Інформаційно-довідкова система з педагогіки роботів "Перспективи розвитку штучного інтелекту"

Створення програмного продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi 7.0, що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний інтелект та переглянути відео з теми. Пошук інформації, її отримання з ресурсів мережі Інтернет.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2013
Размер файла 5,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Курсовий проект містить: ____ сторінок, 4 розділи, 12 рисунків, 5 таблиці, 3 блок-схеми, 4 додатки, 7 джерел.

Предмет проектування - середовище для розробки об'єктно-орієнтованих додатків Delphi 7.0.

Об'єктом проектування даного курсового проекту є створення пошукової системи на тему: "Інформаційно-довідкова система з педагогіки роботів "Перспективи розвитку штучного інтелекту"".

Метою проектування є створення програмного продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi 7.0, що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний інтелект, переглянути відео з теми, здійснювати однокрітеріальний та багатокрітеріальний пошук інформації, отримувати інформацію з Internet ресурсів.

Задачі проектування: провести аналіз теоретичного матеріалу з теми, створити можливість пошуку інформації, навчитись працювати з мультимедіа інформацію.

ШТУЧНИЙ ИНТЕЛЕКТ, РОБОТ, ПЕРСПЕКТИВИ, РОЗУМ, РОЗВИТОК, ІНТЕЛЕКТ, ПРОБЛЕМИ, ТЕХНОЛОГІЇ.

Зміст

  • Реферат
  • Вступ
  • 1. Постановка задачі
  • 2. Співтовариства і соціалізація роботів
  • 2.1 Зв'язок педагогіки роботів з іншими науками
  • 2.2 Задачі педагогіки роботів
  • 2.3 Перспективи штучного інтелекту
  • 3. Опис компонентів проекту
  • 3.1 Компоненти відображення ієрархічних даних TreeView
  • 3.2 Компонент RichEdit
  • 3.3 Можливості Delphi для роботи з графікою
  • 3.4 Медіа можливості Delphi
  • 4. Опис програмного продукту
  • 4.1 Тестування програми
  • 4.2 Опис інтерфейсу
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додатки
  • Додаток 3. Статистика пошуку

Вступ

На сьогоднішній день проблема дослідження AI (Artificial intelligence - в переведенні штучний інтелект) займає актуальне місце в системі інформаційних наук. Ми розглянемо проблеми створення і втілення штучного інтелекту в життя, також розглянемо перспективні розробки в цій області.

Метою виконання курсового проекту є створення програмного продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi 7.0, що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний интелект, переглянути відео по даній темі, здійснювати однокрітеріальний та багатокрітеріальний пошук інформації, отримувати інформацію з Internet ресурсів.

У курсовому проекті потрібно розробити наступні розділи, які розкривають використання програмного продукту:

1. Інформаційний модуль (зміст посібника);

2. Пошук інформації;

3. Інтерфейс посібника.

При розробці даного програмного додатку, були також використані такі програмні продукти як: Microsoft Office Word 2003; Блокнот; Adobe Photoshop CS2.

Об'єктом проектування даного курсового проекту є створення інформаційно-довідкової системи на тему "Перспективи розвитку штучного інтелекту".

Предмет проектування - середовище для розробки об'єктно-орієнтованих додатків Delphi 7.0.

Задачі проектування: провести аналіз теоретичного матеріалу з теми "Перспективи розвитку штучного інтелекту", створити можливість пошуку інформації, навчитись працювати з мультимедіа інформацію.

1. Постановка задачі

Завданням даної курсової роботи є проведення аналізу теоретичного матеріалу з теми, створення програмного продукту, що дозволяє отримати необхідну інформацію про перспективи розвитку штучного інтелекту, переглянути відео з теми, здійснити однокрітеріальний та багатокрітеріальний пошук інформації. Програмний продукт повинен задовольняти наступним вимогам:

- інтерфейс повинен бути простим і інтуїтивно зрозумілим, щоб програма могла бути використана без тривалого попереднього інструктажу по роботі;

- у програмі повинен бути довідковий матеріал, який би коротко і лаконічно виражав суть роботи програми, а також надавав користувачеві короткий інструктаж по роботі з програмою;

- необхідно, щоб в програмі була присутня інформація про розробника;

- програма повинна надавати користувачеві меню для вибору тієї або іншої операції;

- повинна бути реалізована можливість багатократного виконання різних операції.

Програма повинна містити заставку з назвою продукту, теоретичний матеріал по темі, відео інформацію, можливість пошуку по розділам.

Програма повинна бути написана на мові Delphi 7.0, розроблений фірмою Borland.

інформаційна довідкова штучний інтелект

2. Співтовариства і соціалізація роботів

2.1 Зв'язок педагогіки роботів з іншими науками

Як і в людському суспільстві серед роботів повинні поширюватися оперативні і довготривалі знання. Це дає можливість говорити вже про зародження й розвиток "роботів (втім, і людей) - викладачів для роботів", а значить - "педагогіки роботів".

Тому пізнання роботів, їх навчання і виховання, у тому числі самими роботами, - стає важливим напрямком в розвитку майбутнього суспільства людей і роботів.

На сьогоднішній день виявлена певний зв'язок педагогіки людини і педагогіки роботів з іншими науками (рисунок 1).

Рисунок 1 - Модель взаємозв'язку педагогіки людини і педагогіки роботів

З цієї моделі випливає зв'язок педагогіки роботів не тільки з педагогікою людей, громадськими (опосередкована зв'язок), природними і технічними науками, як в моделі В.М. Кедрова, але й зв'язок обох педагогік з гіпотетичними науками про спільнотах роботів, зв'язок суспільних наук і наук про спільнотах роботів.

Таким чином, педагогіка роботів - це науковий напрямок, предметом якого є процес формування індивідуальних якостей робота, обґрунтовано що відноситься до навколишнього світу і перетворюючого світ у власних інтересах і інтересах людей.

В запропоновану модель (рис.1) входять науки про спільноти роботів. Це необхідно для того, щоб підкреслити важливість досліджень проблеми свідомості роботів. Один з аспектів цієї проблеми - найбільший - полягає в тому, що свідомість, будучи функцією складно організованого мозку, поза соціального середовища ні виникнути, ні існувати, ні розглядатися не може. Обчислювальні машини, комп'ютери вже зараз переступають важливий поріг за яким вони здаються людям розумними.

