Чинники, що впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки

До об'єктивних умов морального вибору належить наявність варіантів вибору поведінки. Суб'єктивні чинники включають у себе ступінь морального розвитку особистості, засвоєння особистістю норм моралі, розвинутість почуття обов'язку та совісті тощо.

Сама наявність об'єктивних обставин та суб'єктивних моментів ставить питання про свободу людини у своєму моральному виборі. Фаталістична позиція з даного питання вважає вибір фікцією, бо він зумовлений об'єктивними обставинами, а рішення приймається під тиском об'єктивної необхідності. Релятивістська позиція, навпаки, підкреслює абсолютну свободу людини у своєму виборі, що не обмежений жодними обставинами.

Об'єктивний бік свободи вибору це наявність варіантів поведінки особистості; суб'єктивний - можливість здійснювати вчинки за внутрішніми переконаннями. Суб'єктивна свобода передбачає також і дію моральної необхідності, яка є саме суб'єктивно усвідомленою потребою людини діяти відповідно до вимог моралі. Отже, об'єктивні обставини дають можливість людині обирати моральний вчинок чи позаморальний, а в силу своєї моральної позиції вона віддає перевагу першому варіанту. Оскільки боротьба мотивів тут відсутня, складається враження, що людина не робить ніякого вибору, хоча об'єктивно він присутній. Отже, наявність або відсутність боротьби мотивів характеризує лише форму морального вибору, а не його сутність.

Кожний вибір залежить від тих цілей, які постають перед людиною, групою або суспільством. Діапазон цілей, що визначають зміст вибору, досить широкий. Реальні цілі, які обирає людина, не завжди мають власне моральний характер, але вони завжди включають моральний аспект. Наприклад, мета забезпечити собі матеріальний добробут - досить істотна, і дуже складно дати їй моральну оцінку. Моральний аспект виявляється, коли сама мета конкретизується: збільшення матеріального достатку будь-якою ціною або чесно заробляючи.

Моральний аспект виявляється в тому, для чого саме людині потрібно вирішити цю проблему. Досягнення максимального матеріального добробуту може сприяти розширенню можливостей творчості або наукових досліджень. Але можна прагнути багатства тільки для задоволення особистих амбіцій, демонстрації своєї влади тощо.

Окрім вибору мети перед людиною стоїть завдання вибору засобів її реалізації. Засоби можуть бути різноманітні. Досягнення мети передбачає наявність різних шляхів, і проблема полягає в тому, щоб обрані засоби не викривлювали поставленої мети. Неправильно обрані засоби можуть докорінно змінити первісну мету. Проблема стоїть особливо гостро тоді, коли первісно визначена мета моральна та благородна. Для досягнення такої мети повинні бути обрані й достатньо досконалі морально виправдані засоби, інакше результатом може стати не добро, а зло.

Для того, щоб вибір вчинку, тобто мети й відповідного їй рішення, був найбільш ефективним з практичного та морального боків, людина повинна знати всі варіанти можливих дій, завдяки чому зможе визначити найкращий з її точки зору.

Відсутність достатньої інформації для прийняття рішення може підштовхнути людину до необміркованих дій, коли в ім'я обов'язку чи ідеалу вона не враховує деякі обставини та наслідки своїх вчинків. Це тип авантюрної поведінки, він нерідко пов'язаний з виявами індивідуалізму, честолюбства, безвідповідальністю, прагненням виділитися.

Інший тип поведінки характеризується повною відмовою від рішучих дій, тому що людина боїться помилитися. Але слід враховувати, що сама відмова від вибору є однією з форм вибору, до того ж не найкращою.

Моральна оцінка дій буде позитивною, якщо встановлено, що вибір було зроблено правильно, але його здійсненню зашкодили об'єктивні умови або умови, які людина не могла передбачити. Негативної оцінки заслуговують помилки у виборі, викликані некомпетентністю морального рішення, недоцільністю обраних засобів.

Якщо при виявленні варіантів вибору мораль необхідна для різнобічного вивчення обставин і можливостей вибору, то на етапі вибору варіанта поведінки моралі відводиться вирішальна роль.

У виборі варіанту поведінки також важливу роль відіграє мотивація: чому саме цьому вчинку віддається перевага? Чим зумовлений такий вибір? Завжди, коли йдеться про свободу вибору, є зрозумілим, що він відбувається у площині добра або зла. Але не можна ігнорувати варіант вибору між двома видами зла (покарання злочинця-рецидивіста допускає вибір між смертною карою та довічним ув'язненням). Приймаючи рішення у кожній конкретній ситуації, треба пам'ятати, що менше зло не є добро, а вся різниця полягає лише в тому, яке з негативних рішень завдасть менше шкоди суспільству з моральної точки зору.

Існує також можливість вибору між добром і добром, тобто у такому випадку йдеться про різні моральні цінності: "вищі" і "нижчі" або рівні за значенням.

Здійснюючи моральний вибір, людина свідомо віддає перевагу певній лінії поведінки, керуючись особистим уявленням про моральні цінності. Все життя людини складається з низки таких ситуацій, в яких формується як моральна особистість людини, так і її моральне оточення.

Моральний вибір означає визнання пріоритету однієї цінності над іншою. В одних випадках обґрунтування вибору та сам вибір не викликають жодних труднощів, в інших - пов'язані з гострими суперечностями між загальнолюдськими, груповими (масовими, етнічними, релігійними тощо) та індивідуальними цінностями. Ситуацію другого роду називають моральним конфліктом [14].

Таким чином, моральний вибір - є усвідомлене віддання переваги людиною тому чи іншому варіантові поведінки відповідно до особистих чи суспільних моральних настанов, що базуються на певних цінностях. Моральний вибір характеризується: наявністю об'єктивних умов, що орієнтують на різні варіанти поведінки; можливістю оцінки цих варіантів з позиції добра чи зла; моральною необхідністю, тобто обумовленістю поведінки людини діючими в суспільстві моральними нормами і цінностями. Моральний вибір - це усвідомлене віддання переваги людиною тому чи іншому варіанту поведінки відповідно до особистих або суспільних моральних настанов.

Список використаної літератури

1. Бернс Р. Я - концепція і виховання. - М.: Прогрес, 1986. - 364с.

2. Бодалев А.А. Психология о личности. - М., 1988. - с.119

3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968. - с.117

4. Божович Л.И. Особистість і її формування в дитячому віці. - М.: Наука,1968. - 244с.

5. Бреслав Г.М. Емоційні особливості формування особистості в дитинстві. - М.: Педагогіка,1990. - 254с.

6. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. - М., 1988

7. Вознюк Н.М. Етико-педагогічні основи формування особистості. - К., 2005. - 196 с.

8. Возрастная и педагогическая психология./Под ред.М.В. Гамезо и др. - М.,1984

9. Возрастная и педагогическая психология /под ред. М.В.Матюхина, Т.С.Михальчик, Н.Ф.Прокина - М., 1984 - 256с.

10. . Возрастная и педагогическая психология /под ред. А.В.Петровского. - М., 1979. - 288с.

11. Возрастная и педагогическая психология /сост. Дубровина И.В., Приходан А.М., Зацепин В.В.. - М., 2001. - 320с.

12. Галич А.Й. Картина человека. Опыт наставительного чтения о предметах самосознания для всех образованных сословий. - 1834. - 678 с.

13. Дубровина И.В., Данилова Е.Е., Прихожан А.М. Психология. - М., 2001. - 464с.

14. Етика /За ред. проф. В.О.Лозового. - К., 2002. - 224 с.

15. Ильин Е.П. Психология. - СПб., 2004. - 560 с.

16. Ильин Е.П. Психология воли. - СПб., 2000. - 288 с.

17. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - М.,1979.

18. Ліфарева Н.В. Психологія особистості. - К., 2003. - 240 с.

19. Лозница В.С. Психология и педагогика. - К.. 2000

20. Максименко С.Д. Загальна психологія. - К., 2004. - 272 с.

21. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. - М., 2000. - Кн.: 1. - 688с.

22. Общая психология./Сост. Е.И. Рогов. - М., 1998

23. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология. - М., 2001. - 512с.

24. Психология: Учебник /В.М.Аллахвердов, С.И.Богданова. - М.,2004. - 752с.

25. Психология детства. /Под ред. А.А. Реана. - СПб., 2003. - 368с.

26. Психология человека от рождения до смерти. - СПб., 2002. - 656с.

27. Психология /Под ред. Е.И.Рогова. - М., 2005. - 592 с.

28. Психология /Под ред. А.Ц. Пуни. - М., 1984

29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб., 1999

30. Смолин В.В. Самосознание личности. - М., 1983. - 216.

31. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-н/Д.,1997

32. Столяренко Л.Д., Корешкова Н.В. Психология личности и типология поведения. - Р. н/Д., 1994.- с.143

33. Ушинский К.Д. Три элемента школы: В 6 т. - К., 1985. - Т.1. - 117 с.

34. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. - СПб.,2001. - 368с.

35. Фридман Л.М. Психология детей и подростков. - М., 2003. - 480с.

36. Чеснокова И.И. Психология. - М.,1977.

37. Шаповаленко И.В. Возрастная психология. - М., 2004. - 349 с.