Метод розподілу трафіку в мережах наступного покоління для оптимізації його пульсацій

dGV.RowCount та dGV.ColumnCount - методи, що задають кількості рядків та колонок відповідно у класі DataGridView для розмірності вхідного масиву даних

dGV.Rows.Cells.Value - має параметрами 2 змінні типу int, що відповідають за позицію в матриці задаваного (чи зчитуваного) елементу

DialogResult.OK - умова для обробки результату роботи модальних вікон

w.VPS - реалізує метод VPS класу ViborPS (w - об'єкт даного класу) і має параметрами змінну-масив типу int та повертає значення типу int

ww.VPS - реалізує метод VPS класу VibrPS (ww - об'єкт даного класу) і має параметрами змінну-масив типу int та повертає значення типу int та ще одне - float

4.1.2 Керівництво користувача

Для початку роботи користувача з програмою необхідно запустити файл mpls.exe

У головному вікні програми можна перейти до вікон введення матриці вимог вхідних потоків відповідних класів , , (рис. 4.3) та введення типів доступних до використання каналів зв'язку у вигляді їх пропускних здатностей (рис.4.4). Вікно множника вимог дозволяє змінювати коефіцієнт пропорційності інтенсивності трафіку, тобто це коефіцієнт, на який помножаються члени матриці H(k). Для трьох класів трафіку (CBR, VBR та ABR) можна задати обмеження по середній затримці для потоку в с. При цьому CBR (Constant Bitrate) - є «найвимогливішим» класом, бо містить застосунки реального часу, такі як Voice/Video over IP (VoIP-конференції). Менш вимогливий VBR (Variable Bitrate) клас допускає більші затримки для свого трафік. Це пояснюється тим, що канали, створювані ним, хоч і є терміновими, проте зазвичай симплексні чи асинхронні, так як у випадку надання послуги Video on Demand (VoD). Найменш вимогливий до показника затримки клас ABR (Average Bitrate) вміщує непріоритетний трафік передачі даних, web, e-mail. У довідці користувач може ознайомитися з вихідними та кінцевими параметрами, а також змістом програми.



Рисунок 4.3 - Матриця вимог трафіку

Вікно матриці вимог трафіку відповідного класу містить перемикачі вибору для введення матриць вимог кожного з класів після натиснення відповідної кнопки. Довідка цього вікна містить пояснення значення та приклади. Вікно, зображене на рисунку 4.3 не є модальним для програми тому після введення всіх необхідних даних його можна просто закрити та повернутися до головного вікна (рис. 4.2)

Рисунок 4.4 - Вікно введення допустимих пропускних здатностей

Вікно вибору стандартних каналів зв'язку (тобто множини допустимих пропускних спроможностей {м}) дозволяє задати 6 можливих типів каналів зв'язку або не задавати (в цьому випадку програма автоматично вважатиме можливими канали STM-1, STM-4 і STM-16). Пропускні спроможності обраних каналів: E1, E3, STM-1, STM-4, GbE та STM-16 задаються у мегабітах в секунду. Це вікно також не є модальним, тому після введення необхідної інформації достатньо його просто закрити.

Для розрахунку вартості побудови мережі визначеної структури із заданими обмеженнями по затримці, інтенсивністю трафіку між парами вузлів та доступними каналами зв'язку, необхідно у головному вікні програми (рис. 4.2) натиснути кнопку «Розрахувати оптимальну вартість мережі» та у текстовому вікні після напису «Вартість мережі становитиме» отримуємо шуканий результат в умовних одиницях.

4.2 Дослідження залежності вартості мережі від обмежувальних чинників

Для виявлення потреб більшої кількості користувачів (тобто, замовників трафіку середнього класу - VBR) знайдемо залежність між вартістю розгортання мережі та обмеженням на затримку потоку трафіку класу VBR (для чистоти експерименту матриці вимог для інших класів були нульові). Результати експерименту занесемо до таблиці 4.1 та побудуємо залежність (рис. 4.5)

Таблиця 4.1 - Залежність вартості мережі від затримки трафіку класу VBR

Затримка для трафіку VBR , с	Вартість мережі, тис. у.о.
1	19440
0,3	19850
0,12	20450
0,06	20720
0,03	20937



Рисунок 4.5 - Залежність вартості мережі від затримки трафіку класу VBR

У результаті експерименту спостерігається деяке спадання швидкості подешевшання мережі при зменшенні вимог до трафіку (середня затримка на рівні нижче 0,12 с), з чого можна зробити висновок, що при невеликому рівні економії коштів якість надаваних послуг може значно знизитися, тому операторам зв'язку треба відноситися дуже серйозно до розрахунку необхідних параметрів при побудові мережі, бо «скупий платить двічі».

Доцільно також розглянути залежність вартості мережі від інтенсивності трафіку. Для того, аби не змінювати його якість (співвідношення елементів матриці), помножимо кожну вимогу на деякий коефіцієнт k (табл. 4.2). Знайдену залежність представимо графічно на рисунку 4.6.

Таблиця 4.2 - Залежність вартості мережі від множника матриці вимог

Коефіцієнт k	Вартість мережі, тис. у.о.
0,5	25210
0,75	33742
1	39619
1,5	45702



Рисунок 4.6 - Залежність вартості мережі від множника матриці вимог

Як і очікувалося, вартість мережі зростає прямо пропорційно зі зростанням інтенсивності потоків, які мають у ній обслуговуватися. Хоч і спостерігається деяке сповільнення зростання вартості при великій інтенсивності навантаження, але воно незначне, тому можна їм знехтувати.