Американський учений Саган відзначив: "Мозок інопланетян ймовірно буде мати кілька або навіть багато різних надбудов. Між цими компонентами може існувати деяка напруженість у взаємодії - так само як вона існує у нас "людей", хоча ознаками успішною, процвітаючої цивілізації може бути саме можливість досягти тривалого миру між різними частинами мозку. Інопланетяни майже напевно розширили свої внесоматичні знання, використовуючи для цього розумні машини. Але, здається, досить імовірно, що, врешті-решт, наш розум і наші машини та їх розум і машини добре розуміють один одного." Ці слова цікаво підтверджують зв'язку між суспільними науками і науками про спільнотах роботів.

На думку Амосова, робот - це розум плюс органи почуттів і руху. Можна в майбутньому очікувати величезного розмаїття роботів, ще більшого, ніж різноманітності організмів. Зокрема, роботи змінять стан навчання і виховання дітей, медицини, управління в будь-яких сферах, регулювання психіки і втручатись у всі області науки. Робот неминуче перетвориться на особистість як тільки в нього буде відтворена самоорганізація. Можна не сумніватися, що люди оволодіють біосинтезом і зможуть відтворити біологічні системи в їх природному вигляді. Однак розвиток штучного розуму, напевно, не піде цим шляхом. Людина має у своєму розпорядженні більше можливостей для створення нових складних систем і навряд чи буде намагатися повторити природу, тим більше що вона не досконала. Цілком мислиме така фабрика штучних організмів - від простих роботів до складних умов, - яка зможе обійтися без допомоги людей. Вона не тільки забезпечить серійне виробництво, але і необмежену "мінливість", конструювання нових видів з новими якостями.

Н. Амосов запропонував класифікацію видів розуму залежно від обсягу інформації, складності програм її переробки і числа ієрархічних поверхів моделей:

1. Автомат з жорсткими програмами виділення і переробки інформації без навчання, з обмеженими можливостями рецепторів і наборів моделей.

2. Автомат з навчанням, який має програму формування нових моделей на базі готових - вроджених.

3. Автомат з програмами людини. Ступінь розумності цих "автоматів" може бути різною залежно від обсягу знань, рівня свідомості і здатності до творчості. Тобто, все зводиться до обсягу, рівня й особливостям переробки інформації, кількістю моделей, їх змін і взаємодії.

4. Системою більш розумною, ніж людина є товариство, обмежені організовані громадські системи. Специфічні якості суспільства, як вищої системи з'являться, коли буде створено штучний розум - мозок суспільства, здатний до власних програм переробки інформації: сприйняттю впливу і створення моделей, дій і свідомості.

Педагогіка роботів ставить нові проблеми, для вирішення яких повинні співпрацювати філософи і математики, письменники-фантасти і біологи, інженери і лінгвісти, хіміки, медики, освітяни. За новим починають звучати старі питання життя і смерті.

Відома цікава задача створення робота - кібернетичного двійника людини. Можливо, кібернетичний двійник дозволить перейти через прірву непізнаного в області вивчення моделей людської поведінки і таким чином припускає можливість створити копію, не пізнавши до кінця оригіналу. Слухати і розмовляти, читати і писати, розуміти людську мову. Але ж мало створити робота - його потрібно навчати. Людини вчать у школі і хоча цей процес шліфується і змінюється протягом століть, він зараз далекий від досконалості. Можливо, навчання роботів буде удосконалюватися успішніше, ніж шкільне навчання людини.

Академік А. Колмогоров підкреслював, що людина є складною матеріальної системою, але системою кінцевої складності і обмеженого досконалості і тому доступною імітації роботом. Люди повинні відчувати величезне задоволення тим фактом, що такі складні і прекрасні речі як роботи можуть бути створені людиною, який ще зовсім недавно знаходив просту арифметику ніж-незрозумілим і піднесеним.

2.2 Задачі педагогіки роботів

Основними завданнями педагогіки роботів, на думку авторів, є вивчення, моделювання та дослідження проблем:

історії роботів;

цільових функцій їх реалізації і тестування;

концепцій і способів самовідтворення;

засобів і методів життєзабезпечення і комунікації;

формування індивідуальності робота;

можливостей інтелекту робота;

прийняття рішень;

засобів і методів адаптації до навколишнього середовища;

придбання знань;

змісту навчання і самонавчання;

методів і засобів навчання;

проблем наукового пізнання і творчості;

життєвого циклу;

стимулювання у робототехніці;

етики роботів;

ієрархії роботів;

взаємин роботів і особистості;

співтовариств роботів і їх взаємовідносин;

взаємин спільнот людей і співтовариств роботів;

цивілізації роботів.

Як вже зазначалося вище, зазначені завдання, цей величезний пласт роботи займають і повинні займати фахівців різних напрямків.

Особливо такі фахівці, як інженери-педагоги здатні перенести знання з інженерної діяльності та з педагогіки (навчання, виховання, управління освітою) в ідеї, концепції, знання, практику нового наукового напрямку - в педагогіку роботів.

Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в таких навчальних закладах: Російський державний професійно-педагогічний університет, Нижегородський державний педагогічний університет, Українська інженерно-педагогічна академія, Кримський інженерно-педагогічний університет та ін.

2.3 Перспективи штучного інтелекту

Останнім часом спостерігається зростання інтересу до штучного інтелекту, викликане підвищенням вимог до інформаційних систем. Розумніє програмне забезпечення, розумніє побутова техніка. Ми неухильно рухаємося до нової інформаційної революції, порівнянної по масштабах з розвитком Інтернету, ім'я якої - штучний інтелект.

Науково-технічна революція внесла корінні зміни до нашого світу. Бурхливий розвиток техніки дозволив людині Нового часу здійснити потужне настання на довкілля, що протистоїть йому, з метою її підпорядкування запитам людства, що намагається забезпечити себе необхідними умовами життєдіяльності. На думку багатьох учених, саме цей процес остаточно виділив людину зі всього круга сущого. Людство зробило потужний еволюційний прорив, залишивши далеко позаду інші біологічні форми життя. Рухомий розвитком техніки процес освоєння природного середовища, складність соціального життя людини, наповненого штучними технічними винаходами, досягли свого апогею в сучасності. Тут доречно привести гіпотезу про зустрічну еволюцію людини і комп'ютера: людина спочатку вчитися бачити, ходити, розмовляти, а вже потім розвиває здібності до обчислень і логічних виводів. Комп'ютер же навпаки, народжується як обчислювальна система, що базується на формальній логіці, в процесі розвитку набуває здібностей до розпізнавання образів, синтезу мови і управління в реальному часі.

