Главная База знаний "Allbest" Психология Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу

Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу

Характеристика неврозів та психозів і їх специфіка проявів у дорослому віці. Порівняльна характеристика маніакального і депресивного станів. Мультидисциплінарний підхід в корекції неврозів та психозів. Роль і методи психопрофілактики і психогігієни.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2010
Размер файла 48,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

  • Лікування хворих дітей з неблагополучних по алкоголізму сімей повинно включати в обов'язковому порядку сімейну психотерапію з вимогою лікування батьків по приводу алкоголізму, якщо їх алкоголізація досягла степеня хвороби з тим, щоб біологічні методи терапії депресивних станів у дітей виявлялися достатньо ефективними.
  • При лікуванні м.д.п. психотерапія включає в систему біологічне лікування, так як при цьому стан хворих пов'язаний не стільки з різними «феноменами особистісно-психологічної природи», скільки з органічними чи ендогенно-обумовленими порушеннями.
  • У хворих з такими порушеннями достатньо ефективною виявляється індивідуальна (частіше раціональна) психотерапія, що, одначе, не виключає необхідності проведення групової форми психотерапії, якою являється ігрова.
  • Слід також відмітити, що у таких хворих дітей психотерапевтичні дії слід починати з другого тижня лікування антидепресантами і іншими засобами біологічної терапії для «захисту і спокою» на початку курсу лікування і для створення більш приємного фону для психотерапії на етапі початку фармакологічної дії антидепресантів.
  • Таким чином, вага психотерапевтичних методів в загальній схемі лікування дітей м.д.п. розрізняється в залежності від того, в структурі якого захворювання ці порушення зустрічаються.
  • Психотерапія повинна займати провідне місце в системі лікувальних методів м.д.п.
  • 2.3 Терапія світлом підвищеної інтенсивності
  • Для одержання лікувального ефекту необхідна освітленість не менше 2600 і не більше 8000 люкс. Дана освітленість досягається шляхом застосування ламп розжарювання, які розміщують на стелі палати. Освітленість вимірюється люксметром (Ю-116) з фотоелементом (Ф55С) і використанням насадок (все входить в комплект прибору).
  • В кімнаті розмірами 3?3?2,8 м на стелі, на висоті 2,5 м від підлоги розміщують 27 ламп розжарювання по 200 Вт для кожної і розміщують три ліжка (по куткам кімнати і посередині). При такому розміщенні джерело світла в положенні лежачи на крайніх ліжках досягає освітленості 2600 люкс, в центрі - 3500 люкс, в положенні сидячи на рівні очей освітленість наближається до 5000 люкс, в положенні стоячи поряд з крайніми ліжками - 6000 люкс, в центрі - близько 8000 люкс. Для збільшення кількості хворих в кімнаті допустимо розміщення декількох стільців.
  • Після включення джерела світла в кімнату приводять хворих, які протягом сеансу терапії, по своєму баченню, можуть ходити, лежати чи сидіти на ліжку, тобто знаходяться в режимі вільної поведінки. Від хворих вимагається на час процедури не залишати межі кімнати, не закривати очі, а для запобігання звикання до світла періодично, один раз в три хвилини, дивитись протягом секунди на лампи. Тривалість одного сеансу від 1,5 до 3 год. Після цього світло виключається. Терапія світлом може проходити в будь-який час доби, як щоденно, так і з перервами. Час проведення, режим і кількість сеансів залежить від структури депресії і клінічного ефекту. Максимальна кількість сеансів - 15.
  • Світло містить тепловий ефект (температура в кімнаті, залежно від тривалості сеансу, коливається від 30 до 40 °С). Електромагнітною дією ця терапія світлом не володіє - напруженість електричного і магнітного полів в процедурній кімнаті нижча реєстраційної чутливості вимірюючих приладів, напруженість магнітного поля менша 0,08 А/м, а електричного - 0,1 кВ/м.
  • До і після сеансу, поряд з психопатологічними признаками, належать звіту вегетативні реакції АД, частота пульсу, орто- і кліностатичні проби, рефлекс Амнера, індекс Кердо, температура тіла, стандартний вегетативний тест.
  • Ефективність процедури збільшується при дії на відкриті (більше 25%) частини тіла, а також при фарбуванні стін кімнати в білий чи зелений колір.
  • Реакція на дію світла (один сеанс) може служити прогнозуючим критерієм терапії, що проводиться.
  • Процедура переноситься легко, у більшості хворих світло викликає позитивні емоції. Після проведеного сеансу зазвичай з'являється відчуття сонливості. Покращення в психічному стані може наступити як під час процедури, так і через 2-3 дні після закінчення сеансів. Частіше виходять з депресії зранку, після сну.
