Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Меблевий салон

Вступ

2.1 Нормалізація даних

база облік програма лістинг

Нормалізація - це процес приведення структур даних в стан, що забезпечує найкращі умови вибірки, включення, зміни та видалення даних. Це досягається розбивкою однієї «великої» таблиці на дві більш «дрібні» таблиці. Результатом нормалізації даних є така база даних, в якій виключена надмірність даних. Нормалізація робиться з метою виключення можливої ??суперечливості збережених даних.

Теорія нормалізації відносин описує формальний апарат обмежень на формування відносин (таблиць), який дозволяє усунути дублювання, забезпечити несуперечність даних і зменшити трудовитрати на ведення бази даних.

Існує п'ять форм нормалізованих даних: таблиця приведена до першої нормальної формі, яка задовольняє умові - на перетині кожного рядка і стовпчика завжди знаходиться єдине значення; таблиця знаходиться в другій нормальній формі, якщо вона задовольняє визначенню першої нормальної форми і всі її поля пов'язані повної функціональної залежністю з первинним ключем; таблиця приведена до третьої нормальної формі, якщо таблиця задовольняє умовам другої нормальної форми і видалені транзитивні зв'язки; в четвертій і п'ятій нормальних формах враховуються багатозадачні залежності між таблицями.

2.2 Ключі та індекси

Для автоматичної підтримки цілісності пов'язаних даних, що знаходяться в різних таблицях, використовуються первинні та вторинні ключі. Для вибірки даних з декількох пов'язаних таблиць використовуються значення одного або декількох співпадаючих полів.
Ключ являє собою набір полів, дані в яких однозначно визначають кожен запис у таблиці.

У таблиці може бути визначений лише один ключ. Ключ забезпечує:

1. Однозначну ідентифікацію записів таблиці;

2. Прискорення виконання запитів БД;

3. Встановлення зв'язку між окремими таблицями БД;

4. Використання обмежень посилальної цілісності.

Ключ повинен гарантувати унікальну ідентифікацію записи для всіх можливих комбінацій записів у відношенні. Їх унікальність забезпечується первинним ключем, що містить набір полів, однозначно визначальним запис.
Існують і загальні правила та особливості побудови ключів, що складаються в наступному:

1. Ключ повинен бути унікальним. У складеного ключа значення окремих полів (але не всіх одночасно) можуть повторюватися.

2. Ключ повинен бути достатнім і не надмірним, тобто не містити поля, які можна видалити без порушення унікальності ключа.

3. До складу ключа не можуть входити поля деяких типів, наприклад, графічне поле або поле коментаря.

Для швидкого пошуку інформації в базі даних створюються індекси по одному або декількох полях таблиці. Значення індексів зберігаються в упорядкованому вигляді і містять посилання на записи таблиць.
Індекси зазвичай створюються з метою задоволення певних критеріїв пошуку, після того як таблиця вже перебувала деякий час у роботі і збільшилася в розмірах.

Таким чином, використання ключів і індексів дозволяє:

1. Однозначно ідентифікувати запису;

2. Уникати дублювання значень у ключових полях;

3. Виконувати сортування таблиць;

4. Прискорювати операції пошуку в таблицях;

5. Встановлювати зв'язки між окремими таблицями БД;

6. Використовувати обмеження посилальної цілісності.

2. 3 Зв'язок між таблицями

Зв'язки між таблицями можна встановлювати як при створенні БД, так і при виконанні програми, використовуючи засоби зв'язку, що надаються СУБД. Пов'язувати можна дві і більше таблиці.

· відношення «один-до-одного»

· відношення «один-до-багатьох»

· відношення «багато-до-одного»

· відношення «багато-до-багатьох»

Ставлення «один-до-багатьох» означає, що одного запису батьківської таблиці може відповідати кілька записів дочірньої таблиці. Наприклад, в розробленій базі даних відношення один-до-багатьох зустрічається в таблицях «Замовлення» та «Клієнт», представлених на рисунку 2.1, тому що кілька замовлень може зробити один клієнт.

Рис. 2.1 - Приклад відносини «один-до-багатьох»

Ставлення «багато-до-багатьох» має місце, коли одного запису батьківської таблиці може відповідати кілька записів дочірньої таблиці і одночасно одного запису дочірньої таблиці - кілька записів батьківської таблиці. У розробленій базі даних відношення «багато-до-багатьох» реалізується між замовленням і зразком, яке представлене на рисунку 2.2. Декілька замовлень можуть містити однакові зразки та декілька зразків можуть бути у одного замовлення.

Рис. 2.2 - Приклад відносини «багато-до-багатьох»

3. Інфологічна модель даних

Рис. 3.1 - Інфологічна модель бази даних

4. Даталогічна модель даних

У розробленій мною базі даних основними таблицями є таблиці з даними про клієнтів, замовлення, комплектуючі та зразки.

Таблиця 4.1 - клієнти (Client) є головною таблицею для таблиці замовлення (Orders)

Таблиця 4.2 - замовлення (Orders) є головною таблицею для таблиці замовлення виробу (id_Order)

Таблиця 4.3 - замовлення виробу (id_Order) є підпорядкованою таблицею для таблиці зразок (Samples) та замовлення (Orders)

Таблиця 4.4 - зразок (Samples) є головною таблицею для таблиці збірка (Assemblys)

Таблиця 4.5 - збірка (Assemblys) є підпорядкованою таблицею для таблиці зразок (Samples) та комплектуючі (Components)

Таблиця 4.6 - комплектуючі (Components) є головною таблицею для таблиці збірка (Assemblys)

Таблиця 4.7 - матеріал (Material) є головною таблицею для таблиці комплектуючі (Components)

У розробленій базі даних є ряд тригерів, підтримуючих цілісність бази даних. Наприклад, подивимося на зв'язок таблиць «Образец» та «Сборка». Для цих таблиць на видалення (Delete) розроблений тригер, який не дозволяє видаляти дані з таблиці «Образец», якщо вони використовуються у «Сборка». При додаванні даних до таблиці «Клиент» розробили тригер, який не дозволяє додавати дані до таблиці, якщо такий самий клієнт вже є.

5. Алгоритм вирішення поставленого завдання

5.1 Алгоритм

Курсова робота полягає у створенні та обробці бази даних, яка містить інформацію про товари, клієнтів та замовлення.

Для збереження інформації були створені такі таблиці:

· таблиця, яка містить інформацію про товари;

· таблиця, яка містить інформацію про клієнтів;

· таблиця, яка містить інформацію про замовлення;

· таблиця, яка містить інформацію про матеріали;

· таблиця, яка містить інформацію про комплектуючі;

В розробленій мною базі даних було створено 2 подання: перше містить інформацію про товари, у яке входить артикул, назва товару та його ціна. Також створюється аналогічне подання, яке містить інформацію про назву комплектуючих, ціну, матеріал виготовлення та ціну на матеріал. Ці представлення ми використовуємо для того, щоб зробити прайс-лист послу

5.2 Реалізація типових запитів

SQL (англ. Structured Query Language - мова структурованих запитів) - універсальна мова, яка використовується для створення, модифікації та управління даними у реляційних базах даних.

Мова SQL ділиться на дві частини:

· мова опису даних (Data Definition Language, DDL)

· мова маніпуляції даними (Data Manipulation Language, DML)

· мова визначення доступу до даних (Data Control Language, DCL)

За допомогою мови DML, можна виконати велику кількість запитів до таблиць.

Наприклад, вивести інформацію про клієнтів:

Select Surname, Initials, Adress, NumberOfOrders, AmountOfOrders

From Client

Результат виконання даного запиту приведений на рисунку 5.1

Рис. 5.1 - Результат виконання запиту

6. Керівництво користувача

Меню форми складається з п'яти основних вкладок:

· Товари;

· Клієнти;

· Документи;

· Звіти;

· Довідка

Головна форма представлена на рисунку 6.1.

Рис. 6. 1 - Головна форма програми

Можна додавати товари, клієнтів, матеріал виготовлення, нові зразки. Наприклад, для того щоб додати клієнта необхідно перейти на вкладку «Клиенты» та у вільному рядку вести данні нового клієнта, натиснути кнопку «Изменить». Також можна змінювати данні о клієнтах, перейшовши на клієнта, що нас цікавить та змінити данні, потім натиснути кнопку «Изменить».

Рис. 6. 2 - Додавання клієнта

При виборі «Товары» на екрані з'являться усі товари, які є у базі. У разі вибору «Клиенты» ми побачимо, усіх клієнтів, а при виборі «Заказы», які знаходяться у вкладці «Документы» побачимо, які клієнти, що заказали.

Рис. 6. 3 - Таблиця товарів

На вкладці товари ми бачимо, з яких комплектуючих складається кожний товар та з якого матеріалу, а також можемо побачити рисунок, як він буде виглядати товар.

Для того, щоб до товару додати комплектуючі, необхідно вибрати товар, до якого бажаємо додати комплектуюче та натиснути кнопку «Добавить». Відкриється форма, на якій можна вибрати комплектуючі, які вже є у базі або можна додати новий, натиснувши на кнопку «Новый». І відкриється ще одна форма на якій ми даємо назву комплектуючому та вибираємо з якого матеріалу він буде.

Рис. 6. 4 - Додавання нового комплектуючого до товару

Для пошуку інформації нам необхідно перейти на вкладку «Поиск» та вибрати що саме ми хочемо шукати. Наприклад, можна шукати по прізвищу клієнта. Для цього нам потрібно вести у відповідний textbox прізвище цікавлюючого нас клієнта та натиснути кнопку «Поиск».

Рис. 6. 5 - Пошук клієнта

У вкладці «Отчеты» ми можемо побачити, який клієнт зробив яке замовлення. А також загрузити данні у прайс-лист, які зберігаються у таблиці Excel.

Рис. 6. 6 - Продаж товарів

Висновок

У даній курсовій роботі, була розроблена база даних меблевого салону. Розроблені таблиці нормалізовані, між ними встановлені постійні відносини, використовується посилальна цілісність даних.

Розроблений пакет програм здатний вирішувати такі завдання:

· Введення і видалення інформації в базі даних, а також її редагування;

· Подання інформації про замовлення;

· Прайс-лист товарів.

Розроблене програмне забезпечення має дружній інтерфейс - робота здійснюється на візуальних формах. При виконанні даної курсової роботи мною була складена база даних.

Створена база даних меблевого салону та програмний продукт, який виконує обслуговування цієї бази даних, створені засобами MS Visual Studio2010.

Список використаних джерел

база облік програма лістинг

1. Боуман Дж., Емерсон С., Дарновский М Практическое руководство по SQL 2009 г. - 322c.

2. Горев А., Макашарипов С., Ахаян Р. Эффективная работа с СУБД. 2008 г. - 445 с.

3. Сеппа Д. Microsoft ADO.NET - 605c.

4. В.В. Дунаев Базы данных. Язык SQL для студента БХВ-Петербург 2010 г. 288 с.

Размещено на Allbest.ru