Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Факультет інформаційних та телекомунікаційних технологій і систем

Кафедра комп'ютерної інженерії

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: «Системи комутації в електрозв'язку»

на тему: “Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації”

Виконав: студент групи 301-ТТ

Коваленко О.

Перевірив: доцент, к.т.н.

Петрянін В.М.

Полтава 2011

Вступ

Розвиток телефонних мереж по всьому світові відбувається досить швидко, адже суспільство не може існувати без обміну інформацією. Першим кроком в цьому напрямку був телефонний апарат, після його винаходу в 1876 році виникла проблема : як здійснювати зв'язок між власниками телефонних пристроїв? Спочатку була створена ручна телефонна станція ( РТС ) в 1878 році, комутаційна система якої обслуговувалася в ручну. В 1889 році був винайдений кроковий шукач. Це дозволило в 1896 році створити першу АТС і поклало початок інтенсивному розвитку засобів автоматичної комутації. Перші 20 років 20-го сторіччя в експлуатації знаходилися АТС з кроковими (АТСДК) і машинними шукачами, в якому був головний недолік _ наявність механізмів, що рухаються. В кінці 30 років 20-го сторіччя було розроблено нове покоління АТС (1939 р.), де для комутації розмовних дротів використовувалися багатократні координатні з'єднувачі (БКЗ), що забезпечують набагато кращу якість контакту, і були відсутні механізми, що рухаються. Паралельно були вирішені питання більш ефективної побудови комутаційної частини станції і управління процесом встановлення з'єднань, що в цілому дозволило створити АТС великої ємності, більш високої ефективності і надійності. За роки експлуатації декадно-крокових (АТСДК) і координатних (АТСК) станцій, що отримали загальну назву електромеханічних АТС, були виявлені загальні для них недоліки: громіздкість, неможливість автоматизації процесу їх виробництва і неможливість надання абонентам додаткових послуг. Бурхливий розвиток електроніки і обчислювальної техніки дозволив приступити до створення нового покоління АТС. Спочатку були розроблені механо-електронні станції, а в 60-е роки (1964 р.) були розроблені квазіелектронні станції (АТСКЕ), в комутаційній частині яких використовувався матричний з'єднувач, виконаний на механічних контактах ( геконах ), що герметизуються, а в управляючій частині - спеціалізовані ЕОМ, часто звана електронною управляючою машиною (ЕУМ).

Але з кожним роком потреби й вимоги щодо телефонних мереж змінювались. Об'єми інформації безперервно і вельми інтенсивно росли. Зростають також вимоги до швидкості і достовірності передачі інформації. Це викликає появу нових джерел інформації і збільшенню потоків інформації, з якими існуючі АТС не справлялися. Все це сприяло виникненню цифрових АТС, які пропонують абонентам безліч послуг та служб. Перші цифрові АТС були введені в експлуатацію в 1975 році.

В даний час на мережах областей України експлуатуються АТСДК (порядку 25% номерів), АТСК (порядку 50% номерів), цифрові АТС (порядку 4-8% номерів). Цифрові АТС вимагають споруди спеціальної цифрової мережі міжстанційного зв'язку. Повна перебудова існуючої телефонної системи зв'язку під цифровий зв'язок в даний час економічно нездійсненна. Тому при упровадженні цифрової системи зв'язку використовується принцип накладення - упровадження цифрових АТС і каналів зв'язку окремих ділянках існуючої телефонної мережі з узгодженням не взаємної роботи.

Розділ 1

Вданому розділі необхідно синтезувати двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NVABМ, де N - кількість входів; VAB - кількість промліній; М - кількість виходів.

Багатократний координатний з'єднувач (БКЗ) є електромеханічним комутаційним приладом релейного типу з п входами і т п виходами. Конструктивними елементами БКЗ є вертикальні блоки з утримуючими електромагнітами (УЕ) і горизонтальні вибираючі рейки, керовані вибираючими електромагнітами (ВЕ) .

