Індивідуальні властивості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку та їх врахування у навчальному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Факультет психології та соціальної роботи

Кафедра загальної та практичної психології

Курсова робота

Індивідуальні властивості пам'яті у дітей молодшого шкільного віку та їх врахування у навчальному процесі

Студентки 2-го курсу

Чепуль Аліни Павлівни

Науковий керівник: Гетьман Т.О.

Ніжин - 2011



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні відомості про пам'ять

1.1 Поняття про пам'ять,види пам'яті

1.2 Процеси пам'яті

1.3 Особливості розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Розділ 2. Методи та методики дослідження пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

2.1 Методики і процедури дослідження

2.2 Аналіз дослідження індивідуальних особливостей пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Розділ 3. Методи, прийоми та засоби для розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Висновки

Література

Додатки



Вступ

Об'єкт дослідження: Пізнавальні процеси молодшого школяра.

Предмет дослідження: Індивідуальні особливості пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

Метою дослідження: є вивчення індивідуальних особливостей пам'яті дітей молодшого шкільного віку. Визначення переважаючого виду пам'яті та визначення основних методів та прийомів для впливу на розвиток пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження: Ми передбачаємо, що у дітей молодшого шкільного віку розвиток типів пам'яті тісно пов'язаний з успішністю у навчальному процесі.

Відповідно до мети та гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

1. здійснити теоретичний аналіз пам'яті, видів, процесів;

2. розробити методику дослідження та дослідити пам'ять дітей молодшого шкільного віку в умовах навчально-виховного процесу;

3. визначити тип домінуючої пам'яті у дітей 4 класу;

4. визначити найважливіші методи, процеси впливу на розвиток пам'яті дітей молодшого шкільного віку.



Вступ

Пам'ять - форма психічного відображення, що полягає в закріпленні, збереженні і подальшому відтворенні минулого досвіду. [3]

Пам'ять - процеси запам'ятовування, організації, збереження, відновлення і забування набутого досвіду, що дозволяють повторно використати його в діяльності або повернути в сферу свідомісті. Пам'ять зв'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.

У найпростішій формі пам'ять реалізується як пізнавання предметів, що раніше сприймалися, у складніших формах з'являється відтворення в уявленні предметів. Пізнавання і відтворення бувають довільними і мимовільними.

Пам'ять лежить в основі будь-якого психічного явища. Без її включення в акт пізнання відчуття і сприйняття переживатимуться ніби уперше з'явилися, орієнтування у світі і його пізнання стануть неможливими. Особа, її стосунки, навички, звички, надії, бажання і домагання - існують завдяки пам'яті. Розпад слідів пам'яті рівноцінний розпаду особи, людина перетворюється на живий автомат, здатний лише реагувати на стимули, діючі в даний момент. Нині пам'ять розглядаються в контексті інших процесів когнітивних.

Дослідження пам'яті міждисциплінарні, бо в різних формах пам'ять зустрічається на усіх рівнях життя і включає не лише процеси збереження індивідуального досвіду, але і механізми передачі спадкової інформації. [4]

Пам'ять необхідна людині. Вона дозволяє йому накопичувати, зберігати і згодом використовувати особистий життєвий досвід.

Вивченням пам'яті займалися багато зарубіжних і вітчизняних учених, таких як Аткінсон Р. (Людська пам'ять та процес навчання. - М.:1980.), Б.Ф. Ломов (Пам'ять и антиципація.-М.: наука, 1990), П. Линдсей (Системи пам'яті / Переробка інформації у людини.-М.: 1974), Лурия (Маленькая книжка о большой памяти.- М.: 1968), Л.С. Виготський (Пам'ять і її розвиток в дитячому віці. Збір. в 6 томах, 1982), А.А. Смірнов (Проблеми психології пам'яті / Вибрані псих. праці: в 2 т.- М.: 1987), С.Л. Рубінштейн (Основи загальної психології: в 2 т.- М.: 1989), а також З. Фрейд, А. Біне, К. Бюлер, О.М. Леонтьєв, Зейгарник, Г. Еббінгауз, Т.П. Зінченко, A. Бергсон, Ц. Флорес та інші. [1], [6].

Пам'ять в ранньому дитячому віці є однією з центральних основних психічних функцій, в залежності від яких і залежить всі інші функції. [6] Тому ця тема є актуальною, оскільки процеси пам'яті впливають на успішність у навчальному процесі, а також на всі інші психічні процеси.



Розділ 1. Теоретичні відомості про пам'ять

1.1 Поняття про пам'ять

Враження, які одержує людина, відображаючи дійсність через свої органи чуттів чи в процесі мислення, не зникають безслідно а фіксуються в мозку і зберігаються в ньому у вигляді образів, уявлень про предмети та явища, що сприймалися раніше. При потребі набутий досвід може бути відтворений і використаний у діяльності. [5]

ПАМ'ЯТЬ - процеси когнітивні - процеси запам'ятовування, організації, збереження, відновлення і забувають набутого досвіду, що дозволяють повторно використати його в діяльності або повернути в сферу свідомість. Пам'ять зв'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання. У найпростішій формі пам'ять реалізується як пізнавання предметів, що раніше сприймалися; у складнішій формі з'являється; як відтворення в уявленні предметів, не даних в сприйнятті актуально. Закріплення, зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду називається пам'яттю. [4]

Пам'ять (англ. kinds of memory) - різні форми прояву мнемічної діяльності. [7]

Пам'ять -- необхідна умова психічного розвитку людини. Нові зрушення в її психіці завжди ґрунтуються на попередніх досягненнях, на основі здобутків, зафіксованих у пам'яті.

Завдяки пам'яті усвідомлюється єдність її минулого та сучасного. Без запасу уявлень пам'яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів, уява, орієнтування в середовищі взагалі. Людина, позбавлена пам'яті, зауважував І.М. Сєченов, постійно перебувала б у становищі новонародженого, була б істотою, не здатною нічого навчитися, ніщо опанувати. [5]

Спробуйте уявити собі людину без пам'яті. Це вже буде не людина, а якесь людиноподібне створіння. На жаль, деякі прогресуючі хвороби призводять до часткової і повної втрати пам'яті. У такому разі люди приречені на жалюгідне існування: кожен свій крок, кожну свою дію вони роблять під наглядом інших. Таких людей дуже шкода -- фактично вони вже не можуть жити повноцінним життям, не можуть бути особистістю. Вчені всього світу намагаються знайти спосіб, щоб повернути таким людям пам'ять, однак нічого революційного в цій сфері поки що не знайдено. Але наука не стоїть на місці, і, можливо, у недалекому майбутньому нам пощастить вирішити цю проблему.

