Врахування темпераментів в процесі проведення навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку

Дослідження проводилося на базі школи №23 м. Луцька з дітьми 1-го класу. Вибірка становить 20 чоловік, з яких 9 - хлопчики і 11 - дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження - визначити типи темпераменту дітей. Враховувати їх під час роботи з дітьми.

Для проведення констатувального експерименту нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: методики дослідження творчого компонента (автор методики: П. Торренс) (Див. Додаток А), інтелектуального компонента (Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку) (Див. Додаток Б), поведінково-результативного компонента (автор методики О.М. Дяченко) пізнавальних здібностей та пізнавальної активності. (Див Додаток В ). Для діагностики типу темпераменту було використано методику «Визначення домінуючого типу темпераменту» (О. Бєлов) (для дітей молодшого шкільного віку). (Див Додаток Г).

2.2 Аналіз результатів проведеного експерименту

Роль темпераменту в формуванні загально навчальних умінь та навичок полягає в тому, що від нього залежить ступінь та характер впливу на діяльність як зовнішніх умов, так і внутрішніх - тобто індивідуально-психологічних властивостей людини. Тому одним з шляхів пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування індивідуального стилю діяльності.

Залежність індивідуального стилю діяльності від типологічних особливостей учня, передусім властивостей темпераменту, дозволяє схарактеризувати учбову стратегію сангвініків, холериків, флегматиків та меланхоліків на початковому етапі навчання та дати загальні рекомендації вчителям і батькам.

В результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку:

* результативний (реальні результати як продукти - досягнення пізнавальної діяльності);

* змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань);

* процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо);

* інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу «домінантних показників» пізнавальної активності).

Критеріальний та системний підходи дозволили визначити ряд психологічних показників пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку: в контексті

* творчого компонента - продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми;

* інтелектуального компонента - фіксування й зберігання образів реально існуючих об'єктів, продуктивне запам'ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне відтворення смислових одиниць у певній послідовності), здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об'єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об'єкту, що сприймається за допомогою довільної уваги;

* поведінково-результативного компонента - відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти сприйняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.

На підставі аналізу різних рівнів (високий, помірний, низький) компонентів пізнавальної активності було виявлено неоднакову тенденцію інтегрування розвитку кожного компонента та виділено чотири інтегрованих типи розвитку пізнавальної активності у досліджуваних дітей молодшого шкільного віку -- «Обдарований», «Високий», «Помірний», «Помірнознижений». Відповідно до отриманих кількісних даних ми зробили узагальнення:

До типу «Обдарований», з нашої вибірки відносяться троє учнів (10%).

До категорії «Високої» пізнавальної активності відносяться троє учнів (10%).

«Помірний» рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 9 учнів (50%).

До «Помірно-зниженого» рівня пізнавальної активності відносяться 5 учнів нашої вибірки (30%). Графічно отримані дані можна зобразити наступним чином.(див. рис.4).

2.3 Методичні рекомендації вчителям і студентам в роботі з молодшими школярами

Педагог зобов'язаний спрямовувати діяльність дітей, щоб сприяти формуванню позитивних рис і запобігати появі негативних. У сангвініка слід формувати стійкі уподобання та інтереси, не допускати поверхового, недбалого виконання ним завдання, вимагати від нього доводити почату справу до кінця, стимулювати позитивне ставлення до достоїнств інших, уміння зважати на їхню думку, вчити бути уважним до товаришів, надійним у стосунках з ними, дбати, щоб нові знайомства не витісняли старих. Рекомендації: включати у громадську діяльність, ставити перед ним усе нові завдання, звертаючи при цьому особливу увагу на контроль за якістю роботи.

У виховно-педагогічному процесі дітей-флегматиків головне - формувати трудові навички, стежити, щоб вони завжди були зайняті, залучати до діяльності в колективі, вчити за допомогою ігор і занять пришвидшувати темп дій, заохочувати найменші прояви рухливості, спритності. Завдяки цьому їхня млявість не перетвориться на лінощі, урівноваженість почуттів - на слабкість. Рекомендації: головне - керувати їхньою діяльністю, не підганяти.

Енергію холерика слід спрямовувати на корисні справи, ставити перед ним складні завдання, допомагаючи осмислювати їх. Важливо обережно застосовувати все, що збуджує нервову систему, розвивати і зміцнювати процес гальмування шляхом організації розміреної діяльності, домагатися стриманої поведінки, створювати можливості для реалізації потреби в руховому навантаженні. Особливо необхідно систематично контролювати їхню поведінку і діяльність, дотримання правил, якість і повноту виконання завдань, вимог дорослих, вчити зважати на інших, не ображаючи самолюбства. Рекомендації: головне - не втомлювати одноманітною діяльністю.