Але в реальному житті зрідка зустрічається лише один вид трафіку, це не оптимально, що ми зараз і побачимо, провівши схоже моделювання для випадку потоку трафіку трьох класів (сумарна інтенсивність не змінюється, тобто матриця вимог для VBR-трафіку значно «полегшала»). Виберемо значення обмежень на середню затримку розповсюдження потоків по класам: CBR - 0,00005, VBR -0,0015, ABR - 0,003. Знайдемо залежність від коефіцієнту k інтенсивності трафіку для оптимізованої вищезазначеним алгоритмом структури потоків. Результати занесемо в табл. 4.3 та зобразимо на рис. 4.7

Таблиця 4.3 - Залежність вартості мережі від множника матриці вимог при трикласному обслуговуванні

Коефіцієнт k	Вартість оптимізованої мережі, тис. у.о.
0,2	6265
0,4	9117
0,6	12056
0,8	15432
1	18560
1,2	19057
1,4	22385
1,6	25971
1,8	27787
2	34928

Вартість мережі на графіку (рис. 4.7) зростає нелінійно, але прямо пропорційно інтенсифікації трафіку, тому можемо представити цю залежність схожою на знайдену попередньо (рис. 4.6). Якщо у планах оператору стоїть велика пропускна спроможність, можна сміливо вкладати кошти в мережу, бо тенденцій до значного сповільнення зростання дозволеної інтенсивності трафіку при відповідному збільшенні витрат на мережу не спостерігається. Також можна відмітити значне зменшення вартості мережі поряд з попереднім експериментом (при порівняній інтенсивності трафіку). Це пов'язано здебільшого з користю від розбиття вхідного потоку на різні класи обслуговування та оптимальнішого розподілу навантаження по мережі.

Рисунок 4.7 - Залежність вартості мережі від множника матриці вимог при трикласному обслуговуванні

Для випадку розбиття на різні класи обслуговування необхідно знайти залежність вартості мережі від обмеження на середню затримку по цим класам. Для чистоти експерименту зафіксуємо співвідношення між обмеженнями у часі: так TVBR=3·TCBR, TABR=2·TVBR=6·TCBR.

Таблиця 4.4 - Залежність вартості мережі від вимог до затримки при трикласному обслуговуванні

Середня затримка розповсюдження потоку, с	Вартість оптимізованої мережі, тис. у.о.
TCBR	TVBR	TABR
0,15	0,45	0,9	18790
0,05	0,15	0,3	19449
0,02	0,06	0,12	20233
0,01	0,03	0,06	20410
0,005	0,015	0,03	20937

Таблиця розрахунків (табл. 4.4) та графік залежності (рис.4.8) показують, що як і у випадку з одним єдиним класом, вартість мережі обернено пропорційно залежить від бажаної середньої затримки розповсюдження потоку. І для операторів зв'язку побажання «краще вкласти трішки більше грошей» залишається актуальним, бо похідна залежності зменшується з послабленням вимог, тобто невелика кількість грошей «понад», виділених на розвиток мережі, можуть створити неабиякий запас по затримці пакетів. При цьому не варто забувати, що при трикласному обслуговуванні вартість мереж, що задовольняє потребам споживачів, менша за таку саму при відсутності класів обслуговування.



Рисунок 4.8 - Залежність вартості мережі від вимог до затримки при трикласному обслуговуванні

Для чисельного моделювання та дослідження і аналізу закономірностей було розроблено застосунок мовою програмування C#, який полегшує численні обчислення за алгоритмом. З його допомогою було досліджено та проаналізовано залежності оптимальної вартості мережі від обмежень показників якості обслуговування (середньої затримки на розповсюдження потоку відповідного класу) та прогнозованої інтенсивності вимог трафіку різних класів обслуговування. Розроблено рекомендації для операторів зв'язку щодо побудови мультисервісних транспортних мереж.

5. Техніко-економічне обґрунтування

5.1 Мета й обґрунтування

Метою дипломної роботи є розрахунок оптимального для певних визначених умов розподілу трафіку в мережах наступного покоління (NGN), а також імітаційне моделювання системи, що підпорядковується вивченим закономірностям.

Область застосування: проектування мереж широкосмугового зв'язку, а саме поліпшення якості роботи й обслуговування транспортних систем передачі. Основним користувачем є оператори первинних мереж зв'язку та провайдери, завданням яких є надання провайдерам послуг та абонентам магістральних транспортних мереж високої пропускної спроможності та захищеності свого трафіку.

Витрати на розробку рекомендацій - 9232,00 грн.

Кількість продажів по роках:

1-й рік - 20 копій;

2-й рік - 22 копій;

3-й рік - 28 копій.

Прибуток від реалізації:

1-й рік - 32,5 тис. грн.;

2-й рік - 49,7 тис. грн.;

3-й рік - 61,82 тис. грн.

Для отримання прибутку потрібно реалізувати 14 примірників.

5.2 Опис об'єкта розробки

Повна назва об'єкту розробки: «Метод розподілу трафіку в мережах наступного покоління для оптимізації його пульсацій».

Даний метод дозволяє істотно збільшити пропускну здатність мереж та задіяти найбільш можливу кількість наявних каналів зв'язку і оптимально розподілити навантаження по мережі.

5.3 Оцінка ринку збуту

Щоб спрогнозувати більш реальні фінансові результати та попит на продукт, проведемо дослідження ринку. Цей розділ також допомагає визначити, які переваги даного продукту будуть найбільш привабливі для кожної категорії споживачів в залежності від роду їхньої діяльності.

Основним регіоном продажу розроблених рекомендацій є Харків і Харківська область, але не виключається продаж у інших регіонах України та за її межами.

Для визначення ємності територіального ринку скористуємось методом підсумовування ринків. Сегмент ринку - це особливим образом виділена частина ринку, тобто група споживачів, які мають певні загальні признаки. Розіб'ємо ринок на сегменти та визначимо їх ємність, даний розрахунок приведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Сегментація ринку по споживачам

Галузі використання (сегменти)	Код сегменту	Споживачі
		I	II	III	IV	V
Промислові підприємства	А	Ч	Ч	Ч		Ч
Вищі навчальні заклади	Б			Ч	Ч
Галузеві НДІ	В	Ч	Ч	Ч	Ч
Мережні оператори	Г	Ч	Ч	Ч		Ч
Регіональні ОЦ	Д	Ч	Ч	Ч
Малі підприємства	Е		Ч	Ч		Ч

I - інженери-розробники безпровідних телекомунікаційних мереж та мережного обладнання;

II - інженери з експлуатації безпровідних телекомунікаційних мереж та мережного обладнання, техніки з налагоджування та обслуговування;

III - адміністратори телекомунікаційних мереж;

IV - викладачі вищих навчальних закладах та наукові співробітники;

V - керівний персонал компаній, діяльність яких пов'язана з безпровідними мережами.

Таблиця 5.2 - Аналіз ємності сегментів ринку

Галузі використання (сегменти)	Кількість об'єктів, які будуть використовувати продукт	Передбачуване число продажів одному об'єкту, копій	Передбачувана ємність сегмента, копій
1. Промислові підприємства	2	1	2
2. Вищі навчальні заклади	3	1	3
3. Мережні оператори	10	2	20
4. Недержавні підприємства	20	3	60
РАЗОМ ємність ринку	35		85

Отже, мінімальна кількість потенційних споживачів продукту - 85.

Проведемо параметричну сегментацію ринку для визначення найбільш привабливих якостей продукту. Основними вимогами споживачів є простота використання, мінімальна вартість, надійність. Ступінь важливості обраних параметрів різних сегментів ринку визначимо експертним шляхом. Параметричну сегментацію ринку по п'ятибальній шкалі наведено в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Параметрична сегментація ринку

Параметри	Код сегментів	Підсумкова оцінка	Відсотки до загального підсумку
	А	Б	В	Г
Ціна	5	4	4	5	18	31,6%
Простота використання	5	4	5	5	19	33,3%
Надійність	5	5	5	5	20	35,1%
	57	100%

Таким чином, на підставі проведених досліджень, найбільш важливою характеристикою розробленого методу є надійність роботи.

Результатом оцінки збуту є прогноз обсягу продажів на найближчі три роки. Передбачувані обсяги продажів для трьох років реалізації продукту наведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Прогноз обсягів продажів продукту

Періоди	Споживачі	Кількість продажів
Для першого року реалізації ПП
Січень	Вищі навчальні заклади, недержавні підприемства, мережні оператори	1
Лютий		0
Березень		1
Квітень		3
Травень		2
Червень		0
Липень		2
Серпень		4
Вересень		1
Жовтень		3
Листопад		2
Грудень		1
РАЗОМ		20
Для другого року реалізації ПП
I квартал	Усі види споживачів	4
II квартал		6
III квартал		5
IV квартал		7
РАЗОМ		22
Для третього року реалізації ПП
РАЗОМ за третій рік	Усі види споживачів	28

5.4 Конкуренція

Задача аналізу конкурентноздатності полягає в порівнянні характеристик продукту, що розробляється, з характеристиками продуктів аналогів по визначеним параметрам. Оцінка конкурентноздатності проводиться по технічним та економічним характеристикам.

Розроблений спосіб оптимізації має властивість новизни, тому на цій підставі його було запатентовано.

Розрахунок узагальненого показника якості будемо виконувати в порівнянні даного продукту із гіпотетичним варіантом даної програми. Вихідні дані для розрахунку, а також усі параметри нової розробки наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Розрахунок узагальненого показника якості

Параметри	Одиниця вимірювання	Вагомість, Bi	Абсолютне значення параметрів	Узагальнення значень показників
				Новий продукт	Гіпотетичний продукт
			Новий продукт, Pi	Гіпотетичний продукт, Pir	Відносний одиничний показник, Mін	BiЧMi	Відносний одиничний показник, Mінг	BiЧMiг
Ефективність	бал	0,15	5	3	1,67	0,25	1,0	0,15
Надійність	бал	0,2	5	4	1,25	0,25	1,0	0,2
Зручність у користуванні	бал	0,1	5	3	1,67	0,17	1,0	0,1
Обсяг пам'яті	Мб	0,1	1,2	1,1	1,09	0,11	1,0	0,1
Ціна продажу	грн.	0,2	1400,0	1650,0	1,18	0,24	1,0	0,2
Витрати на адаптацію до даних споживача	грн.	0,05	1673,6	1800,0	1,08	0,05	1,0	0,05
Витрати на тиражування	грн.	0,1	12,75	18,0	1,41	0,14	1,0	0,1
Податки, страхові внески	грн.	0,1	5856,8	7500,0	1,28	0,13	1,0	0,1
РАЗОМ		1,0				1,34		1,0

Величина відносного показника якості розрахована за формулою:

, або , при цьому .

5.5 Витрати на розробку продукту

Розраховуємо витрати на науково-дослідну роботу (НДР), яку було проведено під час розробки практичних рекомендацій. Ці витрати можна вирахувати, розрахував трудомісткість виконання роботи: вивчення опису задачі та формулювання постановки задачі, складання алгоритму рішення задачі, розробки продукту, підготовка документації.

Трудомісткість на НДР у людино-днях обчислюється за формулою:

, (5.1)

де Tоф - трудовитрати на вивчення опису завдання та формулювання постановки завдання;

Tа - трудовитрати на розробку алгоритму програми;

Tп - трудовитрати на розробку програми;

Tд - трудовитрати на оформлення документації.

Розрахунок трудовитрат, виконаний відповідно до цих даних, наведено в табл. 5.6.

Таблиця 5.6 - Розрахунок трудовитрат

Від робіт	Формула	Розрахункова кількість людино-днів
Вивчення опису завдання й формулювання постановки завдання	Тоф	5
Розробка алгоритму рішення завдання	Та	16
Розробка продукту	Тп	37
Оформлення документації	Тд	10
РАЗОМ		68

Тепер можна розрахувати заробітну плату розробників продукту, які приймають участь в розробці продукту. Розрахунок виконуємо за формулою:

, (5.5)

де Зср.дн - середньоденна зарплата розробника, розрахована на основі його місячного окладу та числа робочих днів в місяці (22).