Пам'ять зберігає не тільки сприйняте, але і продумане людиною. Ось чому розум людини завжди відбиває, звичайно трохи відстаючи, аде нерідко і значно випереджаючи, той час, у якому вона живе.

Погане, неприємне забувається швидше і повніше, ніж гарне і приємне. Якби люди зберігали у своїй пам'яті переважно негативні події, вони і чекали б від життя одних неприємностей, виходить, були б природженими песимістами, а людина від природи оптиміст. Подібне витиснення з пам'яті поганого -- своєрідний психологічний захист людини.

Те, що запам'яталося в дитинстві, найміцніше тримається в пам'яті, тому в літньому віці враження далекого минулого зазвичай більш яскраві, ніж спогади, що відносяться до недавнього часу.

Розвиваючи пам'ять, ви не тільки подовжите своє життя, але і досягнете якнайшвидших результатів на шляху до мети.

Гарна пам'ять -- секрет багатьох успішних людей. [10]

Види пам'яті

Види пам'яті диференціюються залежно від того, що запам'ятовується або відтворюється.

Відтворення може відноситися до рухів і дій, виражаючись в утворенні звичок і навичок, до наочного змісту свідомості (образам - представленням предметів або слів), до думок і почуттів. У співвідношенні з цим розрізняють наступні пам'яті: моторну пам'ять, що виражається в навичках і звичках, образну пам'ять (зорову, слухову, дотикову і т. д.), пам'ять на думки (логічну) і пам'ять на почуття (афективну).

Види пам'яті розрізняються також і залежно від того, як здійснюється запам'ятовування. Залежно від характеру діяльності, в ході якої здійснюється запам'ятовування, розрізняється мимовільне і довільне запам'ятовування. Залежно від способу запам'ятовування в цьому плані розрізняються механічне і смислове запам'ятовування. В основі пам'яті лежать фізіологічні процеси, які у людини протікають в півкулях головного мозку. Амнезії (розлади пам'яті) викликаються порушеннями нормального функціонування кори головного мозку.

Без пам'яті ми були б істотами миті. Наше минуле було б мертве для майбутнього. Сьогодення у міру його минулому знань, ні навичок. Не було б психічного життя, що змикається в єдиність особистої свідомості, і неможливий був би факт по суті безперервного вчення, що проходить через усе наше життя і робить нас тим, що ми є. [12]

За типом матеріалу, що запам'ятовується, і характером психічної активності, переважаючої в діяльності, розрізняють пам'ять рухову, емоційну, образну і словесно-логічну. Рухова пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням і відтворенням рухів, з формуванням рухових умінь і навичок в ігровій, трудовій, спортивній та ін. видах діяльності людини.

Образна пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням і відтворенням чуттєвих образів предметів і явищ, їх властивостей і наочно цих зв'язків і стосунків між ними. Образи пам'яті можуть бути різної міри складності: образами одиничних предметів і узагальненими представленнями, в яких може закріплюватися і певний абстрактний зміст. Словесно-логічна пам'ять - пам'ять на думки, судження, висновки. У ній закріплюється відображення предметів і явищ в їх загальних і істотних властивостях, зв'язках і стосунках.

За характером вольової регуляції розрізняють:

1. Пам'ять мимовільну - запам'ятовування без спеціальної установки.

2. Пам'ять довільна - пам'ять, заснована на запам'ятовуванні із спеціальною установкою.

За характером активності, що переважає у діяльності:

1. Пам'ять образна - зорова, збереження зорових образів, слухова - один з різновидів образної пам'яті, пов'язана зі збереженням і відтворенням слухових образів, рухова - збереження рухів.

2. Пам'ять емоційна (англ. emotional memory) - пам'ять на емоційно забарвлені події. [7]

За тривалістю збереження інформації розрізняють:

1. Пам'ять генетична - пам'ять, обумовлена генотипом і передавана через покоління.

2. Пам'ять довготривала - підсистема пам'яті, що забезпечує тривале, - від годинника до десятиліть - утримання знань, збереження умінь і навичок; їй властивий величезний об'єм інформації, що зберігається. Фізіологічно зв'язується зі зміною структури білку рибонуклеїнових кислот.

3. Пам'ять короткочасна - підсистема пам'яті, що забезпечує оперативне утримання і перетворення даних, що поступають від органів чуття і з пам'яті довготривалої. [4]

4. Пам'ять оперативна - вид пам'яті, що проявляється в ході виконання певної діяльності.

За наявністю обробки матеріалу:

1. Пам'ять механічна - пам'ять, заснована на повторенні матеріалу без його осмислення.

2. Пам'ять смислова - ґрунтується на узагальнених і систематизованих асоціаціях, що відбивають найбільш важливі і істотні сторони і стосунки предметів

Також існують такі види пам'яті, як представлення - образ раніше за сприйнятий; проактивне гальмування - погіршення відтворення матеріалу під впливом діяльності, передуючої заучуванню; ремінісценція - відстрочене відтворення раніше за сприйняте, що здавалося забутим; пізнавання - прояв пам'яті як відтворення образу при повторному сприйнятті об'єкту; ейдетизм - зорова пам'ять, що довго зберігає яскравий образ з усіма деталями сприйнятого. [3]

1.2 Процеси пам'яті

У пам'яті розрізняють такі головні процеси: запам'ятовування, зберігання, відтворення та забування. [5]

Запам'ятовування

Запам'ятовування -- один із головних процесів пам'яті.

Запам'ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.

Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На мимовільне запам'ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість предметів. Усе, що емоційно сильно впливає на нас, запам'ятовується незалежно від нашого наміру запам'ятати.

Мимовільне запам'ятовування сприяє збагаченню життєвого досвіду людини. Велику роль мимовільне запам'ятовування відіграє і у навчальній діяльності.

Довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву.

Умовами успішного запам'ятовування є багаторазове, повторення, розбивка матеріалу на частини, розуміння.

Залежно від міри розуміння запам'ятовуваного матеріалу довільне запам'ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

Механічним є таке запам'ятовування, яке здійснюється без розуміння суті. Смислове (логічне) запам'ятовування спирається на розуміння матеріалу в процесі дії з ним.

Відтворення

Відтворення - один із головних процесів пам'яті. Найпростіша форма відтворення -- впізнавання -- це відтворення, що виникає при повторному сприйманні предметів.

Впізнавання буває повним і неповним.

Складнішою формою відтворення є згадування. [7]

Одним із різновидів довільного відтворення є спогади. Спогади -- це локалізовані в часі та просторі відтворення образів нашого минулою. У спогадах етапи життя людини співвідносяться нею із суспільними подіями, з важливими в особистому житті датами. Специфічним змістом цього відтворення є факти життєвого шляху людини в контексті історичних умов певного періоду, до яких вона так або інакше була причетна безпосередньо. Тимчасовою причиною труднощів відтворення може бути сильний імпульс -- бажання пригадати, яке індукує гальмування. [4]

Забування

Усе, що людина запам'ятовує, з часом поступово забувається. Забування -- процес, зворотний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання.

Забування -- функція часу. Причиною забування є недостатня міцність запам'ятовування.

Швидше забувається другорядна інформація.

Найвищі темпи забування мають місце відразу після заучування матеріалу.

Важлива умова продуктивного запам'ятовування -- осмисленість.

Крім того, пам'ять людини найтіснішим чином пов'язана з фізичним станом і особистісними відчуттями. Це доводиться випадками хворобливого порушення пам'яті. [5]



1.3 Особливості розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Молодший шкільний вік, як відомо, охоплює період життя дитини від 6-7 до 10-11 років. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще багато часу віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їхні стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкриваючи нові власні перспективи і можливості.

Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Інтенсивно розвивається довільна пам'ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам'ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань.

Опановуючи мнемічні дії, школярі спочатку оволодівають мисленнєвими операціями, які потрібні для запам'ятовування і відтворення матеріалу, а потім вчаться використовувати їх у різних ситуаціях. Цей процес здебільшого починається у старшому дошкільному віці і завершується у молодших класах. Розвитку пам'яті у перші роки навчання сприяє розв'язання спеціальних мнемічних задач у процесі різних видів діяльності.

Учні початкових класів засвоюють різні стратегії (прийоми), які допомагають запам'ятати матеріал. Найважливішими прийомами керування пам'яттю є повторення, організовування матеріалу, семантичне оброблення інформації, створення мислених образів, пошук інформації в пам'яті.

Повторення матеріалу. Спочатку діти просто повторюють кілька разів кожне слово, яке необхідно запам'ятати. Приблизно у 9 років вони починають повторювати слова групами.

Організовування матеріалу. Важливим досягненням молодших школярів є вміння організовувати необхідний для запам'ятовування матеріал. Якщо учні 1-2 класів зв'язують слова, вдаючись до простих асоціацій, враховують близькість їх розміщення у поданому списку, то учні 3-4 класів організовують слова в групи за загальними ознаками (наприклад, яблуко, груша, виноград -- це фрукти). Групуючи слова за категоріями, вони здатні запам'ятати і відтворити більше матеріалу, однак до 9-річного віку рідко використовують цю стратегію з власної ініціативи.

Семантичне оброблення інформації. Цей активний процес передбачає використання молодшими школярами логічного висновку для реконструкції події замість простого відтворення наявної в пам'яті інформації. З цією метою їм пропонують, наприклад, запам'ятати речення типу: «Її подруга підмітала у класі», а потім запитують, чи був у подруги віник. Діти 10-11 років логічним шляхом доходять висновку про наявність віника, а 7-річні ще не можуть сказати нічого певного, посилаючись на відсутність інформації.

Створення мислених образів. Молодші школярі краще запам'ятовують незвичний матеріал, створюючи на його основі мислений образ. Учням 3-4 класів легше створювати такі образи, ніж першокласникам, їхні образи яскравіші, чіткіші, тому краще запам'ятовуються.

Пошук інформації в пам'яті. Часто школярі, намагаючись розібрати слово за буквами, шукають у пам'яті правильні букви. Вони можуть знати, з якої літери починається слово, але їм потрібно перевірити кілька варіантів. [13]

Пам'ять дитини в ранньому віці не йде ні в яке порівняння з пам'яттю підлітка і особливо з пам'яттю дорослої людини. Пам'ять в ранньому дитячому віці є однією з центральних основних психічних функцій, залежно від яких і будуються усі інші функції.

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. За даними дослідження П.І. Зінченка, А.О. Смірнова, Г.А. Орпстейп та ін. при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово змінюються способи запам'ятовування. Здійснюючи індивідуальний підхід, учитель може стимулювати окремих учнів створювати "розумовий образ", який відрізняється яскравістю і краще запам'ятовується. Можна навчити найбільш розвинених учнів 4 класу прийому відшукування інформації у пам'яті, створювати різноманітні сценарії для збереження запам'ятованого.

Обсяг запам'ятовування за однаковий проміжок часу однакового матеріалу з віком і навчанням молодших школярів теж зростає. Якщо прийняти обсяг запам'ятовування першокласника за 100 балів, то він виразиться в учня 2-3 класів 163 балами (М.Н. Шардаков). В учнів 2-3 класів зростає міцність запам'ятовування (С.Г. Бархатова). У молодших школярів інтенсивно розвивається точність запам'ятовування тексту. Учні 3 класу в середньому в 2,4 рази точніше запам'ятовують текст порівняно з учнями 1 класу і в 1,5 разу точніше, ніж учні 2 класу. Існують значні індивідуальні відмінності в кількості й точності відтворення тексту. З віком у молодших школярів підвищується точність впізнавання запам'ятованих об'єктів. Найбільший діапазон відмінностей у впізнаванні спостерігаються у першокласників, а в учнів третіх класів він значно звужується (у 4-5 рази). Дівчатка початкових класів дещо точніше впізнають об'єкти, ніж хлопчики цього віку (О.В. Скрипченко). Відбуваються й якісні зміни у процесах впізнавання. Першокласники, впізнаючи об'єкти, більше спираються на їх загальні ознаки (родові), а третьокласники детальніше їх аналізують, виділяють у них більш специфічні видові й індивідуальні ознаки (Є.М. Кудрявцева).

Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно-логічної пам'яті. У молодшому шкільному віці особливо інтенсивно розвивається словесно-логічна пам'ять. Цей розвиток обумовлений мовленням учнів у зв'язку із засвоєнням учнями навчальної програми (П.І. Зінченко, Г.К. Середа).

У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток довільної пам'яті, довільного запам'ятовування й відтворення. Але без спеціального керівництва розвитком пам'яті молодші школярі звичайно використовують тільки найпростіші способи довільного запам'ятовування і відтворення (переказ). Спроби використати продуктивні способи ускладнюють роботу учнів. Так, у школярів 2 класу переказ оповідання з використанням готового плану дає нижчі результати, ніж просте повторення (П.І. Зінченко, В. Рєпкін).

З віком у молодших школярів підвищується точність впізнавання запам'ятованих об'єктів.

У молодших школярів розвивається короткочасна пам'ять. Об'єм короткочасної слухової пам'яті першокласників становить 4,4 об'єкта, учнів других класів - 6,6; третьокласників - 6,7 і в учнів четвертих класів - 6,9 об'єкта. Діапазон індивідуальних відмінностей об'єму короткочасної слухової пам'яті у першокласників ±1,2, в учнів другого класу - ±1,8; третіх - ±1,3 і четвертих -±1,2 об'єктів. Об'єм короткочасної зорової пам'яті у першокласників - 7,4 об'єкта, в учнів других класів - 10,2 третіх - 7,8 і четвертих - 9,5 об'єктів. Діапазон індивідуальних відмінностей відповідно становить ±2,3; ±2,1; ±1,7; ±1,8 об'єкта. Отже, об'єм короткочасної слухової пам'яті з віком і під впливом навчання молодших школярів поступово збільшується від 4,4 до 6,9 об'єкта. Об'єм зорової короткочасної пам'яті зазнає змін: в учнів других класів він набуває максимуму, в учнів третього класу дещо спадає і в четвертому набуває росту. Діапазон індивідуальних відмінностей за об'ємом зорової короткочасної пам'яті мас тенденцію у молодших школярів до поступового звуження (В.В. Волошина).

Діти цього віку при вмілому керуванні їх навчальною діяльністю можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні пункти, головні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно їх запам'ятовувати. [1]



Розділ 2. Методи та методики дослідження пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

2.1 Методики і процедури дослідження

пізнавальний пам'ять молодший школяр

Для дослідження особливостей пам'яті у дітей молодшого шкільного віку будуть використані такі методики.

1. Методика вивчення слухової пам'яті, яка спрямована на аналіз слухової пам'яті молодших школярів: вивчення особливостей сприймання та запам'ятовування інформації на слух, та загальний аналіз стану слухової пам'яті, а саме її рівень у молодших школярів.

2. Методика вивчення короткотривалої пам'яті, яка спрямована на визначення проміжку часу, на який діти здатні запам'ятовувати матеріал, об'єму інформації, а також загального розвитку короткочасної пам'яті. [8]

3. Методика дослідження переважаючого типу запам'ятовування, яка використовується для визначення переважаючого типу запам'ятовування, та аналізу того типу, який розвинений найкраще. [9]

2.2 Аналіз дослідження індивідуальних особливостей пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

На основі проведених досліджень, у Парафіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів, з дітьми четвертого класу, де у класі було 9 дівчат та 6 хлопців (разом 15 учні) було виявлено наступні результати.

1. Методика вивчення слухової пам'яті

№	Ім'я досліджуваного	Отриманий бал (Макс бал 10)	Результат
1.	Олег П.	6.6	Дуже добрий рівень
2.	Настя К.	6.3	Добрий рівень
3.	Катя В.	6	Добрий рівень
4.	Роман П.	6	Добрий рівень
5.	Аліна Д.	6	Добрий рівень
6.	Денис С.	6	Добрий рівень
7.	Саша М.	6	Добрий рівень
8.	Таня Б.	6.3	Добрий рівень
9.	Даша Б.	6	Добрий рівень
10.	Аміна Р.	6	Добрий рівень
11.	Сергій К.	6	Добрий рівень
12.	Ярослава С.	6	Добрий рівень
13.	Оля Д.	5	Середній рівень
14.	Ігор Є.	4.6	Низький рівень
15.	Каріна М.	5	Середній рівень

На основі отриманих результатів можна сказати наступне

Даний тип пам'яті в учнів 4 класу розвинений досить добре. З 15 дітей лише 3 показало середній рівень розвитку слухової пам'яті, інші 12 показали добрі результати. Можна сказати, що у 80% дітей досить добре розвинена слухова пам'ять, у 13% середній рівень розвитку пам'яті і лише у 7% низький рівень розвитку даного типу пам'яті.

З 10 запропонованих слів, дітям вдалося запам'ятати від 5 до 8 слів, також з 10 чисел запам'ятали від 6 до 8.

Лише одна дитина продемонструвала низький рівень слухової пам'яті, але, на мою думку, це може бути обумовлено вадами слуху чи малою силою волі, що була потрібна для запам'ятовування слів. Такі результати можливо змінити протягом навчання при достатній увазі таким дітям з боку вчителів, батьків, а також за допомогою застосування певних вправ для тренування слухової пам'яті.

Отже, на основі цієї методики можна зробити висновок, що слухова пам'ять у молодших школярів розвинена досить добре. Це означає, що у дітей хороший рівень запам'ятовування та сприймання матеріалу слуховими аналізаторами.

Для ефективного навчання з такими дітками потрібно використовувати методи, які будуть вдосконалювати та розвивати слухову пам'ять, наприклад, читати невеликі тексти для запам'ятовування, вивчати з дітьми вірші, гуморески, приказки, також ефективним буде розігрування сценок, в яких діти будуть безпосередньо брати участь та інше. Тобто сприяти розвитку та вдосконалення слухової пам'яті.

2. Методика вивчення короткотривалої пам'яті

№	Ім'я досліджуваного	Отриманий бал (Заг. макс бал 20)	Результат
1.	Олег П.	12	Добрий рівень
2.	Настя К.	12	Добрий рівень
3.	Катя В.	13	Високий рівень
4.	Роман П.	13	Високий рівень
5.	Аліна Д.	15	Високий рівень
6.	Денис С.	14	Високий рівень
7.	Саша М.	14	Високий рівень
8.	Таня Б.	14	Високий рівень
9.	Даша Б.	12	Добрий рівень
10.	Аміна Р.	15	Високий рівень
11.	Сергій К.	10	Середній рівень
12.	Ярослава С.	11	Добрий рівень
13.	Оля Д.	10	Середній рівень
14.	Ігор Є.	9	Низький рівень
15.	Каріна М.	11	Середній рівень

Діти четвертого класу мають добре розвинену короткотривалу пам'ять. А саме на основі проведення методики вивчення короткотривалої пам'яті було виявлено, що у 10 учнів з 15 добре розвинена даний тип пам'яті, а в інших 5, середній рівень розвитку даного типу пам'яті. Тобто у 47% високий рівень розвитку короткотривалої пам'яті. У 27% добрий рівень розвитку, у 20% середній і у 6% низький показник розвитку короткотривалої пам'яті. З 10 поданий слів у першій серії, дітям вдалося запам'ятати і відтворити різну кількість слів, від 4 до 8. В наступній серії, після моїх слів, що вони повинні запам'ятати більше слів ніж у попередній серії, деяким дітям вдалося запам'ятати більшу кількість слів.

Негативних результатів жодна дитина не показала, це означає, що у дітей добре розвинена короткотривала пам'ять, що характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням. Вона, як правило, обслуговує актуальні потреби діяльності і має обмежений обсяг. Для розвитку та вдосконалення короткотривалої пам'яті молодших школярів у навчальному процесі ефективно буде використовувати швидкі тест-опитувальники, які потребують швидкого запам'ятовування та відтворення матеріалу, а також тести та тренінги на запам'ятовування та відтворення слів, чисел, предметів, імен…Навчальний процес повинен сприяти покращенню короткотривалої пам'яті.

3. Методика дослідження переважаючого типу запам'ятовування

№	Ім'я досліджуваного	Серія 1	Серія 2	Серія 3	Серія 4	результат
1.	Олег П.	8	7	6	7	Слуховий
2.	Настя К.	8	7	7	7	Слуховий
3.	Катя В.	8	5	8	7	Слух.+комб.
4.	Роман П.	6	7	8	6	Комб.
5.	Аліна Д.	7	7	8	7	Комб.
6.	Денис С.	6	7	7	7	Комб.
7.	Саша М.	6	6	7	6	Комб.
8.	Таня Б.	6	6	5	6	Слух,зор.,мот.
9.	Даша Б.	5	6	6	6	Комб.
10.	Аміна Р.	6	5	5	5	Слух.
11	Сергій К.	5	4	4	6	Зоровий
12.	Ярослава С.	5	5	5	6	Зоровий
13.	Оля Д.	6	4	7	6	Комбіноване
14.	Ігор Є.	4	3	6	4	Комбіноване
15.	Каріна М.	5	6	4	5	Моторно-слух.

На основі проведення методики дослідження переважаючого типу запам'ятовування діти показали дуже різні результати.

Однозначно не можна сказати, що в усіх переважає якийсь один тип запам'ятовування.

У 4 дітей виявлено добре розвинені слуховий, моторно-слуховий та зоровий тип запам'ятовування, але найкращі результати були показані при комбінованому типу запам'ятовуванні.

В наступних 4 дітей виявлено, що добре розвинені слуховий, зоровий типи запам'ятовування, слабше розвинений моторно-слуховий тип, це може бути обумовлено зорієнтованістю дітей на сам процес дій, а не на завданні запам'ятати. Але в цих дітей переважаючим типом запам'ятовування є комбінований.

Ще у 2 дітей виявлено, що основним типом запам'ятовування є зоровий тип. Всі інші типи запам'ятовування розвинені трошки слабше. Для таких дітей важливо бачити предмет, який вони запам'ятовують.

Інші 6 дітей продемонстрували такі результати. У 3 - найкраще розвинений слуховий тип запам'ятовування, всі інші розвинені в однаковій мірі. У наступних 2 дітей слуховий, зоровий та моторно-слуховий типи запам'ятовування розвинені на одному рівні і є провідними, при комбінованому запам'ятовуванні результати нижчі. І лише в однієї дитини найкраще розвинений моторно-слуховий тип запам'ятовування, всі інші розвинені слабше. На основі цього можна зробити наступні висновки. У 20% найкраще розвинений слуховий тип запам'ятовування, у наступних 60% найкращі показники виявлені при комбінованому типі, у 14% переважає зоровий тип запам'ятовування, у 6% найкраще розвинений моторно-слуховий тип запам'ятовування. Можна сказати, що у молодших школярів найкраще розвинений комбінований тип запам'ятовування.

У навчальному процесі важливо звертати увагу на домінуючий тип запам'ятовування, щоб мати змогу вдосконалювати його та розвивати інші типи запам'ятовування. Для цього потрібно використовувати різні методи, читати тексти, показувати картинки, робити з дітьми фізичні вправи, для тренування пам'яті, одночасно виконувати декілька вправ на розвиток різних типів запам'ятовування. Вчителі та батьки повинні звертати увагу на загальний розвиток пам'яті, а також на домінуючі типи запам'ятовування, щоб знати, які методи буде доцільніше використовувати для покращення розвитку пам'яті та проведення корекційної роботи.

На основі проведених дослідів можна сказати, що молодший шкільний вік є сприятливим для розвитку будь-якого типу запам'ятовування. Тип пам'яті і рівень розвитку залежить від вчителів та батьків дитини, які повинні звертати увагу на розвиток пам'яті дітей, використовувати різні вправи та методи для вдосконалення переважаючого типу пам'яті і покращення загального розвитку.

Загальний аналіз

№	Ім'я	Методика вивч. слухової пам'яті	Методика вивчення короткотрив. пам'яті	Методика вивч. переваж. типу запам'ятовув.	Середній бал успішності учня
1.	Олег П.	Добрий рівень	Добрий рівень	Слуховий	10
2.	Настя К.	Добрий рівень	Добрий рівень	Слуховий	9
3.	Катя В.	Високий рівень	Високий рівень	Слух.+комб.	11
4.	Роман П.	Високий рівень	Високий рівень	Комб.	10
5.	Аліна Д.	Високий рівень	Високий рівень	Комб.	11
6.	Денис С.	Високий рівень	Високий рівень	Комб.	11
7.	Саша М.	Високий рівень	Високий рівень	Комб.	10
8.	Таня Б.	Високий рівень	Високий рівень	Слух,зор.,мот.	10
9.	Даша Б.	Добрий рівень	Добрий рівень	Комб.	9
10.	Аміна Р.	Високий рівень	Високий рівень	Слух.	9
11	Сергій К.	Середній рівень	Середній рівень	Зоровий	8
12.	Ярослава С.	Добрий рівень	Добрий рівень	Зоровий	9
13.	Оля Д.	Середній рівень	Середній рівень	Комбіноване	8
14.	Ігор Є.	Низький рівень	Низький рівень	Комбіноване	6
15.	Каріна М.	Середній рівень	Середній рівень	Мотор-слух.	7

Отже, на основі отриманих результатів виявлено, що молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку різних типів пам'яті та запам'ятовування.

У досліджуваних дітей 4 класу високий показник розвитку слухової, зорової та моторної пам'яті, короткотривала пам'ять теж розвинена на досить високому рівні, також добре розвинений комбінований тип запам'ятовування. Також, можна сказати, що рівень розвитку та тип пам'яті впливає на навчальний процес, про що свідчать показники середнього балу успішності учнів. Якщо у дитини низький рівень розвитку пам'яті, то відповідно нижчі показники середнього балу успішності, через те, що вона не в змозі запам'ятати той матеріал, який подається на уроках, звідси дитина не встигає за плином навчального процесу і відповідно має низькі оцінки.

Рівень розвитку мнемічних процесів безпосередньо впливає на навчальну діяльність та на показники успішності, тому важливо враховувати рівень розвитку та тип пам'яті у дітей молодшого шкільного віку. Адже, якщо у дитини переважає зорова пам'ять, то їй буде важко запам'ятовувати матеріал, що орієнтований на слухове запам'ятовування і навпаки.

Для подальшого покращення та вдосконалення усіх видів пам'яті вчителям та батькам необхідно звертати увагу на розвиток мнемічних процесів у дітей. Виконувати вправи для тренування пам'яті та покращення її розвитку. Залучати дітей до різних видів діяльності, звертати увагу на звички, потреби, інтереси дітей.

Вчителі та батьки мають стежити за рівнем пам'яті, а також за провідним типом пам'яті, для успішної подальшої корекційної роботи.



Розділ 3. Методи, прийоми та засоби для розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Рекомендації вчителям та батькам щодо пам'яті у дітей молодшого шкільного віку. Варто знати, що розвиток уміння користуватись пам'яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом.

1. Необхідно створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання.

Адже від неповного використання пам'яті вміння пригадувати погіршується.

Розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці насамперед залежить від зацікавленості дитини, тому варто це враховувати при підготовці та проведенні уроку.

2. Використовувати яскраві образи, пояснення, тому що яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині, запам'ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.

Слабка пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага, від відсутності інтересу до матеріалу, а тому спостережливість розпорошена, спрямована одночасно на кілька предметів.

3. Вдосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань.

Регулярне звернення до пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивно пам'яті.

4. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого.

Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі.

5. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Не варто забувати, що важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил.

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ І ВЧИТЕЛІВ

· Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома.

· Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом.

· Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали («вузлики на пам'ять»).

· Потрібно творчо застосовувати ейдетичні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.

· Немає поганої пам'яті, а є невміння нею правильно користуватися.

· Коли ваша дитина щось вивчає, налаштовуйте її на уявлення, а не на запам'ятовування.

· Не порівнюйте здібності та успіхи вашої дитини з іншими, акцентуйте увагу на її досягненнях, а не на помилках.

· Не примушуйте дитину щось зазубрювати, краще разом з нею пограйте з інформацією, використовуючи вправи «Школи ейдетики».

Ви дуже швидко помітите позитивні зміни. Ваша дитина почне хвалитися успіхами, із задоволенням ходити до школи, з цікавістю робити уроки. Підвищиться й самооцінка дитини, бо кожного дня її досягнення ставатимуть кращими порівняно з днем минулим. [11]

У молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу. З часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів. Розвитку пам'яті сприяє вивчення віршів, виконання завдань на спостереження, розповіді. Ігрова діяльність має велике значення для розвитку спонукальної сфери учня, в тому числі й для розвитку свідомого бажання вчитися, запам'ятовувати. Саме у грі відбувається перехід від мотивів як до свідомих, афективно забарвлених, безпосередніх бажань до спонукань як узагальнених, тобто найбільш усвідомлених, намірів. Жодній діяльності не властиве таке емоційно захоплене входження дитини в життя дорослих, як грі, в якій вона добровільно підкоряється різним вимогам.

У роботі з молодшими школярами важливо враховувати їх оптимізм, здатність бачити в собі передусім добре. Щоб їх прагнення зберегти позитивний Я-образ, право на високу самооцінку не перетворилося на гальмо розвитку особистості, не стало джерелом необґрунтованих домагань, слід дбати про гармонію між тим, до чого вони прагнуть, на що претендують (оцінка, ставлення тощо), та їх реальними діями, тобто змістом і способом вияву активності в житті. За значного розходження між прагненнями молодшого школяра бути схожим на образ-взірець і його поведінкою, яка має егоїстичне спрямування, але недостатньо засуджується оточенням, у нього поступово формується ілюзорна, далека від об'єктивного уявлення про себе, значно завищена самооцінка. Вона провокує хибні способи його самоствердження серед однолітків, чинить опір педагогічним впливам, дезорієнтує його. Саме тому велике значення слід надавати формуванню правильної самооцінки дитини при підготовці її до школи, у процесі адаптації до систематичного навчання.

Успішність навчання школярів та їхні уявлення про себе взаємопов'язані. Успіхи в навчанні сприяють розвитку самооцінки молодшого школяра, а самооцінка впливає на рівень успішності через механізми очікувань, домагань, мотивації та впевненості у своїх силах. Низька самооцінка підриває впевненість у своїх силах і формує низький рівень домагань і очікувань, а низька успішність знижує самооцінку. Становище таких учнів серед ровесників, як правило, буває проблематичним для них. Завдання вчителя полягає в залученні дітей із заниженою самооцінкою до різноманітних видів діяльності, що допоможе їм набути впевненості у власних силах.

Включення учнів у різні види діяльності (навчальну, суспільно корисну, виконання рольових функцій у класі тощо) має відбуватися на основі поступового ускладнення завдань і забезпечення їх доступності. Непосильні завдання та пов'язаний з ними неуспіх можуть завдати самооцінці дитини значної шкоди.

У молодших школярів урок повинен складатися з кількох об'єднаних спільною метою частин, їх діяльність має рути різноманітною. Значне місце в ній відводиться діям із предметами. Важливо, щоб заняття містили в собі елементи гри. З допомогою дидактичної гри дитина засвоює програму значно легше та успішніше, особливо якщо вона недостатньо готова до навчання.

Важливе завдання педагога полягає у забезпеченні розвитку творчої особистості в процесі навчання. Цього можна досягти, стимулюючи школярів до експериментування, якому властиві перетворення уявлень, образів, понять, реальних предметів; розкриття нових властивостей об'єктів; породження новими знаннями, отриманими під час експерименту, нових запитань, складніших перетворень. Дбаючи про ефективність навчання, учиель повинен ознайомити школярів з основними компонентами навчальної діяльності, стимулювати самостійне с виконання; продемонструвати їм послідовність виконання навчальних дій, чітко розмежувавши ті, що мають здійснюватися у предметному плані, і ті, що в розумовому. Важливо при цьому подбати про опанування школярами загальних способів розв'язування конкретно-практичних завдань, перетворення їх на навчально-торетичні.

У 1 класі учні діють у навчальних ситуаціях під керівництвом учителя. У 2--4 класах окремі компоненти навальної діяльності вони виконують самостійно, усвідомлюючи свої можливості при розв'язуванні завдань, маючи певне уявлення про те, яку оцінку отримають.

Керівництво процесом навчання полягає у спонуканні зовнішньої і внутрішньої активності учня, в результаті чого він засвоює знання, виробляє вміння і навички, розвивається як особистість. [13]



ВИСНОВОК

На основі проведеного дослідження з дітьми молодшого шкільного віку виявилося, що усі види пам'яті добре розвинені та працюють інтегровано. Також рівень розвитку мнемічних процесів безпосередньо впливає на навчальну діяльність та на показники успішності, тому важливо враховувати рівень розвитку та тип пам'яті у дітей молодшого шкільного віку.

У навчальному процесі важливо звертати увагу на домінуючий тип запам'ятовування, щоб мати змогу вдосконалювати його та розвивати інші типи запам'ятовування.

На основі проведених дослідів можна сказати, що молодший шкільний вік є сприятливим для розвитку будь-якого типу запам'ятовування. Тип пам'яті і рівень розвитку залежить від вчителів та батьків дитини, які повинні звертати увагу на розвиток пам'яті дітей, використовувати різні вправи та методи для вдосконалення переважаючого типу пам'яті і покращення загального розвитку.

Для подальшого покращення та вдосконалення усіх видів пам'яті вчителям та батькам необхідно звертати увагу на розвиток мнемічних процесів у дітей. Виконувати вправи для тренування пам'яті та покращення її розвитку. Залучати дітей до різних видів діяльності, звертати увагу на звички, потреби, інтереси дітей.

Вчителі та батьки мають стежити за рівнем пам'яті, а також за провідним типом пам'яті, для успішної подальшої корекційної роботи.

Отже, на основі всього вище наведеного, можна зробити висновок, що розвиток психічних процесів, зокрема мнемічних, тісно пов'язаний з успішністю у навчальному процесі.



ЛІТЕРАТУРА

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. - К.: Каравела, 2006. ст. 116-117.

2. Вікова психологія: Практикум: Навчально-методичний посібник / за ред. О.П. Щотки. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. Гоголя, 2008.ст.121.

3. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии/ Информационно-методическое пособие к курсу «Психология человека». Москва 2004,ст. 157-158.

4. Головин С.Ю. Словарь практического психолога (около 2000 терминов, 1998 г.), ст 286-290.

5. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С.Д. Максименко та інші. - К.:Форум, 2000. ст. 218, 222-225, 218-219.

6. Загальна психологія. Хрестоматія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.. - К.: Каравела,2007. ст.119-121

7. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Большой психологический словарь. Москва 2002. 328,332-337

8. Камінко С.В., Кучер Г.В. Кращі методики психодіагностики. Тернопіль 2005. ст..42-43, 45-46.

9. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. ст. 34-37

10. Психологічна газета.№5 (53) березень 2006 // Ця дивовижна пам'ять ст.13 14

11. Психолог. №12 (252) Березень 2007 р. с 16

12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - Питер, ст.290

13. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. - Київ 2005. ст.165 - 184.



ДОДАТКИ

1. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ СЛУХОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Зачитується вголос нижченаведений ряд слів, роблячи інтервал між ними в 2 секунди. Досліджуваний має їх запам'ятати, щоб потім письмово відтворити. Порядок слів можна не зберігати. Вони повинні бути емоційно нейтральними. Одразу після прочитання він повторює ті слова, які запам'ятав, їх кількість записується.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

A. ЛИПА. НОЖИЦІ. ЛОКШИНА. ЯБЛУКО. ОЛІВЕЦЬ. ГРОЗА. ОБРУЧ. МЛИН. ЛОЖКА. ЛИСТОК.

Кількість слів, які досліджуваний запам'ятав правильно -

Б. Виконується те саме, що й зі словами у завданні А, з числовими рядами, наведеними нижче:

43 17 44 6 33 57 96 12 9 4

Кількість цифр, які досліджуваний запам'ятав правильно =

B. 21 8 33 44 9 12 5 4 47 4

Кількість цифр, які досліджуваний запам'ятав правильно =

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

Обсяг слухової пам'яті обраховується за формулою 1:

(А + Б + В)

Якщо досліджуваний набрав 6 балів і вище, у нього добре розвинена слухова пам'ять.

ІНДЕКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

- 10 балів - В.

- 8-9 балів - ВС.

- 5-7 балів - С.

- 3-4 бали - НС.

- 1-2 бали - НН.

2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ КОРОТКОТРИВАЛОЇ ПАМ'ЯТІ

Інструкція

Я продиктую слова (числа). Послухайте і спробуйте запам'ятати. По команді «Пишіть!» візьміть олівець і стовпчиком у будь-якій послідовності запишіть те, що запам'ятали. Перепитувати не можна. На запис - 40 секунд. За командою «Стоп» потрібно припинити запис і підкреслити останнє слово (число).

Перед виконанням другого завдання (показом другої групи слів або чисел) дається наступна інструкція: «Повторимо це завдання з іншим матеріалом, але тепер спробуємо запам'ятати слів (цифр) неодмінно більше ніж у попередньому завданні. Якщо у Вас достатньо волі та емоційної стійкості, Ви зможете мобілізуватись». Для дослідження підбирають двозначні цифри (виключаючи 33, 99, т. ін.) і односкладові, малопов'язані між собою слова з 4-6 літер.

Досліджуваним двічі пред 'являється 10 слів чи 10 чисел.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1) гриб, поле, книга, театр, зима, болото, рекорд, фініш, парасолька, обід,

2) воля, човен, літак, море, війна, брат, дрібниця, кінь, гвинт, сапка.

або

3) 2, 52, 41, 86, 5, 92, 3, 11, 28, 46.

4) 8, 12, 35, 4, 15, 17, 23, 45, 71, 8.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

Аналіз результатів проводиться за таблицею 1 і таблицею 2.

Таблиця 1

Оцінка в балах	9	8 7	6 5 4	3 2	1
Правильно записані слова (числа) із запропонованих	10-9	8-7	6-5	4-3	2-1
Індексація	В	ВС	С	НС	НН

Таблиця 2

Оцінка в балах	9	8 7	6 5 4	3 2	1
Правильно записані слова (числа) із запропонованих	10-9	8-7	6-5	4-3	2-1
Індексація	В	ВС	С	НС	НН

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕВАЖАЮЧОГО ТИПУ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ

Мета дослідження: виявлення переважаючого обсягу пам'яті за допомогою різних типів пред'явлення словесного матеріалу.

Матеріали та обладнання: чотири набори слів, які виражають конкретні поняття,' один з наборів, виконаний на окремих картках, чотири невеликих аркуші паперу для записів, ручка, секундомір.

Процедура досліду

Переважаючий тип пам'яті встановлюють шляхом пред'явлення слів кількома способами. Дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова, для запам'ятовування (слухове сприймання). У другій показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму подання слів і в четвертій -- комбіновану, яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.

Щоб не було перенавантаження під час визначення типу пам'яті, для кожної серії досить підготувати ряд із 10 слів.

Серія №1

Експериментатор виразно з інтервалом 3 секунди читає слова для запам'ятовування. Перед зачитуванням слів дається інструкція.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте.їх уважно, і запам'ятовуйте.. Після паузи, коли я скажу: "Пишіть!", на аркуші паперу запишете ті слова, які ви запам'ятали. Якщо, все зрозуміло, приготуйтеся слухати і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в першій серії:

машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Після паузи на десять секунд подається команда: "Пишіть".

Серія №2

Другу серію можна проводити через 5 хвилин після закінчення першої. У цій серії експериментатор послідовно показує слова, написані на окремих картках. Показування кожного слова має відповідати тривалості читання слова в першій серій, інтервал між словами такий самий, тобто З секунди.

Інструкція досліджуваному: " Я буду показувати Вам картки з написаними на них словами. Уважно читайте і запам'ятовуйте їх. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишете те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся читати і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в другій серії:

літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, горіх, сковорідка, качка, блискавка.

Після прочитування слів і паузи на десять секунд подається команда: "Пишіть!

Серія №3

Третя серія, аналогічно другій, проводиться після 5-хвилинної перерви.

Експериментатор пропонує слухати слова і "записувачі їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприймання матеріалу. Інтервал між зачитуванням слів 3 секунди, а швидкість читання така сама, як і в першій серії.

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і "записуйте" в повітрі ручкою. За сигналом "Пишіть!" на аркуші паперу запишіть те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати, "писати" слова і запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в третій серії:

Гриб, поле, книга, театр, зима, болото, море, човен, воля, кінь

Пауза перед сигналом "Пишіть!" у третій серії триває 10 секунд.

Серія №4

Після 10-хвилинної перерви, коли закінчено третю серію, проводять четверту серію. Темп читання експериментатором слів та паузи між,словами залишаються такими самими, як і в попередніх серіях. Щоб забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу, досліджуваному не тільки зачитують слова, а й пропонують відразу записувати їх на, окремому аркуші, а після записування останнього, десятого, слова аркуші перевертають, і за командою "Пишіть!" піддослідний на звороті відтворює запам'ятоване;

Інструкція досліджуваному: "Я буду читати Вам слова, а Ви їх записуйте й запам'ятовуйте. Після того, як я прочитаю останнє слово, аркуші переверніть і за сигналом "Пишіть!" запишіть на зворотній стороні те, що запам'ятали. Приготуйтеся слухати, записувати та запам'ятовувати."

Слова для запам'ятовування в четвертій серїі:

поїзд, вишня, зошит, осінь, абажур, галявина, злива, гриб, чашка_, курка.

Сигнал "Пишіть!" подається, як і в усіх передніх серіях, через 10 секунд. Обробка результатів

Показником обсягу пам'яті в цих серіях є кількість правильно відтворених слів. Результати заносяться в таблицю.

Кількість правильно відтворених слів	ТИП ПАМ'ЯТІ
	Слуховий	Зоровий	Моторно-слуховий	Комбінований

Аналіз результатів

Переважаючий тип пам'яті при різних типах подання словесного матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій. Нормальним обсягом безпосередньої пам'яті слід вважати запам'ятовування 5-9 слів. Якщо в якій-небудь серії той, кого досліджували, запам'ятав 10 слів, він використав якусь систему засобів, про яку бажано дізнатися із самозвіту та зі спостережень. Размещено на Allbest.ru