У вихованні меланхоліків слід враховувати їхню вразливу нервову систему, швидку втомлюваність, слабкість нервових процесів, допомагати подолати сором'язливість, нерішучість, невпевненість у своїх силах, оскільки це може стати причиною слабкого характеру. Виявляючи до них чуйність і доброзичливість, потрібно розвивати активність, уміння переборювати несміливість, труднощі, підтримувати позитивні емоції.

Рекомендації: у хорошому колективі здатні виявляти наполегливість і завзятість, уважність до людей і тактовність.

індивідуальний розумовий темперамент школяр



ВИСНОВКИ

Особливості темпераменту суттєво впливають на ієрархію компонентів учбової діяльності молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності. Формування індивідуальних стилів учбової діяльності молодших школярів передбачає створення таких умов, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань.

Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що конституційні особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для даної (учбової) діяльності ще немає. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі завдання, в яких виявилися б найбільш характерні реакції, пов'язані з типом вищої нервової діяльності й темпераменту, змоделювати умови, потрібні для нагромадження знань, умінь та навичок, що необхідні для розв'язання певних завдань.

Роль темпераменту в діяльності полягає в тому, що від нього залежить ступінь та характер впливу на діяльність як зовнішніх умов, так і внутрішніх - тобто індивідуально-психологічних властивостей людини. Тому одним з шляхів пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування індивідуального стилю діяльності.

Темперамент характеризує психічну індивідуальність дитини насамперед з боку властивої їй динаміки нервово-психічних процесів і станів, їхньої інтенсивності, швидкості, ритму, тривалості, перебігу.

Уже на початку навчання в школі учні відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, вмінням думати, запам'ятовувати й відтворювати, висловлювати свої думки за допомогою усного мовлення та ін.

Індивідуальні відмінності виявляються і в шкільній учбовій діяльності молодших школярів, у її результативності. Діапазон цих відмінностей у одних галузях навчання звужується, а в інших - розширюється. У процесі навчання здібності учнів не тільки використовуються, а й розвиваються. Виробляються уважність, спостережливість, якості пам'яті, мислення й мовлення, а також емоційні й вольові властивості.

Типологічні особливості учнів чинять суттєвий вплив на формування індивідуального стилю учбової діяльності. В ході дослідження нами було виявлено позитивні зв'язки між психодинамічними властивостями молодших школярів та рівнем їх пізнавальної активності, яка, в свою чергу, є показником та мотивацією до успішної навчальної діяльності учня.

Однак, за словами та спостереженнями педагогів, за звичайних умов навчання спонтанне формування індивідуального стилю учбової діяльності, яке обумовлюється властивостями темпераменту, не визначає достатньої ефективності цього стилю при розв'язанні учбових завдань. В стресових ситуаціях коли значно зростає емоційне напруження, зокрема під час написання диктантів, самостійних та контрольних робіт вплив темпераменту на ефективність діяльності значно посилюється, оскільки способи дій, які були попередньо засвоєні, стають нерезультативними й потребують додаткової мобілізації організму для того, щоб справитися з понадзавданнями.

За умови навчання молодших школярів різних способів розв'язання учбових завдань, відповідно до їх психодинамічних особливостей, формується типологічно зумовлений індивідуальний стиль учбової діяльності учнів зазначеного віку, який є оптимальним щодо здійснення орієнтовної, виконавчої та контрольної фаз діяльності.

Порівнюючи результати двох етапів констатувального експерименту можна зробити висновок про те, що переважна більшість молодших школярів з нашої вибірки, які виявили обдарований або високий інтегрований тип розвитку пізнавальної активності мають переважання якостей сангвінічного типу характеру. Представники флегматичного, меланхолічного та холеричного типу характеру виявили помірний або помірно-знижений тип пізнавальної активності. Це може свідчити про те, що індивідуальні психологічні особливості істотно впливають на ефективну навчальну діяльність молодших школярів і потребує психолого-педагогічної корекції.

Результати проведеного дослідження дали нам змогу зробити певні висновки як в теоретичному, так і в практичному відношенні, а також окреслити перспективні, з нашої точки зору, напрями подальшої роботи.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алферов А. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. - 384 с.;

2. Ануфрієва О. Оцінка рівня всебічного розвитку особистості молодшого школяра // Початкова школа. - 1998. - №12. - с.41-43.;

3. Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі // Психологія. - К., 1992. - Вип.39. - с.3-11;

4. Бех І.Д. Вивчення особистості молодшого школяра // Початкова школа. - 1993. - №3. - с. 6-10;

5. Бондар Л.В. Спільна учбова робота молодших школярів як фактор інтелектуального розвитку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук.пр. - К., 2001.- Т.3. - Ч.6. - с. 220-225;

6. Бондар Л.В. Роль спільної учбової діяльності молодших школярів у системі розвивального навчання // Вісник Харківського національного університету.-Вип.493. - Серія Психологія. - Харків, 2000. - с. 38-41;

7. Бутківська П. Цінності: від учителя до учня // Початкова школа. - 1997. - №2. - с.6-8;

8. Васецька Т.М. Врахування особливостей темпераменту у навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного віку: На допомогу вчителям початкових класів, вихователям, батькам. - Кіровоград: "Імекс ЛТД", 1998, - 54 с.