  • Показання: наявність депресії чи депресивних включень в структурі синдрому. Найбільш ефективна при неглибоких депресіях перших приступів, другій половині депресивних фаз. В комбінації з іншими методами збільшує дію примінюючих лікувальних препаратів, зменшує тривалість депресивної фази, відхиляє терапевтичну резистентність.
  • Протипоказання: важкі соматичні, онкологічні захворювання, хвороби очей.
  • Терапія депресивних станів:
  • Ларвіровані депресії.
  • Лікування може відбуватися як амбулаторно, в диспансері, так і стаціонарно.
  • Терапевтична тактика:
  • 1. Оцінюється тип порушення вегетативної нервової системи.
  • 2. Проводиться терапія світлом - сеанс 1,5 год., кількість сеансів - 10-15, час проведення сеансу - ранок.
  • 3. Після 5 сеансів світла, якщо немає динаміки симптоматики, приєднується акупунктура. Варіант обирається залежно від типу вегетатики, частіше використовується №2, рідше - №1 і №3. При варіанті №1 (гальмуюча дія, симпатикотонія) корпоральні точки беруться з правої сторони, аурикулярні і скальптерапія (психоафективна зона) - з лівої. При варіанті №2 (тонічна дія, парасимпатикотонія) корпоральні точки - з лівої, аурикулярні і скальптерапія - з правої половини тіла. При варіанті №3 точки беруться симетрично з двох сторін. При всіх варіантах використовується несиметрична «зона психічних захворювань» (скальптерапія).
  • 4. Для підсилення терапевтичної дії на 10 сеансі терапії світлом приєднується мікрохвильова резонансна терапія (МРТ). МРТ проводиться після сеансу терапії світлом, можливе співвідношення МРТ з акупунктурою.
  • Зворотній розвиток симптоматики: спершу втрачають актуальність хворобливі опасіння, зменшуються фобії. Зникають депресивні інтонації, відчуття втоми, алгії, «соматизований дискомфорт». Поступово покращується сон (як засинання, так і глибина), з'являються попередні інтереси, активність, працездатність, повністю нормалізується настрій, вегетатика.
  • Тужлива депресія.
  • Лікування проводиться стаціонарно.
  • Терапевтична тактика:
  • 1. Оцінюється тип порушення вегетативної нервової системи.
  • 2. Проводиться терапія світлом - сеанс 3 год., кількість сеансів максимально 15. Найбільш ефективне проведення терапії світлом від 1 до 4 год. ночі.
  • 3. Через кожні 3 дні проводиться тотальна, тривалістю 36 год., депривація сну. Кількість сеансів - 5.
  • 4. З 5 сеансу до терапії світлом приєднується акупунктура. Варіант дії обирається залежно від типу вегетатики, частіше - №1 і №3. При варіанті №1 (гальмівна дія, симпатикотонія) корпоральні точки беруться з лівої, аурикулярні і скальптерапія (психоафективна зона) - тільки з правої половини тіла. При варіанті №3 (змішаний тип вегетатики) точки беруться симетрично з двох сторін. При всіх варіантах обов'язково використовується несиметрична «зона психічних захворювань» (скальптерапія). Кількість сеансів 12.
  • 5. При гіперсимпатикотонії призначається пироксан 0,03?2 разів на добу.
  • Ефективність лікування збільшується у другій половині депресивної фази.
  • Зворотній розвиток симптоматики: в процесі проведення сеансів зменшується витальність, моторна та ідеаторна загальмованість, з'являється підвищена сонливість, повний вихід із депресії найчастіше через декілька днів після завершення курсу світлотерапії, зазвичай через довгий, критичний сон, зранку. Нормалізація вегетатики запізнюється на 1-2 тижні.
  • Профілактика і підтримуюча терапія: протягом першого місяця, для виключення рецидиву, повторити тижневий курс терапії світлом з акупунктурою, мелипрамин вранці протягом 6 місяців, літій протягом декількох років з контролем концентрації препарату в крові.
  • Апатична депресія.
  • Лікування стаціонарне.
  • Терапевтична тактика:
  • 1. Оцінюється тип порушення вегетативної нервової системи.
  • Відбувається терапія світлом - сеанс 1,5 год., кількість сеансів - 10-15, час проведення - друга половина дня.
  • 2. В першій половині дня щоденно проводиться мікрохвильова резонансна терапія і акупунктура. Кількість сеансів - 12. Варіант акупунктури обирається в залежності від переважаючого типу вегетатики, її динаміки в процесі лікування, частіше №2, рідше №3, 1. При варіанті №1 (гальмівна дія, симпатикотонія) корпоральні точки беруться з лівої, аурикулярні і скальптерапія (психоафективна зона) - з правої половини тіла. При варіанті №2 (тонічна дія, парасимпатинотонія) корпоральні точки - з правої, аурикулярні і «психоафективна зона» скальптерапії - з лівої половини. При варіанті №3 точки включаються в рецептуру симетрично з двох сторін. При всіх варіантах використовується несиметрична «зона психічних захворювань» скальптерапії.
  • 3. При збільшенні витальності призначається анафранил.
  • Зворотній розвиток симптоматики: покращення поступове. З'являється моторна активність, можливо протягом деякого часу збільшуватиметься витальність, потім депресивні переживання втрачають актуальність, покращується сон, нормалізується вегетатика.
  • Профілактика: після виписування через кожні два місяці провести три курси світлотерапії. Підтримуюча терапія анафранилом 25 мг зранку протягом року.
  • Депресивно-параноїдні стани.
  • Лікування стаціонарне.
  • Терапевтична тактика:
  • 1. Оцінюється тип порушення вегетативної нервової системи.
  • 2. Призначається курсове лікування галоперидолом 1,5-3 мг один раз на добу, час прийому - ранок.
  • 3. Проводиться терапія світлом - сеанс 1,5 год., кількість сеансів - 5-10, час проведення - ранок.
  • 4. Ефект збільшується включенням в рецептуру мікрохвильової резонансної терапії і акупунктури безпосередньо після сеансу терапії світлом. Кількість сеансів - 6. Варіант акупунктури обирається в залежності від типу вегетатики. При варіанті №1 (гальмівна дія, симпатикотонія) корпоральні точки беруться з правої, аурикулярні і «психоафективна зона» скальптерапії - з лівої сторони. При варіанті №2 (тонічна дія, парасимпатикотонія) корпоральні точки - з лівої, аурикулярні і «психоафективна зона» - з правої половини тіла. При варіанті №3 (змішаний тип вегетатики) точки беруться симетрично з двох сторін. При всіх варіантах використовується несиметрична «зона психічних захворювань» скальптерапії.
  • 5. При симпатикотонії призначається адреноблокатор анаприлин.
  • Зворотній розвиток симптоматики: при гострих формах різкий обрив депресивно-параноїдної симптоматики і вихід із психозу. У деяких хворих можливий вихід після сеансу терапії світлом.
  • В цьому випадку необхідно провести додатково комплексне лікування протягом трьох днів. При повільно протікаючих процесах покращення поступове, з'являється активність, втрачається відчуття невпевненості, повністю нормалізується настрій.
  • Підтримуюча терапія галоперидолом. При коливаннях афекту провести амбулаторно тижневий курс терапії світлом.
  • Нейролептичні депресії.
  • Включення в результаті прийому нейролептиків в структуру галюцинаторних чи галюцинаторно-параноїдних синдромів раніше відсутніх депресивних проявлень на фоні екстрапірамідних порушень, монотонності чи зниження гостроти недепресивної симптоматики характеризує нейролептичні депресії.
  • Лікування стаціонарне, при неглибокій вираженості симптоматики - диспансерне.
  • Терапевтична тактика:
  • 1. Понижуються добові дози нейролептиків, що приймаються, якщо є продуктивна недепресивна симптоматика (галюцинації, маячіння), або повністю відмінюються, якщо в клінічній картині домінує депресивна симптоматика на фоні екстрапірамідних порушень.
  • 2. Продовжувати прийом коректорів в попередніх дозах.
  • 3. Оцінюється тип порушення вегетатики.
  • 4. Відбувається терапія світлом - сеанс 1,5 год., кількість сеансів - 5-10.
  • 5. При симпатикотонії призначається адреноблокатор анаприлин.
  • 6. При незначному ефекті, після терапії світлом приєднують акупунктуру і мікрохвильову резонансну терапію. Кількість сеансів - 6. Варіант акупунктури обирається в залежності від типу вегетатики. При варіанті №1 (гальмівна дія, симпатикотонія) корпоральні точки - з правої, аурикулярні і скальптерапія - з лівої половини тіла. При варіанті №2 (тонічна дія, парасимпатикотонія) корпоральні точки - з лівої, аурикулярні і скальптерапія - з правої сторони. При варіанті №3 (змішаний тип вегетатики) точки беруться симетрично з двох сторін.
  • Зворотній розвиток симптоматики: на 3-5 сеансі терапії світлом зникає паркінсонізм, слабшає депресивна симптоматика.
