Стан та перспективи комунікацій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний Університет «Львівська Політехніка»

Кафедра АСУ

Реферат

з дисципліни: Цифрові мережі наступного покоління

на тему: «Стан та перспективи комунікацій в Україні»

Виконав:

студент гр. ІУСс-11

Левицький А.З.

Перевірив:

доцент кафедри АСУ

Обельовська К.М.

Львів-2012

Зміст

1. Вступ

2. Мобільний зв'язок

3. Відеотелефонія та відеоконференцзв'язок

4. Бездротові телекомунікаційні системи

5. Об'єднані комунікації в Україні. Стан та перспективи

6. Висновок

7. Список літератури

мобільний зв'язок відеотелефонія телекомунікаційний

1.Вступ

Одна зі стратегічних для будь-якої країни галузей - галузь телекомунікацій - відіграє величезну роль у збалансованому розвитку глобальної та регіональної економіки. Вона є з'єднувальною ланкою як промислової сфери, сфери послуг і споживачів, так і різних географічно розрізнених частин країни та економічних центрів. Стимулюючи людське спілкування за допомогою зв'язку, сучасні засоби телекомунікацій стають необхідною умовою для соціальної згуртованості та культурного розвитку всіх країн.

Вже зараз неймовірно збільшені потоки інформації - телефонні розмови, факсимільна інформація, електонна пошта, масиви даних та телебачення - показують, якою мірою світ стає ще більш залежним від засобів телекомунікацій, які змінюють бізнес, стиль життя, суспільство вцілому. Так, діти в Сінгапурі застосовуть пейджинг або стільниковий телефон для підтримання зв'язків з батьками, а аборигени Австралії продають свій живопис, використовуючи можливості відеоконференції, бразильські банки пропонують свої послуги в мережі Інтернет, а французькі домогосподарки радяться з телефонними компаніями у справі вибору слюсаря. Як бачимо, комунікаційні послуги стирають кордони між культурами, мовами та часом.

У багатьох країнах світу сектор послуг у наш час вже дає близько половини їх валового національного продукту, і ця тенденція не обмежується лише економічно розвинутими державами. В таких різних країнах, як наприклад Сінгапур, Гонконг або Угорщина, сектор послуг забезпечує до 60% економічної активності країни. Навіть у найменш розвинутих країнах частка сектору послуг (43%) перевищує частку сільськогосподарського сектору (37%) або промислового (20%). При цьому вже на початку 90-х років світова частка сфери послуг в економіці становила в середньому близько 60%, а вже протягом наступних років від 70 до 80% економіки розвинутих країн знаходяться під значним впливом інформаційних технологій.

Отже, наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст. світ перебуває в стані інформаційної революції, вплив якої можна порівняти з впливом індустріальної революції минулого століття. Є всі підстави вважати, що обробка інформації - одна з найвагоміших складових економічної активності. Тому можна стверджувати, що розвиток телекомунікацій як важлива складова інформатизації суспільства та забезпечення населення високоякісними послугами зв'язку є одним з найважливіших напрямів національного та економічного розвтку будь-якої держави, і, зокрема, України.

2. Мобільний звязок

В умовах глобалізації та всезагальних процесів інформатизації в світовій економіці все більшого значення набуває світовий ринок телекомунікацій, що демонструє стійкі та високі темпи зростання. Ринок телекомунікаційних послуг здійснює все більший вплив на життєву діяльність людства. Стрімкі темпи зростання телекомунікаційного ринку стали наслідком бурхливого розвитку науки та техніки, підвищення рівня життя людей та виникнення нових потреб в телекомунікаційному обладнанні та послугах, зокрема, в послугах мобільного зв'язку, в послугах Інтернет, супутникового телебачення тощо (Тронько, 2010).

Слідом за світовим розвитком телекомунікацій почався розвиток телекомунікаційного ринку в Україні. Він виник в 1992 році з заснуванням спільного україно-германо-датсько-голандське підприємства «UMC», яке отримало ліцензію на мобільний зв'язок та частоти. Визначною датою в розвитку ринку мобільного зв'язку в Україні було 1 липня 1993 року, коли компанія «UMC» запустила першу в Україні мережу мобільного зв'язку аналогового стандарту NMT. Перший дзвінок зробив Президент України Леонід Кравчук, який зателефонував Послу України в Німеччині Івану Піскову. Наступним етапом було заснування в 1994 році компанії «Київстар». Перший дзвінок в мережі цього оператора відбувся 9 грудня 1997 року. В результаті появи двох операторів мобільного зв'язку ринок став конкурентним.

Станом на листопад 2011 року телекомунікаційний ринок України нараховує близько 13 операторів мобільного зв'язку, які надають послуги різних стандартів зв'язку, що в свій час свідчить про те, що на ринку існує конкуренція. В умовах конкурентних відносин операторам необхідно постійно оновлювати спектр послуг, залучаючи, тим самим, нових абонентів.

Рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні станом на 2010 рік перевищує 118%, що говорить про те, що ринок знаходиться на стадії свого насичення за показником кількість абонентів, хоча за рівнем розвитку мобільних технологій та запровадженням новітніх послуг знаходиться на початковому етапі розвитку. В той самий час ці дані свідчать про те, що більшість населення користується послугами не одного оператора мобільного зв'язку. Мобільний зв'язок навіть на даний момент не дуже поширений в сільській місцевості серед людей похилого віку та дітей.

Найбільшими операторами мобільного зв'язку на даний момент є ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (МТС) та ЗАТ «Київстар», а найбільші темпи зростання абонентських баз продовжують демонструвати невеликі оператори - «Астеліт», «Українські Радіосистеми» та «Інтертелеком».

Успіх операторів мобільного зв'язку в Україні пояснюється як світовою і загальноєвропейською тенденцією росту, так і постійно зростаючим середнім класом. Але одним з головних факторів стала агресивна маркетингова політика мобільних операторів.

Основними тенденціями розвитку операторів мобільного зв'язку України є надання нових перспективних та конкурентоспроможних послуг, та в умовах насичення за кількістю абонентів утримання існуючих абонентів, та, як вже було зазначено, проведення агресивної маркетингової політики.

Характерною рисою даного ринку є його тісна залежність від розвитку світових стандартів телекомунікацій. Всі технології, що на даний момент використовуються в Україні, були винайдені поза межами нашої країни, та прийшли в Україну зі значним відставанням. Цей факт підтверджується тим, що згідно з даними Global Information Technology Report 2010-2011 за показником готовності телекомунікаційної інфраструктури України знаходиться на 90 місці з 138 можливих станом на 2010 рік. Такий показник однозначно свідчить про неготовність країни до значних технологічних змін. Негативним фактором є зниження позиції України за цим показником на 8 позицій, порівняно з 2009 роком. Інші показники показують ще більш тривожну ситуацію в Україні. Так за показниками «Ринкове оточення», «Політичне та регуляторне оточення» та «Інфраструктурне оточення» Україна знаходиться відповідно на 128, 122 та 48 місцях з 138 можливих (Soumitra Dutta, 2011).

