Розроблення інформаційної системи відділу інженерно-геологічних досліджень підприємства

Основні етапи проектування та розробки інформаційної системи діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень на прикладі ТОВ "Медінжсервіс". Моделювання процесу здійснення замовлень за допомогою CASE-засобу BPWin. Порівняння систем-аналогів.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.06.2013
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

· Уміння працювати з персональним комп'ютером в операційній системі Windows XP і вище

· Знання програм MS Office 2003 або вище, Internet Explorer.

· 2) Адміністратор баз даних - виконання процедур з адміністрування СУБД ІС ВІГД

· Досвід адміністрування промислових СУБД, інструментів побудови звітів промислових СУБД

· Знання на рівні навчального курсу по БД компонентів ІС ВІГД (в обсязі керівництва адміністратора)

· Знання і розуміння концепцій реляційних баз даних

· Знання мови SQL.

· 3) Мережний адміністратор - вирішення питань щодо функціонування та налаштування мережевого обладнання в рамках проекту

· Уміння проводити настройку і установку мережевого обладнання

· Знання в області локальних і глобальних мереж

· Знання мережевого обладнання

· Знання та адміністрування мережевої безпеки

· Знання в області цифрових сертифікатів, способів і методів крипто захисту, сертифікації та електронно-цифрового підписання документів, знання систем криптографії, робота з криптографічними ключами.

4) Системний адміністратор - виконання процедур по супроводженню обладнання серверів ІС ВІГД

· Знання архітектури комп'ютерів

· Досвід адміністрування С#

· Знання в області локальних і глобальних мереж.

5) Персонал відділу - введення інформації в БД

· Досвід праці з СУБД або його навчання.

Склад персоналу після введення системи в експлуатацію:

1) Адміністратор баз даних.

2) Персонал відділу

2.7.2 Вимоги до надійності системи

Основні показники надійності системи:

ІС ВІГД повинна ставитися до обслуговуваних відновлюваним виробам загального призначення багаторазового циклічного застосування.

Всі функції виконуються дискретно.

2.7.3 Вимоги безпеки

Загальні вимоги пожежної безпеки клієнтських робочих місць ІС ВІГД повинні відповідати нормам на побутове електрообладнання.

2.7.4 Вимоги до ергономіки та технічної естетики

При роботі з прикладним програмним забезпеченням, що входять до складу ІС ВІГД, має передбачатися взаємодію АРМ персоналу з БД.

Для персонального комп'ютера передбачається використання графічного дисплея з відеорежимом не менше 1024x768 точок або вищою з частотою вертикальної розгортки не менше 60 Гц.

Вибір дій операторів АРМ і введення необхідних даних у систему повинен проводитися з клавіатури персонального комп'ютера та / або іншого пристрою введення (клавіатура пристрої самообслуговування, сенсорний пристрій введення пристрої самообслуговування).

Користувальницький інтерфейс ІС ВІГД реалізується українською мовою. В окремих структурних частинах програмного забезпечення в складі ІС ВІГД, розрахованих на взаємодію з адміністраторами, інженерами і технічним обслуговуючим персоналом, допускається використання інтерфейсу на англійській мові.

2.7.5 Вимоги до експлуатації

Вимоги до експлуатації:

Вимоги цього розділу є загальними для засобів обчислювальної техніки, що застосовуються в складі ІС ВІГД.

Умови і режими експлуатації:

Умови експлуатації обладнання ІС ВІГД повинні забезпечувати використання технічних засобів системи з заданими технічними показниками, що включають стан навколишнього середовища, параметри електроживлення, періодичність і характер технічного обслуговування, а також інші умови, якщо це є вимогою виробника устаткування.

2.8 Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження системи

Техніко-економічний ефект від впровадження комп'ютерної системи визначається за співвідношенням витрат на розробку системи, її встановлення у відповідному приміщенні та прибутку від її впровадження, віднесеному на рік експлуатації.

Витрати на розробку системи складаються з витрат на розробку програмного забезпечення (V1), витрат на придбання і установку комп'ютера (V2), витрат на підготовку приміщення (V3) та витрат на навчання персоналу (V4).

Розроблена система характеризується наступним чином:

1. ступінь новизни розроблюваних задач - "В" - використання типових проектних рішень за умови їх змін.