  • Підтримуюча терапія галоперидолом 1,5 мг зранку у співвідношенні з циклодолом 4 мг на добу протягом 3 місяців. При коливанні афекту рекомендується в амбулаторних умовах тижневий курс світлотерапії.
  • 2.4 Роль психопрофілактики і психогігієни
  • Місце психогігієни і психопрофілактики в збереженні психічного здоров`я населення.
  • Психогігієна дуже тісно пов`язана з психопрофілактикою, і їх розмежування носить умовний характер.
  • Гігієна є галуззю наукових знань про збереження і зміцнення здоров`я людини. Вона не тільки вивчає, а й розробляє належні запобіжні заходи для максимального збереження здоров`я, ослаблення або усунення причин, які можуть шкідливо впливати на здоров`я, впроваджує санітарно-гігієнічні норми в школі, у побуті і на виробництві.
  • Психогігієна, як галузь гігієни, розробляє, пропагує і впроваджує заходи, які сприяють збереженню і зміцненню психічного здоров`я дітей і дорослого населення. Психопрофілактика впроваджує заходи, скеровані на те, щоб запобігти психічним захворюванням і розумовій відсталості. Обидві ці галузі є частиною загальної гігієни.
  • Не можна уявити собі збереження і зміцнення психічного здоров`я без запобіжних заходів проти психічних захворювань. Не можна запобігти виникненню психічних захворювань, не змінюючи психічного здоров`я. Психогігієна і психопрофілактика мають справу як із здоровими людьми, щоб підвищити стійкість їхнього фізичного здоров`я і опірність різним шкідливим факторам, так і з хворими, щоб запобігти розвитку вже наявних психічних захворювань.
  • Психогігієна і психопрофілактика є профілактичним розділом психопатології. Психогігієнічні заходи, які проводяться для психічно аномальних, мають особливе значення і потребують індивідуалізованого підходу залежно від форми дефекту та особливостей психопатологічних проявів.
  • Психічні хвороби є в більшості випадків реакцією організму на вплив середовища, а мозок - найчутливіше місце прояву цієї реакції. Його функція - це показник діяльності особистості в цілому. Тому гігієнічні настанови на максимальний розвиток психічних здібностей виходять за межі суто медичного втручання. Вони набувають соціального характеру. С.С. Корсаков у кінці 19 ст. писав: «…численність факторів, які впливають на поширення душевних хвороб, така що для послаблення їх потрібна докорінна перебудова суспільних відносин і умов життя».
  • Види психопрофілактики:
  • 1) Первинна психопрофілактика - система загально профілактичних заходів. Вивчає особливості психічних впливів на людину, особливості її психіки і можливості попередження психогенних захворювань. Сприяє підвищенню витривалості психіки до шкідливих впливів.
  • Включає:
  • - охорону психічного здоров`я майбутніх поколінь;
  • - вивчає і прогнозує можливі спадкові психічні захворювання;
  • - охорону матері від можливих шкідливих впливів на плід і організацію допомоги здоровим родам;
  • - раннє виявлення відхилень у психічному розвитку новонароджених;
  • - своєчасне застосування методів лікувально-педагогічної корекції на всіх етапах розвитку людини.
  • 2) Вторинна психопрофілактика - система заходів, спрямованих на виявлення і попередження небезпечних для життя нервово-психічних розладів, захворювань.
  • Включає:
  • - ранню діагностику;
  • - прогноз і попередження небезпечних для хворого станів;
  • - ранній початок лікування і застосування адекватних методів корекції з досягненням найбільш повної ремісії.
  • Висновок
  • Отже, тема порушення психічного здоров`я є актуальною на сьогодні. Ми дізналися, що виникнення психозів з кожним роком збільшується, особливо в дитячому і підлітковому віці. Ми дізналися про новітні корекційні впливи, серед яких провідну роль займає мультидисциплінарний підхід в корекції МДП. Який тісно пов`язаний з психолого-медико-педагогічною корекцією. Застосовує новітні інтенсивні засоби світлової терапії. Наша мета досягнута, ми з`ясували вплив МДП на особистість хворого, соціальні наслідки, а також шляхи та методи допомоги, опрацювали велику кількість медичної та педагогічної літератури. Завдання поставлені в роботі, нами досягнуті:
  • - Причини виникнення і шляхи поширення МДП.
  • - Ми дізналися які відбуваються зміни в особистості, Н.С., емоційно-вольовій і т.д.
  • - Знайшли шляхи корекції і реабілітації МДП.
  • Ми зуміли об`єднати матеріал, опрацювати багато фахової літератури, виділити шляхи корекції і реабілітації.
  • Ми зрозуміли, наскільки важливо сучасному корекційному педагогу мати достатню поінформованість стосовно психічного здоров`я контингенту. Освітніх закладів компенсуючого типу. Як з`ясувалося, вихованці допоміжних шкіл, класів підвищеної уваги, загальноосвітніх шкіл (ЗПР) та інші вихованці спеціальних дошкільних і шкільних установ характеризуються різноманітними порушеннями психічного розвитку, початковими проявами психічних захворювань, психопатичними формами поведінки. В останні роки з`явилися школярі із психічними захворюваннями, серед яких достатньо високий відсоток має МДП. Це свідчить про погіршення ситуації в Україні стосовно збереження здоров`я підростаючого покоління.
  • Тому корекційний педагог повинен мати хороші знання стосовно психічного здоров`я, щоб надати кваліфіковану допомогу, правильно організувати навчально-корекційний процес і проводити профілактичну роботу.
  • Список використаної літератури
  • 1. Авербух Е.С. Депрессивные состояния. - Л.: Издательство Ленинград, ун-та. 1962. - 193 с.
  • 2. Ангет Ф., Бааструп Ч., Граф П. и др. О течении аффективных психозов. - В кн.: Депрессии: Вопр. клиники, психопатологии, терапии. М., 1970. - С. 17-29.
  • 3. Бадалян Л.О. Невропатология: Учебник для студ. дефектол. фак. высш. пед. учеб. заведений. - 2-е изд., испр. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 368 с.
  • 4. Бирюкович П.В. Исследование основных нервных процессов при маниакально-депрессивном психозе: Автореф. дис…. канд. мед. наук. - Харьков, 1941. - 40 с.
  • 5. Буянов М.И. Беседы о детской психиатрии: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 208 с.
  • 6. Вайтбрехт Х. Депрессивные и маниакальные эндогенные психозы. - В кн.: Клиническая психиатрия / Под ред. Г. Груля, Р. Юнга, В. Майер-Гросса, М. Мюллера. - М., 1967. - С. 59-102.
  • 7. Малая медицинская энциклопедия. Отв. ред. В.Х. Василенко.
  • 8. Вовин Р.Я., Аксенова И.О. Затяжные депрессивные состояния. - Л.: Медицина, 1982. - 192 с.
  • 9. Деглин В.Л. О материализации механизма эмоциональной окраски поведения. В кн.: Фармакологические основы депрессивного поведения. - Л., 1970. - С. 158-165.
  • 10. Запоточный Б.А. Нарушения высшей нервной деятельности при маниакально-депрессивном психозе. - В кн.: Материалы VI съезда невропатологов и психиатров УССР. Харьков, 1978. - С. 390-391.
  • 11. Лукомский И.И. Маниакально-депрессивный психоз. - Москва: Издательство «Медицина», 1964. - 114 с.
  • 12. Лукомский И.И. Маниакально-депрессивный психоз. - Москва: Издательство «Медицина», 1968. - 147 с.
  • 13. Морозова Т.Н. Психопатология эндогенных депрессий: Автореф. дис…. д-ра мед. наук. - М.: 1968. - 38 с.
  • 14. Протасевыч Н.И. О ремиссиях при маниакально-депрессивном психозе. - В кн.: Материалы VI съезда невропатологов и психиатров УССР. Харьков. - 1978. - С. 349-350.
  • 15. Депрессивные состояния (Патофизиологическая характеристика, клиника, лечение, профилактика) / Синицкий В.Н. - Киев: Наук. думка, 1986. - 272 с.
  • 16. Психопатология детского возраста / А.И. Селецкий. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - С.
  • 17. Справочник детского психиатра и невропатолога / Булахова Л.А., Саган О.М. и др.: Под ред. Л.А. Булаховой. - К.: Здоров`я, 1985. - 288 с.
  • 18. Урсова Л.Г., Каган В.И. Маниакально-депрессивный психоз (клиника, терапия, профилактика приступов) Учебное пособие для самостоятельной работы студентов мед. инст. Москва. - 1982.
  • 19. Ушеренко Л.С. Вплив антидеприсантів на обмін патехоламінів у депресивних хворих. - Фізіол. журн., 1973, №2. - С. 205-210.
  • 20. Хвиливицкий Т.Я. Учение о маниакально-депрессивном психозе и клиника его атипичных форм. Дисс. докт. Л., 1957.
  • 21. Шоу Д.А. Серотонин и депрессия. - В кн.: Нейротрансмиттерные системы / Под ред. Н.Дж. Легга. - М., 1982. - С. 196-200.

    • Страница:


    Подобные документы

    Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
    PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
    Рекомендуем скачать работу.

    © 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены