Вплив когнітивної складової "Я-концепції" на поведінку людини у групі
Історичні аспекти розвитку вікової психології в Україні та сучасний стан науки. Донаукові ідеї вікової психології в Україні. Становлення наукових ідей вітчизняної вікової психології. Визначення основних напрямків і тенденцій вітчизняних досліджень.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.05.2014 |
| Размер файла | 94,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Інститут проводить наукову та науково-організаційну роботу, спрямовану на отримання теоретично і практично значущих результатів із основних напрямів психологічної науки - методології та історії психології, психології особистості, психології навчання і виховання, психології творчості, економічної та організаційної, когнітивної та екологічної психології, етнопсихології, психофізіології та психодіагностики. Головним пріоритетом у діяльності Інституту є розроблення актуальних проблем навчання, виховання і психічного розвитку особистості в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, зміцнення зв'язку досліджень з освітньою практикою. [16.4]
Нині в Інституті створюється нова парадигма психологічного пізнання, досліджуються методологічні й теоретичні проблеми генетичної, загальної, соціальної, етнічної, когнітивної, вікової і педагогічної психології, психолого-педагогічні засади гуманізації освіти й розвитку особистості, психології творчості, вікової психофізіології.
Діяльність Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України спрямована на дослідження фундаментальних теоретико-методологічних проблем психологічної науки, розробку актуальних прикладних питань, що потребують ґрунтовного психологічного забезпечення.
Можна виділити такі основні напрями досліджень:
1. Теоретико-методологічні засади психологічної науки
2. Психологія особистості. Соціальна психологія
3. Психологія навчання та виховання
4. Психолого-педагогічні основи творчості та обдарованості
5. Практична психологія
6. Психологія професійної освіти, організаційна психологія та психологія праці
7. Вікова психологія та фізіологія. Психологія здорового способі життя
На сьогодні в Інституті діє 18 наукових лабораторій, а саме:
· Лабораторія історії психології ім. В.А. Роменця;
· Лабораторія методології і теорії психології;
· Лабораторія загальної та етнічної психології.
· Лабораторія соціальної психології;
· Лабораторія когнітивної психології;
· Лабораторія екологічної психології;
· Лабораторія психології особистості ім. П.Р. Чамати;
· Лабораторія психології соціально дезадаптованих неповнолітніх;
· Лабораторія психології дошкільника;
· Лабораторія психології навчання імені І. Синиці;
· Лабораторія організаційної психології;
· Лабораторія нових інформаційних технологій навчання;
· Лабораторія науково-психологічної інформації;
· Лабораторія психології творчості;
· Лабораторія психології обдарованості;
· Лабораторія психодіагностики;
· Лабораторія консультативної психології та психотерапії. [16.8]
Також в Україні діє Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, який є провідною науковою установою держави в галузі корекційної педагогіки та спеціальної психології, що здійснює фундаментальні і прикладні дослідження з проблем навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. В межах інституту функціонують 8 лабораторій: інтенсивної педагогічної корекції, проблем інклюзивної освіти, сурдопедагогіки, тифлопедагогіки, корекції розвитку дитини з аутизмом, олігофренопедагогіки, жестової мови і лабораторія логопедії
Основними напрями діяльності Інституту є:
Розроблення науково-теоретичних засад навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку;
Розроблення та впровадження інноваційних технологій і моделей корекційного навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я; впровадження результатів наукових досліджень в практику навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку;
Підготовка наукових кадрів через аспірантуру, докторантуру та участь у перепідготовці педагогічних кадрів;
Консультування науковців, практиків, батьків, осіб з порушеннями психофізичного розвитку;
Популяризація знань про особливості розвитку і навчання дітей з особливими потребами.
Результати науково-теоретичних досліджень Інституту покладено в основу важливих нормативних документів у галузі спеціальної освіти
Сучасний стан розвитку вікової психології, за думкою М.В. Савчина та Л.П. Василенко, характеризується наступними тенденціями:
розширенням хронологічних меж дослідження психічного розвитку. З другої половини 20 століття, порушуючи традицію вивчення лише психології дітей, підлітків та юнаків, з'явились та поповнюються дослідження, спрямовані на з'ясування психології дорослих, в тому числі людей похилого віку;
перехід від дослідження вікового розвитку окремих психічних процесів та властивостей людини до цілісного аналізу її психічного та особистісного розвитку. Психологія розвитку відображає спроби створення комплексної характеристики всього онтогенезу психіки;
поєднання досліджень загально вікових тенденцій психічного розвитку з вивченням його індивідуального варіанта зі з'ясуванням відхилень та аналогії;
створення інтегральних концепцій вікового розвитку та поєднання зусиль дослідників різних сфер наукового знання для реалізації системного підходу до вивчення вікового розвитку людини;
удосконалення методики і методів дослідження вікового розвитку.
1.11 Генетико-психологічна теорія С.Д. Максименка
С.Д. Максименко розглядає існуючі у світовій персонології методи, такі, як тести, експеримент, “зрізові” методичні процедури, ідеографічний та номотетичний методичні підходи. Так, за ідеографічним (морфогенетичним) підходом особистість намагаються, хоча і безуспішно досліджувати як унікальну цілісність, тоді як за більш традиційним номотетичним підходом вона штучно розкладається на складові і певні узагальнення робляться вченими лише на основі великої кількості широкого набору результатів, які мають бути статистично достовірними. Останній підхід більш доступний, більшість вчених, вбачає розв'язання проблеми методу вивчення особистості “у редукціонізмі: оскільки особистість - надто “завеликий” об'єкт, у ньому треба спочатку теоретично виокремлювати деякі частини, але не будь-які, а змістовні, тобто ті, дослідження яких буде, власне, адекватним вивченню всієї особистості”. Тобто розглядаються такі частини як “конституююче начало особистості”, вихідні інстанції, котрі у вітчизняних психологів виступали як спрямованість, відношення, спілкування, ієрархія мотивів і діяльностей, вибірковість, установка, емоційність тощо. [26.40]
С.Д. Максименко вважає, що у зарубіжній персонології лише З. Фрейду, і тільки частково, вдалося наблизитися до втілення номотетичного методу у запропонованому ним психоаналізі і побудувати певну теорію особистості, що не позбавлена все ж таки ознак редукціонізму, частковості, ігнорування цілісності, активності, унікальності довільності в аналізі обраної структури особистості тощо.
Вчений вважає, що саме “некласична психологія” Л.С. Виготського (культурно-історична теорія) містить у собі важливі методологеми, подальша розробка і осмислення яких впритул підводить нас до створення адекватного методу дослідження особистості”
Аналізуючи, в контексті культурно-історичної теорії Л.С. Виготського, відповідні методологічні погляди сучасних вітчизняних психологів - Ф.Т. Михайлова, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Г.С. Костюка - С.Д. Максименко висуває власний метод, який отримав назву генетико-моделюючого, що тісно пов'язаний із експериментально-генетичним методом авторів культурно-історичної теорії, розвиває його на базі ряду принципових положень: "1) принципу аналізу за одиницями;
2) принципу єдності біологічного і соціального;
3) принципу креативності;
4) принципу рефлексивного релятивізму;
5) принципу єдності генетичної і соціальної ліній розвитку". [26.43]
Запропоновані С.Д. Максименком оригінальні ідеї продуктивно продовжують і розвивають, з одного боку, фундаментальне положення Л.С. Виготського про максимальну соціальність новонародженої дитини (що є визначальним фактором її "вростання у культуру"), а з іншого боку - об'єднують у категорії нужди це положення класика вітчизняної психології з сучасними даними (в їх психологічній інтерпретації) про детермінуючу і організуючу роль геному людини у розгортанні морфології і функціонування людського організму у соціальному, культурному середовищі. В цьому не можна не побачити великі перспективи генетико-моделюючого методу дослідження особистості саме на основі принципу аналізу за одиницями, в якості якої і розглядається нужда. [26.58]
С.Д. Максименко переконаний в тому, що "застосування генетико-моделюючого методу дозволить, нарешті, "повернути людину в психологію", оскільки метод дає можливість проаналізувати і водночас, інтегрувати те вихідне системостворювальне начало особистості, яким виступає нужда як унікальна єдність біологічного і соціального та їх активант. Розробка методу" на цій основі, "таким чином, є першочерговою і найбільш актуальною проблемою"
Проведений С.Д. Максименком аналіз принципів генетико-моделюючого методу дає підстави для їх подальшого дослідження і використання в процесі застосування окремих методик, серед яких головними є спостереження, анкетування, психодіагностика та експеримент. Проте, ці методики "надають лише первинний емпіричний матеріал, який слід осмислювати і узагальнювати в контексті єдиного методу, який був розглянутий вище" [26.67]
Розділ 2. Визначення основних напрямків і тенденцій вітчизняних досліджень
2.1 Обґрунтування та організація експериментальної роботи
На етапі експериментального дослідження, я поставив перед собою завдання дослідити напрямки в сучасних дослідженнях вітчизняних психологів з вікової психології. Для цього я застосував метод контент-аналізу наукових праць вітчизняних психологів Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України з вікової психології, а саме збірники наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології" з 2008 по 2012 роки. Усього 35 збірників, кількість наукових праць що стосувалися галузі вікової психології становить 548.
Структура проведення контент-аналізу:
Перший етап
Визначення сукупності досліджуваних джерел або повідомлень за допомогою набору заданих критеріїв, яким має відповідати кожне джерело.
На цьому етапі, для дослідження, як сукупність я вибрав публікації вітчизняних психологів протягом останніх років.
Другий етап
Формування вибіркової сукупності повідомлень. У деяких випадках можна вивчати всю визначену на першому етапі сукупність джерел, оскільки підлягають аналізу випадки (повідомлення) часто обмежені за кількістю і добре доступні. Однак іноді контент-аналіз повинен спиратися на обмежену вибірку, взяту з більшого масиву інформації.
Мною було визначено збірники наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології", як такі що повинні відповідати всій генеральній сукупності публікацій і досліджень в вітчизняній психології.
Третій етап
Виявлення одиниць аналізу. Ними можуть бути слова або теми. Правильний вибір одиниць аналізу - важлива складова всієї роботи. Найпростішим елементом повідомлення є слово. Тема - це інша одиниця, що представляє собою окреме висловлювання про якийсь предмет. Існують досить чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу:
вона повинна бути досить великою, щоб виражати значення;
вона повинна бути досить малою, щоб не висловлювати багато значень;
вона повинна легко ідентифікуватися;
число одиниць має бути настільки велике, щоб з них можна було робити вибірку.
Одиницями аналізу мною були визначені тематики статей і досліджень, що стосувалися вікового становлення і розвитку особистості, проблем існуючих в певний віковий період, особливостей навчання і окремих аспектів певного вікового періоду.
Четвертий етап
Виділення одиниць рахунку, які можуть збігатися зі смисловими одиницями або носити специфічний характер. У першому випадку процедура аналізу зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, у другому - дослідник на основі аналізованого матеріалу і цілей дослідження сам висуває одиниці рахунку.
Мною аналізувалися статті, публікації та наукові праці присвяченій вищеперечисленим тематикам, які я розподіляв віковим періодом дослідження на праці про новонароджених, дітей до 3 років, дошкільнят, дітей молодшого шкільного віку, підлітків, юнаків, дорослих до 30 років та дорослих після 30 (середній вік), старих людей та довгожителів. Також окремо я робив розподіл за спрямуванням статті на соціально-професійну сферу, навчання, та емоційні особливості віку.
П'ятий етап
Безпосередньо процедура підрахунку. Вона в загальному вигляді подібна зі стандартними прийомами класифікації по виділених угрупованням. Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул, статистичних розрахунків.
Загалом я знайшов 548 публікацій які відповідали заданій тематиці. Їх класифікацію я навів в таблицях.
Шостий етап
Інтерпретація отриманих результатів у відповідності з цілями і завданнями конкретного дослідження.
Зазвичай на цьому етапі виявляються і оцінюються такі характеристики текстового матеріалу, які дозволяють робити висновки про те, що хотів підкреслити або приховати його автор. Можливе виявлення відсотка поширеності в суспільстві суб'єктивних смислів об'єкта чи явища [18, 129-148].
2.2 Аналіз отриманих даних за допомогою контент-аналізу
Загалом було проаналізовано 548 наукових праць вітчизняних психологів з галузі вікової психології і педагогіки за 2008-2012 роки.
Таблиця 1
|
Спрямування за віком |
Кількість праць (разів) |
Кількість праць (%) |
|
|
Новонароджені |
13 |
2,4 |
|
|
Раннє дитинство |
27 |
4,8 |
|
|
Дошкільний вік |
49 |
8,9 |
|
|
Молодший шкільний |
60 |
10,9 |
|
|
Підлітковий |
171 |
31,2 |
|
|
Юнацький |
155 |
28,3 |
|
|
Ранній дорослий вік |
22 |
4 |
|
|
Зрілий дорослий вік |
10 |
1,8 |
|
|
Старість |
24 |
4,4 |
|
|
Довголіття |
17 |
3,1 |
|
|
Загальна кількість |
548 |
100 |
Таблиця 2
|
Цільове спрямування |
Кількість праць (разів) |
Кількість праць (%) |
|
|
Соціальні особливості |
285 |
52 |
|
|
Емоційні аспекти |
119 |
21,8 |
|
|
Навчання та виховання |
143 |
26,2 |
|
|
Загальна кількість |
548 |
100 |
Аналізуючи отримані результати я можу стверджувати, що переважна більшість робіт і досліджень спрямовані на соціально-професійну сферу, на педагогічні аспекти припадає близько чверті праць і приблизно 22 відсотки на емоціональні прояви в тому або іншому віці.
Тобто на навчання дітей в школах, ВУЗах, їх вибір професії та можливі труднощі під час навчання припадає чверть всіх досліджень і наукових праць. Домінуючою темою всіх досліджень є зв'язок особистості з соціумом і можливі при цьому проблеми.
Майже по третині (близько 30%) припадає на підлітковий та на юнацький періоди життя. Найменше досліджують такі вікові періоди, як зрілий дорослий, довголіття, та дітей до 1 року.
Вивчення дорослого періоду життя і старості є рідким у віковій психології, хоча теорія Еріксона вказує на не меншу важливість цих відрізків життя.
А вивчення вікових особливостей дітей та немовлят (а не тільки шкільного періоду) є обов'язковим і повинно бути провідним у віковій психології. Низькі результати що до дослідження немовлят і дітей вказують на недостатню зацікавленні в цьому держави, тому що школи, перебування дітей в яких вивчається найбільш активно, належать до компетенції держави, при тому як мало хто враховує розвиток дитини поза навчальною діяльність.
Співставляючи, результати обох досліджень можна сказати, що найрозвиненішими є дослідження, що до професійного визначення, розвитку професійних і соціальних якостей, та навчання дітей юнацького, молодшого і старшого шкільних віків, а також емоційні проблеми під час навчання і професійного становлення. Це свідчить про відсутність розвитку в Україні ідей гуманістичної психології, біхевіоризму, психоаналізу… так, як продовжується вивчатися переважно навчання особистості, як це і було при Радянському Союзі.
Висновки
Більшості своїх досягнень вітчизняна психологія завдячує ідеям Виготського та Рубінштейна, які активно розвивалися та трансформувалися діячами Харківської психологічної школи. Тому переважна більшість досліджень і теорій базувалася на діяльнісному підході.
У 30-ті роки у Харкові було організовано Психоневрологічний інститут, а згодом на його основі - Всеукраїнську психоневрологічну академію, у структурі якої функціонував відділ дитячої та генетичної психології. У ньому працювали Олександр Запорожець (1905-1981), Лідія Божович (1908-1981), Петро Гальперін та інші вчені, які досліджували психологію практичної діяльності, образу, свідомості й діяльності, пам'яті, сприймання, особливості засвоєння знань учнями на основі розвитку мислення.
Науковий поступ сучасної вітчизняної вікової психології відбувається завдяки діяльності лабораторій Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, очолюваному нині академіком С.Д. Максименком, науково-дослідних інститутів АПН України та кафедр психології університетів.
Більшість сучасних досліджень є спрямовано на виховання, професійне становлення, та вирішення супутніх проблем у дітей шкільного віку та юнаків (студентів). На відміну від радянського періоду майже не розробляється нових підходів до виховання і становлення особистості в ранньому дитинстві, що можна пояснити ефективністю розроблених раніше теорій і підходів.
Єдиним розробленим підходом сучасних вітчизняних є теорія становлення особистості С.Д. Максименка, основою якої є теорія Виготського, але з значними змінами. Усі інші нині актуальні теорії розроблялись ще в радянський період.
Що до генетико-психологічної теорії Максименка, то вона потребує значного дослідження і удосконалення, так як сучасної бази наукових знань в Україні недостатньо для підтвердження (або спростування) настільки концептуального і революційного підходу.
Недостатнім є вивчення розвитку немовлят, та дітей до трьох років, хоча цей період є одним з найбільш важливих, адже в цей вік починає формуватись психіка особистості. Взагалі відсутнє вивчення перинатального розвитку, як наслідок відсутня наукова база, спрямована на виношення і народження здорової дитини, в поєднанні з екологічною ситуацією і іншими факторами негативно впливає на рівень народжуваності в Україні і стан здоров'я немовлят.
Практично відсутнє вивчення особливостей старості і довголіття. Такого вивчення майже не проводилося і в Радянському Союзі, не проводиться і в Росії. Але є необхідність для дослідження старості, формування нових психологічних установок людям досягнувшим похилого віку.
Негативним, як для розвитку психології в цілому, так і для вікової психології в Україні є переважання радянських поглядів на психологію в вивченні питань і формуванні теорій. Сам підхід не є неправильним, проте розвиток в межах одного напрямку не є корисним для дослідницької наукової діяльності. Звісно відбувається розвиток гуманістичного, біхевіористичного та інших поглядів, але в межах наукового розвитку вікової психології помітним є лише вплив культурно-історичної теорії і діяльнісного підходу.
Перелік використаних літературних джерел
1. Сергеєнкова О.П. "Вікова психологія" - К: Либідь 2012 - 546 с
2. В. Яровицкий. "100 великих психологов" - М.: Вече, 2004. - 432 с.
3. Гуткина Н.И. "Лидия Ильинична Божович: биографический очерк / Культурно-историческая психология." - СПб.: Питер, 2008 - 245 с
4. Титова Н.И. "Гуманистические основы воспитания детей в научном наследии А.В. Запорожца" - Смоленськ: РПБ, 2001 - 212 с
5. Арановская-Дубовис Д.М., Заика Е.В. "Идеи А.В. Запорожца о развитии личности дошкольника. Вопросы психологи" - Харків: Изд. дом МГТ, 1995 - 87 с
6. Зинченко, В.П. "Александр Владимирович Запорожец: жизнь и творчество (от сенсорного действия к эмоциональному) // Культурно-историческая психология" СПб.: Питер, 2008 - 253 с
7. Елагина М.Г., Рузская А.Г. "Выдающийся советский психолог // Сов. педагогика." - М.: Педагогика, 2001 - 326 с
8. Р.С. Нємов, "Психология. Словарь-справочник." - М., ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 648 с
9. Петр Яковлевич Гальперин "Слово об учителе - В.П. Ззинченко" - Харків: Психоголос 2005 - 341 с
10. Степанова, М.А. "Предпосылки теории планомерно-поэтапного формирования умственных действий и понятий: Л.С. Выготский и П.Я. Гальперин. Вопросы психологи" - М.: ЭКСМО-Пресс 2000 - 84 с
11. Степанова М.А. "Проблема обучения и развития в трудах Л.С. Выготского и П.Я. Гальперина // Вопросы психологии." - М.: ЭКСМО-Пресс 2001. - 125с
12. "Вікова психологія" / За ред.Г.С. Костюка. - К., Либідь 2003 - 568 с
13. Заброцький М.М. "Вікова психологія." - К., 1998. - 462 с
14. Петровский А. "История советской психологии." - М.: 1995. - 682 с
15. Костюк Г.С. "Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості." - К., 2003. - 608 с
16. С.Д. Максименко - "Вікова педагогічна психологія" - К: Либідь 2000 - 542 с
17. Виступ С.Д. Максименка "Проблеми і перспективи розвитку психологічної науки в Україні"
18. Харченко К.В. "Материальная сторона жизни в зеркале субъективных смыслов: опыт контент-анализа // Социология: методология, методы, математическое моделирование." - 2009.М. М Пресс - 182 с
19. Збірники наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології" - К: Социс-Прес 2008-2012рр
20. "Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць." Випуски 2008-2012рр
21. Горбач Н. "Невідомий Григорій Сковорода." - Львів.: Логос, 2002. - 151 с.
22. Галустова Оксана Вікторівна "Історія психології у питаннях і відповідях". Навчальний посібник. - М.: ТКВелби,, 2006. - 563 с
23. Мещеряков Б.Г. "П.И. Зинченко и психология памяти. Вопросы психологии" - Харків: Проспекта 2003 - 349с
24. Кондаков И.М. "Психология. Иллюстрированный словарь," С. - Петербург: Прайм-Еврознак 2003 - 652 с
25. Зинченко П.И. "Непроизвольное запоминание" М. ЭКСМО 2002 - 258 с
26. Максименко С.Д., Максименко К.С. Папуча М.В. "Психологія особистості" Підручник. - К.: ТОВ “КММ”, 2007. - 296с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Предмет, завдання та структура вікової та педагогічної психології, їх зв'язок з іншими науками. Вимоги до проведення досліджень проблем розвитку психіки й особистості, фактори психічного розвитку. Діалектичний взаємозв'язок навчання, виховання, розвитку.
шпаргалка [94,3 K], добавлен 21.07.2010Вивчення системи психологічних закономірностей відносин людини в процесі трудової діяльності як предмет індустріально-педагогічної психології. Значення індустріально-педагогічної психології для педагогіки, загальної, вікової і педагогічної психології.
реферат [26,1 K], добавлен 15.10.2010Історичні етапи розвитку американської психології релігії. Особливості становлення психології релігії як наукової дисципліни у Західній Європі. Ознайомлення із шляхом виникнення релігійної філософії в Росії та Україні в кінці XIX-на початку XX ст.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 30.09.2010Завдання та значення психології, її зв'язок з іншими науками. Внутрішній світ людини. Свідомий, підсвідомий та несвідомий рівні психіки. Теоретико-методологічна основа сучасної психології. Залежність психології від природознавства та філософії.
реферат [47,9 K], добавлен 19.10.2012Взаємодія психології як науки з іншими науками. Основні розділи та принципи психології. Методи психології: експеримент, спостереження, дослідження продуктів діяльності людини, метод тестів і анкетування. Психічний образ як основне поняття психології.
реферат [16,8 K], добавлен 24.06.2008Народження соціальної психології, публікація підручників Росса і МакДаугалла. Розмежування двох напрямків соціальної психології: аналіз поводження індивіда й дослідження групової динаміки. Культура й особистість як основне гасло розвитку психології.
реферат [27,6 K], добавлен 23.06.2010Визначення психології, об'єкта, предмета та завдань її вивчення. Головні етапи становлення психології як наукового знання. Поняття принципів детермінізму, системності, розвитку, об'єктивності. Особливості галузевої структури та напрямки психології.
презентация [1,4 M], добавлен 23.12.2010Особливості соціальної ситуації розвитку дошкільнят. Гра є особливою формою життя дитини у суспільстві, діяльність, у якій діти виконують ролі дорослих. Підлітковий період – сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 31.01.2008Перший етап філософської психології: анімістичні (міфологічні) уявлення про душу. Другий етап філософської психології: античність - атомізм, спіритуалізм; Середньовіччя. Третій етап наукової психології: діалектико–матеріалістична наукова психологія.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 01.12.2007Історія психології та її предмет і задачі. Розгляд розділів історії розвитку психології. Антична психологічна думка. Розвиток психологічних знань в Середні віки і епоху Відродження. Зародження психології як науки. Психологічна думка Нового часу.
курсовая работа [105,2 K], добавлен 06.04.2015
