Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Без спілкування особистість не може повноцінно розвиватися.

Дослідити утворення товариств людей

Знати, як в них налагоджується взаємодія і виробляються соціальні норми поведінки

Розрізняти чи справжня людина, якщо вона ховається за анонімністю

Спілкуючись в соц.мережах кожен може створювати собі той чи інший образ, здатний до обману, тому важко зрозуміти хто щирий і є собою.

Висловлювати свої думки

Особисто для себе

Розширювати свій кругозір

Особисто для себе

Зацікавити співрозмовника

Для роботи

Підтримувати діалогову розмову зі співрозмовником

Для себе та для роботи

Розвиватись в своєму напрямку

Для роботи

Дізнаватись новини у всьому світі, пов'язані з професією

Для всебічного розвитку

Краще вміти скачувати потрібні книги

Щоб більше знати

Навики спілкування з людьми різних сфер та соціальних статусів

Для того щоб застосовувати це у своїй кар'єрі

Створювати громадські організації

Для того щоб об'єднувати однодумців ,та вирішувати питання екологічного характеру у межах своїх повноважень

Розміщувати на певних сайтах акції та реклами

Для того щоб пропагандувати для населення екологічні цілі

Розміщувати у соціальних мережах статті

Для того щоб інформувати населення щодо екологічних проблем та способів їх вирішення..

Створювати конференції (обговорення проблем екології)

Для того щоб знайти оптимальні та альтернативні рішення у вирішенні цих проблем.

Психологічна допомога співрозмовнику

Допомога людині, якій потрібна допомога в тій чи іншій проблемі (проблема комунікативності)

Проведення опитувань

Навчитися добре проводити опитування. Отримувати плідні відповіді.

Набуття професійного досвіду

Вдосконалення себе, як психолога.

Вміння спілкуватися

Знаходити спільні теми для розмов, покращення рівня комунікації.

Краще розуміти людей,з якими спілкуюся в соціальних мережах,та підтримувати їх коли це необхідно

В наш час люди більше спілкуються через соціальні мережі а не наживо,то іноді з деякими людьми можна встановити контакт тільки через соціальні мережі та якщо щось в них буде не так,то допомогти їм у цьому,підтримати словами.

Користуватися різними документами

Документи важлива складова моєї професіної діяльності

Питати поради у моїх колег

Професійний обмін інформацією дуже важливий.

Шукати наукові статті

В мене немає достатньо досвіду.

Кількість виділених бажаних вмінь коливається від 1 до 5, у середньому 4-3. Користуючись соціальною мережею, такі користувачі чітко усвідомлюють свої цілі професійного розвитку, мають конкретну мету.

3.3 Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Основне завдання аналізу - визначити широту та конкретність діяльностей та умінь, виділених досліджуваним. Кількість умінь, якими студенти володіють коливається від 2 до 7. За ступенем важливості більшість умінь були оцінені від 6-10 балів. Таким чином, можна припустити, що досліджувані називали найважливіші для них види діяльності. Найчастіше у діяльнісному компоненті зустрічаються уміння та операції пов'язані зі швидким пошуком потрібної, цікавої інформації та швидким набором тексту на клавіатурі. Порівняно трохи менше зустрічається уміння зацікавити та підтримувати діалогову розмову зі співбесідником. Для кожної спеціальності, на якій навчаються студенти, характерна спеціалізація на тих уміннях з якими пов'язана їх навчальна та майбутня професійна діяльність. Так, наприклад, для студентів спеціальності «Менеджмент міжнародного туризму» характерне виокремлення таких умінь як «популяризація туристичної діяльності серед потенційних клієнтів», «обговорення питань, що стосуються сфери туризму», «знаходити нових потенційних туристів» і тд. Студенти соціально-психологічних спеціальностей в основному виокремлюють уміння пов'язані із спілкуванням зі співбесідником, емпатією, підтримкою, умінням підтримувати діалогову розмову, умінням швидко знаходити необхідну інформацію

На Рис.3 зображена динаміка реєстрації досліджуваних користувачів у соціальній мережі «Вконтакте». Загалом користувачі почали реєструватися у мережі починаючи з 2007 року та продовжують користуватися до цього часу. Найбільша кількість зареєстрованих була у 2009 році.



Користувачі, які зареєструвалися у 2007, 2008, 2009 роках у середньому виділяють порівняно більше умінь (3-4 уміння), оцінюють вміння критичніше, чітко усвідомлюють, які вміння необхідно розвивати і для чого це потрібно, також виокремленні уміння мають більш професійний характер. Такі користувачі виокремлюють порівняно більше умінь, які у подальшому вони хочуть розвинути у собі. Користувачі, які користуються мережею незначний період виділяють лише 1-2 уміння, які менше пов'язані з професійною діяльністю, мають більш узагальнений характер. Вони визначають менше здібностей, які хотіли б розвинути, та не чітко усвідомлюють мету свого перебування у соціальних мережах. Для таких користувачів на перший план виступають розваги а не розвиток професійних умінь.

Прогностичному компоненту, що стосується що стосується рефлексії професійних умінь користувачів зі значним та не значним досвідом користування відповідають такі особливості: 1) конкретні дії, якими хотіли б оволодіти досліджувані («навчитись визначати настрій співрозмовника», «вміти знаходити цікаві методики», «підтримувати діалог», «друкувати», «швидше друкувати на іноземній мові»), 2) узагальнені дії («спілкування», «професійність мовлення і змістовність», «дослухатися до інших», 3) особистісні характеристики («набуття досвіду», «розширювати свій кругозір», «розвиватись в своєму напрямку»).



ВИСНОВОК

Аналіз отриманих результатів, свідчить про те, що поставлені завдання виконано, а гіпотеза підтвердженою отриманими результатами. Користувачі, які користуються соціальними мережами тривалий період, рефлексують більше професійних вмінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами менш тривалий період. Користувачі, які мають значний досвід користування соцмережами у середньому виділяють порівняно більше умінь (3-4 уміння), оцінюють їх критичніше, чітко усвідомлюють, які здібності необхідно розвивати і для чого це потрібно, також виокремленні уміння мають більш професійний характер. Такі користувачі виокремлюють порівняно більше умінь, які у подальшому вони хочуть розвинути у собі. Користувачі, які користуються мережею незначний період виділяють лише 1-2 уміння, які менше пов'язані з професійною діяльністю, мають більш узагальнений характер. Вони визначають менше здібностей, які хотіли б розвинути, та не чітко усвідомлюють мету свого перебування у соціальних мережах. Для таких користувачів на перший план виступають розваги а не розвиток професійних умінь.

Узагальнення результатів дає підстави для таких висновків:

1. Попри розмаїття підходів у вивченні рефлексії, ця якість є універсальною та професійно важливою, і детермінує будь-яку діяльність. У формуванні та функціонуванні рефлексивної діяльності беруть участь різні психічні процеси. Унікальність рефлексії полягає в тому, що, будучи результатом інтеграції інших психічних утворень, рефлексивна діяльність одночасно може обертатися і на себе, і на інші її ж визначальні психічні процеси задля їх аналізу, контролю і регуляції. Рефлексія дозволяє зробити процес самопізнання власних професійних умінь більш цілеспрямованим і усвідомленим.

2. Рефлексія є властивістю, що дозволяє психіці диференціювати, виділити і зафіксувати в самій собі ті або інші сторони своєї якісної визначеності; і потім репрезентувати їх як свої власні властивості. Рефлексія може бути професійно важливою якістю діяльності, дозволяючи усвідомлено породжувати, розвивати в собі так звані «сильні» якості і ігнорувати прояви «небажаних» для себе властивостей, тим самим формуючи неповторний і своєрідний індивідуальний стиль діяльності.

3. Розвиток рефлексії у студентів у процесі їх навчання має важливе значення для їх подальшої кар'єри і професійної адаптації. Для розвитку здібностей, і, особливо творчих здібностей, важливим є процес усвідомлення суб'єктом окремих умінь, дій та операцій, усвідомлення цінності діяльності, яке відбувається через оцінку референтних осіб Не менш важливою є рефлексія людиною власних особистісних якостей, які розвиваються в процесі розвитку здібностей.

4. Встановлено, що соціальні мережі є середовищем для розвитку професійних вмінь. Доказом цього є результати проведеного дослідження зі студентами різних спеціальностей. Для кожної спеціальності, на якій навчаються студенти, характерна спеціалізація на тих уміннях з якими пов'язана їх навчальна та майбутня професійна діяльність.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Алексеев Н. Г., Ладепко И. С. Направления изучения рефлексии / Н.Г. Алексеев, И.Н. Семенов // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. -Новосибирск, 1987.-С. 3-13.

2Абульханова К.А., Васин Н.В., Лаптев Л.Г., Сластенина В.А. Психология и педагогика. Учебное пособие.- М.: Совершенство, 2008. - С. 136 - 165, 231 - 241.

3.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб. Питер. 2001.- С. 187 - 265.

4. Большая советская энциклопедия. - М., 1975. - Т. 22. Бажанов В.А. Рефлексия в современном науковедении // Рефлексивные процессы и управление. №2, том 2, 2010. С.73-89.

5.Блонский П. П. Избранные психологические произведения. М., 1964. - С. 168 - 188.

6.Варій М. Й. Загальна психологія/В 18 М.Й. Варій - [3-тє вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - C. 564-569.

7. Волынин Б.М. , Ушаков Д.Н.. Толковый словарь русского языка . - М., 1939. - Т. 3.

8.Выготский Л. С. Из записных книжек Л.С. Выготского // Вестн. МГУ. Сер. XIV. Психология. 1977. № 2. С. 89-95.

9.Гегель. Феноменология Духа. СПб., 1913.- C.-149 - 190.

10.Джига Н. Д. Рефлексия и образование / Н. Д. Джига // Высшее образование сегодня. - № 7. - 2009. - С. 38-43.

11.Зак А.З. Проблемы психологического изучения рефлексии / А.З. Зак // Исследование речи-мысли и рефлексии. Психология. - Вып. 10. - Алма-Ата, 1979. - С.412-415.

12.Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В.Карпов // Психологический журнал. - 2003. Т. 24. №5. - С. 45 - 56.

13.Карпов А.В. Психология метакогнитивных процессов личности / А.В.Карпов, И.М.Скитяева. - М.: ИП РАН, 2009. - С. 98 - 133.

14.Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / Анатолий Викторович Карпов. - М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. - C. 395-404.

15.Карпов А. В., Скитяева И. М. Психология рефлексии. М.: ИП РАН, 2002. - 304 с.

16.Ладенко И.С., Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Философские и психологические проблемы рефлексии. Новосибирск: НГУ,1991.- С.20 - 284.

17.Метаева В.А. Развитие профессиональной рефлексии в последипломном образовании: методология, теория, практика // В.А.Метаева. - М.: Наука, 2010. - С. 23 - 56, 70 - 108.

18.Моляко В.О., Музика О.Л. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджен. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - С. 130-136.

19.Маркова А.К. Психология профессионализма. М., 1996. - С. 55- 120.

20.Поваренков Ю.П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Ю.П.Поваренков. - М.: УРАО, 2002. - C. 160-167.

21. Пономарев Я. А., Семенов И. Н., Степанов С. Ю. и др. Психолого-педагогические аспекты развития творчества и рефлекси. - М.: МФО: ИФ АН СССР, 1988.- C. 23-28.

22.Проблемы рефлексии: современные комплексные исследования. Новосибирск, 1987.

23.Пиаже Ж. Избранные психологические труды. -М., 1969. C. 145 - 234.

24.Рослякова Н.И. Рефлексия как компонент профессиональной индивидуальности// Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология.- 2008. - №5. - С. 20 - 45.

25.Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание / С.Л. Рубинштейн. - М.,1957. - C.124-127.

26.Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л.Рубинштейн // Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - С. 347 - 348.

27.Семенов И. Н. Развитие проблематики рефлексии и ее изучение на факультете психологии Высшей школы экономики // Психология: Журн. Высш. шк. экономики. - 2010. - № 3. - C. 22-24.

28.Семенов И. Н., Степанов С. Ю. Психология рефлекси : проблемы исследования / И. Н. Семенов, С. Ю. Степанов // Вопросы психологи. - 1985. - № 3. - С. 75-81.

29.Сеченов И.М. Избранные произведения. Том 1. М.: АН СССР, 1952. С. 250 - 300.

30.Український Я. І., Штопало Н. Я. Рефлексія як засіб саморозвитку особистості // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1999. - Випуск 7. - С. 24 - 27.

31.Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М. А. Холодная. - М. - Томск : Барс, 1997. - C. 287-290.

32.Хуторський А. В. Ключові компетенції та освітні стандарти / А. В. Хуторський // Інтернет-журнал «Ейдос», 2002. - C. 22-30.

33.Цветкова Н.А. Профессиональное самоопределение на разных этапах становления профессионала: дис. … канд. психол. наук / Н.А.Цветкова. - Ярославль, 2010. - С. 53 - 93.

34.Щедровицкий Г.П. Коммуникация, деятельность, рефлексия / Г.П. Щедровицкий // Исследование речемыслительной деятельности. - Алма-Ата, 1974. - С. 12-28.

35.Щедровицкий Г.П. Идея рефлексии в самых общих чертах / Г.П. Щедровицкий // Модели рефлексии. Новосибирск, 1995. - С. 327-329.



ДОДАТОК

Рік реєстрації	Тривалість користування (років)	Кількість досліджуваних
2011 р.	2	23%
2010 р.	3	11.5%
2009 р.	4	42.3%
2008 р.	5	19.2%
2009 р.	6	2%



Бланк дослідження динаміки рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Прізвище та ім'я: Звєрєва Ірина

Вік: 19

Спеціальність: Психолог

Дата реєстрації у соціальній(их) мережі(ах): 2009

Якими професійними уміннями Ви володієте, користуючись соціальними мережами?	Оцініть наскільки для Вас важливе кожне з цих умінь (оцінка від 0 - 10).
Наприклад, підтримувати діалогову розмову зі співрозмовником										10
Швидко друкувати текст								8
Швидко давати відповідь на запитання співрозмовника									9
Яких професійних умінь Ви хотіли б набути чи розвинути, користуючись соціальними мережами?	Для чого (з якої причини) Ви хотіли б навчитися цьому?
Вдало вести розмову із співбесідником	Щоб в діалозі з клієнтом, як найбільше дізнатися причини проблеми клієнта

Размещено на Allbest.ru