Особливості відповідальності та мотивації досягнення успіху працівників МНС

6. Мотивація досягнення може бути визначена як спроба збільшити або зберегти максимально високими здібності людини до всіх видів діяльності, до яких можуть бути застосовані критерії успішності і де виконання цієї діяльності може привести або до успіху, або до невдачі. Мотивація досягнення направлена на певний кінцевий результат, що отримується завдяки власним особливостям людини, а саме: на досягнення успіху або уникнення невдачі.

7. Причини успіхів і невдач можна оцінювати по параметру локалізації. Цей параметр характеризує те, в чому людина убачає причини своїх успіхів і невдач: у самому собі або в незалежних від нього обставинах, що склалися.

8. Локус контролю - це показник відповідальності людини: інфернальний локус контролю співвідноситься з відповідальністю, а екстернальний локус контролю співвідноситься з відсутністю відповідальності, як особової характеристики.

2. Особливості відповідальності та мотивації досягнення успіху працівників МНС

2.1 Організація та методи дослідження

мотивація відповідальність успіх працівник

Дослідження по виявленню особливостей відповідальності та мотивації досягнення успіху працівників МНС проводилося на базі 9-ПДПЧ та 27-ПДПЧ Київського районного відділу Головного управління МНС України в Харківській області. Загальна кількість досліджуваних становила 63 особи.

Відповідно об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження були використані такі методики:

1. Методика «Рівень суб'єктивного контролю» (РСК)

Дана експериментально - психологічна методика дозволяє порівняно швидко та ефективно оцінити сформований у досліджуваного рівень суб'єктивного контролю над різноманітним життєвими ситуаціями.

Найбільшого поширення в нашій країні набула методика РСК (рівень суб'єктивного контролю), авторами якої являються Е.Ф. Бажін, Е.А. Голинкіна, Л.М. Еткинд. У основі даної методики лежить концепція локусу контролю Дж. Роттера. Проте у Роттера локус контролю вважається за універсальний по відношенню до будь-яких типів ситуацій: локус контролю однаковий і у сфері досягнень, і у сфері невдач. При розробці методики РСК автори виходили з того, що інколи можливі не лише однонаправлені поєднання локусу контролю в різних але типові ситуаціях. Це положення має і емпіричні підтвердження. У зв'язку з цим розробники тесту запропонували виділити в методиці діагностики локусу контролю субшкали: контроль в ситуаціях досягнення, в ситуаціях невдачі, в області виробничих і сімейних стосунків, в області здоров'я.

Такий підхід в цілому представляється виправданим. Не виправданим же є категоричне твердження, яке роблять не лише ці, але і інші автори про те, що американська психологія особи, американська традиція дослідження локусу контролю ґрунтується на уявленні про його універсальність. Це підтвердження було б справедливим, якщо його відносити до самого Дж. Роттеру. Воно навіть було б справедливим і в більш загальному сенсі, але лише спожите в минулій формі. Дійсно, і у Дж. Роттера, і в американській психології 1960-70-х років локус контролю здебільше розглядувався як універсальна, трансситуативна характеристика. Проте в даний час вже не рідкістю є дослідження локусу контролю в ситуаціях досягнення або невдач, в області професійної або учбової діяльності і так далі.

Існують й інші варіанти шкали Роттера: «Тест-опитувальник суб'єктивної локалізації контролю» (СЛК) С.Р. Пантелєєва й В.В. Столина, «Опитувальник суб'єктивного контролю» (ОСК) О.А. Осницкого і Ю.С. Жуйкова і варіант шкали IPC И.М. Кондакова й М.Н. Нилопец Е.Г. Ксенофонтова представила нову версію методики «Рівень суб'єктивного контролю» для дорослих за назвою «Локус контролю».

Не дивлячись на значущість ситуативного моменту, локус контролю є інтегральною і достатньо загальною особовою характеристикою. Виділення в концептуальному плані різних областей прояву локусу контролю, а в методичному плану - різних субшкал, очевидно, доцільно. Проте зайве дроблення навряд чи обґрунтоване, оскільки воно вихолощує саму концептуальну ідею локусу контролю і знижує практичний потенціал цього поняття. Можливо, ситуативна домінанта в дослідженні відповідальності і можлива, але це буде вже інша теоретична концепція. І для неї треба шукати іншу назву, відмінну від концепції локусу контролю.

За допомогою цього опитувальника можна оцінити рівень суб'єктивного контролю над різноманітними ситуаціями, інакше кажучи, визначити ступінь відповідальності людини за свої вчинки й своє життя. Люди розрізняються по тому, як вони пояснюють причини значимих для себе подій і де локалізують контроль над ними. Можливі два полярних типи такої локалізації: екстернальний (зовнішній локус) і інтернальний (внутрішній локус). Перший тип проявляється, коли людина думає, що відбувається з ним не залежить від нього, а є результатом дії зовнішніх причин (наприклад, випадки або втручання інших людей). У другому випадку людину інтерпретує значимі події як результат своїх власних зусиль. Розглядаючи два полярних типи локалізації, варто пам'ятати, що для кожної людини характерний свій рівень суб'єктивного контролю над значимими ситуаціями. Локус же контролю конкретної особистості більш-менш універсальний стосовно різних типів подій, з якими їй доводиться зіштовхуватися, як у випадку удач, так й у випадку невдач.

У цілому людям з екстернальним локусом контролю більшою мірою властиве конформне й поступливе поводження, вони воліють працювати в групі, частіше пасивні, залежні, тривожні й не впевнені в собі. Люди з інтернальним локусом більше активні, незалежні, самостійні в роботі, вони частіше мають позитивну самооцінку, що пов'язане з вираженою впевненістю в собі й терпимістю до інших людей. Таким чином, ступінь інтернальності кожної людини пов'язана з його відношенням до свого розвитку й особистісного росту. Відзначається позитивна кореляція між інтернальністю й визначенням сенсу життя: чим більше суб'єкт вірить, що все в його житті залежить від його особистих зусиль і здатностей, тим частіше він знаходить у власному житті зміст і краще бачить її мети. Є підстави думати, що локус контролю впливає на багато аспектів поводження людини, відіграючи важливу роль у формуванні міжособистісних відносин й у способі розв'язання особистісних кризових ситуацій.

Можливо екстернальність зв'язується з поганою адаптацією тому, що люди здатні домогтися більшого в житті, якщо вони вірять, що можуть відповідати за свою долю. Екстернали сильніше піддані соціальному, груповому впливу, більше конформні. Інтернали більш незалежні, орієнтуються на власне Я. Інтернали, очевидно, більш впевнені у своїй здатності вирішувати проблеми чим екстернали, і тому незалежні від думки інших.

Автори повідомляють про високі показники надійності даного тесту. Валідність демонструється зв'язком шкал опитувальника з іншими особливостями особистості, які були виміряні з допомогою опитувальника «16 особистих факторів».

Опитувальник РСК складається з 40 пунктів. Існує два варіанта відповідей. При одному варіанті відповіді даються за 6-бальною шкалою: від -3 до +3. Причому відповідь «-3» означає повне неузгодження з пунктом шкали, а відповідь «-3» - повна згода. При іншому варіанті відповіді даються в традиційній для тестових опитувальників формі: «Так» - «Ні».

Опис шкал

Шкала загальної інтернальності (Іо). Високий показник за цією шкалою відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціями: інтернальний контроль, інтернальна особа. Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті є результат їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і, таким чином, вони почувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя в цілому. Узагальнення різних експериментальних даних дозволяє говорити про інтерналів як про більш упевнених в собі, спокійніших і доброзичливіших, популярніших порівняно з екстерналами. Їх відрізняє більш позитивна система стосунків до світу і велика усвідомленість сенсу і цілей життя. Низький показник за цією шкалою відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю: екстернальний контроль, екстернальна особа. Такі люди не бачать зв'язку між своїми діями і значущими для них подіями їх життя, не вважають себе за здатних контролювати їх розвиток. Вони вважають, що більшість подій їх життя є результатом випадку або дії інших людей. Узагальнення різних експериментальних даних дозволяє говорити про екстерналів як про людей з підвищеною тривожністю, стурбованістю. Їх відрізняє конформність, менша терпимість до інших і підвищена агресивність, менша популярність порівняно з інтерналами.

Шкала інтернальності в області досягнень (Ид). Високі показники за цією шкалою відповідають високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Такі люди вважають, що вони самі добилися всього того хорошого, що було і є в їх житті, і що вони здатні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому. Низькі показники по шкалі свідчать про те, що людина приписує свої успіхи, досягнення і радощі зовнішнім обставинам - везінню, щасливої долі або допомозі інших людей.

Школа інтернальності в області невдач (Ін). Високі показники за цією шкалою говорять про розвинене відчуття суб'єктивного контролю по відношенню до негативних подій і ситуацій, що виявляється в схильності звинувачувати самого себе в різноманітних неприємностях і стражданнях. Низькі показники свідчать про те, що людина схильна приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважати їх за результат невдачі.

Шкала інтернальності в області виробничих відношенні (Ів). Високі показники свідчать і тому, що людина вважає свої дії за важливий чинник організації особистої виробничої діяльності, відношеннях, що складаються, в колективі, свого просування і так далі Низькі указують на те, що людина схильна приписувати важливіше значення зовнішнім обставинам - керівництву, товаришам по роботі, везінню-невдачі.

Шкала інтернальності в області міжособових стосунків (Ім). Високі показники свідчать про те, що людина вважає саме себе за відповідального за побудову міжособових стосунків з тими, що оточують. Низькі указують на те, що людина схильна приписувати важливіше значення в цьому процесі обставинам, случаю або людям, що оточують його.

Шкала інтернальності відносно здоров'я і хвороби (Із). Високі показники свідчать про те, що людина рахує себе багато в чому відповідальним за своє здоров'я: якщо він хворий, то звинувачує в цьому себе і вважає, що одужання багато в чому залежить від його дій. Людина з низькими показниками за цією шкалою вважає хворобу і здоров'я за результат випадку і сподівається на те, що одужання прийде в результаті дій інших людей, перш за все лікарок.

Шкала інтернальності в сімейних стосунках (Іс). Високі показники означають, що людина вважає себе за відповідального за події, що відбуваються в його сімейному житті. Низькі вказують на те, що суб'єкт рахує не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, що виникають в його сім'ї [35].

2.2 Методика діагностики особистості на мотивацію успіху Т. Елерса

Опитувальник призначений для діагностики, виділеної Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості особистості на досягнення успіху. Особистості цього типу звичайно активні, ініціативні. Якщо зустрічаються перешкоди - шукають способи їхнього подолання. Продуктивність діяльності й ступінь її активності в меншому ступені залежать від зовнішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати своє майбутнє на більші проміжки часу. Воліють брати на себе середні по труднощам або ж злегка завищені, хоч і здійсненні зобов'язання. Ставлять перед собою реально досяжні цілі. Якщо ризикують, то ощадливо. Звичайно такі якості забезпечують сумарний успіх, істотно відмінний як від незначних досягнень при занижених зобов'язаннях, так і від випадкового везіння при завищених. У значній мірі (більш, ніж у протилежного типу) виражений ефект Зейгарник. Схильні до переоцінки своїх невдач у світлі досягнутих успіхів. При виконанні завдань проблемного характеру, а також в умовах дефіциту часу результативність діяльності, як правило, поліпшується. Схильні до сприйняття й переживання часу як «цілеспрямованого й швидкого», а не безцільно поточного.

Стимульний матеріал являє собою 41 твердження, на які випробуваному необхідно дати один з 2 варіантів відповідей «так» або «ні». Тест ставиться до моношкальних методик. Ступінь виразності мотивації до успіху оцінюється кількістю балів, що збігаються із ключем:

· від 1 до 10 балів: низька мотивація до успіху;

· від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації;

· від 17 до 20 балів: помірковано високий рівень мотивації;

· понад 21 бал: занадто високий рівень мотивації до успіху [52].

2.3 Експертна оцінка психологічних характеристик особистості

Відповідність особистісних характеристик змісту діяльності є неодмінною умовою успішного її здійснення. Особливо важлива така відповідність для видів діяльності з високим рівнем відповідальності. До таких, як відомо, відноситься діяльність працівника МНС. При рішенні питань формування кадрового резерву істотну допомогу можуть зробити результати, отримані на основі даної методики. Висновок про зазначену якість може бути зроблений на підставі оцінки психологічної характеристики особистості.

У бланку експертної оцінки представлені 9 психологічних характеристик особистості, які діагностуються по прояву в діяльності семи ознак кожної характеристики:

1. Визначеність - розкриває структуру інтересів до різних аспектів своєї діяльності.

2. Усвідомленість - усвідомлення цілей діяльності.

3. Цілеспрямованість - пріоритет мотивів діяльності.

4. Вибірковість - здатність глибоко й повно відбивати психологічні особливості колективу.

5. Тактовність - здатність дотримувати почуття міри й знаходити найкращу форму взаємин.

6. Дієвість - здатність захопити за собою людей, активізувати їхня діяльність, знайти найкращі засоби емоційно - вольових впливів і правильно вибрати момент їхнього застосування.

7. Вимогливість - здатність проявляти вимогливість у різних формах залежно від особливостей конкретної ситуації.

8. Критичність - здатність виявити й виразити значимі для діяльності відхилення від установлених норм.

9. Відповідальність - здатність брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності.

Психолог - дослідник визначає групу експертів. Група може бути представлена всім трудовим колективом, або окремими його представниками. Важливо, щоб експерти добре знали оцінюваного. Не обхідно дотримуватись однорідності групи експертів (експерти - підлеглі, експерти - керівники рівного з оцінюваним рангу, експерти - керівники більше високого рангу). Залежно від конкретних русловий дослідження або може проводитися на зборах експертів у якому - або приміщенні аудиторного типу, або психолог - дослідник зустрічається з кожним експертом індивідуально.

Експертам роз'ясняється, що зазначені в бланку експертної оцінки якості повинні бути оцінені ними до конкретної людини по п'ятибальній шкалі: найнижча оцінка - 1, найвища - 5. Експерти виступають анонімно й бланк експертної оцінки не підписують.

Обробка й аналіз результатів дослідження.

Після того як експерти виставили оцінки, психолог - дослідник повинен у бланках експертної оцінки підрахувати суму балів по кожній з дев'яти характеристик, потім підраховується середній бал по кожній характеристиці.

Якщо при обробці результатів виявиться, що максимальні й мінімальна експертні оцінки різко відрізняються від інших, то доцільно результати роботи цих експертів із загального підрахунку виключити Велика варіативність в оцінках експертів може свідчити про неоднорідність експертної групи, про різний рівень компетентності експертів [41].

Загальний середній бал оцінки дозволяє зробити висновок про рівень якостей, орієнтуючись на наступні показники:

2.4 Аналіз отриманих результатів

Для досягнення мети та завдань дипломного дослідження була розроблена програма виявлення особливостей відповідальності та мотивації досягнення успіху у працівників МНС України. Обробка та інтерпретація отриманих даних була зроблена на основі кількісної оцінки і якісного аналізу результатів дослідження.

Дослідження тривале 45 хвилин. Тести проводились в груповому варіанті. Неблагоприємні функціональні стани, недостатньо доброзичлива атмосфера тестування знижують результати прояву необхідних психологічних особливостей. Щоб уникнути факторів, наведених вище, було мінімізовано мотивацію досягнення і зорієнтовано досліджуваних на прояв своїх прихованих якостей. З цією метою, уникалось відкрите обговорення предметної спрямованості методик, тобто досліджуваним не повідомлялось про те, що тестується.

Кожному досліджуваному видавались бланки для фіксації відповідей. Приміщення, в якому проводились методики, було провітрене, чисте, добре освітлене, в ньому дотримувалась тиша. Перед початком тестування за методиками до відома тестованих доводились відповідні інструкції, що наведені в додатку В. Переконавшись, що діагностовані чітко зрозуміли, що від них вимагають як їм необхідно діяти під час тестувань, тестуючий пропонував, таким чином, розпочинати процес роботи з цими тестами.

Всі дані, отримані в ході дослідження, представлені в таблиці (додаток С), в котру зведені результати опитувальника «РСК», результати тесту на мотивацію досягнення успіху й результати методу експертної оцінки.

Для дослідження особливостей відповідальності у працівників МНС України використовувалися методика «Рівень суб'єктивного контролю» і метод експертних оцінок.

Результати дослідження за методикою «Рівень суб'єктивного контролю» підраховані за відповідним ключем. Кожен збіг із ключем розглядався як бал по шкалі загальної інтернальносі в такий же спосіб підраховувалися бали й по іншим субшкалам. Дані за цією методикою дозволяють визначити рівень інтернальності в різних сферах життєдіяльності особистості, основними й найбільше важливими для дійсного дослідження являються дані по шкалі загальної інтернальності й субшкалам інтернальності в області досягнень й в області невдач.

Таблиця 2.1. Загальні показники рівня суб'єктивного контролю за методикою «РСК» (%)

Аналізуючи результати проведеного дослідження серед працівників МНС України на визначення спрямованості інтернального та екстернального локусу контролю можна побачити (Таблиця 1.1.), що у групі досліджуваних виявлені як інтернальні, так і екстернальні спрямованості. Однак співвідношення інтерналів та екстерналів різне, було виявлено, що 60% співробітників мають інтернальну спрямованість відповідальності, так, як вони вказували на причини своєї поведінки, які виявляли в собі.

Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті є результат їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і, таким чином, вони почувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя в цілому. Узагальнення різних експериментальних даних дозволяє говорити про інтерналів як про більш упевнених в собі, спокійніших і доброзичливіших, популярніших порівняно з екстерналами. Їх відрізняє більш позитивна система стосунків до світу і велика усвідомленість сенсу і цілей життя.

Досліджувані у кількості 40% мають екстернальну спрямованість, так, як причини особистісної відповідальності шукали в інших людях, або в обставинах. Такі люди мало просліджують зв'язок між своїми діями і подіями свого життя. Вони не вважають себе здатними контролювати розвиток значимих подій у своєму житті і думають, що більшість з них є результатом випадкових подій чи дій інших людей. Таким людям дуже необхідні схвалення і підтримка, інакше вони працюють усе гірше.

Такі люди не бачать зв'язку між своїми діями і значущими для них подіями їх життя, не вважають себе за здатних контролювати їх розвиток. Вони вважають, що більшість подій їх життя є результатом випадку або дії інших людей. Узагальнення різних експериментальних даних дозволяє говорити про екстерналів як про людей з підвищеною тривожністю, стурбованістю. Їх відрізняє конформність, менша терпимість до інших і підвищена агресивність, менша популярність порівняно з інтерналами. нездатність управляти своїми справами, скидання відповідальності на зовнішні чинники, тобто екстернальність локуса контролю викликає, як правило, невротичні синдроми, відчуття пригніченості і стурбованості, знижуючи загальну задоволеність життя.

Таблиця 2.2. Загальні показники за шкалою загальної інтернальності (Іо) методики «РСК»

Представлені в таблиці 1.2. результати свідчать про те, що 35% досліджуваних мають високий показник по шкалі загальної інтернальності, що відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціями: інтернальний контроль, інтернальна особа. Вони вважають, що більшість важливих подій в їх житті є результат їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і, таким чином, вони почувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя в цілому. Вони упевнені в собі, спокійнішіі доброзичливіші, популярнішиі. Їх відрізняє позитивна система стосунків до світу і велика усвідомленість сенсу і цілей життя. Вони краще адаптовані до умов навколишнього середовища, вважають, що труднощі і більше активні, незалежні, самостійні в роботі, вони частіше мають позитивну самооцінку, що пов'язане з вираженою впевненістю в собі й терпимістю до інших людей. Ступінь інтернальності кожної людини пов'язаний з його відношенням до свого розвитку й особистісного росту. ЦІ люди вірять, що все в їх житті залежить від їх особистих зусиль і здатностей, вони знаходить у власному житті зміст і краще бачать його мети.

Лише 2% досліджуваних мають низький показник по шкалі загальної ітернальності, що свідчіть про екстернальний напрямок суб'єктивного контролю цих досліджуваних, це екстернальні особи. Такі люди не бачать зв'язку між своїми діями і значущими для них подіями їх життя, не вважають себе за здатних контролювати їх розвиток. Вони вважають, що більшість подій їх життя є результатом випадку або дії інших людей. Це люди з підвищеною тривожністю, стурбованістю. Їх відрізняє конформність, менша терпимість до інших і підвищена агресивність, менша популярність порівняно з інтерналами. Вони сильніше піддані соціальному, груповому впливу, більше конформні.

Таблиця 2.3. Середні показники за шкалами методики «РСК» (у стенах)

Хоча дані дозволяють визначити рівень інтернальності в різних сферах життя індивідуума, основними й найбільш важливими для дійсного дослідження є дані по шкалі загальної інтернальності й субшкалам інтернальності в області досягнень й в області невдач (Таблиця 1.3).

Високе значення у працівників МНС середнього по шкалі загальної інтернальності характеризується високим рівнем суб'єктивного контролю конкретної вибірки.

Найвищі показники у прівнників МНС в середньому по групі виявлені за шкалою інтернальності в області досягнень, що свідчить про високоий рівень суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями в групі досліджуваних. Такі люди вважають, що вони самі добилися всього того хорошого, що було і є в їх житті, і що вони здатні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому

Низькі показники за шкалою інтернальності в сімейних стосунках свідчать про те, що у середньому працівники МНС вважають не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, що виникають в його сім'ї.

Таблиця 2.4. Загальні показники за методом експертної оцінки рівня відповідальності (%)

За методом експертної оцінки відповідальності працівників МНС були отримані наступні результати (таблиця 2.4.): високий рівень відповідальності виявлений у 76% досліджуваних. Це дуже високий показник в цілому по групі, що свідчить про те, що більшість працівників мають здатність брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності.

22% мають середній рівень відповідальності и лише 2% досліджуваних тобто одна людина має низький рівень відповідальності. Для наочності дані за цією методикою представлені на графіку (додаток Е).

Таблиця 2.5. Загальні показники за методикою діагностики рівня мотивації досягнення успіху Т. Елерса (%)

Представлені в таблиці 2.5. результати свідчать про те, що 60% досліджуваних працівників МНС мають високий рівень мотивації досягнення успіху. Особистості цього типу звичайно активні, ініціативні. Якщо зустрічаються перешкоди - шукають способи їхнього подолання. Продуктивність діяльності й ступінь її активності в меншому ступені залежать від зовнішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати своє майбутнє на більші проміжки часу. При виконанні завдань проблемного характеру, а також в умовах дефіциту часу результативність діяльності, як правило, поліпшується. Воліють брати на себе середні по труднощам або ж злегка завищені, хоч і здійсненні зобов'язання. Ставлять перед собою реально досяжні цілі. Якщо ризикують, то ощадливо. Звичайно такі якості забезпечують сумарний успіх, істотно відмінний як від незначних досягнень при занижених зобов'язаннях, так і від випадкового везіння при завищених.

Як видно з таблиці 2.5 лише 5% досліджуваних працівників МНС мають низький рівень мотивації досягнення успіху, що свідчить про домінуючу мотивацію уникнення невдач, для них головне не допустити помилки, уникнути невдачі, навіть ціною сильної трансформації первинної, головної мети, її повного або часткового недосягнення. Особи з такою домінуючою мотивацією мають стійке намагання уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов'язаних з оцінкою результатів її діяльності іншими людьми.

Предметом даного дослідження є виявлення взаємозв'язку рівня мотивації досягнення успіху і особливостей локалізації суб'єктивного контролю у працівників МНС України. Для виявлення взаємозв'язку між рівнем мотивації досягнення успіху та особливостями локалізації суб'єктивного контролю у працівників МНС України використовувався кореляційний зв'язок Спірмена. Дані обробляли за допомогою статистичної комп'ютерної програми Statistika 5.0. У результаті даного дослідження був виявлений взаємозв'язок між локусом контролю і мотивацією досягнення успіху: рівень кореляції - 0,881445 (додаток D), що вказує на сильну пряму залежність між цими показниками.

Размещено на Allbest.ru