Вертикальний блок складається з контактної системи і утримуючого електромагніту з якорем своєрідної конструкції. Контактна система вертикального блоку є сукупністю нерухомих сріблених струн по числу комутованих проводів і декількома групами рухомих контактних пружин .

Кожна група рухомих контактів розташована в пазах штовхача, що належить тільки цій групі.

Управління БКЗ здійснюється станційними пристроями управління, які включають необхідні вибираючі і утримуючі електромагніти БКЗ.

При включенні одного з ВЕ повертається ВР і всі її вибираючі пальці стають напроти упорів-штовхачів ряду контактних груп вертикальних блоків. Включення одного з УЕ, якір якого затискає вибираючий палець між планкою якоря і упором-штовхачем контактної групи, забезпечує замикання пружин групи з вертикальними контактними шинами. Далі ВЕ знеструмлюється, ВР повертається в початковий стан, а УЕ продовжує утримувати контактну групу замкнутої, оскільки вибираючий палець залишається затисненим між утримуючою планкою і упором-штовхачем. Виключення УЕ приводить до звільнення пальця і розмикання контактів.

Після встановлення одного з'єднання в БКЗ аналогічно можна встановити інші з'єднання через ті, що залишилися вільними вертикальні блоки. Повернення якорів ВЕ і УЕ в початкове положення забезпечується поворотними пружинами .

Рис 1.1. Схема включення точки комутації БКЗ:

1 -- утримуючий електромагніт;

2 -- якір;

3 -- утримуюча планка;

4 -- вибираюча рамка;

5 -- вибираючий електромагніт;

6 -- двуплечий якір;

7 -- вибираючі пальці;

8 -- упор штовхач;

9 -- контактні пружини;

10 -- вертикальні контактні шини;

11 - поворотні пружини

Вертикальні контактні шини виконані у вигляді срібних проволікав (“струн”), встановлених двома вертикальними рядами. Контактні рухомі пружини кожної контактної групи займають також два ряди і мають попередню напругу. Вони утримуються від замикання з шинами поворотними пружинами, що тиснуть на упори-штовхачі.

Розглянутий БКЗ відноситься до двохпозиційних. Процес з'єднання в ньому відбувається в два етапи: на першому етапі спрацьовує один з ВЕ, при цьому вибирається горизонталь, яка буде задіяна в з'єднанні, а на другому етапі спрацьовує один з УЕ, визначаючий вертикаль, через яку пройде з'єднання. При спрацьовуванні УЕ забезпечується замикання рухомих контактів горизонталі з шинами вертикалі, тобто спрацьовує контактна група, розташована на перетині вибраних горизонталі і вертикалі .

1) ПВПВ із параметрами: 100х30х20

N=100, =30, M=20, N>M

де: N - кількість входів, - кількість проміжних ліній, М - кількість виходів . 10х10х3, =10 - кількість входів у комутатор ланки А.

10х10х4 , =10 - кількість входів у комутатор ланки В.

Визначимо кількість комутаторів ланки А :

(1.1)

Розрахуємо кількість виходів з комутатора ланки А :

(1.2)

Визначимо кількість комутаторів ланки В :

(1.3)

Розрахуємо кількість виходів з комутатора ланки В :

(1.4)

Визначимо зв'язність (число ліній, що з'єднують один комутатор ланки А з одним комутатором ланки В) :

(1.5)

Рис 1.2. Схема двокаскадного КБ типу ПВПВ



Рис 1.3. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ПВПВ

- максимальна доступність в цьому напрямку.

2) ВПВП із параметрами: 10х40х100

N=10, =40, M=100, N<M

10х10х3, =10 - кількість виходів із комутатора ланки А.

10х10х4, =10 - кількість виходів із комутатора ланки В.

Визначимо кількість комутаторів ланки А :

(1.6)

Розрахуємо кількість входів в комутатор ланки А :

 (1.7)

Визначимо кількість комутаторів ланки В :

(1.8)

Розрахуємо кількість входів в комутатор ланки В :

(1.9)

Визначимо зв'язність:

- максимальна доступність в цьому напрямку.



Рис 1.4. Схема двокаскадного КБ типу ВПВП

Розділ 2

Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ).

МсТМ з п'ятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС):

РАТС-2. декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N2 =8000 номерів;

РАТС-3, квазіелектронної системи, типу «Квант» ємністю N3 =1536 номерів;

РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N4 =6000 номерів.

У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.

На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських з'єднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському зв'язку та замовно-з'єднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському зв'язку.

Дані стосовно проектованої РАТС.

Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N5 =5000 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне з'єднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять L5-2 =4, L5-3 =8, L5-4 =7 кілометрів. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:

абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;

лінії від таксофонів, частка яких становить 0,015 від ємності проектованої РАТС;

з'єднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу «Квант» ємністю NВАТС =256 номерів, з яких 50% абонентів не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС - LВАТС=2 км.

Таблиця 2.1

Ємності та діапазони номерів АТС

АТС	Ємність	Діапазон номерів
РАТС-2	N2 =8000	20000 27999
РАТС-3	N3 =1536	30000 31535
РАТС-4	N4 =6000	40000 45999
РАТС-5	N5 =5000	50000 54999
ВАТС	NВАТС =256 (128вн +128міських)	55000 55127
ПСК-1000К	N=1000	46000 46999

Тип з'єднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.

Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого зв'язку для з'єднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:

виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;

залежно від відстані.

В даному курсовому проектові тип з'єднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях меньше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км - трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільне є застосовування з'єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Відстані від РАТС-5 до існуючих РАТС та ВАТС становлять: від РАТС-5 до РАТС-2 L5-2 =4 км, від РАТС-5 до РАТС-3 L5-3 =8 км,від РАТС-5 до РАТС-4 L5-4=7км, від РАТС-5 до ВАТС-2 LВАТС=2 кілометра, тому будемо використовувати двопроводові ЗЛ, тільки для зв'язку з ВАТС будуть використовуватися три пучка трипроводових з'єднувальних ліній. На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС), яка буде з'єднуватися з існуючими РАТС з'єднувальними лініями, ущільненими системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Зв'язок з ПСК-1000К організується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого зв'язку і пучок трипроводових для вхідного міжміського зв'язку. Аналогічно три пучка організуються для зв'язку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.

Розглянута МсТМ - мережа з п'ятизначною нумерацією. Міські телефонні мережі (МсТМ) забезпечують телефонний зв'язок на території міста і його приміської зони. До складу технічного устаткування МсТМ входять як станційні, так і лінійні споруди й устаткування абонентських пунктів.

Усі РАТС на мережі з'єднуються за принципом "кожна з кожною" двома пучками однобічних з'єднувальних ліній, проводність яких визначено. Спосіб «кожний з кожним» є найдорожчим і використовується тоді, коли необхідно забезпечити високу надійність мережі. При виході з ладу будь-якого вузла комутації (ВК) або магістралі, для каналів, які проходять через нього, завжди є обхідні шляхи, завдяки яким мережа функціонуватиме.

Місце розташовування РАТС та АМТС обираємо довільно, ВСС розташовуємо поруч з РАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JI до ВСС - така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.

Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять до складу нумерації тієї РАТС, до якої їх увімкнено. Таксофони не мають абонентських номерів, їх вмикають «понад» номерну ємність РАТС.

На структурній схемі МсТМ показані усі пучки ЗЛ, їх провідність, зазначені типи станцій, їхня ємність, нумерація абонентських ліній, напрямок зв'язку по 3Л та відстані між РАТС.

Розподілу напрямків з поля ступеня 1ГП РАТС-5.

