Діяльність психолога у лікувальній установі психічно хворих людей

Ментальне тіло

(стереотипи,

мислення)

Емоції, відчуття

Конструктивне

Енергетичне

тіло, імунітет

Деструктивне Фізичне тіло

Рис.2.1 Зв'язок ментального тіла з фізичним світом

Отже, наше ментальне тіло збирає деякі концепції. Вони можуть бути як конструктивними (позитивні емоції і відповідно - гармонія на фізичному рівні), - так і до деструктивних. Для полегшення і образності будемо називати їх - консервними банками.

Вони характеризуються:

- ригідністю;

- догматичністю;

- не реалістичністю;

- ускладнюють досягнення цілей;

- приносять збиток людині і його соціальній групі.

Якість концепцій, які є у кожній людині пов'язано з особливостями сприймання середовища, індивідуальних особливостей а потім, коли людина починає (якщо починає) свідомо підходити до життя - то з вибором.

Це і є одна з сторін особистісного росту.

Отже, якість життя напряму залежне від якості концепцій людини. Тому, людина не жертва а творець і відповідно сама створює своє життя.

Вправа: Знаходження деструктивних концепцій.

І Етап.

За допомогою методу “мозкового штурму”, дайте відповідь на слідуючі питання:

1. Як функціонує світ (які тези ближче):

- В наш тяжкий час…

- За місце під сонцем потрібно боротися…

- Світ - це небезпечне місце і потрібно бути постійно напоготові…

- Світ повний прекрасних людей…

- Світ гармонічний, повний прекрасних можливостей…

- Життя - це пригода, любов, краса і т.д.

Через даний аспект можна знизити рівень тривоги.

2. Наскільки яскраво у тебе присутні установки должествування:

- Я повинен…

- Люди повинні…

Присутність таких установок призводить до таких низькоякісних, негативних емоцій, як роздратованість, злість, ненависть, обіди, осудження і т.д.

Звичайно якість життя вони не підвищують.

3. Наскільки ви схильні до драматизації, катастрофікації. Як часто в вашій мові, думках фігурують слова:

Жахливо…

Нестерпно…

Шок…

Як результат - акцентуація на негативі.

ІІ. Етап

Заміна жорстких емоціонально-когнітивних зв'язків - гнучкими, конструктивними ( на листку). В житті - це довга, потребуюча високо рівня мотивації робота, в результаті якої відбувається удосконалення якості життя.

На рахунок важкості даного дійства хотілося б відповісти словами Коена І., який пройшов конц. лагерь, психолога: “Все чудове так же рідкісне, як і важке”.

4. Рефлексія.

Заняття 2.

(формування або перестройка особистості навколо істинного Я”. Асаджиоли.

1. Привітання.

2. Рефлексія.

3. Інформаційний блок:

Усвідомлення істинного Я.

“За цими легкими словами приховується складне дійство”.

(Р. Асаджиоли)

Я фігурує, як об'єднуючий, координаційний фактор, для решти елементів особистості.

Формування, усвідомлення чи виявлення істинного Я.

Це сили, які звільняються в процесі аналізу, в процесі вивільнення енергії, яка розходжується на обслуговування несвідомих комплексів, деструктивних стереотипів.

Образи, внутрішній гармонічний розвиток, духовна досконалість.

Прагнення до гармонії, ідеалу, активізовані у клієнта, раніше не усвідомлювані, не востребувані.

Для того, щоб набути контроль над елементами особистості, потрібно їх з самого початку виявити, а це неможливо без одночасного відграничення і усвідомлення свого істинного Я. Так як вище Я функціонує як об'єднуючий центр для решти елементів особистості.

Вправа по визначенню свого вищого Я.

Засноване на принципі:

Що я в стані спостерігати - не єсть я істини.

Спостерігаємо руки, ноги, спину, і т.д. поки не приходимо до висновку, що тіло є Я.

Потім спостерігаємо свої емоції (через уявлення ситуації) і робимо висновок - емоції не Я.

Потім спостерігаємо свої думки. Після декількох спроб з'являється і розтотожнення і з умом.

Висновок ум - не є Я.

Подумайте, хто є Я істинний.

Далі на основі зробленої роботи власне психосинтез (формування чи перестройка особистості навколо істинного Я).

Заняття 3.

1. Рефлексія минулого заняття.

2. Інформаційний блок: формула АВС.

Вправа визначення деструктивного ствердження і знаходження позитивного.

А - С (емоції) - В (установки) - С (поведінка) - ствердження

Згадати реальний випадок, коли відчували негативні емоції.

Старатися згадати які ключові концепції (думки) стимулювали діяти саме так.

Знайти протилежну думку, освоїти її і програти ситуацію знову, але з іншою емоціональною поведінкою. (що говорять собі, в чому впевнюють, що так розстроює…)

Знайти якомого більше негативних концепцій - це ядерні ствердження.

Оспорення деструктивних стверджень.

Теорія - релаксація - вправа

3. Рефлексія по заняттю

Заняття 4.

1. Рефлексія.

2. Інформаційний блок. Робота з субособистостями (виявлення і визначення).

Субособистостями називають полу автоматизовані частини особистості, які організувались навколо визначеної потреби і є достатньо складними, прагнуть до незалежності. Для свого самовираження вони використовують, як інструмент наше тіло, емоції, мислення і відповідно енергію.

Активізація субособистості супроводжується визначеними тілесними відчуттями, позою тіла, відповідністю емоцій, станами, думками.

Утворюються в різному віці, як жорсткі установки (емоціонально-когнітивні зв'язки) і закріплюються через регулярне повторення і підкріплення.

Кожне нове підкріплення і повторення служить кристалізації психодинамічної структури, яка утворюється (субособистості).

Субособистості мають строго обрані емоціональні потреби: наприклад субособистість страху не задовольнить емоція радості.

Первинна функція субособистостей пов'язана з захистом особистості дитини чи дорослого. Такою ж формою субособистість буває пов'язаною з психологічною травмою.

Часто субособистості є психологічним наслідком, яке бере початок ще в культурному та релігійму минулому і несвідомо передающеся від батьків дітям, через несвідоме копіювання, наслідування поведінки батьків, вихователів, окремих людей.

Вправа: по крокам субособистості.

Визначте, яку субособистіть в даний момент ви будете досліджувати.

В яких життєвих ситуаціях вона проявляється?

Як часто це відбувається?

Які обставини провокують її появу?

