Автоматизована система управління проектами студії інтер’єрів "Сервіс-Центр"

550 мм

1000мм

Глибина простору для ніг

450 мм

550 мм

Відстань від сидіння до нижнього краю робочої поверхні (регулюється)

210 мм

220-270 мм

Вимоги до виробничого приміщення і розміщення обладнання

Поблизу приміщення відділу відсутні технологічні процеси з явними надлишками теплоти, вологи, шкідливих газів і пилу; пожежо і вибухонебезпечні виробництва; санвузли та душові; джерела інтенсивних шумів і вібрації, електромагнітних та електростатичних полів.

6.2 Мікроклімат, чистота та іонізація повітря

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися комфортних умов праці.

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ наведені у табл. 6.2



Таблиця 6.2. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ

Період року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря, град. С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодний	легка-1 а	22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	легка-1 а	23 - 25	40 - 60	0,1

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ наведені у табл.6.3.

Табл.6.3. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n +	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимальні допустимі	50000	50000

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5м3/людина з урахуванням максимального числа одночасно працюючих. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл.

Для забезпечення комфортних умов використовуються як технічні засоби (кондиціонування повітря, опалювальна система), так і організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку)

6.3 Виробничі випромінювання

Візуальний дисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки є джерелом декількох видів випромінювань: рентгенівського, оптичних (ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), високочастотних і низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів. Реальна інтенсивність кожного виду випромінювання залежить від технічної конструкції конкретного терміналу, екранування та інших факторів.

Біологічна дія на оператора електромагнітних випромінювань, електромагнітних та електростатичних полів залежить від того, наскільки їх рівні та параметри відповідають нормованим значенням наведеним у таблиці 6.4.

Табл. 6.4. Нормовані випромінювання та параметри полів від ВДТ ПЕОМ.

Найменування	Діапазон хвиль (частот)	Гранично допустимий рівень
Іонізуюче випромінювання
М'яке рентгенівське випромінювання ( на відстані 0,05 м від екрана корпуса ВДТ)	0,01 - 1 нм	100мкР/год
Оптичні випромінювання
Ультрафіолетовий діапазон	315 - 400 нм	10 Вт/м
Видиме випромінювання (яскравість)	400 - 700 нм	1000 кд/м
Інфрачервоний діапазон	700 нм - 1мм	100 Вт/м
Електромагнітні випромінювання ( поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів)
Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ВДТ за електричною складовою	2 кГц - 400 кГц 5 Гц - 2 кГц	2,5 В/м 25 В/м
Щільність магнітного потоку	2 кГц - 400 кГц 5 Гц - 2 кГц	25 нТл 250 нТл
Електростатичні поля
Поверхневий електростатичний потенціал	-	500 В

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.



6.4 Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, добре впливає на виробниче середовище, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Рекомендовані рівні освітленості у приміщеннях з багатоколірними ВДТ: рівень загальної освітленості -- 75-100 лк, рівень комбінованої освітленості -- 400 лк.

Обмеження прямої відстані від джерела природного і штучного освітлення регламентується яскравістю (вікна, джерела штучного освітлення). Обмеження відбитої відстані здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним підбором поверхонь відбиття приладів, інтер'єру приміщення, меблів і т.д.

6.5 Розрахунок штучного освітлення

Розміри кімнати спостереження наступні: довжина L = 6 м, ширина B = 2,5м, висота H = 3,2 м.

Штучне освітлення в приміщенні повинно складати Е=100 лк -відповідно до СниП ІІ - 4 - 79.

Проектуємо установку люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт, світильники ЛСП02 2Ч40.

Визначаємо кількість ламп у світильнику за формулою:

,

де Е - мінімальна нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2;

K - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (К = 1,5);

Z - поправочний коефіцієнт, характеризує нерівномірність освітлення (Z = 1,1 ... 1,2);

- коефіцієнт використання світлового потоку ( = 0,6);

F - світловий потік (F = 1990 лк);

n - кількість ламп, шт.

Отже, кількість ламп у світильнику буде:

Оскільки кожен із світильників на нашому підприємсті мають дві лампи (m = 2), то визначаємо кількість світильників N за формулою:

шт.

Розміщуємо 1 світильник по середині приміщення.

6.6 Шум та вібрація

Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії розвивається дратівливість, головні болі, запаморочення, підвищену стомлюваність, болі у вухах і т.д.

Під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не повинен перевищувати 55-65 дБА, а рівень загальної вібрації - 70-72 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ „Вибрационная безопасность. Общие требования”.

Для зниження рівня шуму стіни приміщення фанеровані звукопоглинальним гіпсокартоном.