На ступенях ГП здійснюється режим групового шукання. Маркер блоку ГП перш за все вибирає потрібний напрям відповідно до отриманої з регістра адресної інформації у вигляді однієї або декількох цифр. Потім МГП по обхідних шляхах виконує обумовлене вільне шукання, вибираючи вільну витікаючу лінію у вибраному раніше напрямі, доступну входу блоку через вільну, що викликав. Після закінчення шукання МГП включає електромагніти БКЗ в ланках блоку і звільняється. Час заняття маркера блоку ГП приблизно 0,6 с .

До основних комутаційних параметрів блоків ГП відносяться число напрямів Н і доступність у напрямі D. Важливою перевагою ступеня ГП в координатних АТС є електричний розподіл поля блоку на напрями. Це забезпечується вмонтованою програмою маркера і дозволяє підвищувати доступність для всіх або декількох напрямів за рахунок зменшення загального числа напрямів. Таким чином гнучко використовується ємність поля ГП і забезпечується підвищена доступність для крупних пучків довгих сполучних ліній.

Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається для 5-ти значної РАТС-5, тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МсТМ,. Оскільки задана МсТМ містить невелику кількість РАТС, то є доцільним виконати внутрішньостанційний зв'язок через один (перший) ступінь ГП. За такого способу у виходи ступеня і 1ГП, окрім ЗЛ до РАТС, АМТС та ВСС, вмикаються напрямки до тисячних груп АП та ВАТС великої ємності.

Дня кожного напрямку зазначаються: код (цифри номера, які приймає маркер ІГП для обирання даного напрямку); максимальна доступність Dmax.

В останньому рядку таблиці зазначається сумарна кількість виходів усіх задіяних напрямків, на підставі якої визначається максимальна кількість резервних напрямків, що залишилися, з поля ступеня 1 ГП.

Оскільки дана МсТМ з п'ятизначною нумерацією, то величини доступностей D будемо визначати : у напрямках до тисячних груп ступеня АП - 20, до ВАТС та ВСС 20, до інших РАТС - 40 , до АТМС -20 .

При виборі доступності слід пам'ятати, що ємність блока ГП-3, застосовуваного на ступеню 1ГП, становить М = 400 виходів. Отже, є неодмінне виконання умови:

(2.1)

Максимальну доступність обраховуємо як суму всіх доступностей від всіх напрямків.



Рис 2.1. Групоутворення для 5-ти значної РАТС-5 з одним ступенем ГП

Функціональна схема РАТС-5.

Проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N5 =5000 номерів призначена для обслуговування віддаленого мікрорайону. Вона дозволяє організовувати зв'язок із вузлом спецслужб (ВСС), АМТС, ВАТС, таксофонами та іншими РАТС з безпосереднім, регістровим та програмним управлінням. Станція складається з однієї ступені абонентського пошуку (АП). Ланка АВ використовується при вихідному зв'язку й працює в режимі вільного пошуку (ВП),тобто відбувається вибір вільного обслуговуючого приладу (ОП), в даному випадку вихідного шнурового комплекту(ВШК). При ВП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низко використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП. Ланка CD і AB використовується при вхідному зв'язку й працює в режимі лінійного(вимушеного) пошуку (ЛП), тобто відбувається з'єднання раніше вибраного обслуговуючого приладу з конкретним абонентом, якого викликають. В даному випадку відбувається розширення навантаження, тобто перехід від високо використовуваних ОП до низко використовуваних АЛ.

АТСК-У має дві ступені групового пошуку (ГП) : І ГП та ІІ ГП. На вхід І ГП підключаються ВШК, ВШК від таксофонів (ВШКТ) та ЗЛ від ПСК через підключаючий комплект підстанції (ПКП) , а на вихід підключається вхідні ШК (ВхШК), ЗЛ до АТС через реле ЗЛ вихідне (РЗЛВ). На вхід ІІГП підключаються ЗЛ від інших АТС через РЗЛВх. До виходу ІІ ГП підключаються ВхШК.

І ГП використовується при вихідному зв'язку, працює в режимі вільному або вимушеному. ІІ ГП може використовуватися для вхідного та вихідного зв'язку.