Допомагає ця субособистіть в ситуації чи усугубляє?

Що відбувається з тілом, емоціями?

Спрямованість думок?

Відповіді на питання записати, проаналізувати. Сама робота над цією вправою вже допомагає розтотожненню з субособистістю, відповідно повернення до себе. Розпізнання любого об'єкту потребує направлення уваги на цей об'єкт. Вже сам факт концентрації уваги призводить до деяких змін. Структура, яка знаходиться в фокусі уваги стає видимою. А як показала практика, субособистості мають можливість діяти, тільки тоді, коли ми з ними ототожненні. Наприклад, говоримо “Я - злий”, і таким чином, вони не визначені нами і відповідно невидимі.

Заняття 5. Робота з субособистостями (продовження)

Виявлення і визначення.

Рефлексія.

Заняття 6. Робота з субособистостями. Другий етап трансформації. Стадія приймання.

1. Рефлексія.

2. Інформаційний блок.

Людині важко усвідомити небажані частини своєї особистості. Іноді таке усвідомлення буває неприємним. Треба багато сили і відваги для того, щоб поглянути на них і прийняти їх такими, які вони є, з всіма негативними якостями: злобою, страхом, заздрістю, ненавистю, гнівом і т.д.

Усвідомлені взаємовідносини з подавляємими чатинами нашої особистості потребують істинної любові і співчуття.

Небажані психодинамічні структури, які часто проростають з нашого травматичного дитячого досвіду, в першу чергу требують прийняття. Для цього необхідна любов, настояне прийняття слабості з наряду з сильними сторонами особистості сприяють рішенню внутрішніх конфліктів. Таке приймання породжує глибинні особистісні зміни, за допомогою чого людина стає здатною розуміти страждання і не осуджувати інших. Відповідно, людина більше не втрачає енергію на негативні емоції і може примінити її для гармонізації, і відповідно покращення якості життя. Виходячи з того, що зміни корнями уходить в саме дитинство і в свій час, це була захисна функція, необхідна для виживання, вже тільки тому, вона заслуговує любові, але необхідно змінити використання цього захисту, функції, так як сьогодні це - блокування творчих і конструктивних взаємовідносин; емоційних, психічних станів, і зниження якості життя.

Вправа-медитація: безумовна любов.

Виділити час, щоб ніхто не заважав. На протязі 2-3 хвилин спокійно дихати, спостерігаючи за диханням, тіло повністю розслаблене.

Уявити себе на живописній лісній поляні і де неймовірно гарно, і навіть птиці не бояться вас, а лісові звірі проявляють до вас цікавість і дружелюбство. Призовіть на цю поляну всі частини себе, які потребують в гармонізації. Це можливо, ви в різних періодах життя, починаючи з раннього дитинства.Дайте час їм проявитися. А зараз відчуйте себе мудрим, сильним, і головне люблячим, гармонічним і т.д. Запросіть їх сісти в круг і з відчуттям тривоги, любові і восторгу даріть їм тепло і любов.Тому що вони складали защиту - саме захищаючись. А людина захищається, коли відчуває нерозуміння і нелюбов. Вилийте любов до тих пір, поки відчуваєте необхідність. (відчуття приймання самого себе всього).Рефлексія.

Заняття 7. Синтез

За допомогою попередніх занять, відбулося розуміння необхідності формування себе більш гармонічного. Цей процес віднайдення, трансформації, прийняття ригідних паттернів поведінки потребує глибокого перетворення особистості. В результаті чого відбувається правильна координація різних частин особистості їх об'єднання; і висше Я (транс персональне Я) може вільніше виразити себе через особистість. В результаті збільшуються творчі здібності у людини, покращується фізичне і психічне самовідчуття, гармонізуються взаємовідношення, і відповідно покращується якість життя індивіда. Прийняття і перетворення стереотипів власної поведінки збільшує самооцінку, але потрібно пам'ятати, що нові психодинамічні структури, які пов'язані з новим конструктом мислення, новими емоціями і тілесними не привичними відчуттями, потребують в постійному повторенні і підкріпленні, так як, ми дуже довгий час підкріпляли деструктивна емоціональна реакція.

Заняття 8. Бесіда про смисл життя. Поняття екзистенціального вакууму.

Любі події в житті можна розглядати з різних позицій, які в свою чергу витікають з парадигми мислення кожної людини.

Так В. Франкл запропонував наступну схему:

Здійснення

Невдача Успіх

Екзистенціальний

вакуум

Відчай

Рис. 2.2 Парадигма мислення людини

Як показала практика, є люди, які мають роботу, достатню кількість грошей, здоров'я, нормальні відносини в сім'ї, - це звичайні люди, які належать до категорії успішних. І тим не менш, вони знаходилися в стані екзистенціального вакууму. Людина не може жити без цілі. Тому, ці люди, досягнув всього в матеріальному світі опинилися перед пустотою. В результаті людина опиняється перед вибором: або ставити ціль екзистенціальну і виходити на новий рівень життя і реалізації, чи заглушити цей відчай - уникаючи його, подавляючи (через, в кращому випадку трудоголізм, в гіршому - алкологізм, наркоманію, секс і т.д.)

З іншої сторони, існує феномен, який є здійсненням не дивлячись на невдачу. Реальний випадок: жінка жила досить достатнім життям, не відчуваючи при цьому ні свого щастя ні сильних невдач. В віці 32 років в результаті стресу отримала інсульт, наслідок якого - інвалідність (одна рука паралізована). Коли поправилась від хвороби (через декілька років), почала займатися саморозвитком, само гармонізацією. На даний час це життєрадісна, неуниваюча, успішна людина. При цьому живе на пенсію.

Отже, зміна невдач - успіх і відчай - відчуття зовсім незалежні один від одного і тільки свідомим вибором людина являється як відноситися до кожної конкретної ситуації. А це, в свою чергу і є ріст, еволюція, а відповідно і реальна, достойна особистості ціль.

Наведіть приклади з вашого життя.

Рефлексія.

Вправа - медитація: воз'єднання з собою.

Добре використання для фону динамічну та приємну музику.

Спостереження за своїм диханням 2-3 хвилини. Повна релаксація.

Уявити себе біля схилу гори в тяжкій екіпіровці:

Важкий шолом з забралом - символ обмеженого світосприйняття, а відповідно і можливостей;

Тяжкі лати сковують ваше дихання (деструктивни емоції);

Тяжкі щитки на руках і ногах.

І вам вкрай необхідно піднятися на вершину гори, так як ви знаєте, що там, на самій вершині на вас чекає об'єднання з собою істинним, тим, хто звільнився і знайшов любов. До Бога, життя - себе. Він сильний, счасливий, гармонійний, результативний.

Починайте підніматися, це важко, так як вам спочатку боязно відкинути ваші лати, щит і забрало, важко дихати. Але ось ви в якийсь момент вирішили щось скинути, що заважає саме більше. Відчуваєте полегшення. Потім відколюється і падає вниз ще якийсь захист і т.д., поки ви, до моменту підняття на вершину не скинете все і будете насолоджуватися відкритою красою і силою своєю.

І от - вершина. Радуйтесь. Фіксуйте свій стан на рівні мислення, емоцій, енергії, фізичного стану (відчуттів).

Рефлексія.

Заняття 9. Формування цілей

1. Рефлексія минулого заняття.

2. Вправа 1.

Перерахуйте на листі з бумазі всі свої бажання. Записуйте все, що приходить на думку. Впевніться, що включили все що вже маєте і хочете мати в подальшому.

Потім розпреділіть ці бажання на “незначні цілі”, “підцілі”, “цілі”.

Проаналізуйте, чого більше, і відповідно, що для вас важливіше. Зараз 1-2 хвилини, спостерігаємо за диханням. Тіло повністю розслаблене. Уявіть, що життя вже пройшло, ви сидите в кріслі і аналізуєте своє життя.

Які цілі суттєві, а які не мають значення.

Подумайте, які цілі стали смислом життя, чи таких не було, а життя пройшло від бажання до бажання.

Відкоректуйте свій список, якщо є необхідність.

Обговорення.

Заняття 10. Створення діаграми “сфера життя”

Робота з цілями. (продовження).

А. Маслоу, вивчаючи людей в повній мірі реалізувавши себе, зрозумів, що такі люди, дуже рідко зустрічаються, - було проведено клінічне дослідження, яке мало на меті знайти, які характеристики відрізняють їх від більшості.

Цими рисами виявилися:

Орієнтовані на реальність.

Приймають себе, інших, природний світ, такими як вони є.

Дуже спонтанні.

Центровані на проблемі, а не на собі.

Є деяка відстороненість, потреба у самотності.

Автономні і незалежні.

Їх оцінка людей і речей свіжа, не стереотипна.

Більша частина з них мала глибокі особистісні переживання.

Ідентифікують себе з людством.

Їхні івідносини з близькими не поверхові, а глибоко емоціональні.

Їхні цінності демократичні.

Вони не змінюють цілі і засоби.

Мають відчуття гумору.

Володіють великими творчими ресурсами.

Не піддаються культурі.

Вони не змиряються з середовищем, а трансцендують.

Розглянення, та обговорення кожної позиції.

Коректування списку цілей.

З вище обробленого матеріалу можна зробити висновок, що людині мало мати яку-небудь одну направленість в розпреділенні енергії. Життя гармонічної (самоактуалізованої, чи прагнучої до цього людини), по уложенню її енергії повинна бути схожа на квітку.

Намалюємо і заповним діаграму. (Учасники самі пропонують варіанти). Наприклад:



Рис. 2.3. “Сфера життя”

Кожному аспекту необхідно приділяти достатньо часу і уваги, щоб усі сфери життя мали гармонійний стан. І тоді, при випаданні якоїсь із сфер, людина не буде впадати в депресію, це не буде сприйматися як трагедія і втрата смислу життя. Як це відбувається у людей, які в ранг абсолюта виводять щось одне: гроші, відношення, здоров'я.

Особливу увагу звертаю на те, що сфера саморозвитку повинна бути фоном чи провідником інших сфер. Тоді при любих обставинах людина зможе трансцендуватися до позицій “здійснення” - і не опиниться в становищі втрати смислу життя.

Рефлексія.

Групу респондентів (30 осіб) склали пацієнти, хворі на психосоматичні розлади (вісімнадцять; експериментальна группа 1) та пацієнти, хворі на психічні розлади (дванадцять; експериментальна группа 2) .

Особливості вибірки:

групу респондентів склали пацієнти від тридцяти до сорока одного років;

пацієнти закінчували різні середні загальноосвітні школи;

пацієнти зібралися в групу з різних регіонів України;

пацієнти виховувалися по різному і відповідно мають різний погляд на світ.

2.2 Аналіз результатів

На підготовчому етапі дослідження ми підібрали методики, за допомогою яких досліджувати вплив консультування та психотерапії як різновидів роботи психолога на показники якості життя пацієнтів.

Дослідження ми побудували в три етапи:

§ Перший етап - групі респондентів (18 пацієнтів першої групи, 12- - другої) було запропоновано відповісти на ряд запитань за наступними методиками: тест на самооцінку психічних станів (Г. Айзенк), методика на визначення РСК (Рівень суб'єктивного контролю), методика на визначення ціннісних орієнтацій за М. Рокічем, шкала на визначення оптимізму - активності та опитувальник на визначення якості життя.

§ Другий етап - нами була відібрана експериментальна (Е) група пацієнтів, з якими ми на протязі двох місяців проводили психотерапевтичну роботу з метою покращення показників якості життя . Використовувалися принципи і вправи по:

Логотерапії (В. Франка) - цілепокладання, смисло-життєві настанови;

психосинтезу (Асаджолі);

самоактуалізації А. Маслоу

12 пацієнтів другої групи склали контрольну (К) групу досліджуваних.

§ Третій етап - всій групі респондентів (30 пацієнтів) було запропоновано повторно відповісти на ряд запитань за методиками: тест на самооцінку психічних станів (Г. Айзенк), методика на визначення РСК (Рівень суб'єктивного контролю), методика на визначення ціннісних орієнтацій за М. Рокічем, шкала на визначення оптимізму - активності та опитувальник на визначення якості життя.

Провівши перший етап дослідження в напрямку з'ясування особливостей відчуття задоволення та щастя у власному житті , ми отримали такі дані:

Таблиця 2.2. Середні значення самооцінки психічних станів за методикою Г. Айзенка (до терапії)

Група	Тривожність	Фрустрація	Агресивність	Ригідність
№ 1 (К) № 2 (Е)	8.52 8.69	9.42 9.23	10,6 10.01	10,03 9.7

Отже, значення тривожності в даних групах характеризує респондентів, як досить емоціонально стійких, стабільних, непіддатливих по відношенню до зовнішніх подразників.Але рівень тривожності у другій групі є вищим. Значення фрустрації в даній групі характеризує респондентів, як тих, хто має відповідну самооцінку, вони досить (до певного рівня) стійкі до невдач і не бояться їх.Показник фрустрації вище у першій групі.

