Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розподілена обробка та розподілені бази даних

оперативний контроль автоматизований

До недавнього часу при організації обробки економічної інформації на ЕОМ застосовувався підхід, при якому на основі інформації одного і того ж об'єкту управління (наприклад, матеріальних ресурсів) в залежності від її вигляду (нормативна, розцінкова тощо) і ступеню постійності формувались масиви лінійної структури двох типів: умовно-постійні (з інформацією, яка використовувалась багато разів протягом довгого часу) і умовно-перемінні з фактичною або поточною інформацією).

Створення і багаторазове використання масивів з умовно-постійною інформацією має ті переваги, які дозволяють значно спростити первинну документацію шляхом виведення з її складу ряд постійних реквізитів. знизити трудомісткість робіт на стадії заповнення первинних документів, підготовки і вроду фактичної або поточної інформації до ЕОМ. Недоліком таких масивів, які мають лінійну структуру, є то що інформація одного і того я об'єкту управління розосереджується поміж багатьох різних масивів (нормативних, планових та ін.), що неминуче веде до дублювання деяких реквізитів, ускладненню при спільній їх обробці тощо, а головне - не дає змоги реалізувати принцип незалежності від прикладних програм користувача. Лінійні масиви зформовані традиційним способом, ефективні, як правило, а позиції одного застосування.

З розвитком інформаційного забезпечення систем автоматизованої обробки економічної інформації, прагненням забезпечити виконання нових режимів обробки даних у реальному часі і з мультидоступом до схованих даних позначилась нова тенденція до складення інформаційного забезпечення розподілених баз даних. В умовах використання таких баз створюються комплексні масиви нелінійної структури, які мають усі дані про ту чи іншу предметну область або про керований об'єкт як постійного, так і перемінного характеру.

Взагалі база даних є сукупність даних на машинних носіях, які використовуються при функціонуванні системи обробки інформації, організовані по визначеним правилам, які передбачають загальні принципи описування збереження і маніпулювання ними, а також які незалежні від прикладних програм. В основі організації бази даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються дані. За допомогою моделі представляється велика кількість даних і описуються взаємно зв'язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, сітьова, реляційна.

В ієрархічній моделі зв'язок даних «один до одного» (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних А відповідає одне і тільки одне значення, пов'язаного з ним елемента В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв'язок, так як тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування.

Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту пов'язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис; екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.

В сітьовій моделі зв'язок «один до багатьох» (1:В) означає, що значенню елемента А відповідають багато (більше одного) значень, пов'язанню з ним елементів В. Наприклад, поміж елементами даних «код виробу» (елемент А) і «кодом матеріалів» (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів.

Сітьова модель даних представляє собою орієнтований граф з пойменованими вершинами і дугами. Вершини графа - записи, які представляють собою по іменовану сукупність логічних взаємозв'язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних розуміють пошановану сукупність елементів даних, які є усередині запису. Для кожного типу записів може бути кілька екземплярів конкретних значень його інформаційних елементів Два записи, взаємозв'язані дугою, створюють набір даних. Запис, з якого виходить дуга, називається власником набору, а запис, до якого вона направлена, - членом набору.

В реляційній моделі зв'язок «багатьох до багатьох» (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних А відповідає декілька значені елементів даних В.

Наприклад, поміж елементами даних «код операції технологічного процесу» і «табельний номер працівника» існує зазначені взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати різні працівники (табельні номери) і навпаки.

Реляційна модель даних являє собою набір двомірних плоских таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Первинний документ або лінійний масив являє собою плоску двомірну таблицю. Така таблиця називається відношенням, кожний стовбець - атрибутом, сукупність значень одного типу (стовпця) - доменом, а рядка - кортежем. Таким чином, стовпці таблиці являються традиційними елементами даних, а рядки - записами. Таблиці (відношення) мають імена.Імена також присвоюються і стовпцям таблиці. Кожний кортеж (запис) відношення має ключ. Ключі є прості і складні. Простий ключ - це ключ, який складається з одного атомарного атрибуту, значення якого унікальне (яке не повторюються). Складний ключ складається з двох і більше атрибутів. Для зв'язків відношень друг з другом в базі даних є зовнішні ключі. Атрибут або комбінація атрибута відношення є зовнішнім ключем, якщо він не є основним (первинним) ключем цього відношення, але являється первинним ключем для другого відношення.