, (5.6)

де Зміс - заробітна плата за місяць, грн.;

Nрд - кількість робочих днів у місяці.

Розрахуємо основну заробітну плату розробника продукту:

грн.

грн.

Витрати на МШП (малоцінні та швидкозношувані предмети) визначаються емпіричним шляхом. Сюди входить вартість дисків, паперу, ручок, олівців тощо.

Витрати на розробку продукту можна знайти, заповнивши таблицю 5.7.

Таблиця 5.7 - Розрахунок витрат на розробку продукту

Найменування статей витрат	Сума, грн.
1) Основна заробітна плата розробника	3740,00
2) Додаткова заробітна плата розробника	1200,00
3) Відрахування на соціальні заходи: - Відрахування на медичне страхування - 2,9% від п.1 + п. 2; - Пенсійний фонд - 32% від п.1; - Відрахування у фонд зайнятості - 2,1% від п.1; - Страхування на випадок травматизму - 0,84% від п.1	1415,20 108,50 1196,80 78,50 31,40
4) Експлуатаційні витрати	160,00
5) Комунальний податок (10% від ЗЗПmin)	48,80
6) Накладні видатки (70% від п. 1))	2618,00
7) Вартість матеріалів	50,00
РАЗОМ Вр	9232,00

Таким чином, підрахувавши підсумкове значення витрат в таблиці 5.7, можна знайти витрати на розробку продукту. грн.

Прибуток П розраховується як 50 ч 100 % від витрат на розробку продукту:

грн.

Максимально можлива ціна продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), який дорівнює 20%, складає:

(5.9)

грн.

Отримана ціна є максимальною ціною продукту. Проте в роботі розраховується й мінімальна ціна, що складається тільки з затрат на тиражування продукту та на адаптацію даного продукту к споживачам.

Витрати на тиражування містять вартість дисків та вартість машинного часу, необхідного для розробки й налагодження продукту та на оплату праці виконавця.

Витрати на адаптацію продукту до даних споживачів являють собою витрати на вдосконалювання продукту. За експертними оцінками вони можуть досягати 40% від витрат на розробку продукту. Залежно від особливостей продукту ці витрати можуть бути відсутні. У цьому випадку мінімальну ціну продукту з урахуванням ПДВ можна визначити за формулою:

, (5.10)

де Втир - витрати на тиражування;

Вад - витрати на адаптацію продукту до даних споживачів;

П' - прибуток з одного продажу, грн.

, (5.11)

де Tк - час копіювання системи, год (приймемо Tк = 0,5 год);

Вд - вартість диска, грн. (приймемо Вд = 3,0 грн.);

Ввик - заробітна плата виконувача, грн. в год (приймемо Ввик = 8,75 грн./год).

грн.

Витрати на адаптацію визначаємо експертним шляхом. Вони складають не більше 5% від витрат на розробку продукту Вр. Тоді:

грн.

. (5.12)

грн.

Мінімальна ціна продукту складає:

 грн.

Ціна продукту знаходиться в таких межах:

.

грн.

Встановимо продажну ціну продукту без урахування ПДВ:

грн.

Для успішного впровадження продукту на ринку та досягнення запланованого обсягу продажів необхідно ретельно спланувати рекламну кампанію, що дала б можливість дізнатись про існування розробленого продукту та його переваги всім потенціальним споживачам.

У нашому випадку кількість потенційних споживачів невелика й розміщувати рекламу в засобах масової інформації економічно недоцільно. Розмір асигнувань на рекламно-інформаційну діяльність (виготовлення й розсилання рекламно-інформаційних листів, каталогів тощо) можна визначити в такий спосіб:

- Використовуючи дані, отримані в підрозділі «Оцінка ринку збуту», визначимо, який відсоток споживачів від усього обсягу ринку збуту необхідно ознайомити з рекламою продукту;

- Визначимо, яку кількість разів і в який планований період часу повинен ознайомиться з рекламою кожен представник розглянутого сегмента (тобто визначимо якість рекламо-контактів на одного споживача);

- Визначимо вартість виготовлювача й розсилання одного екземпляра рекламно-інформаційних матеріалів.

Ринок збуту складається з 35 потенційних споживачів. Рекламною діяльністю передбачається охопити 90% ринку збуту, тобто 32 споживачів. За рік кожний з 32 споживачів повинен одержати рекламно-інформаційний матеріали 1 раз, тобто повинен відбутися 1 рекламо-контакт із одним споживачем. Отже, загальне число рекламо-контактів на розглянутому фрагменті ринку збуту 86·* 1 = 86 рекламо-контактів.

Вартість виготовлення одного екземпляра рекламно-інформаційних матеріалів і поштових послуг - 20,00 грн. Таким чином, загальні витрати на рекламу складуть 32·* 20,00 = 640,00 грн.

Схема розповсюдження товару має наступний вигляд:

- розповсюдження організацією-посередником;

- продаж на виставках,

- розповсюдження розробником за різноманітними каналами.

5.6 Оцінка ризику та страхування

Захист об'єктів інтелектуальної власності - комп'ютерних інформаційних технологій передбачає:

1) Охорону авторських прав та інші види правового захисту (патентування);

2) Припинення злого наміру та несанкціонованого копіювання з метою подальшого використання продукту.

Зменшити ступінь ризику можна двома способами: самострахуванням та страхуванням за допомогою страхових компаній.

Самострахування передбачає забезпечення контролю за ЕОМ і систему електронного захисту інформації. Способами захисту є:

1) Контроль доступу до терміналів;

2) Регулярна заміна імен користувачів і ключових слів;

3) Контроль за доступом до системи та процесом її використання;

4) Для забезпечення високих рівнів закритості застосування кодування інформації (введення в мову ЕОМ окремих комплексних програм);

5) Створення архівних копій інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ.

Однак реалізація даних заходів утруднена внаслідок низки причин:

6) У процесі виробництва та зберігання програм інформація стає доступною широкому колу користувачів;

7) Забезпечення закритості інформації вимагає нових, більш складних процедур.

Страхування об'єктів інтелектуальної власності за допомогою страхових компаній набуває великого значення в період їх активного просування на внутрішні та зовнішні ринки. В даному випадку цей вид страхування є дорогим та невигідним.

5.7 Фінансовий план

Основним завданням таблиці доходів та витрат є аналіз зміни прибутку для першого, другого й третього років реалізації продукту. Складанню таблиці доходів та витрат передує складання карт прогнозу руху готівки. Ці карти для першого, другого й третього років реалізації продукту наведено відповідно в таблицях 5.9, 5.10, 5.11.

Таблиця 5.9 - Карта руху готівки для першого року реалізації

Доходи та витрати	Сума грн.
	I	II	III	IV	V	VI
Обсяг продажів	0	1	2	1	3	2
Дохід від реалізації	0,00	8,00	4,00	8,00	8,00	11,00
Постійні	Заробітна плата	1,54	1,54	1,54	1,54	1,54	1,54
	Накладні видатки	1,08	1,08	1,08	1,08	1,08	1,08
	Страхові внески	0,58	0,58	0,58	0,58	0,58	0,58
	Витрати на рекламу	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03
	Разом	3,23	3,23	3,23	3,23	3,23	3,23
Змінні	Витрати на тиражування	0,00	0,01	0,03	0,01	0,04	0,03
	Витрати на адаптацію	0,00	1,67	3,35	1,67	5,02	3,35
	Податки	0,00	1,60	3,20	1,60	4,80	3,20
	Разом	0,00	3,29	6,57	3,29	9,86	6,57
Готівка	-3,23	1,48	6,20	1,48	10,91	6,20
Доходи та витрати	Сума грн.
	VII	VIII	IX	X	XI	XI
Обсяг продажів	0	1	3	4	2	3
Дохід від реалізації	0,00	8,00	24,00	32,00	16,00	24,00
Постійні	Заробітна плата	1,54	1,54	1,54	1,54	1,54	1,54
	Накладні видатки	1,08	1,08	1,08	1,08	1,08	1,08
	Страхові внески	0,58	0,58	0,58	0,58	0,58	0,58
	Витрати на рекламу	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03	0,03
	Разом	3,23	3,23	3,23	3,23	3,23	3,23
Змінні	Витрати на тиражування	0,00	0,01	0,04	0,05	0,03	0,04
	Витрати на адаптацію	0,00	1,67	5,02	6,69	3,35	5,02
	Податки	0,00	1,60	4,80	6,40	3,20	4,80
	Разом	0,00	3,29	9,86	13,15	6,57	9,86
Готівка	-3,23	1,48	10,91	15,62	6,20	10,91

Таблиця 5.10 - Карта руху готівки для другого року реалізації

Доходи та витрати	Сума грн.	Разом
	I кв.	II кв.	III кв.	IV кв.
Обсяг продажів	0	1	3	4	28
Дохід від реалізації	56,00	48,00	40,00	64,00	182,00
Постійні	Заробітна плата	4,62	4,62	4,62	4,62	18,48
	Накладні видатки	3,23	3,23	3,23	3,23	12,94
	Страхові внески	1,75	1,75	1,75	1,75	6,99
	Витрати на рекламу	0,09	0,09	0,09	0,09	0,38
	Разом	9,70	9,70	9,70	9,70	38,79
Змінні	Витрати на тиражування	0,09	0,08	0,06	0,10	0,33
	Витрати на адаптацію	11,72	10,04	8,37	13,39	43,51
	Податки	11,20	9,60	8,00	12,80	41,60
	Разом	23,00	19,72	16,43	26,29	85,44
Готівка	23,30	18,59	13,87	28,01	68,60

Таблиця 5.11 - Карта руху готівки для третього року реалізації

Доходи та витрати	Сума грн.
Обсяг продажів	38
Дохід від реалізації	247,00
Постійні	Заробітна плата	12,94
	Накладні видатки	6,99
	Страхові внески	0,38
	Витрати на рекламу	38,79
	Разом	12,94
Змінні	Витрати на тиражування	0,48
	Витрати на адаптацію	28,26
	Податки	72,53
	Разом	102,27
Готівка	105,94

оптимізація мережа трафік пульсація

Таблиця 5.12 - Таблиця доходів та витрат

Найменування показника	Сума грн.	Разом
	Початок реалізації	1 рік	2 рік	3 рік
Обсяг продажів	0	20	22	28	70
Дохід від продажів	0,00	143,00	182,00	247,00	572,00
Витрати на розробку	Заробітна плата розробника	11,3	0,00	0,00	0,00	11,3
	Відрахування на соціальне страхування	2,55	0,00	0,00	0,00	2,55
	Експлуатаційні витрати	0,1	0,00	0,00	0,00	0,1
	Комунальний податок	0,05	0,00	0,00	0,00	0,05
	Накладні видатки	6,1	0,00	0,00	0,00	6,1
	Вартість матеріалів	0,05	0,00	0,00	0,00	0,05
Постійні витрати	Заробітна плата	0,00	18,48	18,48	18,48	55,44
	Накладні видатки	0,00	12,94	12,94	12,94	38,81
	Страхові внески	0,00	6,99	6,99	6,99	20,98
	Витрати на рекламу	0,00	0,38	0,38	0,38	1,13
	Разом	0,00	38,79	38,79	38,79	116,36
Змінні витрати	Витрати на тиражування	0,00	0,2	0,36	0,48	1,12
	Витрати на адаптацію	0,00	6,48	13,13	10,26	65,45
	Податки	0,00	29,42	25,8	39,53	167,88
	Разом	0,00	36,10	39,8	50,6	126,5
Загальні витрати	21,1	96,99	113,41	141,06	351,45
Чистий прибуток	-33,47	32,5	49,7	61,82	220,55

Визначаємо точку беззбитковості - такий обсяг продажів, при якому окупаються всі витрати. Аналітично її можна визначити за формулою:

, (5.13)

де Впост - постійні витрати на строк реалізації продукту, грн.;

Вр - витрати на розробку продукту, грн.;

Цод - ціна одиниці продукції, грн.;

Взмін.од - змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Впост та Вр визначаються за таблицею доходів та витрат 5.12.

тис. грн.

грн.

Визначимо витрати на одиницю продукції для кожного року:

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Виходячи з цих даних визначаємо точку беззбитковості для кожного року:

 прим.;

прим.;

прим.

Графік досягнення беззбитковості - це схема, що показує вплив на прибуток обсягів реалізації продукту, ціни, постійних та змінних витрат. За допомогою цього графіка можна знайти так звану точку беззбитковості. Точка беззбитковості показує кількість продукту, яку необхідно продати, щоб загальний виторг рівнявся загальним витратам. Очевидно, що при цьому обсязі продажів буде, нарешті, досягнута беззбитковість виробництва, і подальше збільшення обсягу реалізації призведе до появи прибутку.

На рисунку 5.1 наведено графік досягнення беззбитковості.

Рисунок 5.1 - Графік досягнення беззбитковості

6. Охорона праці і навколишнього середовища

6.1 Загальні питання

В Україні прийнятий Закон «Про охорону праці» від 2010 р.[26], що визначає її як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності в процесі праці.

У даній дипломній роботі розглядаються питання проектування сегменту мережі NGN (Next Generation Networks). При виконанні дослідження використовується комп'ютер. Так як у процесі виконання даної роботи головну роль відіграє людина, то питання охорони праці розглядаються стосовно забезпечення здорових та безпечних умов експлуатації ПЕОМ оператором.

6.2 Виробнича санiтарія

Таблиця 6.1 - Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Найменування чинника	Джерело походження	Параметр, що нормується та нормативне значення	Нормативні документи, що регламентують значення чинника
Підвищений рівень шуму	Вентилятор, техніка для друку	L = 50 дБА	ГОСТ 12.1.003-83* “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности” ГОСТ 12.1.029-80 “ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация”
Перевищена іонізація повітря	ЕПТ монітора	n+ = 1500-3000 n-- = 3000-5000	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” СН 2152-80 “Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений”
Рівень електромагнітних випромінювань	ЕПТ монітора	Відст. - 50см навколо ПК 5кГц-2кГц - 25В/м	НПАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”
Підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може трапитися крізь людське тіло	Мережа живлення	I = 0,6 мА U = 220 B	ГОСТ 12.1.038-82 “ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов ” ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”
Підвищений рівень статичної електрики	ЕПТ монітора	Е = 20 кВ/м	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”
Підвищена яскравість світла	ЕПТ монітора	В = 200Кд/м2	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Пряме та відбите виблискування	ЕПТ монітора	Р = 0 Кд/м	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Підвищена пульсація потоку світла	Газорозрядні лампи	кп = 5%	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Розумова перенапруженість	Проведення робіт за графіком та під контролем керівника	Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Перенапруження аналізаторів	Важкість виконання завдання	Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Емоційні перенавантаження	Важкість виконання завдання	Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%-	ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
Рентгенівське випромінювання	Рентгенівське випромінювання екранів	На відстані 5 см від екрану рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкр/год	НПАОП 0.00-1.31.99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»
Відсутність належного природного освітлення	Невірне розташування монітора, віконних отворів, ламп денного світла	КПО не нижче 1.5%	СНиП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение».
Знижена контрасність	Якість монітора	К=|Во-Вф|/Вф= 0.9% Во-яскравість об'єкту Вф-яскравість фону	НПАОП 0.00-1.31-99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»
Статична напруга	Постійна поза сидіння	Зниження статичної витривалості на 12%	НПАОП 0.00-1.31-99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно- обчислювальних машин»

6.2.1 Метеорологічні умови

Виконувана робота оператора за комп'ютером відноситься до фізично легких і не вимагає фізичної напруги, тобто категорія Іа, витрата енергії при виконанні роботи до 139 Вт. Приміщення комп'ютерного залу без явного виділення тепла (не перевищує 23 Дж/м*с). Метеорологічні умови регламентуються ГОСТ 12.1.005-88[32]. Повітря, що надходить у приміщення, повинне бути очищене від забруднень, у тому числі від пилу й мікроорганізмів. Для роботи оператора у виробничому приміщенні обрані оптимальні умови роботи, які наведені в таблиці 6.2.

Відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция й кондиционирование” [36] приміщення повинні бути оснащені системами опалення, кондиціонування повітря або приточно-витяжною вентиляцією. У холодний час застосовується опалення у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 [36]. Для видалення пилу необхідно робити вологе прибирання приміщення раз на день.

Таблиця 6.2 - Параметри мікроклімату

Категорія роботи	Період року	Температура t, ?C	Відносна вологість , %	Швидкість руху повітря V, м/c
Легка робота Iа	холодний	2224	4060	0,1
Легка робота Iа	теплий	2325	4060	0,1

6.3 Освітлення

Продуктивність праці залежить від якості освітлення робочого місця. Для забезпечення необхідної освітленості приміщення необхідно застосовувати штучне освітлення в темний час доби та змішане (природне та штучне) освітлення в денний час відповідно до СНиП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение» [28].

Особливістю роботи за дисплеєм є постійна та значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розпізнавання самосвітних об'єктів (символів, знаків і т.п.) при наявності блисків на екрані, рядковій структурі екрана, мигтінням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів розпізнавання. Природне освітлення повинне здійснюватися через бічні світлові прорізи та забезпечувати коефіцієнт природного освітлення (КПО) не нижче 1,5%.

6.3.1 Природне освітлення

Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим) проникаючої через світлові прорізи в зовнішніх конструкцій.

У приміщенні машинного залу використається бічне одностороннє природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО). Згідно СНиП ІІ-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение» [28] КПО нормується в залежності від характеру зорової роботи, яка при виконані дипломної роботи є ІІІ в.

Нормовані значення КПО для будинків, що розташовані в IV світовому поясі, визначаються по наступній формулі:

(6.1)

де - значення КПО для ІІІ світового поясу. =2 (СНиП ІІ-4-79) Характеристика зорової праці: висока точність - ІІІ в;

де еIIIН = 2 - коефіцієнт освітленості (табличне значення);

m = 0,9 - коефіцієнт клімату;

с = 0,85 - коефіцієнт сонячності (табличне значення).

Значення КПО для ІІІ поясу eНIII приймаємо рівним 2, що відповідає ІІІ розряду зорових робіт високої точності з найменшим розміром розрізнення 0,3 - 0,5 мм.

Харків розташований у IV поясі, тому КПО дорівнює:

6.3.2 Штучне освітлення

У комп'ютерному залі застосовується загальне штучне освітлення, яке нормується СНиП ІІ-4-79 [28].

Таблиця 6.3 - Характеристика виробничого освітлення

Характе-ристика зорової праці	Мінімальний розмір об'єкта розрізнення	Фон	Контраст	Розділ, підрозділ зорової праці	Нормоване значення характеристик освітлення
					Природне освітлення	Штучне освітлення
					eнIII, %	eнIV, %	Е, лк	тип ламп
Висока точність	від 0,3 до 0,5 мм	Світлий	Середній	IІІ г	2	1,53	500	ЛБЦ40-4 - люмінесцентна лампа з покращеною кольоровою передачею

6.3.3 Індивідуальне завдання

Розрахунок загального штучного освітлення проведемо методом коефіцієнта використання світлового потоку. Необхідна кількість світильників визначається по формулі:

(6.2)

де:

- задана мінімальна (нормована) освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, іноді називаний коефіцієнтом нерівномірності;

- світловий потік, лм;

n - число ламп у світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Для висвітлення приміщення з розмірами: ширина - 4 м, довжина - 6 м та висота - 3 м передбачені стельові світильники типу ЛДР із двома газорозрядними лампами ЛХБ-40. Розмір ламп ЛХБ-40 зі штирками - 1213,6 мм. Діаметр - 40 мм. Коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення приймаємо , , . Номінальний світловий потік лампи лм.

Потужність освітлювальної установки Р визначається за формулою:

, (6.3)

де Рi - споживча потужність однієї лампи, кВт.

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, знижение світового потоку ламп в процесі експлуатації. Для приміщень з запиленістю, значно меншою 1 мг/м3, відсутністю парів кислот та лугів при використанні ламп денного світла k=1,2.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Рекомендується приймати Z = 1,1 для люмінесцентних ламп.

Розраховуємо індекс приміщення:

(6.4)

де А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота.

м (6.5)

- звис світильника приймаємо рівний 0,2 тому що світильник кріпиться безпосередньо до стелі.

- висота робочої поверхні від рівня підлоги приймаємо рівний 0,8м.



З довідкових даних знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку для обраного типу світильника.

Підставимо значення в розрахункову формулу:

шт.

Кількість рядів - 2.

Кількість світильників у ряду - 3.

Розрахунок потужності освітлювальної установки:

Розрахована кількість світильників співпадає з існуючою у приміщенні, де виконувався розрахунок роботи.

6.4 Шум та вібрації

Для підтримки нормованих значень мікроклімату й концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачити прилади або установки для зволоження, штучної іонізації, кондиціонування. Оптимальні рівні іонізації повітря в приміщенні наведені в таблиці 6.3.

У приміщенні машинного залу причиною шуму та вібрації є принтери, комп'ютери й інше обладнання. Шум також створюють додаткові пристрої (вентилятори, кондиціонери й т.д.).

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Санитарные нормы вибрации» [40] віброприскорення не повинно перевищувати 33дБ, а віброшвидкість - 75дБ.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 «Шум» [31]. Общие требования безопасности», рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в приміщеннях офісу, де працюють користувачі, програмісти та оператори, не повинні перевищувати 50 дБА, а в іншім приміщенні 65 дБA.

Для зниження шуму та вібрації, згідно ГОСТ 12.1.029-80 [40], використані:

1) амортизуючи проклади,

2) повстяні килимки під принтери,

3) шумопоглинаючі покриття стін, стель.

Рівень іонізації повітря, та електромагнітного випромінювання.

Для підтримки нормованих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачити прилади або установки для зволоження, штучної іонізації, кондиціонування. Оптимальні рівні іонізації повітря в приміщенні наведені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Рівні іонізації повітря в приміщенні

Рівні	Кількість іонів в 1 м3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально припустимі	50000	50000

Гранично допустиме напруження електростатичного поля повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»[29] та не повинні перевищувати значення кВ/м.

Пристрій візуального відображення генерує кілька типів випромінювання, у тому числі й рентгенівське, радіочастотне, видиме й ультрафіолетове. Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що потужність дози рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 100 мкР/г на відстані 5 см від екрану.

У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, яке виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини. Норма змісту легенів аероіонів обох знаків від 1500 до 5000 в 1 см3 повітря.

Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана дисплея, використаються захисні екрани, а також зменшення випромінювання безпосередньо у джерела (досягається збільшенням відстані між джерелом направленого впливу та робочим місцем, зменшенням потужності випромінювання).

6.5 Електробезпека

Електричне живлення подається у розподільчу шафу від трьохфазної чотирьохдротової мережі з глухо заземленою точкою нейтралі.

Джерелом живлення комп'ютерів є однофазна трьохдротова мережа напругою 220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2 кВт.

- Електробезпека електричних приладів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних експлуатаційних засобів та можливості дотику людини до струмоведучих частин. Всі вимірювальні робити тільки після відключення приладу від мережі живлення. У відповідності із ПУЭ-87 [39] ступень захисту оболонок та корпусів апаратури прийнята не нижче ІР-44. Схемно-конструктивні міри знижують небезпеку дотику людини до не струмоведучих струмопровідних частин електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції та виникненні електричного потенціалу на них. В цьому випадку відповідно до ГОСТ 12.1.030-81[38] ефективною схемно-конструктивною мірою захисту є занулення. До експлуатаційних заходів можна віднести: необхідність дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою й наступні запобіжні дії:

- - монтаж, обслуговування, ремонт, і налагодження ЕОМ, заміна, деталей, пристосувань і блоків повинна здійснюватись тільки при повнім вимиканні живлення;

- - у приміщеннях, де експлуатується більше 5 комп' ютерів на видному й доступному місці встановлюється аварійний і резервний вимикач для повного відключення електроживлення;

- заземленні конструкції приміщення повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового проникнення.

Зануленням називається навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Принцип дії занулення перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним та нульовим проводами з метою створення великого струму, здатного забезпечити спрацьовування захисту й тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живильної мережі.

6.6 Пожежна безпека

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадках його виникнення запобігає дію на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность общие требования» [39] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежним захистом і організаційно-технічними заходами. Клас приміщення по пожежній небезпеці - П-ІІ-а, так як у приміщенні знаходяться тверді горючі речовини, згідно з ПУЄ-87 ступінь вогнестійкості будівлі - II, так як категорія приміщення В та кількість поверхів 3.

Причинами виникнення пожежі можуть бути:

* запалення електроустановки внаслідок короткого замикання;

* недотримання правил пожежної безпеки;

* теплова дія електричного струму;

* перегрів апаратур;

* блискавка;

* несправність електропроводки та приладів.

Система запобігання пожежі

У системі запобігання пожежі передбачено:

* застосування обладнання, яке відповідає класу пожежонебезпеки приміщення П-ІІ-а:

- ІР-54 - для електроустановок; ІР-24 - для світильників;

* передбачена блискавкозахист, категорія блискавкозахисту будівлі установлена II, для міста Харкова із середньою грозовою діяльністю 10 та більше грозових годин у рік;

* контроль та профілактика ізоляції;

* використання захисного замулення;

* використання заземлення для захисту від статичної електрики;

* забезпечення захисту від короткого замикання.

Система пожежного захисту

У системі пожежного захисту передбачені аварійне відключення й перемикання апаратів та комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливих поразок електричним струмом у приміщенні передбачене використання вуглекислотного вогнегасника ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8 ємністю 2,5 та 8 літрів відповідно з вогнегасячою речовиною малої електропровідності. Вогнегасники перебувають на видному й легко доступному місці. При виникненні пожежі передбачена можливість повідомлення в пожежну охорону по телефоні або сигналізації. Застосування пінних вогнегасників виключено, тому що ЕОМ може перебувати під напругою.

Організаційні .міри пожежної профілактики

Організаційними мірами пожежної профілактики є навчання персоналу протипожежним вимогам, видання необхідних інструкцій та плакатів, засобів наочної агітації. Всі робітники та службовці повинні щорічно проходити спеціальну протипожежну підготовку в системі виробничого навчання по 2-х годинній програмі. Щокварталу, разом з технікою безпеки, повинен проводитися й інструктаж з пожежної безпеки.

6.7 Охорона навколишнього середовища

На порозі 3 тисячоліття людство знаходиться з досить суперечливим надбанням. З одного боку - бурхливі темпи загальнолюдського прогресу, а з другого - його негативні наслідки прямо протилежної спрямованості. Останні проявляються, насамперед, у надмірному забрудненні навколишнього середовища й інтенсивній його деградації.

В законі Украйни про охорону навколишнього середовища регламентується «Законом про охорону навколишнього природнього середовища», 1991р.[41] При виконанні дипломної роботи утворюються тверді побутові відходи (папір, канцелярські вироби та інші), а також комп'ютерні та інші види організаційної техніки, яка відпрацювала свій термін. Ці відходи повинні утилізовуватися на полігонах твердих побутових відходів з максимальним використанням в якості вторинних

Висновки

У даному розділі розглянуті та проаналізовані питання охорони праці та навколишнього середовища у виробничому приміщення, де проводилися аналіз та проектування прибудую, для зменшення негативного впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів на людину в процесі праці:

У результаті аналізу цих питань, було встановлено, що додержання на робочому місці нормативних значень параметрів небезпечних та шкідливих виробничих факторів дозволяють забезпечити комфортні та безпечні умови праці працівників.

7. Цивільна оборона

Останнім часом широкого поширення набула комп'ютерна техніка, що дозволяє аналізувати, прискорювати й автоматизувати керування й контроль над багатьма процесами сучасного життя. У даній дипломній роботі «Експертна система аналізу ризиків в інвестиційних проектах» розглянуті принципи й способи забезпечення безпеки й захисту населення у випадку погрози й виникнення надзвичайних ситуацій.

7.1 Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. [42]

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України, які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

7.2 Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави щодо створення матеріальної бази захисту. До них належать:

принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як прийнятний. Його параметри мають бути обґрунтовані;

принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти спрямовуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти) та на певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки;

принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це право має бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств;

принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

принцип превентивної безпеки - максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних ситуацій.

7.3 Мета та завдання захисту населення і територій під час НС

Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час НС є:

розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, матеріально-технічних і фінансових ресурсах;

створення, раціональне збереження і використання резервів фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в галузі захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації і своєчасне та достовірне інформування його про наявну обстановку і вжиті заходи;