9. Васецька Т.М. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодших школярів // Початкова школа. К:- 1999. - №6. - С. 7-9.

10. Васецька Т.М. Особливості впливу темпераменту на індивідуально-психологічний стиль учбової діяльності // Психологія. Збірник наукових праць: НПУ імені М.П. Драгоманова, вип.№1(8),К:2000, -с.189-195.

11. Данилова Л. Формування особистості нового типу // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - с. 59-64;

12. Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2001. - с.240-254;

13. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра. - К.: ІЗІМН. - 1992. - с.194-210;

14. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. -- М., 1996.

15. Ересь Е.П. Темперамент и его воспитание у школьников. -- Минск, 1960.

16. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. - Тернопіль: Богдан, 2001. - с.57-71;

17. Кречмер Э. Теория темпераментов. // Психология индивидуальных различий. Хрестоматия. -- М., 2000.

18. Крутецкий В.А. Психология. -- М.,1986.

19. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента - М., 1964.

20. Митнин О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей // Початкова школа. - 2000. - №12. - с.34-38;

21. Морочковська Л. Індивідуальні особливості школяра: Методика проведення психолого-педагогічного консиліуму // Шкільний світ. - 2001. - №12. - с.2;

22. Небылицын В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии. //Психология индивидуальных различий. Хрестоматия. -- М., 2000.

23. Немов Р.С. Психология. Учебник. Т. 1.-- М., 1995.

24. Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6-7 лет - М., 1992.

25. Петровский А.В. Введение в психологию. -- М., 1995.

26. Петровский В.А., Виноградова А.М., Кларина Л.М. и др. Учимся общаться с ребенком. -- М., 1993.

27. Прокопенко І., Євдокимов В. Педагогічна технологія. - Х.: Основа, 1995. 105 с.;

28. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Т. II -- М., 1989.

29. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. -- М., 1979.

30. Русалов В.М. О природе темперамента и его места в структуре индивидуальных свойств человека. // Вопросы психологии. -- №1, 1985

31. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навч. посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 188 с;

32. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. -- М., 1982.

33. Третяк Т.М. Розвиток творчості школярів у навчально-виховному процесі // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - с.9-11;

34. Учбова діяльність молодшого школяра: діагностика і корекція неблагополучностей / В.П. Гапонов, В.А. Георгієвська та ін. - К.: ВІПОЛ, 1994. - 88 с.



ДОДАТОК А

Фігурний тест Е. Торренса. Цей тест складається із трьох субтестів. Відповіді на всі завдання даються у вигляді малюнків і підписів до них.

Примітка: загальна інструкція для дітей може виглядати так «Зараз ви трішки помалюєте. Малювати -- приємне заняття й постарайтеся робити це так щоб ваш малюнок був цікавим, незвичайним, особливим.» Пояснюючи як виконувати завдання, не можна приводити приклади можливих відповідей, показувати малюнки виконані кимось іншим. Перед виконанням кожного субтесту психологу варто проговорювати зміст завдання, уточнювати що саме треба зробити.

На виконання кожного субтеста дається 10 хв., але на думку багатьох психологів, час виконання завдання можна не обмежувати, тому що креативний процес припускає вільну організацію тимчасового компонента творчої діяльності. Художній рівень виконання в малюнках не враховується.

Субтест 1. «Намалюйте картинку». Випробуваному пропонується намалювати картинку, при цьому як основу малюнка використовується кольорова овальна пляма, яку вирізають з кольорового паперу. Кольори овалу випробуваний вибирає самостійно із запропонованих варіантів. Стимульна фігура має форму й розмір звичайного курячого яйця. Так само необхідно дати назву своєму малюнку.

Субтест 2. «Завершення фігури». Випробуваному пропонується домалювати десять незакінчених стимульних фігур. Так само придумати назву до кожного малюнка.

Прізвище

Ім'я

Дата

На цих двох сторінках намальовані незакінчені малюнки. Якщо ти додаси до них додаткові лінії, у тебе вийдуть цікаві предмети або сюжетні картинки.