2. група складності алгоритму - 2.

3. вид інформації, яка використовується:

Табл.2.8.1 Вид інформації, яка використовується

Вид інформації

Позначення

К-ість наборів даних

Змінна інформація

ПИ

m=2

Нормативно-довідкова інформація

НСИ

n=4

Банк (база) даних

БД

p=1

Обробка в режимі реального часу

РВ

так

Забезпечення телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об'єктами

ТОУ

ні

2.8.1 Розмір оплати праці за розроблення програмного забезпечення системи

Базові значення витрат часу на проведення передпроектного дослідження Т Б1 та розробки системи ТБ2 визначаємо з відповідної таблиці для першого виду системи (управління матеріально-технічним постачанням) з вищевказаним ступенем новизни розроблюваних задач:

Т Б1 = Т1 = 95 год

Т Б2 = 230,1 год

Базове значення ТБ2 необхідно відкоригувати за допомогою поправочних коефіцієнтів наступним чином (формула 2.8.2):

Т2 = ТБ2 * kп * ko * kc

де kп - це коефіцієнт, що враховує вид використаної інформації та визначається за формулою 2.8.3:

kп =

kп = ko =1,26

kc - це коефіцієнт, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації, kc=1,16

Отже, Т2 =230,1*0,71*1,26*1,16= 238,8 (люд-дн)

Таким чином, загальні витрати людської праці на проектування системи складають:

Т = Т1 + Т2

Т = 95 + 238,8=333,8 (люд-дн)

Для того, щоб визначити чисельність виконавців (Ч), необхідно скористатися формулою 2.6.4:

де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту. Для бакалаврської роботи ця величина складає 530 год.

Ч = 333,8/530 = 0,63 ? 1

Оплата праці виконавців підраховується за формулою 2.8.6:

V1' = 1 * 3 * 2000грн = 6000грн

2.8.2 Витрати на розробку програмного забезпечення

Розрахунок річного фонду часу роботи ПК

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування та ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Тпк = 2000 - (6*8 + 5*12) =1892 год

Оскільки під час виконання бакалаврської роботи студент в середньому витрачає 400 годин машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює:

Тпк' = Тпк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год

Поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

V1'' = Ззп + Зам + Зел + Зр + Змат

де Ззп - заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК). Ця величина дорівнює 1680 грн.;

Зам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

Зам = Цпк а

де Цпк - балансова вартість ПК, Цпк = 5000грн.

На - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Зам = 5000грн/5 = 1000 грн

Балансова вартість ПК вираховується за формулою

Цпк = Цр * (1 + кун)

Цр - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку та налагодження ПК, дорівнює 0,12.

Цпк = 5000 грн * (1 + 0,12) = 5600грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за наступною формулою:

Зел = РПК * ТПК * Цел * А

де РПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 кВт,

ТПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год,

Цел - вартість 1кВт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, рівний 0,9.

Зел = 0,4 кВт * 400 год * 0,2437 грн/кВт * 0,9 = 35 грн

Зр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6% від Цпк: Зр =336грн

Змат - непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Цпк: Змат =280 грн

Отже, поточні витрати на експлуатацію за формулою 2.8.6 становлять:

V1'' = 1680 + 1000 + 35 + 336 + 280 = 3331 грн

Тоді загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп'ютерної системи дорівнюють:

V1 =V'1 +V1'' = 6000 + 3331=9331 грн

2.8.3 Витрати на придбання та установку ПК

Відділ інженерно-геологічних досліджень вже має ПК, не потрібно витрачати кошти на придбання та установку ПК, тому V2 = 0.

2.8.4 Витрати на підготовку приміщення

Персонал відділу інженерно-геологічних досліджень вже працює у спеціальному приміщені, де встановлений ПК, тому V3 = 0.

2.8.5 Витрати на навчання персоналу

В середньому навчання персоналу триватиме 1 місяць, тому витрати дорівнюють V4 = 2000 грн.

2.8.6 Загальна вартість розробки та впровадження системи

Загальна вартість розробки та впровадження системи (V?) визначається за наступною формулою:

V? = V1 + V2 + V3 + V4 V? = 9331 + 2000=11331 грн

Оскільки норма амортизаційних втрат для комп'ютерних систем На = 5, то для обрахування річного економічного ефекту слід брати до розгляду величину

Vр = V? / На = 2266,2 грн.

Річний прибуток Пр від впровадження системи за експертними оцінками становитиме не менше 30000 грн на рік тому економічний ефект від впровадження системи складатиме:

Кеф = Пр. /Vр. = 30000/2266,2 = 13,24

Термін окупності розробки дорівнює

Ток = 1/ Кеф = 0,08 ~ 29 днів.

Розділ 3. Охорона праці

В даному дипломному проекті автоматизується робоче місце працівника відділу інженерно-геологічних досліджень. Автоматизації підлягає процес ручної обробки документів, це полегшить та прискорить сам процес та дозволить значно покращити умови праці на даному робочому місці.

При проектуванні даного робочого місця враховані основні вимоги з охорони праці в галузі [23].

3.1 Умови праці

Несприятливі фактори, які супроводжують роботу працівника відділу інженерно-геологічних досліджень: коливання параметрів мікроклімату: рівня шуму та вібрації на робочому місці (від системного блоку, кондиціонера); значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини; рівня електромагнітного та електростатичного випромінювання; вірогідність забруднення повітря; небезпека при експлуатації ПК; електронебезпека; пожежонебезпека.

3.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення та розміщення комп'ютерного обладнання

Приміщення знаходиться в 5-ти поверховій залізно-бетонній будівлі з бетонною підлогою покритою ламінатом та має площу 40 кв. м і висоту 3м. Відстань до основних виробничих процесів складає 210 м. Постійно, протягом робочого часу, в приміщенні знаходиться два працівника. Робочий стіл; ПЕОМ; принтер; крісло; кондиціонер; стіна; вікно; вхідні двері 700х1800. Конструкція робочого стола забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання (монітор, клавіатура, принтер, миша, настільний світильник), що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей, і робочих документів, а також враховуючи характер роботи, що виконується. Він має ширину 1.5 м та глибину 1 м. Клавіатура розміщується на поверхні столу на відстані 100.300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу в межах від 5 до 15. Принтер розміщений з лівої сторони від користувача, так, що максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищує довжину витягнутої руки користувача.

3.3 Мікроклімат, чистота та ступінь іонізації повітря виробничого середовища

Основними джерелами забруднення повітря є тепловиділення від обчислювальної техніки (монітор, системний блок, мережеве обладнання, принтер), людини - оператор, іонізація повітря, накопичення пилу. Тому, для забезпечення комфортних умов праці, в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися параметрів мікроклімату у відповідності з [18], значення яких наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Параметри мікроклімату приміщення при роботі з ПЕОМ.

Період року

Категорія робіт

Температура повітря, град. С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

оптимальна

оптимальна

оптимальна

Холодний

легка-1 а

22 - 24

40 - 60

0,1

Теплий

легка-1 а

23 - 25

40 - 60

0,1

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Норми подачі свіжого повітря в приміщеннях з ПОЕМ

Характеристика приміщення

Об'ємна витрата свіжого повітря, що подається в приміщення, м3 /на одну людину за годину

Об'єм до 20 м3 на людину

20.40 м3 на людину

Більше 40 м3 на людину

Не менше 30

Не менше 20

Природна вентиляція

Рівні іонізації повітря в приміщенні з ПЕОМ повинні відповідати наведеним у табл. 3.3 [17]

Таблиця 3.3.

Рівні іонізації повітря робочого приміщення

Рівні іонізації повітря

Кількість іонів в 1 см3 повітря

n +

n-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000-5000

Максимальні допустимі

50000

50000

Для підтримки оптимальних значень мікроклімату, концентрації позитивних і негативних іонів та чистоти повітря передбачено кондиціонування повітря, щоденне вологе прибирання підлоги, періодичне (один раз на тиждень) очищення вентилятора від пилу та система опалення у холодний період року.

3.4 Виробничі випромінювання

Для роботи використовується кольоровий візуальний дисплейний термінал (ВДТ) розміром 15” на основі електронно-променевої трубки, що є джерелом таких видів випромінювань, як: м'яке рентгенівське, оптичне (ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), високочастотних і низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів.

Біологічна дія на оператора електромагнітних випромінювань, електромагнітних та електростатичних полів залежить від того, наскільки їх рівні та параметри відповідають нормованим значенням [19] наведеним у табл. 3.4.

Таблиця 3.4.

Нормовані випромінювання та параметри полів від ВДТ ПЕОМ.

Найменування

Діапазон хвиль (частот)

Гранично

допустимий рівень

Іонізуюче випромінювання

М'яке рентгенівське випромінювання (на відстані 0,05 м від екрана корпуса ВДТ)

0,01 - 1 нм

100мкР/год

Оптичні випромінювання

Ультрафіолетовий діапазон

315 - 400 нм

10 Вт/м

Видиме випромінювання (яскравість)

400 - 700 нм

1000 кд/м

Інфрачервоний діапазон

700 нм - 1мм

100 Вт/м

Електромагнітні випромінювання (поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів)

Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ВДТ:

за електричною складовою

щільність магнітного потоку

2 кГц - 400 кГц

5 Гц - 2 кГц

2 кГц - 400 кГц

5 Гц - 2 кГц

2,5 В/м

25 В/м

25 нТл

250 нТл

Електростатичні поля

Поверхневий електростатичний потенціал

-

500 В

Для зниження кількості та дії цих видів випромінювання рекомендується встановити TFT-монітор, а також чергувати режими праці і відпочинку: 20-ти хвилинні перерви на кожні 2 години роботи

3.5 Шум та вібрація

Основними джерелами шуму та вібрації на робочому місці є системний блок, мережеве обладнання, кондиціонер та вуличний шум.

Згідно нормативних вимог [20] під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не перевищує 65 дБА, а рівень загальної вібрації - 70-72 дБ.

Це досягається тим, що: будівля має цегляні стіни; відстань до основних виробничих процесів складає 210 м; звукоізолюючих конструкцій по периметру вікна та дверей; кондиціонер, системний блок та принтер встановлено на віброізолюючих прокладках.

3.6 Виробниче освітлення

Природне та штучне освітлення приміщення відповідає вимогам [18] та СниП 23-05-95 "Естественное и искусственное освещение".

Природне світло до приміщення проникає через боковий свіловий проріз (вікно розміром 1600х1300), що виходить на північний захід та забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) 1,6. У вечірні години доби, а також при роботі з документами використовується загальне та місцеве штучне освітлення. Для загального штучного освітлення використовуються дволампові дзеркальні світильники навскісного освітлення із розсіювачами та люмінесцентними лампами ЛПО-12 "Кососвет" в кількості 6 шт., а для місцевого - настільний світильник з лампою розжарювання (рівні освітленості: загальної - 75-100 лк, комбінованої - 400 лк.)

Обмеження прямого віддзеркалення від джерела природного освітлення регламентується яскравістю вікна (використання жалюзів) та джерела штучного освітлення (світильники з розсіювачами та глибокими відбивачами). Обмеження відбитого віддзеркалення ві джерел штучого освітлення здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочого місця відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним вибором поверхонь відбиття приладів, інтер'єру приміщення, меблів. Для інтер'єру приміщення використовуються матеріали з коефіцієнтом відбиття: для стін - 0,5-0,6; для стелі - 0,7-0,8; для підлоги матове покриття - 0,3-0,5; для жалюзі металізоване покриття - 0,5-0,7; для ПЕОМ її елементів та принтера світло-сірий пластик - 0,3-0,4.

3.7 Вимоги техніки безпеки при експлуатації ПЕОМ

До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання по професії, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці.

Перед початком роботи необхідно: увімкнути систему кондиціонування; зробити технічний огляд ЕОМ; дотримуватися порядку включення ЕОМ та допоміжних пристроїв;

Неприпустимими є такі дії: залишати включену ЕОМ і інші пристрої без спостереження на тривалий час; працювати на ПЕОМ при виявленні будь-яких несправностей; виконувати ремонт та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ; відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ЕОМ та устаткування; робота з моніторами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

Після закінчення роботи необхідно вимкнути ПЕОМ, всю електроапаратуру, кондиціонер та освітлення.

3.8 Електробезпека

Згідно "ПУЕ. Правил улаштування електроустановок" виробниче приміщення відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Експлуатація електрообладнання в приміщенні повинна відбуатися відповідно до вимог НТД вказаній у [21], а також вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби електробезпеки: ПЕОМ, світильники і кондиціонер мають пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі); недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під покриттям стін); заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) захищені з'ємним щитками від випадкового дотику; всі струмоведучі частини електрообладнання надійно ізольовані; опір ізоляції силового електроустаткування та електроосвітлювального приладдя не менше 0,6 МОм, ПЕОМ - 1 МОм; всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки заземлені, а штепсельні з'єднання та розетки підключення ПЕОМ - мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R3 не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R3, не більше 4 Ом.; з'єднувати й роз'єднувати розетки та вилки розйомів, що знаходяться під напругою; організаційні заходи (навчання, інструктаж, атестація і переатестація користувачів комп'ютерної техніки).

Неприпустимим є: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виробників.

Захист від статичної електрики досягається наступними заходами: антистатичним покриттям підлоги та її вологим прибиранням, а також протиранням вологими серветками складових частин ПЕОМ та екрану ВДТ в кінці кожної зміни.

Захист приміщення від прямих ударів блискавки виконується блискавковідводом, який перекриває приміщення, де розташоване робоче місце працівника відділу головного бухгалтера.

3.9 Пожежобезпека

Відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" приміщення, в якому знаходиться робоче місце що автоматизується, належить до пожежонебезпечної категорії Д, та має ІІ-й ступінь вогнестійкості. Пожежна безпека у виробничому приміщенні досягається дотриманням вимог НТД вказаної у [22].

Меблі та обладнання розміщено так, що забезпечується вільна евакуація персоналу з приміщення.

Приміщення оснащено одним переносним вуглекислотним вогнегасником ОУ-2, пристроями аварійного автоматичного вимкнення електроустаткування, одним автоматичним тепловим біметалічним сигналізатором в водозахисному виконанні - МДПИ-028.

3.10 Техніка безпеки

Електробезпека, безпечна експлуатація, монтаж, обслуговування та ремонт електронно-обчислювальних машин (далі - ЕОМ) повинні відповідати вимогам [23].

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче в даному розділі, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності, та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин та персональних комп'ютерів, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRІІ).

Вимоги правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ не поширюються на: комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти; робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій; робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи; так звані портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці; обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відео-терміналом (так звані дисплейні друкарські машинки); комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування. Вимоги Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом ЕОМ, а також при проектуванні та реконструкції підприємств, їх виробничих об'єктів, споруд та робочих місць, обладнаних ЕОМ.

3.11 Вимоги електробезпеки при роботі з ЕОМ

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог [24], затверджених Держбудом СРСР, [25,26,27,28,29], Правил пожежної безпеки в Україні, Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5-ти персональних ЕОМ, використанні три провідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Є неприпустимими: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;

залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання; користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

3.12 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень. Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог [30].

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Неприпустимими є такі дії: виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи; відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження; робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо; праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

3.13 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення. Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

Якщо монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог: устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

роботи виконуються не менше, ніж двома працівниками; працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах.

Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти. Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотерміналу, а також перед підключенням вимірювальної апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотерміналу та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

Паяння деталей повинно проводитись відповідно до [31].

Промивання та знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання та знежирення деталей, повинно бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум'ям" та "Забороняється палити" згідно з [32].

Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу, що не утворює іскор. Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вогнестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією. Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари, які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання. Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється. Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється: працювати поблизу відкритих струмопровідних частин (крім випадків, що були обумовлені вище); залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт; залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з'єднувачі, провід, залишки флюсу; розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали із знятими футлярами; проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа [33].

Проаналізувавши вплив шкідливих і небезпечних факторів на організм людини під час роботи можна сказати, що на підприємстві ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" дотримані мікрокліматичні параметри повітря, норми з електробезпеки.

Але не дивлячись на це слід поліпшити умови праці та безпеки працівників, для цього необхідно наступне: варто частіше проводити навчання працівників з охорони праці, для запобігання нещасних випадків; проводити в приміщеннях щоденне вологе прибирання більше, ніж один раз на день; збільшити площі кватирок для білтьш ефективного провітрювання.

Висновки

В даній бакалаврській роботі проведено системний аналіз діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень, в результаті якого створена функціональна модель процесу здійснення роботи відділу, виявлені задачі автоматизації та складена постановка задачі на розроблення інформаційної системи.

Створена логічна та фізична модель фрагменту бази даних інформаційної системи підприємства.

На основі платформи "Microsoft Visual Studio 2010 C (#)" розроблена інформаційна система, що забезпечує виконання функцій, зазначених у постановці задачі, та на даний момент проходять дослідні випробування. На основі розрахунків техніко-економічного ефекту від впровадження системи передбачається, що термін окупності розробки становитиме всього 29 днів. При цьому прибуток підприємства, за експертними оцінками, становитиме не менше 30 000 грн. на рік.

Крім цього, в межах даної бакалаврської роботи розглянуті питання з організації пожежної охорони об'єктів, а також вимоги техніки безпеки при роботі, експлуатації, обслуговуванні, ремонті та налагодженні ЕОМ.

Список використаних джерел

1. Методичні вказівки до виконання квалiфiкацiйної бакалаврської роботи для студентів за напрямом підготовки 6.050101 "Комп'ютерні науки" денної та заочної форм навчання / Уклад.: В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О. А Хлобистова. - К.: НУХТ, 2011. - 15с.

2. Глушков В.М. Введение в АСУ. - Изд.2-е. - К.: Техніка, 1974. - 320с.

3. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем /Навч. посіб. - К.: КНЕЧ, 1998. - 140 с.

4. Самсонов В.В., Гуржій А.М. Задачі оптимізації в практичній діяльності фахівця. - К.: УДУХТ, 1997.

5. Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. - М.: Сов. радио, 1969.

6. Основы системного анализа и проектирования АСУ. Учебное пособие. Павлов А.А., Гриша С.Н., Томашевский В.Н. и др. Под общ. ред. Павлова А.А. - К.: Вища школа, 1991. - 367 с.

7. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. - М.: Радио и связь, 1990. - 538 с.

8. Структурне моделювання інформаційних систем. Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. спеціальності 6.080400 "Інформаційні управляючі системи і технології" напряму 0804 "Комп'ютерні науки" денної та заочної форм навчання. Частина 2 (моделювання баз даних) / Уклад.: О.М. М'якшило, О.В. Харкянен - К.: НУХТ, 2010. - 28 с.

9. Маклаков С.В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. - 224с.

10. Маклаков С.В. BPwin и ERwin: CASE-средства для разработки информационных систем. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 - 256 с.

11. Бази даних. Теоретичні основи. Моделювання. Реалізація. Навчальний посібник для студ. спец.7.080401 "Інформаційні управляючі системи та технології" та інших споріднених спеціальностей / Уклад.: О.М. М'якшило, Л.Г. Загоровська - К.: НУХТ, 2006 - 168 с.

12. М'якшило О.М. Моделювання баз даних засобами CASE-технології ERWin: Конспект лекцій з дисципліни "Структурне моделювання систем" для студ. спец.6.080400 "Інформаційні управляючі системи та технології" напряму 0804 "Комп'ютерні науки" всіх форм навчання. - К.: НУХТ, 2008. - 60с.

13. Т. Карпова. Базы данных. Модели, разработка, реализация. СПб.: Питер, 2001. - 304 с.

14. Ходаков В. Є. Системи інформаційного обслуговування керівників підприємства. - К.: Техніка, 1992 - 200с.

15. Алексей Федоров. Visual Studio 2010 - Первое знакомство - 2010

16. Патрис Пелланд, Паскаль Паре, Кен Хайнс. Переход к Microsoft Visual Studio 2010 - 2011;

17. ГН 2152-80 (ДНАОП 0.03-3.06-80) Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень.

18. ДСАНПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К. 1998.

19. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ.01.07.85.

20. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99

21. Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.003-91

22. ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности".

23. ДНАОП 0.00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин"

24. ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий"

25. ГОСТ 12.1.006 Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля

26. ГОСТ 12.1.030 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление

27. ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты"

28. ГОСТ 12.1.045 Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля

29. ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования"

30. Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

31. СП 952-72 Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец

32. ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"

33. ДНАОП 000-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ", 1999.

Додатки

Додаток А. Функціональна модель роботи відділу інженерно-геологічних досліджень

Рис. А.1. Модель "AS IS". Контекстна діаграма

Рис. А.2. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень"

Рис. А.3. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Обробка замовлення"

Рис. А.4. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Проведення дослідження"

Рис. А.5. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Обробка зібраних проб"

Рис. А.6. Модель "AS IS". Дерево рішень

Додаток Б. Логічна модель даних

Рис. Б.1. Логічна модель даних

Додаток В. Фізична модель даних

Рис. В.1. Фізична модель даних

Додаток Г. Програмний код модулів системи та відеокадри

Рис. Г.1. Головне меню

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form1: Form

{ public Form1 ()

{ InitializeComponent (); }

private void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form2 N = new Form2 ();

N. ShowDialog (); }

private void button2_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form3 N = new Form3 ();

N. ShowDialog (); }

private void button3_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form4 N = new Form4 ();

N. ShowDialog (); }

private void button4_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form5 N = new Form5 ();

N. ShowDialog (); }

private void button5_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form6 N = new Form6 ();

N. ShowDialog (); }

private void button6_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form7 N = new Form7 ();

N. ShowDialog (); }

private void button7_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form8 N = new Form8 ();

N. ShowDialog (); }

private void button2_Click_1 (object sender, EventArgs e)

{ Form9 N = new Form9 ();

N. ShowDialog (); }

private void button8_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form10 N = new Form10 ();

N. ShowDialog (); }

private void button9_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form11 N = new Form11 ();

N. ShowDialog (); }

private void Form1_Load (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.2. Замовник

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{public partial class Form2: Form

{public Form2 ()

{ InitializeComponent (); }

private void замовникBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();

this. замовникBindingSource. EndEdit ();

this. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }

private void Form2_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовник". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. замовникTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовник); }

private void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. замовникBindingSource. AddNew (); }

private void bindingNavigatorDeleteItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.3. Замовлення

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form8: Form

{ public Form8 ()

{ InitializeComponent (); }

private void звітBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();

this. звітBindingSource. EndEdit ();

this. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }

private void Form8_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовник". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. замовникTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовник);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовлення". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. замовленняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовлення);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Звіт". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. звітTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Звіт); }

private void замовленняDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.4. Персонал відділу

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form4: Form

{ public Form4 ()

{ InitializeComponent (); }

private void персонал_відділуBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();

this. персонал_відділуBindingSource. EndEdit ();

this. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }

private void Form4_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Персонал_відділу". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. персонал_відділуTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Персонал_відділу); }

private void персонал_відділуDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.5. Журнал дослідження

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form5: Form

{ public Form5 ()

{ InitializeComponent (); }

private void журнал_дослідженняBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();

this. журнал_дослідженняBindingSource. EndEdit ();

this. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }

private void Form5_Load (object sender, EventArgs e)

{

this. персонал_відділуTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Персонал_відділу);

this. замовленняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовлення); this. журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Журнал_дослідження); }

private void radioButton1_CheckedChanged (object sender, EventArgs e)

{ журнал_дослідженняBindingSource. Filter = string. Format (" [Вартість_дослідження] >='{0}'", Convert. ToInt16 (textBox1. Text)); }

private void radioButton2_CheckedChanged (object sender, EventArgs e)

{ журнал_дослідженняBindingSource. RemoveFilter (); }

private void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ int itemFound = this. журнал_дослідженняBindingSource. Find ("Дата_дослідження", textBox2. Text);

this. журнал_дослідженняBindingSource. Position = itemFound; }

}

}

Рис. Г.6. Технічни засоби

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form6: Form

{ public Form6 ()

{ InitializeComponent (); }

private void технічні_засобиBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();

this. технічні_засобиBindingSource. EndEdit ();

this. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }

private void Form6_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Журнал_дослідження". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Журнал_дослідження);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Технічні_засоби". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. технічні_засобиTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Технічні_засоби); }

private void технічні_засобиDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.7. Дозвіл на будування

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form7: Form

{ public Form7 ()

{ InitializeComponent (); }

private void Form7_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Дозвіл_на_будування". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. дозвіл_на_будуванняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Дозвіл_на_будування); } } }

Рис. Г.8. Пошук виконаних замовлень

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{ public partial class Form9: Form

{ public Form9 ()

{ InitializeComponent (); }

private void Form9_Load (object sender, EventArgs e)

{

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. DataTable1". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. dataTable1TableAdapter. Fill (this. leonDataSet. DataTable1);

}

private void dataTable1DataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.9. Звіт

using System;

using System. Collections. Generic;

using System.componentModel;

using System. Data;

using System. Drawing;

using System. Linq;

using System. Text;

using System. Windows. Forms;

namespace Курсач

{

public partial class Form11: Form

{

public Form11 ()

{

InitializeComponent (); }

private void Form11_Load (object sender, EventArgs e)

{

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "LeonDataSet. Замовлення". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. ЗамовленняTableAdapter. Fill (this. LeonDataSet. Замовлення);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "LeonDataSet. Журнал_дослідження". При необходимости она может быть перемещена или удалена.

this. Журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. LeonDataSet. Журнал_дослідження);

this. reportViewer1. RefreshReport ();

this. reportViewer1. RefreshReport ();

this. reportViewer1. RefreshReport (); }

private void reportViewer1_Load (object sender, EventArgs e)

{ }

private void reportViewer1_Load_1 (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Додаток Д. Згенерована база даних в середовищі MS SQL Server 2008

Згенерована база даних в середовищі MS SQL Server 2008

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз основних задач фінансового відділу і їх залежності від вхідної інформації. Розробка автоматизованої інформаційної системи з ціллю якісної обробки вхідних даних. Організація інформаційного, організаційного, технічного і програмного забезпечення АІС.

    курсовая работа [463,7 K], добавлен 11.02.2014

  • Діяльність відділу збуту: шляхи виконання задач і функцій. Етапи розробки і принципи діяльності функціональної моделі (BPwin) та логічної моделі даних (ERwin), що повинні забезпечити реалістичне відображення діяльності відділу збуту на хлібозаводі.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 08.09.2012

  • Загальна характеристика мережі ресторанів, роль та взаємодія підрозділів. Функції менеджера з закупівель та постановка задачі на проектування системи інформаційної підтримки його діяльності. Моделювання процесу здійснення централізованих закупівель.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 27.01.2014

  • Вибір основної моделі задачі інформаційної підтримки автопаркінгів. Специфікація системи інформаційного обслуговування автопаркінгу. Здійснення замовлень в системі. Перевірка замовлених місць на парковці. Проектування інтерфейсу системи та бази даних.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 21.06.2014

  • Компоненти структурно-інформаційної системи. Розділення інформаційної системи (ІС) на окремі частини (декомпозиція) як метод проектування. Склад і зміст робіт на стадії робочого проектування ІС, його технологічна мережа. Система захисту інформації.

    контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.09.2009

  • Необхідність вдосконалення функціонування оформлення відпусток відділу кадрів Добротвірської ТЕС. Розробка та впровадження інформаційної системи на основі Mу SQL - вільної системи управління базами даних. Описання процесу створення сайту на Webnode.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 01.03.2014

  • Автоматизація роботи овочевої бази, яка дозволить значно підвищити продуктивність праці за рахунок автоматизації функцій, які раніше виконувалися вручну. Розробка канонічних uml-діаграм автоматизованої інформаційної системи у середовищі case-засобу.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 27.04.2013

  • Методика та основні етапи проектування інформаційної системи "Меблевий салон", опис необхідних для цього даних і джерела їх отримання. Побудова ER-діаграми та порядок її нормалізації. Методи створення таблиць та форм, можливості їх змін, редагування.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 08.12.2009

  • Побудова інформаційної системи, що буде слугувати для автоматизації процесу захисту персональних даних клієнтів банку. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи. Перелік масивів, використовуваних під час розв’язання задачі.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 02.06.2017

  • Життєвий цикл інформаційної системи як упорядкована сукупність змін його стану між початковим і кінцевим станами. Умови забезпечення адаптивного характеру розвитку ІС. Технологія проектування інформаційної системи, технологічна мережа проектування.

    реферат [252,2 K], добавлен 20.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.