Феномен конформізму

Визначення поняття, видів та рівнів конформізму як феномену групового тиску в психології; умови його виникнення та проявів. Особливості застосування методики діагностики міжособистісних відносин. Рекомендації щодо запобігання конформної поведінки.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2019
Размер файла 220,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КОНФОРМІЗМУ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ

1.1 Зміст поняття “конформізм” у психологічній науці

1.2 Види та рівні конформізму

1.3 Умови виникнення та прояви конформізму

1.4 Методи дослідження конформізмe

ВИСНОВОК ДО I РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ 2 .ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФОРМНОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО-ПЕДАГОГІЧОГОФЕНОМЕНУ

2.1 Програма дослідження конформної поведінки

2.2 Результати дослідження конформізму та їх аналіз

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Якщо тобі дадуть аркуш у лінію,пиши поперек.

Хуан Рамон Хіменес

Актуальність дослідження. Всі ми не раз бачили таку ситуацію, коли після виступу будь-якого оратора або будь-якої музичної групи, фанати на перших рядах піднімаються і починають аплодувати. Після цього піднімаються всі глядачів і також починають аплодувати. Серед цих людей є глядачі, які хотіли б просто, сидячи на своєму місці, поаплодувати за виступ і зовсім не хотіли б вставати. Але встав весь зал, Вам же теж не хочеться відчувати себе “білою вороною”? Тепер ви розумієте почуття даної частини глядачів. Це прояв конформізму в нашому житті.

У сучасному житті конформізм проявляється у багатьох сферах і навіть ті, хто стверджують, що незалежні від громадської думки, в більшості випадків лукавлять. Не можна заперечувати, що безліч людей намагаються наслідувати моді, одягатися, як зірки. Цей приклад - найяскравіший зразок прояву конформізму. Люди всіляко заохочують це явище і відмінно заробляють на бажанні наслідувати. На лейблах відомих брендів заробляються величезні гроші.

Конформізм, або конформність в поведінці людини, наштовхує нас на ряд питань. По-перше, що таке конформізм? По-друге, яка роль групового тиску в нашому житті, який вплив він робить на особистість? По-третє, які види, ступені і фактори прояву конформізму існують? Дана робота була написана з метою відповісти на виникаючі у нас питання.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що феномен групового тиску постійно присутня в нашому житті. Іноді ми це помічаємо, а іноді можемо навіть і не побачити його прояв. І щоб знати, з чим ми маємо справу в нашому повсякденному житті, я хочу дослідити дану проблему.

Інтерес до конформізму з'являється ще в 20 столітті. феноменом групового тиску починають займатися такі вчені як С. Аш, Г. Джерард М. Дойч, , Р. Крачфілда С. Московічі М. Шериф, і ін. В даний час, велику інформацію про соціально - психологічних особливостях конформізму, можна отримати з робіт Д. Майерса.

Мета дослідження - проаналізувати конформізм як соціально-педагогічне явище та відмінності у проявах конформної поведінки в різновікових групах.

Досягнення цієї мети потребує розв'язання таких завдань:

- зробити оглядово-критичний аналіз проблеми конформізму та конформної поведінки у психологічній літературі

- провести емпіричне дослідження спрямоване на аналіз вікових тенденцій у прояві конформної у осіб молодого та середнього віку

- розробити рекомендації що до запобігання конформної поведінки для людей молодого віку

Об'єктом дослідження - конформізм як соціально-педагогічне явище.

Предметом дослідження - конформна поведінка особистості.

Для дослідження поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

- вивчення експериментальних даних;

- спостереження;

- емпіричні дослідження;

- кількісний і якісний аналіз, обробка і інтерпретація даних, узагальнення результатів дослідження;

Гіпотеза дослідження - конформна поведінка особистості є відмінною в різновікових групах, а саме молодим людям, аніж людям середнього віку.

Структура й обсяг роботи складаються зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг тексту курсової роботи - 35 сторінок.

У вступі подається науковий апарат, актуальність теми, мета, об'єкт, предмет та завдання дослідження. У першому розділі курсової роботи викладаються теоретичні відомості про поняття “конформізм”, види конформізму, рівні та причини. Другий розділ складається з практичних методик, а також містить результати їхнього використання. Проведено анкетування з узагальнюючими висновками, яке наддасть можливість підтвердити чи спростувати гіпотезу курсової роботи.

Дослідження проводилось серед молоді та людей середнього віку, які мешкають у місті Києві та Білій Церкві віком від 19 до 47 років.

Список літератури налічує 22 джерела.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КОНФОРМІЗМУ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ

1.1 Зміст поняття конформізм у психологічній науці

Феномен групового тиску в психології, а зокрема у соціальної психології, отримав назву “конформізм”. Конформізм [лат. conformis -подібний, схожий] - це феномен, що описує поведінку людини, що характеризується пристосуванням, догоджанням, зміною своєї позиції на думку більшості . Явище конформізму було відкрито американським психологом С. Ашем в 1951р. [6] .До теперішнього часу дослідження з конформізму далеко вийшли за рамки простого опису експериментально отриманих фактів, займаючи проміжне положення на стику трьох наук: психології особистості, соціальної психології та соціології.[9]

У повсякденному житті, всі ми дуже часто стикаємося з проявами конформізму. У дитинстві, всі ми читали казку Г. Х. Андерсена “Голий король”, і вона у всіх фарбах на буденному рівні показує нам, що таке конформізм. Також досліджуваний нами феномен, ми можемо спостерігати на футбольних матчах, концертах, різних виступах, тобто тоді, коли людина піддається впливу натовпу. Але щоб людина відмовився від своєї позиції і прийняв іншу, не обов'язково потрібен натовп, який буде впливати на нього, досить і впливу малої групи. Саме поняття “конформізм” останнім часом набуває негативного забарвлення, хоча є цілком зрозумілим соціально-психологічним явищем в нашому житті. Тому, в психології з'явився такий термін, як “конформність”, тобто це - психологічна характеристика, що описує тиск групи на особистість. Останнім часом ведеться суперечка про подвійність конформізма.[11] Можна сказати, що людина змінює свою точку зору і піддається думку більшості через те, що боїться бути відкинутим, осміяним групою, або навіть стати в ній ізолянтом. З одного боку, ця позиція може здатися смішною та абсурдною, адже дорослій людині не повинні бути страшні такі моменти.[14;c.56]

З іншого ж боку, якщо людина хоче домогтися успіхів або результатів в якійсь організації, то він повинен дотримуватися правил цієї групи, коритися її законам і принципам. Тобто, можна сказати, що якщо індивід хоче стати лідером якої-небудь групи, то для початку він повинен навчитися бути просто її членом. В цьому і полягає подвійність феномена конформізму - людина, маючи свої власні думки на кожен рахунок, свої бажання і прагнення, повинен зіставляти їх з думкою групи, а в більшості випадків і міняти їх, щоб потім добитися поставлених перед собою цілей.

Даний спір про дві сторони конформізму ведеться вже не одне десятиліття. Деякі вважають, що бути “конформістом” низько для людини, негідним для його буття. Але якщо ми подивимося на світ навколо нас, то ми побачимо, що цей феномен охопив практично все: ми бачимо його прояв в моді, музиці, кінематографі, літературі, спорті, політиці і т.д. І розбиратися в полярності даного феномена, мені здається безглуздим, тому що не можна однозначно відповісти на питання “добре” або “погано” бути конформістом.[5;c.50] Конформізм присутній в житті кожної людини, навіть в поведінці тих людей, які про це навіть не здогадуються або зовсім заперечують вплив конформізму на їхнє життя. З усього мною вище написаного , стає ясно, що феномен конформізму завжди пов'язаний з групою, а саме з тим, як група може впливати на певного індивіда.[8;c.239] Якщо людина погоджується з думкою більшості, тобто підтримує групу з її позицією, то він, як правило, отримує схвалення і підтримку даної групи. Але не кожна людина пригнічує свою позицію, деякі індивіди навпаки йдуть “проти течії” - вони відстоюють свою точку зору, і у відповідь на це отримують неприйняття, невдоволення і неприязнь з боку групи. Люди, які ведуть себе даними чином, називаються нонконформістами. Нонконформізм - прагнення індивіда дотримуватися і відстоювати установки, думки, результати сприйняття, поведінку і так далі, прямо суперечать тим, які панують в даному суспільстві або групі . Нонконформісти потрібні групі, так як саме вони є генераторами ідей, новаторами в тій чи іншій справі. Саме вони вносять в життя групи ідеї, які спочатку нікому не подобаються, висміюються, але потім, приносять групі величезну користь. У своєму житті нонконформіст спочатку завжди стикається з неприязню, невдоволенням, а деколи і ненавистю, але часто за цим слід захват, похвала і шанування. Так влаштований наш світ: людині легше бути конформістом, ніж доносити свою точку зору всім і кожному, адже це набагато складніше. Саме тому в нашому житті ми зустрічаємо так багато людей, піддаються тиску групи, і так мало нонконформістів[10]

1.2 Види та рівні конформізму

Аналізуючи феномен конформізму, слід сказати про його різновидах. В основному виділяють два види конформізму - зовнішній(публічний) і внутрішній(особистісний).

При зовнішній конформності думка групи приймається індивідом лише зовні, а на ділі він продовжує йому чинити опір. Вона являє собою демонстративне підпорядкування надв'язувану думку групи з метою заслужити схвалення або уникнути осуду, а можливо, і більш жорстких санкцій з боку входять до групи осіб.[7;c.113]

Зовнішній конформізм може називатися поступливістю. Люди поступаються вимогам оточуючих, придушуються думкою більшості. Мотивами прояви зовнішнього конформізму можуть слугувати різні обставини: деякі люди намагаються таким чином заробити заохочення і похвалу, а деякі, навпаки, не хочуть конфліктувати з оточуючими ,або владою, а іноді і просто намагаються уникнути покарання. Якщо ж людина поступається у відповідь на наказ, то це вже можна назвати підпорядкуванням, а не поступливістю. [2;c.136]

Однак є й такі люди, які починають щиро вірити в те, що нав'язує їм група. У них дійсно змінюються думки, цілі та напрям їх діяльності. Така поведінка є проявом внутрішнього конформізму, або схвалення.

Внутрішня конформність (іноді саме це і називається справжнім конформізмом) виражається в тому, що індивід дійсно засвоює думку більшості. Це дійсне перетворення індивідуальних установок в результаті внутрішнього прийняття позиції оточуючих, оцінюваної як більш обґрунтована та об'єктивна, ніж власна точка зору. При всіх відмінностях обидві форми конформності близькі в тому, що служать специфічним способом вирішення усвідомленого конфлікту між особистим і домінуючим в групі думкою на користь останнього: залежність людини від групи змушує шукати справжнього або уявного згоди з нею, підлаштовувати свою поведінку під здаються чужими або незвичними еталони .[15;c.139]

Говорячи про зовнішній і внутрішній конформізм, варто згадати про типи соціального впливу, висунуті Г. Джерардом і М. Дойчем. Більшість оточуючих тиснуть на людину, практично наказуючи йому взяти ту або іншу позицію. Індивід при цьому міняє свою поведінку і демонструє групі, що він погодився з нею, хоча всередині він залишається при своїй думці. Як ми вже зрозуміли, саме це і є зовнішнім конформізмом. [21;c.89]

У дослідженнях конформності виявилася ще одна можлива позиція, яку виявилося доступним зафіксувати на експериментальному рівні. Це - позиція негативізму (нонконформізму). У даному випадку, коли група чинить тиск на індивіда, а він у всьому чинить опір цьому тиску, прагнучи, у що б то не стало, чинити всупереч позиції панівного більшості, за всяку ціну і в усіх випадках стверджувати протилежну точку зору

Тепер слід сказати про інших різновидах конформізму. В деяких джерелах, конформізм ділиться на пасивний і активний, а також на усвідомлений і бездумний.

Пасивний конформізм - в даному випадку підтримав чужої думки здійснюється під впливом інших людей. Людина піддається тиску з приводу прийняття якогось рішення і в кінцевому результаті приймає сторону більшості

Активний конформізм - виникає за бажанням самої людини: індивіду ніхто не оголошує і насильно не нав'язує якусь переважну позицію, але він сам намагається додумати яка вона повинна бути, і починає міняти себе в відповідно до атмосфери і знакам, які, як йому здається, він “бачить”.

Тепер слід перейти до розгляду конформізму за ознакою обдуманості.

Усвідомлений конформізм зустрічається вкрай рідко, і в основному така форма конформізму є раціоналізацією будь-якого негативного досвіду людини, який був отриманий раніше. Але в більшості випадків, конформізм - це бездумна згода людини з думкою групи, яка базується на страху стати “білою вороною” в суспільстві. [16;c.277]

Бездумний конформізм - до цієї категорії відносять всі види патології. Тому що в більшості випадків люди не бачать у своїх вчинках нічого такого. Їм здається, що підтримати це рішення є самою вірною дією. Дуже рідко за бездумного конформізму людина може перестати їм зловживати

Тепер слід сказати про рівні конформного поведінки. М.Шеріф і С.Аш. в ряді експериментів встановили різні рівні конформізму.

Перший рівень - це підпорядкування (вплив групи має зовнішній характер, тривалість конформної поведінки обмежується конкретною ситуацією) .

Другий рівень - підпорядкування на рівні оцінки. (існує в двох формах; людина може повністю чи частково уподібнювати себе іншим членам групи, або ж учасники взаємодії очікують один від одного певної поведінки, намагаючись виправдати ці взаємні очікування)

Третій рівень - це підпорядкування на рівні дії. Даний рівень проявляється тоді, коли людина усвідомлює неправильність думки групи, але через небажання вступати в конфлікти або через страх стати ізолянтом, погоджується з ним.

Описані вище види і рівні конформного поведінки, дозволяють нам більш детально зрозуміти, що з себе представляє досліджуваний нами феномен. Але тепер слід більш детально зупинитися на умовах, які передують виникненню конформного поведінки людини.[13;c.229]

1.3 Умови виникнення та прояви конформізму

Основними причинами виникнення конформізму можна назвати наступних два чинники: по-перше, людина змінює свою точку зору для того, щоб подобатися оточуючим його людям, а по-друге, індивід хоче вчиняти в більшості випадків правильно. Якщо ж більшість групи дотримується однієї і тієї ж позиції, значить, вона і є, на думку людини, найбільш вірною. Всі ми помічали, що є деякі люди, які постійно змінюють свою думку через оточуючих, а є, які завжди відстоюють свою точку зору. Отже, виникає питання, - від яких чинників залежить ступінь конформізму? Таких показників досить багато, але ми виділимо головні з них:

· Вік

За проведеними дослідженнями, конформізм у поведінці людей найчастіше проявляється в дитинстві, юнацтві і старості.

· Стать

Чоловіки менш конформні, ніж жінки. Але й не варто думати, що жінки набагато конформні за чоловіків. Почуття емпатії, підтримки, і співпереживання, більш властиві жінкам, і в зв'язку з цим зростає ступінь конформності у їх поведінці.[16;c.340]

· Психофізичний стан індивіда.

Якщо у людини погане самопочуття, відчуття втоми, психологічного стресу або дискомфорту, то все це може посилити ступінь конформності.

· Чисельність (розмір) групи.

Чим більше осіб в групі, у якій перебуває індивід, тим більше зростає ступінь його конформної поведінки. Також, прояв конформізму залежить не тільки від розміру групи, але і від її специфіки Наприклад, від види санкцій, що можуть застосовуються до індивіда за непокору груповим нормам і вимогам.

· Статус

Ну і, звичайно ж, не варто забувати про статусне положення людини, а також про рівень його інтелектуальних здібностей, і в цілому про індивідуально-психологічні особливості даної особи.[1;c.134]

Американський соціальний психолог Девід Майерс у 1997 році в своїй роботі “Соціальна психологія виділив наступні умови прояви конформності:

1. Ступінь конформності зростає, якщо людині треба буде розв'язати якесь складне завдання або він відчуває свою некомпетентність у цьому питання

2. Люді з нормальною або завищеною самооцінкою, набагато менше піддаються тиску групи, ніж індивіди із заниженою самооцінкою.

3. Конформність у поведінці людини підвищується, якщо члени групи є експертами у вирішенні даного питання , або якщо вони грають значну роль в житті людини, тобто є свого роду авторитетами

Також як і в попередній класифікації умов прояви конформізму, Д. Майерс виділяє чисельність групи. Якщо людина стикається з одностайною думкою трьох і більше людей, то ступінь конформізму підвищується.

У своїй роботі автор згадує ефект, відкритий в 1971 році Ірвіном Джанісом , а саме ефект “группомыслия”. цей ефект виникає тоді, коли група людей забуває про реальну проблему і починає піклуватися тільки про те, щоб всі члени дійшли спільної згодою.

Ще однією умовою, яку виділяє Д. Майерс, є згуртованість групи. Тобто, чим вище ступінь даного показника, тим більше тиску група зможе надавати на своїх членів. Також, якщо у людини, яка відстоює свою позицію, є союзник, то ступінь конформізму знижується. .[22;c.90]

Більш високий рівень конформізму в своїй поведінці, людина показує тоді, коли виступає перед великою аудиторією. Якщо людина, висловив свою думку публічно, то він буде її дотримуватися. Люди відчувають себе не комфортно, коли сильно відрізняються від оточуючих, але в той же час, нікому не хочеться бути “як усі”. Будучи членом якої-небудь групи, ми чіткіше усвідомлюємо свою відмінність від інших людей. Але перераховані вище умови можуть пригнічувати індивідуальність людини, і підвищувати ступінь конформності в його поведінці.