Постарайся придумати таку картинку або історію, яку ніхто інший не зможе придумати. Зроби її повною і цікавої, додавай до неї нові ідеї. Придумай цікаву назву.

Субтест 3. «Повторювані лінії». Стимульним матеріалом є 30 пар паралельних вертикальних ліній. Наоснові кожної пари ліній необхідно створити який-небудь (неповторюваний) малюнок.

Після виконання всіх занять проводиться обробка результатів. Обробка тесту всього припускає оцінку п'яти показників: «швидкість», «оригінальність», «розробленість», «опір замиканню» й «абстрактність назв».

«Швидкість»- характеризує творчу продуктивність людини. Оцінюється тільки в 2 x 3 субтесті у відповідності з наступними правилами:

1. Для оцінки необхідно підрахувати загальну кількість відповідей (малюнків), даних тестируємим.

2. При підрахунку показника враховуються тільки адекватні відповіді.

Якщо малюнок через свою неадекватність не одержує бал по «швидкості», то він виключається із всіх подальших підрахунків.

Неадекватними визнаються наступні малюнки:

* малюнки, при створення яких запропонований стимул (незакінчений малюнок або пара ліній) не був використаний як складова частина зображення.

* малюнки, що представляють собою безглузді абстракції, що мають безглузду назву.

* осмислені, але повторювані кілька разів малюнки вважаються за одну відповідь.

3. Якщо дві (або більше) незакінчені фігури в субтесті 2 використані при створенні однієї картинки, то нараховується кількість балів відповідному числу використовуваних фігур, тому що це незвичайна відповідь.

4. Якщо дві (або більше) пари паралельних ліній у субтесті 3 використані при створенні однієї картинки, то нараховується тільки один бал, тому що виражено одну ідею.

«Оригінальність»- самий значимий показник креативності. Ступінь оригінальності свідчить про самобутність, нешаблонність, особливість творчого мислення випробуваного і його вираженої несхожості. Показник «оригінальності» підраховується по всім трьох субтестам відповідно до правил:

1. Оцінка за «оригінальність» ґрунтується на статистичній рідкості відповіді. Звичайні, що часто зустрічаються відповіді оцінюються в 0 балів, всі інші в 1 бал.

2. Оцінюється малюнок, а не назва!

3. Загальна оцінка за оригінальність виходить у результаті додавання оцінок по всіх малюнках.

Список відповідей на 0 балів за «оригінальність»:

Примітка: якщо в списку неоригінальних відповідей приводиться відповідь «обличчя людини» і відповідна фігура перетворена в обличчя, то даний малюнок одержує 0 балів, але якщо ця ж незакінчена фігура перетворена у вуса або губи, які потім стають частиною обличчя, то відповідь оцінюється в 1 бал.

Субтест 1 -- оцінюється тільки той предмет, що був намальований на основі кольорової приклеєної фігури, а не сюжет у цілому -- риба, хмара, хмара, квітка, яйце, звірі (цілком, тулуб, морда), озеро, обличчя або фігура людини.

Субтест 2. -- зверніть увагу, всі незакінчені фігури мають свою умерацію, праворуч і вниз: 1.2. 3.4.і т.п.

1. -- цифра (цифри), буква (букви), окуляри, обличчя людини, птах, яблуко

2. -- буква (букви), дерево або його деталі, обличчя або фігура людини, мітелка, рогатка, квітка, цифра (цифри)

3. -- цифра (цифри), буква (букви), звукові хвилі (радіохвилі), колесо (колеса), місяць (місяць), обличчя людини, вітрильний корабель, човен, фрукт, ягоди

4. -- буква (букви), хвилі, змія, знак питання, обличчя або фігура людини, птах, равлик (черв'як, гусениця), хвіст тварини, хобот слона, цифра (цифри)

5. -- цифра (цифри), буква (букви), губи, парасолька, корабель, човен, обличчя людини, м'яч (куля), посуд

6. -- ваза, блискавка, гроза, щабель, сходи, буква (букви), цифра (цифри).

7. -- цифра (цифри), буква (букви), машина, ключ, молот, окуляри, серп, совок (ківш)

8. -- цифра (цифри), буква (букви), дівчинка, жінка, обличчя або фігура людини, плаття, ракета, квітка.

9. -- цифра (цифри), буква (букви), хвилі, гори, пагорби, губи, вуха тварин.

10. -- цифра (цифри), буква (букви), ялинка, дерево, суки, дзьоб птаха, лисиця, обличчя людини, мордочка тварини

Субтест 3: книга, зошит, побутова техніка, гриб, дерево, двері, будинок, олівець, коробка, обличчя або фігура людини, вікно, меблі, посуд, ракета, цифри.

«Абстрактність назви» -- виражає здатність виділяти головне, здатність розуміти суть проблеми, що пов'язане з розумовими процесами синтезу й узагальнення. Цей показник підраховується в субтестах 1 х 2. Оцінка відбувається по шкалі від 0 до 3.

0 балів: Очевидні назви, прості заголовки (найменування), що констатують клас, до якого належить намальований об'єкт. Ці назви складаються з одного слова, наприклад: «Сад», «Гори», «Булочка» і т.п.

1 бал: Прості описові назви, що описують конкретні властивості намальованих об'єктів, які виражають лише те, що ми бачимо на малюнку, або описують те, що людина, тварина або предмет роблять на малюнку, або з яких легко виводяться найменування класу, до якого відноситься об'єкт -- «Мурка» (кішка), «Чайка, яка летить,» «Новорічна ялинка», «Хлопчик хворіє» й т. п.

2 бали: Образні описові назви «Загадкова русалка», «SOS», назви почуття, яке описує, думки «Давай пограємо…

3бали: абстрактні, філософські назви. Ці назви виражають суть малюнка, його глибинний зміст «Мій відзвук».

«Опір замиканню» - відображає «здатність тривалий час залишатися відкритим новизні й розмаїтості ідей, досить довго відкладати ухвалення остаточного рішення для того, щоб зробити розумовий стрибок і створити оригінальну ідею». Підраховується тільки в субтесті 2. Оцінка від 0 до 2 балів.

0 балів: фігура замикається найшвидшим і простим способом: за допомогою прямої або кривої лінії, суцільного штрихування або зафарбовування, букви й цифри так само = 0 балів

1 бал: Рішення перевершує просте замикання фігури. Досліджуваний швидко й просто замикає фігуру, але після доповнює її деталями зовні. Якщо деталі додаються тільки усередині замкнутої фігури, то відповідь = 0 балів.

2 бали: стимульна фігура не замикається взагалі, залишаючись відкритою частиною малюнка або фігура замикається за допомогою складної конфігурації. Два бали так само привласнюється у випадку, якщо стимульна фігура залишається відкритою частиною закритої фігури. Букви й цифри = 0 балів.

«Розробленість» -- відбиває здатність детально розробляти придумані ідеї. Оцінюється у всіх трьох субтестах. Правила оцінки:

1. Один бал нараховується за кожну істотну деталь малюнка, яка доповнює вихідну стимульну фігуру, при цьому деталі, що відносяться до того самому класу, оцінюються тільки один раз, наприклад, у квітки багато пелюстків -- всі пелюстки вважаємо як одну деталь. Наприклад: квітка має серцевину (1 бал), 5 пелюстків (+1 бал), стебло (+1), два листочки (+1), пелюстки, серцевина й листки заштриховані (+1 бал) разом: 5 балів за малюнок.

2. Якщо малюнок містить кілька однакових предметів, то оцінюється розробленість одного з них + ще один бал за ідею намалювати інші такі ж предмети. Наприклад: усаду може бути кілька однакових дерев, у небі -- однакові хмари й т.п. По одному додатковому балі дається за кожну істотну деталь із квіток, дерев, птахів й один бал за ідею намалювати таких же птахів, хмари й т.п.

3. Якщо предмети повторюються, але кожний з них має відмітну деталь, то необхідно дати по одному балі за кожну відмітну деталь. Наприклад: квітів багато, але в кожного свої кольори -- по одному новому балі за кожні кольори.

4. дуже примітивні зображення з мінімальною «розробленістю» оцінюються в 0 балів.

Для одержання остаточного результату треба: просумувати всі бали отримані при оцінці всіх п'яти факторів («швидкість», «оригінальність», «абстрактність назви», «розробленість» й «замикання») і поділити цю суму на п'ять. А от отриманий результат має таке значення:

<30 -- дуже погано

30--34 -- нижче норми

35--39 -- трохи нижче норми

40--60 -- норма

61--65 -- трохи вище норми

66--70 -- вище норми

>70 -- дуже добре



ДОДАТОК Б

Методика «Домальовування фігур» О.М. Дяченко

Методика спрямована на визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи.

Як матеріал використається один комплект карток (із двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Усього в кожному наборі по 10 карток.

Розроблено два рівнозначних комплекти таких фігурок.

Перед обстеженням експериментатор говорить дитині: «Зараз ти будеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, що вийде якась картинка, будь-яка, яка ти захочеш».

Дитині дають простий олівець і картку з фігуркою. Після того, як дитина домалювала фігурку, його запитують: «Що в тебе вийшло?» Відповідь дитини фіксується.

Потім послідовно (по одній) пред'являються інші картки з фігурками.

Якщо дитина не зрозуміла завдання, то дорослий може на першій фігурці показати кілька варіантів домальовування.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (Кор): кількість неповторюваних зображень. Однаковими вважаються зображення, у яких фігура для домальовування перетворюється в той самий елемент. Наприклад, перетворення й квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обоє ці зображення не зараховуються дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї й тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат в екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному із цих дітей.

Таким чином, Кор дорівнює кількості малюнків, що не повторюються (по характері використання заданої фігурки) у самої дитини й ні в кого з дітей групи. Найкраще зіставляти результати 20-25 дітей.

Низький рівень виконання завдання - Кор менше середнього по групі на 2 і більше бали. Середній рівень - Кор дорівнює середньому по групі або на 1 бал вище або нижче середнього. Високий рівень - Кор вище за середнє по групі на 2 і більше бали.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають завдання: вони або малюють поруч із заданою фігуркою щось своє, або дають безпредметні зображення («такий візерунок»).

Іноді ці діти (для 1-2 фігурок) можуть намалювати предметний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. У цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонові схеми.

При середньому рівні діти домальовують більшість фігурок, однак всі малюнки схематичні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи. При високому рівні діти дають схематичні, іноді деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки (не повторюваною самою дитиною або іншими дітьми групи). Запропонована для домальовування фігурка є звичайно центральним елементом малюнка.



ДОДАТОК В

Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку

Ціль: вивчення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Стимульний матеріал: Тест складається із чотирьох субтестів, що включають у себе вербальні завдання.

I субтест -- дослідження здатностей відрізняти істотні ознаки предметів й явищ від несуттєвих, а також оцінка запасу знань випробуваного;

II субтест -- дослідження здатностей узагальнення й відволікання, а також виділення істотних ознак предметів й явищ;

III субтест -- дослідження здатності встановлювати логічні зв'язки й відносини між поняттями;

IV субтест -- виявлення вміння узагальнювати.

Порядок проведення : Завдання читаються вголос експериментатором, дитина читає одночасно про себе. Найкраще проводити даний тест індивідуально з випробуваним. Це дає можливість з'ясувати причини помилок дитини й хід її міркувань за допомогою додаткових питань.

Текст методики

I субтест

Інструкція: «Вибери одне зі слів, вміщених у дужки, яке правильно закінчить поставлене речення».

а) У чобота є... (шнурок, пряжка, підошва, ремінці, ґудзик).

б) У теплих краях живе... (ведмідь, олень, вовк, верблюд, тюлень),

в) У році... (24, 3, 12, 4, 7) місяців.

г) Місяць зими... (вересень, жовтень, лютий, листопад, березень).

д) Самий великий птах... (ворона, страус, сокіл, горобець, орел, сова).

в) Троянди -- це... (фрукти, овочі, квіти, дерево).

ж) Сова завжди спить... (уночі, ранком, удень, увечері)

з) Вода завжди... (прозора, холодна, рідка, біла, смачна).

и) У дерева завжди є... (листки, квіти, плоди, корінь, тінь).

II субтест

Інструкція: «Тут у кожному рядку написаний п'ять слів. Чотири слова можна об'єднати в одну групу й дати їй назву. Одне слово до цієї групи не відноситься. Це "зайве" слово треба виключити».

а) Тюльпан, лілія, квасоля, ромашка, фіалка.

б) Ріка, озеро, море, міст, болото.

в) Лялька, ведмежа, пісок, м'яч, лопата.

г) Київ, Харків, Москва, Донецьк, Одеса.

д) Тополя, береза, ліщина, липа, осика.

е) Окружність, трикутник, чотирикутник, вказівка, квадрат.

ж) Іван, Петро, Нестеров, Макар, Андрій.

з) Курка, півень, лебідь, гусак, індик.

й) Число, ділення, вирахування, додавання, множення.

к) Веселий, швидкий, смутний, смачний, обережний.

III субтест

Інструкція: «Уважно прочитай ці приклади. У них ліворуч написані два слова, які якось зв'язані між собою. Праворуч - інша група слів: одне слово над рисою й п'ять слів під рисою. Потрібно вибрати одне слово внизу, що зв'язано зі словом угорі, точно так само, як це зроблено в словах, які стоять ліворуч. Наприклад:

Ліс	=	Бібліотека
Дерева	=	сад, двір, місто, театр, книги

Бігти	=	Стояти
Кричати	=	мовчати, плазувати, шуміти, кликати, плакати

Значить потрібно встановити, по-перше, який зв'язок існує між словами ліворуч, а потім установити такий же зв'язок у правій частині.

а)

Огірок	=	Жоржина
Овоч	=	бур'ян, роса, садок, квітка, земля

б)

Учитель	=	Лікар
Учень	=	ліжко, хворі, палата, термометр

в)

Город	=	Сад
Морква	=	забір,яблуня,колодязь, ослін, квіти

г)

Квітка	=	Птах
Ваза	=	дзьоб, чайка, гніздо, яйце, пір'я

д)

Рукавичка	=	Панчохи, підошва, шкіра, нога, щітка
Рука	=	Чобіт

е)

Темний	=	Мокрий
Світлий	=	сонячний, слизький, сухий, теплий, холодний

ж)

Годинник	=	Термометр
Час	=	скло, температура, ліжко, хворий, лікар

з)

Машина	=	Човен
Мотор	=	ріка, моряк, болото, вітрило, хвиля



и)

Стрілець	=	Голка
Дерев'яний	=	гостра, тонка, блискуча, коротка, сталева

к)

Стіл	=	Підлога
скатертина	=	меблі, килим, пил, дошка, цвяхи

IV субтест

Інструкція: «Ці пари слів можна назвати одним словом, наприклад:

Штани, плаття, піджак ... -- одяг.

Придумай назву до кожної пари»:

a) Мітла, лопата...

б) Окунь, карась...

в) Літо, зима...

г) Огірок, помідор...

д) Бузок, шипшина.

е) Шафа, диван...

ж) День, ніч...

з) Слон, мураха...

й) Червень, липень...

к) Дерево, квітка...

Правильні відповіді:

I субтест:

а) підошва

б) верблюд

в) 12

г) лютий

д) страус

е) квіти

ж) удень

з) рідка

й)корінь

II субтест

а) квасоля

б) міст

в) пісок

г) Москва

д) ліщина

е) вказівка

ж) Нестеров

з) лебідь

й) число

к) смачний

III субтест

з) жоржина / квітка

б) лікар / хворої

в) сад / яблуня

г) птах / гніздо

д) чобіт / нога

е) мокрий / сухий

ж) термометр / температура

з) човен / вітрило

й) голка / сталева

к) підлога / килим

IV субтест

а) робочі інструменти

б) риба

в) пора року

г) овоч

д) кущ

е) меблі

ж) час доби

з) тварина

й) місяці літа

к) рослини

Обробка результатів

1 субтест

Якщо відповідь на перше завдання правильна, задається питання "чому не шнурок?" При правильному поясненні рішення оцінюється в 1 бал, при неправильному - 0,5 бала.

Якщо відповідь помилкова, дитині надається допомога -- їй пропонується подумати й дати іншу, правильну відповідь (стимулююча допомога). За правильну відповідь після другої спроби ставиться 0,5 бала. Якщо відповідь знову неправильна, з'ясовується розуміння дитиною слова «завжди», що важливо для рішення 6 з 10 завдань того ж субтесту. При рішенні наступних завдань I субтеста уточнюючі питання не задаються.

ІІ субтест

Якщо відповідь на перше завдання правильна, задається питання: «Чому?» При правильному поясненні ставиться 1 бал, при помилковому -- 0,5 бала. Якщо відповідь помилкова, надається допомога, аналогічна описаній вище. За правильну відповідь після другої спроби ставиться 0,5 бала. При відповідях на 7, 9,10-і (ж, і, к) завдання додаткові питання не задаються, тому що діти молодшого шкільного віку ще не можуть сформулювати принцип узагальнення, використовуваний для рішення цих завдань. При відповіді на 7-і (ж) завдання II субтеста додаткове питання також не задається, тому що емпірично виявлено, що якщо дитина правильно вирішує це завдання, то вона володіє такими поняттями, як «ім'я» й «прізвище».

III субтест

За правильну відповідь -- 1 бал, за відповідь після другої спроби -- 0,5 бала.

IV субтест

При неправильній відповіді пропонується подумати ще. Оцінки аналогічні вище наведеними. При рішенні III й IV субтестов уточнюючі питання не задаються.

При обробці результатів дослідження для кожної дитини підраховується сума балів, отриманих за виконання кожного субтеста, і загальна бальна оцінка за чотири субтеста в цілому. Максимальна кількість балів, що може набрати обстежуваний за рішення всіх чотирьох субтестів, -- 40 (100% оцінки успішності). Крім того, доцільно окремо підрахувати загальну сумарну оцінку за виконання завдань при другій спробі (після стимулюючої допомоги).

