Екзаменаційний стрес як фактор впливу на емоційний стан студента

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що всі студенти експериментальної групи мають низький рівень агресивності на момент проведення дослідження.

Ригідність

Ригідність (з лат. rigidus -- жорсткий, твердий) -- складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті -- у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці -- у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.

Таблиця №5г

Прізвище	Бали
Воронцов	10
Буряченко	8
Данілов	3
Зіневич	10
Гурвіц	9
Краснова	8
Атаманчук	8
Мєсіна	4
Лейченко	10
Онищенко	6

Оцінка та інтерпретація балів.

IV група. Ригідність: 0 ... 7 балів - ригідності немає, легко переключається , 8 ... 14 балів - середній рівень; 15 ... 20 балів - сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають реальній обстановці, життя.

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що троє студентів з експериментальної групи не мають ригідності, вони можуть легко переключатись, самостійно знаходити вихід з несподіваних ситуацій і приймати оригінальні рішення. Сім студентів мають середній рівень ригідності. Важливою причиною, що впливає на рівень ригідності студентів-першокурсників є відмінності шкільного та студентського колективів, а також проблеми спілкування та уміння налагоджувати контакти в цілому. Очевидно, успішна адаптація до умов навчання залежить від вибору певної стратегії навчальної діяльності і напрацювання оперативних механізмів для її здійснення. Ефективності психологічного забезпечення психічного здоров'я студентів можна досягти також шляхом певних організаційних заходів правильної організації режиму праці та відпочинку з урахуванням психологічних та психофізіологічних особливостей студентів.[21]

Другий етап дослідження.

Другий етап ми провели з 10 по 25 грудня, безпосередньо під час зимової екзаменаційної сесії. Слід зазначити, що дослідження проводились з студентами-першокурсниками і це була перша сесія в їх житті. Відіграло роль й те, що іспити проводились майже на місяць раніше, ніж це передбачено навчальною програмою (в Україні в червні проходив Чемпіонат Європи з футболу).

Індивідуальне письмове опитування.

Перед початком емпіричного дослідження ми провели індивідуальне письмове опитування за анкетою, що була складена і застосована автором.

Результати опитування для зручності аналізу розміщені в зведеній таблиці №6.

Прізвище	Які прийоми зняття стресу Ви практикуєте?	Наскільки сильно Ви хвилюєтесь перед екзаменом(за 10 бальною шкалою)	Які ознаки екзам.стресу Ви відмічали в себе?
Воронцов	Гра в комп'ютерні ігри	8	Часте серцебиття, затруднення дихання, скованість та тремтіння м'язів
Буряченко	телевізор	9	Часте серцебиття сухість в роті,затруднення дихання
Данілов	Фізична активність	8	Часте серцебиття, скованість та тремтіння м'язів
Зіневич	Спілкування з друзями	9	Часте серцебиття,сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів
Гурвіц	Сон	9	Часте серцебиття, скованість та тремтіння м'язів
Краснова	Сон	10	Часте серцебиття,сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів
Атаманчук	Спілкування з друзями, телевізор	9	Часте серцебиття, скованість та тремтіння м'язів
Мєсіна	Прогулянки на свіжому повітрі. Фізична активність	10	Часте серцебиття,сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів
Лейченко	Спілкування з друзями, телевізор	9	Часте серцебиття, скованість та тремтіння м'язів
Онищенко	Фізична активність	10	Часте серцебиття,сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів

Аналізуючи результати опитування, можна зробити висновок, що всі досліджувані мають ознаки екзаменаційного стресу, так як оцінили свій стан перед екзаменом в 8, 9 та 10 балів за десятибальною шкалою. Екзаменаційне хвилювання, яке характерне для всіх студентів контрольної групи, є чинником, що перешкоджає успішній здачі іспиту, оскільки характерний для екзаменаційного стресу страх блокує інтелект, паралізує волю, погіршує пам'ять і знижує здібність до концентрації уваги. Як видно з таблиці, при екзаменаційному стресі присутні не тільки емоційні, але й фізіологічні симптоми. Всі досліджувані відмічали зміни в своєму фізіологічному стані: часте серцебиття, сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів, тощо.

Дослідження настроїв.

Результати даного дослідження розміщені в таблиці № 7.



Таблиця №7

Прізвище	Настрій
Воронцов	тривожний
Буряченко	сумний
Данілов	тривожний
Зіневич	тривожний
Гурвіц	сумний
Краснова	тривожний
Атаманчук	тривожний
Мєсіна	тривожний
Лейченко	сумний
Онищенко	сумний

Аналізуючи результати даного дослідження, ми приходимо до висновку, що у всіх студентів, що брали у ньому участь, настрій під час екзаменаційної сесії коливався в негативному діапазоні: від сумного до тривожного.

Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера- Ханіна).

На данному етапі дослідження в цій методиці ми робили підрахунок тільки по шкалі ситуативної тривожності, щоб встановити її рівень під час екзамену.

Показники ситуативної тривожності ми підраховували по формулі:

СТ = ?1 - ?2+50,

де ?1 - це сума закреслених цифр на бланку по пунктам шкали 3, 4, 6,7, 9, 12, 13, 14, 17, 18

?2 - це сума закреслених цифр по пунктам 1, 2, 5, 8, 10, 15, 16, 19, 20

До 30 балів - низький рівень тривожності, від 31 до 45 балів - середній рівень тривожності і вище 46 балів - високий рівень тривожності.

Результати даного дослідження розміщені в таблиці №8.



Таблиця № 8

Прізвище	Бали
Воронцов	42
Буряченко	44
Данілов	40
Зіневич	41
Гурвіц	44
Краснова	43
Атаманчук	43
Мєсіна	45
Лейченко	44
Онищенко	42

До 30 балів - низький рівень тривожності, від 31 до 45 балів - середній рівень тривожності і вище 46 балів - високий рівень тривожності.

Аналізуючи результати даного дослідження, ми приходимо до висновку, що у всіх студентів, що брали у ньому участь, рівень тривожності хоч і знаходиться в середніх показниках, але підходить до критичної межі з високим рівнем. Це вказує на те, що іспит є психотравмуючим чинником, що ініціює механізм реактивної депресії, негативно впливає на нервову систему студентів, викликає істерики, формує стан загального нездужання, розгубленості, страху та тривоги.[21]

Дослідження самопочуття, активності, настрою.

Результати дослідження за методикою САН розміщені в таблицях № 8а, №8б, №8в за відповідними показниками.

Таблиця №8а

Самопочуття

Прізвище	Бали
Воронцов	5,1
Буряченко	4,8
Данілов	5,2
Зіневич	5,1
Гурвіц	5,1
Краснова	4,7
Атаманчук	4,5
Мєсіна	4,7
Лейченко	4,2
Онищенко	4,4

Активність

Таблиця №8б

Прізвище	Бали
Воронцов	4,6
Буряченко	4,3
Данілов	4,8
Зіневич	4,2
Гурвіц	4,9
Краснова	4,4
Атаманчук	5,0
Мєсіна	4,1
Лейченко	4,3
Онищенко	4,7

Настрій

Таблиця№ 8в

Прізвище	Бали
Воронцов	4,2
Буряченко	4,3
Данілов	4,3
Зіневич	4,4
Гурвіц	4,4
Краснова	4,1
Атаманчук	4,4
Мєсіна	4,3
Лейченко	4,2
Онищенко	4,3

Застосований бланковий тест «САН» призначений для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою. Суть оцінювання полягала у тому, що ми просили студента співвіднести свій стан з рядом ознак за багатоступеневою шкалою. Ця шкала складається з індексів (3210123) та розташовується між тридцятьма парами протилежних за значенням слів, які відображають рухливість, швидкість та темп перебігу функцій (активність), силу, здоров'я та втому (самопочуття), а також характеристику емоційного стану (настрій). Студент обирав й відмічав цифру, яка найбільш точно відображала його стан під час обстеження. При обробці ці цифри перекодовувались наступним чином: індекс 3, який відповідає незадовільному самопочуттю, низькій активності та поганому настрою, приймали за 1 бал; наступний за ним індекс 2 - за 2; індекс 1 - за 3 бали і так до індексу 3 з протилежної сторони шкали, яка відповідно приймалась за 7 балів. При цьому ми враховували, що полюси шкали постійно змінюються. Позитивний стан завжди отримував високі бали, а негативний - низькі. По цим балам розраховували середнє арифметичне окремо по активності, самопочуттю та настрою. Слід зазначити, що за цією методикою, нормою для всіх показників є результати в діапазоні 5,0 - 5, 5. Показники менші за 4 свідчать про несприятливий стан випробовуваного, а більше 4 про сприятливий стан.

Аналізуючи результати даного дослідження, ми прийшли до висновку, що у переважної більшості студентів, які брали в ньому участь, показники самопочуття, активності та настрою перебували не в нормі, так як середня амплітуда показників становила 4,1- 4, балів.

У більшій частині випадків екзаменаційний стрес ініціюється студентами, оскільки саме вони приписують багатьом чинникам екзаменаційної ситуації стресовий характер. Вони реагують на іспити відповідно до своєї інтерпретації зовнішніх стимул-реакцій. Це залежить від таких параметрів, як особистісні особливості, соціальний статус, соціально-рольова поведінка студента тощо. Як правило, студенти не в змозі усвідомити ту обставину, що вони переживають стрес. [21]Про це можуть сигналізувати їх поведінка, самопочуття, загальний фон настрою, що ми й бачимо, проаналізувавши результати даного дослідження.

Самооцінка психічних станів по Айзенку.

Тест є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики рівня та типу стресу.

Методика “Самооцінка психічних станів” (за Г. Айзенком) призначена для визначення чотирьох блоків психічних станів: тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Ці стани є важливими елементами для визначення загальних адаптативних можливостей людини. Автор методики - Айзенк (Eysenck) Ганс Юрген - англійський психолог, один з лідерів біологічного напряму в психології, автор факторної теорії особистості.

Студентам, що брали участь у даному дослідженні, було запропоновано опис різних психічних станів. Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить - 0 балів.

Обробка результатів полягала в тому, що нами було підраховано суму балів за кожну групу питань:

I група. 1 ... 10 питання - тривожність;

II група. 11 ... 20 питання - фрустрація;

III група . 21 ... 29 питання - агресивність;

IV група. 31 ... 40 питання - ригідність.

Результати дослідження розміщені в таблицях № 9а, №9б, №9в, №9г за відповідними показниками.

Таблиця №9а

Тривожність.

Прізвище	Бали
Воронцов	12
Буряченко	14
Данілов	14
Зіневич	12
Гурвіц	15
Краснова	8
Атаманчук	9
Мєсіна	12
Лейченко	17
Онищенко	12

Оцінка та інтерпретація балів.

I група. Тривога: 0 ... 7 - не тривожні; 8 ... 14 балів - тривожність середня, припустимого рівня; 15 ... 20 балів - дуже тривожний.

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що більшість студентів, які в ньому приймали участь, мають припустимий, середній рівень тривожності(8 з 10), а двоє мають високу тривожність. Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність студентів. Крім того, стан екзаменаційного стресу, невизначеності та переживання сприяє підвищенню рівня тривожності.

Фрустрація

Таблиця№9б

Прізвище	Бали
Воронцов	10
Буряченко	9
Данілов	6
Зіневич	12
Гурвіц	13
Краснова	10
Атаманчук	7
Мєсіна	10
Лейченко	13
Онищенко	9

Оцінка та інтерпретація балів.

II група. Фрустрація : 0 ... 7 балів - не маєте високої самооцінки, стійкі до невдач, не боїтеся труднощів; 8 ... 14 балів - середній рівень, фрустрація має місце; 15 ... 20 балів - у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтеся невдач, фрустровані.

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що в нашій групі 5 студентів мають низький рівень фрустрації, а інші 5 середній рівень. Тобто у всіх студентів нашої експериментальної групи виявляється висока самооцінка, стійкість до невдач і відсутність побоювань труднощів. Але в період екзаменаційної сесії вони дещо розгублені, але прикладають зусиль, щоб зібратись, намагаються бути рішучими та ставлять за мету подолати ці труднощі.

Агресивність

Таблиця № 9в

Прізвище	Бали
Воронцов	7
Буряченко	7
Данілов	7
Зіневич	8
Гурвіц	8
Краснова	6
Атаманчук	8
Мєсіна	7
Лейченко	6
Онищенко	8

Оцінка та інтерпретація балів.

III група. Агресивність: 0 ... 7 балів - ви спокійні, витримані; 8 ... 14 балів - середній рівень агресивності; 15 ... 20 балів - ви агресивні, не витримані, є труднощі при спілкуванні.

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що студенти експериментальної групи мають низький та середній рівень агресивності на момент проведення дослідження.



Ригідність

Таблиця №9г

Прізвище	Бали
Воронцов	11
Буряченко	8
Данілов	3
Зіневич	10
Гурвіц	10
Краснова	9
Атаманчук	8
Мєсіна	4
Лейченко	10
Онищенко	6

Оцінка та інтерпретація балів.

IV група. Ригідність: 0 ... 7 балів - ригідності немає, легко переключається , 8 ... 14 балів - середній рівень; 15 ... 20 балів - сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають реальній обстановці, життя.

Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що троє студентів з експериментальної групи не мають ригідності, вони можуть легко переключатись, самостійно знаходити вихід з несподіваних ситуацій і приймати оригінальні рішення. Сім студентів мають середній рівень ригідності.

2.3 Порівняльний аналіз результатів дослідження

В ході експериментального дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан студентів, яке ми провели в два етапи, було застосовано чотири методики, результати яких ми розмістили в таблицях для проведення порівняльного аналізу.

Дослідження настроїв.

Результати даного дослідження розміщені в порівняльній таблиці № 10.

Таблиця №10

Прізвище	До сесії	Під час сесії
Воронцов	спок.,урівнов	тривожний
Буряченко	приємний	сумний
Данілов	приємний	тривожний
Зіневич	приємний	тривожний
Гурвіц	приємний	сумний
Краснова	спок.,урівнов	тривожний
Атаманчук	приємний	тривожний
Мєсіна	спок,урівнов	тривожний
Лейченко	радісний	сумний
Онищенко	приємний	сумний

Порівнюючи результати даного дослідження, можна сказати, що під час екзаменаційної сесії настрій студентів знаходиться в негативному діапазоні, де привалюючими показниками є тривожний та сумний настрій. Як правило, студенти не в змозі усвідомити ту обставину, що вони переживають стрес. Про це можуть сигналізувати їх поведінка, самопочуття, загальний фон настрою. Важливо те, як сам студент оцінює екзаменаційну ситуацію (як ту, що контролюється ним, чи не контрольовану). В нашій експериментальній групі екзаменаційна ситуація призвела до значного підвищення ступеню тривоги та суму. Це відображає реальну загрозу самооцінки та самоповаги, яка присутня в ситуації екзамену.[21]

Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера- Ханіна).

Результати даного дослідження розміщені в порівняльній таблиці № 11.

Таблиця №11

Прізвище	Особистісна тривожність	Ситуативна тривожність
		До сесії	Під час сесії
Воронцов	31	32	42
Буряченко	36	34	44
Данілов	32	32	40
Зіневич	35	36	41
Гурвіц	40	38	44
Краснова	33	31	43
Атаманчук	35	33	43
Мєсіна	42	41	45
Лейченко	33	34	44
Онищенко	36	34	42

Порівнюючи результати даного дослідження, можна сказати, що рівень тривожності студентів під час екзаменаційної сесії хоч і залишався в діапазоні середніх величин, але він значно перевищує дані, які ми отримали в на першому етапі дослідження, а у одного досліджуваного навіть підходить до критичної межі з високим рівнем.

Підвищена тривожність під час екзаменів є порушенням адекватності прояву емоцій. Студенти відчувають страх без явного об'єкта цього страху. Беручи до уваги письмове опитування, яке ми проводили зі студентами перед початком тестування, можна додати, що у стані тривоги у людини може початися тремтіння рук, з'явитися відчуття безпорадності, небезпеки, непевності. Знижується критична складова аналізу ситуації, виявляється збуджена або пригноблена міміка, невластива людині жестикуляція. На психологічному рівні тривожність у студентів відчувається як напруга, заклопотаність, неспокій, нервозність і переживається у вигляді відчуттів невизначеності, безпорадності, безсилля, незахищеності, самоти, загрожуючої невдачі, неймовірності ухвалити рішення. Таким чином, підвищена тривожність у студентів під час екзаменів, обумовлена ??страхом можливої ??невдачі,є пристосувальним механізмом, що підвищує відповідальність студента перед обличчям суспільних вимог і установок. Це зайвий раз підкреслює соціальну природу явища «тривожності». При цьому негативні емоції, які супроводжують тривожність, є тією «ціною», яку змушена платити людина за підвищену здатність чуйно відгукуватися і, в кінцевому рахунку, краще пристосовується до соціальних вимог і норм.[21]



Дослідження самопочуття, активності, настрою.

Результати даного дослідження розміщені в порівняльній таблиці № 12.

Таблиця №12

Прізвище	самопочуття	активність	настрій
	До сесії	Під час сесії	До сесії	Під час сесії	До сесії	Під час сесії
Воронцов	5,2	5,1	5,3	4,6	5,3	4,2
Буряченко	5, 0	4,8	5,1	4,3	5,0	4,3
Данілов	5,4	5,2	5,5	4,8	5,2	4,3
Зіневич	5,2	5,1	5,3	4,2	5,3	4,4
Гурвіц	5,3	5,1	5,4	4,9	5,4	4,4
Краснова	5,1	4,7	5,2	4,4	5,1	4,1
Атаманчук	5,5	4,5	5,5	5,0	5,4	4,4
Мєсіна	5,0	4,7	5,2	4,1	5,0	4,3
Лейченко	5,2	4,2	5,0	4,3	5,2	4,2
Онищенко	5,4	4,4	5,4	4,7	5,3	4,3

Порівнюючи результати дослідження за методикою САН, що були проведені нами , ми відмітили, що показники самопочуття, активності та настрою студентів, отримані під час екзаменаційної сесії, значно нижчі, ніж в міжсесійний період. Отже, можна зробити однозначний висновок, що стрес, який студенти переживають під час екзаменів, негативно впливає на самопочуття, активність та настрій.

До емоційно напружуючих факторів періоду підготовки до екзаменів можна віднести:

-інтенсивну розумову діяльність;

-підвищення статичного навантаження;

-обмеження рухливої активності;

-порушення режиму сну;

-емоційні переживання, пов'язані з неочікуваними результатами іспитів та невпевненості в власних знаннях. [21]

Самооцінка психічних станів по Айзенку.

Результати даного дослідження розміщені в порівняльних таблицях № 13а, №13б, №13в, №13г.

Тривожність

Таблиця №13

Прізвище	Бали
	До сесії	Під час сесії
Воронцов	6	12
Буряченко	6	14
Данілов	2	14
Зіневич	5	12
Гурвіц	9	15
Краснова	4	8
Атаманчук	6	9
Мєсіна	5	12
Лейченко	14	17
Онищенко	6	12

Фрустрація

Таблиця №13б

Прізвище	Бали
	До сесії	Під час сесії
Воронцов	9	10
Буряченко	6	9
Данілов	4	6
Зіневич	8	12
Гурвіц	10	13
Краснова	9	10
Атаманчук	6	7
Мєсіна	6	10
Лейченко	10	13
Онищенко	6	9



Агресивність

Таблиця №13в

Прізвище	Бали
	До сесії	Під час сесії
Воронцов	6	7
Буряченко	5	7
Данілов	5	7
Зіневич	6	8
Гурвіц	6	8
Краснова	4	6
Атаманчук	6	8
Мєсіна	4	7
Лейченко	4	6
Онищенко	6	8

Ригідність

Таблиця №13г

Прізвище	Бали
	До сесії	Під час сесії
Воронцов	10	11
Буряченко	8	8
Данілов	3	3
Зіневич	10	10
Гурвіц	9	10
Краснова	8	9
Атаманчук	8	8
Мєсіна	4	4
Лейченко	10	10
Онищенко	6	6

Порівнюючи результати дослідження за методикою самооцінки психічних станів можна зробити висновок, що показники тривожності, фрустрації та агресивності в період екзаменаційної сесії вищі, ніж в міжсесійний період. Якщо брати до уваги ще й той факт, що ми проводили дослідження зі студентами першого курсу, то вони вже знають, що таке шкільні екзамени, знають, що чекати, як вони мають проходити, але вони ще не пізнали, що таке вища освіта. Після вступу до ВУЗу учні вже стають студентами і знову ж стикаються зі стресом, та ще й перша сесія, знову екзамени, тільки набагато складніші, ніж в школі. І знову студент стикається з проблемою невизначеності, незнання, що очікувати - і знову стрес. [21]

Разом з тим, показники ригідності майже не зазнали змін.



Висновки

Необхідність постійної адаптації до умов навчальної діяльності, до потоку інформації, який збільшується з кожним етапом навчання, провокує появу і розвиток у студентів систематичних навчальних стресів. Особливу увагу привертає проблема екзаменаційного стресу, особливостей проведення іспитів та їх впливу на емоційний стан студентів.

Емоція -- це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.

Емоційний процес включає в себе три основних компоненти : емоційне збудження, знак емоції та ступінь контролю емоції. Емоціям властива полярність. Умови життя та діяльності викликають емоції різного рівня активності. Розрізняють емоції стенічні та астенічні.

Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв, афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей.

Стрес -- неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Екзаменаційний стрес - це подія у навчальній діяльності, яка охоплює проміжок від підготовки до екзаменів до постекзаменаційного періоду, а також психологічні та поведінкові реакції суб'єкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення.

У результаті експериментального дослідження, висунута нами гіпотеза про те, що студенти мають сильне емоційне потрясіння під час екзаменаційної сесії, знайшла своє підтвердження.

Виходячи з цього, можна зробити наступні висновки: 

Аналіз теоретичних та емпіричних даних розширив знання про емоції людини та специфіку їх проявів.

Теоретичні та практичні дослідження дали змогу глибше вивчити прояви стресу загалом, та, зокрема, екзаменаційного стресу, як його особливого прояву.

При дослідженні настроїв було встановлено, що під час екзаменаційної сесії, останній змінюється в негативну сторону, переходячи від радісного, приємного, спокійного до сумного та тривожного.

Використання методики Спілбергера- Ханіна дало змогу зробити висновок, що рівень тривожності студентів під час екзаменів хоч і знаходився в середніх показниках, але підійшов до критичної межі з високим рівнем. Це вказує на те, що іспит є психотравмуючим чинником, що ініціює механізм реактивної депресії, негативно впливає на нервову систему студентів, викликає істерики, формує стан загального нездужання, розгубленості, страху та тривоги.

Досліджуючи результати методики САН, ми мали змогу переконатись, що рівні самопочуття, активності та настрою знизились у всіх студентів під час здачі іспитів, більше того - стали навіть нижчими за прийняту в цій методиці норму. Отже, можна зробити однозначний висновок, що стрес, який студенти переживають під час екзаменів, негативно впливає на самопочуття, активність та настрій.

Використання методики самооцінки психічних станів по Айзенку, дало можливість виявити наступне: індекси тривожності, фрустрації та агресивності в період екзаменаційної сесії вищі, ніж в міжсесійний період. Але показники ригідності майже не змінились.

Враховуючи ці критерії, можна сказати, що висунута нами гіпотеза про те, що студенти мають сильне емоційне потрясіння під час екзаменаційної сесії, повністю підтвердилась.



Список використаної літератури

Щербатих Ю.В. Екзаменаційний стрес: діагностика, перебіг та корекція.

Владимирова Н.М. Влияние ситуации экзамена на течение ассоциативного процесса у студентов .

С. Д. Максименко. Загальна психологія.

М. Й. Варій. Загальна психологія.

О. В. Винословська. Психологія.

С. Л. Рубинштейн. Основи загальної психології.

К. Ізард. Психологія емоцій.

В. А. Крутецький . «Психологія».

Б.І. Додонов. Емоція як цінність.

Г. Селье. Теория стресса.

Щербатых, Ю.В. Психология стресса

Бодров, В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс

Василюк Ф. Е. Психология переживания.

Кижаев-Смык Л.А. Психология стресса

Губачёв Ю. М., Иовлев Б. В., Карвасарский Б. Д. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека.

Щербатых, Ю.В. Психология стресса и методы коррекции

Беседин, А.Н. Книга практического психолога

Волженцева И.В. Изменение психических состояний студентов в процессе учебной деятельности / И.В. Волженцева // Психологія: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова

В.А. Семиченко. Психология общения

Натаров В.И. Нервно-психическое напряжение и психопрофилактика состояний здоровья студентов / В.И. Натаров, Т.А.Немчин // Психологический журнал.

Овчинникова О.В., Пунг Э.Ю. Экспериментальное исследование эмоциональной напряженности в ситуации экзамена

Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление

Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности

Т. І. Пашукова. «Практикум із загальної психології».

Д. Я. Райгородский. Практическая психодиагностика. Методики и тесты.

1. Шапарь В. Б., Шапарь О. В. Практическая психология. Проективные методики

2. Размещено на www.allbest.ru