, витрати машинного часу склали (tмаш):

tмаш = tпрог.+ tотл. + tдок,

tмаш = 10 + 1 + 5 = 16 [чол./часів]

Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати за формулою:

Змаш = tмаш * СПК,

Змаш = 16* 1,01 =16,16 [гривень]

Загальні витрати на створення програмного комплексу:

Зразом = З розр. + З маш,

Зразом = 378,78 + 16,16 = 394,94 [гривень]

Оскільки розробка має дослідницький характер, аналогів у розробленого програмного забезпечення немає. Але можна зазначити, що розробки подібного класу коштують близько 100$.

Таким чином, економія від використання розробки програми становитиме:

Курс долара США у НБУ - 7,7 гривень

Ек = 100 * 7,7 - 394,94 = 375,06 [гривень]

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю (КЗпП), Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії, параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані ГОСТ 12.1.005-88 і СанПіН 2.24.548-96. Норми штучного та природного освітлення визначені БНіП ІІ-4-79/85. Пожежна безпека викладена в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”.

Крім загальних законів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються спеціальними законодавчими актами, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Сьогодні проводиться значна робота з питань вдосконалення законодавчої бази з питань охорони праці, адаптації українського законодавства з охорони праці до вимог Європейського Союзу.

7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці оператора ПК

Фактори виробничого середовища впливають на функціональний стан і працездатність оператора. Існує поділ виробничих факторів на небезпечні й шкідливі. Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, вплив якого в певних умовах приведе до травми або до іншого раптового погіршення здоров'я. Вплив же шкідливого виробничого фактору в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. Перші три групи включають вплив виробничою технікою й робітничим середовищем. Психофізіологічні фактори характеризують зміни стану людини під впливом напруженості праці. Включення їх у систему факторів виробничої небезпеки обумовлене тим, що надмірні трудові навантаження в підсумку можуть також привести до захворювань.

Оператор ЕОМ може зіткнутися з наступними фізично небезпечними й шкідливими факторами:

· несприятливі мікрокліматичні умови;

· підвищений рівень шуму;

· недостатнє або надмірне освітлення.

· підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

· підвищенні значення електричного струму та підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

· психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 та ДСанПіН 3.3.2.007-98) площа на одне робоче місце становить 13,0 мІ; об'єм - 32,5 мі. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Висота робочої поверхні столу для оператора ПЕОМ - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15є вперед до 5є назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.

Мікроклімат виробничих приміщень і стан повітряної середи в робочій зоні - головні чинники, які визначають умови праці. Основні параметри мікрокліматичних умов - температура, вологість, швидкість руху повітря і барометричний тиск впливають на теплообмін і загальний стан організму людини. Норми виробничого мікроклімату встановлені системою стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.005-88 та СанПіН 2.24.548-96.

За інтенсивністю праці, виходячи з загальних енергозатрат організму, робота оператора ПК відноситься до категорії Іа (затрати енергії до 139 Вт), яка характеризується роботами, що виконуються в положенні сидячи чи стоячи і не потребують систематичного фізичного навантаження.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 Сє; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і тяжкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

На організм людини і обладнання ПЕОМ великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря виявляє вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум, викликаний роботою принтера (70 дБА). Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності. При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Згідно з вимогами СанПіН 2.2.2.542-96 гранично допустимий рівень шуму становить 50 дБА.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі. Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 10 кВ є джерелами рентгенівського випромінювання. Шкідливий вплив рентгенівських променів пов'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Небезпечний і шкідливий вплив на людей здійснюють електричний струм, електричні дуги, електромагнітні поля, що проявляються у вигляді електротравм і професійних захворювань. Ступінь небезпечного й шкідливого впливів на людину електричного струму, електричної дуги, електромагнітних полів залежить від величини напруги і струму, частоти електричного струму, шляхів проходження струму через тіло людини, тривалості впливу на організм людини, умов зовнішнього середовища.

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів можна віднести: фізичні перевантаження (статичні й динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумова напруга й перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження, стомлення, емоційний стрес, емоційне перевантаження).

7.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці оператора ПК

Згідно БНіП 2.04.05-91 система вентиляції, кондиціювання повітря й повітряного опалення передбачена для суспільних, адміністративно-побутових і виробничих категорій. Витяжні отвори розташовані у стелі. Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників у приміщенні підтримується необхідна якість повітря, тобто оптимальні параметри мікроклімату, сталість газового складу й відсутність шкідливих домішок у повітрі. Для цього в ці приміщення подається певна кількість чистого зовнішнього повітря. Для підтримки температури та інших параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція, кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль. Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів. З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації ПЕОМ реалізується системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).

Освітленість на поверхні стола в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300 - 500 лк, також допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів, але з такою умовою, щоб воно не створювало відблисків на поверхні екрана й не збільшувало освітленість екрана більш ніж на 300 лк. Як джерела світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосування ламп накалювання у світильниках місцевого освітлення.

Для розрахунку штучного освітлення використовують метод світлового потоку. Розрахунок за даним способом зводитися до визначення необхідної кількості світильників N для установки в приміщеннях, що визначається по формулі:

Де: Ф - світловий потік лампи, люмен;

Е - нормована освітленість, люкс;

kз - коефіцієнт запасу (для люмінесцентних ламп kз = 1,1);

S - площа освітлювального приміщення, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (для люмінесцентних ламп

Z = 1,1);

N - кількість електричних ламп;

з - коефіцієнт використання світлового потоку.

Значення коефіцієнта використання освітлювальної установки з визначають залежно від типу світильника, коефіцієнтів відбиття стелі, стін і підлоги, а також від індексу приміщення і, що характеризує співвідношення розмірів освітлюваного приміщення. Показник приміщення обчислюють по формулі:

Де: L і b - довжина та ширина приміщення, м;

hn - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

В приміщенні з розмірами L = 6 м, b = 4 м, h = 3 м робітнича поверхня знаходиться на рівні 0,8 м від полу, тому hn = 2,2 м.

Отже, показник приміщення рівний:

По довіднику визначаємо величину коефіцієнту використання світлового потоку з = 0,45 для і = 1,1 та коефіцієнтів відбивання світла - 70%, 50%, 30%.

Для освітлення використовується люмінесцентна лампа типу ЛБ, потужністю 40 Вт, світловий потік лампи 3000 лм. При загальному типі освітлення значення Е = 300 лк.

Підставимо всі отримані дані в формулу і визначимо необхідну кількість світильників:

Отже, за результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що для оптимального освітлення у приміщенні площею 24 м2, необхідно встановити 7 світильників з люмінесцентними лампами потужністю 40 Вт.

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення. Засобами захисту від „м'якого” рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біокерамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми. Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора. Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

- застосування захисного заземлення або обнуління;

- ізоляцією струмопровідних частин;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

-надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду мікрокліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

7.3 Пожежна безпека

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (БНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів. Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 на ділянки площею не більш 250 м2.

Причинами пожежі можуть бути:

- паління;

- використання нагрівальні прилади в приміщеннях з ПЕОМ;

- усування несправності за наявності напруги в мережі;

- визначання наявність напруги в ланцюзі, замиканням клем;

- використання електроприладів у важко провітрених приміщень.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для гасіння пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежегасіння, (згідно «Правил пожежної безпеки в Україні») так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м2). В кімнаті знаходиться вогнегасник (ВВ-5). При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасник відповідає вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС. В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

У приміщенні знаходиться розроблений і розміщений на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі, з яким ознайомлені працівники підприємства.

ВИСНОВКИ

Delphi - один з найбільш популярних і ефективних інструментів для швидкої й ефективної розробки найрізноманітніших інформаційних систем. Delphi має розвинуті можливості по створенню інтерфейсу користувача, широкий набір функцій, методів і властивостей для вирішення прикладних розрахунково-обчислювальних задач, особливо при роботі з базами даних. Крім того, Delphi має можливість інтегрувати засоби MS Office в проекти, що розробляються в цьому середовищі.

Одним з головних завдань Delphi є розробка додатків для роботи з базами даних. У цій області Delphi займає самі передові позиції, працюючи з будь-якими системами управління базами даних. В цілому Delphi -- прекрасний інструмент, як для програмістів-початківців, так і для асів програмування.

Система візуального програмування Delphi користується великою популярністю серед широкого круга користувачів: від програмістів, що починають, до досвідчених розробників, складних додатків, що займаються створенням і великих інформаційних систем.

Office - це середовище, в якому більшість завдань можна вирішувати без якого-небудь програмування. Але вся цінність застосувань Office для розробника полягає в тому, що все, що можна зробити руками, можна зробити програмним шляхом з використанням засобів VBA (Visual Basic for Application). Крім того, додатки Office поставляють сервера COM, які надають інтерфейс доступу до додатку і його об'єктів. Завдяки цьому, розробник в середовищі Delphi має можливість створивши контролер автоматизації, управляти сервером.

Метою даної дипломної роботи є розробка гнучкої довідкової системи дослідження методів створення контролерів автоматизації додатків MS Office. Розроблена система може використовуватися в якості довідника, що дозволяє наочно проілюструвати можливості управління додатками MS Office за допомогою програм, створених у середовищі Delphi.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000

2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

3. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for .NET. Самоучитель. :- М.: Издательский дом "Вильяме", 2004.

4. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003. - 208 с.

5. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

6. Грибачев К. Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. - СПб.. Питер, 2004.

7. Грибачев К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. - КомпьютерПресс, 2003, № 7, 8.

8. Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 1999.-352с.

9. Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер, 2002. - 640 с.

10. Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

11. Климова Л. М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005. - 480с.

12. Корняков В.Н. Программирование документов и приложений MS Office в Delphi. - CПб.: БХВ-Петербург, 2005. - 496 с.

13. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.: "Издательство Триумф", 1999

14. Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999

15. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК,2001.

16. Матросов А. В. и др. MS Office ХР: разработка приложений / Матро-

сов А. В., Новиков Ф. А., Усаров Г. Е., Харитонова И. А. / Под ред. Ф. А. Новикова. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2003.

17. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.

18. Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). -- СПб.: Символ- Плюс, 2002.

19. Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

20. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

21. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000

22. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование: Delphi. - М.: АСТ-ПРЕСС Кнрга, 2001. - 368 с.

23. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

24. Ханекамп Д.. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 1996.

25. Хомоненко А.Д Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.-1216с. :ил.

26. http://www.dclphikingdom.info

27. http://www.delphiworld.narod.ru

28. http://www.delphirus.com.ru

29. http://www.williamspublishing.com

30. http://www.delphimaster.ru

Размещено на Allbest.ru