В той самий час за даними Global Competitiveness Report 2010-2011 років Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum), Україна займає 89 місце в рейтингу конкурентоспроможності (Schwab, 2011). Отже для того, щоб досягнути успіху, країні гостро необхідна розумна макроекономічна політика, що надасть можливість для накопичення багатства в країні. А саме компанії і створюють це багатство.

По мірі розвитку країн удосконалюються і їх конкуренті переваги, а також змінюються умови конкуренції як такої. Одна з основних задач, що стоїть перед українськими мобільними операторами та провайдерами послуг, виробниками та постачальниками обладнання, полягає в тому, щоб здійснити якісний перехід від конкуренції, обумовленої інвестиціями, до конкуренції, що базується на інноваціях. А саме запровадження нових інновацій в Україні є дуже складним явищем. Зазвичай Україна виступає послідовником новітніх світових напрямків.

На даному етапі розвиток стандартів зв'язку характеризується чотирма поколіннями мобільного зв'язку. Еволюція поколінь мобільного зв'язку дозволила запровадити нові послуги, що радикально змінили попит на сервіси мобільного зв'язку.

Системи першого покоління мобільного зв'язку (1G) були аналоговими, реалізованими на достатньо надійний мережах, але з обмеженою можливістю пропозиції послуг абонентам (голосові дзвінки). Основним недоліком даного покоління зв'язку була відсутність можливості здійснювати дзвінки між різними мережами.

Системи другого покоління (2G) є цифровими. Їх поява привнесла суттєві переваги з точки зору пропозиції абонентам удосконалених послуг, підвищення ємності мережі та якості. Потреба в бездротовому доступі до Інтернету призвела до подальшого розвитку систем 2G та в результаті появи системи 2.5G. Прикладом технології 2.5G є GPRS (General Packet Radio Services), що дозволяє використовувати пристрій мобільного зв'язку для доступу в Інтернет. Пізніше була впроваджена технологія EDGE, що дозволила підвищити швидкість передачі даних до сотень кілобіт на секунду. Важливим впровадженням була поява сервісу SMS, що кардинально змінила характер розвитку ринку мобільного зв'язку.

Стандарти другого покоління зв'язку протягом багатьох років були основними при побудові систем мобільного зв'язку. Але з часом набір послуг, що пропонувались даним стандартом, виявився недостатнім, а також технології передачі даних перестали задовольняти користувачів мережі по швидкості. Ці чинники призвели до появи систем третього покоління (3G), які дозволяють здійснювати зв'язок, обмін інформацією та надавати різні розважальні послуги, орієнтовані на бездротовий кінцевий пристрій. Розвиток подібних послуг почався вже для систем 2G, але для підтримки цих послуг система повинна була мати високу ємність та пропускну здатність радіоканалів, а також характеризуватись сумісністю між різними системи для того, щоб надавати прозорий доступ по всьому світі.

Прикладом системи 3G є стандарт UMTS, що дозволяє надавати абонентам послуги зі швидкістю передачі даних до 2 Мбіт/сек, а технологія HSDPA (3.5G) надає послуги зі семиразовою швидкістю. Таким чином, користувачі мережі мобільного зв'язку можуть отримувати широкий перелік мультимедійних послуг (високоякісне відео, ігри, завантаження файлів великих обсягів). Але навіть така швидкість передачі даних буде задовольняти потреби користувача мережі лише до певних меж. У зв'язку з цим почалася розробка стандарту четвертого покоління (4G).

Поява нових стандартів зв'язку вплинула на розвиток телекомунікаційного ринку як в світі, так і в Україні. Завдяки запровадженню нових послуг та поступовій доступності мобільного зв'язку, попит на сервіси даного ринку нестримно зростає, що в той самий час призводить до зростання кількості абонентів та обсягу прибутків, що отримують країни від цього сектору економіки (Леонова, 2011).

Стрімкий розвиток стандартів мобільного зв'язку кардинально змінює характер розвитку ринку, що в свій час ускладнює застосування традиційних економічних теорій розвитку ринку. В минулому еволюція мобільного зв'язку визначалась технологічними змінами, але з розширенням мобільного простору центр тяжіння змістився в сторону варіантів використання мобільних засобів та різноманітних додаткових послуг.

Відповідно до традиційної точки зору будь-які технологічні інновації являються складовими частинами безперервного процесу перетворень. Кожна хвиля інновацій являється S-образною кривою, що є графіком відношення між часом (зусиллями, витраченими на удосконалення будь-якого продукту чи процесу) та ефективністю результату (прибутком на інвестований капітал). Кожна хвиля інновацій характеризується безперервною кривою. Послідовні хвилі інновацій складаються з розривів між цими кривими. Еволюція мобільного зв'язку - це функція технологічних та маркетингових інновацій. Послідовні хвилі інновацій не являються автономними і незалежними об'єктами, вони мають накопичувальний та взаємозалежний характер - кожна наступна хвиля виникає з попередніх.

Відповідного до цього сценарію рівень інновацій також визначається S-образними кривими, що зображують зростання технологічних можливостей, але ці криві формуються ринками в тій самій мірі, що і конкуренція в області продуктів, процесів та послуг. S-образні криві, засновані на розвитку технологій, можуть бути зображені окремо, і в результаті показувати зростання технічних можливостей з плином часу. Але в тому, що стосується розвитку ринків та послуг, процеси, що відбуваються тут, можливо зрозуміти лише в термінах поширення та використання мобільних пристроїв. Технологічні передумови даної кривої можуть включати в себе послідовні хвилі технологічних інновацій, але сама результуюча крива, що показує рівень ринкового проникнення, йде вгору від десятиліття до десятиліття (Рис. 1).



Рис. 1. Еволюція стандартів розвитку мобільного зв'язку

Технології лишень роблять можливим саме існування ринків; конкуренція в області товарів та послуг створює ці ринки або знищує їх. Ця проста істина забувається іноді, коли йде мова про ринки, де визначальним фактором є технологічно насичені індустрії.

Згідно з традиційною точкою зору рушійною силою послідовних хвиль інновацій є нові технології. Ринки тут - просто артефакт, а послуги ідентифікуються з продуктом, за допомогою якого вони доставляються користувачу (хоча це не одне й те саме).

З кінця IX століття і до теперішнього часу мобільні лідери - це не ті компанії, які досягли успіху тільки в технологічних інноваціях. Скоріше, це ті, які досягли значних успіхів і в технологічних, і в маркетингових інноваціях одночасно. Історія мобільного зв'язку, як і еволюційна траєкторія багатьох інших областей, наповнена прикладами краху компаній, які звертали свою увагу тільки на одну сторону цього рівняння.

