Емоційний стан безробітних в період набуття нової професії

3.5 Психокорекційний тренінг

В процесі тренінгу велика увага приділяється формуванню особистісних якостей безробітних, їх емоціям, почуттям, умінню аналізувати свій досвід. Зміст курсу базується на принципах самоактуалізації особистості та спрямований на виховання у людей шанобливого ставлення до себе і оточуючих, уміння йти на компроміс у потрібній ситуації. Правомірність цього підходу спирається на положення про те, що коли люди не відчувають у собі злагоди, вони переносять свої почуття на взаємини з іншими людьми. Робота в тренінгу переконує учасників, що між думками, почуттями і поведінкою у процесі спілкування існує тісний зв'язок і що емоційні проблеми пов'язані не тільки з певними обставинами, але і з неправильним сприйняттям та розумінням їх. Психологічний тренінг - це гнучка динамічна система, яка дає змогу в процесі роботи здійснювати певні зміни і перестановки вправ. У групі є загальноприйняті правила, яких дотримуються всі:На заняття не можна запізнюватися. Присутні беруть участь у всьому, що відбувається, але участь у тренінгових вправах є добровільною. Принцип «тут і зараз» (говорити тільки про те, що відбувається в групі)Слухати уважно кожного, не перебиваючи, не перешіптуватися між собою. Критикувати або оцінювати не людину, а конкретний вчинок, дію. Бути коректним стосовно одне одного. Тренінгова робота в групах сприяє підвищенню активності і розкриттю учасників, отриманню зворотнього зв'язку від членів групи, створенню атмосфери довіри, щирості і конфіденційності того, що відбувається в групі, розумінню інших і своєї власної особистості.

Тренінг дає змогу:

побудувати адекватну Я-функцію;

усвідомити особистісні переживання;

збудити творчі сили, виявити оригінальність, сформувати здатність розкриватися духовно, виробити гнучкість психічних функцій;набути соціальних навичок і вміння;

адатпуватися до соціального та професійного життя.

Завдання тренінгу зводяться до таких:вивільнення негативних станів;реконструювання та закріплення особистісного Я через процес саморегулювання, самопізнання і самопозбавлення від деструктивних станів;підвищення самооцінки;встановлення позитивних емоційних стосунків з оточуючими.

Під час тренінгових занять вирішуються такі питання:

Навчання безробітних розуміння себе і вміння “бути у злагоді з собою”

Виховання інтересу до оточуючих людей, їх розуміння та співчуття іншим.

Формування терпимості до точки зору співбесідника та соціальної відповідальності за спілкування.

Розвиток адективної оцінної діяльності, спрямованої на аналіз особистої поведінки.

Підвищення рівня самоконтролю і моральної саморегуляції щодо виявів свого емоційного стану в процесі спілкування,

Формування соціально придатних навичок відреагування своєї агресії.

Корекційний тренінг умовно можливо розділити на етапи:

Перший етап - організаційний : комплектується група, виявляються та коригуються мотиви учасників, з'ясовується час та місце занять.

Другий етап - знайомство : керівник повідомляє про основні принципи роботи групи, створює умови для швидкого та кращого знайомства учасників; обговорюються ритуали вітання та прощання в групі.

Третій етап - головна частина тренінгу : виконуються вправи та програються тренінгові ігри.

Четвертий етап - заключна частина: підбиваються загальні підсумки, обговорюються різні питання та побажання на майбутнє.

В процесі роботи тренінгу бажано використовувати музикотерапію. Це засіб підвищення соціальної активності, комунікативних здібностей особистості, її адекватної соціалізації у суспільстві.

Основні аспекти застосування музикотерапії : блокування процесу комунікації із соціальним оточенням, підготовка до застосування психотерапії і релаксації, підтримка при релаксації, аутогенне тренування, подолання тривожних станів, внутрішньої напруги, стресових станів. Можна виділити такі форми групових вправ, як:

а) музично-рухові ігри та вправи. Мета таких занять - стимуляція та концентрація уваги,координація аудіовізуальної, моторної корекції людини, створення умов для комунікації та взаємодії з оточенням;

б) психічна та соматична релаксація за допомогою музики. Ця вправа має три складові : психологічну, музичну і біозвукову. Психологічний вплив здійснюється через яскраву й образну уяву формул самонавіювання, спрямованих на розслаблення м'язів тіла (фрагменти записів голосів пташок, тварин, образи природи і т.д.);

в) рецептивне сприйняття музики. Допомагає зняти внутрішній конфлікт, сприяє стабілізації особистості, активному сприйманню власної особистості. Слухання музики можна поєднувати з одночасним спостереженням пластичного кольорового руху (класичні твори).

3.6 Поради безробітним

Ви залишились без роботи і це турбує Вас. Однак, стан тривалої напруженості, постійної стурбованості небезпечний для здоров'я., бо може призвести до психологічної кризи. Повірте, що Ваше положення зовсім не таке безвихідне, як зараз уявляється. Ви ще декілька разів будете приходити до центру зайнятості, поки наші спеціалісти допоможуть Вам знайти роботу. А поки що... займіться собою і спокійно розберіться в ситуації, в яку сьогодні потрапляють чимало працівників. Можливо Ви вважаєте, що внаслідок безробіття все життя зламане і в ньому нічого не світить, а Ви нікому не потрібні - ні суспільству, ні сім'ї, якщо не можете її утримувати. Це далеко не так. Економічна ситуація щороку залишає без роботи в нашій та інших країнах мільйони людей, які мали значні прибутки. Отже, безробіття не є свідченням Вашої професійної неспроможності, помсти керівника, або того, що Ви невдаха за природою. Як же доцільніше діяти, щоб уникнути стресу? Коли Ви переконаєте себе, що зможете самі справитись з неприємностями, то це нейтралізує шкідливу дію стресу, здатного викликати хвороби, депресію, послабити Вас у боротьбі за виживання.

1. Насамперед, спробуйте докорінно переоцінити своє положення, як людини що в даний час не має роботи. Перестаньте думати про одне й теж - що у Вас не має роботи. Сприймайте це, як факт минулого. Зайві турботи, нервування тільки зашкодять. Побережіть нерви!Ваша ситуація не безвихідна, вона тимчасова. Нарешті з'явилась можливість змінити звичний рутинний спосіб життя. Подумайте над тим, що нова робота, яку при допомозі центру зайнятості неодмінно знайдете, може виявитись навіть кориснішою, цікавішою і на ній для Вас відкриються якісь нові можливості. З часом неприємності забудуться і Ви переконаєтесь, що головне в житті не тимчасова відсутність роботи, а дещо інше. Хай Вас не пригнічує, що Ви поки що без роботи. Ви отримали можливість наблизити до істини Ваші оцінки в житті.

2. Є простий але ефективний спосіб боротьби із стресом. Якщо Ви поки не можете змінити ситуацію, яка Вас непокоїть, змиріться з нею. Чим більше будете хвилюватись,що не маєте роботи, тим більше прирікаєте себе на нові страждання, своєрідне психологічне самокатування. Не робіть цього! Ситуація вимагає зробити вибір, визначивши, що цінніше, дорожче - сьогоднішні тимчасові турботи, чи здоров'я, навіть життя, яке стрес ставить під загрозу. Не драматизуйте положення, в якому опинились. Спробуйте скористатись індійською мудрістю: "Розумний хотів перебудувати світ, мудрий - вирішив перебудувати себе."

3. Відкладіть на деякий час проблему Вашого працевлаштування, переключившись на щось інше. Зробіть собі подарунок, зайнявшись деякий час тільки тим, чим Вам бажається. Це може бути цікаве заняття, на яке раніше не вистачало часу. Завжди є людина, що потребує чиєїсь допомоги. Переключіть енергію на допомогу ближньому, чи дальньому, І Ви не тільки зробите добру справу, а і допоможете собі - вийдете з пасивного стану, активізуєте себе, бо творити добро завжди приємно. Як сказав поет : "Що сховав, те ти втратив. Що віддав -- усе твоє!"Якщо у Вас є бажання, використайте час для навчання, отримання нових знань, навичок. Це знадобиться в пошуках нової сфери діяльності. Не нехтуйте можливістю оволодіти новою професією, на яку є попит на ринку праці. Використовуйте будь-яку можливість для підвищення кваліфікації.

4. Ще і ще раз продумайте питання перепідготовки І можливої зміни професії, якщо робота за попередньою втратила перспективу. Погоджуйтесь на перенавчання, добре зважте, чи підходить Вам нова робота І чи відповідаєте вимогам Ви. При цьому майте на увазі, що наявність кількох професій значно підвищує Вашу конкурентоспороможність на ринку праці.

5. Не послабляйте волі. Мобілізуйте все на боротьбу з труднощами. Не ламайте життєвих звичок, стереотипів поведінки, зберігайте контакти з друзями. Частіше пригадуйте свої успіхи, досягнення в минулому, продумайте, як їх можна було б використати у нинішній ситуації.

6. А тепер, зосередившись, киньте долі виклик і шукайте роботу. Готуйтесь до бесід з новими роботодавцями, збирайте факти на свою користь. Не намагайтесь будь-що знайти рівноцінну роботу. Погоджуйтесь на менш оплачувані роботи, бо в умовах економічної кризи не можна нехтувати ніякими пропозиціями. Не уникайте разових заробітків, громадських робіт. Будьте готові на додаткову роботу. Якщо у Вас є інша професія, активно це використовуйте. Сподіваючись на допомогу центру зайнятості, не втрачайте і власної ініціативи в пошуках роботи. З'ясувавши ситуацію на ринку праці, шукайте роботу системно, а не від випадку до випадку. Складайте плани, схеми пошуку роботи, дотримуйтесь їх. Щоб у майбутньому знову не залежати від роботодавців, спробуйте відкрити якусь власну справу, нехай невелику, але конкурентоздатну. Щасти Вам!

Висновки

1. Психологічна підтримка безробітних, індивідуальний підхід до кожного - один з важливих напрямків роботи профконсультантів - психологів, які працюють в службі зайнятості.

2. Головна задача психолога - консультанта служби зайнятості полягає у тому, щоб знайти і створити для нормального, психічно здорового клієнта умови усвідомлених нешаблоних способів дій, нові цілі для подальшого життя клієнта.

3. Психологічна допомога надається тільки тим, хто її потребує.

4. Семінари з техніки пошуку роботи є дієвою формою роботи з безробітними.

5. Психологічний тренінг сприяє підвищенню активності безробітних, дає змогу набути соціальних навичок і вміння, адаптуватися до соціального та професійного життя.

Загальні висновки

Вивчивши психологічні характеристики осіб, які приймали участь у дослідженні, можна стверджувати, що суб'єктивна ситуація вибору нової професії сприймається людьми як травмуюча та конфліктна. Істотним вважається наявність у більшості безробітних, які тривалий час знаходяться на обліку в центрі зайнятості, признаків тривалої дисгармонії особистості. Це проявляється в різних формах: або це порушення узгодження між фізіологічними системами, або це суперечності між зовнішніми та внутрішніми, особистісними запитами та соціальними вимогами, між потребами і можливостями. Таким чином, те загальне, яке може знижувати стійкість стану в напружених умовах, приводячи до зниження працездатності та адаптації до нових, виникнувших умов, є порушення узгодження між організмом та середовищем. Якщо такий розлад не нейтралізовано утворенням потужних компенсаторних механізмів, то проявляється зовнішній або внутрішній конфлікт, який і може стати безпосередньою причиною погіршення системи адаптації (в рамках міри), а потім і постійної невротизації. Таким чином, виявилось що ситуація вибору нової професії здійснює руйнуючу, травмуючу дію на психіку людини, викликає негативні психічні стани, приводить до втрати смислу загальної активності. Самостійно подолати цю ситуацію більшість безробітних невзмозі, вони потребують психологічної допомоги. Ціллю корекційної роботи в службі зайнятості є допомога клієнту у виявленні неусвідомлених причин тяжких переживань та хворобливих проявів.