Інтерпретація

Збільшення числа правильних відповідей після того, як експериментатор пропонує дитині подумати ще, може вказувати на недостатній рівень довільної уваги, імпульсивність відповідей. Сумарна оцінка за другу спробу -- додатковий показник, корисний для рішення питання про те, до якій із груп дітей зі ЗПР ставиться обстежуваний. Оцінка успішності (ОУ) рішення словесних субтестів визначається по формулі:

ОУ = х * 100% / 40

де х -- сума балів, отриманих випробуваним. На основі аналізу розподілу індивідуальних даних (з урахуванням стандартних відхилень) були визначені наступні рівні успішності нормально, що розвиваються дітей, і учнів зі ЗПР:

4-й рівень успішності -- 32 бала й більше (80--100% ОУ),

3-й рівень -- 31,5--26 балів (79,0--65%),

2-й рівень -- 25,5--20 балів (64,9--50%),

1-й рівень -- 19,5 і менш (49,9% і нижче).

ДОДАТОК Г

Визначення домінуючого типу темпераменту (О. Бєлов) (для дітей молодшого шкільного віку)

Призначення тесту

Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них.

Методика Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту й виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написане по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Інструкція до тесту

Уважно прочитайте перелік якостей і поставте знак (+), якщо вважаєте, що ця якість притаманна вашій дитині, і знак (-) - якщо вона, на вашу думку відсутня. Якщо у вас є сумніви не ставте нічого.

Тестовий матеріал

1. Блок

1. Непосидючість, метушливість.

2. Невитриманість, запальність.

3. Нетерплячість

4. Різкість і прямолінійність у відносинах.

5. Рішучість і ініціативність.

6. Впертість.

7. Спритність у суперечці.

8. Неритмічність у навчанні.

9. Схильність до ризику.

10. Незлопам'ятність, неуразливість.

11. Швидкість і пристрасність мови.

12. Неврівноваженість і схильність до гарячності.

13. Нетерпимість до недоліків.

14. Агресивність забіяки.

15. Виразність міміки.

16. Здатність швидко діяти й вирішувати.

17. Безустанне прагнення до нового.

18. Володіння різкими, рвучкими рухами.

19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.

20. Схильність до різкої зміни настрою.

2. Блок

1. Життєрадісність.

2. Енергійність і діловитість.

3. Недоведення початої справи до кінця.

4. Схильність переоцінювати себе.

5. Здатність швидко схоплювати нове.

6. Нестійкість в інтересах і схильностях.

7. Легке переживання невдачі й неприємностей.

8. Легке пристосування до різних обставин.

9. Захопленість будь-якою справою.

10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

11. Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.

12. Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.

13. Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.

14. Витривалість і працездатність.

15. Голосна, швидка, виразна мова.

16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

17. Володіння завжди добрим настроєм.

18. Швидке засипання й пробудження.

19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

20. Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.

3. Блок

1. Спокій і холоднокровність.

2. Послідовність і докладність у справах.

3. Обережність і розважливість.

4. Уміння чекати.

5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

6. Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.

7. Стриманість і терплячість.

8. Доведення початої справи до кінця.

9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

10. Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.

11. Легке стримування поривів.

12. Не велике сприйняття схвалення й осудження.

13. Незлобивість, прояв поблажливого відношення до гострих зауважень у свою адресу.

14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.

15. Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.

16. Рівність у відношенні з усіма.

17. Акуратність і порядок у всьому.

18. Важке пристосування до нової обстановки.

19. Володіння витримкою.

20. Поступове сходження з новими людьми.

4. Блок

1. Незручність і сором'язливість.

2. Розгубленість у новій обстановці.

3. Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.

4. Невір'я у свої сили.

5. Легке перенесення самітності.

6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

7. Схильність іти в себе.

8. Швидка стомлюваність.

9. Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.

10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

11. Вразливість до слізливості.

12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.

13. Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.

14. Схильність до підозрілості, помисливості.

15. Безтурботна чутливість і легка ранимість.

16. Надмірна уразливість.

17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

18. Малоактивність і боязкість.

19. Покірливість і покірність.

20. Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.

Обробка результатів тесту

Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.

Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

Х = (А1 / А) * 100%; С = (А2 / А) * 100%;

Ф = (А3 / А) * 100%; М = (А4 / А) * 100%; де

* X, С, Ф, М - типи темпераменту;

* A1, A2, A3, A4 - число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;

* А - загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.

У кінцевому виді «формула темпераменту» здобуває, наприклад, такий вид:

Т = 35%Х + 30%С + 14%Ф + 21%М;

Це значить, що даний темперамент на 35% - холеричний, 30% - сангвінічний, 14% - флегматичний і 21% - меланхолійний.

* Якщо відносний результат числа позитивних відповідей по якомусь типу становить 40% і вище, виходить, даний тип темпераменту домінуючий.

* Якщо цей результат становить 30-39%, то якості даного типу виражені досить яскраво.

* Якщо результат 20-29%, то середньо виражені.

* При результаті 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виражені в малому ступені.

Размещено на Allbest.ru