Дитяча тривожність та страхи

Методика виявлення страхів у дітей за допомогою спеціального тесту тривожності (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен)

Тестування проводиться після закінчення першої чверті, коли у більшості дітей проходить ситуативна тривога, пов'язана зі вступом до школи. Метою тестування є виявлення дітей зі справжньою шкільною тривожністю.

Експериментальний матеріал - 14 малюнків. Кожен малюнок представляє деяку типову для життя молодшого школяра ситуацію.

Кожен малюнок виконаний у двох варіантах: для дівчинки (на малюнку зображено дівчинку) і для хлопчика (на малюнку зображений хлопчик). Кожен малюнок забезпечений двома додатковими малюнками дитячої голови. На одному з додаткових малюнків зображено усміхнене обличчя дитини, на другому - сумне. Малюнки показують дітям у суворо перерахованому порядку один за іншим. Пред'явивши дитині малюнок, вчитель дає інструкцію такого змісту,наприклад:

Гра з молодшими дітьми. «Як ти думаєш, яке обличчя буде у дитини: веселе чи сумне? Він (вона) грає з малюками ».

Дитина і мати з немовлям. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне чи веселе? Він (вона) гуляє зі своєю мамою і малюком », і так далі.

Вибір дитиною відповідної особи і висловлювання кожної дитини можна зафіксувати в спеціальному протоколі.

Тест шкільної тривожності Філліпса

Тест шкільної тривожності Філліпса призначений для вивчення рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі школою у дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Тест складається з 58 питань, які можна зачитати школярам, а можна і запропонувати в письмовому вигляді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти «Так» або «Ні».

При обробці результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на питання №58 дитина відповіла «Так», в той час як в ключі цього питання відповідає відповідь «Ні».

Тест шкільної тривожності Філліпса містить такі шкали, як загальна тривожность в школі, переживання соціального стресу, фрустрація потреби у досягнення успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, страх не відповідати очікуванням оточуючих, низька фізіологічна опірність стресу, проблеми і страхи у відносинах з вчителями.

Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояв тривожності. При обробці підраховується:

1)загальне число розбіжностей по всьому тесту. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу тривожності;

2)число збігів по кожному з 8 факторів тривожності, що виділяються в тексті.

Рівень тривожності визначається так само, як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів та їх кількістю.

У даному дослідженні пропонуються тест тривожності (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен), методики А. І. Захарова і М. Панфілової «Страхи в будиночках» і «Малюнок неіснуючої тварини»,тест шкільної тривожності Філліпса тому, що саме ці методики дозволяють нам виявити внутрішній стан дитини і водночас є корекційними для самої дитини. Відомо, що малювання є одним із засобів збагнення своїх можливостей, вираження різного роду емоцій, у тому числі й негативних, зниження тривожності та кількості страхів. Однак це не означає, що дитина, котра активно малює, може нічого не боятися - просто в неї зменшується ймовірність появи страхів, що саме по собі має велике значення для її психічного розвитку. Практично позитивний ефект від малювання можна спостерігати у віковому інтервалі від 3 до 15 років і старше, але найчастіше позитивні результати одержуємо в 4 - 12 років. Малювання страхів дає ефект майже однаковий і для хлопчиків, і для дівчаток. Приблизно в половині випадків страхи усуваються за допомогою певним чином спрямованого малювання. Здебільш це стосується страхів, викликаних уявою (наприклад, страху захворіти, зазнати нападу, потрапити в транспортну пригоду тощо). При страхах абстрактного характеру результати гірші. Особливо при страху втратити батьків і страхів, що виникають у дівчаток при засипанні. Ефект зменшується при наявності істеричних рис характеру, оскільки діти мимоволі чи прямо експлуатують страхи на догоду своїм бажанням.

Висновки

Сучасна епоха, насичена соціально-економічними перетвореннями, створила умови для збільшення тривоги й хвилювань. Аналіз психологічної літератури виявив, що тривогу і хвилювання на емоційному і розумовому рівні дорослі передають своїм дітям.

У даній роботі було відмічено, що найбільш схильні до розвитку тривожності єдині діти в родині, які стають центром батьківських турбот і тривог. У сім'ях, де є присутнім емоційна напруга, також створюються умови для розвитку тривожності у дитини. Діти старшого дошкільного віку дуже чутливі до конфліктних відносин батьків.

Аналіз психологічної літератури, присвяченої проблемам дитячої тривожності та страхів, дозволяє такі причини, як відсутність у дітей відчуття фізичної безпеки, відкидання і ворожість, що демонструються дорослими, до дитини пред'являються завищені вимоги, авторитарний стиль спілкування дорослого з дитиною, негнучка, догматична система виховання, несприятливі мікросоціальної та побутові умови, протиріччя між високими домаганнями, викликаними захвалювання і реальними можливостями дітей.

У дітей молодшого дошкільного віку тривожність - явище рідкісне і, як правило, носить виражений характер. Чим старша дитина, тим конкретніше, реалістичніше його тривоги. Якщо маленьких дітей турбують надприродні чудовиська, що прориваються до них через поріг підсвідомості, то старших дошкільнят вже буде турбувати ситуація, пов'язана з насильством, очікуванням, глузуванням.

Страх - "перша похідна" тривоги. Його перевага в його визначеності, в тому, що він завжди залишає якийсь вільний простір.

Однак, необхідно враховувати, що тривожна дитина просто не знайшла іншого способу боротьби з тривогою. При всій неадекватності і безглуздості таких способів їх потрібно поважати, не висміювати, а допомагати дитині іншими методами "відреагувати" на свої проблеми, не можна руйнувати "острівець безпеки", нічого не даючи натомість. Вивчаючи психологію дитини, приходимо до такого висновку, що є тривожні діти, які для того, щоб не боятися, роблять все можливе,щоб боялися їх. Тому формою приховування особистої тривожності часто буває агресивна поведінка. Тривожність іноді дуже важко розгледіти за агресивністю. Самовпевнені, агресивні, при кожному зручному випадку принижують інших, тривожними аж ніяк не виглядають. І, тим не менше, нерідко в глибині душі у таких дітей ховається тривога.

Таким чином, тривожність відбивається на всіх сферах життєдіяльності дитини, помітно погіршуючи його самопочуття і ускладнюючи відносини з навколишнім світом.

Використані джерела

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. Москва,1995 М. Изд-во Института Психотерапии, 2002 . - 212c.

2. Аркелов Г.Г.Стресс и его механизмы //Вестн. Моск. ун-та. Сер.14, Психология. 1995. №4. - С.45-54.

3. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве.- М.: Педагогика, 1995. - 181c.

4. Вайзман Н. Реабилитационная педагогика - М., 1996. - С.247.

5. «Дошкільне виховання», 2003, № 9. - С.14

6. Захаров А. И. "Дневные и ночные страхи у детей". - СПб.: Издательство "Союз", 2004. - 258 c.

7. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. -- СПб.: Гиппократ, 1995. -190 c.

8. Карпенко Н. Профілактика дитячих страхів.// Дошкільне виховання. - 2003. - № 9. - С.14 - 15.

9. Козлова Е. В. Тревога как одна из основных проблем, возникающих у ребенка в процессе социализации. Теоретические и прикладные проблемы психологии. Сборник статей. Ставрополь, 1997. - С.19-21.

10. Кукшина В.С. Коррекционная педагогика. - М. : изд-во «МарТ»,2004. 352 c.

11. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб.заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии 2-е изд. - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. - 681c.

12. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе - М.: Т.Ц. «Сфера», 1996. - 176 c.

13. Основы специальной психологии: Учеб. пособие для студентов сред. пед. учеб. заведений. / Л.В.Кузнецова, Л.И.Солнцева и др.; под. ред. Л.В.Кузнецовой. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 480 c.

14. Панфилова М.А. Страхи в домиках. Диагностика страхов у детей и подростков // Школьный психолог.- 1999.- №8.- C.10-12.

15. Прихожан А.М. Психологический справочник, или как обрести уверенность в себе: Кн. для учащихся. - М.: Просвещение, 1994 - 191c.

16. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога.- М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - 352c.

17. Романов А. Расстройство поведения и эмоций у детей в целом.- М.: изд-во «Плэйт», 2003. - С.58.

18. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Методи підготовки фахівців до професійного спілкування”. Книга І. -- Черкаси - 1997.- С.119.

19. Ставицька С.О. Прояв та подолання особистісної тривожності у школярів. Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 2 (МО України, НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ, 1998). -- С. 173.

20. Фрейд З. Страх//Введение в психоанализ. Лекции. - М., 1989. - 250c.

21. Фромм А. Азбука для родителей или как помочь ребенку в трудной ситуации, - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1997. - 250c.

22. Эберлейн Г. Страхи здоровых детей. / Пер. с нем. Ю.Лукоянова. - М.: Знание, 1981. - 192c .

23. http://www.psyconcyl.ru/

24. http://www.eti-deti.ru/vse-test/154.html

Размещено на Allbest.ru