Розробка комп'ютерної автоматизованої системи аналізу стану нерухомого майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема дипломного проекту: «Розробка комп'ютерної автоматизованої системи аналізу стану нерухомого майна»

Зміст

Вступ

1. Існуюча система класифікації і аналізу наслідків надзвичайних ситуацій в Україні

1.1 Класифікація наслідків надзвичайних ситуацій в Україні

1.2 Статистичний аналіз наслідків надзвичайних ситуацій

1.3 Нормативні документи, що використовуються в процесі аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2. Розробка архітектури інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2.1 Передумови розробки інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2.2 Функціональна схема комп'ютерної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2.3 Розробка сценарію діалогу з користувачем

2.4 Постановка задачі в рамках розробки інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

3. Розробка інформаційного забезпечення комп'ютерної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

3.1 Опис технології інформаційного обслуговування і інформаційних потреб користувачів

3.2 Виявлення інформаційних об'єктів і характеру існуючих інформаційних потоків

3.3 Проектування інформаційно-логічної моделі. Побудова концептуальної моделі

3.4 Проектування та розробка фізичної структури бази даних

4. Розробка програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

4.1 Алгоритм аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

4.2 Структура програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

4.3 Специфікації для основних модулів програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

5. Розробка схем впровадження інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

5.1 Підготовка експериментального розрахунку

5.2 Проведення експериментального розрахунку

Список літератури

Вступ

Мета розробки комп'ютерної автоматизованої системи оцінки вартості об'єктів нерухомості - створення графічного інтерфейсу для системи оцінки вартості існуючих об'єктів нерухомого майна в БТІ на основі використання цифрової моделі об'єкту (ЦМО). Тобто розробити нову комп'ютерну технологію проведення інвентаризації нерухомості. При цьому в основі формування та веденні ЦМО, яка використовується у пропонованій технології для оцінки вартості об'єктів нерухомості лежить використання САПР AllPlan компанії Nemetschek AG.

В роботі показано, що загальна комп'ютерна автоматизована система аналізу стану нерухомого майна України при її проектуванні та побудові представляє собою дворівневу систему (використані ГІС технології).

1-й рівень системи визначає інформаційний простір України та на екрані комп'ютера маємо графічне представлення у вигляді мапи України. Точками даного інформаційного простору є географічно розташовані на мапі БТІ. Сервер першого рівня повинен бути регіонально розташованим в центрі України, наприклад, в Українській асоціації бюро технічної інвентаризації «Укртехінвентаризація». І розроблювана комп'ютерна технологія повинна забезпечити вихід на 2-й рівень системи.

2-й рівень системи - рівень БТІ. Це безпосередньо сервери БТІ та відповідна комп'ютерна технологія виробничо-економічної діяльності БТІ. По суті, БТІ є як виробником, так і власником інформації про стан нерухомості в своєму регіоні.

В роботі показано, що вся інформація про стан об'єктів нерухомості обробляється і знаходиться по регіонам держави у відповідних цим регіонам бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Таким чином запити державних органів про стан об'єкту нерухомості йдуть до відповідних БТІ.

Тому при вирішенні задачі в роботі проведено збір і аналіз інформації по виробничо-економічній діяльності БТІ та про комп'ютерні технології, які вже розроблені та застосовуються в умовах БТІ.

Показано, що виробничо-економічна діяльність БТІ умовно складається з 2-х блоків: блоку виробничої діяльності та блоку економічної діяльності.

Блок виробничої діяльності складається з наступних підсистем:

- планування, обліку, контролю та аналізу обсягів робіт;

- інвентаризації;

- реєстрації:

- ведення архіву:

- запитів державних установ про стан нерухомості.

Блок економічної діяльності складається з наступних підсистем:

- бухгалтерського обліку;

- митного обліку;

- управлінського обліку;

В роботі показано, що встановлення вартості об'єктів є важливою частиною процесу інвентаризації об'єктів нерухомості.

Встановлення вартості об'єктів передбачає визначення площ і об'ємів будинків (допоміжних будівель та споруд) та відповідно одиниці виміру (ціна одного кубометра або одного квадратного метра будинку) за таблицями збірників з відповідними поправками.

Вручну без використання комп'ютерної технології це достатньо громіздка процедура. І виконавці роблять цю трудомістку процедуру на основі свого досвіду, витрачаючи багато зусиль та часу.

Для вирішення цих питань так і напрошується застосування комп'ютерної автоматизованої системи оцінки вартості існуючих споруд.

Це дасть змогу:

- при формуванні чи коригуванні графічних даних та розрахункових даних автоматизовано формувати весь пакет документів, який створюється при проведенні інвентаризації;

- виключити процедури, які виконуються традиційним «ручним» способом розрахункових та аналітичних операцій;

- виконувати введення та злом даних (площ і об'ємів) по об'єктам нерухомості простим для користувача скануванням на моніторі комп'ютера необхідних елементів моделі об'єкта.

При вирішенні даної задачі в дипломному проекті виконано наступне.

Розроблена функціональна схема рішення задачі.

Функціональна схема складу системи оцінки вартості об'єктів нерухомості та їх основних функцій складена за допомогою методу системного аналізу.

Розроблений сценарій діалогу з користувачем.

Розроблена постановка задачі.

Описана технологія інформаційного обслуговування та інформаційних потреб користувачів.