Значення агресивності в даній групі характеризує респондентів, як досить спокійних (до певної міри) спокійних, витриманих, людей в яких не виникають труднощі в роботі з людьми.

Значення ригідності в даній групі характеризує респондентів, як досить (до певної міри) стійких до змін умов праці, змін в сім'ї та змін взагалому.Але рівні агресивності та ригідності у першій групі є більш високими.

Таблиця 2.3. Середні значення оптимізму - активності (до терапії)

Група	Активність/пасивність	Оптимізм/песимізм
№1 №2	20,62 18.6	10,7 10.3

Група	Активність/пасивність	Оптимізм/песимізм
№1 №2	20,62 18.6	10,7 10.3

Отже, значення активності/пасивності в даних групах характеризує респондентів, як досить енергійних, життєрадісних, безпечних та схильних до ризику.Активність першої групи вище ніж у другій.

Група	Активність/пасивність	Оптимізм/песимізм
№2	20,62 18.6	10,7 10.3

Значення, оптимізму/песимізму в даних групах характеризує респондентів, як сумніваючихся в своїх силах, вони досить часто очікують невдачі, прагнуть уникати широких контактів, замкнуті у своєму внутрішньому світі.Рівень оптимізму це своєрідний показник суб'єктивного відчуття якості життя.

Таблиця 2.4 Середні значення якості життя (до терапії)

Група	Якість життя
№1 (К) №2 (Е)	6,63 6.5

Отже, значення якості життя в даних групах характеризує респондентів, як досить задоволених та щасливих людей. Тобто вони мають нормальні середні показники що відображують і середню якість життя.

Таблиця 2.5Середні значення рівня суб'єктивного контролю ( до терапії)

Шкала загаль-ної інтернальності Іо	Шкала інтерналь-ності в області досягнень Ід	Шкала інтерналь-ності в області невдач Ін	Шкала інтерналь-ності в сімейних відносинах Іс	Шкала інтернальності в області виробничих відносин Іп	Шкала інтернальності в області міжособистісних відносин Ім	Шкала інтернальності у відношенні здоров'я і до хвороби Із
5,42 5.6	6,39 6.3	4,49 5.0	4,76 4.61	4,99 4.8	5,6 5.8	4,73 4.66

Рис.2.4. Профіль РСК

Отже, значення загальної інтернальності І_о характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень суб'єктивного контролю над будь-якими ситуаціями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті відбувалися, як результат їхніх власних дій, так і результат непередбачуваних обставин. Ці респонденти адекватно реагують на зміни навколишнього середовища, вони можуть пристосовувати і можуть пристосовувати до себе, як ситуації так і інших людей.

Значення інтернальності в області досягнень і_д в даних групах характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Такі люди вважають, що всього гарного, що було і є в їхньому житті, вони домоглися не тільки самостійно, а і за допомогою інших людей і що вони здатні з успіхом переслідувати свою мету й у майбутньому.

Значення інтернальності в області невдач І_н в даних групах характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень почуття суб'єктивного контролю стосовно негативних подій і ситуацій, що виявляється в схильності обвинувачувати не тільки самого себе в різноманітних невдачах, неприємностях і стражданнях, а і інших людей, або вважати їх результатом невдачі. З таким світосприйняттям люди не застосовують зусиль для виправлення ситуацій ,не шукають шляхів для извлечения уроків з ситуацій що сприяло б особистому зросту,і таким чином покращенню якості життя.

Значення інтернальності в сімейних відносинах І_с в даних групах характеризує респондентів, як тих, хто розділяє відповідальність за події сімейного життя з родиною.

Значення інтернальності в області виробничих відносин І_п, в даних групах характеризує респондентів, як тих, хто вважає не тільки свої дії важливим фактором в організації власної виробничої діяльності, у складаючихся відносинах у колективі, у своєму просуванні, а й приписує даний феномен до зовнішніх обставин, керівництву, товаришам по роботі, везінню чи невдачі.

Таким чином, респонденти у одних ситуаціях відповідальність беруть на себе і таким чином спроможні впливати на них, а в інших ситуаціях думають, що від них нічого не залежить і тому не прикладають зусиль щодо корекції або прикладають , але замало.

Значення інтернальності в області міжособистісних відносин І_м, в даних групах характеризує респондентів, як тих, хто при певній ситуації в силах контролювати свої неформальні відносини з іншими людьми, викликати до себе повагу та симпатію і т.д.

Відносячи даний феномен до тих, що залежать від зовнішніх обставин, респонденти, з однієї сторонни, звинувачують оточуючих, відчувають негативні емоції:образу, засудження, роздратування, що само по собі вже знижує відчуття якості їх життя, а також руйнує відношення.

Значення інтернальності у відношенні здоров'я до хвороби І_з в даних групах характеризує респондентів, як тих, хто вважає не тільки себе відповідальним за своє здоров'я: якщо він хворий, то обвинувачує в цьому іноді самого себе і думає, що видужання в чималому залежить від його дій, а іноді вважає здоров'я і хворобу результатом случаю і сподівається на те, що видужання прийде в результаті дій інших людей, першою справою лікарів,і таким чином втрачають можливість прикласти максимум зусиль щодо профілактики захворювань.

Отже, дані групи взагалому характеризується досить відповідним рівнем суб'єктивного контролю.

Респонденти першої групи найважливішими термінальними цінностями вважають (див. таблиця 2.6 ).

Таблиця 2.6 Найважливіші термінальні цінності за методикою Рокіча (К-група)

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1. Здоров'я	5,02
2.Наявність вірних та добрих друзів	6,8
3 Матеріально забезпечене життя	6,16

На останніх місцях серед термінальних цінностей за методикою Рокіча респонденти першої групи виділяють наступні цінності.

Таблиця 2.7 Термінальні цінності останніх місць (К-група)

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1Отримання задоволень	11,6
2.Краса природи та мистецтва	11,4
3. Спокій у країні мир	10,99

Термінальні цінності, що обираються другою групою (К) мають наступний вигляд.

Таблиця 2.8 Термінальні цінності, що обираються Е-групою

Цінності	Середній значення ранга цінностей
1.Здоров'я	6.9
2.Матеріально забезпечене життя	7.45
3.Любов	5.7

Термінальні цінності що не обираються другою групою такі.

Таблиця 2.9 Термінальні цінності, що не обираються Е-групою

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1. Спокій в країні, мир	11,3
2.Творчість	10,4
3. Життєва мудрість	11,2

Аналізуючи результати термінальних цінностей респондентів першої та другої груп слід зазначити, що найважливішою цінністю для них є ”здоров'я“. На цей фактор звертають найбільшу увагу, оскільки психолог виступає ніби лікарем людських душ, а тому і сам повинен бути повністю здоровим. Як видно, ця ситуація є наслідком напруженості і складності сучасного життя. Тобто, проблема особистого здоров'я для респондентів є найважливішою і викликає у них значне занепокоєння. На друге місце обрано «Матеріально забезпечене життя» у другій групі та «Наявність вірних та добрих друзів» у першій групі. Для респондентів другої групи важливими цінностями є «любов» (духовна і фізична близькість з коханою людиною), а перша група на третє місце ставить цінність «Матеріально забезпечене життя». На останні місця респонденти ставлять спокій в країні та в усьому світі (обидві групи). До цінностей, що не обираються, респонденти віднесли такі цінності як «Творчість» та «Життєва мудрість» ( друга група) і «Краса природи та мистецтва» та «Отримання задоволень» ( перша ).Очевидно, що дані фактори, як вважають наші респонденти, не є досить важливими в їхньому житті.

Перейдемо до опису інструментальних цінностей, які є засобом досягнення термінальних цінностей.

Найважливіші інструментальні цінності за методикою Рокіча для першої групи такі.

Таблиця 2.10 Інструментальні цінності К-групи

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1. Освіченість	4,03
2. Незалежність	5,73
3. Чесність	7,03

Таблиця 2.11 Інструментальні цінності, що не обираються К- групою

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1.Виконливість	7.3
2.Високі вимоги	5.3
3.Життєрадісність	4.59

Таблиця 2.12 Інструментальні цінності що обираються Е-групою

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1.Освіченість	9.2
2.Широта поглядів	8.9
3.Чесність	8.9

Таблиця 2.13 Інструментальні цінності, що не обираються Е-групою

Цінності	Середні значення рангу цінностей
1. Непримиримість до своїх та чужих недоліків	14.4
2. Вихованість	13 .7
3. Високі запроси	12.8

Найважливішими інструментальними цінностями для респондентів першої групи є: «освіченість», «незалежність» та «чесність». Саме ці цінності є засобами для досягнення термінальних цінностей, які виступають базовими цінностями у житті респондентів.Для другої групи цінності що обираються є також освіченість що співпадає з вибіром першої групи та.«широта поглядів»,що важливо як і цінність «чесність».

Інструментальними цінностями що не обираються першою групою є «виконливість«, «високі вимоги»,«життєрадісність»..А такими цінностями, як «непримиримість до своїх та чужих недоліків», «вихованість» та «високі запити» респонденти другої групи майже не користуються в досягненні термінальних цінностей.

Потім проводилася корекційна программа з группою №2 (Е-група)

На третьому етапі - групі респондентів було запропоновано повторно відповісти на ряд запитань за методиками: тест на самооцінку психічних станів (Г. Айзенк), методика на визначення РСК (Рівень суб'єктивного контролю), методика на визначення ціннісних орієнтацій за М. Рокічем, шкала на визначення оптимізму - активності, та опитувальник на визначення якості життя.

Провівши повторне тестування, ми отримали такі дані (групу з якою не проводилася корекційна робота ми будемо називати групою №1-контрольною, а групу з якою проводилася корекційна робота №2-експериментальною):

Таблиця 2.14 Середнє значення самооцінки психічних станів за методикою Г. Айзенка ( повторне тестування)

Групи	Тривожність	Фрустрація	Агресивність	Ригідність
Група №1(К)	8,25	8,2	10,37	9,37
Група №2(Е)	7,8	8,3	9,84	8,69

Значення тривожності в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо нижче, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як емоціонально стійких, стабільних, непіддатливих по відношенню до зовнішніх подразників.

Значення фрустрації в групі, в якій проводилася корекційна робота, співпадає з значенням фрустрації в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів обох груп як тих, хто має відповідну самооцінку, вони стійкі до невдач і не бояться їх.

Значення агресивності в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо нижче, ніж в групі в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як спокійних, витриманих, людей в яких не виникають труднощі в роботі з людьми.

Значення ригідності в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо нижче, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як стійких до змін умов праці, змін в сім'ї та змін взагалі.

Відмінності між групами, та початковим значенням психічних станів просліджується на рис. 2.5.

Рис. 2.5 . Порівняльний аналіз психічних станів пацієнтів до та після терапії. Дані до терапії наведені лише для Е-групи (група №2).

Отже, після проведення корекційної роботи з респондентами групи №2 значення тривожності, агресивності та ригідності значно знизилося (див. рис 2.5).

В групі №1 лише значення фрустрації знизилося .

Таким чином психологічне консультування студентів та психокорекція сприяли зниженню рівня тривожності, агресивності та ригідності, що впливає на якість життя

Таблиця 2.15 Середнє значення оптимізму - активності (повторне тестування)

Групи	Активність/пасивність	Оптимізм/песимізм
Група №1	20,62	10,7
Група №2	23,38	11,15

Значення активності в групі в якій проводилася корекційна робота дещо вище чим в групі в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як енергійних, життєрадісних, безпечних та схильних до ризику.

Значення, оптимізму в даній групі в якій проводилася корекційна робота дещо вище чим в групі в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як не сумніваючихся в своїх силах і успіх, мають переважно позитивні очікування від життя і інших людей.

Відмінності між групами, та початковим значенням активності та оптимізму прослідковується на рис. 2.6.

Отже, після проведення корекційної роботи з респондентами групи №2 значення активності та оптимізму, дещо збільшилося (див. рис 2.6). В групі №1 значення майже залишилися незмінними (див. рис. 2.6).

Таким чином, робота психолога у лікувальній установі сприяє розвитку активності та оптимізму, що впливає на якість життя.



Рис. 2.6. Порівняльний аналіз показників активності та оптимізму

Отже, після проведення корекційної роботи з респондентами групи №2 значення активності та оптимізму дещо збільшилося (див. рис 2.6). В групі №1 значення майже залишилися незмінними (див. рис. .2.6).

Таким чином робота психолога сприяла розвитку активності та оптимізму , що впливає на якість життя .

Таблиця 2.16 Середнє значення якості життя (повторне тестування)

Групи	Якість життя
Група №1	6,2
Група №2	6,5

Значення якості життя в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо вище, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як задоволених своїм життям та щасливих людей.

Таблиця. 2.17. Середнє значення рівня суб'єктивного контролю (повторне тестування)

Групи	Іо	Ід	Ін	Іс	Іп	Ім	Із
Група №1	5,75	6,87	5,6	5,6	5,75	5,87	5
Група №2	4,07	5,92	4,38	4,92	4,23	5,33	4,46

Рис. 2.7. Профіль РСК пацієнтів обох груп ( повторне тестування)

Значення загальної інтернальності И_о в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень суб'єктивного контролю над будь-якими ситуаціями.

Значення інтернальності в області досягнень І_д в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями.

Значення інтернальності в області невдач І_н в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, у кого відповідний рівень почуття суб'єктивного контролю стосовно негативних подій і ситуацій.

Значення інтернальності в сімейних відносинахІ_с в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, хто розділяє відповідальність за події сімейного життя з родиною.

Значення інтернальності в області виробничих відносин І_п, в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми, ніж в групі в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, хто вважає не тільки свої дії важливим фактором в організації власної виробничої діяльності, у складаючихся відносинах у колективі, у своєму просуванні, а й приписує даний феномен до зовнішніх обставин, керівництву, товаришам по роботі, везінню чи невдачі.

Значення інтернальності в області міжособистісних відносин І_м, в групі, в якій проводилася корекційна робота, дещо наближиніше до норми, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, хто при певній ситуації в силах контролювати свої неформальні відносини з іншими людьми, викликати до себе повагу та симпатію і т.д.

Значення інтернальності у відношенні здоров'я до хвороби І_з в групі, в якій проводилася корекційна робота дещо наближиніше до норми, ніж в групі, в якій не проводилася корекційна робота, що характеризує респондентів, як тих, хто вважає не тільки себе відповідальним за своє здоров'я, якщо він хворий, то обвинувачує в цьому іноді самого себе і думає, що видужання в чималому залежить від його дій, а іноді вважає здоров'я і хворобу результатом випадку і сподівається на те, що видужання прийде в результаті дій інших людей, першою справою лікарів.

Отже, дані групи взагалому характеризується досить відповідним рівнем суб'єктивного контролю.

Після проведення корекційної роботи ранг цінностей групи, з якою проводилася корекційна робота, дещо відрізняється від групи, з якою не проводилася корекційна робота (див. рис 2.6), на перші місця група №2 ставить любов та здоров'я. В групі №1 ранг цінностей майже залишився незмінним (див. рис.2.8).

Респонденти найважливішими термінальними цінностями вважають наступні (див. таблиця 2.8 ).



Рис. 2.8. Найважливіші термінальні цінності (повторне тестування)

Отже, найважливішими термінальними цінностями для групи № 2 є «любов» «здоров'я»,«матеріально забезпечене життя» А для групи № 1: «наявність вірних і гарних друзів», «щасливе сімейне життя» та також «здоров'я».

Перейдемо до аналізу інструментальних цінностей:

Рис. 2.9 Найважливіші інструментальні цінності за методикою Рокіча (повторне тестування)

Отже, найважливішими інструментальними цінностями для групи № 2 є «чуйність», «незалежність» та «життєрадісність». А для групи № 1: «освіченість», «чесність» та «незалежність». Саме ці цінності є засобами для досягнення термінальних цінностей, які виступають базовими цінностями у житті респондентів.

Як бачимо з рис. 2.9, після проведення корекційної роботи у групі №2, важливою за значенням стала така цінність, як «життєрадісність». Що, в деякій мірі характеризує якість життя.Також цінністю що обирається стала «чуйність», що дуже важливо для людини, тому що ця цінність якщо інтеріорізується то допомогає ставитись до людей та обставин позитивно що теж підвищує відчуття якості життя. Дослідження в напрямку з'ясування особливостей психологічних чинників якості життя , ми встановили наступні значущі позитивні зв'язки.

- якості життя зі значенням інтернальності у відношенні здоров'я до хвороби І_з;

Отже, особи, які піклуються про своє здоров'я, в свою чергу характеризуються відчуттям задоволення та щастя у власному житті.

- якості життя зі значенням інтернальності в області міжособистісних відносин І_м.

Отже, особи, які контролюють свої неформальні відносини з іншими людьми, викликають до себе повагу та симпатію, в свою чергу характеризуються відчуттям задоволення та щастя у власному житті.

Рис. 2.10 . Значущі позитивні зв'язки

Ми встановили значущі позитивні зв'язки якості життя з інтернальністю у відношенні здоров'я до хвороби І_{з та} значенню інтернальності в області міжособистісних відносин І_м. (див. рис 2.10).

Отже, провівши емпіричне дослідження, ми з'ясували особливості впливу різних психологічних чинників на якість життя.

Таким чином, для підвищення якості життя пропонуємо включити в систему навчання дану методику по корегуванню показників якості життя.

ВИСНОВКИ

1. Таким чином, можна зробити висновок, що рівні регуляції поведінки розрізняються часткою біологічних і соціальних компонентів у їхньому змісті й походженні. Ціннісні орієнтації як вищий рівень диспозиційної системи цілком залежать від цінностей соціальної спільності, з яким себе ідентифікує особистість. Очевидно, що рівні диспозиційної системи особистості відрізняються також ступенем усвідомленості описаних регулятивних утворень. Ціннісні орієнтації визначають життєві цілі людини, виражають відповідно те, що є для неї найбільш важливим і має для неї особистісний зміст. І чим відповідніші цінності до визначеної ситуації, тим якісні буде життя особистості. Різні автори якість життя розуміють по різному, але всі вони згодні з твердженням, що від якості життя залежить ефективність роботи особистості. Маслоу, якість життя розуміє, як само актуалізацію: люди, які діють згідно їхніх уподобань, які розвивають себе, здійснюють, більш щасливі, більш досягають у житті, більш ефективні на роботі.

За Е.Фроммом задоволеність життя забезпечується необхідністю домагатися позитивної свободи, що дозволяє реалізувати себе, повірити в себе й у життя взагалі.