6.7 Електробезпека

Під час експлуатації електрообладнання, електричного освітлення ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.,та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби:

* світильники і ПЕОМ повинні мати пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі);

* недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю, проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під підлогою);

* заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) повинні бути захищенні з'ємними щитками або сітками від випадкового дотику;

* всі струмоведучі частини електрообладнання повинні бути надійно ізольовані (R3 не менше 1 МОм);

* всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки повинні бути заземлені, а штепсельні з'єднання та розетки підключення ПЕОМ -- мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R3 не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R3, не більше 4 Ом.

* проведення ряду організаційних заходів (навчання, інструктаж, атестація і переатестація користувачів комп'ютерної техніки).

6.8 Пожежна безпека

Відповідно до ОНТП 24 - 86 “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности” приміщення для експлуатації ПЕОМ відноситься до пожежонебезпечної категорії В.

Пожежна безпека у приміщенні здійснюватися згідно вимог ГОСТ 12.1.004-85. ССБТ ”Пожарная безопасность. Общие требования”, ДНАОП 0.01-1.01-95 „Правила пожежної безпеки в Україні”.

Найбільш ймовірною і основною причиною виникнення пожежі в приміщенні експлуатації ПЕОМ є займання електропроводки внаслідок короткого замикання та з інших причин. Тому система запобігання пожежі повинна включати наступні заходи:

* виконання правил пожежної безпеки при роботі з комп'ютером;

* періодичний контроль цілісності і надійності електроізоляції;

* експлуатація електрообладнання без перевантаження;

* наявність протипожежних інструкцій;

* навчання, атестація і переатестація персоналу з пожежної безпеки;

* наявність системи захисту від атмосферної електрики;

* періодичне зняття зарядів статичної електрики;

* заборона куріння в приміщенні.

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи і засоби: наявність пристроїв автоматичного вимкнення електроустаткування, оснащення системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами, наявність первинних засобів пожежогасіння - 2 газових вогнегасника типу OУ-5.



Розділ 7. Цивільна оборона

7.1 Загальна інформація

Студія дизайну «Сервіс-Центр» територіально знаходиться на лівому березі м. Києва. Спеціалується на проектуванні дизайну інтер'єрів та його реалізації.

Студія займає перший поверх житлового будинку. Постійно в студії працює 10 співробітників.

Серед постійного персоналу немає спеціаліста з охорони праці та цивільній обороні, але обов'язки по навченню та перевірці персону покладено на фінансового директора підприємства.

Розглянемо основні заходи щодо забезпечення захисту працюючого персоналу -

1. Працівники студії підготовлені щодо поведінки під час виникнення аварійних ситуацій - періодично проводиться навчально-пояснювальна робота та перевірка знань.

2. Навчені способам захисту та правилам дії по сигналам оповіщення ЦО

3. Студія забезпечена у необхідній кількості засобами індивідуального захисту - протигази громадянські ГП-7, засоби індивідуального медичного захисту (аптечки індивідуальні АУ-2, пакети перев?язочні медичні ППМ, індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8)

4. На жаль, не передбачені ані протирадіаційні укриття, ані сховища - їх будівництво є недоцільним для невеликої кількості персоналу, тому на випадок аварійної ситуації передбачено користування громадськими сховищами.

5. У студіє працює радіотрансляційними марежа, у разі необхідності працівники будуть діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

7.2 Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

-- завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

-- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

-- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну обстановку -- одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.

Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу «увага всім» та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту і населення організовується і забезпечується старшими органами управління.

Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на р. Дніпро.

Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на об'єктах і в населених пунктах можна за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.

Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у сусідів або інших людей, які знають про неї.

Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали і варіанти оповіщення населення у мирний час такі:

«Аварія на атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових, виробничих і складських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

«Аварія на хімічно небезпечному об'єкті» Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишити їх і, застосувавши засоби індивідуально захисту, вирушити на місця збору для евакуації чи в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби

Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі, документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.

"Штормове попередження". Подається інформація для населення про посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по можливості, перейти в підвали, погреби.

Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.

Сигнал "Повітряна тривога" подається для всього населення. Попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передасться текст: "Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!» Одночасно сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2--3 хв.

При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво, залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди

Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту.

Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами цивільного захисту через радіотрансляційну мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житла.

Сигнал "Радіаційна небезпека" подається в населених пунктах і в районах, в напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху ядерного боєприпасу.

Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки АІ-2 прийняти б таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор, протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або ПРУ.

Сигнал "Хімічна тривога" подається у разі загрози або безпосереднього виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження). При цьому сигналі необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку препарату при отруєнні фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5 таблеток протибактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти протигаз, а за необхідності - і засоби захисту шкіри, якщо можливо, та укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в житлових чи виробничих приміщеннях.

При застосуванні противником біологічної зброї населенню буде подана інформація про наступні дії.

Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільного захисту.