Якщо компанії досягали успіху в розвитку технологій, але відставали в ринковому впровадженні, це призводило до появи нових продуктів та послуг, але не створювало нових ринків. Класичний приклад - провал WAP (протоколу бездротових додатків). В кінці 1990-х років лідируючі європейські виробники мобільних пристроїв розробили «Протокол бездротових додатків» як міжнародний стандарт для застосувань, що використовують бездротові комунікації. Не дивлячись на великий обсяг науково-дослідницької діяльності та величезні інвестиції, це була, скоріше, брендова технологія, ніж брендовий сервіс. На насичених ринках, де вся влада належить компетентним та перебірливим користувачам, подібні проекти приречені на крах. І навпаки, коли компанії встигали в ринковому розвитку, але відставали в області технологій, їм доводилось виходити на нові ринки зі старими пропозиціями.

Протягом останніх 20-ти років мобільна індустрія пройшла через успішні хвилі послідовних інновацій. Але не технології створили ринки. Взаємодія технологій та маркетингу - ось що призвело до появи нових продуктів, процесів та послуг (Стейнбок, 2006).

Питання прогнозування та моделювання розвитку телекомунікаційного ринку ускладнюється ще й тим моментом, що в залежності від етапу розвитку технологій зв'язку в країні, змінюється й структура агентів ринку. Огляд агентів, взаємодія яких один з одним формують ринок мобільного зв'язку таким як він є на даний момент представлений на Рис. 2. Аналогічна схема агентів ринку мобільного зв'язку присутня і українському ринку.

Рис. 2. Агенти ринку мобільного зв'язку

Цікавою рисою телекомунікаційного ринку є питання поширення нових технологій та сприйняття цих нових технологій населенням. Як свідчить практика, проблема розвитку ринку мобільного зв'язку обумовлена не тільки появою нових технологій, а ще й людським фактором, який обумовлює швидкість сприйняття нових технологій. В класичному варіанті модель поширення нових технологій сегментує споживачів по їх схильності до сприйняття нових технологій та мотивам, якими вони керуються при цьому, а також враховують різноманітні психологічні та демографічні характеристики. Споживачі представляються категоріями на нормальній кривій розподілу - це новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізня більшість та ретрогради. Модель поширення технологічних інновацій на корпоративному ринку (рис. 3.4) ділить споживачів на п'ять категорій:

- ентузіасти технологій;

- стратеги;

- прагматики;

- консерватори;

- ретрогради.

Ентузіасти технологій полюбляють возитись з новинками, незалежно від того, застосовує їх ще хтось чи ні, але при цьому не роблять крупних корпоративних інвестицій. Стратеги при спілкуванні з ентузіастами та іншими стратегами обґрунтовують впровадження нової технології, як тільки вони переконаються, що вона зможе дати їх бізнесу серйозну конкуренту перевагу. Прагматики також турбуються про конкурентні переваги для своїх компаній, але будучи менш схильними до ризику, ніж стратеги, до яких вони відносяться з підозрою, приймаючи нову технологію тільки за умови, що вона вже прийнята іншими прагматиками - і тут виникає «прірва» між стратегами та прагматиками. Але при цьому прагматики приймають технологію в масовому порядку, за звичай від одного виробника, створюючи «торнадо» попиту для лідируючого вендора, виводячи його на «головний шлях».

Слідом за прагматиками технологію приймають консерватори, що інакше опиняються в невигідних конкурентних умовах. Ретрогради виключно консервативні та приймають нове з небажанням і тільки тоді, коли це абсолютно необхідно. В моделі Мура ключем до подоланням прірви між стратегами та прагматиками є створення «цільного» продукту - комплексного рішення, що складається з апаратних засобів, програмного забезпечення та послуг. Це може бути зроблено для одного конкретного вертикального сегменту (банк, роздрібна торгівля і т.п.) в процесі, який він називає «кегельбаном». Таким чином модель Мура описує відношення абонентів до прийняття нових послуг мобільного зв'язку (Moore, 1999).

В зв'язку з відсутністю на даний момент методів та моделей, що дозволяють прогнозувати подальший розвиток телекомунікаційного ринку, а особливо сектору мобільного зв'язку, постає проблема не визначення тенденцій, що очікують нашу країну. Надійні прогнози ринку мобільного зв'язку необхідні для визначення: кількості абонентів мобільного зв'язку, середнього прибутку (ARPU) за послугами мобільного зв'язку, доходу від послуг мобільного зв'язку, долі ринку мобільного зв'язку серед інших видів зв'язку, темпів прийняття окремих продуктів та послуг, еластичності цін (вплив зниження цін та тарифів мобільних операторів), вимоги до технічних характеристик інфраструктури. Вони необхідні для технічко-економічного обґрунтування інвестицій, встановлення адекватних цін на послуги, планування та побудови мережі, стимулювання продаж і маркетингових планів, а також при спілкуванні з інвесторами та законодавцями.

Тому відповідно існує необхідність визначення характеру телекомунікаційного ринку (а саме ринку мобільного зв'язку України) та прогнозування його розвитку, що надасть можливість здійснення відповідного державного регулювання та прийняття відповідних нормативно-правових актів для створення умов для вільного розвитку ринку.

Таким чином, прогнозування та моделювання розвитку ринку мобільного зв'язку ускладнене наступними факторами:

- недовга історія (20 років з моменту заснування першого оператора мобільного зв'язку);

- конкуренція на ринку (близько 13 операторів мобільного зв'язку, що надають послуги різних стандартів зв'язку);

- насичення ринку за показником кількість абонентів (проникнення близько 118%);

- недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури;

- недостатній рівень готовність України до сприйняття технологічних інновацій (90 місце з 138 в світі);

- структура агентів, що взаємодіють на ринку, залежно від рівня технологічного розвитку країни;

- впровадження нових технологій та стандартів зв'язку, що кардинально змінюють структуру попиту та пропозиції на ринку;

- проблема сприйняття абонентами новітніх технологій.

Перелічені фактори вказують на те, що застосування класичних теорій прогнозування розвитку ринку неможливе в даному випадку, оскільки даний ринок характеризується еволюційний характером розвитку, тобто тісною залежністю від розвитку технологій, пропозиції послуг та сприйняття абонентами послуг мобільних операторів.

Подальша робота автора з розробки еволюційної моделі розвитку ринку дозволить прогнозувати тенденції розвитку телекомунікаційного ринку. При значних інвестиціях в отриманні частоти, побудови та розвитку інфраструктури та маркетингових заходах, необхідний для запуску, надання та розвитку послуг мобільного зв'язку, значення точного прогнозування не можна переоцінити.

