Хід гри

Ведучий нагадує дитині казку про Колобка, показує картки. Потім картинки змішують, дитина витягує кожну з них і продовжує розповідь із того місця, якому відповідає картинка.

Якщо дитина впоралася із завданням, запропонуйте їй розповісти казку в зворотному порядку, начебто плівка прокрутилася назад. Якщо є можливість, покажіть на відеомагнітофоні, що це означає.

Пограємо в ріпку

Мета: розвиток мовлення й уяви; навчання символічного обігравання сюжету; колірне позначення героїв казки; засвоєння понять «більший - менший», послідовності подій.

Матеріал: кружечки: жовтий (ріпка), зелений (бабка), коричневий (дід), червоний (онучка), чорний (Жучка), білий (кішка), сірий (мишка).

Хід гри

Ведучий розповідає казку-плутанину. Починає з «Ріпки», включає персонажі з інших казок. Дитина зауважує помилки та в результаті переказує «Ріпку».

Спочатку можна дозволяти користуватися картинками-підказками. Коли дитина відповіла, попросіть її вигадати яку-небудь казку з цими новими персонажами. Діти, які успішно впоралися із завданням, вигадують історії з двох-трьох речень, помічають майже всі помилки.

Пограємо в театр

Мета: навчання дитини драматизації текстів, уміння виразно відтворювати образ героя.

Матеріал: текст казки «Колобок», кружечки різних кольорів, що позначають героїв казки: жовтий (Колобок), зелений (бабуся), оранжевий (лисиця), білий (заєць), коричневий (ведмідь), вирізаний із паперу будиночок, атрибути костюмів (капелюхи, маски) для персонажів, завіса або ширма.

Хід гри

Бажано, щоб у цю гру грали всі члени родини: чим більше учасників, тим краще. Ведучий пропонує пограти в казку «Колобок». Дитина, спираючись на атрибути казки, або самостійно згадує, хто діяв у казці, і знаходить кожному героєві відповідний кружечок.

Потім дитина розподіляє ролі серед членів родини та вручає кожному відповідний кружечок (хтось із членів родини буде виконувати кілька ролей, дитині доручають роль Колобка).

Потім разом із дитиною розмічають простір ігрового майданчика: домовляються, де буде будиночок бабусі й дідуся, де Колобок зустрічатиметься з іншими героями казки.

Перед грою ведучий просить дитину підказати, як мають грати ролі всі учасники, щоб бути схожими на персонажів казки. Підкажіть дитині, що це можуть бути особливі рухи (незграбний великий ведмідь), високий або низький голос, метушлива, або розмірена, або незграбна хода.

Герої займають свої місця й починають грати казку.

Ваша дитина добре впорається з грою, якщо в 4-5 років вона легко розмічає ігровий майданчик, може описати двох-трьох героїв. Якщо в дитини не все виходить, розіграйте інші казки з нашої книги («Ріпка», «Маша й три ведмеді», «Вовк і семеро козенят»), повторіть «Колобок» за один-два тижні.

Стара казка на новий лад

Мета: розвиток мовлення, уяви, творчого мислення, освоєння понять «більший - менший - ще менший».

Матеріал: казка «Три ведмеді», кружечки, що позначають ведмедів (коричневі, різних розмірів), червоний кружечок (дівчинка).

Хід гри

Ведучий згадує з дитиною казку, використовуючи картинки.

Попросіть дитину вигадати «казку навпаки»: ведмеді заблукали й потрапили до дівчинки. Що вони стали б робити, як повелися? Ведучий пропонує за допомогою кружечків розіграти нову казку.

Висновки

Отже, уява - процес створення індивідом наочних образів, внутрішня активність, за допомогою якої він здійснює випереджувальне відображення дійсності, розширює виднокруг свого життя.

Якщо мнемічний образ несе в собі минуле індивіда, перцептивний - теперішнє, мислитель ний - невідоме, то образ уяви - невідоме майбутнє.

У філогенезі є лише віддалений аналог уяви - екстраполяційний рефлекс. Однак навіть вищі тварини не здатні вийти за межі чуттєвого образу ситуації, в якій перебувають. Уява притаманна лише людині. Як і свідомість, вона з'являється на початкових етапах історіогенезу, вдосконалюється у магічних діях, ритуалах, міфах, творах первісного мистецтва й стає вагомим чинником розвитку людства. Впродовж онтогенезу уява змінює свої функції, дедалі більше опосередковуючи процеси життя індивіда. Ускладнення цих зв'язків розширює призначення уяви: вона стає засобом виходу особистості на новий простір життя, знаряддям творчості.

Отже, процес уяви є усвідомлюваним лише тоді, коли він функціонує на рівні дії або становить окрему діяльність. Проте як механізм, що обслуговує діяльність, він здійснюється поза контролем свідомості. На цьому наголошує теорія бісоціації А. Кестлера. Ідеться про спільне для різних видів творчості неусвідомлюване поєднання незвичних, несподіваних і непов'язаних між собою подій, явищ тощо. Тому якщо асоціація - одноплановий і шаблонний спосіб утворення нового, то бісоціація - багатоплановий і творчий.

Створюючи можливість майбутнього, уява виконує не лише пізнавальну та інструментальну, а й регулятивну функцію, адже вона забезпечує втілення образу в дійсність. Тому її часто використовують в психотерапії.

В дослідженні уяви ми спиралися на розуміння цього питання Л.С. Виготським, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьовим, В.А. Роменцем, С.Л. Рубінштейном, Б.П. Тепловим та ін. Узагальнюючи їх, ми розглядаємо уяву як вищу психічну функцію при взаємодії двох сигнальних систем. Процес уяви фізіологічно є процесом утворення нових сполучень і комбінацій з уже складених нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку. Уява - це вищий пізнавальний психічний процес, притаманний лише людині, при якому людина продукує на підставі попереднього досвіду образи, уявлення, ідеї. Вона є своєрідною формою відображення людиною дійсності. Все, що зроблено людиною і оточує її, є продуктом її уяви. Уява є психологічною основою творчості та її необхідною складовою, тобто творчість базується на уяві.

В ході даного дослідження зроблено теоретичний аналіз проблеми формування та розвитку уяви та охарактеризовано її основні види; визначено методи та методики дослідження рівня сформованості уяви; проведене експериментальне дослідження з визначення показників рівня розвитку уяви на прикладі дітей молодшого шкільного віку, які пройшли курс психотерапії.

Список використаних джерел

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.: Наука, 2002. - 200 с.

2. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Новосибирск, 1999. - 455 с.

3. Анастази А. Психологическое тестирование. Кн. 1. М.: Наука, 2002. - 215 с.

4. Берн Э. Трансактный анализ в группе. - М.: Лабиринт, 1994. - 74 с.

5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М.: Прогресс, 2003. - 400 с.

6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Наук. думка, 2009. - 365 с.

7. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч.: В 6 т. Москва, 2000. Т 3. - 256 с.

8. Гарбузов В. практическая психотерапия, или как вернуть ребёнку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. - М., 1994. - 144 с.

9. Геркинблит М., Петровский А. Фантазия и реальность. Москва: Наука, 1998. - 236 с.

10. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе. М.: Высшая школа, 1999. - 79 с.

11. Гордієнко В., Копець Л. Теоретичні та емпіричні результати вивчення проблеми надання допомоги іншим людям // Соціальна політика і соціальна робота. - 2001. - №3. - С. 87 - 95

12. Гройсман А.Л. Проблемы ролевой психотерапии // Психологические механизмы регуляции социального поведения. - М.: Наука, 2000. - С. 175 -203.

13. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. Учебное пособие. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1999. - 56 с.

14. Киппер Д. Клинические ролевые игры. - М.: Независимая фирма «Класс», 2003. - 219 с.

15. Короленко Ц.П., Фролова Г.В. Чудо воображения (воображение в норме и патологии) Новосибирск, 1995. - 204 с.

16. Крайг Г. Психология развития. - СПб, 1997. - 988 с.

17. М'ясоїд П. Загальна психологія. - К.: Вища шк., 2004. - 487 с.

18. Немов Р. Психология. - В 3-х кн. - М.: Знание, 1999. - Т. 3. - 547 с.

19. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко. - К. Либідь, 2006. - 236 с.

20. Основы психологического консультирования / Под ред. Г.И. Колесниковой - Р-н/Д, 2004. - 456 с.

21. Пашукова Т., Допіра А., Дьяконов Г. Практикум із загальної психології. - К.: Тов-во «Знання», 2006. - 203 с.

22. Педагогічна психологія /За ред Л. Проколієнка. - К. Либідь, 2001. - 356 с.

23. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга - М.: Изд-во МГУ, 2002. - 168 с.

24. Пономарев Л.А. Психология творчества. Москва: Педагогика, 1996. - 205 с.

25. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. М., 1999. - 287 с.

26. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1999. - 272 с.

27. Психологія: Підручник /за ред. Ю. Трофімова. - К.: Либідь, 2006. - 560 с.

28. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - Т. 1. - М., 2006. - 568 с.

29. Рудестам К. Групповая психотерапия. - М.: Прогресс, 2006. - 368 с.

30. Селье Г От мечты к открытию. - Москва, 1997. - 124 с.

31. Семенов И.П. Проблемы рефлексивной психологии решения творческих задач. Москва: Наука, 2000. - 230 с.

32. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. - М.: МГУ, 2000. - 320 с.

33. Трофимов Ю.Л. Техническое творчество в САПР (психологические аспекты). Киев, 1999. - 204 с.

34. Форверг М., Альберг Т. Характеристика социально-психологического тренинга поведения // Психологический журнал. - 2004. - №4. - С. 57 - 65.

35. Хрестоматия по психологии / Сост. В, В, Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 2007. - 389 с.

36. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг (игры и упражнения). Москва, 1998. - 125 с.

37. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. - М., 2000. - 126 с.

38. Шпалинский В.В., Распопов И.В., Ткачук В.И. Основы психолого-педагогических исследований. - Депропетровск.: ДГУ, 2009. - 320 с.

39. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия - СПб.: Питер, 2002. -79 с.

40. Ясперс К. Основы психотерапии - СПб.: Питер, 2001. - 489 с.

Додатки

Додаток А

Дослідження творчої уяви

Мета дослідження: оцінка особливостей творчої уяви.

Матеріли та обладнання: бланк із трьома надрукованими словами, наприклад: капелюх, дорога, дощ; стандартні аркуші паперу, ручка, секундомір.

Процедура дослідження

Даний дослід можна проводити як з однією людиною, так і з групою до 11 осіб, але всім досліджуваним потрібно зручно сидіти, а умови їхньої праці мають забезпечити строгу самостійність виконання завдання.

Перед початком досліду кожен учасник отримує бланк з надрукованими на ньому трьома словами. Бланки можна роздати в конвертах або покласти на стіл перед досліджуваними зворотнім боком, щоб до інструктажу вони не читали надрукованих на них слів. При тестуванні групи видаються однакові бланки кожному для можливого спрощення подальшого аналізу і порівняння. У процесі дослідження пропонується протягом 10 хвилин скласти з трьох слів якомога більшу кількість речень.

Інструкція досліджуваному: «Прочитайте слова, написані на бланку, і складіть з них якомога більшу кількість речень, причому в кожне речення мають входити всі три слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На виконання завдання Вам дається 10 хвилин. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо!»

У процесі дослідження експериментатор фіксує час і після закінчення 10 хв подає команду: «Стоп! Роботу закінчити!»

Обробка та аналіз результатів

Показниками творчості в даному досліді є:

- величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;

- сума балів за всі речення, придумані за 10 хвилин. Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.

Якщо досліджуваний придумав дуже схожі одне на одне речення з повторенням теми, то друге та всі наступні речення цього типу оцінюються половиною початкового балу.

Під час підрахунку дані зручно заносити в таблицю результатів.

Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає максимальній оцінці якого-небудь із складених досліджуваним речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинуту творчість чи на оригінальність. Якщо оцінка даного показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка становить лише 2 або 1, то це низький показник творчості або намір досліджуваного діяти аналогічно, що поставить експериментатора перед дилемою.

Таблиця результатів

Другий показник - це сума балів. Він дає сенс для аналізу й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що можливо при довірливих стосунках у групі. У кого більша сума балів, у того і більша продуктивність творчої діяльності.

Творча уява передбачає створення образу, предмета, ознаки, які не мають аналогів. У даному разі - це створення речень без заданого зразка. Студенти-філологи і студенти природничих факультетів відрізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом, і це теж треба враховувати. Окрім того, одержаний показник творчості засвідчує суб'єктивну новизну результатів, якщо вони нові чи оригінальні для самого досліджуваного.

Додаток Б

Дослідження індивідуальних особливостей уяви в процесі навчання

Мета дослідження: визначення рівня складності уяви, ступеня її стереотипності чи оригінальності.

Матеріали та обладнання: три аркуші паперу розміром 10 х 16 см без клітинок чи ліній (папір нелінійований), олівець і секундомір. На першому аркуші посередині зображено контур кола діаметром 2,5 см; на другому аркуші, також посередині, зображено контур трикутника з довжиною сторони 2,5 см; на третьому - контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.

Процедура дослідження

Даний дослід проводять як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була невеликою, до 15 чоловік. У другому разі експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.

Тестування проводиться за три етапи, за три міні методики. На першому етапі досліджуваному дають аркуш із зображеним на ньому контуром кола, на другому - трикутника і на третьому - квадрата. Кожному етапу дослідження передує зачитування інструкції.

Інструкція досліджуваному: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малювання припиніть».

Час малювання, який має дорівнювати одній хвилині, на кожному етапі експериментатор визначає за допомогою секундоміра.

Після закінчення тестування досліджуваного просять зробити самозвіт, для чого запитують: «Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час його виконання?»

Обробка результатів

Обробка результатів і визначення рівнів розвитку уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості чи ригідності, а також оригінальності або стереотипності проводяться шляхом зіставлення змісту й аналізу всіх трьох малюнків.

Визначення рівня складності уяви

Складність уяви констатується за найбільш складним із трьох малюнків. Можна користуватися шкалою, яка дає можливість встановлювати п'ять рівнів складності.

Перший рівень: контур геометричної фігури використовується як основна деталь малюнка, сам малюнок простий, без доповнень, і є однією фігурою.

Другий рівень: контур використано як основну деталь, але сам малюнок має додаткові частини.

Третій рівень: контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.

Четвертий рівень: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок - це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.

П'ятий рівень: малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.