У виходи ступеня II ГП увімкнено запаралелені зі ступенем І ГП напрямки внутрішнього зв'язку (до тисячних груп АП), пучки ЗЛ до ПСК та ВАТС середньої (потужної) ємності. З ступеня II ГП також може бути виділено напрямок до ступені ГПК-ГПКМ. У поле ГПК-ГПКМ вмикаються ЗЛ до ВАТС малої ємності, тому даний ступінь доцільно встановити на проектованій РАТС лише за наявності в завданні ВАТС малої ємності, ввімкнених до АТСК-У. У напрямку кожної ВАТС з виходів ступеня ГПК-ГПКМ виділяються два пучки - ЗЛ та ЗЛМ.

Також проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У має ступінь регістрового пошуку. При вихідному зв'язку використовується ступінь регістрового пошуку абонентського (РПА),що працює в режимі вільного пошуку (ВП), при виборі вільного ОП. При вхідному зв'язку використовується ступінь регістрового пошуку вхідного (РПВх), працює також в режимі вільного пошуку (ВП).

Отже, при складанні функціональної схеми проектованої РАТС слід стежити, щоб кількість напрямків зв'язку до інших РАТС, провідність ЗЛ та типи РЗЛ відповідали умовам задачі.



Рис 2.2.Функціональна схема АТСК-У (РАТС - 5, N=5000)

Функціональна схема з'єднувального тракту.

Необхідно зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонента А, який підключений до станції РАТС-4 (АТСК-У) з абонентом Б, який підключений до станції РАТС-2 (АТСДК).

Рис 2.3 Структурна схема з'єднувального тракту від аб. А розміщеного на РАТС-4 (АТСК-У) з аб. Б РАТС-2 (АТСДК)



Рис 2.4. Функціональна схема з'єднання тракту зв'язку аб. А розміщеного на РАТС-4 (АТСК-У) з аб. Б РАТС-2 (АТСДК)

При знятті мікротелефонної трубки, шлейф ТА замикається і відбувається підключення ТА через АЛ на РАТС - 4 (АТСК-У). В електро-магнітному реле (ЕМР), що входить до складу АК, який закріплюється за кожною АЛ, з'являється струм . Таким чином спрацювання конкретного ЕМР однозначно визначає номер абонента А.

При вихідному зв'язку на ступені абонентського пошуку (АП) використовується ланка АВ, що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного і доступного в даний момент вихідного шнурового комплекту (ВШК), на ступені АП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низько використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП (в даному випадку ВШК). Маркер блоку АВ здійснює встановлення з'єднання викликаючої АЛ й вільного ВШК.

Ще до того, як абонент почне набирати номер, до АЛ повинен підключитися пристрій прийому номеру (регістр). Це відбувається на ступені регістрового пошуку абонентського (РПА), що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного регістра (ЕАРБ) маркером блоку РПА (МРПА). Ознакою підключення регістра є посилка абонентові А акустичного сигналу «Відповідь станції». Після цього абонент А починає набирати п'ятизначний номер абонента Б. Адресна інформація приймається й зберігається в ЕАРБ. В процесі прийому номеру ЕАРБ аналізує код зустрічної станції, з'єднання починається після фіксування всіх цифр номеру. При цьому до регістра за допомогою маркера кодових приймачів (МКП) підключається кодовий прийомо - передатчик (КПП). Після цього ЕАРБ підключається до блоку ГП, по якому здійснюється подальше з'єднання. Спрацьовує маркер І ГП (ІМГП), який посилає в ЕАРБ сигнал запиту на першу цифру частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь багаточастотним кодом першу цифру номеру абонента Б (код зустрічної РАТС- 2) «2». Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції визначає напрямок встановлення з'єднання.

Через РЗЛПВ по ЗЛ відбувається підключення на ступінь ІІ ГП зустрічної станції РАТС -2 . Із регістра надходять наступні цифри для вибору напрямку до тисячної та сотої абонентської групи. Потім відбувається проключення до ступені лінійного пошуку (ЛП), на якому по двом останнім цифрам виданими з ЕАРБ визначається абонент Б. Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал « Посилка виклику» , а абоненту А «КПВ». Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.

Розділ 3

У РАТС-5 ввімкнено виробничу АТС (ВАТС) типу «Квант» ємністю Nвatc=256. Відстань від опорної РАТС-5 до ВАТС дорівнює LВАТС =2 кілометра, максимальна довжина абонентської лінії - LАЛ =400 метрів.

Схема групоутворення ВАТС.

За ємністю ВАТС визначаємо тип БЗЛ, який буде використовувати. При NВАТС < 512 використовують БЗЛ типу БЗЛ-04 з параметрами 323232.

Кількість приймачів набирання номера (ПНн), комплектів з'єднувальних ліній (КЗЛВИХ, КЗЛВХ), приймачів та передавачів багаточастотних (ПРМБЧ, ПРДБЧ) залежить під відповідного телефонного навантаження на ці комплекти та норм втрат викликів. ПНН, КЗЛВХ, КЗЛВИХ, ПРМБЧ, ПРДБЧ рівномірно розподіляються по всіх блоках БЗЛ і вмикаються до каскаду D. Кількість даних станційних комплектів у задачі не обчислюємо.

Входи каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками, зв'язність яких становить fБАЛ-БЗЛ, fБЗЛ-БЗЛ, та внутрішньо-блоковими перемичками, зв'язність яких -fБЗЛ .

Кількість блоків БАЛ визначається за формулою:

(3.1)

де NБАЛ = 64 - кількість АЛ, ввімкнених до блока БАЛ.

Кількість блоків БЗЛ визначається таким чином:

(3.2)

Обраховуємо зв'язність fБАЛ-БЗЛ (fБЗЛ-БАЛ ) :

(3.3)

Число входів у каскад С одного БЗЛ від усіх БАЛ дорівнює:

(3.4)

Інші входи до каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками БЗЛ-БЗЛ та внутрішньо-блоковими перемичками усередині БЗЛ. Значення зв'язності fБЗЛ-БЗЛ та fБЗЛ визначаються за допомогою наступного співвідношення :

(3.5)

Рис 3.1. Схема групоутворення ВАТС «Квант» ємністю 256 номерів

Функціональна схема з'єднувального тракту.

Необхідно зобразити структурну та функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонентів А увімкненого до ВАТС та Б увімкненого до ПСК - 1000К та описати процес встановлення з'єднання.

АК абонента А, що знаходиться на ВАТС постійно сканується і здійснюється обробка результатів сканування. Після зняття мікротелефонної трубки, виявляється зайнятість АЛ, здійснюється пошук вільного ПНН, а також проміжних ліній на ступенях пошуку, ВШК та видача результатів сканування та іншої службова інформація в ЦУП. По каналі із ЦУП відбувається проключення з'єднувального тракту: АКА > БАЛ > ВШК > БЗЛ > ЦУП, ПНН переходить у стан видачі абонентові А сигналу «ВС». Живлення мікрофона ТА абонента А здійснюється із ВШК.

Після того як абонент А починає набирати п'ятизначний номер абонента Б, відбувається відключення сигналу «ВС», сканування ПНН під час прийому цифр номеру, передача результатів сканування в ЦУП, де відбувається аналіз номеру абонента Б. Перші цифри номеру вказують напрямок з'єднання, тому спочатку виконується пошук вільного направляючого комплекту (НК). Оскільки дана станція є відомчою і включається до даної РАТС-5 (АТСК-У), то шукають НК в напрямку до опорної станції РАТС-5 (АТСК-У). Після обміну інформації з ЦУП створюється тракт АКА > БАЛ > ВШК > БЗЛ > ВКЗЛ, який не переключається, а зберігається в пам'яті під час прийому наступних цифр номеру. Оскільки опорна станція типу АТСК-У передача наступних цифр номеру буде проходити після прийому всього номеру також по тракту П-fБЗЛ - ВКЗЛ. Після передачі адресної інформації на зустрічну станцію тракт П-fБЗЛ - ВКЗЛ руйнується і проключається збережений в пам'яті тракт. По ЗЛ через РЗЛВх відбувається з'єднання з РАТС-5. Надіслана адресна інформація зберігається в ЕАРБ. Після цього відбувається підключення до блоку І ГП. Маркер І ГП (ІМГП) посилає сигнал запиту в ЕАРБ на першу цифру номеру абонента Б частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь БЧК першу цифру, тобто код зустрічної станції (РАТС-4) «4». Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції, визначає напрямок встановлення з'єднання. Через РЗЛВ по ЗП відбувається підключення до РАТС-4 через РЗЛ Вх. Потім здійснюється підключення до блоку ІІ ГП. Прийнята адресна інформація зберігається в ЕАРБ. ІІ МГП надсилає запит в ЕАРБ на другу цифру номеру абонента Б. Регістр приймає цей запит і передає її. На ступені ІІ ГП відбувається підключення до ПСК-1000К. Через РЗЛВ-3 та РЗЛШВ по ЗЛ з'єднується з ПСК-100К через РЗЛПВх.

На ПСК-1000К при вхідному з'єднанні використовується трьохзначний вхідний регістр (ВхР), який приймає із регістра РАТС-4 декадними імпульсами (батарейним способом) інформацію про останні три цифри абонента Б. Потім здійснюється з'єднання до блоку CD (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MCD посилає сигнал запиту ВхР на третю цифру. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифру абонента Б. Згодом здійснюється під'єднання до блоку АВ (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MАВ посилає сигнал запиту ВхР на останні цифри. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифри абонента Б. Саме на ступені АП блоку АВ визначається абонент Б.

Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал « Посилка виклику» , а абоненту А «КПВ». Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.

Висновок

На даному курсовому проектові ми дістали практичні навички з синтезу двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NVABМ, обрахували всі необхідні параметри та досконально вивчили структуру та призначення БКЗ.

Також спроектували МсТМ з п'ятизначною нумерацією складається з чотирьох районних АТС: РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4, в яку ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К та проектованої РАТС-5, в яку ввімкнено ВАТС відповідної ємності. Визначили тип ЗЛ, які з'єднують елементи мережі. В даному курсовому проектові тип з'єднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях меньше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км - трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільне є застосовування з'єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Зобразили структурну схему МсТМ, на якій показали усі пучки ЗЛ, їх провідність, зазначені типи станцій, їхня ємність, нумерація абонентських ліній, напрямок зв'язку по 3Л та відстані між РАТС.

Здійснили розподіл напрямків з поля ступеня 1ГП РАТС-5, яка має п'ятизначну нумерацію та визначили максимальну доступність. Та на основі всіх даних й обрахунків побудували функціональну схему РАТС-5, структурну та функціональну схему з'єднувального тракту та детально описали їх.

Створили схему групоутворення ВАТС, обрахували деякі параметри, побудували та ретельно проаналізували структурну та функціональну схему з'єднання тракту зв'язку аб. А розміщеного на ВАТС з аб. Б розміщеного на ПСК-1000К.

По всьому курсовому проектові зробили корисні та практичні навички, які нам знадобляться в майбутньому.

Перелік умовних скорочень

аналоговий комутація телефонний мережа

АЛ - абонентська лінія

АК - абонентський комплект

АМТС _ автоматична міжміська телефонна станція

АТС - автоматична телефонна станція

АТСДК - автоматична телефонна станція декадно-крокова

АТСЕ - автоматична телефонна станція електронна

АТСК - автоматична телефонна станція координатна

АТСКЕ - автоматична телефонна станція квазіелектронна

БАЛ - блок АЛ

БКЗ - багатократний координатний з'єднувач

БЗЛ - блок ЗЛ

ВАТС - відомча автоматична телефонна станція

ВЕ - вибираючий електромагніт

ВК - вузол комутації

ВП - вільний пошук

ВР - вибираюча рамка

ВСС - вузол спецслужби

ВШК - вихідний шнуровий комплект

ВхШК- вхідний шнуровий комплект

ГП - ступінь групового пошуку

ЗЛ - з'єднувальна лінія

ЗЛМ - з'єднувальна лінія міжміська

ІКМ - імпульсно-кодова модуляція

КБ - комутаційний блок

КП -комутаційне поле

КПВ - сигнал “контроль посилання виклику”

МГП - маркер блоку групового пошуку

МсТМ _ міська телефонна мережа

МТС _ міжміська телефонна станція

ЛП - лінійний (вимушений ) пошук

ПНН - приймач набору номеру

ПКП- підключаючий комплект підстанції

ПС _ підстанція

ПСК - підстанція координатного типу

ПУП - проміжний управляючий пристрій

ПЩ - промщит

РАТС - районна автоматична телефонна станція

РЗЛ - комплект реле з'єднувальних ліній

РЗЛВ3 - комплект реле з'єднувальних ліній вихідний трипроводовий

РЗЛВ4 - комплект реле з'єднувальних ліній вихідний чотирипроводовий

РЗЛВх3 - комплект реле з'єднувальних ліній вхідний трипроводовий

РЗЛВх4 - комплект реле з'єднувальних ліній вхідний чотирипроводовий

РП - ступінь регістрового пошуку

РПА - ступінь регістрового пошуку абонентського

РПВх- ступінь регістрового пошуку вхідного

СП - система передачі

ТА - телефонний апарат

УЕ - утримуючий електромагніт

ЦУП - центральний управляючий пристрій

Список використаної літератури

1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов / О.Н. Иванова, М.Ф. Копп, З.С. Коханова. Г.Б. Метельский; Под ред. О.Н. Ивановой. - М-: Связь, 1978.

2. Автоматическая коммутация: Учебник для вузов /О.Н.Иванова, М-Ф-Копп, З.С.Коханова, Г.М.Метельский; Под ред. О.Н.Ивановой. _М.: Радио и связь, 1988.

3. Костін Ю.С., Різуненко А.О., Козелков О.О. Телефонні апарати. Навчальний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2007.

4. Станционные сооружения городских телефонных сетей /Ю.Н. Кор-нышев, А.Л. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю. Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи. - М.: Радио и связь, 1987.

5. Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи / Ю.Н. Корнышев, А.Я. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю.Н. Корнышева. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990.

6. Костін Ю. С. Основи побудови аналогових систем комутації:

Навч. посіб., _ Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006.

7. Костін Ю. С., Одарущенко О. М. Методичний посібник з дисципліни "Системи комутації в електрозв'язку" (частина 1) Методичний посібник. - Полтава: ПВІЗ, 2004.

8. Квазиэлектронная АТС «КВАНТ»/ В.О. Жогло, А.А. Иванов, А.П. Иванов и др.; Под ред. Я.Я. Лочмелиса. - М.: Радио и связь, 1987.

9. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Квазиэлектронные АТС. Учебное пособие (лекции). -Полтава:ПВИС,2003.

10. Васильев Е.К.,.Симкин Л. М. Квазиэлектронные и электроннные телефонные станции. Учебное пособие для рабочих. _М.: Радио и связь, 1991.

11. Костін Ю. С. Підстанція і сільські координатні АТС. Навчальний посібник. -Полтава: ПВІЗ, 2006.

12. Костін Ю. С., Одарущенко О. М., Стрюк О. Ю. Основи побудови телефонних мереж загального користування: Навчальний посібник. _ Полтава: ПВІЗ, 2005. _152 с.

13. Коммутационное оборудование городских координатных АТСК-У / Л. С. Васильева, Б. С. Лившец, И. Б. Мовшович и др. - М. : Радио и связь, 1991.

14. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Цифровая АТС Квант Е -Полтава: ПВИС, 2003.

Размещено на Allbest.ru