3. Відеотелефонія та відеоконференцзв'язок

Сучасні системи відеотелефонії та відеоконференцзв'язку забезпечують високоякісну роботу. Такий відеозв'язок (від відео стандартної якості до HD) моделює обстановку звичайної наради або зустрічі і забезпечує повний ефект присутності.

Крім того, відеозв'язок має можливість інтеграції і синхронізації з уже встановленим програмним забезпеченням - поштовими клієнтами, планувальниками завдань, календарями тощо.

Вирішуються такі питання: -Скорочення витрат співробітників. -Поліпшення продуктивності та ефективності праці. -Прискорення процесу прийняття рішень. -Відмова від відряджень взагалі. -Створення віртуальних робочих місць. -Залучення спеціалістів із будь якої країни у дуже стислі терміни -Участі у незапланованих нарадах. -Оперативний обмін інформацією.	Переваги впровадження: -Щоденні наради з регіональними офісами по всій країні. -Збільшення доступу до інформації та фахівців організації. -Скорочення часу, проведеного співробітниками у відрядженнях. -Віддалені тренінги для персоналу. -Можливість спілкування з кількома людьми одночасно, не залишаючи офіс. -Технологія ефективна для будь-якої галузі

Відеоконференцзв'язок можна побудувати на основі вже існуючої корпоративної мережі, що дозволить скоротити витрати.

Відеоконференцзв'язок можна організувати за допомогою одного з двох способів:

Апаратні рішення. Алгоритми передачі відеосигналу реалізовані на апаратному рівні, тобто обов'язковою складовою є кодек, що відповідає за кодування та передачу відеоінформації до каналу. Як правило, такі системи націлені на передачу відео високої чіткості, що грає роль при проведенні переговорів на високому рівні. З цієї причини зазвичай разом з кодеком пропонується також професійна камера, мікрофон і пульт управління. Для відображення інформації можуть використовуватися телевізори, монітори, проектори, а в преміум-системах дисплей пропонується вже з вбудованим в нього кодеком, за рахунок чого вони мають більш естетичний і представницький вигляд.

Програмні рішення. У таких системах також є кодек, але він реалізований на програмному рівні. Тобто, є серверне і клієнтське програмне забезпечення, яке встановлюється на існуючі або нові сервери і робочі станції. Для захоплення і передачі відео та звуку можна використовувати декілька камер і мікрофонів, за рахунок чого можна підібрати рішення, доступне для користувачів з будь-яким бюджетом. Відеозв'язок в цілому, а також встановлення та налаштування програмного забезпечення та апаратного обладнання, вимагає професійного комплексного підходу. Фахівці "Софтлайн-ІТ" зроблять підбір та налаштування системи відеоконференцзв'язку спеціально під ваші завдання та вимоги, а також забезпечать відеоконференцзв'язок із необхідним клієнту рівнем безпеки.

Cisco Ехро-2010: проект компанії «Софтлайн» визнали найкращою розробкою року. 3 листопада перед початком робочих сесій київської конференції Cisco Ехро-2010 відбулося урочисте нагородження кращих IT- проектів, реалізованих в Україні за допомогою рішень Cisco у 2010 році. Ця церемонія вже четвертий рік поспіль є невід'ємною частиною Cisco Expo і служить своєрідним показником впровадження IT-інновацій в українських компаніях.

Кращим проектом «Відомчої системи відеотелефонії» журі визнало рішення, інтегроване компанією «Софтлайн» для Головного управління державної служби України. Це перший у своєму роді проект відеотелефонії у вітчизняному секторі державного управління, який об'єднав усі територіальні підрозділи однієї організації в масштабах країни. Причому відеокомунікації тепер використовуються усіма співробітниками відомства, а не лише керівництвом.

Даний проект став частиною двох етапів реалізації в Головному управлінні державної служби ідеології «електронного уряду»: «електронний державний службовець» і «електронне міністерство». Його основна мета полягає в забезпеченні сучасним захищеним телефонним зв'язком і можливістю проведення віртуальних нарад за допомогою системи відео- і аудіоконференцій між співробітниками центрального апарату і регіональних відділень Головного управління державної служби України.

В результаті впровадження проекту в Головному управлінні державної служби і в 27 територіальних управліннях в експлуатацію введена інформаційна структура, до якої увійшли: відомча мережа ip-телефонії з виходом до телефонної мережі загального користування в кожному регіоні; система організації і проведення відеоконференцій для більш ніж 400 співробітників центрального апарату і територіальних органів з можливістю онлайн-трансляції щотижневих відеоселекторних нарад на порталі держоргану. Запуск системи відеотелефонії дозволив Головному управлінню державної служби України вийти на вищий рівень комунікації із співробітниками регіональних управлінь, одночасно скоротивши часові і грошові витрати на відрядження і вирішення службових питань.

Вручаючи винагороду, директор з інформаційних технологій компанії Cisco Ден Салліван підкреслив, що «технологічні зміни, які відбуваються зараз у сфері телекомунікацій, будуть основними чинниками реформування і модернізації бізнес-процесів у світі».

Варто відзначити, що цю розробку компанії «Софтлайн» визнали кращою двічі. Так, проект побудови системи IP-телефонії у Головному управлінні державної служби України було визнано кращим в ході 4-ої міжнародної конференції з корпоративних систем зв'язку. Отримуючи винагороду, директор Департаменту системної інтеграції компанії «Софтлайн» Денис Теребій розповів:

-- Проект унікальний для держсектору. Можна лише захопитися рішучістю замовника, який взявся за реалізацію настільки цікавого й складного проекту. Ми можемо спостерігати на багатьох рішеннях, що відеотелефонія є стандартом для всіх співробітників організації. Це не просто надбудова для проведення нарад, а інструмент щоденної роботи.

4. Бездротові телекомунікаційні системи

Сьогодні широко використовують бездротові телекомунікаційні системи (радіосистеми):

1.Системи радіомовлення та телебачення.

2.Системи УКХ та транкінгового зв'язку.

3.Системи пейджингового зв'язку.

4.Системи радіорелейного зв'язку.

5.Системи супутникового зв'язку й навігації.

6.Системи мобільного зв'язку.

7.Локальні радіосистеми Bluetooth, WLAN, WiMAX,Wi-Fі- і інші.

Системи радіомовлення і телебачення заходяться на стадії переходу на цифрові технології.

Системи УКХ та транкінгового зв'язку використовуються у відомчих організаціях: системи МРТ 1327, РусвАлтай, SmartNet, TETRA, TETRAPOL.

Системи пейджингового зв'язку продовжують експлуатуватися, але кількість їх абонентів зменшуюються під впливом конкуренції з боку систем мобільного зв'язку.

Таблиця 1

Основні характеристики високошвидкісних РРС

№ з/п		ОАО «Олімп», Україна	НТЦ «Натекс», Росія	АОSAF, Tehnika, Латвія	Техно-СервА/С, Росія	SIEMENS, Німеччина
1	Робоча частота,ГГц	7,9-8,4	7,8,11,13,15, 19,22,26,39	7,13,18,38	5,6,7,8,11, 13,15,18,23, 26,38	15,18,23,26
2	Смуга пропускання,МГц	28	-	28	7,8,14.,28,56	28,56
3	Пропускна здатність, Мбіт/с	155,2 +- 20х10-6	155	155	PDH 8Е1х75Е1, SDH, STM-1, 2 STM-1	SDH STM-1,
4	Вид модуляції	128QAM	128QAM	QPSK, 16/32/128 QAM	QPSK,256 QAM	QAM
5	Потужність передавача, дБм	22	24-15	24-14	-	19,5-14,5
6	Чутливість приймача, дБм	-	-68 для BER 10-6	-71 - -68 для BER 10-6	-	-81,5- -74 для BER 10-3
7	Діаметр антени, м	-	0,3-1,8	-	0,3-1,8	-

Радіорелейні системи зв'язку безальтернативні в горбистій місцевості та у містах зі щільною забудовою через неможливість або значні складнощі прокладання кабелю. Останнім часом виробники радіорелейних станцій досягли значного успіху, забезпечивши передачу в системах потоку STM-1 (табл. 1).

Системи супутникового зв'язку застосовують у геостаціонарних супутниках, а також як для передачі програм телебачення, в т.ч. на індивидуальні приймачі, так і для забезпечення групового інформаційного трафіка. Слід особливо відмітити Міжнародну систему супутникової морської навігації Inmarsat (табл. 2), яка, крім того, набула широкого комерційного застосування для оперативого зв'язку і навігації з використанням навігаційної супутникової системи GPS із важкодоступних районів в умовах надзвичайних ситуацій, а також для моніторінгу вантажних перевезень. Малогабаритний супутниковий телефон (рис. 1) забезпечує передачу телефонного каналу і передачі даних з будь-якої точки землної кулі (до 70 північної і південної широт).

Таблиця 2

Технічні характеристики системи супутникового зв'язку INMARSAT

№ зІп	Характеристика	Значення параметра
Бортова апаратура геостаціонарного ШСЗ Inmarsat-2
1	Робочі частоти, МГц	Земля-ШСЗ 6425 6443 (СМД) 1626,5... 1649,5(ДМД) ШСЗ-Земля 3600 3623 (СМД) 15301548 (ДМД)
2	ЕІВП, PG, дБВт	СМД 24,4 ДМД 39,2
3	Добротність приймальної системи GyT, дБ І K	СМД -13,3 ДМД -12,2
Центральні земні станції
1	Діапазон частот, МГ ц	Земля-ШСЗ 6425 6443 ШСЗ-Земля 36003623
2	ЕІВП, PG, дБВт	86
3	Добротність приймальної системи GyT, дБ І K	30,6
4	Діаметр антени, м	13
Корабельна станція стандарту С (ненаправлена антена)
1	Діапазон частот, МГ ц	Корабель-ШСЗ 1626,5.1649,5 ШСЗ-корабель 15301548
2	ЕІВП, PG, дБВт	12
3	Добротність приймальної системи GZT, дБ І K	-23
4	Вид інформації	ТЛФ, ПД
Мобільний термінал
1	Діапазон частот,МГ ц	Земля-ШСЗ 1626,5.1649,5 ШСЗ-Земля 1530 1548
2	ЕІВП, PG, дБВт	12
3	Добротність приймальної системи GZT, дБ І K	-23
4	Коефіцієнт підсилення антени, дБ	3
5	Швидкість передачі інформації, КбітІс	9,6
6	Вид інформації	ТЛФ, ПД

У 1982 р. в НДІ «Сатурн» (м. Київ) була завершена розробка комплексу урядового космічного зв'язку через ШСЗ «Горизонт», «Епіграма» (головний конструктор д.т.н., проф. Семенко А.І.). Комплекс забезпечував зв'язок виїздних заходів вищого керівництва СРСР у будь-якому регіоні Землі. В комплексі з широкосмуговим псевдошумовим сигналом були реалізовані новітні технологіі: 2-частотна мікрострічкова антена, твердотільний підсилювач потужності з потужністю 16 Вт, 2-канальний фільтр на поверхневих акустичних хвилях на основі германату вісмуту, вузькосмугові НВЧ-фільтри на діелектричних резонаторах з позасмуговим подавленням більше як 40 дБ та ін. (табл. 3, рис. 2). Комплекс відзначений державною премією СРСР (1989 р.). Упроваждені в комплексі науково-технічні рішення є актуальними і сьогодні.

Таблиця 3

Основні технічні характеристики комплексу космічного зв'язку «ЕПІГРАМА»

№ з/п	Параметр	Одиниця виміру	Значення параметра
1	Робоча частота передавача	МГц	1652
2	Робоча частота приймача	МГц	1543
3	Смуга робочих частот	кГц	500
4	Ефективна ізотропна випромінювальна потужність передавача	дБВті	25
5	Якість приймача	дБ/К	- 8,5
6	Коефіцієт підсилення антени: на прийом на передачу	дБ	16 20
7	Швидкість передачі інформації	кбіт/с	2,4 (4,8)
8	Кількість каналів		2(1)
9	Вірогідність помилки під час передачі інформації за відношення сигнал / шум на вході приймача - 5 дБ		10-4
10	Напруга живлення	В	220, 127 + 10 %, - 15 %
11	Діапазон робочих температур	С	-40 ... +55
12	Час входження у зв'язок, не більше	хв	1

Нині особливо бурхливого розвитку набули системи мобільного зв'язку, кількість абонентів яких в більшості країн перевищує кількість абонентів стаціонарних мереж. Поки що першість на ринку мобільного зв'язку тримає стандарт GSM-900 І1800 (табл. 4), системи якого майже досягли межі досконалості завдяки використанню новітніх технологій GPRS та EDGE (максимальна швидкість передачі інформаціїї 384 кБітІс) .

Таблиця 4

Основні характеристики систем GSM-900 /1800

№ з/п	Характеристика	GSM-900	GSM-1800
1	Частотний діапазон, МГц: висхідна лінія зв'язку (MS^BS) нисхідна лінія зв'язку (BS^-MS)	890.. .915 935.. .960	1710.. .1785 1805.. .1880
2	Кількість каналів	124	374
3	Метод доступу	FDMA / TDMA	FDMA / TDMA
4	Дуплексний розподіл, МГ ц	45	95
5	Максимальна потужність BS, Вт	50 (47 дБм)	20 (43 дБм)
6	Чутливість приймача BS, дБм	-116	-112
7	Чутливість приймача МS, дБм	-108	-106
8	Відношення сигнал/шум, дБ	9	9
9	Потужність MS, Вт	0,8	1
10	Максимальна швидкість транспортного засобу, км/год	250	130

Надзвичайно перспективними потрібно вважати системи мобільного зв'язку з кодовим розподілом каналів стандарту CDMA, які мають неперевершені конфіденційність, завадозахи- щеність та енергетичні показники.

Сьогодні для створення системи мобільного зв'язку 3G відповідно до стандарту IMT-2000 (International MobUe Telecomunication-2000), розробленого Міжнародним телекомунікаційним союзом ITU та Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів ETSI за підтримки корпорацій і фірм Японії, Китаю, Кореї, використовується три стандарти, що ґрунтуються на технології CDMA: CDMA ONE, CDMA 2000 і WCDMA (табл. 5).

Таблиця 5

Система мобільного зв'язку на основі CDMA

Ширина спектра випромінюваного сигналу за рівнем мінус 3 дБ за рівнем мінус 40 дБ, МГц	1,25 - базова, 1,50	3,75 - базова, 1,25 х N, де N=1,3,6,9,12	5-базова, 5 х N, де N=1,2,4
Метод доступу	DS-CDMA	MC-CDMA	DS-CDMA
Ортогональні коди	Коди Уолша	Коди Уолша, квазіор- тогональні коди	Ортогональні коди змінної довжини (OVSF)
Тактова частота ПСП, МГц	1,2288	3,6864 - базова, 1,2288 х N, де N=1,3,6,9,12	3,84 - базова, 7,78 і 15,56
Розширювальні послідовності BTS і MS	Короткий код 215 біт довгий код (242 - 1) біт	Короткий код 215 біт довгий код (242 - 1) біт	Коди Голда
Кількість каналів BTS і MS	64	120	95
Кодування в каналах передачі BTS і MS	Згортковий код (К=9, R=1!2, 1І3)	Згортковий код (К=9, R=1!2, 1І3, 1І4), турбокод (К=4)	Згортковий код (K=9, R=1!2, 1І3), код Ріда-Соломона, турбокод (К=3)
Сумісність	Еволюційна сумісність з cdma2000	Зворотна сумісність з cdmaOne	Зворотна сумісність з GSM
Характеристика	cdmaOne	cdma2000	WCDMA
Діапазон частот передачі MS, МГ ц	824,040 - 848,860	824-849,1920-1980	1920-1980
Діапазон частот передачі BTS, МГ ц	869,040 - 893,970	869-894, 2110-2170	2110-2170
Вид модуляції несучої частоти	QPSK (BTS), O-QPSK (MS)	QPSK, BPSK	QPSK, BPSK, HPSK (OCQPSK)

Рис. 1. Супутниковий телефон

В межах реалізації стандарту ІМТ-2000 виконуються роботи зі створення супутникових систем персонального мобільного зв'язку Orbocomm, Thuraya, Clobal Star, Iridium . Поки що комерційна експлуатація систем не досягнута через проблеми фінансування проектів та технічні складнощі.

Для створення інформаційних мереж підприємств добре зарекомендувала себе мікрочарункова радіосистема DECT (табл. 6).

Таблиця 6

Основні характеристики системи DECT

№ зІп	Параметри	Значення параметра
1	Основний частотний діапазон	1880-1900 Мгц
2	Кількість частотних каналів	10
3	Ширина каналу	1,728 МГц
4	Довжина TDMA кадру	10мс
5	Довжина TDMA слоту	0,417 мс
6	Кількість слотів в кадрі	24 (12 дуплексних каналів)
7	Загальна кількість каналів	120
8	Загальна швидкість передачі сигналу	1152 КбітІс
9	Кодування мови	32 КбітІс АДКІМ (АDPСM)
10	Модуляція	GFSK( ВТ=0,5)
11	Швидкість руху абонента	До 30 КмІгод
12	Типова чутливість приймального пристрою	- 86 дБм
13	Вихідна потужність передавального пристрою (серед.Іпікова)	10І250 мВт
14	Радіус зони обслуговування переносного пристрою	50-300м
15	Радіус зони обслуговування стаціонарного пристрою	До 5 км

Рис. 2. Приймально-передавальна станція комплексу «Епіграма»

Завдяки досягненням технологій мікроелектроніки та створенню інтелектуальних мікро- стрічкових цифрових антенних решіток розробляються, виготовляються та використовуються сучасні радіосистеми доступу типу Bluetooth, ZigBee, WiMax, WiFi та ін. (табл. 7, рис. 3, 4).

Таблиця 7

Сучасні безпровідові системи доступу

№ з/п	Назва	Стандарт IEEE	Робоча частота	Методи модуляції, розширення спектра	Швикість передачі сигналу	Потуж. перед.	Від стань дії
1	Home RF, Bluteooth	802.15.1	2,4-2,483 ГГц	FM-2,TDD, FHSS,DSSS	1;2 Мбіт/с	100мВт	100 м
2	Bluteooth	802.15.3	2,412-2,462 ГГц	QPSK;16,32, 64-QAM;DSSS	11;22;33; 44 ; 55 Мбіт/с	10мВт	10м
3	Bluteooth	802.15.3а	3,1-4,85; 6,9-9,7ГГц	QPSK,DQPS, MB-OFDM; 16,32,64-QAM, DSSS	110-1320 Мбіт/с	1мВт	10м
4	ZigBee	802.15.4	0,86; 9,02- 9,28;2,4- 2,483 ГГц	BPSK,O- QPSK	250 кбіт\с	10мВт	10м
5	WLAN	802.11	2,4-2,483 ГГц	QPSK, FHSS,DSSS	1;2 Мбіт/с	100мВт	100м
6	WLAN	802.11а	5,1-5,9 ГГц	OFDM, 64-QAM, DSSS	1;2 Мбіт/с	100мВт	100м
7	WLAN	802.11b	2,4-2,483 ГГц	QPSK, DSSS	1;2;11;22;33 Мбіт/с	100мВт	100м
8	WLAN	802.11g	2,4-2,483 ГГц	CCK-OFDM, PBCC, DSSS	54 Мбіт/с	100мВт	100м
9	WirelessMA N (WiMAX)	802.16	2-11; 10-66 ГГц	OFDM; QPSK, 16,64,128, 256-QAM, DSSS	120Мбіт/с	100мВт	60км
10	Wi-Fi	802.11n	2,4 ГГц	OFDM, 64-QAM, DSSS	до 54 Мбіт/с	10мВт	100м

На практиці використовуються екзотичні системи передачі, які створюються з використанням загальних принципів і схем побудови й відрізняються канальними адаптерами для підключення до відповідних каналів передачі сигналу.

Особливий інтерес являють собою надширокосмугові системи зв'язку UMB, у яких ширина спектра порівняно із центральною частотою принаймні становить не менш як 500 Мгц. Такі системи називаються: "без несучої", "імпульсні", "з несинусоїдальним сигналом".

Одна з основних переваг системи - відсутність інтерференції прямого сигналу з його відбиттями від різних об'єктів. Завдяки надширокосмуговості загасання короткоімпульсного сигналу в різних середовищах досить короткі імпульси легко проходять навіть крізь різні перешкоди.

Систему "Імпульсне радіо" можна розглядати як граничний випадок системи CDMA, у якій повністю відмовилися від несучої, або що те саме, тривалість імпульсу зробили такою, що дорівнює періоду несучої.

Гідроакустичні системи зв'язку здійснюють зв'язок під водою з використанням ультразвукових коливань у 8-20 кГц на відстані до 4 км.

Лазерні системи зв'язку використовують лазери з довжиною хвиль 1-10 мкм і застосовуються в космічних лініях зв'язку. Рязанським приладобудівним заводом (Росія) виготовляється лазерний приймально-передавальний пристрій, що забезпечує передачу сигналу зі швидкістю близько 200 Мбіт/з на відстані 2-10 км у земних умовах і використовується, наприклад, для передачі інформації між базовими станціями в системах мобільного зв'язку (рис. 5, перевага - не потрібний дозвіл на використання частотного ресурсу).

Системи зв'язку в тунелях і метро використовують радіовипромінювальний (антенний) кабель, наприклад, фірми EUPEN, у діапазоні частот 30-1800 Мгц. Загасання сигналу на частоті 900 МГЦ 7,45 дб/100 м, втрати на зв'язок - до 70 дБ.

Ученими США встановлена можливість передачі радіохвиль гектаметрового діапазону у надрах Землі. Вважається, що під час розташування ретрансляторів на відстані до 200 м можливо створити лінію зв'язку для передачі сигналу зі спектром близько 500 Гц .

Для досягнення оптимальних характеристик сучасних радіосистем важливо використовувати новітні фільтри та малошумні підсилювачі НВЧ.

Рис. 3. Приймальний передавач системи WiMAX в інтегральному виконанні



Рис. 4. Термінал системи WiMAX

Рис. 5. Лазерна радіорелейна станція

Для створення передавачів супутникових станцій використовуються твердотільні вихідні підсилювачі.

Досить високі потужності Р вих = 4-6 Вт (на прикладі МІС TGA4915-EPU-CP фірми TriQumt Sem!conductor) в Ка досягаються паралельним підключенням підсилювачів у монолітному виконанні на GaAs.

Для одержання потужності 10 Вт і більше нарощування потужності виконується зовнішніми суматорами.

Перспективними напрямками технологій телекомунікацій варто вважати:

Створення нових сигнально-кодових конструкцій шляхом застосування комбінованих методів маніпуляції сигналів і нових методів кодування сигналу з метою збільшення пропускної здатності систем передачі й поліпшення їхньої енергетики.

Створення інтелектуальних друкованих антенних пристроїв для нових систем WiFi, WiMAX та ін. з поліпшеною енергетикою.

Створення телекомунікаційних систем у міліметровому діапазоні хвиль із робочою частотою близько 100 Ггц.

Розроблення методів проектування й технології виробництва телекомунікаційного обладнання, які забезпечують їхні оптимальні характеристики за узагальненим критерієм: мінімальна вартість, максимальні параметри, максимальна надійність, мінімальні масогабаритні характеристики.

Підвищення рівня навчання студентів за напрямком "Телекомунікації", розширення наукових досліджень і розробок за напрямом.

5. Об'єднані комунікації в Україні. Стан та перспективи

Згідно із Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» однією із основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою.

На цей час в діяльності сучасних компаній та установ використовується декілька незалежних мереж: телефонні (проводові та безпроводові), мережі мобільного зв'язку, локальні обчислювальні мережі тощо. Кожна із них є необхідною і тому відмова від використання тієї або іншої сучасної технології приводить до втрати конкурентних переваг.

Але така різноманітність породжує і низку проблем, тому що кожна мережа є технологічно індивідуальною і потребує окремого підходу до встановлення, обслуговування та експлуатації. Як результат користувач вимушений мати декілька стаціонарних та мобільних номерів, адрес електронної пошти та «прикутий» до терміналу аудіо- або відео-конференцзв'язку тощо.

В цих умовах з'явилася концептуальна ідея, відома як AtApAD (Anytime Anyplace Any Device): «коли завгодно, де завгодно та на якому завгодно пристрої», яка має на увазі використання усіх можливих телекомунікаційних функцій на кожному пристрої-терміналі користувача.

Подальшим розвитком принципу «усе на усьому» стала концепція «об'єднаних комунікацій» (Unified Communications).

«Об'єднані комунікації» - це не окремий продукт, а комплексна програмно-апаратна система, що складається із трьох базових рівнів - апаратного, програмного та логічного.

Підґрунтям для реалізації «об'єднаних комунікацій» є сучасна мережа передачі даних, де використовуються відкриті стандарти і яка легко адаптується до нових послуг. Така мережа повинна підтримувати стандартизовані протоколи (H.323, SIP, MGCP…) і технології (IMS, MPLS…).

Таким чином «об'єднані комунікації у повній мірі можуть бути реалізовані тільки в мережах наступних поколінь Next Generation Network (NGN).

Відповідно до визначень МСЕ (ITU-Т Y.2001) NGN - мережа на базі технологій комутації пакетів, яка придатна для надання послуг електрозв'язку та для використання широкосмугових транспортних технологій із включеною функцією QoS (Quality of Service).

NGN забезпечує безперешкодний доступ користувачів до мереж і конкуруючих постачальників послуг. Вона підтримує універсальну мобільність, яка дозволяє забезпечити постійне і повсюдне обслуговування користувачів.

Хоча визначення NGN, запропоноване МСЕ, досить повне, проте, в сучасних умовах NGN -- це в першу чергу реалізація процесів конвергенції телекомунікаційних послуг, їх злиття, спрощення використання для кінцевого абонента, мобільність та повсюдність.

Мережі NGN означають еволюцію існуючих телекомунікаційних мереж, що відбивається в злитті мереж і технологій. Завдяки цьому забезпечується широкий спектр послуг, починаючи з класичних послуг телефонії і закінчуючи різними послугами передачі даних або їх комбінацією.

У цьому сенсі процес конвергенції можна розглядати не тільки як перший крок втілення NGN, але і як основу реалізації в Україні концептуальної ідеї «об'єднаних комунікацій» в цілому.

Використання «об'єднаних комунікацій» дає можливість оперативно проводити колективне (за участю філіалів) обговорення проектів, найбільш оперативно обмінюватися актуальною інформацією, впроваджувати інтерактивне дистанційне навчання тощо.

За допомогою «об'єднаних комунікацій» реалізується наступний перелік базових послуг:

- індикація присутності;

- миттєві текстові повідомлення;

- електронна та голосова пошта;

- телефонія (єдиний телефонний номер);

- аудіо/відео конференції;

- доступ в Інтернет;

- функції контакт-центру;

- засоби колективної роботи (в том числі і для навчання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 290 для забезпечення реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та запровадження високих технологій, утворено Державний комітет України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку.

В НКРЗ з метою ефективного регулювання телекомунікаційних ринків в процесі впровадження мереж NGN були вивчені наступні питання:

- надання спільних послуг для мобільного і фіксованого зв'язку, персоналізованих послуг з переходом до послуг персонального номеру;

- надання послуг та сервісів Triple Play;

- використання різних варіантів широкосмугового доступу до послуг Triple Play;

- забезпечення якості послуг (QoS);

- впровадження інтелектуальних послуг та сервісів.

Відповідними рішеннями НКРЗ 4-м операторам телекомунікацій виділені національні ідентифікаційні коди мереж призначення у форматі 089Х. В ході дослідної експлуатації були опрацьовані умови доступу до телекомунікаційних мереж розгорнутих як з використанням технологій TDM, так і з використанням IP-технологій.

З метою вивчення проблем впровадження новітніх технологій в НКРЗ створено відповідні Робочі групи. За результатами діяльності цих Робочих груп:

- затверджено Зміни до Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, якими визначено терміни логічного взаємоз'єднання та IP-мережі;

- регламентовано порядок виділення національних ідентифікаційних кодів мереж призначення;

- розроблено пропозиції до НД «Технічні вимоги до взаємоз'єднання та взаємодії телекомунікаційних мереж, побудованих з використанням різних технологій»;

- установлено Порядок доступу до кабельної каналізації електрозв'язку;

- розроблено проект «Положення про якість телекомунікаційних послуг».

Провідні оператори телекомунікацій активно розширюють географію своїх IP/MPLS-мереж - універсального транспорту для всіляких видів трафіку та послуг, що надає їм можливість надавати послуги різного класу у великому об'ємі.

Новим джерелом надходжень для операторів фіксованого зв'язку стає надання населенню послуг доступу до Інтернет. Прокладені раніш для потреб голосової телефонії мідні проводові лінії зв'язку зараз одночасно (без перешкод для надання традиційних телефонних послуг) використовуються для доставки абонентам IP-трафіку. При цьому частина послуг голосової телефонії у прибутках таких операторів зменшується і оператори змінюють свою бізнес-модель, починаючи додатково надавати послуги доступу до мережі Інтернет. Все більше суб'єктів ринку телекомунікацій, використовуючи новітні технології, що дозволяють передавати мультимедійний трафік (голос, дані та відео), перетворюються на універсальних операторів та починають надавати своїм абонентам цілий комплекс конвергентних послуг - комунікаційних, інформаційних, розважальних, навчальних тощо.

Таким чином «об'єднані комунікації» у своєму нинішньому вигляді роблять в Україні тільки перші кроки, але провідні виробники телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення (Alcatel-Lucent, Microsoft, Avaya, Cisco, IBM, NEC, Oracle, та Siemens Enterprise Networks) вже пропонують свої розробки у цій сфері.

Можливості розширення абонентської бази (а відповідно і зростання доходів телекомунікаційних компаній) в Україні є практично вичерпаними. Падіння, у зв'язку із світовою кризою, прибутків населення спонукає споживачів телекомунікаційних послуг заощаджувати перш за все на споживанні послуг пов'язаних із розвагами. В цих умовах найбільш перспективними є послуги орієнтовані на прискорення розвитку потенціалу соціальної сфери - дистанційне навчання, телеробота, телемедицина, пункти колективного доступу до мережі Інтернет, електронні бібліотеки тощо.

На 8-му Глобального симпозіумі для регуляторних органів (Паттайя, Таїланд, березень 2008 р.) зазначено, що в країнах, де розвивається колективне користування на рівні кінцевих споживачів, забезпечується розширення можливостей економічного розвитку в цілому.

Сумісне використання телекомунікаційних ресурсів на рівні кінцевих споживачів дозволяє суттєво зменшити витрати на надання та використання послуг та забезпечує доступність послуг, що надаються.

Національним регуляторним органам при цьому відводиться важлива роль в забезпеченні сприятливих умов для організації цих процесів.

Ефективне використання сумісних ресурсів забезпечує створення відповідних можливостей для формування потенціалу інфраструктури та людського потенціалу.

Так, в 1990-х роках БРЕ МСЕ надав підтримку в проведенні реформи у галузі електрозв'язку в Домініканській Республіці, та допоміг створити INDOTEL, національний регуляторний орган, а також прийняти першу чергу законодавчих актів для галузі електрозв'язку. У наступному цей процес був подовжений за підтримкою Всесвітнього Банку.

Перший кроком INDOTEL була розробка програм по забезпеченню елементарної письменності, адаптованих до можливостей різних цільових груп. Окрім того була створена віртуальна бібліотека, що нараховує понад 100 000 томів, доступних у режимі OnLine. Щоб підтримати місцеву економіку шляхом ефективного використання ІКТ, практично в усіх центрах INDOTEL були організовані курси англійської мови, включаючи модулі орієнтовані на туризм, оскільки він був найбільш стимульованою галуззю місцевої економічної діяльності. На цей час понад 90 відсотків населення зайнятого у секторі обслуговування, володіє двома-трьома мовами, завдяки підготовці отриманої в центрах ІКТ INDOTEL.

Окрім того, населення, що займається фермерством, користується можливостями спільного використання інформації про розвиток фермерства, сільського господарства тощо за допомогою послуг мобільного зв'язку у формі платних SMS та доступу до Інтернет.

В межах освітньої ініціативи РФ «Наша нова школа» дистанційній та додатковій освіті в Росії надається зараз велика увага.

Нещодавно університетський коледж Лондону і Триниті-коледж Дублінського університету, а також британський Відкритий університет, що спеціалізується на дистанційному навчанні, розмістили аудіо- та відеозаписи лекцій своїх провідних викладачів на iTunes U, безкоштовному освітньому розділі порталу iTunes. Провідні американські університети (Гарвард, Йель, Стенфорд, Берклі, Массачусетський технологічний інститут) ще раніш почали застосовувати подібні заходи.

В Abilene Christian University (штат Техас, США) реалізована комплексна система Unified Communications на базі апаратних и програмових рішень Alcatel-Lucent і мобільних терміналів Apple iPhone.

Однією з головних умов успішної реалізації Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві. Для цього, необхідно: