Хімічна таблиця Менделєєва

Характеристика об'єктно-орієнтованої мови програмування Java. Розробка програми з кнопками доступу до хімічної таблиці, списку елементів та додаткової інформації про програму та про продукт (ким був розроблений та звідки була взята інформація для нього).

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2014
Размер файла 2,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Природничо-гуманітарний коледж

ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

ЗВІТНА РОБОТА
з навчальної практики з програмування мовою Java
на тему: «Хімічна таблиця Менделєєва»

Ковтюк Роберт

студент III курсу

групи КН-32

денної форми навчання

Ужгород 2013

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Загальні відомості

1.2 Опис предметної області та постановка задачі

1.3 Обґрунтування вибору методу розв'язку задачі

2. Практична частина

2.1 Інформаційна структура та функціональні частини програми

2.2 Вхідні-вихідні дані

2.3 Опис алгоритму

2.4 Тестування моделі

2.5 Інтерфейс та керівництво користувача

Висновок

Список використаної літератури

Додаток 1. Лістинг програми

Додаток 2. Блок-схема

Вступ

У сучасному житті людини дуже важливу частину відіграє різноманітна техніка: автомобілі, мобільні телефони, побутова техніка та інші. Але найчастіше самою розповсюдженою технікою є комп'ютер. Майже кожна цивілізована людина має свій комп'ютер.

Зрозуміло, щоб вони працювали, потрібно створювати програми різноманітного характеру : для роботи, для навчання, для розваг, для зручності користувача та багато інших. Програма розроблена для користувачів, які навчаються, або мають роботу яка зв'язана з хімічними елементами.

Мета програми ознайомити користувача з інформацією про хімічну таблицю Менделєєва. Для цього було зроблено максимально простий та зручний інтерфейс, який дозволяє користуватись програмою людиною, яка не досконально може працювати з комп'ютером. Тим самим програма є не тільки простою в розумінні, а й корисною для користувача.

1. Теоретична частина

1.1 Загальні відомості

Java -- об'єктно-орієнтована мова програмування, випущена компанією Sun Microsystems у 1995 році як основний компонент платформи Java. Зараз мовою займається компанія Oracle, яка придбала Sun Microsystems у 2009 році. Синтаксис мови багато в чому походить від C та C++. У офіційній реалізації, Java програми компілюються у байткод, який при виконанні інтерпретується віртуальною машиною для конкретної платформи. Oracle надає компілятор Java та віртуальну машину Java, які задовольняють специфікації Java Community Process, під ліцезією GNU General Public License.

Мова значно запозичила синтаксис із C і C++. Зокрема, взято за основу об'єктну модель С++, проте її модифіковано. Усунуто можливість появи деяких конфліктних ситуацій, що могли виникнути через помилки програміста та полегшено сам процес розробки об'єктно-орієнтованих програм. Ряд дій, які в С/C++ повинні здійснювати програмісти, доручено віртуальній машині. Передусім, Java розроблялась як платформо-незалежна мова, тому вона має менше низькорівневих можливостей для роботи з апаратним забезпеченням. За необхідності таких дій java дозволяє викликати підпрограми, написані іншими мовами програмування. Java вплинула на розвиток J++, що розроблялась компанією Microsoft.

Роботу над J++ було зупинено через судовий позов компанії Sun Microsystems, оскільки ця мова програмування була модифікацією Java. Пізніше в новій платформі Microsoft .NET випустило J#, щоб полегшити міграцію програмістів J++ або Java на нову платформу. З часом нова мова програмування С#, стала основною мовою платформи, перейнявши багато чого з Java. J# востаннє включався в версію Microsoft Visual Studio 2005. Мова сценаріїв JavaScript має схожу із Java назву і синтаксис, але не пов'язана із Java.

Головним мотивом створення Java була потреба в мові програмування, яка б не залежала від платформи (тобто від архітектури) і яку можна було б використовувати для створення програмного забезпечення, яке вбудовується в різноманітні побутові електронні прилади, такі як мобільні засоби зв'язку, пристрої дистанційного керування тощо.

Досить скоро майже всі найпопулярніші тогочасні веб-оглядачі отримали можливість запускати «безпечні» для системи Java аплети всередині веб-сторінок. У грудні 1998 р. Sun Microsystems випустила Java 2 (спершу під назвою J2SE 1.2), де було реалізовано декілька конфігурацій для різних типів платформ. Наприклад, J2EE призначалася для створення корпоративних застосунків, а значно урізана J2ME для приладів з обмеженими ресурсами, таких як мобільні телефони. У 2006 році в маркетингових цілях, Версії J2 було перейменовано у Java EE, Java ME та Java SE, відповідно.

На противагу C++, Java об'єктно-орієнтованіша. Всі дані і дії групуються в класи об'єктів. Виключенням з повної об'єктності (як скажімо в Smalltalk) є примітивні типи (int, float тощо). Це було свідомим рішенням проектувальників мови задля збільшення швидкості. Через це, Java не вважається повністю об'єктно-орієнтовною мовою.

У Java всі об'єкти є похідними від головного об'єкта (він називається просто Object), з якого вони успадковують базову поведінку і властивості.

Хоча у C++ вперше стало доступне множинне успадкування, але у Java можливе тільки одинарне успадкування, завдяки чому виключається можливість конфліктів між членами класу (методи і змінні), які успадковуються від базових класів.

Стандартні бібліотеки забезпечують загальний спосіб доступу до таких платформозалежних особливостей, як обробка графіки, багатопотоковість та роботу з мережами. У деяких версіях задля збільшення продуктивності JVM, байт-код можна компілювати у машинний код до або під час виконання програми.

Основна перевага використання байт-коду -- це портативність. Тим не менш, додаткові витрати на інтерпретацію означають, що інтерпретовані програми будуть майже завжди працювати повільніше, ніж скомпільовані у машинний код, і саме тому Java одержала репутацію «повільної» мови. Проте, цей розрив суттєво скоротився після введення декількох методів оптимізації у сучасних реалізаціях JVM.

Одним із таких методів є англ. just-in-time (JIT) компіляція, що перетворює Java байт-код у машинний під час першого запуску програми, а потім кешує його. У результаті, така програма запускається і виконується швидше, ніж простий інтерпретований код, але ціною додаткових витрат на компіляцію під час виконання. Складніші віртуальні машини також використовують динамічну рекомпіляцію, яка полягає в тому, що В. М. аналізує поведінку запущеної програми й вибірково рекомпілює та оптимізує певні її частини. З використанням динамічної рекомпіляції можна досягти більшого рівня оптимізації, ніж за статичної компіляції, оскільки динамічний компілятор може робити оптимізації на базі знань про довкілля періоду виконання та про завантажені класи. До того ж, він може виявляти так звані гарячі точки (англ. hot spots) --- частини програми, найчастіше внутрішні цикли, які займають найбільше часу при виконанні. JIT компіляція та динамічна рекомпіляція збільшує швидкість Java програм, не втрачаючи при цьому портативності.

Існує ще одна технологія оптимізації байткоду, широко відома як статична компіляція, або англ. ahead-of-time (AOT) компіляція. Цей метод передбачає, як і традиційні компілятори, безпосередню компіляцію у машинний код. Це забезпечує хороші показники в порівнянні з інтерпретацією, але за рахунок втрати переносності: скомпільовану таким способом програму можна запустити тільки на одній, цільовій платформі.

Швидкість офіційної віртуальної машини Java значно покращилася з моменту випуску ранніх версій, до того ж, деякі випробування показали, що продуктивність JIT компіляторів у порівнянні зі звичайними компіляторами у машинний код майже однакова. Проте ефективність компіляторів не завжди свідчить про швидкість виконання скомпільованого коду, тільки ретельне тестування може виявити справжню ефективність у даній системі.

Java використовує автоматичний збирач сміття для керування пам'яттю під час життєвого циклу об'єкта. Програміст вирішує, коли створювати об'єкти, а віртуальна машина відповідальна за звільнення пам'яті після того, як об'єкт стає непотрібним. Коли до певного об'єкта вже не залишається посилань, збирач сміття може автоматично прибирати його із пам'яті. Проте, витік пам'яті все ж може статися, якщо код, написаний програмістом, має посилання на вже непотрібні об'єкти, наприклад на об'єкти, що зберігаються у діючих контейнерах.

Прибирання сміття дозволене у будь-який час. В ідеалі воно відбувається під час бездіяльності програми. Збірка сміття автоматично форсується при нестачі вільної пам'яті в купі для розміщення нового об'єкта, що може призводити до кількасекундного зависання. Тому існують реалізації віртуальної машини Java з прибиральником сміття спеціально створеним для програмування систем реального часу.

Java не має підтримки вказівників у стилі C/C++. Це зроблено задля безпеки й надійності, аби дозволити збирачу сміття переміщувати вказівникові об'єкти.

1.2 Опис предметної області та постановка задачі

Задача програми - забезпечити найлегший спосіб до даних, які вона у собі містить. Також, забезпечити легке зчитування та подальше використання інформації. Задача програміста - зібрати все це у 1 програмі з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом та швидкісними переходами між даними.

У програмі використані стандартні компоненти мови програмування Java для зручності та зрозумілості користувачеві. В основному це кнопки для відкриття таблиці та відкриття списку елементів хімічної таблиці інформація про яких знаходиться в окремому текстовому полі для зчитування та копіювання в цілях користувача.

Програма буде працювати в 4 формах. 1 форма - це головна форма, в якій є кнопки доступу до: хімічної таблиці, списку елементів та додаткової інформації про програму. 2 та 3 форма - це форми з інформативним напрямком. В другій формі знаходиться список елементів та інформація про кожного з них, в третій сама хімічна таблиця. 4 форма надає інформацію про продукт, ким був розроблений та звідки була взята інформація для нього.

1.3 Обґрунтування вибору методу розв'язку задачі

Для роботи такої програми треба зібрати багато інформації в одному проекті, для цього потрібно було б використати багато форм, що призвело б до зменшення швидкодії програми. Тому для вирішення цієї проблеми було використано компоненти jList та jTextArea. Зручність цих компонентів в їх взаємодії, при вибору компонента в jList інформація про нього була виведена в jTextArea, але для того щоб користувач ненавмисно не видалив текст, редагування було заблоковано.

Для хімічної таблиці використано було компонент jLabael для відображення таблиці та jTabbePane для переключення між таблицями.

Також до програми було створено невеликий розділ з додатковою інформацією, де користувач може дізнатися більше про програмний продукт (ким був створений, чи достовірна інформація, як працювати з програмою).

В роботі було використано найбільший раціональний, компактний та практичний спосіб задля розв'язку цього завдання, в результаті чого була створена програма, яка є доступною для будь-якого користувача і до неї була розроблена інструкція користувача з усіма потрібними даними та визначеннями, які допомагають краще ознайомитися з даною програмою.

2. Практична частина

2.1 Інформаційна структура та функціональні частини програми

У програмі є декілька форм, які виконують роль надання інформації для користувача.

Перша форма є головною на ній створено декілька кнопок для відкриття та перехід в інші форми.

Рис 2.1 Кнопки переходу та відкриття форм

В другій формі вибору елемента є два текстові поля. В першому виконується пошук та вибір елемента а в іншому показані дані про нього.

Рис 2.2 Текстові поля другої форми

В третій формі - «Таблиця», надано таблицю хімічних елементів та коротка інформація про кожного з них.

В четвертій формі знаходиться додаткова інформація про користувача яка відображається в текстовому полі, та не може бути зміненою користувачем.

2.2 Вхідні-вихідні дані

В даній програмі вхідних даних, які вводить користувач немає. Він не має доступу до зміни вже введеної інформації.

До вихідних даних відносяться компоненти jList та jTextArea в них користувач може прочитати та скопіювати данні необхідні для роботи. Також компонент Label, в якому інформація про поле або форм.

Рис. 2.3 Компонент jList

Рис. 2.4 Компонент jTextArea

Меня

Рис. 2.5 Компонент jLabel

2.3 Опис алгоритму

В даній програмі алгоритм розроблений якомога найкраще для користувача.

При запуску програми користувачу показано чотири кнопки, в залежності від того, як він хоче, щоб для нього відображалась інформація інформації. Тобто користувач має можливість сам обрати як буде подана для нього інформація.

Якщо натиснута перша кнопка то викликається вікно з списком елементів та даними про конкретно вибраний елемент. Пошук елементу можна виконувати прямо на списку, вводячи назву елементу.

Якщо натиснута друга кнопка то викличеться вікно з вибором таблиці, яка краще підходить для користувача.

При натисненні третьої кнопки викликається вікно з вибором додаткової інформації про програмний продукт.

Четверта кнопка відповідає за закриття та вихід з програми.

2.4 Тестування моделі

Рис. 2.6 Відкриття програми

Рис. 2.7 Вікно вибору елемента

Рис. 2.8 Вікно хімічної таблиці вкладка «Таблиця всіх хімічних елементів»

Рис. 2.9 Вікно хімічної таблиці вкладка «Таблиця основних хімічних елементів»

Рис. 2.10 Вікно додаткової інформації вкладка «Допомога»

Рис. 2.11 Вікно додаткової інформації вкладка «Інформація про продукт»

2.5 Інтерфейс та керівництво користувача

Інтерфейс програми зроблений якнайбільш сприятливим для користувача, навіть інтуїтивним, не потребуючим пояснень.

Програма запускається шляхом подвійного натиску на виконуваний файл «Хімічна таблиця».

При запуску програми відкриється головне вікно програми «Меню», на ній будуть розташовані кнопки «Вибір елемента», «Таблиця», «Додаткова інформація».

При натисненні кнопки "Вибору елементу" відкривається нове вікно програми. В цьому вікні є два текстові поля, в першому є список хімічних елементів таблиці. При натиснення на будь-який елемент списку, в другому текстовому вікні показана інформація про вибраний елемент. На цьому списку можна виконувати пошук елемента ввівши назву елемента.

Рис. 2.11 Виконуваний файл «Хімічна таблиця»

При натисненні кнопки "Таблиця" відкривається нове вікно програми.

В цьому вікні є дві вкладки в кожній з яких зображена своя хімічна таблиця. Це таблиці основних та всіх хімічних елементів, та короткі відомості про кожен елемент.

При натисненні кнопки "Додаткова інформація" відкривається нове вікно програми. В цьому вікні знаходяться дві вкладки: «Допомога» та «Інформація про продукт». В першій вкладці надається інформативна довідка про роботу з програмою, а в другій інформація про саму програму.

Для того щоб користувач не навмисно видалив важливу інформацію всі текстові вікна було запрограмовані так, що не підлягають редагуванню.

Для виходу з програми потрібно нажати на кнопку «Вихід», яка знаходиться на головному вікні програми.

Висновок

Важливою перевагою цієї конкретної програми є її простота, бо кожен намагається знайти речі, які будуть зручні у використанні і прості в освоєнні.

Інтерфейс програми зроблений якнайбільш сприятливим для користувача, навіть інтуїтивним, не потребуючим пояснень. Важливою можливістю є користувач може на вибір вибрати більш сприятливу подачу інформації для нього, що надає економію його часу.

Отже, зібравши увесь опрацьований матеріал, можна стверджувати, що робота, виконана згідно всіх встановлених норм та правил, які спрощують використання основної програми і роблять її доступнішою для майбутніх користувачів, при цьому використовуючи досить таки прості елементи мови програмування Java.

Під час, виконання практичної роботи було здобуто ряд корисних навичок та вдосконалено знання роботи з мовою програмування Java та роботи з інтерфейсом NetBeans, в ході роботи також вивчено нові компоненти, їх властивості, і закріплені знання по програмуванню.

хімічний програма java інформація

Перелік рекомендованої літератури

1. Хорстман Кей С., Корнел Гари Java 2. Библиотека профиссионала т.1 Основы, 7-е изд., М: «Вильямс» 2007 - 896 c.

2. Хорстман Кей С., Корнел Гари Java 2. Библиотека профиссионала т.2 Тонкости програмирования, 7-е изд., М: «Вильямс» 2007 - 1168 c.

3. Дейтел Харви, „Как программировать на Java” пер. с англ. под ред. В.В. Тимофеева

4. Уолтер Савитч, „Язык Java. Курс программирования”, 2-е издание - Вильямс, 2002 р.

5. Хортон А. „Java 2” т.1 Лори, 2008 486 c.

6. Хортон А. „Java 2” т.2 Лори, 2008 488 c.

7. Ноутон П., Шилдт Г. «Java 2. Наиболее полное руководство», БХВ, 2002 1072 с.

8. Экель Б., «Философия Java. Библиотека програмиста» 4-е изд. - СПб.:Питер, 2009. 640 с.

Додаток 1. Лістинг програми

Elements.java

package Form;

import java.awt.*;

import java.awt.event.*;

import java.text.Normalizer.Form;

import javax.swing.*;

import javax.swing.event.*;

public class Elements extends javax.swing.JFrame {

//Form jList2; int ID = jList2.getSelectedIndex();

public Elements() {

initComponents();

}

@SuppressWarnings("unchecked")

// <editor-fold defaultstate="collapsed" desc="Generated Code">

private void initComponents() {

jScrollPane2 = new javax.swing.JScrollPane();

jList2 = new javax.swing.JList();

jScrollPane1 = new javax.swing.JScrollPane();

jTextArea1 = new javax.swing.JTextArea();

filler1 = new javax.swing.Box.Filler(new java.awt.Dimension(0, 0), new java.awt.Dimension(0, 0), new java.awt.Dimension(0, 32767));

jLabel1 = new javax.swing.JLabel();

jLabel2 = new javax.swing.JLabel();

setDefaultCloseOperation(javax.swing.WindowConstants.DISPOSE_ON_CLOSE);

setTitle("Вибір елемента ");

setResizable(false);

int ID = jList2.getSelectedIndex();

jList2.setModel(new javax.swing.AbstractListModel() {

String[] strings = { "Азот\t", "Актиній\t", "Алюміній\t", "Америцій\t", "Аргон\t", "Арсен\t", "Астат\t", "Барій\t", "Берилій\t", "Берклій\t", "Бор\t", "Борій\t", "Бром\t", "Ванадій\t", "Вісмут\t", "Водень\t", "Вольфрам\t", "Вуглець\t", "Гадоліній\t", "Галій\t", "Ганій\t", "Гасій\t", "Гафній\t", "Гелій\t", "Германій\t", "Гольмій\t", "Дармштадтій", "Джоліотій\t", "Диспрозій\t", "Дубній\t", "Ейнштейній\t", "Ербій\t", "Європій\t", "Залізо\t", "Золото\t", "Індій\t", "Іридій\t", "Ітербій\t", "Ітрій\t", "Йод\t", "Кадмій\t", "Калій\t", "Каліфорній\t", "Кальцій\t", "Кисень\t", "Кобальт\t", "Кремній\t", "Криптон\t", "Ксенон\t", "Кюрій", "Лантан\t", "Літій\t", "Лоуренсій\t", "Лютецій\t", "Магній\t", "Майтнерій\t", "Манган\t", "Менделєвій\t", "Мідь\t", "Молібден\t", "Натрій\t", "Неодим\t", "Неон\t", "Нептуній\t", "Нікель", "Ніобій\t", "Нобелій\t", "Олово (цина)\t", "Осмій\t", "Паладій\t", "Платина\t", "Плутоній\t", "Полоній\t", "Празеодим\t", "Прометій\t", "Протактиній\t", "Радій\t", "Радон\t", "Резерфордій\t", "Реній\t", "Родій\t", "Ртуть\t", "Рубідій\t", "Рутеній\t", "Самарій\t", "Свинець (оливо)\t", "Селен\t", "Сіборгій\t", "Сірка\t", "Скандій\t", "Срібло\t", "Стибій\t", "Стронцій\t", "Талій\t", "Тантал\t", "Телур\t", "Тербій\t", "Технецій\t", "Титан\t", "Торій\t", "Тулій\t", "Унунбій\t", "Унунгексій\t", "Унунквадій\t", "Унуннілій\t", "Унуноктій\t", "Унунпентій\t", "Унунсептій\t", "Унунтрій\t", "Унунуній\t", "Уран\t", "Фермій\t", "Фосфор\t", "Францій\t", "Фтор\t", "Хлор\t", "Хром\t", "Цезій\t", "Церій\t", "Цинк\t", "Цирконій\t" };

public int getSize() { return strings.length; }

public Object getElementAt(int i) { return strings[i]; }

});

jList2.setSelectionMode(javax.swing.ListSelectionModel.SINGLE_INTERVAL_SELECTION);

jList2.addListSelectionListener(new javax.swing.event.ListSelectionListener() {

public void valueChanged(javax.swing.event.ListSelectionEvent evt) {

jList2ValueChanged(evt);

}

});

jScrollPane2.setViewportView(jList2);

jTextArea1.setEditable(false);

jTextArea1.setColumns(20);

jTextArea1.setFont(new java.awt.Font("Monospaced", 0, 14)); // NOI18N

jTextArea1.setRows(5);

jTextArea1.setText("Елемент не вибрано...");

jScrollPane1.setViewportView(jTextArea1);

jLabel1.setText("Вибір елемента");

jLabel2.setText("Інформація про вибраний елемент");

javax.swing.GroupLayout layout = new javax.swing.GroupLayout(getContentPane());

getContentPane().setLayout(layout);

layout.setHorizontalGroup(

layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addGroup(layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addComponent(jScrollPane2, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE, 142, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE)

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addContainerGap()

.addComponent(jLabel1, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE, 142, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE)))

.addGroup(layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addGap(8, 8, 8)

.addComponent(jScrollPane1)

.addPreferredGap(javax.swing.LayoutStyle.ComponentPlacement.RELATED)

.addComponent(filler1, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE))

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addGap(18, 18, 18)

.addComponent(jLabel2, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, Short.MAX_VALUE)

.addGap(157, 157, 157))))

);

layout.setVerticalGroup(

layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addGroup(layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addComponent(jLabel1, javax.swing.GroupLayout.Alignment.TRAILING, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, Short.MAX_VALUE)

.addComponent(jLabel2))

.addGroup(layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING)

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addPreferredGap(javax.swing.LayoutStyle.ComponentPlacement.RELATED, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, Short.MAX_VALUE)

.addGroup(layout.createParallelGroup(javax.swing.GroupLayout.Alignment.LEADING, false)

.addComponent(jScrollPane1)

.addComponent(jScrollPane2, javax.swing.GroupLayout.DEFAULT_SIZE, 290, Short.MAX_VALUE))

.addContainerGap())

.addGroup(layout.createSequentialGroup()

.addGap(108, 108, 108)

.addComponent(filler1, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE, 83, javax.swing.GroupLayout.PREFERRED_SIZE)

.addContainerGap(118, Short.MAX_VALUE))))

);

pack();

}// </editor-fold>

private void jList2ValueChanged(javax.swing.event.ListSelectionEvent evt) {

int ind = jList2.getSelectedIndex();

if (ind == 0) jTextArea1.setText("Нітроген (N)\n" +

"Атомний номер 7\n" +

"Зовнішній виглядпростої речовини:\n"+"Газ без кольору запаху і смаку\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса(молярна маса) = 14,00674 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 92 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон)\n1401,5(14,53) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2 2p3\n");

if (ind == 1) jTextArea1.setText("Актиній (Ac)\n" +

"Атомний номер 89\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини\nважкий сріблясто-білий радіоактивний метал\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n227,0278 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 188 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон)\n665,5(6,90) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 6d1 7s2\n");

if (ind == 2) jTextArea1.setText("Алюміній (Al)\n" +

"Атомний номер 13\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини м'який, легкий,\n" +

"сріблясто-білий метал"+"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 26,981539 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 143 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) 577,2(5,98) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ne] 3s2 3p1");

if (ind == 3) jTextArea1.setText("Америцій (Am)\n" +

"Атомний номер 95\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини\nсріблясто-білий радіоактивний метал\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n243,0614 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома\n173 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон)\n0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f7 7s2");

if (ind == 4) jTextArea1.setText("Аргон (Ar)\n" +

"Атомний номер 18\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини\nінертний газ, без кольору і запаху\n"+

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 39,948 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 2- пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 1519,6(15,75) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ne] 3s2 3p6");

if (ind == 5) jTextArea1.setText("Арсен (As)\n" +

"Атомний номер 33\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nкрихкий напівметал" +

"сталевого кольору\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n74,92159 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n946,2(9,81) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s2 4p3");

if (ind == 6) jTextArea1.setText("Астат (At)\n" +

"Атомний номер 85\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nНестабільный,\n" +

"радіактивний галоген\n" +

"\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 209.9871 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома {{{5}}} пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n916.3 (9.50) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p5");

if (ind == 7) jTextArea1.setText("Барій (Ba)\n" +

"Атомний номер 56\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nм'ягкий, трохи в'язкий\n" +

"сріблясто-білий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n137,327 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 222 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n502,5 (5,21) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 6s2");

if (ind == 8) jTextArea1.setText("Берилій (Be)\n" +

"Атомний номер 4\n" +

"Зовнішній виглядпростої речовини \nтвердий, крихкий метал світло-сірого кольору\n" +

"\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 9,01218 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 112 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n898,8(9,32) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2");

if (ind == 9) jTextArea1.setText("Берклій (Bk)\n" +

"Атомний номер 97\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nрадіоактивний метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n247,0703 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 297 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f9 7s2");

if (ind == 10) jTextArea1.setText("Бор (B)\n" +

"Атомний номер 5\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nтвердий, крихкий,\n" +

"чорний напівметал\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n10,811 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 98 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n800,2(8,29) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2 2p1");

if (ind == 11) jTextArea1.setText("Борій (Bh)\n" +

"Атомний номер 107\n" +

"Зовнішній виглядпростої речовини не відомий");

if (ind == 12) jTextArea1.setText("Бром (Br)\n" +

"Атомний номер 35\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"червоно-бура рідина з\n" +

"сильним неприємним запахом\n" + "Атомна маса(молярна маса) \n79,904 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n1142,0 (11,84) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s2 4p5");

if (ind == 13) jTextArea1.setText("Ванадій (V)\n" +

"Атомний номер 23\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини м'ягкий, ковкий,\n" +

"сріблясто-білий метал\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 50,9415 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 134 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 650,1(6,74) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d3 4s2");

if (ind == 14) jTextArea1.setText("Бісмут (Bi)\n" +

"Атомний номер 83\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини твердий, крихкий метал\n" +

"сріблистого кольору з\n" +

"рожевим відтінком\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 208,98037 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 170 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 702,9(7,29) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p3");

if (ind == 15) jTextArea1.setText("Гідроген (H)\n" +

"Атомний номер 1\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nГаз без кольору, запаху і смаку\n" +

"Світимість водню в катодній трубці\n" +

"\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 1,00794 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 79 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n1311,3 кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація 1s1");

if (ind == 16) jTextArea1.setText("Вольфрам (W)\n" +

"Атомний номер 74\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \nТугоплавкий, міцний\n" +

"метал сріблястого або білого\n" +

"кольору\n" +

"Стрижні з надчистого (99,98%) вольфраму з кристалічними наростами. \nКольори іризації завдяки тонкій плівці оксиду вольфраму. \nДля порівняння подано куб об'ємом 1 см?.\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n183,84 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 141 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n769,7(7,98) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація \n[Xe] 4f14 5d4 6s2");

if (ind == 17) jTextArea1.setText("Карбон (C)\n" +

"Атомний номер 6\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини матово-чорний (графіт)\n" +

"прозорий (алмаз)\n" +

"\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 12,011 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 91 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 1085,7(11,25) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2 2p2");

if (ind == 18) jTextArea1.setText("Гадоліній (Gd)\n" +

"Атомний номер 64\n" +

"Зовнішній виглядпростої речовини \nм'ягкий, в'язкий, сріблясто-білий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n157,25 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 179 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n594,2(6,16) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація \n[Xe] 4f7 5d1 6s2");

if (ind == 19) jTextArea1.setText("Галій (Ґалій) (Ga)\n" +

"Атомний номер 31\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини Gallium crystals.jpg\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n69,723 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 130 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n578,8 кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація \n[Ar] 3d10 4s2 4р1");

if (ind == 20) jTextArea1.setText("Дубній (Db)\n" +

"Атомний номер 105\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини\nНевідомий, ймовірно сріблясто-білий\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n262 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f14 6d3 7s2");

if (ind == 21) jTextArea1.setText("Гасій (Hs) - хімічний елемент з атомним номером 108.");

if (ind == 22) jTextArea1.setText("Гафній (Hf)\n" +

"Атомний номер 72\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини\nСріблястий ковкий метал\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n178,49 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 167 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон)\n575,2 (5,96) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація\n[Xe] 4f14 5d2 6s2");

if (ind == 23) jTextArea1.setText("Гелій (He)\n" +

"Атомний номер 2\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини інертний газ\n" +

"без кольору і запаху\n" +

"Атомна маса(молярна маса)\n4,002602 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 28 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон)\n2361,3(24,47) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація\n1s2");

if (ind == 24) jTextArea1.setText("Германій (Ge)\n" +

"Атомний номер 32\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"світло-сірий металоїд\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n" +

"72,61 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 137 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"760,0(7,88) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s2 4p2");

if (ind == 25) jTextArea1.setText("Гольмій (Ho)\n" +

"Атомний номер 67\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Порівняно м'який, ковкий , глянцюватий сріблястий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"164,93032 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 179 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"574,0(5,95) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f11 6s2");

if (ind == 26) jTextArea1.setText("Дармштадтій (Ds)\n" +

"Атомний номер 110\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини Метал, ймовірно знаходиться\n" +

"в твердому стані при 298 K (25 °C).\n" +

"Колір невідомий, але, ймовірно,\n" +

"металічний та сріблясто-білий або сірий\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 271 а.о.м. (г/моль)");

if (ind == 27) jTextArea1.setText("Дубній (Db)\n" +

"Атомний номер 105\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Невідомий, ймовірно сріблясто-білий\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"262 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f14 6d3 7s2");

if (ind == 28) jTextArea1.setText("Диспрозій (Dy)\n" +

"Атомний номер 66\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини\nм'ягкий, сріблястий метал\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 162,50 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 180 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 567,0(5,88) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f10 6s2");

if (ind == 29) jTextArea1.setText("Дубній (Db)\n" +

"Атомний номер 105\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Невідомий, ймовірно сріблясто-білий\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"262 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f14 6d3 7s2");

if (ind == 30) jTextArea1.setText("Ейнштейній (Es)\n" +

"Атомний номер 99\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"252,083 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 292 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f11 7s2");

if (ind == 31) jTextArea1.setText("Ербій (Er)\n" +

"Атомний номер 68\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"м'ягкий, ковкий сріблястий метал \n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"167,26 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 178 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"581,0(6,02) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f12 6s2");

if (ind == 32) jTextArea1.setText("Європій (Eu)\n" +

"Атомний номер 63\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"м'ягкий, сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"151,965 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 199 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"546,9(5,67) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f7 6s2");

if (ind == 33) jTextArea1.setText("Ферум (Fe)\n" +

"Атомний номер 26\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"ковкий, в'язкий сріблясто-білий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"55,847 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 126 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"759,1(7,87) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d6 4s2");

if (ind == 34) jTextArea1.setText("Золото (Au)\n" +

"Атомний номер 79\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"М'який, в'язкий, ковкий, жовтий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"196,96654 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 146 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"889,3(9,22) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 5p6 5d10 6s1");

if (ind == 35) jTextArea1.setText("Індій (In)\n" +

"Атомний номер 49\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"дуже м'який сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 114,818 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 166 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"558,0(5,78) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p1\n" +

"\n" +

"");

if (ind == 36) jTextArea1.setText("Іридій (Ir)\n" +

"Атомний номер 77\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Білий крихкий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"192,22 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 136 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"868,1(9,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d7 6s2");

if (ind == 37) jTextArea1.setText("Ітербій (Yb)\n" +

"Атомний номер 70\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблястий, в'язкий і ковкий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"173,04 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 194 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"603,0(6,25) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 6s2");

if (ind == 38) jTextArea1.setText("Ітрій (Y)\n" +

"Атомний номер 39\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблястий, в'язкий, досить хімічно активний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"88,90585 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 178 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"615,4(6,38) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d1 5s2");

if (ind == 39) jTextArea1.setText("Йод (I)\n" +

"Атомний номер 53\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"блискучі темно-коричневі кристали Кристали йоду\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"126,90447 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 136 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"1 008,3 (10,45) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p5");

if (ind == 40) jTextArea1.setText("Kадмій (Cd) \n" +

" \n" +

" Загальні відомості\n" +

"Назва - Кадмій \n" +

"Позначення - Cd \n" +

"Номеp - 48\n" +

"Хімічна група перехідні метали\n" +

"Група 12 \n" +

"Період 5 \n" +

"Блок d\n" +

"Густина 8650 кг/м?, \n" +

"Твердість 2\n" +

"Вигляд \n" +

"Сріблясто-білий металічний\n" +

"\n" +

" Атомні властивості\n" +

"Атомна маса 112,411 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 155 (161) пм\n" +

"Ковалентний радіус 148 пм\n" +

"Радіус Ван дер Ваальса 158 пм\n" +

"Електронна конфігурація [Kr]4d10 5s2\n" +

"e- на енергетичний рівень 2, 8, 18, 18, 2\n" +

"Ступені окислення (Оксид) +2 (основний)\n" +

"Структура решітки Гексагональна");

if (ind == 41) jTextArea1.setText("Калій (K)\n" +

"Атомний номер 19\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий м'який метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"39,0983 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 235 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"418,5(4,34) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 4s1");

if (ind == 42) jTextArea1.setText("Каліфорній (Cf)\n" +

"Атомний номер 98\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"251,0796 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 295 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f10 7s2");

if (ind == 43) jTextArea1.setText("Кальцій (Ca)\n" +

"Атомний номер 20\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"помірно-твердий, сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"40,078 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 197 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"589,4(6,11) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 4s2");

if (ind == 44) jTextArea1.setText("Кисень (O)\n" +

"Атомний номер 8\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"газ без кольору і запаху блакитна рідина\n" +

"(при низьких температурах)\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"15,9994 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"1313,1(13,61) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2 2p4");

if (ind == 45) jTextArea1.setText("Кобальт (Co)\n" +

"Атомний номер 27\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"твердий, в'язкий, блискучий голубувато-сірий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"58,9332 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 125 пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"758,1(7,86) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d7 4s2");

if (ind == 46) jTextArea1.setText("Силіцій (Si)\n" +

"Атомний номер 14\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"В аморфній формі -коричневий порошок,\n" +

"в кристалічній - темно-сірий,трохи блискучий\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"28,0855 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 132 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"786,0(8,15) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ne] 3s2 3p2");

if (ind == 47) jTextArea1.setText("Криптон (Kr)\n" +

"Атомний номер 36\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"інертний газ, без кольору і запаху\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"83,8 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"1350,0(13,99) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s2 4p6");

if (ind == 48) jTextArea1.setText("Ксенон (Xe)\n" +

"Атомний номер 54\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"важкий газ без кольору і запаху\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"131,29 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"1 170,0 (12,13) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p6\n" +

"");

if (ind == 49) jTextArea1.setText("Кюрій (Cm)\n" +

"Атомний номер 96\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблястий податливий радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"247,0703 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 299 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f7 6d1 7s2");

if (ind == 50) jTextArea1.setText("Лантан (La)\n" +

"Атомний номер 57\n" +

"Зовнішній вигляд\n" +

"простої речовини м'ягкий, ковкий, в'язкий сріблясто-білий метал\n" +

"Властивості атома\n" +

"Атомна маса\n" +

"(молярна маса) 138,9055 а.о.м. (г/моль)\n" +

"Радіус атома 187 пм\n" +

"Енергія іонізації\n" +

"(перший електрон) 541,1(5,61) кДж/моль (еВ)\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 5d1 6s2");

if (ind == 51) jTextArea1.setText("Літій (Li)\n" +

"Атомний номер 3\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"м'який, сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n" +

"6,941 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 155 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"519,9(5,39) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s1");

if (ind == 52) jTextArea1.setText("Лоуренсій\n" +

"Атомний номер 103\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"отриманий у вигляді окремих атомів\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"262,11 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 282 пм\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f14 6d1 7s2");

if (ind == 53) jTextArea1.setText("Лютецій (Lu)\n" +

"Атомний номер 71\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Рідкоземельний метал. Твердий, щільний.\n" +

"Колір -- сріблясто-білий.\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"174,967 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 175 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"513,0(5,32) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d1 6s2");

if (ind == 54) jTextArea1.setText("Магній (Mg)\n" +

"Атомний номер 12\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Легкий, ковкий, сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"24,305 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 160 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"737,3(7,64) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Ne] 3s2");

if (ind == 55) jTextArea1.setText("Мейтнерій -- 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно. \n" +

"Достовірно елемент під номером 109 був відкритий у 1982 \n" +

"у Центрі дослідження важких іонів");

if (ind == 56) jTextArea1.setText("Манґан (Mn)\n" +

"Атомний номер 25\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"твердий, крихкий світло-сірий метал\n" +

"\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n" +

"54.93805 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 135 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"716.8 (7.43) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d5 4s2");

if (ind == 57) jTextArea1.setText("Менделєвій (Md)\n" +

"Атомний номер 101\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"258,1 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 287 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"635(6,58) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f13 7s2");

if (ind == 58) jTextArea1.setText("Купрум (Cu)\n" +

"Атомний номер 29\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"ковкий, в'язкий червонувато-коричневий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"63,546 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 128 пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"745,0(7,72) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d10 4s1");

if (ind == 59) jTextArea1.setText("Молібден (Mo)\n" +

"Атомний номер 42\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий твердий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"95,94 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"684,8(7,10) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d5 5s1");

if (ind == 60) jTextArea1.setText("Натрій (Na)\n" +

"Атомний номер 11\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий м'який метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"22,989768 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 190 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"495,6(5,14) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Ne] 3s1");

if (ind == 61) jTextArea1.setText("Неодим (Nd)\n" +

"Атомний номер 60\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий рідкоземельний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"144,24 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 182 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"531,5(5,51) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f4 6s2");

if (ind == 62) jTextArea1.setText("Неон (Ne)\n" +

"Атомний номер 10\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"інертний газ без кольору і запаху\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"20,1797 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"2079,4(21,55) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [He] 2s2 2p6");

if (ind == 63) jTextArea1.setText("Нептуній (Np)\n" +

"Атомний номер 93\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблястий радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"237,048 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 130 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f4 6d1 7s2");

if (ind == 64) jTextArea1.setText("Нікель (Ni)\n" +

"Атомний номер 28\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"твердий ковкий сріблясто-білий метал \n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"58,6934 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 124 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"736,2(7,63) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Ar] 3d8 4s2");

if (ind == 65) jTextArea1.setText("Ніобій (Nb)\n" +

"Атомний номер 41\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"біло-блакитний, м'який метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"92,90638 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 146 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"663,6(6,88) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d4 5s1");

if (ind == 66) jTextArea1.setText("Нобелій (No)\n" +

"Атомний номер 102\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"радіоактивний метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"259,1009 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 285 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"640(6,63) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f14 7s2");

if (ind == 67) jTextArea1.setText("Станум (олово, цина) (Sn)\n" +

"Атомний номер 50\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий, м'який метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса(молярна маса) \n" +

"118,71 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 162 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"708,2(7,34) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p2");

if (ind == 68) jTextArea1.setText("Осмій (Os)\n" +

"Атомний номер 76\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"Синьо-білий, блискучий твердий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"190,23 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 135 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"819,8(8,50) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d6 6s2");

if (ind == 69) jTextArea1.setText("Паладій (Pd)\n" +

"Атомний номер 46\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий, м'ягкий, в'язкий, ковкий метал\n" +

"\n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"106,42 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 137 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"803,5(8,33) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Kr] 4d10");

if (ind == 70) jTextArea1.setText("Платина (Pt)\n" +

"Атомний номер 78\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"важкий, м'який, сріблясто-білий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"195,08 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 139 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"868,1(9,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d9 6s1");

if (ind == 71) jTextArea1.setText("Плутоній (Pu)\n" +

"Атомний номер 94\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"239,13 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 151 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"491,9(5,10) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f6 7s2");

if (ind == 72) jTextArea1.setText("Полоній (Po)\n" +

"Атомний номер 84\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-сірий метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"208,9824 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 176 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"813,1(8,43) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p4");

if (ind == 73) jTextArea1.setText("Празеодим (Pr)\n" +

"Атомний номер 59\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"помірно м'ягкий, ковкий , в'язкий метал \n" +

"сріблясто-білого кольору\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"140,90765 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 182 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"526,6(5,46) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f3 6s2");

if (ind == 74) jTextArea1.setText("Прометій (Pm)\n" +

"Атомний номер 61\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"144,9127 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 185(205) пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"536,0(5,56) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Xe] 4f5 6s2");

if (ind == 75) jTextArea1.setText("Протактиній (Pa)\n" +

"Атомний номер 91\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий, радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"231,03588 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома 161 пм\n" +

"\n" +

"Енергія іонізації(перший електрон) \n" +

"0,0(0,00) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 5f2 6d1 7s2");

if (ind == 76) jTextArea1.setText("Радій (Ra)\n" +

"Атомний номер 88\n" +

"\n" +

"Зовнішній вигляд простої речовини \n" +

"сріблясто-білий радіоактивний метал\n" +

" \n" +

"Атомна маса (молярна маса) \n" +

"226,0254 а.о.м. (г/моль)\n" +

"\n" +

"Радіус атома n/a пм\n" +

"Енергія іонізації (перший електрон) \n" +

"509,0(5,28) кДж/моль (еВ)\n" +

"\n" +

"Електронна конфігурація [Rn] 7s2");

if (ind == 77) jTextArea1.setText("Радон (Rn)\n" +


Подобные документы

  • Методи первинної обробки даних - згладжування та характеристика сплайнів. Загальна характеристика об'єктно-орієнтованої мови Java. Принципи побудови графічного інтерфейсу. Розробка алгоритму програми та інтерфейсу користувача програмного продукту.

    дипломная работа [3,3 M], добавлен 10.10.2013

  • Розробка програми на мові програмування С++ з використанням об’єктно-орієнтованого програмування, яка включає в себе роботу з файлами, класами, обробку числової інформації і роботу з графікою. Структура класів і об’єктів. Лістинг та алгоритм програми.

    курсовая работа [104,4 K], добавлен 14.03.2013

  • Аналіз особливостей мови програмування Java та середовища Android Studio. Розробка програмного забезпечення для якісного та ефективного вивчення іноземних слів. Побудова базових алгоритмів і структури даних. Вибір мови програмування, реалізація програми.

    курсовая работа [335,3 K], добавлен 11.01.2015

  • Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Методи створення класів. Доступ до методів базового класу. Структура даних, функції. Розробка додатку на основі діалогових вікон, програми меню. Засоби розробки програмного забезпечення мовами Java та С++.

    курсовая работа [502,5 K], добавлен 01.04.2016

  • Модель в об’єктно-орієнтованих мовах програмування. Програмна модель створена на мові програмування С++, в середовищі програмування Borland С++ Builder 6.0. Вибір засобів реалізації програми. Види інструментів для об'єктно-орієнтованої розробки.

    курсовая работа [116,9 K], добавлен 06.06.2010

  • Розробка логічної гри "Тетріс" у складі набору об’єктно-орієнтованих моделей, програмного коду з використанням об’єктно-орієнтованної мови Java. Проектування архітектури гри, аналіз вимог до неї, опис реалізації, кодування та тестування програми.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 24.10.2010

  • Програма на мові програмування С++. Аналіз стану технологій програмування та обґрунтування теми. Розробка програми виконання завдання, методу вирішення задачі. Робота з файлами, обробка числової інформації і робота з графікою. Розробка програми меню.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 17.02.2009

  • Розробка програми на мові програмування С++ з використанням об'єктно-орієнтованого програмування. Робота з файлами, графікою, класами, обробка числової інформації. Графічні засоби мови програмування. Алгоритм задачі та допоміжні програмні засоби.

    курсовая работа [102,5 K], добавлен 14.03.2013

  • Об’єктно-орієнтоване програмування мовою С++. Основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Розробка класів з використанням технології візуального програмування. Розробка класу classProgressBar. Базовий клас font. Методи тестування програми.

    курсовая работа [211,3 K], добавлен 19.08.2010

  • Розробка та тестування додатків, які базуються на елементах мови програмування Java, принципи програмування в її середовищі. Вивчення переваг Java-платформи, прикладний програмний інтерфейс та особливості сучасних засобів створення Java-додатків.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 22.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.