Запропонована в дипломній роботі система корекційної роботи дозволяє безробітному:

1. Оптимізувати взаємовідносини з самим собою, навчитися краще орієнтуватися у власному світі (своїх станах, потребах, можливостях);

2. Навчитися бути більш відкритим новому досвіду;

3. Відкрити доступ до своїх потенційних можливостей і навчитися особистим зусиллям сприяти розвитку, що дозволяє вирішувати широкий спектр проблем: особистісне зростання, підвищення стійкості до стресу, вибір оптимальних форм поведінки в складних життєвих ситуаціях. На завершення треба сказати, що тема даної дипломної роботи актуальна, теоретично важлива, крім того має практичне застосування в роботі профконсультанта центру зайнятості. Ситуація втрати роботи для багатьох людей пов'язана з переживанням кризових станів, які обумовлені вимушеною деформацією стиля життя людини, його ціннісних орієнтацій та часто втратою важних життєвих опор. В рамках роботи служби зайнятості за новою технологією обслуговування незайнятого населення існують всі можливості для корекції емоційних станів безробітних. Можлива зміна активності людини, орієнтація активності на пошук роботи, корекція неоптимальних стратегій. Одержані дані дослідження дають нам змогу зробити такі висновки:Вже на першому місяці безробіття безробітні потребують уваги спеціалістів-психологів. Однією з задач служби зайнятості є психологічна реабілітація безробітних та навчання їх навичкам релаксації, технікам, які застосовані на самонавіюванні і т.д. Психокорекція негативних станів безробітних дозволить:проводити певну роботу, направлену на подолання внутрішніх конфліктів та особистісних криз громадян;вирішити питання підвищення соціальної адаптації клієнтів служби зайнятості;сприяти відшуканню внутрішнього потенціалу та особистісного росту безробітних. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої нами проблеми. В подальшому слід вдосконалювати методи роботи з безробітними, розробляти та впроваджувати в роботу інші заходи, спрямовані на регуляцію емоційно-вольової сфери безробітних, надавати їм різноманітну інформаційну та психологічну підтримку.

Література

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - Екатеринбург : Деловая книга, 1995.

2. Абрамова Г.С. Психология в метафорах и образах. - Вологда : Книга, 1994.

3. Адлер А. Наука жить. - К.: Port - Roual, 1997. С. 125.

4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968.

5. Анастази А. Дифференциальная психология // Психология индивидульных различий. - М., 1986.

6. Анастази А. Психологичекое тестирование. М., 1982. Кн.1,2.

7. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1996.

8. Батищева Г.О. Музикотерапія як метод психокорекції // Профилактика і терапія. К., 1996.

9. Берис Б. Неопределенность в нервной системе. - М., 1969.

10. Берн Э. Игры, в которые играют люди… - Минск: Прамеб, 1992.

11. Битянова Н.Р. Психология личностного роста : Практ. Пособие по проведению тренинга личностного роста. - М.: Междунар. пед. академия, 1995.

12. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М., 1982.

13. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь : теория и практика. - К.: изд. Укртехпрес, 1997.

14. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций), - М.: Изд. Моск.универс., 1984.

15. Василюк Ф.Е. Уровни построения переживания и методы психологической помощи.// Вопросы психологии. 1990.

16. Вопросы практической психодиагностики и консультирования // Н.Н. Обозов. - Л., 1984.

17. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Л: Изд. Лен-го ун-та, 1984. 392с.

18. Гримак Л.П. Общение с собой. М., Изд-во политической литературы, 1987.

19. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л., 1985.

20. Ефремцева С.А. Тренинг общения / Под ред. Ю.З. Гильбуха. - К.: Ин-т психологии АПН Украины, 1994.

21. Иванников В.А. Поведение человека в ситуации выбора // Вероятностное прогнозирование в деятельности человека. - М., 1977.

22. Казьмиренко В., Боровский А., Очеретяный В. Социально-психологические проблемы безработицы / «Персонал», 1993, №1.

23. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности // Психология индивидуальных различий. - М., 1986.

24. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Самосознание и защитные механизмы личности. - Самара: Изд. Дом «Бахрам - М», 2000. 655с.

25. Кон И.С. Постоянство личности : миф или реальность? Хрестоматия по спихологии / А.В. Петровский. - М., 1987.

26. Курчиков Л.М. Пізнання і невизначеність. -К., 1970.

27. Леви В.Л. Искусство быть другим. - М.: Знание, 1980.-270

28. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. - 1972. - № 6.

29. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. - М.: Совершенство, 1998. - 208 с.

30. Мартынюк И.О. Проблемы жизненнго самоопределения молодежи. - К.: Наукова думка, 1993.

31. Мельников В.М., Ямпольский Л.Г. Введение в експериментальную психологию личности. - М., 1985.

32. Мольц М.Я. Я - это я, или как стать счастливым : Пер. с англ. / Предисловие В.П.Зинченко, Е.Б. Моргунова.- СПб.: Лениздат, 1992. - 192 с.

33. Неплох Я.М. Человек, познай себя! - М., 1991.

34. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние как опосредующий фактор влияния самооценки на эффективность индивидуальной деятельности // Психолог.журнал. - Т.19. - №1 - 1998.

35. Общая психология / А.В..Петровский. - М., 1986.

36. Пельцман Л. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу // «Психологический журнал», 1990, №1.

37. Петренко А. Безопасность в коммуникации делового человека. - М., 1994.

38. Петровская Л.А. Компетентность в общении : соц. - псих. тренинг. - М.: Изд. Моск.универ., 1990.

39. Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг как способ оптимизации перцептивных качеств в группе / Межличностное восприятие в группе. М.: МГУ, 1991.- С.270-287.

40. Познай себя и других. Популярные тесты. - М., 1993. 136с.

41. Познай себя и других. Сборник методик. - М., 1992. 127с.

42. Помиткін Е.О. Перетворення : ігрова діагностично-корекційна методика свідомого удосконалення особистості в колективі - К.: ДАККО,1977.-14с.

43. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учеб.пособие/ Под ред. А.А. Крылова. - Л.: Издат. Ленинградского ун-та, 1990.- 272с.

44. Профессиональный кодекс этики для психологов.

45. Професиональная ориентация и консультация молодежи. - К.,1988.

46. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - М., Воронеж: НПО МОДЭК, 1996. - 253с.

47. Психодиагностика. Теория и практика / Общ ред Н.В. Талызиной. М., 1986. 207с.

48. Психология. Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.

49. Психологические тесты для профотбора и профориентации. Отв. редактор : А.Ф.Кудряшов. - Петрозаводск, 1992.

50. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. - М., 1996. С 110.

51. Романова Е.С., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты. - Мытищи, 1996. 140стр.

52. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы : теория и практика. Пер.с анг./ Общ.ред. и вступ.ст. Л.П.Петровской. - 2-е изд.- М.: Прогрес, 1993. - 368с.

53. Г.Селье Стресс без дистресса. М., Прогресс, 1979.

54. Сосновникова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика. - Горький: Горьков.гос.пед ин-т, 1975. - 118с.

55. Стрес жизни : понять, противостоять, управлять им. СПБ., 1994. 384с.

56. Тарасов В.К. Технология жизни. - СПб.: Политехника,1992. - 64с.

57. Трофімов Ю.Л. Психологія. - К. , 2000.

58. Фрейд З. Тотем и табу. - М.: Изд. политической литературы, 1992.

59. Харин С.С. Искусство психотренинга. Заверши свой гешталь. - Минск: Изд. В.П. Ильин, 1998. - 352 с.

60. ЦзенН.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. - М., 1988.

61. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психорекції. - К., 1996.

Додаток

Вправи до психокорекційного тренінгу

Вправа 1. “Здраствуй, я радий тебе бачити…” (10-15 хв.)

Учасники тренінгу звертаються по черзі одне до одного, закінчуючи вислів “Здраствуй, я радий тебе бачити…”. Треба сказати щось гарне, приємне, але обов'язково від усього серця, відверто.

Вправа 2. “Релаксація” (10-15 хв.)

Учасники розбиваються на дві групи. Кожна обирає “інструктора з аутогенного тренування”, якому можна довірити керувати процесом м'язової релаксації. Обидві групи розташовуються одна напроти одної, при цьому руки звисають або вільно лежить на підлокітниках чи на колінах. Необхідно добитися максимального розслаблення м'язів рук. Інструктори повинні перевірити, наскільки руки розслаблені. Для цього вони беруть учасника за руку, піднімають її до горизонтального положення та опускають. За характером падіння руки оцінюється ступінь релаксації. У всіх, крім інструкторів, очі заплющені. Вправа виконується під музику.

Вправа 3. “Відверта радість” (20-25 хв.)

Один гравець виходить за двері. Інші діляться на групи по два-три чоловіка. Гравець повертається. Кожна група повинна продемонструвати своє ставлення до нього. Можна робити що завгодно. Не можна тільки розмовляти з ним і торкатися його. А той, хто увійшов, намагається відгадати, яке ставлення до нього демонструє кожна група.

Ефект цієї вправи те тільки в тому, наскільки близький у здогадках основний гравець, але і в тому, наскільки виразно грає кожний учасник.

Вправа 4. “Емоція” (20-25 хв.)

Ця вправа сприяє розвиткові техніки живого образного спілкування, пластичності, емоційності, артистизму.

Група сідає колом. Кожний учасник повинен загадати свою психологічну загадку : за допомогою виразу обличчя, пози, рухів, жестів та деяких нейтральних висловів змалювати задуманий ним емоційний стан, який група повинна відгадати.

Потім психолог заохочує всіх обговорити, наскільки точно кожний учасник упорався із загадкою, які засоби зовнішньої демонстрації свого стану в нього найвиразніші - обличчя, руки, інтонація та ін. Які зовнішньокомуникативні засоби йому необхідно змінити, наприклад, явно директивний голос або тверду поставу.

Вправа 5. “Дзеркало” (15-20 хв.)

Учасники розбиваються на пари. У кожній парі вибирається ведучий, другий - його “дзеркало”. Ведучий спонтанно виконує рухи руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати їх (у дзеркальному відображенні).

У цій вправі необхідно звернути увагу на момент виникнення психологічного контакту між гравцями і труднощі, що з'явилися при такій невербальній комунікації. Під час таких вправ учасники відчувають, які індивідуально-психологічні відмінності існують між людьми і як важливо налаштуватися на свого партнера по спілкуванню для того, щоб його правильно зрозуміти і відчути.

Вправа 6. “Сіамські близнюки” (20-25 хв.)

Члени групи діляться на пари. Ведучий пропонує уявити, що вони - одне ціле і, як сіамські близнюки, приросли одне до одного боками. Для цього необхідно міцно обняти партнера за талію і уявити, що в них тільки по одній руці на кожного і три ноги. Необхідний деякий час для того, щоб звикнути до такого стану. Потім ведучий просить “близнюків” виконати якусь дію, наприклад, поїсти і т.п.

Вправа 7. “Скажи приємне” (10-15 хв.)

Кожному учаснику пропонується виявити групі в цілому або окремому її учаснику підтримку, співчуття або симпатію.

Вправа 8. “Зрозумій іншого” (10-15 хв.)

Кожний член групи повинен протягом 2-3 хвилин змалювати настрій одного з партнерів, тобто уявити собі цю людину, відчути її стан, емоції, переживання, і описати на папері. Потім усі нотатки зачитують вголос, а той, чий настрій описували, співвідносить їх зі своїм справжнім станом, підтверджує або ні достовірність проникнення у його внутрішній світ. Обговорення в цьому випадку не потрібне.

Вправа 9. “Головне - другорядне” (25-35 хв.)

Психолог пропонує учасникам на аркуші паперу написати 10-12 справ, які для них у цей час дуже важливі ( на першому місці - найважливіша, на другому - менш важлива і т.д.). Потім запрошує всіх сісти колом, розслабитись і закрити очі. Він говорить : “Спробуйте уявити себе наприкінці життя, вам уже 70-75 років. Ви давно на пенсії, не працюєте, опікуєтесь внуками, домашнім господарством і т.д. Уявіть собі, що з відстані тих літ ви дивитесь у своє сучасне та оцінюєте, що для вас головне, що - другорядне. Наприклад, ви можете думати про те, що багато сил віддавали певній справі, яка потім не мала у вашому житті великого значення, а тільки здавалась дуже важливою.

А тепер візьміть чистий аркуш паперу і напишіть список своїх справ за ступенем значущості для вашого життя в ролі людини, якій уже 70-75 років.

Порівняйте обидва списки. Які справи залишилися для вас важливими, а які втратили свою значущість і чому?

Ця вправа демонструє відмінність між активністю та результативністю життя людини. Високий рівень активності (багато справ, постійна зайнятість, висока інтенсивність спілкування) означає невиконання значущих справ - марнування часу на дрібниці та штучна підтримка внутрішньої напруги через страх щось не встигнути. Необхідно навчитися виокремлювати в житті головне і прагнути будувати свій час та життя так, щоб сили були використані передусім на досягнення основних цілей.

Вправа 10. “Передай своє позитивне ставлення іншим” (10-15 хв.)

Коли вас не задовольняє поведінка інших, з'являється бажання висловитися та навчити “розуму”. Таке ваше бажання можна зрозуміти. Але краще буде передати іншим частину вашого позитивного ставлення.

Коли ви передаєте іншим частину свого позитивного ставлення, утворюється симбіотичний зв'язок. Той, хто отримує, почуває себе краще, але удвічі краще той, хто дає. Це звучить парадоксально, проте ви зберігаєте своє позитивне ставлення, розділяючи його з іншими.

Кожна людина виграє, коли ділиться своїм позитивним ставленням у притаманній їй манері.

Вправа 11. “Новий імідж” (15-20 хв.)

Стверджується, що новий образ допоможе знайти нових друзів.

Будь-які удосконалення потрібно вітати; але новий образ - це не тільки зовнішня оболонка вашого “Я”, це внутрішнє бажання стати кращим. Поліпшуючи зовнішність, ви підтримуєте своє позитивне ставлення. Але важливо не стільки те, що відбувається на поверхні, скільки робота свідомості при цьому.

Термін “комплекс неповноцінності” уже не такий популярний, як раніше. Однак доречно пригадати одне з його визначень : комплекс неповноцінності має місце, коли ви подобаєтеся оточуючим більше, ніж самому собі. Іншими словами, якщо ви створили негативний образ самого себе, то психологічно тим самим себе принизили.

Інколи ви почуваєте себе особистістю, яка не привертає до себе уваги, і вам багато що в собі не подобається - проте це не означає, що ваші друзі думають так само!

Існує зв'язок між позитивним сприйманням себе та позитивним ставленням.

Позитивне ставлення допоможе вам, якщо ви зможете:

признатися собі, що іноді ви справді здаєтеся кращим, ніж є насправді;

постарайтеся підкреслювати виграшні сторони своєї зовнішності - волосся, усмішку, очі;

поліпшити свій стиль одягу.

Вправа 12. “Чуття” (10-15 хв.)

Учасники стають колом ближче одне до одного, беруться за руки. Потримайте руку сусіда і спробуйте, не відвертаючи очей, сконцетруватися на долоні.

Тепер подумайте, що ви можете сказати про емоційний стан людини, яка стоїть поряд? Необхідно обговорити свої почуття. Кожний оцінює роботу колеги за п'ятибальною системою.

Вправа 13. “Самотність ” (10-15 хв.)

Психолог дає завдання : “Згадайте про час, коли Ви були особливо самотніми. Постарайтесь на 1-2 хвилини пережити те почуття знову”.

Після цього учасники обмінюються переживаннями.

У разі необхідності група організовує психологічну підтримку.

Вправа 14. “ Узгодженні дії ” (10-15 хв.)

Члени групи розходяться парами і команді починають імітувати спільну діяльність: різання дров, робота на пожежній помпі, в кузні тощо.