Розробка комплексу апаратних засобів для апаратно-студійного блоку телеканалу

Корпуса сучасних ПЕОМ виготовляються з пластмас (передня панель) і металу (верхня і бокові кришки і задня панель). При дотику до металевих частин корпусу ПЕОМ людина може потрапити під небезпечну для життя напругу, тому що середня точка мережного фільтра блоку живлення під'єднується до корпусу. Тому конструкцією ПЕОМ передбачене примусове електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих частин корпуса, що можуть виявитися під напругою. Для цього в ПЕОМ застосовується спеціальна мережева вилка з трьома контактами (два контакти служать для підключення живлення, а третій - для підключення до проводу занулення).

Корпуса дисплеїв і периферійних пристроїв виготовляються з неструмопровідних матеріалів, а живлення здійснюється через спеціальний кабель, що підключається до ПЕОМ, так щоб виключити ураження людини електричним струмом. Корпуса сучасних принтерів також виготовляються з пластмас, а конструкція кабелю живлення аналогічна кабелю ПЕОМ. Тому ураження струмом при дотику людини до корпусів принтера чи дисплея неможливе. Таким чином, устаткування апаратної виконане по класу 1 (ПУЕ).

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Однією з надзвичайних ситуацій, що може виникнути в даній технічній апаратній, може бути пожежа.

За ОНТП 24-86 приміщення апаратної відноситься до категорії "В" по пожежонебезпеці, оскільки в приміщенні є горючі і важко займисті речовини, такі як папір, дерев'яні меблі, матерія, електропроводка, пластикові корпуси обладнання. Джерелами спалаху в приміщенні можуть опинитися ЕОМ, пристрої електроживлення, периферійне устаткування.

До імовірних причин спалаху відносяться: наявність короткого замикання в ланцюгах; пробій ізоляції, що приводять до виникнення електричних іскор, порушення протипожежного режиму приміщення. Захист дерев'яних конструкцій досягається просоченням вогнезахисними хімічними препаратами, покриттям вогнезахисними фарбами. Для обмеження розповсюдження пожежі влаштовують протипожежні перешкоди: стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, вікна. Все це повинно бути виконано з матеріалів, що не згорають.

Необхідно передбачити безпечну евакуацію людей на випадок виникнення пожежі. У разі пожежі люди повинні покинути приміщення протягом мінімального часу. Число евакуаційних виходів з будівель, приміщень повинно складати не меншого двох.

Реалізовані наступні заходи пожежної безпеки. Організаційні: призначений відповідальний за пожежну безпеку приміщення, розроблений план евакуації людей і майна у разі пожежі, люди ознайомлені з правилами використання і розміщення первинних засобів пожежогасінні, ознайомлені з планом евакуації. Технічні заходи: у будівлі є автоматична комбінована система пожежної сигналізації (виходячи з висоти стелі (3 м) і площі приміщення (30 м2) у відповідності з нормами достатньо однієї сигналізації), у приміщенні висить один вуглекислий вогнегасник ОУ-8 за допомогою якого можна гасити загоряння різних матеріалів і установок напругою до 1000 В, у коридорі є один вогнегасник ОУ-8, у коридорі в спеціальній шафі є кран з гнучкими рукавами.

4.4 Розрахунок еквівалентного рівня шуму

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, струменеві принтери. Згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 рівень шуму на робочому місці повинен не перевищувати 50 дБА.

При наявності декількох джерел шуму еквівалентне значення шуму Lекв, дБА розраховують за наступною формулою:

де Li - рівень шуму i-го джерела (пристрою), дБА;

ti - час роботи i-го джерела (пристрою), год.;

Т - загальний час роботи, год.;

n - кількість джерел шуму даного типу.

Для даної лабораторії необхідні змінні складають:

загальний час роботи - робочий день, тобто Т=8 годин;

для фонового шуму (вентиляторів): L1=25 дБА, T1 = 8 год., n1=4;

для принтерів: L2=40 дБА, Т2=1 год., n2=2.

Підставляємо отримані величини у вищенаведену формулу, отримаємо:

Шум від цих джерел нерегулярний і його рівень не перевищує норму 50 дБА, тому немає необхідності в розробці комплексу заходів застереження, зниження та захисту від шуму.

ВИСНОВКИ

Результатом виконання даного дипломного проекту є розроблений комплекс апаратних засобів для студії телевізійних новин.

Проектування комплексу включило розроблення відеотракту, звукового тракту та тракту синхронізації АСБ студії, розрахунок необхідного часу реверберації, розрахунок основного і вибір додаткового фонду звукопоглинання та звукоізоляції студії телевізійних новин.

Джерелами відео- та звукових даних для підготовки новин відповідно до розробленого проекту є сигнали, отримані з супутнику, матеріали, записані на відеокасету, та матеріали з архіву. Тому в структурі АСБ студії передбачено наявність апаратної супутникового зв'язку, апаратних відеомонтажу (технічних апаратних) та апаратної відцифрування.

Для розробки відеотракту АСБ студії телевізійних новин використано відеомікшерний пульт Guramex, 6 студійних камер Sony, студійний телесуфлер, 2 цифрових відеомагнітофони PANASONIC, 22 контрольних монітори JVC.

Для розробки звукового тракту АСБ студії телевізійних новин використано звуковий мікшерний пульт Yamaha, активну студійну моніторну систему Yamaha MSP-5.

Для розробки тракту синхронізації АСБ студії телевізійних новин використано 2 генератори синхросигналів Varitime та блок автоматичного переходу на резервний синхрогенератор Varitime.

Для надійної роботи комплексу застосовано такі технологічні рішення:

- максимум можливих каналів прийому і обробки інформації за рахунок використання комутаторів відео- та звукових сигналів;

- багатоформатне обладнання (робота з аналоговими форматами PAL, SECAM та цифровими - MPEG-2);

- резервування ліній передачі та обладнання (використання резервного звукового мікшерного пульту, резервного синхрогенератору тощо);

- передбачено можливість швидкої перекомутації для використання обладнання студії в процесі підготовки новин.

Розроблений комплекс є модульно-нарощуваним, що дозволить в майбутньому збільшити кількість джерел відео- і звукового сигналу у разі розширення студії (наприклад, для випуску погоди) без внесення значних змін в структуру комплексу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. DK-Technologies PT5300: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.testequipmentdepot.com/philips/syncpatterngens/pt5300.htm?ganclickid=00049ba645b0c17d0ae0d98888925b7f#00034782?ref=gbasewww.625-net.ua.

2. AJ-SPX800 - камкодер Р2 2/3" 3IT-CCD: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.panasonic.ru.

3. GrassValley 8945EDA: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.grassvalley.com/search?q=GrassValley+8945EDA.

4. Video mixer GVM_2425: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://broadcast-equipment.biz/video-mixer-gvm2425-p-94.

5. Teleview TLW-LCD150: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dastore.ru/catalog/Videooborudovanie/telesuflery/teleview-tlw-lcd150.

6. BVP-E30 Camera System: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sony.ru/biz/content/id/1237477370244/section/produkt/product/bvpseries?preserveContext=true.

7. Panasonic shipping aj-sd965: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.panasonic.com/business/provideo/news/news04_049.asp.

8. Yamaha M7CL48: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.yamaha.com/ru/products/proaudio/mixers/digital-mixers.

9. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Апаратно-студійні комплекси телерадіомовлення”. О.П. Гребінь - К: Аверс, 2000.

10. Методичні вказівки до виконання організаційно-економічного розділу дипломних проектів з дисципліни “Економіка і організація виробництва”. Г.К. Яловий, В.П. Пашин, В.С. Сичов. - К.: НТУУ “КПІ”, 2003 - 99с.

11. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

12. СНіП 23-05-95. Естественное и искусственное освещение.

13. ДСТУ 12.1.005-88. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

14. ДНАОП 0.00-1.21-98. Электробезопасность.

15. ДНАОП 0.01-1.01-95. Правила пожежної безпеки в Україні

16. ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях.

17. Ковалгин Ю.А. Учебное пособие «Радиовещание и электроакустика» / Ю.А. Ковалгин. - М: Радио и связь,1989 - 311 с.

18. Державний стандарт України 3008-95: Документація. Звіти у сфері науки і техніки, структура і правила оформлення, Київ - 1995.

19. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: метод. Рекомендації з впровадження / уклали: Галевич О.К., Штогрин І.М. - Львів, 2008. - 20с.

Размещено на Allbest.ru