Тепер ми знаємо, від яких особистісних і ситуаційних чинників залежить ступінь прояву конформізму. Ці знання дозволяє нам зрозуміти, чому у одних людей конформізм проявляється часто, а в інших може проявлятися вкрай рідко. Тепер, щоб зрозуміти, як конформізм проявляється і виникає в реальному житті, слід звернутися до аналізу класичних досліджень даного феномену.[11]

1.4 Методи дослідження конформної поведінки

У теперішній час дослідження конформізму далеко вийшли за рамки простого опису експериментально отриманих фактів, займаючи проміжне положення на стику трьох наук: психології особистості, соціальної психології і соціології. Багато дослідників в дослідах Аша побачили відображення тих конфліктів і протиріч, які існують у відносинах між людьми в сучасному капіталістичному суспільстві. Вони виходять з певної концепції, згідно з якою суспільство поділяється на дві різко протилежні групи людей: конформістів і нонконформістів. Конформізм оголошується неминучим результатом розвитку суспільства. “Наше століття можна назвати століттям конформізму”, - заявляють Д. Креч, Р. Кратчфилд і Е. Баллечей.[3;c.60]

Звернемося тепер до викладу робіт “класичних” дослідників конформізму - Аша і Шериифа. Слід сказати, що результати досліджень по конформізму цікаві у багатьох відношеннях. Відзначимо насамперед, що зазначені дослідження шляхом порівняно чіткої методики експериментально показують той взагалі-то відомий і теоретично обґрунтований факт, що особистість людини, його вчинки, думки, оцінки, погляди істотно залежать від вчинків, думок, оцінок, поглядів інших людей.[18;c.361]

У 1951 році американський психолог Соломон Аш провів експеримент, який показав, який тиск чинить група на думку людини. Експеримент полягав у наступному. Групі студентів пропонувалося виконати одне нескладне завдання. Кожному зі студентів видавалися 2 картки, в праву і ліву руку, на яких були зображені відрізки. На одній картці, яка перебувала в правій руці, був намальований один еталонний відрізок, а на іншій картці в лівій руці, зображені три відрізка різної довжини (див.мал.1). причому лише один з цих трьох відрізків дорівнював по довжині відрізку еталонному, зображеному на іншій картці. Кожен студент повинен був визначити, який з відрізків на лівій картці, дорівнює відрізку на правій картці. Коли студенти виконували завдання індивідуально, то вони вірно знаходили однакові відрізки. Ця частина була першою серією експерименту

Весь же сенс експерименту переховувався в другій серії. С. Аш хотів виявити, як впливає група на думку людини методом “підставної групи”. Експериментатор заздалегідь підговорив всіх учасників експерименту, крім одного з них (“наївного суб'єкта”). Завербовані студенти повинні були при порівнянні відрізка правої картки з відрізками лівої картки давати невірну відповідь. Тобто “підставні” учасники експерименту показували на картках абсолютно різні по довжині відрізки, але визнавали їх однаковими. Після відповідей підставний групи, останнім відповідав “наївний суб'єкт”. І в цей момент, важливо було з'ясувати, чи залишиться індивід при своїй думці, або прийме позицію всієї групи, тобто піддасться її тиску.[12;c.171]

В результаті, при проведенні даного експерименту, 37% “наївних суб'єктів” піддалися впливу групи і також дали невірну відповідь, як і підставна частина учасників експерименту. Тобто, можна сказати, що більше однієї третини незалежних учасників продемонстрували в своєму поведінці прояв конформізму.

Після експерименту було проведено інтерв'ю, в якому “наївних суб'єктів” опитували, чому вони погодилися з завідомо неправдивої позицією групи, хоча в першій серії експерименту давали правильну відповідь. Випробовувані стверджували, що думка групи сильно тиснула на них і саме тому вони не змогли протистояти думку більшості.

Соломон Аш після декількох проб даного експерименту дійшов висновку, що випробувані демонстрували конформне поведінку тому, що хотіли, щоб група не відкинула їх і саме тому вони відповідали “як всі”. Результати даного експерименту вражають багатьох учених до цих пір. Адже в ньому, на випробовуваних не чинили ніякого зовнішнього впливу, їм не було запропоновано якісь винагороди за командну гру і командний дух, також не передбачалися жодні покарання за неправильні відповіді, але люди, не дивлячись на це, все одно не відстоювали свою точку зору, а погоджувалися з думкою більшості.[20]

Не менш важливим було дослідження Музафера Шерифа він на , на базі психологічної лабораторії Колумбійського університету, в 1935 р. провів дослідження, яке показало, як група впливає на думку індивіда. Шерифа дуже хвилювало питання, як поведе себе людина, в об'єктивно нестабільній ситуації, де відсутні будь-які орієнтири і межі. А тим більше, як поведе себе індивід при таких же умовах, але ще і при тиску на нього групи.[17;c.200]

Саме, щоб розібратися в даному питанні, він провів дослідження, суть якого була в наступному. Експеримент проводився в лабораторних умовах, а саме в темній кімнаті з екраном. Пацієнта заводили в дане приміщення, садили на стілець і давали йому таке завдання. Як тільки він залишався один в кімнаті, на екрані з'являвся точкове джерело світла, кілька секунд воно безладно рухалось, а потім зникало. Випробуваний повинен був сказати, на скільки сантиметрів змінилося положення точки яка світилась, порівняно з її первинною появою.

Експеримент складався з двох серій: в першій серії, випробуваний проходив його індивідуально і також в самоті приймав своє рішення і давав відповідь, а в другій серії троє випробовуваних мали дати одну узгоджену відповідь. У перший день, коли випробуваний був задіяний в експерименті один, він стверджував, що точка зрушила на 13 - 15 см. На другий же день, коли в кімнату були поміщені інші випробовувані, були висунуті наступні варіанти відповіді: перший випробуваний сказав, що точка зрушила на 2,5 см, другий 5 см, а наш випробуваний з першої серії так і залишився при своїй думці -15 см. На третій день всіх випробовуваних знову зібрали і їх думки вже трохи змінилися і стали ближчими один до одного: перший випробуваний - 3 см, другий 6 см і третій -7,5 см. І коли ж випробовуваних зібрали в третій раз, то їхня думка, з приводу зміщення світиться точки збіглися - всі вони назвали одне і те ж число.[4]

Даний феномен Музафер Шериф назвав аутокінетичним ефектом. Сенс його полягав в тому, що в результаті впливу групи (так як випробовувані після експеримент обговорювали між собою дану проблему), виникла групова норма, яку і прийняли всі випробовувані. Але, на жаль, дана норма не збігалася з реальною дійсністю, так як насправді точковий промінь світла на екрані не рухався. Даним експериментом, Шериф і його помічники прояснили, наскільки люди схильні до навіювань.

ВИСНОВОК ДО I РОЗДІЛУ

У цьому розділі ми розглянули теоретичні основи вивчення феномена конформізму. А саме, ми з'ясували, що це за феномен, розглянули його види та рівні, дізналися про умови, в яких він виникає і проявляється.

Також, на мою думку, не можна повністю вивчити феномен, не проаналізувавши його основні класичні дослідження. Саме тому у четвертому підпункті ми ознайомилися з визначними експериментами Музафера Шерифа і Соломона Аша. Після даних експериментів, безліч учнів і продовжувачів цієї наукової теми проводили і інші дослідження. Цим займався і С. Московічі, і Р. Крачфілда, і К. Дойч, а також безліч інших. Але саме експерименти Аша і Шерифа, привідкрили завісу невідомості про даний феномен. Саме на їх експериментах, ґрунтувалися інші дослідження. І саме тому ці експерименти ми висвітлили в даній роботі.

Така повна теоретична основа була дана для того, щоб при емпіричному вивченні даного феномена, не виникало жодних складнощів і труднощів. Як мені здається, для того, щоб приступати до експериментального вивчення конформізму, спочатку варто звернутися до витоків його виникнення і дізнатися всі грані, досліджуваного феномена. Саме це я і спробували зробити в цьому розділі.

Тепер же, представляємо увазі другу главу моєї роботи, а саме її експериментальну частину, присвячену емпіричному вивчення феномена конформної поведінки.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФОРМНОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО-ПЕДАГОГІЧОГО ФЕНОМЕНУ

2.1 Програма дослідження конформізму

При аналізі існуючих методик, які дозволяють вивчити феномен конформізму, я прийшла до висновку, що окремих тестів саме для вивчення даного феномена на даний момент поки не розроблено. але є деякі багатофакторні методики, однією зі сторін діагностики яких, як раз і є феномен конформізма. До таких методиками відноситься, наприклад, багатофакторний особистісний опитувальник Р. Б. Кеттелла, Морфологічний тест життєвих цінностей В.Ф. Сопова, Л.В. Картушина, Оптувальник впевненості у собі С.Рейзаса.

Але для нашого дослідження ми вибрали іншу методику, а саме “Методику діагностики міжособистісних відносин” Тімоті Лірі. Дана методика була обрана тому, що вона відповідає і допомагає вирішити завдання даної роботи, а саме з'ясувати проявляється феномен конформізму в житті людей, якщо так, то в якій мірі. також дана методика допоможе нам підтвердити або спростувати нашу експериментальну гіпотезу про те, що конформізм більш властивий молодим людям ніж людям середнього віку.

Дослідження було проведене у листопаді 2018 року. В ньому приймало участь 25 осіб віком від 19 до 26 років та 21 особа віком від 36 до 47 років.

Для проведення дослідження кожному випробуваному давався наступний матеріал: бланки з методикою Т. Лірі, бланк для відповідей, ручка.

Давалася така інструкція: „Перед Вами перелік ознак чи рис, за допомогою яких можна описати психологічний портрет кожної людини. Виберіть з цього набору ті, які Ви з повною впевненістю можете віднести до себе, й обведіть відповідні номери рис у реєстраційному бланку. Намагайтеся бути щирими і якомога об'єктивнішими”.

На кожному бланку, крім самих відповідей, випробовувані вказували свою стать і також вік. На основі отриманих даних, були виявлені загальні показники, які допомагають виявити, якою мірою проявляється конформізм у людей молодого віку і людей середнього віку, і чи проявляється він взагалі. Отримані нами дані оброблялися за допомогою ключа самої методики (див. додатки), а також за допомогою, математико - статистичних методів, а саме: проводилося порівняння результатів, підраховувалася процентне співвідношення і т.д. Тепер варто звернутися до аналізу всіх отриманих даних.

2.2 Результати дослідження конформізму та їх аналіз

Нами було проведено дослідження соціально-психологічного феномена - конформізму. Результати представлені в (Додатку 2) і на мал. 1, 2, 3. Звернемося до аналізу мал. 1.

мал.1

З мал.1 ми бачимо, що в нашому дослідженні, з 46 чоловік більшість людей віком від 36 до 47 років, але ця різниця не суттєва. Практично рівна кількість дозволить нам порівняти ступінь прояву конформізму у молодому та середньому віці. Тепер слід сказати про дані, які ми отримали при використанні методики Т. Лірі. Одним з факторів, що діагностуються в даній методиці, є п'ята тенденція (V) “поступливість-лагідність-пасивне підкорення”. І саме за даними, отриманими в цій графі, ми оцінювали ступінь прояву конформізму у випробовуваних. Підрахунок даних запровадився окремо для кожного випробуваного. Максимальна оцінка даного параметра - 16 балів, але вона диференційована на 4 ступені:

табл.1 Інтерпретація отриманих результатів за балами

Кількість балів

Ступінь враженості

Стиль поведінки

0 - 4

низький

Адаптивна поведінка

5 - 8

помірний

Адаптивна поведінка

9 - 12

високий

Екстремальна поведінка

13 - 16

екстремальний

Патологічна поведінка

Виходячи з даної таблиці інтерпретації результатів і таблиці отриманих первинних даних (див. Додаток 2), ми отримали наступні показники ступеня конформізму у випробовуваних.

мал.2

мал.3

Тому із мал.2 і мал.3 ми бачимо що кожній із груп притаманні як низький, середній та високі рівні.

У групи від 19 до 25 низький рівень зустрічався 12 разів, середній 7 разів та високий 2 рази. На противагу їм у групи від 36 до 47 показники низького рівня зустрічались 13 разів, середнього 6 разів та високого 1 раз.

Таким чином ми можемо підтвердити нашу гіпотезу, що конформна поведінка більш притаманна молодим людям. Тому що із групи молодих людей (21 людина) високий рівень зустрічається 2 рази та середній 7 разів.

При діагностиці їх результатів можна зустріти як низьку, так і помірну і навіть високу ступінь конформізму. Але варто сказати, що ні у кого і 46 випробовуваних не виявився екстремальний рівень прояву конформізму, тобто патологічна поведінка.

За отриманими даними, можна сказати, що практично всім випробовуваним з помірним і низьким рівнем конформізму властиві такі якості - скромність, покірливість, схильність підкорятися сильнішому в деяких ситуаціях, емоційна стриманість. А випробовувані з високим рівнем прояву конформізму більш сором'язливі, боязкі і схильні поступатися людям без урахування ситуації

Таким чином, з даних, отриманих нами в даному дослідженні, можна зробити висновок, що конформізм властивий практично всім випробуваним, незалежно від віку. Але якщо все ж таки розмежовувати результати згідно віковим категоріям то молодь завжди є в категорії ризику бути підверненої конформної поведінки. Тому що саме в цьому віці у людини формуються сталі смаки, доросла особистість, також не на високу рівні розвинута критичність. Молоді люди, зазвичай, йдуть за натовпом, вдягатися за модою, знають, що в тренді а що ні, наслідують зірок, щоб не бути викинутим на берег асоціальності. Або проявляють інший бік-нонконформізм, де вони активно намагаються бути не схожими на інших, мати своє “глибоке” бачення світу, та шукають таких же унікальних персон.

Тому в цілях запобігання конформної поведінки варто ознайомитись із рекомендаціями:

- необхідно якнайшвидше визначитися з цілями на життя (хоча б на 1 рік) і списком життєвих цінностей. Люди, що розуміють звідки і куди йдуть, найменше схильні до зовнішнього втручання в свідомість;

- відстоюйте ідеї, переконання і принципи моралі, навіть якщо вони йдуть “не в ногу з часом” і поглядами натовпу;

- будьте чесними і висловлюйте думку щиро, більш того, знайдіть щось розумне в протестах проти системи. Те, з чим ви можете погодитися і при цьому, не дозволяйте емоціям заволодіти розумом, витіснивши логіку і критичність;

- розвивайте впевненість у власних силах і тренуйте критичне мислення;

- вдосконалюйте красномовство і займайтеся ораторським мистецтвом;

- і якщо можливо у вас є діти, або молодші брати/сестри то не прагніть забороняти дитині все на світі. Інакше ви ризикуєте стати винуватцем того, що ваше дитя поняття не матиме про те, чого б він хотів особисто? Де його бажання, а де ваші?

Не слід вважати конформну поведінку чимось принизливим ,адже вона є нашою захисною реакцією на прояв відчуття самотності. Тому всі ми конформні, але в різних ступенях. І в кожному окремому вчинку потрібно розбиратись наскільки в даному випадку конформізм - це реальна група з відвертим злом, а наскільки - необхідний частковий компроміс в ім'я довгострокових цілей.

ВИСНОВКИ

конформізм психологія міжособистісний поведінка

Поведінка людини багатогранна та дивовижна. Часом на нього впливають абсолютно різні чинники. Одним з таких факторів і є конформізм. Група людей, та й в цілому суспільство, завжди впливає на індивіда. Людина може підкоритися їх правилам і жити конформістом, або піти проти натовпу і відстоювати свою позицію, тобто стати нонконформістом. Як нам здається, не можна однозначно назвати ту чи іншу позицію вірною. З одного боку, людина повинна відстоювати свою точку зору і зберегти своє “я”, але з іншого боку він не повинен бути “білою вороною” в суспільстві, не повинен стати вигнанцем для групи. Дане питання, кожна людина вирішує для себе сама. Три класичні експерименти показують, як соціальні психологи вивчали явище конформної поведінки і те, в якій мірі можуть бути конформними: це експерименти М.Шеріфа, С.Аша, С.Мілрама. У нашій же роботі, ми намагались прояснити інші питання про те, що ж таке конформізм, які теоретичні основи він під собою несе. Також конформізм був вивчений не тільки теоретично, але і практично, а саме було проведено дослідження ступінь конформізму по методики Т. Лірі “Діагностика міжособистісних відносин”. Завдяки проведеній нами роботі, ми вирішили поставлену перед нами мету, а саме ми вивчили конформізм, як соціально-психологічний феномен.

Також ми вирішили ряд наступних завдань:

1. Зробити оглядово-критичний аналіз проблеми конформізму та конформної поведінки у психологічній літературі;

2. Були розглянуті види і рівні конформізму;

3. Нами були проаналізовані умови виникнення та прояви феномена конформізму;

4. Також були вивчені класичні дослідження даного феномена, а саме експерименти С. Аша і М. Шерифа;

5. Розроблені рекомендації що до запобігання конформної поведінки;

6. І, нарешті, було проведено емпіричне дослідження, яке дозволило нам виявити ступінь прояву конформізму, а також провести порівняльний аналіз отриманих даних за віковою ознакою.

Також слід сказати, що експериментальна гіпотеза про те, що конформізм, як соціально-психологічний феномен, більш властивий людям молодого віку - підтвердилася.

При виконанні даної роботи, виникли труднощі з підбором матеріалу. А саме дуже невелика кількість інформації було знайдено про рівні та види конформізму. Також складнощі виникли і при виборі методики для емпіричного дослідження. Як виявилося, для вивчення даного феномена, до сих пір не існує окремої методики. А методик, у яких конформізм є одним з діагностованих факторів, ми знайшли кілька.

Важливо сказати, що феномен конформізму, дуже важливий в житті сучасної людини. Адже людина, як всі ми знаємо, істота біосоціальна, тобто вона не може існувати поза суспільством, а суспільство не може не впливати без індивіда. І щоб кожна людина знала, як на нього “тисне” суспільство, і як можна йому протистояти, при цьому не ставши вигнанцем. Слід розвивати цю дослідницьку тему у соціальній психології і вирішувати перераховані вище нами проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев B.C. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / В.С. Агеев. - М.: Феникс,2008. - 264с.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений / Г.М. Андреева. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 376 с.

3. Бэрон Р. Социальная психология группы / Р. Бэрон, Н. Керр. - СПб.: Питер, 2003. - 272с.

4. Влияние группы на личность. Конформизм. [Електронний ресурс] : Классические эксперименты по изучению конформизма М. Шерифа, С. Аша // - Режим доступу : https://studopedia.org/8-96650.html. - Назва з екрана.

5.Вольнова Л. М. Вплив схильності до конформізму на соціалізацію підлітків / Л. М. Вольнова / Соціалізація особистості : зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. А. Й. Капської]. Том ХХХ. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 50-59.

6.Енциклопедія сучасної України : [Електронний ресурс] // - Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3239. - Назва з екрана.

7. Зимбардо Ф.Социальное влияние / Ф. Зимбардо, М. Лайпе. - СПб.: Издательство “Баласс”, 2000. - 448 с.

8. Кондратьев М. Ю. Нонконформизм / М. Ю. Кондратьев, В.А. Ильин // Азбука социального психолога-практика. - Москва: Пер Сэ, 2007. - 464 с.

9. Конфомність, конформізм : [ Електронний ресурс] // Психологічна енциклопедія практичної психології - Режим доступу : http://psychologis.com.ua/konformnostzpt_konformizm.htm. - Назва з екрана.

10. Конформизм и нонконформизм : [Електронний ресурс] // - Режим доступу : http://www.grandars.ru/college/psihologiya/konformizm.html. - Назва з екрана.

11. Конформизм как социальный феномен : [Електронний ресурс] // - Режим доступу : https://cyberleninka.ru/article/n/konformizm-kak-sotsialnyy-fenomen. - Назва з екрана.

12. Копець Л. В. Класичні експерименти в психології / Л.В. Копець. - К.: Основа, 2010. - 327 с.

13. Корнєв М. Н. Соціальна психологія: Підручник для студ. вищ. навч. Закл / М.Н. Корнєв. - К.: Б.в., 1995. - 303 с.

14. Кричевский Р.Л. Психология малой групы / Р.Л. Кричевский, Е.М. Дубовская. - М.: Издательство МГУ, 1991. - 207с.

15. Москаленко В.В. Психологія соціального впливу: Навчальний посібник / В.В. Москаленко. - К. : Центр учбової літератури, 2007 - 448с.

16. Орбан-Лембрик, Л. Е. Соціальна психологія: У двох книгах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л.Е. Орбан-Лембрик. - К.: Либідь, 2004 - Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - 573с.

17. Пайнс Э. Практикум по социальной психологи / Э. Пайнс. - СПб.: Питер, 2001. - 462 с.

18. Петровский А.В. Социальная психология коллектива / А.В. Петровский, В,В. Шпалинский . - М.: Просвещение, 1978 - 592 с.

19.Циба В. Т. Системна соціальна психологія: Навчальний посібник / В.Т. Циба. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 327 с.

20. Эксперимент Аша о конформизме : [Електронний ресурс] // - Режим доступу : https://lesswrong.ru/. - Назва з екрана.

21. The theories in social psychology. By Morton Deutsch and Robert M. Krauss. New York: Basic Books, 1965

22. David Myers "Social Psychology", 7th ed., 2002

ДОДАТКИ

Додаток 1

Інструкція: „Перед Вами перелік ознак чи рис, за допомогою яких можна описати психологічний портрет кожної людини. Виберіть з цього набору ті, які Ви з повною впевненістю можете віднести до себе, й обведіть відповідні номери рис у реєстраційному бланку. Намагайтеся бути щирими і якомога об'єктивнішими".

Перелік рис

1. Здатний до співробітництва, до взаємодопомоги.

2. Упевнений у собі.

3. Має повагу інших.

4. Не терпить, щоби ним керували.

5. Відвертий, щирий.

6. Скаржник.

7. Часто користується допомогою інших.

8. Шукає схвалення.

9. Довірливий і намагається радувати інших.

10. Любить відповідальність.

11. Справляє враження значущості.

12. Має почуття гідності.

13. Підбадьорливий.

14. Вдячний.

15. Злий, жорстокий.

16. Хвалькуватий.

17. Корисливий.

18. Здатен визнати свою неправоту.

19. Деспотичний.

20. Вміє наполягати на своєму.

21. Великодушний, поблажливий до недоліків.

22. Начальницько-владний.

23. Намагається опікувати.

24. Здатен викликати захоплення.

25. Надає можливість іншим приймати рішення.

26. Усе пробачає.

27. Лагідний.

28. Може проявити байдужість.

29. Безкорисливий.

30. Любить давати поради.

31. Залежний, несамостійний.

32. Самовпевнений, наполегливий.

33. Очікує захоплення собою від кожного.

34. Часто сумує.

35. На нього важко справити враження.

36. Товариський, поступливий.

37. Відвертий, прямий.

38. Озлоблений.

39. Любить підкорятися.

40. Розпоряджається іншими.

41. Критичний до себе.

42. Щедрий.

43. Завжди люб'язний у спілкуванні.

44. Поступливий.

45. Сором'язливий.

46. Любить турбуватися про інших.

47. Думає тільки про себе.

48. Легко погоджується з іншими.

49. Відгукується, коли просять допомоги.

50. Вміє розпоряджатися, наказувати.

51. Часто розчаровується.

52. Невблаганний, але неупереджений.

53. Часто сердиться.

54. Критичний до інших.

55. Завжди дружелюбний.

56. Сноб (судить людей за рангом і достатком, а не за особистими якостями).

57. Іноді недовірливий.

58. Дуже шанує авторитети.

59. Ревнивий.

60. Любить „поплакатися".

61. Несміливий.

62. Образливий, прискіпливий.

63. Часто недружелюбний.

64. Владний.

65. Безініціативний.

66. Здатний бути суворим.

67. Делікатний.

68. Усім симпатизує.

69. Тямущий, практичний.

70. Сповнений надмірного співчуття.

71. Уважний і ласкавий.

72. Хитрий, обачливий.

73. Цінує думку оточення.

74. Гордовитий і самовдоволений.

75. Надміру довірливий.

76. Готовий довіритися кожному.

77. Легко соромиться.

78. Незалежний.

79. Егоїстичний.

80. Ніжний, м'якосердий.

81. Легко піддається впливу інших.

82. Поважний.

83. Справляє потрібне враження на оточення.

84. Добросердечний.

85. Охоче приймає поради.

86. Має талант керівника.

87. Легко потрапляє в халепу.

88. Довго пам'ятає образи.

89. Легко піддається впливу друзів.

90. Сповнений духу суперечності.

91. Псує людей надмірною добротою.

92. Занадто поблажливий до оточення.

93. Пихатий.

94. Прагне завоювати прихильність кожного.

95. Легко захоплюється, схильний до наслідування.

96. Охоче піклується.

97. З усіма погоджується.

98. Піклується про інших на шкоду собі

99. Дратівливий

100. Сором'язливий

101. Надміру готовий підкоритися.

102. Дружелюбний, доброзичливий

103. Добрий, вселяє впевненість

104. Холодний ,бездушний

105. Прагне до успіху

106. Нетерпимий до помилок інших

107. Прихильний до всіх без винятку

108. Суворий, проте справедливий

109. Усіх любить

110. Любить, щоб про нього піклувались

111. Майже ніколи нікому не заперечує

112. М'якотілий

113. Інші думають про нього доброзичливо

114. Впертий

115. Стійкий та крутий , де треба

116. Може бути щирим

117. Скромний

118. Здатний турбуватися про себе

119. Скептик

120. В'їдливий , насмішкуватий

121. Нав'язливий

122. Злопам'ятний

123. Любить змагатися

124. Намагається ужитися з іншими

125. Невпевнений у собі

126. Намагається розрадити кожного

127. Займається самобичуванням

128. Нечутливий, байдужий

Реєстраційний бланк

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

З0

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

61

62

63

64

65

66

67

68

69

70

71

72

73

74

75

76

77

78

79

80

81

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

97

98

99

100

101

102

103

104

105

106

107

108

109

110

111

112

113

114

115

116

117

118

119

120

121

122

123

124

125

126

127

128

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз конформізму суспільства у творчості Д. Тербера. Експериментальне спостереження Стенлі Шехтера за соціально-психологічною поведінкою людей. Прояви конформізму на прикладі вибуху космічного корабля "Челенджер". Експерименти Еша та їх значення.

    реферат [29,7 K], добавлен 17.07.2010

  • Психолого-педагогічні особливості підліткового та юнацького віку. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків і юнаків. Діагностико-корекційний комплекс методів роботи з батьками. Анкетування та тестові завдання з психології.

    реферат [48,9 K], добавлен 14.05.2009

  • Використання методу соціометрії і проектної методики "Що мені подобається в школі?" для вивчення міжособистісних відносин в малій групі. Визначення характерних особливостей і оптимізації міжособових стосунків. Методичні поради вчителю щодо виховання.

    реферат [119,0 K], добавлен 05.03.2014

  • Проблема особистості в соціальній психології. Спрямованість особистості та структура міжособистісних відносин. Взаємодія в групі. Соціальна роль та поняття соціометричного статусу. Характеристика методів і груп випробуваних, результати дослідження.

    курсовая работа [59,4 K], добавлен 15.01.2011

  • Аналіз наукової літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів. Особливості конфліктної ситуації як динамічної складової конфлікту. Стилі поведінки в конфлікті. Рекомендації щодо вибору оптимального стилю поведінки у міжособистісному конфлікті.

    курсовая работа [848,8 K], добавлен 22.04.2014

  • Соціальна психологія та проблеми етнічних конфліктів і забобонів у США. Дослідження і розробка причин групових расових конфліктів. Аргументи на користь соціологічного та особистісного підходу. Поняття конформізму та характеристика його основних типів.

    реферат [27,9 K], добавлен 23.06.2010

  • Проблема міжособистих відносин. Формування людської психіки, її розвиток і становлення розумної, культурної поведінки. Вплив міжособистісних відносин на формування колективу. Діагностика тенденцій поведінки в реальній групі та представлень про себе.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 21.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.