Різновидністю баз даних, з точки зору їх зберігання і використання, є розподіленні бази даних. Ці бази даних широко використовуються при організації комплексів взаємопов'язаних АРМ фахівців, на яких застосовуються ПЕОМ.

В інформаційно-обчислювальних системах, які використовують ПЕОМ, необхідність переходу від традиційних баз даних до розподілених диктується прагнення вирішити суперечення про поміж перевагою розподільного схоронення і ведення баз даних і потребою їх інтегрованого використання як цілого.

Розподілена база даних-це сукупність логічно зв'язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені поміж декількома територіально - розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами або їх частинами. Тобто, розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах, разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення і ведення.

До основних переваг розподіленої базі даних можна віднести таке: підвищення продуктивності систем за рахунок розпаралелення процесів обробки даних; підвищення ефективності управління даними і поліпшення експлуатаційних характеристик систем управління даними, поліпшення збалансованості навантаження і синхронізації процесів оброки даних; підвищення надійності і живучості системи; поліпшення гнучкості, нарощуваності і модифікованості баз даних; скорочення вартості організації і затрат на експлуатацію баз даних; збільшення обсягу збережених і доступних для обробки даних; зменшення обсягів даних, які пересилаються.

Використовувати розподілені бази даних ефективно і доцільно в предметних областях, які характеризуються: занадто великими обсягами даних, які зберігаються і обробляються; фізичною розосередженістю місць збирання, зберігання і використання даних; наявністю розвинутих засобів обчислювальної техніки і мереж передачі даних; можливістю обробки більшої частини інформації в місцях, де вона виникає або зберігається; необхідністю одночасного виконання масової обробки інформації тощо.

Ці особливості властиві промисловим підприємству і для його предметних областей. Предметна область - це уявлення вивчаємої частини реального світу у вигляді об'єктів (сутностей і категорій), відношень (зв'язків і властивостей) і операцій (змін відношень).

За засобом розміщення розподілені бази даних ділять на зосередженні і розосередженні.

Зосередженні (або централізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в одному місці. Для обміну інформацією поміж окремими (локальними) півбазами використовуються канали зв'язку прямого доступу. Обмін даними поміж взаємозв'язаними півбазами здійснюється без помітних обмежень на обсяги і характер інформації, що передається. Такі бази даних мають ряд переваг: просту побудову бази даних, зведення до мінімуму дублювання інформації, максимально уніфікацію методів зберігання, коректування і пошуку інформації.

Проте зосереджені бази даних в одному місці - вузлі мережі - мають цілий ряд недоліків: при централізації зберігання значно збільшується час на передачу інформації і за рахунком цього зростає час реакції системи; централізована система обмежена обсягами пам'яті ЕОМ тощо.

Розосереджені (або децентралізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в різних місцях - вузлах обчислювальної мережі. Обмін інформацією поміж під базами здійснюються з використанням каналів зв'язку. Як під бази розподіленої бази даних можуть використовуватись зосереджені (централізовані) бази даних і окремі (локальні) під бази. Обмін інформацією поміж взаємозв'язаними під базами здійснюється головним чином результатною (обробленою, узагальненою) інформацією. При виконанні запиту в таких системах використовується декомпозиція запиту на під запит до локальних під баз і паралельне виконання виділених під запитів у різних вузлах обчислювальної мережі.

Ці бази даних мають безперечні переваги у порівнянні з централізованими: обсяги пам'яті обмежені пам'яттю не однієї ЕОМ, а сумарною пам'яттю ЕОМ, які знаходяться в усіх вузлах мережі; зменшуються затрати на передавання інформації, так як у кожному вузлі знаходиться та інформація, яка необхідна конкретному користувачу і по можливості забезпечує всі його інформаційні потреби. Однак розосереджена база даних призводить до неминучого дублювання деякої інформації, безконтрольності її зростання, а також значно ускладнюється проблема зберігання несуперечності інформації.

Розглянута концепція розподілених баз даних знаходить широке розповсюдження при функціонуванні розподіленої обробки інформації. При цьому організація такої обробки інформації відбувається, як правило, в рамках системної автоматизованої обробки економічної інформації як в окремих структурних ланках, так і по об'єкту управління в цілому.

Організаційною передумовою застосування розподіленої обробки інформації є те, що в умовах ринкової ековоміки, при якій широко впроваджуються в практику господарського механізму госпрозрахунок, оренда тощо розвиваються процеси децентралізації управління об'єктом.

Технічною передумовою зазначених процесів є те. що одержують розповсюдження (і занадто ефективно) ПЕОМ, які прості в експлуатації і обслуговуванні, мають відносно низьку вартість і малі габарити тощо. Все це дозволяє наблизити їх до місць виникнення і первинного використання інформації про процеси, які відбуваються в виробничо-господарській діяльності об'єкта управління, а також розподілити їх на всіх рівнях управління цього об'єкта.

В умовах системної обробки інформації, колі концепція розподіленої обробки інформації реалізується на базі комплексів ПЕОМ і локальних мереж, знаходять широке використання АРМ керівників і фахівців різних рівнів об'єкта управління.

Якщо з БД працюють одночасно декілька користувачів, то в цьому випадку СУБД повинна забезпечувати коректну паралельну роботу всіх користувачів над одними і тими ж даними. Розрізняють розподілену обробку і розподілені БД.

Розподілена обробка - це обробка з використанням централізованої бази даних, доступ до якої може виконуватись з різних комп'ютерів мережі. Ця топологія часто називається «клієнт-сервер». В цій системі одні вузли - клієнти, а інші - сервери.

Сервер - комп'ютер, який надає деякі послуги іншим комп'ютерам, обмін повідомленнями з якими здійснюється за допомогою мережі, що їх з'єднує. Послуги полягають у наданні комп'ютеру, який звертається, ресурсів сервера (файлів, обчислювальних ресурсів і т.ін.) шляхом виконання вказаної програми і видачі результатів її роботи.

Клієнт - це процес, який посилає запит на обслуговування.

Розподілена база даних - це набір логічно зв'язаних між собою роздільних даних і їх описів, які фізично розподілені в деякій комп'ютерній мережі. Розподілена СУБД, в якій управління кожним із вузлів виконується зовсім автономно називається мультибазовою системою.

Розподілена СУБД - це програмна система, яка призначена для управління розподіленими базами даних і яка забезпечує прозорий доступ користувачів до розподіленої інформації.

Якщо всі вузли розподіленої системи використовують той самий тип СУБД, то така система називається гомогенною. Якщо вузли розподіленої системи використовують різні типи СУБД, які обробляють різні моделі даних, то така система називається гетерогенною.

Після завершення об'єднання локальних моделей може виникнути необхідність перевірити вірність отриманої глобальної моделі, як у відношенні правил нормалізації, так і у відношенні можливості виконання транзакцій, передбачених специфікаціями всіх представлень користувачів. Це викликано тим, що між окремими моделями може існувати несумісність або взаємне перекриття. Простий підхід до об'єднання декількох моделей передбачає, що спочатку об'єднуються дві моделі для отримання нової моделі, а потім до них послідовно додаються інші локальні моделі.

Централізоване розміщення передбачає, що на одному з вузлів створюється і зберігається єдина БД. Доступ до цієї БД мають всі користувачі мережі.

Фрагментоване розміщення передбачає, що БД ділиться на неперетинні фрагменти, кожен з яких розміщується в одному з вузлів системи.

Розміщення з повною реплікацією передбачає, що повна копія БД розміщується на кожному вузлі системи.

Розміщення з вибірковою реплікацією являє собою комбінацію методів фрагментування, реплікації й централізації. Одні масиви даних поділяються на фрагменти, інші реплікуються, останні зберігаються централізовано.

Реплікація це процес генерації і відтворювання декількох копій даних, які розміщуються на одному або декількох вузлах. Використання реплікацій дозволяє досягнути багатьох переваг (продуктивність, надійність зберігання даних, відновлення даних і т. ін.).

Оновлення даних, що реплікуються, може виконуватися синхронно й асинхронно. Синхронне оновлення передбачає, що всі копії реплікованих даних оновлюються одночасно з оновленням вихідної копії. Асинхронна реплікація передбачає, що оновлення реплікованих даних виконується із затримкою відносно оновлення вихідних даних.

Система підтримує фрагментацію, якщо дане відношення може бути поділене на частини або фрагменти при організації його фізичного зберігання. Фрагментація бажана для підвищення ефективності системи. В цьому випадку дані можуть зберігатися в тому місці, де вони найчастіше використовуються. Це дозволяє досягнути локалізації більшості операцій і зменшити трафік мережі. Крім того, виключається зберігання даних, які не використовуються локальними застосуваннями, що сприяє підвищенню захисту в системі. Для коректності фрагментації необхідно виконати правила:

- повнота - це означає, що кожен елемент даних з вихідного відношення, повинен бути присутнім щонайменше в одному фрагменті;

- підновленість - це означає, що вихідне відношення може бути відновлено з його фрагментів за допомогою реляційної алгебри;

- неперетинність - це означає, що один елемент не повинен бути присутнім в двох і більше фрагментах.

Фрагментація може бути вертикальна (по атрибутах) і горизонтальна (по кортежах).

Стандарт ADO - це технологія, яка забезпечує механізми взаємодії об'єктів з даними і застосуваннями. ADO також виконує роль інтерфейсу прикладного рівня з механізмами OLE DB.

Стандарт ADO.NET - це нова версія технології ADO. ADO.NET являє собою набір класів, який використовується для доступу до джерел даних в платформі.NET. ADO.NET використовує в якості стандарта мову XML для передачі даних.

2. Порядок і технологія рішення задач оперативного контролю в умовах функціонування та на базі сучасних автоматизованих інформаційних систем (АІС)

Управління підприємством (організацією, установою) полягає у цілеспрямованих діях суб'єктів на економічні об'єкти і здійснюється шляхом спрямування їх дій з метою отримання певних результатів.

Кожний керівник підприємства в процесі підготовки управлінського рішення виконує інформаційні функції, такі як:

- збір інформації;

- вивчення інформації;

- опрацювання та трансформування інформації;

- оцінювання інформації;

- аналіз інформації;

- розроблення варіантів рішення;

- видача нової (вихідної) інформації.

Тобто для прийняття управлінського рішення необхідний певний обсяг даних. Така інформація має бути своєчасною, точною, короткою, максимально вичерпною та легкодоступною для сприйняття. Інформація використовується на всіх ланках системи управління.

Як бачимо, усі складові системи управління використовують дані господарського обліку для виконання своїх функцій. Сам же облік, для виконання своїх функцій, не використовує інформацію ні одного з елементів системи управління.

Нас цікавить саме економічна інформація - дані, що відображають процеси, явища, об'єкти тощо, пов'язані з міжнародною економічною діяльністю підприємств з метою використання в процесі управління.

Для побудови будь-якої автоматизованої системи необхідно визначити певні показники та параметри, що будуть застосовуватись. Основний параметр - кількість інформації. Це конкретний набір кількісних та якісних показників, необхідних для вирішення певного завдання оперативного обліку з метою подальшого прийняття управлінського рішення.

Отже, основою будь-якої автоматизованої системи є інформація. Інформацією називаються дані про що-небудь або про кого-небудь, які є об'єктом зберігання, передачі або перетворення.

З метою управління фінансово-господарською діяльністю ми завжди використовуємо економічну інформацію. Економічна інформація розрізняється за функціями, стадіями, насиченістю, стабільністю, за належністю до об'єкта регулювання, за формою подання величин, за ознакою обробки, з позиції істинності тощо.

Сфера дії оперативного обліку (оперативно-технічного) та контролю постійно розширюється в процесі управління підприємством. Це пов'язано з тим, що в ринкових умовах господарювання збільшується конкуренція. А тому керівництву будь-якого підприємства необхідна достовірна оперативна інформація про фінансово-господарську діяльність для оперативного реагування (регулювання, втручання) на/в економічні процеси, явища та об'єкти.

Використання обчислювальної техніки та відповідного програмного забезпечення сприятиме досягненню цієї мети.

З розвитком автоматизованих систем і інформаційних технологій постає проблема їх застосування для вирішення задач фінансового контролю на підприємстві. Необхідність використання автоматизованих систем і інформаційних технологій для підвищення ефективності здійснення фінансового контролю за прийняттям управлінських рішень на підприємстві обумовлена наступними чинниками:

- значними об'ємами інформації підприємства, які необхідно обробити, проаналізувати і на основі одержаних результатів дати рекомендації щодо подальшого здійснення діяльності підприємства, запобігання в майбутньому помилок, зловживань, невідповідностей діючому законодавству;

- вимогами до швидкості проведення перевірок, забезпеченням їх високої якості. Застосування найпростіших обчислювальних машин дає можливість виконувати обчислювальні операції в 5-7 разів швидше і у 2-3 рази дешевше, ніж на звичайних рахівницях;

- трудомісткістю контрольних процедур, що вимагають використання багатьох арифметичних розрахунків, проведення різного роду аналізу. На багатьох підприємствах при проведенні контролю аналіз зводиться тільки до порівняння планових і фактичних показників. Автоматизація контролю підвищить ефективність прийняття рішення і надасть можливість проведення розрахунків різного ступеню складності, аналітичних процедур з використанням математичних і статистичних методів;

- специфікою і різноманіттям об'єктів перевірки (грошові кошти, необоротні активи, капітал та інші);

- циклічністю процесу фінансового контролю і його технологічного процесу. Правильно, коли перевірка носить систематичний характер і проводиться на підприємстві постійно. Якщо підприємство дуже велике, то перевірки на ньому здійснюються не так часто. Автоматизація вирішить цю проблему і дозволить проводити контроль систематично і повно. Для тих процедур контролю, які мають однакову методику проведення, з'являється можливість розробити єдину програму розрахунку;

- необхідністю швидкого і повного виявлення помилок. При використанні засобів автоматизованої обробки даних процес виявлення помилок полегшується і знижується ризик їх не виявлення.

Питанням автоматизації фінансового контролю стали займатися не так вже і давно на відміну від бухгалтерського обліку. Зараз на Україні жодна фірма-розробник програмних продуктів не займається автоматизацією фінансового контролю. Великі підприємства, на яких організована система фінансового контролю, самостійно розробляють програми для його автоматизації в рамках комплексної системи, або ж використовують зарубіжну продукцію - корпоративні системи, що мають модуль контролю.

Оскільки ринок програмного забезпечення (ПЗ) насичений бухгалтерськими програмами і програмами, які використовуються, наприклад, в цілях проведення економічного аналізу, то деякі підприємства почали пристосовувати їх для контролю. З цією метою розробники почали модернізовувати бухгалтерські програми шляхом розширення їх можливостей і додавання аналітичного модулю. Наприклад, програма «1С: Підприємство 8.0» дає можливість користувачу отримувати аналітичну інформацію по любому синтетичному і аналітичному рахунку, субрахунку, завдяки чому можна прослідкувати всі документи, операції, які були здійснені по об'єкту аналізу. Але цей вид контролю має недолік - якщо при введенні інформації або на іншому етапі роботи було здійснено помилку, то аналіз буде отриманий також з помилкою. Щоб її знайти фахівець повинен досить добре знати бухгалтерський облік і всі операції, які було здійснено на підприємстві. А це досить складно.

Програмне забезпечення, наведене в таблиці 1, використовується при проведенні фінансового контролю для рішення таких задач:

- прикладне програмне забезпечення ФК, призначене для користувача, використовується для: складання різних документів і поліпшення їх зовнішнього вигляду; формування тестів; виконання простих аналітичних процедур; для вироблення професійної думки про відповідність того або іншого запису (операції, документа та ін.) чинному законодавству і т. ін.;

- прикладне програмне забезпечення процедур ФК застосовується для: відновлення і ведення бухгалтерського, ретроспективного, багатоваріантного обліку; швидкого і достовірного пошуку документів, їх логічного об'єднання і організації, надійного зберігання і контролю доступу до них; моніторингу; організації перевірки звітних форм, довідок, податкових декларацій і ін.; проведення фінансового аналізу за допомогою різних методик і розрахунку великого числа економічних показників; розробки і аналізу бізнес-плану підприємства.;

- інтегровані системи застосовуються на великих підприємствах і для рішення цілей та задач фінансового контролю мають окремі модулі, призначені для автоматизації деяких контрольних задач;

- спеціальні програмні засоби ФК використовуються для: зіставлення даних різних файлів для визначення узгодженості сумісності даних; підсумовування, повторне впорядкування і переформатування даних; перевірки і аналізу записів з метою визначення якості, повноти, спроможності і правильності; тестування розрахунків і виконання перерахунку; зіставлення фактичних даних контролю із записами в системі бухгалтерського обліку; генерації звітів; оформлення вихідних документів і т. ін.

На ринку ПЗ представлено достатньо розробок для здійснення фінансового контролю, але вони орієнтовані на вирішення окремих прикладних задач або функцій (організаційно-оформлювальний аспект) і застосовуються або для проведення аналізу, або як допоміжний інструмент в діяльності контролера, внаслідок чого виникають істотні обмеження у використанні математичних методів, логічних операцій в області аналізу даних і формуванні експертних оцінок. Також багато розробок для бухгалтерського обліку, які застосовуються для проведення окремих процедур контролю, але безпосередньо систем автоматизації контролю досить мало.

Враховуючи різні аспекти проведення контролю в Україні, відпадає можливість використовувати потенціал західних розробок в цій області, навіть шляхом їх адаптації і «українізації». Основним бар'єром до їх використання є відмінності концептуального характеру між українською і сучасною західною системами контролю та відмінності в законодавстві, результатом чого є виникнення невідповідності (а іноді суперечностей) функціональних і технологічних вимог до подібних систем.

Визначивши необхідність автоматизації ФК та виявив недостатню забезпеченість вітчизняного ринку ПЗ відповідними автоматизованими системами, пропонується розробити автоматизовану систему фінансового контролю (АС ФК). Для цього спочатку визначити вимоги до майбутньої системи.

Автоматизована система фінансового контролю повинна відповідати наступним вимогам.

З позиції користувача це: висока швидкість системи (між введенням даних, розрахунком показників і отриманням результату не повинно бути великого проміжку часу, розрахунки повинні виконувалися практично миттєво); легкий доступ до правових систем (закони, постанови, стандарти і інші нормативно-правові акти); надійність роботи системи; стійкість системи в різних ситуаціях; гнучкість в нарощуванні і модифікації; адекватність і несуперечність закладених алгоритмів обробки інформації; «прозорі» і зрозумілі алгоритми обробки інформації; забезпечення безпеки за допомогою різних методів контролю і розмежування доступу до інформаційних ресурсів; зручність роботи, наочність і зрозумілість екранних і друкарських форм; можливість друку результатів одразу після введення даних і проведення розрахунків; зручний інтерфейс з автоматизованою системою бухгалтерського обліку і автоматизованою системою планування, які застосовуються на підприємстві; інформаційна технологія, на якій буде базуватися АС, повинна виконувати для контролера роль «підказчика», який радить не тільки, що робити, але і в якій послідовності; діалоговий характер, причому елемент «підказки» повинен органічно поєднуватися з актом відповіді контролера на поставлені питання.

Функціональні компоненти повинні надавати можливість конфігурувати систему відповідно до вимог на даний момент, включаючи реконфігурацію: залежно від змін в законодавстві; відповідно до вимог українського законодавства, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку і т. ін.

Інформаційно-програмне середовище повинне підтримувати наступний функціональний набір АРМ-контролера, включаючи: трансформацію бухгалтерської звітності; відновлення бухгалтерського обліку; можливість створювати екранні форми документів, створювати і редагувати будь-які вихідні документи (форми фінансової звітності, звіти про перевірку, звіти про виявлені порушення, помилки, аналітичні документи, рекомендації і т.д.); можливість інтеграції з різними прикладними системами, розробленими в різних середовищах (особливо з електронними таблицями, текстовими редакторами і з правовими базами даних і довідниками).

Вибрані засоби і методи інформаційної технології повинні мати високу швидкість роботи з великими об'ємами інформації; можливість реконфігурації обчислювальних потужностей; можливість створювати єдину базу зберігання довідкової і іншої інформації і т. ін. Важливою вимогою до інформаційно-програмного середовища АС ФК є наявність можливостей проведення розрахунків різного роду складності, аналітичних розрахунків з використанням статистичних і вірогідності методів.

Технологія повинна забезпечувати: незалежність функціональної структури проведення контролю від платформ, мережевого забезпечення, інфологічної структури баз даних, графічного інтерфейсу; в основі інформаційної технології повинна лежати достатньо проста об'єктно-орієнтована алгоритмічна мова, для того, щоб контролер міг вносити в АС ФК необхідні поправки, як у зв'язку з виявленими помилками, так і у зв'язку із змінами в законодавстві; відкритість технологічної і програмної архітектури; надійність засобів розмежування колективного доступу; автоматизований контроль ведення журналу звернення до виділених баз даних закритої інформації, включаючи програмний контроль цілісності даних.

При впровадженні АС ФК на підприємстві ця система повинна обов'язково мати зв'язок з іншими підсистемами системи управління для успішного її функціонування (рис. 1). Тому впровадження АС ФК доцільно в рамках інтегрованої системи управління підприємством. Якщо на підприємстві такі складові системи управління як облік, аналіз і планування будуть не автоматизовані, то в цьому випадку не має сенсу автоматизувати і контроль, оскільки при функціонуванні системи виникнуть складнощі, пов'язані з введенням інформації в систему. В рамках інтегрованої системи ця проблема відсутня, оскільки вихідна інформація інших АС буде вхідною інформацією АС ФК, а також буде використовуватися загальна інформаційна база.

Управління здійснюється у відповідності з нормативно-правовою базою (закони, накази, розпорядження, інструкції, рекомендації органів законодавчої влади та інші документи), нормативами підприємства, які стосуються його діяльності, установчими документами, обліковою політикою, внутрішніми наказами, розпорядженнями, а також внутрішньофірмовими стандартами.

Механізмом виступають виконавці - контролери, ревізори, працівники служб внутрішнього аудиту та компоненти системи обробки даних: програмне, математичне, інформаційне, організаційне, технічне, лінгвістичне, правове, ергономічне забезпечення.

Обробкою інформації буде процес перетворення вхідної інформації на вихідну, який здійснюється людино-машинним механізмом під управлінням нормативно-правового поля.

Функціонування АС ФК можна зрозуміти завдяки задачам, які буде виконувати майбутня система.

Склад задач можна доповнити ще такими задачами, як оцінка економічності й ефективності операцій, проведених на підприємстві; контроль політики і методу управління підприємством, організаційної структури підприємства, реальності, повноти, розташування, точності, класифікації облікових даних; перевірка рівня досягнення програмних цілей підприємства; перевірка підсумкових даних установленням взаємозв'язків між ними; виявлення причин і винуватців відхилень на основі бази знань; підтвердження вірогідності інформації, що міститься в бухгалтерській звітності і інші.

При розробці системи необхідно задачі, які вона буде вирішувати, класифікувати, оскільки деякі з них мають однакову технологію реалізації, однакові або різні характеристики:

- за функціями управління всі задачі відносяться до контрольних;

- за роллю в процесі управління перелічені задачі є тільки економічного характеру;

- за характером перетворення в основному задачі обчислювальні, але підзадачі задач аналізу, прогнозування, оцінки суттєвості і тих задач, які потребують оцінки, створення моделей, неординарних рішень, - будуть задачами прийняття рішень.

Імітаційними є такі задачі - імітація облікових даних для планування і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства, імітація облікового процесу з метою одержання необхідної інформації для управління підприємством, перевірка відповідності даних інвентаризації фактичним даним вибірковою імітацією процесу інвентаризації і звірянням її результатів з фактичними даними та інші.

Значна частина задач може бути вирішена в рамках інтелектуальних систем - порадчих, експертних та прийняття рішень з використанням баз знань. Побудова системи, на наш погляд, не виключає необхідності рішення оригінальних локальних, з позицій функціональності, задач. Їх розробка повинна здійснюватися з використанням доступних для спеціалістів контролю інструментальних засобів програмування і орієнтацією на використання в умовах конкретного середовища проведення фінансового контролю.

Список використаної літератури

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 2000 р. №996-ХІV.

Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. №291 // Податки та бухгалтерський облік. - 2002. - №3.

Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств // Все про бухгалтерський облік, 2001 р., №11.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищ. навч. закладів спец. 7.050106 «Облік і аудит». 2-ге вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2014. - 544 с.

Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2013. - 140 с.

Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2012. - 214 с.

Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2013. - 400 с.

Завгородній В.П. Організація АРМ бухгалтера з обліку закриття операційних та результативних рахунків // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - №5. - С. 24.

Іванов К.А. Деякі методологічні підходи до автоматизації бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - №4. - 2014. - С. 10.

Калюга Є. Сучасний стан та шляхи поліпшення господарського контролю із застосуванням комп'ютерної техніки // Вісник податкової служби України. - №44. - 2014. - С. 17.

Канурна З.Ф. Автоматизація бухгалтерського обліку в сучасних умовах // Продуктивність. - 2014. №11. - С. 20.

Размещено на Allbest.ru