Вчені всього світу серйозно зацікавлені створити штучний розум. Ця мета супроводжується величезними перспективами. Якщо програмістам удасться нарешті створити штучний інтелект людство перейде на новий рівень розвитку і за допомогою штучного розуму, який перевершуватиме людський інтелект вдасться вирішити безліч проблем.

Програмні засоби, що базуються на технології і методах штучного інтелекту, набули значного поширення в світі. Їх важливість, і, в першу чергу, експертних систем і нейронних мереж, полягає в тому, що дані технології істотно розширюють круг практично значимих завдань, які можна вирішувати на комп'ютерах, і їх рішення приносить значний економічний ефект.

Штумчний інтелемкт (англ. Artificial intelligence, AI) - розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером "розумності", хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрингаабо гіпотеза Ньюела-Саймона.

Розвиток інформаційної техніки дозволив компенсувати людині психофізіологічну обмеженість свого організму у ряді напрямів. "Зовнішня нервова система", що створюється і розширювана людиною, вже дала йому можливість виробляти теорії, відкривати кількісні закономірності, розсовувати межі пізнання складних систем. Штучний інтелект і його вдосконалення перетворюють кордони складнощі, доступні людині, в систематично розсовувані. Це особливо поважно в сучасну епоху, коли суспільство не може успішно розвиватися без раціонального управління складними і надскладними системами. Розробка проблем штучного інтелекту є істотним вкладом в усвідомлення людиною закономірностей зовнішнього і внутрішнього світу, в їх використання на користь суспільства і тим самим в розвиток свободи людини.

3. Опис компонентів проекту

3.1 Компоненти відображення ієрархічних даних TreeView

Компоненти TreeView знаходиться на вкладці Win32 (рисунок 3.1) та використовується для відображення ієрархічних даних у вигляді дерева (рисунок 3.2), в якому користувач може вибрати потрібний йому вузол або вузли.

Рисунок 3.1 - Розташування компонента TreeView

Ієрархічна інформація може бути самою різною: структура деякого підприємства, структура документації установи, структура звіту і тому подібне. З кожним вузлом дерева можуть бути зв'язані деякі дані.

Рисунок 3.2 - Компоненти TreeView

Основною властивістю TreeView, що містить інформацію про вузли дерева, є Items. Доступ до інформації про окремі вузли здійснюється через цей індексний список вузлів. Наприклад, TreeView1. Items [1] - це вузол дерева з індексом 1 (другий вузол дерева). Кожен вузол є об'єктом типу TTreeNodes, що володіє своїми властивостями і методами.

Під час проектування формування дерева здійснюється у вікні редактора вузлів дерева, представленому на рисунку 3.3 Це вікно викликається подвійним клацанням на компоненті TreeView або натисненням кнопки з багатокрапкою біля властивості Items у вікні Інспектора Об'єктів.

Рисунок 3.3 - Вікно редактора вузлів дерева компоненту TreeView

Кнопка "New Item" (новий вузол) дозволяє додати в дерево новий вузол. Він буде розташований на тому ж рівні, на якому розташований вузол, виділений курсором у момент клацання на кнопці "New Item".

Кнопка "New SubItem" (новий дочірній вузол) дозволяє додати в дерево дочірній вузол. Він буде розташований на рівень нижче за рівень того вузла, який виділений курсором у момент клацання на кнопці "New SubItem".

Кнопка "Delete" (видалити) видаляє виділений вузол дерева. Кнопка "Load" дозволяє завантажити структуру дерева з файлу. Файл, що зберігає структуру дерева, - це звичайний текстовий файл, що містить тексти вузлів.

Для кожного нового вузла дерева можна вказати ряд властивостей в панелі "Item Properties" вікна на рисунку 3.3 Це перш за все властивість "Text" - напис, що з'являється в дереві біля даного вузла. Властивості "Image Index" і "Selected Index" визначають індекс піктограми, що відображається для вузла, який відповідно не виділений і виділений користувачем в даний момент. Ці індекси відповідають списку зображень, що зберігаються в окремому компоненті ImageList. Вказівка на цей компонент можливо задати у властивості Images компоненту TreeView. Індекси починаються з 0. Якщо вказати індекс - 1 (значення за умовчанням), піктограми зображатися не будуть. Остання властивість - "State Index" в панелі "Item Properties" дозволяє додати другу піктограму в даний вузол, не залежну від стану вузла. Подібна піктограма може просто служити допоміжною характеристикою вузла. Індекс, що указується як "State Index", відповідає списку зображень, що зберігаються в окремому компоненті ImageList, вказаному у властивості StateImages компоненту TreeView.

3.2 Компонент RichEdit

Значок компоненту RichEditr представлений на рисунку 3.4

Рисунок 3.4 - Значок компоненту RichEditr

Компонент RichEdit є засобом редагування текстів, який дозволяє працювати з форматом. rtf, тобто дає можливість вибрати різні істотні властивості об'єкта форматування для всіляких фрагментів тексту. Це є основною відмінністю RichEdit від компонента Memo, у якого наявні атрибути форматування стануть однаковими для всього тексту.

Властивості об'єкту WebBrowser зведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1. Властивості компонента RichEdit

Властивість

Опис

Color

Задає колір даного компоненту

Visible

Булева властивість, що визначає, чи відображається компонент на формі

Lines

має в наявності безліч властивостей і методів типу TStrings

Font

форматує текст, задає колір, розмір, шрифт

Події екземплярів класу TRichEdit зведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Події компоненту RichEdit

Подія

Опис

OnDragDrop, OnDragOver, OnEndDock, OnEndDrag, OnStartDock, OnStartDrag

всі ці події пов'язані з технологією Drag&drop (тобто коли об'єкт "захо - плюється" мишею і переноситься в інше місце), а також з dock-техно-логією. Суть цієї (Dock) технології у вбудовуванні одних об'єктів в інших.

OnChange

при зміні чого-небудь (наприклад, в поля введення Tedit ця подія спрацьовує, коли змінюється текст в цьому полі).

OnProgressChange

Виникає, коли змінюється стан завантаження документа, тобто отримана чергова порція даних з сервера

3.3 Можливості Delphi для роботи з графікою

Для відображення графічної інформації в бібліотеці Delphi передбачені такі компоненти:

Таблиця 3.4

Компоненти відображення графічної інформації

Піктограма

Компонент

Вкладка

Пояснення

Image

(зображення)

"Additional"

Використовується для відображення графіки: піктограм, бітових матриць та метафайлів.

PaintBox

(вікно для малювання)

"System"

Використовується для створення на формі деякої області, в якій можна малювати.

DrawGrid

(таблиця малюнків)

"Additional"

Використовується для відображення в строках та стовбцях нетекстових даних.

Chart

(діаграми і графіки)

"Additional"

Компонент належить до сімейству компонентів TChart, котрі використовуються для створення діаграм та графіків.

Крім того, відображати та виводити графічну інформацію можна на поверхні будь-якого віконного компоненту, який має властивість Canvas - канва. Канва Canvas не є компонентом. Багато компонентів, зокрема, форми, мають канву і канва надає можливість виводити різну графічну інформацію.

Канва є областю компонента, на якій можна малювати або відображувати готові зображення. Вона містить властивості і методи, що істотно спрощують графіку Delphi. Всі складні взаємодії з системою заховані для користувача, так що малювати в Delphi може людина, абсолютно не досвідчена в машинній графіці.

Canvas (канва, полотно) - це площа видимого елемента на формі, на якій можна малювати. Вона є однією з властивостей видимого елемента. Font, Pen та Brush є підвластивостями Canvas.

Pen (перо) - це лінія, яка виділяє зовнішній контур фігури. Можна задавати товщину (підвластивість Width), колір (Color), вигляд (Style), спосіб малювання лінії (накладання кольору лінії на поверхню - Mode).

Brush (пензель) - це площина фігури, тобто внутрішня від контуру частина. Можна задавати колір (Color) та спосіб зафарбовування (Style), наприклад, горизонтальними чи діагональними лініями.

Font (шрифт) - використовують для опису шрифтів, які застосовують під час виведення тексту (за допомогою методів TextOut або TextRect класу TCanvas). Має підвластивості Name (назва), Style (стиль), Color (колір), Size (розмір).

Клас TGraphic у Delphi забезпечує базові інструменти для використання графічних файлів. Для опрацювання графічних зображень різних форматів введені дочірні класи: TBitmap - растрові файли (*. bmp), Tmetafile - метафайли Windows (*. wmf, *. emf), та TIcon - піктограми (*. ico). Також можна ввести власні дочірні класи.

3.4 Медіа можливості Delphi

Більшість сучасних програм, що працюють в середовищі Windows, є мультимедійними. Такі програми забезпечують перегляд відеороликів і мультиплікації, відтворення музики, мови, звукових ефектів. Типовими прикладами мультимедійних програм є ігри і повчальні програми.

Delphi надає декілька компонентів, які дозволяють розробляти мультимедійні програми:

- компоненти ProgressBar и Gauge - використовуються для відображення хода виконання довготривалих операцій;

- компонент Animate - відтворення німих відео кліпів;

- MediaPlayer - універсальний програвач.

Компоненти ProgressBar и Gauge.

Компоненти ProgressBar и Gauge застосовуються для відображення в стилі Windows 95/98 хода процесів, які займають час, наприклад, копіювання великих файлів, настройку програми, установку доповнення на комп'ютері тощо.

Відображення ходу процесу можна здійснювати, задаючи значення позиції - Position в Progressbar або Progress в Gauge. Наприклад, якщо повна тривалість процесу характеризується значенням цілої змінної Count (об'єм всіх копійованих файлів, число налаштувань, кількість циклів якогось процесу), а виконана частина - цілою змінною Current, то задавати позицію діаграми у випадку, якщо використовуються значення мінімальної і максимальної позиції за умовчанням (тобто 0 і 100), можна за допомогою спеціальних операторів.

Компонент MediaPlayer

У Delphi (починаючи з Delphi 2) є компонент Mediaplayer - універсальний програвач аудіо - і відео-інформації. Цей медіа-плеєр розташований на сторінці "System" бібліотеки компонентів.

Компонент можна використовувати в двох режимах. По-перше, можна надати користувачеві можливість управляти відтворенням інформації за допомогою кнопкового інтерфейсу, що нагадує панель управління різними програвачами. По-друге, можна зробити сам компонент невидимим і управляти відтворенням інформації за допомогою його методів.

Призначений для користувача інтерфейс медіа-плеєра представлений на рисунку 3.5 Він має ряд кнопок, керованих мишею або клавішею пропуску і клавішами із стрілками.

Рисунок 3.5 Панель компонента MediaPlayer

Таблиця 3.5

Призначення кнопок (перераховуються зліва направо)

Кнопка

Дія

"Play"

Запуск показу

"Pause"

Пауза відтворення або запису. Якщо медіа-плеєр у момент клацання вже в стані паузи, то відтворення або запис поновлюються

"Stop"

Зупинка відтворення або запису

"Next"

Перехід на наступний трек або на кінець

"Prev"

Перехід на попередній трек або на початок

"Step"

Переміщення вперед на задане число кадрів

"Back"

Переміщення назад на задане число кадрів

"Record"

Початок запису

4. Опис програмного продукту

Блок-схеми алгоритмів процедур наведено у додатку 1.

Програмний код наведено у додатку 2.

Статистика пошуку наведена у додатку 3.

Файли проекту наведено у додатку 4.

4.1 Тестування програми

В будь-якій програмі може виникнути помилка, через яку користувач не зможе повноцінно виконувати програмний продукт. Навіть самі досвідчені програмісти іноді допускають помилки. Програмний продукт, який має помилки може коштувати грошей, якщо ці помилки не виявити одразу. Підтверджено, що помилка, знайдена на етапі тестування програмного продукту, обходиться вдесятеро дешевше за помилку, виявлену користувачами в працюючому програмному продукті. Саме тому, перед тим як випустити програмний продукт на загальне користування, його слід протестувати. При тестуванні програмного продукту використовують два основних підходи: тестування компонентів та тестування сборки. При тестуванні об'єктів використовують тестування методом "білого ящику", який заснований на аналізі програмного коду. При тестуванні сборки необхідно застосовувати інші підходи.

При виконанні програми можуть виникати помилки двох типів: ті, які являються просто небажаними у програмному коді (семантичні помилки, або змінна, яка не використана у програмі) - попередженя програми, та помилки, які потребують їх негайного усунення, бо програма не зможе працювати.

Delphi при виникненні помилки виділяє кольором місце у програмному коді, де знаходиться помилка та повідомляє код помилки. Це забезпечує можливість швидко з'ясувати у чому полягає помилка.

4.2 Опис інтерфейсу

Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project. exe. Після запуску програмного продукту з'являється титульна форма проекту (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 - Титульна форма проекту

Користувач може вибрати один з пропонованих варіантів переходу: "Информационная система", "Страничка автора", "Критериальный поиск", Видео".

"Информационная система" - Ця форма надає користувачеві інформацію на тему "перспективи розвитку штучного інтелекту" (Рисунок 4.2).

Рисунок 4.2 - Інформаційна система

У цій системі можна вибрати будь-який з розділів і ознайомитися з інформацією, що надається. Так само на формі є панель управління за допомогою якої можна повернутися на титульну сторінку, поглянути інформацію про автора, поглянути відео ролик, отформувати текст (рисунок 4.3).

Рисунок 4.3 - панель управління

Також передбачена можливість пошуку тексту за допомогою кнопки пошуку розташованою на формі. Також можна скористатися багатокритерійним пошуком натиснувши на кнопку

"Страничка автора" - Перейшовши на сторінку автора, користувач зможе дізнатися інформацію про розробника, його адресу та інше (Рисунок 4.4).

Рисунок 4.4 - Сторінка автора

"Критериальный поиск" - за допомогою даного виду пошуку користувач зможе знайти потрібні йому слова в тексті інформаційної системи та дізнатись їх кількість (Рисунок 4.5).

Рисунок 4.5 - Багатокритеріальний пошук

Так само за допомогою кнопки "статистика" яка розташована на формі критерійного пошуку, користувач зможе поглянути звіт по запрошуваному пошуку у вигляді гістограми (Рисунок 4.6).

Рисунок 4.6 - Гістограма статистики

"Видео" - переходячи на сторінку відео матеріалу користувач зможе проглянути короткометражний відео-ролик присвячений даній темі (рисунок 4.7).

Рисунок 4.7 - Відео матеріал

Висновки

Поставлене завдання було реалізовано в повному об'ємі - створена інформаційно-довідкова система, яка містить довідкову інформацію про перспективи розвитку штучного інтелекту. Програма створена за допомогою мови програмування Borland Delphi 7. Для розробки додатку була вивчена бібліотека VCL (Visual Component Library), був зібраний текстовий, графічний, відео матеріал про перспективи розвитку штучного інтелекту.

Інформаційно-довідкова система має зручну та інтуїтивно зрозумілу систему навігації. Вона реалізована за допомогою меню, кнопок, які дають можливість користувачеві вільно переміщуватись від однієї форми до іншої.

При роботі з програмою користувачеві не потрібні спеціальні знання, що дає змогу використовувати цю програму будь-якій людині. Також цю інформаційно-довідкову систему можна використовувати як для цікавості, так і для навчання.

В програмі є можливість перевірки своїх знань за допомогою тестів і повторного вивчення недопрацьованої теми. Гідністю програми є той факт, що час, який використовується у навчальній роботі для вивчення матеріалу і оцінювання результатів, проводиться студентом самостійно.

Надалі інформаційно-довідкову систему можна розвинути, додавши безліч різних функцій, які надають додаткові можливості реалізації роботи програми.

В результаті однокрітеріального і багатокрітеріального пошуку, було проведено дослідження по ключових словам. При обробці результатів пошуку було встановлено, що такі слова, як робот, інтелект, розвиток зустрічаються найбільше в розділах, а такі слова, як "навчання", "керування", "реалізація", "організм", "свідомість" зустрічаються в розділах рідше.

Слова "педагогіка", "рівень", "оцінка", "дані", "алгоритм", "еволюція", "популяція", "відбір", "гени", "людиноподібний", "соціалізація "функція" не знайдені.

Педагогіка роботів тісно зв'язана зі штучним інтелектом. Людина прагне створити досконалий, штучний розум який допоміг би вирішити безліч глобальних проблем людства. Вищий розум зміг би навчати людину, передавати йому знання. Завдяки створенню штучного інтелекту, а так само педагогіки роботів людство зробить великий прорив в розвитку і вирішенні проблем.

Список використаних джерел

1. Карчевский В.П. Авторская работа. Статья. http://ru. wikiversity.org/wiki/ Педагогика_роботов

2. Карчевський В.П., Єфремова О.В., Чорна О.С. Курсове проектування. Прикладне програмування: методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів денної та заочної форми навчання, спеціальності 6.01010436 "Професійна освіта. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні"/ Упор. Карчевський В.П., Єфремова О.В., Чорна О.С. - Стаханов: УІПА, 2011. - 52 стор.

3. 100 компонентов Delphi: [сайт]. - Режим доступа: http://www.beluch.ru/progr/100comp/index. htm

4. Перспективные технологии [сайт]. - Режим доступа: http://torrchok.net/forum/viewtopic. php? t=3977

5. Проблемы связанные с инскус-ственным интеллектом [сайт]. - Режим доступа: http://www.ocrai. narod.ru/perspective.html

6. Системы и модели искусственного интеллекта [сайт]. - Режим доступа: http://www.rriai.org.ru/

7. Перспективы и тенденции искусственного интеллекта [сайт]. - Режим доступа: http://www.pcweek.ru/themes/detail. php? ID=59005

Додаток 2. Програмний код додатку

Форма титульної сторінки

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, jpeg, Buttons;

type

TMainForm = class (TForm)

Image1: TImage;

SpeedButton1: TSpeedButton;

SpeedButton2: TSpeedButton;

SpeedButton3: TSpeedButton;

SpeedButton4: TSpeedButton;

SpeedButton5: TSpeedButton;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Label8: TLabel;

Label9: TLabel;

Label10: TLabel;

Label11: TLabel;

Label12: TLabel;

procedure Button1Click (Sender: TObject);

procedure FormCreate (Sender: TObject);

procedure SpeedButton1Click (Sender: TObject);

procedure SpeedButton2Click (Sender: TObject);

procedure SpeedButton4Click (Sender: TObject);

procedure SpeedButton3Click (Sender: TObject);

procedure SpeedButton5Click (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

MainForm: TMainForm;

implementation

uses StrUtils, Unit3, Unit2, Unit6, Unit4;

{$R *. dfm}

procedure TMainForm. Button1Click (Sender: TObject);

var

region: HRGN;

begin

region: =CreateEllipticRgn (100,100,900,850);

SetWindowRgn (Self. Handle, Region, True);

end;

procedure TMainForm. FormCreate (Sender: TObject);

var

region: HRGN;

begin

region: =CreateEllipticRgn (10,27,810,627);

SetWindowRgn (Self. Handle, Region, True);

end;

procedure TMainForm. SpeedButton1Click (Sender: TObject);

begin

MainForm. Hide;

Form2. Show;

end;

procedure TMainForm. SpeedButton2Click (Sender: TObject);

begin

MainForm. Hide;

Form6. Show;

end;

procedure TMainForm. SpeedButton4Click (Sender: TObject);

begin

MainForm. Hide;

Form4. Show;

end;

procedure TMainForm. SpeedButton3Click (Sender: TObject);

begin

MainForm. Hide;

FindGlobal. Show;

end;

procedure TMainForm. SpeedButton5Click (Sender: TObject);

begin

close;

end;

end.

Форма інформаційної системи

(компонент TreeView1)

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, Buttons, jpeg;

type

TForm2 = class (TForm)

TreeView1: TTreeView;

Image1: TImage;

RichEdit1: TRichEdit;

Label1: TLabel;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

F1: TMenuItem;

hghgh1: TMenuItem;

Help1: TMenuItem;

ghfhgf1: TMenuItem;

FindDialog1: TFindDialog;

BitBtn1: TBitBtn;

BitBtn2: TBitBtn;

Image2: TImage;

SpeedButton2: TSpeedButton;

procedure TreeView1Change (Sender: TObject; Node: TTreeNode);

procedure FindDialog1Find (Sender: TObject);

procedure BitBtn1Click (Sender: TObject);

procedure hghgh1Click (Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click (Sender: TObject);

procedure F1Click (Sender: TObject);

procedure SpeedButton2Click (Sender: TObject);

procedure FormCreate (Sender: TObject);

procedure ghfhgf1Click (Sender: TObject);

procedure Help1Click (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form2: TForm2;

spos: integer;

a: integer;

implementation

uses Unit4, Unit3, Unit1, Unit6;

{$R *. dfm}

procedure TForm2. FormCreate (Sender: TObject);

begin

a: =1;

end;

procedure TForm2. TreeView1Change (Sender: TObject; Node: TTreeNode);

begin

// Form1. RichEdit1. Clear;

case TreeView1. Selected. AbsoluteIndex of

0: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =False;

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

// Form2. RichEdit1. Clear;

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы развития искусственного интеллекта';

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

1: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

Form2. RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\1. Введение. txt');

Form2. Label1. Caption: =' Введение';

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

end;

2: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\2. ИИ - новая информационная революция. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Искусственный интеллект - новая информационная революция';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

3: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\3. Применение ИИ. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Применение искусстенного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

4: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\4. Перспективы ИИ. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

5: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\4.1 тенденции развития ИИ. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\02. bmp');

end;

6: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\4.2 Оснащение машин знаниями. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\03. bmp');

end;

7: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\4.3 Перспективные технологии. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =True;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\T3. bmp');

end;

8: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\4.4 Эволюционные вычисления. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного интеллекта';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\05. bmp');

end;

9: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

Form2. Label1. Caption: ='Проблемы связанные с искусственным интеллектом';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\04. bmp');

end;

10: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\5.1 Проблема безопасности. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Проблемы связанные с искусственным интеллектом';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\ P\04. bmp');

end;

11: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\5.2 Проблема создания ии. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Проблемы связанные с искусственным интеллектом';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\04. bmp');

end;

12: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

Form2. Label1. Caption: ='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

13: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\6.1 Искусственный интеллект и религия. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

14: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\6.2 Искусственный интеллект и научная фантастика. txt');

Form2. Label1. Caption: ='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');

end;

15: begin

Form2. RichEdit1. Visible: =true;

RichEdit1. Lines. LoadFromFile ('1\txt\Заключение. txt');

Form2. Label1. Caption: =' Заключение';

form2. SpeedButton2. Visible: =false;

end;

end;

end;

procedure TForm2. FindDialog1Find (Sender: TObject);

begin

with FindDialog1 do

begin

if FrMatchCase in Options

// поиск с учётом регистра

then

RichEdit1. SelStart: =Pos (FindText,copy (RichEdit1. Text,Spos+1,Length (RichEdit1. text))) +spos-1

else

// поиск без учета регистра

RichEdit1. SelStart: =pos (ansilowercase (findtext),ansilowercase (copy (RichEdit1. Text,spos+1,Length (RichEdit1. text)))) +spos-1;

if RichEdit1. SelStart>=Spos

then

begin

// выделение найденного текста

RichEdit1. SelLength: =Length (findtext);

// изменение начальной позиции поиска

Spos: =RichEdit1. SelStart + RichEdit1. SelLength+1;

end

else

if MessageDlg ('Текст"'+FindText+'"не найден',mtconfirmation, [mbok],0) <>mrok

then CloseDialog;

RichEdit1. SetFocus;

end;

end;

procedure TForm2. BitBtn1Click (Sender: TObject);

begin

Spos: =RichEdit1. SelStart;

// Запоминание позиции курсора

with FindDialog1 do

begin

{Начальное значение поиска текста, выделенного в Мемо}

FindText: =RichEdit1. SelText;

// позиционирование окна диалога внизу Memo

position: =Point (Form2. Left,Form2. Top+RichEdit1. Top+RichEdit1. Height);

// удаление из окна диалога кнопок "Вверх", "Вниз", "Только слово целиком", настройка диалогового окна

Options: =Options + [frhideupdown,frhidewholeword];

// запуск диалога

Execute;

end;

end;

procedure TForm2. hghgh1Click (Sender: TObject);

begin

Form4. Show;

end;

procedure TForm2. BitBtn2Click (Sender: TObject);

begin

FindGlobal. Show;

end;

procedure TForm2. F1Click (Sender: TObject);

begin

Form2. Hide;

MainForm. Show;

end;

procedure TForm2. SpeedButton2Click (Sender: TObject);

begin

Form2. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\T' + IntToStr (a) + '. bmp');

inc (a);

if a > 3 then

a: = 1;

end;

procedure TForm2. ghfhgf1Click (Sender: TObject);

begin

close;

end;

procedure TForm2. Help1Click (Sender: TObject);

begin

Form2. Hide;

Form6. Show;

end;

end.

Форма багатокритеріального пошуку

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, ComCtrls, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, Grids, SHDocVw,

mshtml, OleCtrls, StrUtils, Buttons, jpeg;

type

TFindGlobal = class (TForm)

GroupBox2: TGroupBox;

StringGrid1: TStringGrid;

GroupBox6: TGroupBox;

WebBrowser1: TWebBrowser;

Memo2: TMemo;

GroupBox7: TGroupBox;

RadioButton5: TRadioButton;

RadioButton6: TRadioButton;

Image1: TImage;

Label1: TLabel;

SpeedButton5: TSpeedButton;

RichEdit2: TRichEdit;

RichEdit1: TRichEdit;

BitBtn1: TBitBtn;

BitBtn2: TBitBtn;

procedure FormCreate (Sender: TObject);

procedure SpeedButton5Click (Sender: TObject);

procedure BitBtn1Click (Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

FindGlobal: TFindGlobal;

implementation

uses

Unit1, Unit5, Unit2;

{$R *. dfm}

procedure TFindGlobal. FormCreate (Sender: TObject);

begin

StringGrid1. RowCount: = 500;

end;

procedure TFindGlobal. SpeedButton5Click (Sender: TObject);

begin

findGlobal. Hide;

form2. Show;

end;

procedure TFindGlobal. BitBtn1Click (Sender: TObject);

var

count: integer;

i, k: byte;

s1,s2: string;

ps: cardinal;

begin

// очищаем таблицу

for i: = 1 to StringGrid1. RowCount do

StringGrid1. Rows [i]. Clear;

// проверяем наличие слов для поиска

if Memo2. Text = '' then begin

ShowMessage ('Вы забыли ввести слова для поиска. ');

exit;

end;

count: = 0;

for k: = 0 to RichEdit2. Lines. Count-1 do begin

RichEdit1. Lines. LoadFromFile (RichEdit2. Lines [k]);

s1: = Memo2. Text;

s2: = RichEdit1. Text;

if not RadioButton5. Checked then begin

s1: = AnsiLowerCase (s1);

s2: = AnsiLowerCase (s2);

end;

ps: = 1;

while ps < Length (RichEdit1. Text) do begin

if PosEx (s1,s2,ps) <> 0 then begin

inc (count);

ps: = PosEx (s1,s2,ps) + length (s1)

end

else break;

end;

with StringGrid1 do begin

Cells [0,k+1]: = RichEdit2. Lines [k];

Cells [1,k+1]: = IntToStr (count);

{ with ProgressBar1 do

Position: = round (Max / Memo1. Lines. Count * (i+1)); }

end;

end;

// Заполняем таблицу на форме статистики

for i: = 1 to RichEdit2. Lines. Count do

with Tabl. StringGrid1 do begin

Cells [0, i]: = IntToStr (i); // порядковый номер

Cells [1, i]: = IntToStr (Random (999999)); // цвет

Cells [2, i]: = FindGlobal. StringGrid1. Cells [0, i]; // слово

Cells [3, i]: = FindGlobal. StringGrid1. Cells [1, i]; // совпадений

end;

Tabl. StringGrid1. RowCount: = RichEdit2. Lines. Count+1;

end;

procedure TFindGlobal. BitBtn2Click (Sender: TObject);

begin

FindGlobal. Hide;

Tabl. show;

end;

end.

Форма статистики пошуку

unit unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, XPMan, Grids, jpeg;

type

TTabl = class (TForm)

StringGrid1: TStringGrid;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Image1: TImage;

procedure FormPaint (Sender: TObject);

procedure StringGrid1DrawCell (Sender: TObject; ACol, ARow: Integer;

Rect: TRect; State: TGridDrawState);

procedure Button1Click (Sender: TObject);

procedure Button2Click (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Tabl: TTabl;

implementation

uses Unit3, Unit2, Unit1;

{$R *. dfm}

procedure TTabl. FormPaint (Sender: TObject);

var

Mx: integer;

My: integer;

xmin,xmax,ymin,ymax: integer;

function Xe (x: integer): integer;

begin

Xe: =round (Mx* (x-xmin) +50);

end;

function Ye (y: integer): integer;

begin

Ye: =round (My* (-y+ymax) +50);

end;

function Xm (xe: integer): integer;

begin

Xm: =round ( (xe-50) /Mx+xmin);

end;

function Ym (ye: integer): integer;

begin

Ym: =round ( (50-ye) /My+ymax);

end;

function max (list: TStrings): integer;

var

i: byte;

begin

Result: = StrToInt (list [1]);

for i: = 2 to list. Count-1 do begin

if StrToInt (list [i]) > Result then

Result: = StrToInt (list [i]);

end;

end;

var

x0,y0: integer;

dx,dy: integer;

h,w: integer;

x,y,t: integer;

x1,x11,y1,y11: integer;

myFont, oldFont: TLogFont;

begin

x0: =0;

y0: =0;

dx: =50;

dy: =50;

h: =500;

w: =500;

xmin: =0;

xmax: =StringGrid1. RowCount-1;

ymin: =0;

ymax: =max (StringGrid1. Cols [3]);

My: = round (h/ymax);

Mx: = round (w/xmax);

// Шрифт перевернутого текста

// GetObject (Canvas. Font. Handle, SizeOf (myFont), @myFont);

with myFont do begin

lfheight: = 10;

lfwidth: = 10;

lfweight: = 10;

lfEscapement: = 900;

lfUnderline: = 0;

lfItalic: = 0;

lfStrikeOut: = 0;

lfCharset: = 1;

end;

with Tabl. Canvas do

begin

Pen. Width: =2;

Pen. Color: =clBlue;

x1: =50;

t: =3;

repeat

X11: =Xm (x1);

if X11 <> 0 then begin

MoveTo (x1,Ye (0));

LineTo (x1,Ye (0) +3);

TextOut (x1 - Mx-30 div 2,Ye (0) +3,StringGrid1. Cells [2,x11]);

// t: =t+10;

Brush. Color: = StrToInt (StringGrid1. Cells [1,X11]);

Rectangle (x1,ye (0),x1-Mx+8,ye (StrToInt (StringGrid1. Cells [3,X11])));

Brush. Color: = clBtnFace;

// Перевернутый текст

GetObject (Canvas. Font. Handle, SizeOf (oldFont), @oldFont);

SelectObject (Canvas. Handle, createfontindirect (myFont));

TextOut (x1 - round (Mx) div 2,Ye (0) - 10,StringGrid1. Cells [2,X11]);

SelectObject (Canvas. Handle, createfontindirect (oldFont));

end;

x1: =x1+Mx;

until (X11>=xmax);

y1: =30;

repeat

Y11: =Ym (y1);

if Y11 <> 0 then begin

MoveTo (Xe (0),Y1);

LineTo (Xe (0) +3,Y1);

TextOut (Xe (0),y1-3, IntToStr (y11));

end;

y1: =y1+My;

until (Y11<=ymin);

MoveTo (Xe (0),Ye (ymax));

LineTo (Xe (0),Ye (ymin));

MoveTo (Xe (xmin),Ye (0));

LineTo (Xe (xmax),Ye (0));

TextOut (Xe (xmax) - 25,Ye (0) +26, 'Разделы');

TextOut (Xe (0) +8,Ye (ymax) - 41,'Совпадений');

Pen. Width: = 1;

end;

end;

procedure TTabl. StringGrid1DrawCell (Sender: TObject; ACol, ARow: Integer;

Rect: TRect; State: TGridDrawState);

begin

if (ACol = 1) and (ARow <> 0) then begin

StringGrid1. Canvas. Brush. Color: = StrToInt (StringGrid1. Cells [ACol,ARow]);

StringGrid1. Canvas. FillRect (Rect);

StringGrid1. Cells [0,0]: =' №';

StringGrid1. Cells [1,0]: ='Цвет';

StringGrid1. Cells [2,0]: ='Раздел';

StringGrid1. Cells [3,0]: ='Количество слов';

end;

end;

procedure TTabl. Button1Click (Sender: TObject);

begin

Tabl. Hide;

FindGlobal. Show;

end;

procedure TTabl. Button2Click (Sender: TObject);

begin

FindGlobal. Hide;

Form2. Hide;

Tabl. Hide;

MainForm. Show;

end;

end.

Форма перегляду відео

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Buttons, MPlayer, StdCtrls, ExtCtrls;

type

TForm4 = class (TForm)

MediaPlayer1: TMediaPlayer;

Image1: TImage;

SpeedButton1: TSpeedButton;

Label1: TLabel;

procedure SpeedButton1Click (Sender: TObject);

procedure FormShow (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

uses Unit2;

{$R *. dfm}

procedure TForm4. SpeedButton1Click (Sender: TObject);

begin

close;

MediaPlayer1. Stop;

end;

procedure TForm4. FormShow (Sender: TObject);

begin

Form2. Visible: =True;

MediaPlayer1. Display: = Form4;

MediaPlayer1. FileName: = '1\move. wmv';

MediaPlayer1. Open;

MediaPlayer1. DisplayRect: = Rect (20,40,954,550);

end;

end.

Форма сторінки автора

unit Unit6;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Buttons, ExtCtrls, StdCtrls, jpeg;

type

TForm6 = class (TForm)

Image1: TImage;

SpeedButton1: TSpeedButton;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Image2: TImage;

Label8: TLabel;

procedure SpeedButton1Click (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form6: TForm6;

implementation

uses Unit2;

{$R *. dfm}

procedure TForm6. SpeedButton1Click (Sender: TObject);

begin

form6. hide;

form2. Show;

end;

end.

Форма про автора

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, jpeg, ExtCtrls;

type

TAuthorForm = class (TForm)

Image1: TImage;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Image2: TImage;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

AuthorForm: TAuthorForm;

implementation

{$R *. dfm}

end.

Додаток 4. Файли проекту

Таблица 1 - Файли проекту

№ п/п

Ім'я файлу

Опис

Розмір

Project1. dpr

Файл проекту

1 КБ

Project1. exe

Компільованний файл

8,849 КБ

Unit1. dfm

Файли опису форми

611 КБ

Unit2. dfm

556 КБ

Unit3. dfm

1,390 КБ

Unit4. dfm

8,677 КБ

Unit5. dfm

2 КБ

Unit6. dfm

9,118 КБ

Unit1. pas

Файли модуля

4 КБ

Unit2. pas

9 КБ

Unit3. pas

3 КБ

Unit4. pas

1 КБ

Unit5. pas

4 КБ

Unit6. pas

1 КБ

Unit1. dcu

Відкомпільовані модулі

6 КБ

Unit2. dcu

12 КБ

Unit3. dcu

7 КБ

Unit4. dcu

5 КБ

Unit5. dcu

8 КБ

Unit6. dcu

5 КБ

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття штучного інтелекту, його порівняння з природним. Коротка характеристика особливостей використання штучного інтелекту в медицині, військовій справі та комп'ютерних іграх. Проблема взаємодії носіїв універсального штучного інтелекту та суспільства.

    контрольная работа [29,6 K], добавлен 07.01.2014

  • Логічний, структурний, еволюційний та імітаційний підходи до побудови системи штучного інтелекту. Використання формально-логічних структур, що обумовлено їх алгоритмічним характером. Методи реалізації системи штучного інтелекту, інтелектуальні програми.

    реферат [34,5 K], добавлен 14.04.2014

  • Інтуїтивне розуміння поняття "інтелект". Основні проблемні середовища штучного інтелекту. Проблема неточних і неповних знань. Тест Тьюринга і фатичний діалог. Метод комп’ютерної реалізації фатичного діалогу. Принцип віртуальної семантичної сітки.

    курсовая работа [560,0 K], добавлен 27.12.2007

  • Створення довідкової системи по зменшенню витрат часу на здобуття інформації по кримінальному праву. Розробка алгоритму основної програми на мові програмування Turbo Pascal з підключенням модуля СRT, якій відповідає за графіку і DOS та працює з файлами.

    курсовая работа [20,8 K], добавлен 07.10.2010

  • Історія розвитку Delphi (Object Pascal). Інтегроване середовище розробки Delphi. Ознайомлення з історією створення і використання логічної гри "Пазли". Реалізування ігрової комп’ютерної програми "Конструктор пазлів" в середовищі програмування Delphi 7.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.11.2015

  • Основні відомості про історію розвитку мови Object Pascal, середовища Delphi, їх основні технології та застосування для роботи з файлами. Опис основних особливостей мови, основних елементів програмної мови. Принципи об'єктно-орієнтованого програмування.

    курсовая работа [471,5 K], добавлен 12.04.2010

  • Розробка інформаційно-пошукової системи путівок турагентства, що дозволяє швидко знаходити дані, створювати і відкривати файли, додавати записи у файл. Побудова блок-схем та запис лістингу програми мовою Pascal у середовищі програмування PascalABC.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 27.07.2014

  • Автоматизована інформаційно-довідкова система для створення нормативно-довідкової інформації про замовників, які замовляють послуги і персонал, який виконує замовлення. Вибір програмних засобів для розв'язання задачі. Створення між табличних зв'язків.

    презентация [468,3 K], добавлен 09.09.2010

  • Загальні відомості середовища програмування Delphi, умови та особливості ефективного застосування його можливостей. Методологія розробки прикладного програмного забезпечення, його характеристика та структура, елементи, головні вимоги до функціональності.

    курсовая работа [6,7 M], добавлен 11.09.2014

  • Завантаження системи Turbo Pascal. Робота в середовищі Delphi у режимі консолі. Обчислення значення функції, заданої умовно. Табуляція функції і пошук екстремумів. Селективна обробка масиву. Побудова графічних зображень. Обробка двомірних масивів.

    учебное пособие [867,3 K], добавлен 22.02.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.