В.І. Вернадський смисл життя бачить в поєднанні людини і природи, їх сумісного розвитку. Він розглядав життя і розум як своєрідний буфер між космосом і безжиттєвою матерією Землі ,який здатний використовувати космічну енергію для перетворення планетарної речовини.Отже,Розум призваний бути своєрідним каталізатором розвитку.Вивчення робіт цього видатного вченого наштовхують людей на необхідність брати відповідальність за своє життя на себе ,що приведе до більш якісного і ефективного життя взагалі.

Вирішальною умовою знаходження психічного здоров'я Р. Ассаджиолі вважає усвідомлення свого вищого (тобто щирого) Я. Саме на базі цього усвідомлення (і тільки після цього) індивід за допомогою терапевта налагоджує найбільш гармонічні взаємини з самим собою, з іншими людьми, з навколишнім світом.

Сенс життя, за В.Франклом, унікальний для кожної людини і змінюється з часом. І саме пошук власного сенсу життя, реалізація його в дійсності і призводить до знаження неврозів, тривоги, а отже призводить до покращення якості життя.

2. За допомогою опитувальника самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком), РСК (Рівень суб'єктивного контролю), ціннісні орієнтації Рокіча, шкала оптимізму - активності, показник якості життя, ми визначим якість життя у пацієнтів кабінету функціональної діягностики.

3. Під час дослідження нами використовувалася програма по підвищенню якості життя.

Програма розрахована на людей від підліткового віку до дорослих.

За характером направленості програма є каузальною, направленою на особистісний ріст з кінцевою метою - підвищення якості життя.

За характером управління корегуючими впливами - програма є директивною.

Кожне заняття розраховано на одну, дві чи три учбові програми і мають наступну структуру:

Думки, почуття, висновки, наробітки з приводу минулої зустрічі. Це забезпечте наступність і безперервність всього тренінгу та спонукає до самореалізації. Учасники висловлюються по колу.

Тема зустрічі (інформаційний блок). Проводиться по програмі, але за активною участю учасників.

Вправи закликані заглибити ефект на ментальному, емоційному та тілесному рівні.

Рефлексивне обговорення надій, інформації, нових розумінь. Це простір для формування зворотного зв'язку, що в свою чергу ще раз фіксує та заглиблює нові розуміння.

4. Провівши повторне тестування, ми отримали дані, які дещо відрізняються від попередніх, та даних групи №1.

Отже, після проведення корекційної роботи з респондентами групи №2 відбулися такі основні зміни:

Значення тривожності, агресивності та ригідності значно знизилося (див. рис 2.5).

Значення активності в групі в якій проводилася терапевтична робота дещо вище чим в групі в якій не проводилася терапевтична робота

Значення якості життя в групі в якій проводилася корекційна робота дещо вище чим в групі в якій не проводилася терапевтична робота.

Група №2 відмічається більш значним рівнем суб'єктивного контролю, ніж група №1.

Після проведення корекційної роботи ранг цінностей групи з якою проводилася терапевтична робота, дещо відрізняється від групи з якою не проводилася корекційна робота (див. рис 2.6. В групі №1 ранг цінностей майже залишився незмінним (див. рис.2.8).

Отже, найважливішими інструментальними цінностями для групи № 2 є освіченість, незалежність та життєрадісність. А для групи № 1: освіченість, чесність та незалежність. Саме ці цінності є засобами для досягнення термінальних цінностей, які виступають базовими цінностями у житті респондентів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Провівши дослідження в напрямку з'ясування особливостей психологічних чинників якості життя пацієнтів, згідно кореляційному аналізу Спірмена ми встановили наступні значущі позитивні зв'язки.

- якості життя зі значенням інтернальності у відношенні здоров'я до хвороби І_з;

- якості життя зі значенням інтернальності в галузі міжособистісних відносин І_м.

Отже, провівши емпіричне дослідження ми з'ясували особливості впливу терапевтичної роботи на різні психологічні чинники на якість життя.

Таким чином, для підвищення якості життя пропонуємо включити в систему роботи з психічно хворими наведений в роботі методичний підхід до корегуванню якості життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 299 с; 5-8.

2. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психол. журн. ~ 1984. - Т. 5. - № 5. - С. 63-70., с. 64.

3. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: ЛГУ , 1968 - 338с. с. 210.

4. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. -Харьков: Вшца школа, 1988.

5. Будинайте Г.Л., Корнилова Т.В. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта // Вопросы психологии. - 1993. - № 3. - С. 99-105., с. 99.

6. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психодиагностике. -СПб.: Питер Ком, 1999. - 528 с., с. 366-367.

7. Браун К.-Х. Критика фрейдо-марксизма: Пер. с нем.--М.: Прогресс, 1982.

8. Вардомацкий Л.П. Ценности социальной группы и личности. М.. 1992

9. Василюк Ф.Е. Психотехника выбора // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева. В.Г. Щур.--М.: Смысл, 1997.--С. 284-314., с. 292

10. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В, В. Давыдова. --М.: Педагогика-Пресс, 1996.-536 с., с. 96.

11. Выготскии Л С Мышление и речь Гл. 2 Проблема речи и мышления ребенка в учении Ж Пиаже.

12. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. - СПб.: Питер. 2000.--С. 256-269., с. 258 - 259.

13. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности // Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности- - М, 1989. - С. 102-109.

14. Дахин В. «Государство и маргинализация» Свободноая мысль 1997 - №4

15. Климов Е.А. Общечеловеческие ценности глазами психолога-профес-сиоееда // Психол. журн. - 1993. - Т. 14. - № 4. - С. 130-136., с. 211.

16. Климова С.Г. Динамика социальной структуры города: ценностные ориентации// Социс 1993, №11.

17. Краткий философский словарь. Под ред. доктора философских наук Алексеева А.П.--М.: «Проспект», 1998. -- 400 с.

18. Кельнер М.С., Тарасов К.Е. Фрейдо-марксизм о человеке.--М.: Мысль, 1989.

19. Краснорядцева О.М. Ценностная детерминация профессионального поведения педагогов // Сибирский психол. журн. - Томск, 1998. - № 7. - С. 25-29., с. 26.

20. Лапин Н.И. Ценности в кризисном социуме// ценности социальных груп и кризис общества/ Отв. Ред. Н. И. Лапин М.: ИФАН, 1991.

21. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию. - М.: Изд-во Ключ-С, 1999., Лебедева Н.М. Ценностно-мотивационная структура личности Ј русской культуре // Психологический журнал, 2001. - Т.22. - № 3. - С. 26-36.

22. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности.--М.: Смысл, 1997.--64 с., с. 8.

23. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции: Конспект лекций. М.: МГУ, 1971. - 40 с.).

24. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука. 1984. - 446 с., с. 311.

25. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. - М.- Рефл-бук; Киев: Ваклер, 1997, с. 209.

26. Оллпорт Г. Личность в психологии: Пер. с англ. - М.: КСП; СПб: Ювеша, 1998.--, с. 133.

27. Петров Д.В. «Использование понятий маргинальности и лиминальности в исследовании молодежных субкультур» /7 Петров Д.В. Молодежные субкультуры - Саратов. 1996

28. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия: Пер. с англ. - М.: Реалбук; Киев: Ваклер, 1997.--320с.

29. Радугин А.А. Философия: курс лекций. -- 2-е изд., перераб. и дополн.--М.: Центр, 1998. -- 272 с.

30. Рожанский М. «Маргинальная Россия» // Дружба народов -1998-№2

31. Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Проблема общей психологии. М.: Педагогика, 1976. - 384 с., с. 310.

32. Ручка А.А. Соціальні цінності і норми: деякі теоретичні і прикладні питання соціологічного аналізу. Київ, 1976.

33. Сенин И.Г. Опросник терминальных ценностей. Руководство. - Ярославль:Содействие, 1991.-19 с.

34. Серый А.В. Ценностные ориентации как фактор формирования и развития системы личностных смыслов индивида // Вопросы общей и дифференциальной психологии. - Кемерово: Кузбассвуэиздат, 1999. --С. 354-360.

35. Сержантов В.Ф. Человек, его природа и смысл бытия.--М., 1990.--360 с., с. 189.

36. Стариков Е.Н. «Маргиналы и маргинальность в советском обществе» // Рабочий класс и современный мир - 1989-№4.

37. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО “Речь”, 2002. - 350 с.

38. Тугаринов В.П. О ценностях жизни и культуры , Избранные' философские труды. - Л., 1960.

39. Тугаринов В.П. Теория ценностей в марксизме. - Л-; Изд-во ЛГУ, 1968. - 124с., с. 58.

40. Узнадзе Д.Н. Установка у человека. Проблема объективации // Психология личности в трудах отечественных психологов. - СПб.: Питер, 2000, - С. 87-91, с.87-88.

41. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности--СПб: Питер-Пресс, 1997.- 608 с.

42. Файнбург З.І. Ціннісні орієнтації особистості в деяких соціальних групах соціалістичного суспільства. - у кн. Особистість і її ціннісні орієнтації. Информацинный бюлетень. ИКСИ АН СРСР. М., 1969 N 25/40, с.59-99.].

43. Фатхуллин Н.С. «Малая социальная группа как форма общественного развития»-Казань 1989г.

44. Фарж А.. Рашковский Е. «Маргиналы» // 50/50 : Опыт словаря нового мышления-М..1989

45. Фейдимен Дж, Фрейгер Р. Теория и практика личностно-ориентиро-ванной психологии; В 2 т: Пер. с англ. - М., 1996. --Т. 2. --208 с.].

46. Франкл В. Человек в поисках смысла: Пер. с англ. и нем. - М.: Прогресс, 1990.--, с. 170.

47. Философия: Учебник для вузов /под ред. проф. В.Н. Лавриненко, проф. В.П. Ратникова.--М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. -- 584 с.

48. Фрейд З. Психология бессознательного.--М.: Просвещение, 1989.

49. Фрейд З. Три очерка по теории сексуальности.

50. Фрейд З. Избранное. Т. 1. 1969.

51. Фромм Э. Адольф Гитлер: клинический случай некрофилии.--М.: Высшая школа, 1992.

52. Фромм Э. Бегство от свободы: Пер с англ. /Общ. ред. и послесл. П.С. Гуревича.--М.: Прогресс, 1989. -- 272 с.

53. Шерковин Ю. А. Проблема ценностных ориентации и массовые информационные процессы // Психол. журн. - 1982. - Т. 3. - № 5. ~ С. 135-145., с. 137.

54. Юнг К.-Г. Об архетипах коллективного бессознательного //Вопросы философии. 1988, № 1.

55. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность. - Т. 1. ~ М.: Педагогика, 1986. -406с., с. 108.

56. Ценности в кризисном социуме (заседание "круглого стола" в Институте психологии АН СССР)// Психол. журн-- 1991.--Т. 12.-Ns6.-C. 154-167.

57. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды.- М.: Педагогика,1980. - Т.1. - 230 с.

58. Асаджолі Р.Психосинтез,теорія і практика (від душевної кризи до вищого "Я").- К.,1994.-311с.

59. Бажин Е.Ф., Цветкова Г.Н. Клинико - психологические исследования групповой психокоррекции- Л.,1999. - С. 60-64.

60. Бараш Б.А., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Исследование механизмов и эффективности психокоррекции.- Л., 1982.- 250 с.

61. Бехтерев В.М. Избранные произведения.- Л.: Медгиз,1994.-370 с.

62. Бокий И.В., Цыцарев С.В. Исследование механизмов и эффективности психокоррекции.- Л.,1992.- с.93-98.

63. Бурно М.Е. Исследования механизмов и эффективности психокоррекции.-Л.,1992. - С.35-41.

64. Вельковский И.З. Руководство по психотерапии.- Ташкент,1999.-250 с.

65. Вид В.Д. Психотерапия .- Л.,1993.- С.150 - 160.

66. Вид В.Д., Воловик В.М., Гончарская Т.В. Методы групповой психотерапии : методические рекомендации.- Л.,1982.- 39 с.

67. Воловик В.М., Вид В.Д. Групповая психотерапия -Л.,1995.- С.26-37.

68. Говард А.Блатнер. Психодрама, ролевая игра, методы действия.-Пермь,1993.-106с.

69. Гончарская Т.В. Клинико - психологические исследования групповой психокоррекции- Л.,1999.- С.126 - 130.

70. Гончарская Т.В., Штыпель А.М. Исследования механизмов и эффективности психокоррекции- Л.,1992.-С.88-92.

71. Горелик Б.М. Восстановительная терапия и коррекция.-Л.,1997.-С.89-100.

72. Гройсман А.Л. Коллективная психотерапия и психокоррекция.- М: Медицина, 1999.-212 с.

73. Гроф С. За пределами мозга.М.,1993.-498с.