Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра комп'ютерної інженерії

Курсовий проект

з навчальної дисципліни: "Системи комутації в електрозв'язку"

на тему: "Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації"

Виконав: студент 302-ТТ групи

Казидуб О.О.

Варіант№33

Перевірив: к.т.н., доцент

Петрянін В.М.

Полтава 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1

Розділ 2

Розділ 3

Висновок

Перелік умовних скорочень

Список використаної літератури

Вступ

Зв'язок є вирішальним чинником в досягненні успіху конкуруючими комерційними підприємствами і в економічному зростанні, і процвітанні будь-якого регіону. Тому злиття на порозі ХХІ століття телекомунікаційних і комп'ютерних технологій приймає вирішальне значення. Високі вимоги, що пред'являються до зв'язку, зумовлюють необхідність величезних капіталовкладень в інфраструктуру. Отже, ретельне планування і вибір перспективної системи мають найвищий пріоритет.

Засоби електрозв'язку у всьому світі, у тому числі в Україні, є визначальним чинником економічного розвитку країни, зростання її валового національного продукту.

Протягом останніх років спостерігаються істотні зміни в процесах розвитку мереж електрозв'язку. Можна виділити наступні найбільш характерні риси цих процесів:

- неухильне зростання ємності і трафіку телефонних мереж;

- зміна структури телефонного трафіку за рахунок значного збільшення частки міжміських і міжнародних викликів;

- різке збільшення кількості нетелефонних телекомунікаційних служб (телетекст, факс і т.д.);

- зростаюча економічна ефективність цифрових методів зберігання, обробки, передачі і комутації різних видів інформації порівняно з аналоговими методами;

- все більш широке впровадження волоконно-оптичних ліній зв'язку.

Телефонні мережі по всьому світові розвивалися досить швидко. Перша АТС була створена у 1896р. і називалася декадно-кроковою АТС (АТСДК). Вона мала великий недолік - наявність механізмів, що рухаються. В 1939 році була розроблена нова АТС, яка використовувала для комутації розмовних дротів - багатократні координатні з'єднувачі (БКЗ), які забезпечували вищу якість контакту і АТСК була позбавлена недоліку АТСДК, тобто були відсутні механізми, що рухаються. Ці два види АТС отримали загальну назву - електромеханічних АТС. Електромеханічні АТС мали вагомі недоліки: громіздкість, неможливість автоматизації процесу їх виробництва і неможливість надання абонентам додаткових послуг. В 1964 році була розроблена квазіелектронна АТС (АТСКЕ) в комутаційній частині яких використовувався матричний з'єднувач, виконаний на механічних контактах (герконах, гезаконах, ферідах), що герметизуються. Але з кожним роком потреби й вимоги щодо телефонних мереж змінювались. Об'єми інформації безперервно і вельми інтенсивно росли. Зростають також вимоги до швидкості і достовірності передачі інформації. Це викликає появу нових джерел інформації і збільшенню потоків інформації, з якими існуючі АТС не справлялися. Все це сприяло виникненню цифрових АТС, які пропонують абонентам безліч послуг та служб. Перші цифрові АТС були введені в експлуатацію в 1975 році. В даний час на мережах областей України експлуатуються АТСДК (порядку 25% номерів), АТСК (порядку 50% номерів), цифрові АТС (порядку 4-8% номерів). Цифрові АТС вимагають споруди спеціальної цифрової мережі міжстанційного зв'язку. Повна перебудова існуючої телефонної системи зв'язку під цифровий зв'язок в даний час економічно нездійсненна.

Розділ 1

Цей розділ курсового проекту передбачає синтез двокаскадного комутаційного блоку (КБ) на БКЗ з параметрами: NV_ABМ, де N - кількість входів; V_AB - кількість проміжних ліній; М - кількість виходів.

Багатократний координатний з'єднувач (БКЗ) є електромеханічним комутаційним приладом релейного типу з n входами і m n виходами. Конструктивними елементами БКЗ є вертикальні блоки з утримуючими електромагнітами (УЕ) і горизонтальні виборчі рамки, керовані виборчими електромагнітами (ВЕ). Вертикальний блок складається з контактної системи і утримуючого електромагніту з якорем своєрідної конструкції. Контактна система вертикального блоку є сукупністю нерухомих сріблених струн по числу комутованих проводів і декількома групами рухомих контактних пружин. Кожна група рухомих контактів розташована в пазах штовхача, що належить тільки цій групі.

Рис 1.1. Схема включення точки комутації БКЗ: 1- утримуючий електромагніт; 2- якір; 3- утримуюча планка; 4- виборча рамка; 5- вибірчий електромагніт; 6- двуплечий якір; 7- виборчі пальці; 8- упор штовхач; 9- контактні пружини; 10- вертикальні контактні шини; 11- поворотні пружини.

Управління БКЗ здійснюється станційними пристроями управління. При включенні одного з виборчого електромагніта повертається виборча рамка і всі її виборчі пальці стають напроти упорів штовхачів ряду контактних груп вертикальних блоків. Включення одного з утримуючого електромагніта, якір якого затискає виборчий палець між планкою якоря і упором штовхачем контактної групи, забезпечує замикання пружин групи з вертикальними контактними шинами. Далі виборчий електромагніт знеструмлюється, виборча рамка повертається в початковий стан, а утримуючий електромагніт продовжує утримувати контактну групу замкнутою, оскільки виборчий палець залишається затисненим між утримуючою планкою і упором-штовхачем. Виключення утримуючого електромагніта приводить до звільнення пальця і розмикання контактів. Після встановлення одного з'єднання в БКЗ аналогічно можна встановити інші з'єднання через ті, що залишилися вільними вертикальні блоки. Повернення якорів виборчого електромагніта і утримуючого електромагніта в початкове положення забезпечується поворотними пружинами. Вертикальні контактні шини виконані у вигляді срібних проволок ("струн"), встановлених двома вертикальними рядами. Контактні рухомі пружини кожної контактної групи займають також два ряди і мають попередню напругу. Вони утримуються від замикання з шинами поворотними пружинами, що тиснуть на упори-штовхачі. Розглянутий БКЗ відноситься до двохпозиційних.

Процес з'єднання в БКЗ відбувається в два етапи:

1. На першому етапі спрацьовує один з виборчих електромагнітів, при цьому вибирається горизонталь, яка буде задіяна в з'єднанні;

2. На другому етапі спрацьовує один з утримуючих електромагнітів, визначаючий вертикаль, через яку пройде з'єднання. При спрацьовуванні утримуючого електромагніта забезпечується замикання рухомих контактів горизонталі з шинами вертикалі, тобто спрацьовує контактна група, розташована на перетині вибраних горизонталі і вертикалі.

1) ПВПВ із параметрами (згідно мого варіанту на курсовий проект): 100х 50х 20

N=100, V_AB=50, M=20, N>M

де: N - кількість входів, V_AB - кількість проміжних ліній, М - кількість виходів.

БКЗ_А 10х 10х 4, n_A=10 - кількість входів у комутатор ланки А.

БКЗ_B 20х 10х 4, n_B =10 - кількість входів у комутатор ланки В.

Визначаю кількість комутаторів ланки А :

Визначаю кількість виходів з комутатора ланки А :

Визначаю кількість комутаторів ланки В :

Визначаю кількість виходів з комутатора ланки В :

Визначаю зв'язність (число ліній, що з'єднують один комутатор ланки А з одним комутатором ланки В):



Рис 1.2. Схема двокаскадного КБ типу ПВПВ

Рис 1.3. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ПВПВ

- максимальна доступність в цьому напрямку.



2) ВПВП із параметрами (згідно мого варіанту на курсовий проект): 60х 40х 100

N=60, V_AB =40, M=100, N<M

БКЗ_А 10х 10х 4, m_A=10 - кількість виходів із комутатора ланки А.

БКЗ_B 20х 10х 4, m_B=10 - кількість виходів із комутатора ланки В.

Визначаю кількість комутаторів ланки А :

Визначаю кількість входів в комутатор ланки А :

Визначаю кількість комутаторів ланки В :

Визначаю кількість входів в комутатор ланки В :

Визначимо зв'язність:



Рис 1.4. Схема двокаскадного КБ типу ВПВП

Рис 1.5. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ВПВП

- максимальна доступність в цьому напрямку.



Розділ 2

телефонний трафік комутація аналоговий

Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ)

МсТМ з п'ятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС):

РАТС-2. Декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N₂=10000 номерів;

РАТС-3, квазіелектронної системи, типу "Квант" ємністю N₃ =2048 номерів;

РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N₄ =6000 номерів.

У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.

На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських з'єднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському зв'язку та замовно-з'єднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському зв'язку.

Дані стосовно проектованої РАТС

Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N₅=6000 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне з'єднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять

L_5-2=8, L_5-3 =9, L_5-4 =8,5 км. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:

абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;

лінії від таксофонів, частка яких становить 0,015 від ємності проектованої РАТС;

з'єднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу "Квант" ємністю N_ВАТС =1024 номерів, з яких 50% абонентів

не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС - L_ВАТС=2,4 км.

Таблиця 2.1 Ємності та діапазони номерів АТС

АТС	Ємність	Діапазон номерів
РАТС-2	N2 =10000	20000 29999
РАТС-3	N3 =2048	30000 32047
РАТС-4	N4 =6000	40000 45999
РАТС-5	N5 =6000	40000 45999
ВАТС	NВАТС =1024 (512вн +512міських)	57000 58023
ПСК-1000К	N=1000	47000 47999

Тип з'єднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.

Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого зв'язку для з'єднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:

виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;

залежно від відстані.

В даному курсовому проектові тип з'єднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях менше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км - трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільним є застосовування з'єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Відстані від РАТС-5 до існуючих РАТС та ВАТС становлять: від РАТС-5 до РАТС-2 L_5-2 =8 км, від РАТС-5 до РАТС-3 L_5-3 =9 км, від

РАТС-5 до РАТС-4 L_5-4=8,5км, від РАТС-5 до ВАТС-2 L_ВАТС=2,4 км, тому буду використовувати двопроводові ЗЛ. На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС), яка буде з'єднуватися з існуючими РАТС з'єднувальними лініями, ущільненими системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Зв'язок з ПСК-1000К організується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого зв'язку і пучок трипроводових для вхідного міжміського зв'язку. Аналогічно три пучка організуються для зв'язку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.

Розглянута МсТМ - мережа з п'ятизначною нумерацією. Міські телефонні мережі (МсТМ) забезпечують телефонний зв'язок на території міста і його приміської зони. До складу технічного устаткування МсТМ входять як станційні, так і лінійні споруди й устаткування абонентських пунктів.

Усі РАТС на мережі з'єднуються за принципом "кожна з кожною" двома пучками однобічних з'єднувальних ліній, провідність яких визначено. Спосіб "кожний з кожним" є найдорожчим і використовується тоді, коли необхідно забезпечити високу надійність мережі. При виході з ладу будь-якого вузла комутації (ВК) або магістралі, для каналів, які проходять через нього, завжди є обхідні шляхи, завдяки яким мережа функціонуватиме.

Місце розташовування РАТС та АМТС обираємо довільно, ВСС розташовуємо поруч з РАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JI до ВСС - така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.

Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять до складу нумерації тієї РАТС, до якої їх увімкнено. Таксофони не мають абонентських номерів, їх вмикають "понад" номерну ємність РАТС.

На структурній схемі МсТМ показані усі пучки ЗЛ, їх провідність, зазначені типи станцій, їхня ємність, нумерація абонентських ліній, напрямок зв'язку по 3Л та відстані між РАТС.



Розподіл напрямків з поля ступеня 1ГП РАТС-5.

На ступенях ГП здійснюється режим групового шукання. Маркер блоку ГП перш за все вибирає потрібний напрям відповідно до отриманої з регістра адресної інформації у вигляді однієї або декількох цифр. Потім МГП по обхідних шляхах виконує обумовлене вільне шукання, вибираючи вільну витікаючу лінію у вибраному раніше напрямі, доступну входу блоку через вільну, що викликав. Після закінчення пошуку МГП включає електромагніти БКЗ в ланках блоку і звільняється. Час заняття маркера блоку ГП приблизно 0,6 с.

До основних комутаційних параметрів блоків ГП відносяться число напрямів Н і доступність у напрямі D. Важливою перевагою ступеня ГП в координатних АТС є електричний розподіл поля блоку на напрями. Це забезпечується вмонтованою програмою маркера і дозволяє підвищувати доступність для всіх або декількох напрямів за рахунок зменшення загального числа напрямів. Таким чином гнучко використовується ємність поля ГП і забезпечується підвищена доступність для великих пучків довгих сполучних ліній.

Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається для 5-ти значної РАТС-5, тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МсТМ. Оскільки задана МсТМ містить невелику кількість РАТС, то є доцільним виконати внутрішньостанційний зв'язок через один (перший) ступінь ГП. За такого способу у виходи ступеня і 1ГП, окрім ЗЛ до РАТС, АМТС та ВСС, вмикаються напрямки до тисячних груп АП та ВАТС великої ємності.

Дня кожного напрямку зазначаються: код (цифри номера, які приймає маркер ІГП для обирання даного напрямку); максимальна доступність D_max.

В останньому рядку таблиці зазначається сумарна кількість виходів усіх задіяних напрямків, на підставі якої визначається максимальна кількість резервних напрямків, що залишилися, з поля ступеня 1 ГП.

Оскільки дана МсТМ з п'ятизначною нумерацією, то величини доступностей D будемо визначати: у напрямках до тисячних груп ступеня АП - 20, до ВАТС та ВСС 20, до інших РАТС - 40, до АТМС -20 .

При виборі доступності слід пам'ятати, що ємність блока ГП-3, застосовуваного на ступеню 1ГП, становить М = 400 виходів. Отже, є неодмінне виконання умови:

Максимальну доступність обраховуємо як суму всіх доступностей від всіх напрямків.

Рис 2.2. Групоутворення для 5-ти значної РАТС-5 з одним ступенем ГП

Функціональна схема РАТС-5.

Проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N₅ =6000 номерів призначена для обслуговування віддаленого мікрорайону. Вона дозволяє організовувати зв'язок із вузлом спецслужб (ВСС), АМТС, ВАТС, таксофонами та іншими РАТС з безпосереднім, регістровим та програмним управлінням. Станція складається з однієї ступені абонентського пошуку (АП). Ланка АВ використовується при вихідному зв'язку й працює в режимі вільного пошуку (ВП), тобто відбувається вибір вільного обслуговуючого приладу (ОП), в даному випадку вихідного шнурового комплекту (ВШК). При ВП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низько використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП. Ланка CD і AB використовується при вхідному зв'язку й працює в режимі лінійного(вимушеного) пошуку (ЛП), тобто відбувається з'єднання раніше вибраного обслуговуючого приладу з конкретним абонентом, якого викликають. В даному випадку відбувається розширення навантаження, тобто перехід від високо використовуваних ОП до низько використовуваних АЛ.

АТСК-У має дві ступені групового пошуку (ГП) : І ГП та ІІ ГП. На вхід І ГП підключаються ВШК, ВШК від таксофонів (ВШКТ) та ЗЛ від ПСК через підключаючий комплект підстанції (ПКП), а на вихід підключається вхідні ШК (ВхШК), ЗЛ до АТС через реле ЗЛ вихідне (РЗЛВ). На вхід ІІГП підключаються ЗЛ від інших АТС через РЗЛВх. До виходу ІІ ГП підключаються ВхШК.

І ГП використовується при вихідному зв'язку, працює в режимі вільному або вимушеному. ІІ ГП може використовуватися для вхідного та вихідного зв'язку.

У виходи ступеня II ГП увімкнено запаралелені зі ступенем І ГП напрямки внутрішнього зв'язку (до тисячних груп АП), пучки ЗЛ до ПСК та ВАТС середньої (потужної) ємності. З ступеня II ГП також може бути виділено напрямок до ступені ГПК-ГПКМ. У поле ГПК-ГПКМ вмикаються ЗЛ до ВАТС малої ємності, тому даний ступінь доцільно встановити на проектованій РАТС лише за наявності в завданні ВАТС малої ємності, ввімкнених до АТСК-У. У напрямку кожної ВАТС з виходів ступеня ГПК-ГПКМ виділяються два пучки - ЗЛ та ЗЛМ.

Також проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У має ступінь регістрового пошуку. При вихідному зв'язку використовується ступінь регістрового пошуку абонентського (РПА),що працює в режимі вільного пошуку (ВП), при виборі вільного ОП. При вхідному зв'язку використовується ступінь регістрового пошуку вхідного (РПВх), працює також в режимі вільного пошуку (ВП).

Отже, при складанні функціональної схеми проектованої РАТС слід стежити, щоб кількість напрямків зв'язку до інших РАТС, провідність ЗЛ та типи РЗЛ відповідали умовам задачі.

Рис 2.3.Функціональна схема АТСК-У (РАТС - 5, N=6000)

Функціональна схема з'єднувального тракту.

Необхідно зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонента А, який підключений до станції РАТС-5 (АТСК-У) з абонентом Б, який підключений до станції РАТС-2 (АТСДК).

Рис 2.4. Структурна схема з'єднувального тракту від аб. А розміщеного на РАТС-5 (АТСК-У) з аб. Б (АТС ДК).

Рис 2.5. Функціональна схема з'єднувального тракту від аб. А розміщеного на РАТС-5 (АТСК-У) з аб. Б (АТС ДК).

Опис з'єднання абонентів

При знятті мікротелефонної трубки, шлейф ТА замикається і відбувається підключення ТА через АЛ на РАТС - 5 (АТСК-У). В електромагнітному реле (ЕМР), що входить до складу АК, який закріплюється за кожною АЛ, з'являється струм. Таким чином спрацювання конкретного ЕМР однозначно визначає номер абонента А.

При вихідному зв'язку на ступені абонентського пошуку (АП) використовується ланка АВ, що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного і доступного в даний момент вихідного шнурового комплекту (ВШК), на ступені АП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низько використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП (в даному випадку ВШК). Маркер блоку АВ здійснює встановлення з'єднання викликаючої АЛ й вільного ВШК.

Ще до того, як абонент почне набирати номер, до АЛ повинен підключитися пристрій прийому номеру (регістр). Це відбувається на ступені регістрового пошуку абонентського (РПА), що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного регістра (ЕАРБ) маркером блоку РПА (МРПА). Ознакою підключення регістра є посилка абонентові А акустичного сигналу "Відповідь станції". Після цього абонент А починає набирати п'ятизначний номер абонента Б. Адресна інформація приймається й зберігається в ЕАРБ. В процесі прийому номеру ЕАРБ аналізує код зустрічної станції, з'єднання починається після фіксування всіх цифр номеру. При цьому до регістра за допомогою маркера кодових приймачів (МКП) підключається кодовий прийомо-передатчик (КПП). Після цього ЕАРБ підключається до блоку ГП, по якому здійснюється подальше з'єднання. Спрацьовує маркер І ГП (ІМГП), який посилає в ЕАРБ сигнал запиту на першу цифру частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь багаточастотним кодом першу цифру номеру абонента Б (код зустрічної РАТС-2) "2". Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції визначає напрямок встановлення з'єднання.

Через РЗЛПВ по ЗЛ відбувається підключення на ступінь ІІ ГП зустрічної станції РАТС -2 . Із регістра надходять наступні цифри для вибору напрямку до тисячної та сотої абонентської групи. Потім відбувається проключення до ступені лінійного пошуку (ЛП), на якому по двом останнім цифрам виданими з ЕАРБ визначається абонент Б. Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал " Посилка виклику", а абоненту А "КПВ". Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.

Розділ 3

У РАТС-5 ввімкнено виробничу АТС (ВАТС) типу "Квант" ємністю N_вatc=1024. Відстань від опорної РАТС-5 до ВАТС дорівнює L_ВАТС =2,4 км, максимальна довжина абонентської лінії - L_АЛ =50 метрів.

Схема групоутворення ВАТС

За ємністю ВАТС визначаємо тип БЗЛ, який буде використовувати. При N_ВАТС > 512 використовують БЗЛ типу БЗЛ-06 з параметрами 646464.

Кількість приймачів набирання номера (ПНн), комплектів з'єднувальних ліній (КЗЛ_ВИХ, КЗЛ_ВХ), приймачів та передавачів багаточастотних (ПРМ_БЧ, ПРД_БЧ) залежить під відповідного телефонного навантаження на ці комплекти та норм втрат викликів. ПНН, КЗЛ_ВХ, КЗЛ_ВИХ, ПРМ_БЧ, ПРД_БЧ рівномірно розподіляються по всіх блоках БЗЛ і вмикаються до каскаду D. Кількість даних станційних комплектів у задачі не обчислюємо.

Входи каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками, зв'язність яких становить f_{БАЛ-БЗЛ}, f_{БЗЛ-БЗЛ}, та внутрішньо-блоковими перемичками, зв'язність яких -f_БЗЛ .

Кількість блоків БАЛ визначається за формулою:

де N_БАЛ = 64 - кількість АЛ, ввімкнених до блока БАЛ.

Кількість блоків БЗЛ визначаю таким чином:

Обраховую зв'язність f_{БАЛ-БЗЛ} (f_{БЗЛ-БАЛ}) :

Число входів у каскад С одного БЗЛ від усіх БАЛ дорівнює:

Інші входи до каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками БЗЛ-БЗЛ та внутрішньо-блоковими перемичками усередині БЗЛ. Значення зв'язності f_{БЗЛ-БЗЛ} та f_БЗЛ визначаю за допомогою наступного співвідношення:

Рис 3.1. Схема групоутворення ВАТС "Квант" ємністю 1024номерів

Функціональна схема з'єднувального тракту

Необхідно зобразити структурну та функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонентів А увімкненого до ВАТС та Б увімкненого до ПСК - 1000К та описати процес встановлення з'єднання.

АК абонента А, що знаходиться на ВАТС постійно сканується і здійснюється обробка результатів сканування. Після зняття мікротелефонної трубки, виявляється зайнятість АЛ, здійснюється пошук вільного ПНН, а також проміжних ліній на ступенях пошуку, ВШК та видача результатів сканування та іншої службова інформація в ЦУП. По каналі із ЦУП відбувається проключення з'єднувального тракту: АКА > БАЛ > ВШК > БЗЛ > ЦУП, ПНН переходить у стан видачі абонентові А сигналу "ВС". Живлення мікрофона ТА абонента А здійснюється із ВШК.

Після того як абонент А починає набирати п'ятизначний номер абонента Б, відбувається відключення сигналу "ВС", сканування ПНН під час прийому цифр номеру, передача результатів сканування в ЦУП, де відбувається аналіз номеру абонента Б. Перші цифри номеру вказують напрямок з'єднання, тому спочатку виконується пошук вільного направляючого комплекту (НК). Оскільки дана станція є відомчою і включається до даної РАТС-5 (АТСК-У), то шукають НК в напрямку до опорної станції РАТС-5 (АТСК-У). Після обміну інформації з ЦУП створюється тракт АКА > БАЛ > ВШК > БЗЛ > ВКЗЛ, який не переключається, а зберігається в пам'яті під час прийому наступних цифр номеру. Оскільки опорна станція типу АТСК-У передача наступних цифр номеру буде проходити після прийому всього номеру також по тракту П-Fбзл - ВКЗЛ. Після передачі адресної інформації на зустрічну станцію тракт П-Fбзл - ВКЗЛ руйнується і проключається збережений в пам'яті тракт. По ЗЛ через РЗЛВх відбувається з'єднання з РАТС-5. Надіслана адресна інформація зберігається в ЕАРБ. Після цього відбувається підключення до блоку І ГП. Маркер І ГП (ІМГП) посилає сигнал запиту в ЕАРБ на першу цифру номеру абонента Б частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь БЧК першу цифру, тобто код зустрічної станції (РАТС-4) "4". Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції, визначає напрямок встановлення з'єднання. Через РЗЛВ по ЗП відбувається підключення до РАТС-4 через РЗЛ Вх. Потім здійснюється підключення до блоку ІІ ГП. Прийнята адресна інформація зберігається в ЕАРБ. ІІ МГП надсилає запит в ЕАРБ на другу цифру номеру абонента Б. Регістр приймає цей запит і передає її. На ступені ІІ ГП відбувається підключення до ПСК-1000К. Через РЗЛВ-3 та РЗЛШВ по ЗЛ з'єднується з ПСК-100К через РЗЛПВх.

На ПСК-1000К при вхідному з'єднанні використовується трьохзначний вхідний регістр (ВхР), який приймає із регістра РАТС-4 декадними імпульсами (батарейним способом) інформацію про останні три цифри абонента Б. Потім здійснюється з'єднання до блоку CD (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MCD посилає сигнал запиту ВхР на третю цифру. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифру абонента Б. Згодом здійснюється під'єднання до блоку АВ (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MАВ посилає сигнал запиту ВхР на останні цифри. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифри абонента Б. Саме на ступені АП блоку АВ визначається абонент Б.

Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал " Посилка виклику", а абоненту А "КПВ". Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.

Висновок

Виконавши даний курсовий проект я отримав навички в розробці міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації. Я навчився синтезувати двокаскадний комутаційний блок на БКЗ з параметрами, спочатку для типу ПВПВ, який працював у режимі вільного пошуку, побудував схему і комутаційний граф двокаскадного комутаційного блоку ПВПВ. Також обчислив параметри для типу ВПВП, який працював у режимі групового пошуку, побудував схему і комутаційний граф двокаскадного комутаційного блоку ВПВП. В наступному розділі я навчився розробляти функціональну схему типу АТСК-У та схему міської телефонної мережі, на якій функціонують аналогові станції. Навчився проектувати МсТМ з п'ятизначною нумерацією, що складається з чотирьох районних АТС:РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4, в яку ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К та проектованої РАТС-5, в яку ввімкнено ВАТС відповідної ємності. Навчився визначати тип з'єднувальних ліній, що з'єднують елементи мережі. Зобразив структурну схему МсТМ, на якій показав усі з'єднувальні лінії, провідність, типи станцій, ємність, нумерацію абонентських ліній, напрямок зв'язку по з'єднувальній лінії та відстані між РАТС. В останньому розділі розробив схему групоутворення квазіелектронної відомчої АТС типу "КВАНТ", обрахував наступні параметри: кількість блоків БАЛ, кількість блоків БЗЛ, зв'язність, число входів у каскад. Побудував та проаналізував функціональну схему групоутворення ВАТС "Квант" ємністю 1024номерів.

Перелік умовних скорочень

АЛ - абонентська лінія;

АК - абонентський комплект;

АМТС - автоматична міжміська телефонна станція;

АТС - автоматична телефонна станція;

АТСДК - автоматична телефонна станція декадно-крокова;

АТСЕ - автоматична телефонна станція електронна;

АТСК - автоматична телефонна станція координатна;

АТСКЕ - автоматична телефонна станція квазіелектронна;

БАЛ - блок АЛ;

БКЗ - багатократний координатний з'єднувач;

БЗЛ - блок ЗЛ;

ВАТС - відомча автоматична телефонна станція;

ВЕ - вибираючий електромагніт;

ВК - вузол комутації;

ВП - вільний пошук;

ВР - вибираюча рамка;

ВСС - вузол спецслужби;

ВШК - вихідний шнуровий комплект;

ВхШК- вхідний шнуровий комплект;

ГП - ступінь групового пошуку;

ЗЛ - з'єднувальна лінія;

ЗЛМ - з'єднувальна лінія міжміська;

ІКМ - імпульсно-кодова модуляція;

КБ - комутаційний блок;

КП -комутаційне поле;

КПВ - сигнал "контроль посилання виклику";

МГП - маркер блоку групового пошуку;

МсТМ - міська телефонна мережа;

МТС - міжміська телефонна станція;

ЛП - лінійний (вимушений) пошук;

ПНН - приймач набору номеру;

ПКП- підключаючий комплект підстанції;

ПС - підстанція;

ПСК - підстанція координатного типу;

ПУП - проміжний управляючий пристрій;

ПЩ - промщит;

РАТС - районна автоматична телефонна станція;

РЗЛ - комплект реле з'єднувальних ліній;

РЗЛВ 3 - комплект реле з'єднувальних ліній вихідний трипроводовий;

РЗЛВ 4 - комплект реле з'єднувальних ліній вихідний чотирипроводовий;

РЗЛВх 3 - комплект реле з'єднувальних ліній вхідний трипроводовий;

РЗЛВх 4 - комплект реле з'єднувальних ліній вхідний чотирипроводовий;

РП - ступінь регістрового пошуку;

РПА - ступінь регістрового пошуку абонентського;

РПВх- ступінь регістрового пошуку вхідного;

СП - система передачі;

ТА - телефонний апарат;

УЕ - утримуючий електромагніт;

ЦУП - центральний управляючий пристрій.

Список використаної літератури

1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов / О.Н. Иванова, М.Ф. Копп, З.С. Коханова. Г.Б. Метельский; Под ред. О.Н. Ивановой. - М-: Связь, 1978.

2. Автоматическая коммутация: Учебник для вузов /О.Н. Иванова, М-Ф-Копп, З.С. Коханова, Г.М. Метельский; Под ред. О.Н. Ивановой. _М.: Радио и связь, 1988.

3. Костін Ю.С., Різуненко А.О., Козелков О.О. Телефонні апарати. Навчальний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2007.

4. Станционные сооружения городских телефонных сетей /Ю.Н. Кор-нышев, А.Л. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю.Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи. - М.: Радио и связь, 1987.

5. Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи / Ю.Н. Корнышев, А.Я. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю.Н. Корнышева. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990.

6. Костін Ю.С. Основи побудови аналогових систем комутації:

Навч. посіб., - Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006.

7. Костін Ю. С., Одарущенко О.М. Методичний посібник з дисципліни "Системи комутації в електрозв'язку" (частина 1) Методичний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2004.

8. Квазиэлектронная АТС "КВАНТ"/ В.О. Жогло, А.А. Иванов, А.П. Иванов и др.; Под ред. Я.Я. Лочмелиса. - М.: Радио и связь, 1987.

9. Костин Ю.С., Одарущенко О.Н. Квазиэлектронные АТС. Учебное пособие (лекции). -Полтава: ПВИС,2003.

Размещено на Allbest.ru