Виявлені інформаційні об'єкти та характер існуючих інформаційних потоків.

Розроблена концептуальна модель автоматизованої системи оцінки вартості об'єктів нерухомості.

Проектування фізичної структури виконано таким чином, щоб при побудові файлів час, витрачений на запити та отримання звітів від системи, було б мінімальним.

Структура запиту і зв'язку між файлами представлені за допомогою діаграми Мартіна, завдяки якій конкретизуються ключові поля, за якими зв'язуються таблиці.

На основі викладеного вище, виконана розробка програмного забезпечення автоматизованої системи оцінки вартості об'єктів нерухомості.

Розроблена схема алгоритму оцінки вартості об'єктів нерухомості з використанням інтерфейсу до ЦМО.

Наведена структура програмного забезпечення.

Розроблені специфікації для основних програмних модулів комплексу.

Наведені підготовка до експериментального розрахунку, експериментальний розрахунок, результати експериментального розрахунку.

1. Існуюча система класифікації і аналізу наслідків надзвичайних ситуацій в Україні

1.1 Класифікація наслідків надзвичайних ситуацій в Україні

Надзвичайна ситуація (НС) техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призводить (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

НС класифікують за:

характером причини - природна, техногенна, соціально-політична, воєнна;

рівнем територіального поширення - об'єктова, місцева, регіональна, загальнодержавна.

Класифікаційні ознаки таких ситуацій стосовно цих норм наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Критерії оцінки за постраждалими напрямами	Порогове значення для НС рівня*
	об'єктового	місцевого	регіонального**
Матеріальні об'єкти інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства
1. Питома вага зруйнованих основних фондів, відсоток від загального обсягу основних фондів об'єктів та споруд, що постраждали від НС	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 50
2. Економічні збитки, відсоток відповідного зведеного річного бюджету	Не встановлено	До 1	До 1
Населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо)
1А. Кількість непрацездатних (постійно або тимчасово), осіб	До 20	Від 20 до 50	Від 50 до 300
1Б. Кількість людей, що загинули (крім випадків аварій на автодорогах), осіб	1	1-2	Від 3 до 5
1В. Істотне погіршення умов проживання на тривалий час, осіб	До 100	Від 100 до 300	Від 300 до 3000
2. Розмір компенсаційних відшкодувань, відсоток відповідного зведеного річного бюджету	Не встановлено	До 1	До 1
* Для загальнодержавного рівня - перевищення регіонального рівня. ** Йдеться про зведений бюджет відповідно АРК, області, міст Києва та Севастополя.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

До аварій техногенного характеру належать аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, обладнання тощо. Такі аварії поділяють на дві категорії.

До І категорії відносять аварії, внаслідок яких:

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення.

До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в наслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередач тощо не належать до категорійних аварій і розслідуються відповідно до вимог законодавства.

Будівельний об'єкт - споруда (включно будівля) будь-якого призначення, що спирається на основу, складається із будівельних конструкцій та може мати інженерне обладнання.

Аварія на будівельному об'єкті - надзвичайна ситуація, що полягає у руйнуванні цього об'єкта в цілому чи його частини (включно конструкція, елемент інженерного обладнання).

Не вважають аварією пошкодження конструктивних елементів та деталей без їх обвалення, спрацювання сигналізаційних та (або) протиаварійних захисних засобів та інші події, що не порушують нормальні умови життя і діяльності людей на об'єкті або оточуючій його території.

Аварію на будівельному об'єкті спричиняє вичерпання міцності або втрата стійкості положення об'єкта в цілому або окремої його частини.

Розслідування за нормами ДБН В.1.2-1-03 має на меті встановлення технічних причин аварії, а також виявлення причетних до аварії закладів.

Характерними є такі об'єктивні обставини.

Недосконалість початкових відомостей для проектування та помилки проектної документації.

Порушення під час виконання будівельних робіт вимог нормативних документів та проектних рішень, зокрема :

щодо конструктивних рішень - невідповідність перш за все конструктивної схеми, форми, розміру та з'єднання елементів, виду та фізико-механічних властивостей матеріалів;

щодо виконання будівельних робіт - невідповідність перш за все стану основи, послідовності виконання робіт, умов виконання робіт (зокрема температури та вологості), документування вхідного, операційного та приймального контролю.

Невідповідність проекту дійсних умов існування об'єкта, а також порушення встановлених правил його експлуатації, зокрема:

зміна функціонального призначення об'єкта;

деформації основи;

зміна конструктивної схеми, місць та розміру навантаження.

Природний чи техногенний вплив, вид або інтенсивність якого не підлягають урахуванню відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Вичерпання експлуатаційного ресурсу (старіння) конструкцій та обладнання.

Недостатні знання про зовнішні чинники або нові матеріали чи технології.

У багатьох випадках об'єктивні обставини є результатом відхилення від чинних нормативних документів, проектних рішень, посадових інструкцій.

За їх наявності конкретизують:

яке саме положення і у чому порушене;

яким закладом допущене таке відхилення.

До загальних відомостей щодо архітектурно-планувального та конструктивного рішення в разі потреби додають ті особливості, які спричинили аварію або могли сприяти аварії.

Стан об'єкта до аварії. Стадія його існування, зокрема відповідно роки початку будівельних робіт, експлуатації або консервації. Відомості про відхилення від нормального стану за журналами виконання робіт та авторського нагляду, паспортом об'єкта, документом про останнє обстеження, свідченнями персоналу.

Власник та заклади, причетні до об'єкта. Власника називають у всіх випадках. Додатково за потреби можуть бути названі генеральні проектувальник та підрядна організація. Потрібно навести назву та реквізити кожної названої особи.

Відомості про аварію - основні відомості підтверджуються посиланнями на додані до акту документи.

Обставини аварії - час настання та тривалість дії аварії. Характер обставин (природні, техногенні). Роботи, перервані аварією

Людські втрати - зареєстровані нещасні випадки, кількість потерпілих.

Пошкодження об'єкта - загальний стан аварійного об'єкта.

1.2 Статистичний аналіз наслідків надзвичайних ситуацій

Кількість НС протягом 2007 року, порівняно з 2006 роком, збільшилася майже на 29%, у т.ч. техногенного характеру - на 36%, природного характеру - на 29%. Кількість загиблих в НС збільшилася на 10,7%, а кількість постраждалих - зменшилася на 32,2%.

Зміни у кількості НС за класами, порівняно з попереднім роком, такі:

кількість НС техногенного характеру збільшилася з 156 до 212;

кількість НС природного характеру збільшилася з 100 до 127;

кількість НС іншого характеру зменшилася з 30 до 27.

Контрастні погодні умови 2007 року нерідко призводили, як до ускладнень в життєдіяльності населення і в роботі транспорту, комунального господарства, енергетики, агропромислового комплексу, так і до виникнення у січні-серпні 24 надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру. В територіальному розрізі найбільш уразливими були в західному регіоні Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Хмельницька, Львівська області, в південному регіоні АР Крим, Миколаївська та Одеська області, в центральному регіоні Кіровоградська та Вінницька області, в південно-східному регіоні Луганська та Донецька області.

Загальна кількість надзвичайних ситуацій природного характеру, що виникла у 2007 році, збільшилась у порівнянні з 2006 роком, і сягнула показників 2001-2002 років. З огляду на вплив НС природного характеру на безпеку життєдіяльності довкілля та об'єктів господарювання у звітному періоді найбільш небезпечними виявилися Чернівецька, Хмельницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Вінницька, Одеська області та АР Крим (збитки в яких від природних стихій сягнули 95% від загальної суми збитків внаслідок НС природного характеру), а на безпеку життєдіяльності людей - Хмельницька, Чернігівська, Харківська, Одеська, Закарпатська, Житомирська, Вінницька та Миколаївська області (постраждалі особи в яких сягнули 78% від загальної кількості постраждалих внаслідок НС природного характеру), де набули поширення небезпечні інфекційні захворювання на гепатит-А, сальмонельоз, дизентерію та масові неінфекційні захворювання (отруєння).

У 2007 році у порівнянні з 2006 роком відмічався "сплеск" активності небезпечних геологічних процесів, особливо підтоплення, що загрожує безпеці життєдіяльності населення та об'єктів господарювання, і без вжиття ефективних заходів може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій із значними матеріальними збитками та соціально-економічними наслідками.

Протягом 2007 року надзвичайних ситуацій техногенного характеру зареєстровано на 35,9% більше порівняно з 2006 роком.

Збільшення загальної кількості НС відбулося майже за всіма видами.

Особливо суттєво збільшилася кількість НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (+29%), на системах життєзабезпечення - у 3,5 разів, на електроенергетичних системах - у 1,5 разів, із наявністю у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимих концентрацій (ГДК) - у 1,8 разів, а також НС, пов'язаних з раптовим руйнуванням будівель та споруд - у 1,75 разів. Кількість НС на транспорті залишилися на рівні минулого року.

НС, пов'язані із пожежами і вибухами, а також катастрофами на транспорті, несуть найбільшу загрозу життю і здоров'ю людей, мають трагічні наслідки. Внаслідок НС на транспорті загинуло 144 особи, на пожежах - 184.

У територіальному розрізі протягом 2007 року значний техногенний ризик проявився у Донецькій (30), Луганській (16), Вінницькій (15), Дніпропетровській (15), Львівській (13), Миколаївській (13), Київській (12), Харківській (10) областях, АР Крим (9) і Запорізькій області (9).

У більшості регіонів України зберігалися середні ризики виникнення НС техногенного характеру: Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області і м. Київ. На територіях цих регіонів протягом 2007 року сталося від 3 до5 НС.

До регіонів з низькими ризиками виникнення НС техногенного характеру протягом 2007 року відносяться: Закарпатська (2 НС), Чернівецька (1 НС) області і м. Севастополь (2 НС).

Порівняно з попереднім роком зменшилися ризики виникнення НС техногенного характеру на території Кіровоградської, Одеської і Чернігівської областей, які характеризувалися до цього високими ризиками виникнення НС. Натомість, в АР Крим, Вінницькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській і Харківській областях ризики виникнення НС у 2007 році мали тенденцію до зростання.

Враховуючи особливості зимово-весняного періоду, доцільно рекомендувати територіальним підрозділам МНС України, Державним адміністраціям областей, міст Києва та Севастополя, уряду АР Крим орієнтувати увагу відповідних служб на:

необхідність підтримання готовності аварійно-рятувальних сил до реагування на природні стихійні явища та створення відповідних матеріально-технічних резервів у регіонах для виконання аварійно-відновлювальних робіт;

постійний контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах теплозабезпечення та водоканалізаційного господарства населених пунктів, особливо південного і південно-східного регіонів країни;

дотримання вимог нормативно-правових документів з охорони навколишнього середовища, техніки безпеки, охорони праці та екологічної безпеки у промисловості, будівництві та інших галузях і сферах життєдіяльності;

систематичне проведення санітарно-освітньої роботи з профілактики інфекційних захворювань, особливо щодо загрози виникнення епідемії грипу в Україні;

організацію оперативного вивчення прогнозних матеріалів, карт ризиків виникнення НС, які надходять з Міністерства (управління прогнозування), черговими службами управлінь і своєчасного інформування відповідних органів про можливість погіршення обстановки.



1.3 Нормативні документи, що використовуються в процесі аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

Норми ДБН В.1.2-1-03 встановлюють порядок технічного розслідування причин аварії на будівельному об'єкті незалежно від форми його власності. Встановлений нормами порядок може бути відкоригованим для будівельних об'єктів підвищеної небезпеки, що підлягають спеціалізованому нагляду.

Норми належать до сфери функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Норми враховують специфіку технічного розслідування причин і розвивають вимоги Положення стосовно будівельних об'єктів.

Норми враховують, що:

функції центральних та місцевих органів виконавчої влади, закладів, а також осіб, відповідальних за стан будівельних об'єктів, щодо запобігання виникненню НС і реагування на них регламентовані належними статутами або положеннями;

особиста відповідальність суб'єктів діяльності встановлена відповідними нормативними актами.

Норми містять посилання на нормативні акти та документи. У нормах використані визначення основних термінів та класифікаційні групування.

Норми стосуються аварії, що сталася на будівельному об'єкті:

у процесі виконання будівельних робіт під час його зведення, реконструкції, реставрації чи ремонту;

під час його експлуатації;

у стані консервації;

під час ліквідації.

Установлений нормами порядок включає організацію технічного розслідування причин аварії на будівельному об'єкті, виконання розслідування та поводження з його результатом.

У разі аварій І та ІІ категорій, загибелі або травмування працівників, викиду небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства та збільшення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі розслідування причин аварії слід виконувати відповідно з урахуванням вимог цих норм.

Ці норми не стосуються розслідування причин виникнення аварії І та ІІ категорії, що сталися без руйнування будівельного об'єкта, а також впливів та ситуацій, що спричинили аварію на будівельному об'єкті:

природних, соціально-політичних та воєнних;

техногенних - у разі пожежі, вибуху, наїзду (падіння) транспортного засобу, розладу технологічного обладнання (процесу) та подібних, які не викликані особливостями самого будівельного об'єкта.

Норми не стосуються розробки заходів з ліквідації наслідків аварії.

2. Розробка архітектури інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2.1 Передумови розробки інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

При вирішенні аналізу наслідків надзвичайних ситуацій та техногенного и природного впливу на будинки та споруди виявлено, що в практично не розглядались системні питання створення інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди.

Мета наших досліджень - розроблення інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди України. Другими словами створити комп'ютерну мережу и відповідну інформаційну технологію, на основі якої автоматизовано проводився б аналіз наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди України.

Інформаційна технологія аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди при її проектуванні і побудові представляється 2-х рівневой системою (див рис.2.1).

1-й рівень системи визначає інформаційний простір України і на екран комп'ютера виводиться графічне представлення у виді карти України. Точками даного інформаційного простору являються географічно розташовані на карті сервера регіонів. Сервер першого рівня повинен бути центрально розташований в центрі України.

При цьому при розробці даної комп'ютерної технології повинно бути забезпечено вихід на 2-й рівень системи.



Рис.2.1. Схема інформаційного простору системи аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

2-й рівень системи. Це безпосередньо сервера регіонів і відповідна комп'ютерна технологія. По суті регіон являється як виробником так и власником інформації про стан об'єктів у своєму регіоні.

Установив курсор на визначену точку потрібного нам регіону на "комп'ютерній" карті 1-го рівня, і поклавши в основу розробки системи використання Internet технологій, звернемося з 1-го рівня до 2-му рівня. 2-й рівень визначає інформаційний простір свого регіону і на екрані комп'ютера має графічну виставу у вигляді карти даного регіону. Як в разі 1-го рівня так і 2-ого рівня графічна вистава у вигляді карти ґрунтується на використанні ГІС технологій. Різниця у тому,що використовуючи ГІС технології на 2-му рівні і використовуючи ”комп'ютерне” масштабування можна будувати і продивлятися карти-графіку по ланцюжку: регіон - район - квартал - вулиця - конкретна споруда. Таким образом, за відповідних дозвільних умов, ми можемо звернутися до БД регіону.

Використовуючи пропоновану комп'ютерну технологію, система може охопити весь інформаційний простір стану природного та техногенного впливу на будинки та споруди України.

Об'єкт дослідження - дослідження технічних і програмних засобів для розробки та впровадження інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди.

Це пов'язано з тим, що в своїй основі розробка та впровадження інформаційної системи аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди України базується на обробці інформації з баз даних, які мають бути розміщені на регіональних серверах.

Область використання системи - інформаційний простір України, точками якого є регіональні сервера.

Цей напрямок викликає необхідність координування загальносистемних вимог до складу логічної структури бази даних та складу фізичної структури бази даних при розробці і впровадженні інформаційних систем в регіоні України.

Без вирішення цих системних вимог неможливо проводити розробку та впровадження інформаційної системи аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди України. Це пов'язано з тим, що в своїй основі розробка та впровадження інформаційної системи аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди України базується на обробці інформації над базами даних (на рис. 2.2.), які мають бути розміщені на регіональних серверах, а саме:

планування, обліку, контролю та аналізу обсягів робіт;

інвентаризації;

регістрації:

ведення архіву:

запитів державних установ про стан природного та техногенного впливу на будинки та споруди.



Проведення запиту державних установ про стан аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди по цим даним “вручную” без использования компьютерной технологии является достаточно громоздкой процедурой.

В регіонах цю трудомістку процедуру роблять на підставі свого досвіду, витрачаючи багато сил і часу.

Для вирішення цих питань так і напрошується вживання комп'ютерних технологій.

Таким чином на усьому технологічному етапі формування запросу достатньо буде вийти на сервер першого рівня задати необхідний запрос, який представлено у відповідних комп'ютерних форматах даних і на основі виходу на 2-й урівень системи на усі регіональні сервери автоматично получити необхідну відповідь - аналіз наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди з заданою агрегацією даних.

Вирішення даних питань і лежить у сфері функціонування інформаційної системи аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди.

В основі даної розробки, як показано вище, лежить застосування засобів ГІС, Internet-технологій.

2.2 Функціональна схема комп'ютерної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

Розробка програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди викликана необхідністю пошуку технологічніших і зручніших для кінцевого користувача вирішень, пов'язаних з технологією обробки даних, інтерфейсом, з використанням мережевих технологій і новими можливостями, наданими сучасною комп'ютерною технікою. Функціональна схема составу підсистеми комп'ютерної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди і їх основні функції (див. рис.2.3) складена за допомогою методу системного аналізу, який служить методичним засобом системного підходу до вирішення проблем вдосконалення системи управління. Дана схема складена за допомогою методу декомпозиції, який дозволяє розчленувати складні явища простіші. Інформаційна технологія аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди розчленована на підсистеми, підсистеми - на функції, функції - на процедури, процедури - на операції.

В інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди реалізуються наступні підсистеми:

підсистема 1-го рівня, Web-cервер першого рівня;

підсистема 2-го рівня, другого рівня, який розташовується як Web-cервер на кожному регіональні держави.

підсистема 1-го рівня, Web-cервер першого рівня слідуючи функції та процедури:

формування електронної карти України, точки якої є географічне положення усіх регіональних Web-cерверів держави, формування гіперпосилок - браузерів до кожного регіонального Web-серверу відповідно точкам на електронній карті України;

формування структури запитів відповідно до любої множини регіональних Web-cерверів та любого рівня агрегації відповіді.

підсистема 2-го рівня, Web-cервер другого рівня, реалізує слідуючи функції та процедури:

браузери об'єктів;

браузери власників нерухомості;

браузери складу документації;

графічне, текстове представлення документації;

нові дані, старі дані;

вартість об'єкта нерухомості;

вартість одиниці виміру об'єкта нерухомості (м.кв., м.куб.);

дані аналізу наслідків впливу НС;

дата поточна реєстрації;

статистичні дані.

В системі аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди в даній роботі розглядаємо лише вирішення питань - які ресурси об'єкту або елементів об'єкту зазнали пошкодження, від якого характеру причин НС, якої категорії НС та рівня територіального поширення НС.

Тому до об'єкту або елементів об'єкту, які зазнали пошкодження з відповідними параметрами НС, ми розглядаємо технологію вирішення питань застосування даних локальної кошторисно-ресурсної документації, яка створюються на основі використанням ЦМО.

Вирішивши цю задачу на регіональному рівні по усім об'єктам, які зазнали природного та техногенного впливу, ми цим створюємо БД аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди по усім запросам відповідного державного рівня по любої агрегації відповідних даних.

Таким чином регіональному рівні вирішення питань - які ресурси об'єкту або елементів об'єкту,які зазнали пошкодження, від якого характеру причин НС, якої категорії НС та рівня територіального поширення НС, ми розглядаємо як розробку системи даних для аналізу наслідків впливу НС на споруду-об'єкт (фрагмент об'єкту), схема якої приведена на рис.2.4.

Дерево функцій (ДФ) системи являє собою ієрархічну модель декомпозиції функцій системи.

ДФ формується з метою детального дослідження функціональних можливостей системи й аналізу сукупності функцій, реалізованих на різних рівнях ієрархії системи. З використанням ДФ здійснюється також формування структури системи на основі її функціональних модулів.

Дерево функцій має такий вигляд:

Глобальна ціль - цільова функція розробки інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди представляє собою створення ефективної нової комп'ютерної технології безперервного відображення на державному рівні средств і технологій реалізації заходів аналізу наслідків НС.



1-й рівень.

А - цільова функція інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди на регіональному рівні - розробка системи даних для аналізу наслідків впливу НС на споруду-об'єкт (фрагмент об'єкту) для визначення ресурсів об'єкту або елементів об'єкту,які зазнали пошкодження, від якого характеру причин НС, якої категорії НС та рівня територіального поширення НС. При цьому використовуються (формуються) данні локальної кошторисно-ресурсної документації, об'єктів, цифрова модель об'єкта, которая представляется на основе применения САПР AllPlan компанії Nemetschek AG. Вирішивши цю задачу на регіональному рівні по усім об'єктам, які зазнали природного та техногенного впливу, ми цим створюємо БД аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди по усім запросам відповідного державного рівня по любої агрегації відповідних даних.

2-й рівень.

В системи даних для аналізу наслідків впливу НС на споруду-об'єкт (фрагмент об'єкту) реалізуються підсистеми:

А1 - підсистема формування локальних смет об'єкту, (фрагменту);

А2 - підсистема класифікації НС;

А3 - підсистема формування Цифрової Моделі Об'єкта;

А4 - підсистема інтерфейсу з Цифровою Моделлю Об'єкта.

Підсистема формування локальних смет реалізує слідуючи функції та процедури:

3-й рівень

А1.1 - формування прямих затрат;

А1.2 - основної заробітної плати;

А1.3 - формування даних експлуатації машин и механізмів;

А1.4 - формування перечню ресурсів, їх характеристик;

А1.5 - формування найменований робіт, единицы измерения.

Підсистема класифікації НС реалізує слідуючи функції та процедури:

3-й рівень.

А2.1 - характеру причини НС;

А2.2 - категорій НС;

А2.3 - рівня територіального поширення НС.

Підсистема формування Цифрової Моделі Об'єкта реалізує слідуючи функції та процедури:

3-й рівень.

А3.1 - архітектурні рішення;

А3.2 - конструктивні рішення;

А3.3 - електротехнічне обладнання;

А3.4 - сантехнічне обладнання;

А3.5 - технологічне обладнання;

А3.6 - інженерні мережі.

Підсистема інтерфейсу з Цифровою Моделлю Об'єкта реалізує функції прив'язки даних аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди НС на споруди з ЦМО.

2.3 Розробка сценарію діалогу з користувачем

Архітектура програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди в рамках дипломного проекту розглядається з точки зору подальшого автоматизованого комп'ютерного вживання даної моделі кожним користувачем при вирішенні конкретних завдань на всіх рівнях інформаційної технології обробки даних.

Створення програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання працівників, автоматизації професійних знань, безпаперовій технології, а також здійснюється з обліком модульної, системності і ергономічності.

У системі користувачеві надається діалоговий - автоматизована форма обробки інформації. У діалоговому режимі найзручніше реалізувати завдання обліку, введення, ведення, класифікації, зберігання і відображення первинної інформації, зберігання даних. Діалоговий - автоматизована форма характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані відбиваються відразу ж після їх введення в інформаційну базу даних. За допомогою діалоговий - автоматизованої форми реалізовується автоматизоване виконання завдань в запитальному режимі. При використанні запитального режиму підвищується оперативність процесу здобуття необхідних довідкових і аналітичних даних. При цьому об'єм видаваною користувачеві інформації значно скорочується і обмежується лише даними необхідними і достатніми для вирішеного.

Комплекс задач програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди реалізується за допомогою директив, об'єднаних в меню. Вирішення завдань побудоване на використанні трирівневого меню.

Меню першого рівня містить директиви що дозволяють виконати завантаження комплексу програм, а також виконати директиви функціонального призначення. При запуску програмного комплексу на екрані з'являється головне меню. Його склад відповідає основним функціям програмного комплексу.

При виборі пункту меню з'являється випадне меню, що містить уточнення виконуваної функції або перелік об'єктів. Переміщення за пунктами цього меню здійснюється з допомогою «Мыши» або клавіш управління курсором.

На третьому рівні меню відображується стандартна екранна форма для введення інформації даних для виконання будь-якої функції другого рівня.

При виборі функції на другому рівні меню відображується виконання запитів в діалоговому режимі.

На другому рівні меню пункту «адміністратор» на екрані з'являється екранна форма для здобуття довідки даних, переведених в архів.

За допомогою діалоговий режиму реалізується:

автоматизована фіксація всієї інформації на машинних носіях;

автоматизований контроль вихідної інформації;

виконання запитів в діалоговому режимі;

Програмний комплекс розробляється у вигляді виконуваного модуля в середі DELPHI 7.0 MS WINDOWS-9X і вище, а прив'язка до цифрової моделі описи об'єкту нерухомості розробляється із застосуванням ГІС технологій та САПР AllPlan компанії Nemetschek AG.

2.4 Постановка задачі в рамках розробки інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

Мета розробки програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди - розробити комп'ютерну технологію ведення запитів державних установ, на основі яких автоматизований проводився б аналіз наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди. Запити державних установ проізводяться на заданої множині БД регіональних серверів України. Це дасть змогу получити достовірні відповідні дані на запит в реальному режимі часу.

Запити державних органів, як вказувалось вище, мають різний характер, наприклад:

коли об'єкт збудований;

коли проводилась реконструкція;

хто і коли був власником об'єкту нерухомості з відповідним повним пакетом документів власності;

статистичні дані про об'єкти нерухомості по державі, області, району, місту, селищі, наприклад, про тип об'єктів нерухомості (житлова, нежилий, гуртожиток), про кількість кімнат (однокімнатна, двокімнатна, трьокімнатна,чотирьокімнатна та більше), про відповідну жилу площу, загальну площу квартири;

запити державної податкової інспекції про стан власності, власників податків;

запити правоохоронних органів про власність юридичних та фізичних осіб.

Задача розроблення програмних засобів аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди відноситься до класу завдань інформаційно-пошукових. Для даного класу задач представить постановку задачі в формалізованому вигляді практично неможливо.

Спільний вид постановки завдання:

Дано:

Структура БД на регіональних серверах;

перелік регіонів, їх назва;

географічне положення кожного регіонального серверу.

Потрібно:

Розробити програмні засоби аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди - комп'ютерну технологію ведення запитів державних установ, на основі яких автоматизовано проводився б аналіз наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди. Запити державних установ проводяться на заданій множині БД регіональних серверів України. Це дасть змогу получити достовірні відповідні дані на запит в реальному режимі часу з використанням ГІС, Internet-технологій та ЦМО.

В основі даної розробки лежить:

формування електронної (цифрової) карти України, точки якої є географічне положення усіх регіональних серверів держави;

формування гіперпосилок - браузерів до Web-серверів відповідно точкам регіональних серверів на електронній карті України;

формування структури запитів відповідно до любої множини Web-cерверів та любій рівень агрегації відповіді.

Це дасть змогу:

виключити процедури, які виконуються традиційним «ручним» способом розрахунку і аналітичних операцій, здійснюваних користувачами; проводити введення і знімання даних стану природного та техногенного впливу на будинки та споруди.;

своєчасне забезпечення інформаційних і обчислювальних потреб користувача;

мінімізація часу відповіді на запити користувача;

можливість обробки в режимі реального часу великих об'ємів інформації;

забезпечення достовірності інформації за рахунок діалогового режиму роботи в системі;

можливість багатократного використання інформації при єдино - разовому введенні;

забезпечення багатоаспектного доступу до сукупності зв'язаних даних багатьма користувачами;

задоволення користувачів різними по складу і структурі даними;

підвищення оперативності пошуку різного типа даних.

3. Розробка інформаційного забезпечення комп'ютерної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди

3.1 Опис технології інформаційного обслуговування і інформаційних потреб користувачів

При описі технології інформаційного обслуговування і інформаційних потреб користувачів програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди розглядується реалізація декількох задач управління.

Для підсистеми 1-го рівня системи розглядується розробка і реалізація задач центрального “Web-cервера першого рівня:

формування електронної карти України, точки якої є географічне положення усіх регіональних Web-серверів держави;

формування гіперпосилок - браузерів до кожного регіонального Web-серверу відповідно точкам розташування регіональних регіональних Web-серверів на електронній карті України;

формування структури запитів відповідно до любої множини регіональних Web-cерверів та любий рівень агрегації відповіді.

Для підсистеми 2-го рівня системи розглядується розробка задач Web-cервера другого рівня, який розташовується як регіональний Web-cервер і реалізує слідуючи функції та процедури:

браузери об'єктів;

браузери власників об'єктів;

браузери складу документації;

графічне, текстове представлення документації;

нові дані, старі дані;

вартість об'єкта нерухомості;

вартість одиниці виміру об'єкта нерухомості (м.кв., м.куб.);

тип об'єкта нерухомості;

дата поточна реєстрації;

статистичні дані.

підтримка інформаційної моделі об'єкту управління;

обробка оперативної інформації.

Дані, які обробляються та використовуються на основі наведених задач і відповідних засобів програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди являються основою для проведення запитів державних органів по конкретних об'єктах (об'єкту): коли він збудований, коли проводилась реконструкція, хто і коли був власником об'єкту з відповідним повним пакетом документів.

Розробка технології інформаційного обслуговування і інформаційних потреб користувачів для комп'ютерного проектування розробки та використанні програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди та споруди, поставлена таким чином, щоб інформація передавалась через мережу в реальному часі для получения потребителем любых данных по любому уровню агрегации из перечня перечисленных выше задач. При этом формирование и ведение запросов может быть осуществлено с любого уровня управления с соблюдением соответствующих правил доступа к информации.

Разработка технологии информационного обслуживания и информационных потребностей пользователей при проектировании, розробки та використанні програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди основывается на создании информационной модели объекта исследования, классификации данных, структуризации данных, обработка данных, ввода и пополнения данных, их согласовании и утверждении.

По своей информационной структуре система открыта - реализует возможность ввода дополнительной информации и обеспечивает информационный интерфейс с другими задачами как на логическом так и на физическом уровне.

Система повинна бути автоматически защищена на любом уровне иерархии обработки данных. Защита информации предусматривает кодирование информации и создание паролей для предоставления информации только пользователям имеющим разрешения к доступу к соответствующей информации.

Способы обеспечения системы входной информацией - формирование и ведение данных в реальном режиме времени на каждом уровне иерархии, их обработки - с помощью региональных сетей по уровням запросов.

Система обеспечивает необходимую для диалогового режима скорость обработки запросов на поиск информации, которая отвечает выбранным критериям.

Способы отображения результатов ответа на запрос - отображения результатов на дисплее, отображение результатов окончательного решения согласно обработанных запросов, отображения результатов на твёрдой копии.

Система использует современные методы организации диалога на основании “меню”- команд, графических пиктограмм.

3.2 Виявлення інформаційних об'єктів і характеру існуючих інформаційних потоків

Питання виявлення інформаційних об'єктів і характеру існуючих інформаційних потоків в час розробки та використанні програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди ґрунтуються на:

суті самого завдання;

технології інформаційного обслуговування і інформаційних потреб користувачів при розробки та використанні програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди;

сумісності даної системи з існуючою технологією САПР AllPlan компанії Nemetschek AG на рівні фізичних баз даних, на рівні мов програмування, на технічному рівні - використання при обробці і передачі даних в мережі, на основі вживання технології Internet, а також використання ПЕОМ з ЦП класу Pentium IV, ліцензійні програмні продукти - Windows 98/2000 и вище, Netware, Internet Explorer, Outlook Express, Delphi 7.0.

Розробка та використання програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди основывается на следующих информационных объектах, а именно:

правила складання кошторисної документації і визначення базисної та розрахункової кошторисної вартості будівництва (ДБН IV-16-98, частина I);

порядок визначення вартості будівництва, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури і містобудування (ДБН IV-16-98, частина II);

сборник укрупненных показателей восстановительной стоимости для оценки строений и сооружений принадлежащих гражданам в городской местности Украинской ССР;

збірка укрупнених показників відновної вартості для оцінки будов і споруд що належать громадянам в міській місцевості Української РСР; ", затвердженими відповідними обласними радами, із застосуванням діючої індексації;

збірки (№1-37) укрупнених показників відновлюваної вартості будівель і споруд;

існуючі інформаційні потоки і обробка даних при проектуванні системи характеризуються параметрами технології, описаної в п. 3.1 даної глави.

Особлива увага при описі характеру існуючих інформаційних потоків при розробці та використанні програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди слід приділити питанням вживання технології Internet при обробці і передачі даних в мережі.

3.3 Проектування інформаційно-логічної моделі. Побудова концептуальної моделі

Проектування інформаційно-логічної моделі БД програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди здійснюється так, щоб при побудові фізичної БД час, витрачений на запити і здобуття звітів в системі було б мінімальним.

Інформаційно-логічної моделі БД програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди представляє собою структурований опис інформаційного інтерфейсу системі.

Інформаційно-логічна модель БД програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди проектується наступним чином.

Виділяються інформаційні об'єкти, описуються характеристики їх атрибутів і визначаються спільні характеристики об'єктів.

Опис об'єктів інформаційно-логічної моделі представлений в табличній формі.

В інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди розглядаються наступні БД (основним принципом переліку є повнота елементів системи):

ЦМО об'єкту;

БД кошторисно-ресурсної документації;

БД ідентифікації адреси об'єкту;

БД ідентифікації власника об'єкту;

БД об'єкту.

Логічна структура БД ідентифікації адреси об'єкту

Объект: БД ідентифікації адреси об'єкту
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	UADR	Код адреси об'єкта
2	UOB	Код області
3	URN	Код району
4	UVIL	Код нас.пункту
5	KOR	Корпус
6	NDOMA	Номер будинку,садиби
7	REG_NOM	Реєстраційний номер
8	REG_DATE	Дата реєстрації
9	INV_DATE	Дата інвентаризації

Логічна структура БД ідентифікації - власника об'єкту

Объект: БД ідентифікації власника об'єкту
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	UVL	Код власника об'єкту
2	FAM	Прізвище
3	NAME	Ім'я
4	NFA	По батькові
5	DATA	Дата народження
	REG_N	Ідентифікаційний код

Логічна структура БД нерухомості

Объект: БД ідентифікації об'єкту
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	UONR	Код об'єкту
2	UADR	Код адреси об'єкту
3	UVL	Код власника
4	UTNR	Код типу об'єкту
4	UOR	Код організації
5	UT	Код типу власника
6	КНС	Код категорії НС
7	РНС	Код рівня терреторіального поширення НС
8	PRHC	Найменування причини НС
9	URLO	URL об'єкту

Объект: БД для використання засобів графічного інтерфейсу для системи ведення картографічного кадастру природного та техногенного впливу на будинки та споруди
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	UOBC	Код для використання засобів графічного інтерфейсу
2	UGMP	Код графічної (цифрової) моделі приміщення
3	UONR	Код об'єкта
4	UDR	Код даних розрахунку оцінки вартості приміщення

Логічна структура БД моделі формул (даних) розрахунку оцінки вартості об'єкту

Объект: БД моделі формул (даних) розрахунку оцінки вартості об'єкту
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	UONR	Код об'єкту
2	UDR	Код даних розрахунку оцінки вартості приміщення
3	FOBC	формули (дані) розрахунку оцінки вартості об'єкту

Объект: БД категорія НС
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	КНС	Код категорії НС
2	НКНС	Найменування категорії НС

Объект: БД рівня територіального поширення НС
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	РНС	Код рівня територіального поширення НС
2	НРНС	Найменування рівня територіального поширення

Объект: БД характеру причин НС
№	Ім'я атрибута	Атрибут
1	PRHC	Код причини НС
2	HPRHC	Найменування причини НС

При проектуванні концептуальної моделі БД програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди виявляються запити до інформаційної бази і на їх основі визначаються функціональні зв'язки між об'єктами. Таким образом, для того щоб визначити технологію розробки та використання програмних засобів інформаційної технології аналізу наслідків природного та техногенного впливу на будинки та споруди необхідно: