Дифузний випромінювач змінної яскравості
Методи та засоби вимірювання характеристик фоточутливих елементів приймачів випромінювання, значення рівномірності яскравісного поля. Розробка дифузного випромінювача змінної яскравості; розрахунок системи параметрів виробу, визначення показників якості.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2013 |
| Размер файла | 2,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
7.1 Оцінка рівня якості виробу
7.1.1 Вихідні положення
Оцінка рівня якості виробу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її у виробництво, в процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.
На різних етапах оцінка рівня якості виробу має свої особливості.
На стадії створення нових або модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу), коли за варіантами, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивостей виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня розраховується для кожного варіанту інженерного рішення за формулою:
де - коефіцієнт вагомості i-го параметра якості в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;
- оцінка i-го параметра якості j-го варіанта виробу в балах;
- кількість параметрів виробу, які прийняті для оцінки.
Кращим варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду є варіант, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня:
де - кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.
При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:
де - відносний (одиничний) i-й показник якості j-ого варіанта виробу.
7.1.2 Обгрунтування системи параметрів виробу та визначення показників якості нової системи
На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу, які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу. Система параметрів, що прийнята до розрахунків, повинна достатньо повно характеризувати споживчі властивості виробу (його призначення, надійність, економне використання ресурсів, стандартизація тощо). Чим більше параметрів прийнято для оцінки рівня якості, тим точніша буде оцінка. У будь-якому випадку кількість параметрів повинна бути не менше шести. Основні параметри виробу повинні бути достатньо охарактеризовані.
Основні технічні параметри
Дифузний випромінювач змінної яскравості (ДВЗЯ) призначений для калібрування ОЕП з високою однорідністю яскравістного поля. Основними параметрами дифузного випромінювача, що впливають на рівень якості приладу є:
– Діаметр вихідної апертури - цей параметр є важливим для цього типу приладів, адже він визначає максимальний розмір яскравісного поля, що забезпечує калібрування цифрових відеосистем з більшим діаметром вхідної зіниці ;
– Діаметр головної сфери - характеризує габарити приладу, а також інтегруючі властивості ;
– Нерівномірність яскравісного поля по апертурі - параметр, відіграє основну роль у роботі приладу по визначенню зонної характеристики;
– Максимальна яскравість - параметр, що характеризує спроможність приладу визначати граничні характеристики досліджуваного приладу. При збільшенні максимальної яскравості, діаметра вихідної апертури та при сталій нерівномірності - зростає його вартість;
– Динамічний діапазон - параметр, що характеризує здатність відтворювати максимально можливий діапазон яскравості;
– Спектральний діапазон - параметр, що визначає здатність випромінювати у діапазоні певних довжин хвиль електромагнітного випромінювання.
Основні технічні параметри базового та нового приладу наведено в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Основні технічні параметри приладу
|
Показники |
Базова система |
Нова система |
|
|
1. Діаметр вихідної апертури, мм |
300 |
250 |
|
|
2. Діаметр головної сфери, мм |
1010 |
1265 |
|
|
3. Нерівномірність яскравістного поля по апертурі,% |
2 |
0,5 |
|
|
4. Максимальна яскравість, кд/(ср·м2) |
25695 |
2458 |
|
|
5. Динамічний діапазон, кд/(ср·м2) |
104 |
105 |
|
|
6. Спектральний діапазон, мкм |
0,35…2,4 |
0,4…2,5 |
Відносні (одиничні) показники якості за будь-яким параметром , якщо вони знаходяться у лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:
(7.1)
(7.2)
Для показників якості за будь-яким параметром , що знаходяться у нелінійній залежності від якості, визначаються за формулами:
(7.3)
(7.4)
де , - числові значення i-го параметру відповідно донового і базового виробів.
Формули (7.1) і (7.3) використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивність виробу, економність тощо), а формули (7.2) і (7.4) - коли зі збільшенням кількісного значення величини параметра якість виробу погіршується (наприклад, маса, габарити, споживана потужність тощо).
(7.5)
(7.6)
(7.7)
(7.8)
(7.9)
(7.10)
Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці при покращенні i-го показника якості і менше одиниці при його погіршенні.
Таблиця 7.2
Відносні показники якості
|
Показники |
Базова система |
Нова система |
|
|
1. Діаметр вихідної апертури, мм |
1 |
1,2 |
|
|
2. Діаметр головної сфери, мм |
1 |
0,8 |
|
|
3. Нерівномірність яскравістного поля по апертурі,% |
1 |
4 |
|
|
4. Максимальна яскравість, кд/(ср·м2) |
1 |
10,45 |
|
|
5. Динамічний діапазон, кд/(ср·м2) |
1 |
0,1 |
|
|
6. Спектральний діапазон, мкм |
1 |
0,9 |
7.1.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Вагомість кожного параметра в загальній кількості параметрів, що розглядаються при оцінці, визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 5 чол.). Експерти повинні бути фахівцями в даній предметній галузі.
Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм відповідних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання: виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів, обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості .
Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Результати експертного ранжирування подано в табл. 7.3.
Таблиця 7.3
Результати ранжування параметрів
|
Назва параметра |
Ранг параметра за оцінкою експерта |
Сума рангів, Ri |
Відхилення |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
i |
i2 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Діаметр вихідної апертури, мм |
5 |
4 |
6 |
4 |
4 |
23 |
5,5 |
30,25 |
|
|
Діаметр головної сфери, мм |
4 |
5 |
2 |
5 |
5 |
21 |
3,5 |
12,25 |
|
|
Нерівномірність яскравістного поля по апертурі,% |
3 |
2 |
4 |
3 |
3 |
15 |
-2,5 |
6,25 |
|
|
Максимальна яскравість, кд/(ср·м2) |
1 |
3 |
1 |
1 |
2 |
8 |
-9,5 |
90,25 |
|
|
Динамічний діапазон, кд/(ср·м2) |
2 |
1 |
3 |
2 |
1 |
9 |
-8,5 |
72,25 |
|
|
Спектральний діапазон, мкм |
6 |
6 |
5 |
6 |
6 |
29 |
11,5 |
132,25 |
|
|
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
105 |
0 |
343,5 |
Перед подальшою обробкою перевіряється сума рангів за кожним стовпчиком (2-6), яка повинна дорівнювати ,
де - кількість оцінюваних параметрів.
Визначення можливості використання результатів ранжування параметрів для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:
а) визначають суму рангів кожного показника (за рядками):
1(7.11)
де - ранг i-го параметра, визначений j-м експертом;
- число експертів.
Проводять перевірку загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати:
((7.12)
б) обчислюють середню суму рангів (Т) за формулою:
((7.13)
в) визначають відхилення суми рангів кожного параметра (R) від середньої суми рангів (Т) (табл. 6.3, стовпчик 7):
((7.14)
Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати нулю;
г) обчислюють квадрат відхилень за кожним параметромта загальну суму квадратів відхилень (табл. 3, стовпчик 8):
(7.15)
д) визначають коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою:
(7.16)
Коефіцієнт узгодженості може мати значення в інтервалі . У разі повної узгодженості поглядів експертів коефіцієнт . Чим більше розбіжностей між поглядами експертів, тим меншою буде величина W. Визначена розрахункова величина W порівнюється з нормативною . Якщо , визначені дані заслуговують на довіру і придатні до використання. Для електровимірювальних і радіотехнічних виробів коефіцієнт узгодженості беруть - .
Якщо розрахункове значення коефіцієнта , необхідно провести повторне ранжування. Для цього треба повторити експертизу, залучивши більшу кількість експертів, провести більш глибоке обговорення й аналіз важливості параметрів.
, отже отримані дані заслуговують на довіру і придатні до використання.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжирування параметрів (див. табл. 7.3), проводиться попарне порівняння всіх параметрів і результати заносяться в табл. 7.4.
Проводимо попарне порівняння всіх параметрів (табл. 7.4):
Таблиця 7.4
Порівняння параметрів парами
|
Параметри |
Експерти |
Підсумкова оцінка |
Числове значення коефіцієнтів переваги (aij) |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
|
x1 і x2 |
< |
> |
< |
> |
> |
> |
1,5 |
|
|
x1 і x3 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x1 і x4 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x1 і x5 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x1 і x6 |
> |
> |
< |
> |
> |
> |
1,5 |
|
|
x2 і x3 |
< |
< |
> |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x2 і x4 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x2 і x5 |
< |
< |
> |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x2 і x6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
1,5 |
|
|
x3 і x4 |
< |
> |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x3 і x5 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,5 |
|
|
x3 і x6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
1,5 |
|
|
x4 і x5 |
> |
< |
> |
> |
< |
> |
1,5 |
|
|
x4 і x6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
1,5 |
|
|
x5 і x6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
1,5 |
У даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги :
де і - параметри, які порівнюються між собою. На основі числових даних , табл. 7.4 складають квадратну матрицю (табл. 5).
Таблиця 7.5
Розрахунок вагомості параметрів
|
xi |
Параметри xj |
Перша ітерація |
Друга ітерація |
||||||||
|
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
x5 |
x6 |
bi |
?i |
b'i |
?'i |
||
|
x1 |
1,0 |
1,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1,5 |
5,5 |
0,153 |
28,75 |
0,146 |
|
|
x2 |
0,5 |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1,5 |
4,5 |
0,125 |
23,75 |
0,121 |
|
|
x3 |
1,5 |
1,5 |
1,0 |
0,5 |
0,5 |
1,5 |
6,5 |
0,181 |
34,75 |
0,175 |
|
|
x4 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
8,5 |
0,236 |
49,75 |
0,247 |
|
|
x5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
7,5 |
0,208 |
41,75 |
0,212 |
|
|
x6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
3,5 |
0,097 |
19,75 |
0,099 |
|
|
Всього |
36 |
1 |
198,5 |
1 |
Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра проводиться за наступними формулами:
(7.17)
(7.18)
де - вагомість i-го параметра за результатами оцінок всіхекспертів; визначається як сума значень коефіцієнтів перевагиданих усіма експертами за i-му параметром. Результати розрахунків заносяться в табл. 5. Відносні оцінки вагомості розраховують декілька раз,доки наступне значення буде відхилятися від попереднього меншніж на 5%. На другій і наступних ітераціях значення коефіцієнтавагомості розраховується таким чином:
(7.19)
де визначається як:
(7.20)
або
(7.21)
Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості i-го параметра. За абсолютним значенням можна зробити висновки про вагомість (пріоритетність) певного параметра виробу.
Таблиця 7.5
Розрахунок технічного рівня
|
Показники |
Базова система "Клевер-2М" |
Нова система |
|
|
i |
qi x i |
||
|
1. Діаметр вихідної апертури, мм |
0,146 |
0,438 |
|
|
2. Діаметр головної сфери, мм |
0,121 |
0,305 |
|
|
3. Нерівномірність яскравістного поля по апертурі,% |
0,175 |
0,35 |
|
|
4. Максимальна яскравість, кд/(ср·м2) |
0,247 |
0,1235 |
|
|
5. Динамічний діапазон, кд/(ср·м2) |
0,212 |
0,7314 |
|
|
6 Спектральний діапазон, мкм |
0,099 |
0,099 |
|
|
KТ.Р. |
1 |
2,047 |
Цей коефіцієнт більше за одиницю, отже новий прилад краще попереднього аналога.
7.2 Планування виконання науково-дослідних робіт
Планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) проводиться на основі:
ь виявлення та опису всіх робіт і подій, закріплення за кожною роботою виконавців;
ь визначення тривалості та трудомісткості виконання робіт;
ь визначення основних параметрів подій (ранній і пізній строки здійснення подій, резерви часу подій) і робіт (ранні і пізні початок і закінчення, повні та вільні резерви робіт);
ь аналізу і оптимізації сітьового графіка.
Таблиця 7.6
Зміст робіт
|
Шифр робіт |
Зміст робіт |
|
|
0,1 |
Розробка технічного завдання (ТЗ) на прилад |
|
|
1,2 |
Узгодження ТЗ із замовником |
|
|
1,3 |
Збір нормативно-технічної літератури |
|
|
2,4 |
Складання та затвердження календарного плану |
|
|
3,5 |
Аналіз нормативно-технічної літератури |
|
|
4,6 |
Огляд існуючих методів поставленої задачі |
|
|
5,7 |
Аналіз О.К. |
|
|
6,8 |
Вибір найефективнішого методу |
|
|
7,10 |
Вибір і обґрунтування габаритів системи |
|
|
8,9 |
Розробка структурної схеми ДВЗЯ |
|
|
8,10 |
Обґрунтування типу ДВЗЯ |
|
|
9,11 |
Розрахунок розмірів ДВЗЯ |
|
|
10,12 |
Вибір і обґрунтування способу обробки |
|
|
11,13 |
Розрахунок ближньої зони |
|
|
12,14 |
Розробка конструкції ДВЗЯ |
|
|
13,15 |
Вибір операційного підсилювача |
|
|
14,16 |
Розробка та вибір АЦП |
|
|
15,16 |
Розрахунок та вибір джерела живлення |
|
|
16,17 |
Виготовлення основних вузлів мікроконтролера |
|
|
17,18 |
Вибір стандартів для складального креслення |
|
|
17,19 |
Вибір стандартів для основних вузлів товщиноміра |
Таблиця 7.7
Перелік подій
|
№ Події |
Перелік подій |
|
|
0 |
Рішення про проектування нового приладу |
|
|
1 |
ТЗ на прилад розроблено |
|
|
2 |
ТЗ із замовником узгоджено |
|
|
3 |
Збір нормативно-технічної літератури проведено |
|
|
4 |
Календарний план складено та затверджено |
|
|
5 |
Нормативно-технічну літературу проаналізовано |
|
|
6 |
Існуючі методи розглянуто |
|
|
7 |
ОК проаналізовано |
|
|
8 |
Найефективніший метод обрано |
|
|
9 |
Еквівалентну схему товщиноміра розроблено |
|
|
10 |
Робочу частоту обрано, тип хвиль обґрунтовано |
|
|
11 |
Розміри товщиноміра розраховано |
|
|
12 |
Вибір і обґрунтування способу обробки обрано і обґрунтовано |
|
|
13 |
Ближню зону розраховано |
|
|
14 |
Конструкцію товщиноміра розроблено |
|
|
15 |
Вибір операційного підсилювача обрано |
|
|
16 |
Характеристики спрямованості приладу розраховано, технології виготовлення ПЕП розроблено |
|
|
17 |
Основні вузли мікроконтролера виготовлено |
|
|
18 |
Стандарти для складального креслення обрано |
|
|
19 |
Стандарти для основних вузлів мікроконтролера обрано |
|
|
20 |
Складальне креслення конструкції товщиноміра зроблено |
|
|
21 |
Підготовку до складання виконано |
Розрахунки по виконанню НДДКР наводяться в таблиці 7.9
Таблиця 7.8
Тривалість і трудомісткість робіт
|
Шифрробіт |
, дні |
, дні |
, дні |
Виконавці Посада |
Трудомісткість, людино-дні |
Шифр робіт дні |
||
|
К-сть осіб |
К-ть осіб |
|||||||
|
0,1 |
1 |
2 |
2 |
Головний інженер |
1 |
0,1 |
1 |
|
|
1,2 |
1 |
2 |
2 |
Головний інженер |
1 |
1,2 |
1 |
|
|
1,3 |
1 |
2 |
2 |
Інженер |
1 |
1,3 |
1 |
|
|
2,4 |
2 |
3 |
3 |
Головний інженер |
1 |
2,4 |
2 |
|
|
3,5 |
2 |
3 |
2 |
Інженер |
1 |
3,5 |
2 |
|
|
4,6 |
1 |
2 |
2 |
Головний інженер |
1 |
4,6 |
1 |
|
|
5,7 |
3 |
5 |
4 |
Інженер |
1 |
5,7 |
3 |
|
|
6,8 |
3 |
4 |
3 |
Інженер |
1 |
6,8 |
3 |
|
|
7,10 |
3 |
4 |
3 |
Головний інженер, інженер - конструктор |
2 |
7,10 |
3 |
|
|
8,9 |
1 |
2 |
2 |
Головний інженер |
1 |
8,9 |
1 |
|
|
8,10 |
1 |
2 |
2 |
Інженер |
1 |
8,10 |
1 |
|
|
9,11 |
1 |
2 |
2 |
Інженер-конструктор |
1 |
9,11 |
1 |
|
|
10,12 |
1 |
2 |
2 |
Інженер, інженер-технолог |
2 |
10,12 |
1 |
|
|
11,13 |
1 |
2 |
2 |
Головний інженер |
1 |
11,13 |
1 |
|
|
12,14 |
1 |
2 |
2 |
Інженер-конструктор |
1 |
12,14 |
1 |
|
|
13,15 |
3 |
4 |
3 |
Головний інженер |
1 |
13,15 |
3 |
|
|
14,16 |
1 |
2 |
2 |
Інженер-технолог |
1 |
14,16 |
1 |
|
|
15,16 |
3 |
4 |
3 |
Головний інженер |
1 |
15,16 |
3 |
|
|
16,17 |
3 |
5 |
4 |
Інженер-технолог |
1 |
16,17 |
3 |
|
|
17,18 |
3 |
5 |
4 |
Інженер |
1 |
17,18 |
3 |
|
|
17,19 |
1 |
2 |
2 |
Інженер-конструктор |
1 |
17,19 |
1 |
Визначення тривалості виконання робіт проводиться за формулою
,
Трудомісткість роботи визначається за формулою (7.20):
,
де Р - кількість виконавців даної роботи.
Резерв часу події - проміжок часу, на який можна відкласти відбуття події без порушень строків завершення розробки (проекту) в цілому.
Резерв часу події визначається як різниця між пізнім та раннім строками здійснення події:
,
Визначення основних параметрів робіт (ранні та пізні початок і закінчення робіт, повні та вільні резерви робіт) виконують за допомогою формул (7.26)...(7.31).
Ранній з можливих строків початку роботи ij:
,
Пізній з допустимих строків початку роботи ij:
,
Ранній з можливих строків завершення роботи ij:
,
Пізній з допустимих строків завершення роботи ij:
,
Повний резерв часу роботи ij() - максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалість критичного шляху.
,
Якщо резерв частково або повністю використовувати для збільшення тривалості певної роботи, то зменшиться резерв часу всіх інших робіт, що лежать на відповідному шляху.
Вільний резерв часу роботи () - максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт за умови того, що початкова подія цієї роботи наступила в свій ранній строк.
,
Таблиця 7.9
Параметри робіт сітьового графіку
|
Шифр робіт |
|||||||
|
0,1 |
3 |
0 |
3 |
0 |
3 |
0 |
|
|
1,2 |
3 |
3 |
6 |
12 |
15 |
9 |
|
|
1,3 |
6 |
3 |
9 |
3 |
9 |
0 |
|
|
2,4 |
2 |
6 |
8 |
15 |
17 |
9 |
|
|
3,5 |
6 |
9 |
15 |
9 |
15 |
0 |
|
|
4,6 |
4 |
8 |
12 |
17 |
21 |
9 |
|
|
5,7 |
4 |
15 |
19 |
15 |
19 |
0 |
|
|
6,8 |
2 |
12 |
14 |
21 |
23 |
9 |
|
|
7,10 |
2 |
19 |
21 |
19 |
21 |
0 |
|
|
8,9 |
6 |
14 |
20 |
23 |
29 |
9 |
|
|
8,10 |
2 |
14 |
16 |
19 |
21 |
5 |
|
|
9,11 |
3 |
20 |
23 |
29 |
32 |
9 |
|
|
10,12 |
3 |
21 |
24 |
21 |
24 |
0 |
|
|
11,13 |
2 |
23 |
25 |
32 |
34 |
9 |
|
|
12,14 |
8 |
24 |
32 |
24 |
32 |
0 |
|
|
13,15 |
2 |
25 |
27 |
34 |
36 |
9 |
|
|
14,16 |
8 |
32 |
40 |
32 |
40 |
0 |
|
|
15,16 |
4 |
27 |
31 |
36 |
40 |
9 |
|
|
16,17 |
4 |
40 |
44 |
40 |
44 |
0 |
|
|
17,18 |
2 |
44 |
46 |
44 |
46 |
0 |
|
|
17,19 |
2 |
44 |
46 |
46 |
48 |
2 |
|
|
18,20 |
3 |
46 |
49 |
46 |
49 |
0 |
|
|
19,21 |
2 |
46 |
48 |
48 |
50 |
2 |
|
|
20,22 |
3 |
49 |
52 |
49 |
52 |
0 |
|
|
21,22 |
2 |
48 |
50 |
50 |
52 |
2 |
|
|
22,23 |
3 |
52 |
55 |
52 |
55 |
0 |
|
|
23,24 |
6 |
55 |
61 |
55 |
61 |
0 |
|
|
24,25 |
3 |
61 |
64 |
61 |
64 |
0 |
|
|
25,26 |
2 |
64 |
66 |
64 |
66 |
0 |
|
|
26,27 |
2 |
66 |
68 |
66 |
68 |
0 |
Кошторис витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи:
Кошторис розробляється виконавцем робіт на основі календарного плану виконання робіт (сітьового графіка) і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.
Витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами.
7.3 Витрати
7.3.1 Матеріальні витрати
Матеріальні витрати подано в таблиці 7.11, а покупні вироби утаблиці.7.12.
Таблиця 7.11
Матеріальні витрати
|
Назва матеріалу |
Одиниця виміру |
Кількість |
Ціна одиниці, грн |
Сума, грн |
|
|
Папір (формат А4) |
пачка |
2 |
43 |
86 |
|
|
Картридж для принтеру типу CanonBJC-1000 |
шт. |
2 |
130 |
260 |
|
|
Ватман (формат А1) |
шт. |
4 |
7,50 |
30 |
|
|
Пластик |
кг |
0,2 |
110 |
22 |
|
|
Скло ГОСТ13659-78 |
кг |
0,2 |
350 |
70 |
|
|
Всього |
468 |
||||
|
Невраховані матеріали (20%) |
93,6 |
||||
|
Всього |
561,6 |
||||
|
Транспортно-заготівельні витрати (10%) |
56,16 |
||||
|
Загалом |
617,76 |
Таблиця 7.12
Покупні вироби
|
Назва матеріалу |
Стандарт, технічні умови |
Кількість |
Ціна одиниці, грн |
Сума, грн |
|
|
Приймач випромінювання Hamamatsu P2532-01 |
6 |
291.67 |
1750.02 |
||
|
Елементи кріплення |
8 |
6 |
48 |
||
|
Світлодіод LED20 |
1 |
12 |
12 |
||
|
Об'єктив |
1 |
850 |
850 |
||
|
Світлодіод LED13 |
1 |
12 |
12 |
||
|
Блок живлення |
1 |
1 |
25 |
||
|
Всього |
2697 |
||||
|
Невраховані матеріали |
539,44 |
||||
|
Всього |
3236,44 |
||||
|
Транспортно-заготівельні витрати (10%) |
269,7 |
||||
|
Загалом |
3506,14 |
1.3.2 Витрати на оплату праці
До цього елемента належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати виконавцям, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими в організації, включаючи всі види матеріальних та грошових доплат.
Основна заробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість окремих робіт і посадових окладів основних виконавців НДР.
Денну заробітну плату визначають на підставі місячних окладів, враховуючи тривалість умовного місяця (21,1 днів - при 5-ти денному робочому тижні). Результати розрахунків основної заробітної плати виконавців наведено у таблиці 7.14.
Таблиця 7.14
Трудомісткість виконання робіт
|
Виконавці |
Трудомісткість, людино-дні |
|
|
Провідний інженер |
23 |
|
|
Інженер-технолог |
6 |
|
|
Інженер-конструктор |
13 |
|
|
Інженер |
23 |
|
|
Експерти |
10 |
|
|
Економіст |
4 |
Таблиця 7.14
Основна заробітна плата виконавців
|
Виконавець |
Місячний оклад, грн |
Денна заробітна плата |
Трудомісткість, людино-дні |
Основна заробітна плата, грн |
|
|
Провідний інженер |
5000 |
236,96 |
23 |
5450,24 |
|
|
Інженер технолог |
3500 |
165,87 |
6 |
995,25 |
|
|
Інженер конструктор |
3500 |
165,86 |
13 |
2156,40 |
|
|
Інженер |
3000 |
142,18 |
23 |
3270,14 |
|
|
Економіст |
4000 |
189,57 |
4 |
758,28 |
|
|
Усього |
12630,31 |
Додаткова заробітна плата становить 35% від основної, тобто:
12630,31*0,35=4420,61 грн.
Сума додаткової і основної зарплати становить
12630,31+4420,61=17050,92 грн.
7.3.3 Відрахування на соціальні заходи
До цього елемента належать витрати здійснювані у порядку та розмірах, передбачених законодавством України:
Таблиця 7.15
Відрахування на соціальні заходи*
|
Види державного соціального страхування |
Роботодавці у% від фонду оплати праці |
Разом |
|
|
пенсійне страхування |
32% |
1177,11 грн. |
|
|
страхування на випадок безробіття |
1,9% |
69,89 грн. |
|
|
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності |
2,9% |
106,68 грн. |
|
|
страхування від нещасних випадків на виробництві |
1,2% |
44,14грн. |
|
|
Усього |
38% |
1397,82 грн. |
7.3.4 Витрати на спеціальне обладнання
У цій статті розраховуються витрати на придбання машин, приладів та іншого обладнання, яке необхідне тільки для цієї НДР. В даному випадку витрати на спеціальне обладнання не передбачені.
7.3.5 Витрати на службові відрядження
Витрати на службові відрядження складаються із фактичних витрат на відрядження штатних працівників, зайнятих виконанням НДДКР: витрат на проїзд до місця відрядження і назад, витрат на проживання у готелі, добові витрати, які розраховуються за кожний день перебування у відрядженні, враховуючи час перебування у дорозі.
Для даної НДДКР витрати по цій статті не передбачені.
7.3.6 Експериментально-виробничі витрати
Експериментально-виробничі витрати включають витрати на виготовлення стендів, дослідних зразків, окремих вузлів, деталей та інше, коли вони виготовляються в інших самостійних відділах або в інших організаціях.
Витрати розраховуються виходячи з кількості годин машинного часу, який необхідний для виконання потрібного обсягу обчислювальних робіт за темою і вартістю однієї машинної години.
Таблиця 7.16
Витрати на оплату машинного часу
|
Роботи які виконуються на ЕОМ |
Тривалість виконання роботи, год |
Вартість однієї машино-години, грн |
Сума витрат, грн |
|
|
Розрахунок системи у програмі “Луч” |
3 |
6 |
18 |
|
|
Моделювання приладу у програмі “Mathcad” |
12 |
6 |
72 |
|
|
Написання та друк пояснювальної записки |
56 |
5.5 |
308 |
|
|
Креслення деталей та вузлів |
24 |
6 |
144 |
|
|
Всього |
542 |
7.3.7 Накладні витрати
Витрати по цій статті розраховуються за нормативом, підприємством відносно до заробітної плати. В даному випадку норматив становить 67%.
Отже сума витрат складає - 11424,12 грн.
7.3.8 Прибуток
Прибуток складає 10% від суми витрат і дорівнює 3453,88грн.
7.3.9 Загальні витрати
Загальні витрати становлять суму п.п.1.3.1-1.3.8 і дорівнюють 37992,64грн.
7.3.10 Податок на додану вартість (ПДВ)
ПДВ обчислюється в розмірі 20% від суми загальних витрат і становить - 7598,53грн.
7.3.11 Повна вартість роботи виконаної власними силами
Сума п.п.1.3.9.-1.3.10. - 45591,17грн.
Кошторис вартості роботи
Дифузний випромінювач змінної яскравості
(вид, тема роботи та номер реєстрації)
Джерело фінансування:
Замовник:
Співвиконавці:
Термін виконання робіт: початок, закінчення
|
Стаття витрат |
Норматив |
Сума витрат, грн |
Питома вага статті,% |
|
|
1. Матеріали |
4123,9 |
10,9 |
||
|
2. Заробітна плата, всього |
17050,92 |
44,9 |
||
|
2.а. основна |
12630,31 |
33,2 |
||
|
2.б. додаткова |
35% від п. 2.а. |
4420,61 |
11,6 |
|
|
3. Відрахування на соціальні заходи, у тому числі: на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з втратою працездатності, страхування на випадок безробіття, та від нещасних випадків на виробництві |
38% п. 2 32% п. 2 2,9% п. 2 1,9% п. 2 1,2% п. 2 |
1397,82 1177,11 106,68 69,89 44,14 |
3,7 |
|
|
4. Спеціальне обладнання |
-- |
-- |
-- |
|
|
5. Відрядження |
||||
|
6. Експериментально-виробничі витрати |
542 |
1,4 |
||
|
7. Накладні витрати |
67% п. 2 |
11424,12 |
30 |
|
|
7.а. Сума витрат |
34538,76 |
90,91 |
||
|
8. Прибуток |
10% п. 7.а |
3453,88 |
9,09 |
|
|
9. Загальні витрати |
37992,64 |
100 |
||
|
10.ПДВ |
20% п. 9 |
7598,53 |
||
|
11. Повна вартість роботи, виконаної власними силами |
45591,17 |
|||
|
12. Договірна ціна |
45600 |
Дата складання кошторису
Керівник
Економіст
Висновки до розділу
Провівши експертне ранжування і виконавши обробку результатів було доведено, що наш пристрій має дещо вищий показник технічного рівня якості серед розглянутих. Цей коефіцієнт дорівнює 2,047. Отже новий прилад дещо краще попереднього аналогу.
В результаті планування НДДКР були виявлені і описані всі події, роботи та закріплені за кожною роботою виконавці, визначені тривалості та трудомісткості всіх робіт, визначені основні параметри подій (ранній та пізній строки здійснення подій, резерви часу подій) і робіт (ранній та пізній початок і закінчення подій, повні резерви подій). В результаті планування НДДКР ми маємо двадцять сім подій.
У розділі складено кошторис витрат на розробку та виробництво виробу. Загальні витрати на розробку дифузного випромінювача змінної яскравості складає 37992,64 грн., повна вартість роботи 45591,17 грн., договірна ціна 45600 грн.
РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ
Метою даного розділу буде аналіз умов праці в приміщенні конструкторського відділу, розробка комплексу заходів для поліпшення умов праці і доведення їх до рівня, що передбачений чинним законодавством.
В даному дипломному проекті було розроблено прилад для лабораторного використання - дифузний випромінювач змінної яскравості. Цей прилад призначений для калібрування ОЕП з необхідністю високої рівномірністі яскравістного поля.
Так як даний прилад має відносно великі габарити (приблизно 1.5м х 1.3 м), та невелику масу (оскільки, прилад пологий всередені та виконаний виключно з легких матеріалів, тобто переважно з алюмінію, дюралюмінію та неметалів), то його установку в випробувальному приміщені рекомендовано виконувати двом чоловікам, а складання приладу та його юстування допустиме 1 інженером-складальником.
Окрім цього потрібно взяти до уваги той фактор, що прилад працю є від електромережі 220 В (хоча на всі його елементи подається низька напруга - приблизно 12 В).
Тобто, враховуючи всі фактори, наведені вище, всім причетним до складання, юстування та установки приладу необхідно провести інструктаж з охорони праці, а для користувачів розробити інструкцію з вимогами безпеки.
8.1 Санітарно-гігієнічна характеристика приміщення
Як об'єкт, що буде використовуватися для аналізу існуючих у ньому умов праці, візьмемо тип приміщення характерний для конструкторських бюро, проектних інститутів і т.д.
Приміщення конструкторського відділу має розміри 10х9х3,50 м і включає у свій склад дерев'яні меблі, комп'ютери й оргтехніку. У приміщенні передбачається робота 3 інженерів-конструкторів.
8.2 Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів та розробка заходів по покращенню (нормалізації) умов праці при виконанні роботи (технологічному процесі, робочій операції)
8.2.1 Аналіз мікроклімату в приміщенні
Відповідно до ДСТ 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" під мікрокліматом виробничих приміщень розуміють клімат їхнього внутрішнього середовища, що визначається, що впливають на організм людини в повідомленні: температури, вологості, швидкості руху повітря і теплових випромінювань.
Норми на оптимальні і припустимі значення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря встановлюються для робочої зони (робочого місця) приміщень у залежності від періоду року і категорії виконуваних робіт. Крім того, припустимі температури повітря встановлюють диференційовано для постійних і непостійних робочих місць.
Поділ робіт на категорії проводиться в залежності від загальні енерговитрати організму працівника. Відповідно до характеру робіт у відзначеному приміщенні, ними можна кваліфікувати як легкі фізичні роботи (категорія 1).
Тому що переважна більшість робіт виконується сидячи і супроводжується незначною фізичною напругою, те уточненою категорією робіт є категорія 1а. Для цієї категорії енерговитрати організму не перевищують 120 ккал/год. (139 Вт). Призначення приміщення дозволяє визначати робочі місця в ньому як постійні.
Обмірювані значення показників мікроклімату в розглянутому приміщенні і регламентовані ГОСТом оптимальні і припустимі значення показників приведені в табл. 8.2.1 окремо для холодного і теплого періодів року.
Таблиця 8.2.1
|
Період року |
Параметр мікроклімату |
Параметри мікроклімату відповідно ГОСТ 12.1.005-88 |
Данні вимірювань |
||
|
оптимальний |
допустимий |
||||
|
Холодний |
Температура, С |
22-24 |
18-26 |
21 |
|
|
Відносна вологість повітря,% |
40-60 |
75 |
55 |
||
|
Швидкість руху повітря, м/с |
0,1 |
0,1 |
0,75 |
||
|
Теплий |
Температура, С |
22-25 |
18-26 |
24 |
|
|
Відносна вологість повітря,% |
40-60 |
75 |
50 |
||
|
Швидкість руху повітря, м/с |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
Проаналізувавши отримані числові значення параметрів мікроклімату в розглянутому приміщенні, можна зробити висновок про їхню відповідність існуючим нормативам. Дотримання умови мікроклімату в межах норми забезпечується: у холодний період підігрівом приміщення радіаторами з теплоносієм водою, нагрітої до температури 50-80°С, кондиціюванням; у теплий період - кондиціюванням.
8.2.2 Оцінка приміщення
Розглянемо виробниче приміщення для виготовлення даного приладу. У цьому приміщенні проводяться операції складання оптичних вузлів, зборки оптичних приладів з установкою оптичних деталей і вузлів, юстування приладу, регулювання і настроювання.
Приміщення, у якому збирається прилад, є складальним цехом і знаходиться на першому поверсі цегляного будинку.
У нашому випадку геометричні розміри приміщення:
- довжина a=10 м;
- ширина b=9 м;
- висота h=3,50 м.
Склад персоналу, що працює в приміщенні, наступний: начальник цеху, економіст, технолог, майстер, конструктор, слюсар - оптик, слюсар-наладчик. Всього 7 чоловік.
Виходячи зі значень a, b, h, розрахуємо значення площі й об'єму приміщення:
S = ab = 109 = 90 м2;
V = Sh = 903,50 = 315 м3.
На підставі приведених вище даних розрахуємо значення площі й об'єму приміщення, що приходяться на одного службовця. Результати розрахунків наведені в таблиці.
Таблиця 8.2.2
Площа та об'єм приміщення, що приходиться на одного службовця
|
Параметр |
Норматив |
Фактичні |
|
|
Площа, S |
не менше 6 м2 |
12,85 м2 |
|
|
Об'єм, V |
не менше 15 м2 |
45 3 |
8.2.3 Аналіз штучного освітлення
Як критерій для оцінки штучного освітлення будемо використовувати освітленість Е. Для аналізу освітлення розрахуємо значення освітленості Ероз. у деякій точці приміщення і порівняємо його з нормативним значення освітленості Ен.
У приміщенні використовується система загального рівномірного освітлення світильниками з люмінесцентними лампами. Система освітлення включає у свій склад 6 світильників марки Л201Б 2х40-14 з лампами ЛБ40. Світильники розташовані в два ряди по 3 штуки в кожнім, як це показано на мал.3.3.
Приведемо деякі характеристики світильників і ламп, що використовуються, що будуть необхідні для подальшого розрахунку штучного висвітлення:
- довжина світильника 1275 мм,
- ширина світильника 354 мм,
- коефіцієнт корисної дії світильника 0,53,
- кількість ламп у світильнику 2,
- потужність однієї лампи 40 Вт,
- світловий потік однієї лампи 3120 лм.
Оскільки відношення довжини ряду світильників до відстані від світильника до контрольної точки перевищує 0,2 (тобто джерело світла лінійне), освітленість будемо визначати за допомогою методу лінійних ізолюкс. Для розрахунку освітленості скористаємося наступним співвідношенням:
, (8.2.1)
де Nр - кількість світильників у рядові (Nр=3),
n - кількість ламп у світильнику (n=2),
Фл- світловий потік лампи (Фл=3120 лм),
- коефіцієнт, що враховує збільшення освітленості в розрахунковій точці унаслідок відображення світла від поверхонь у приміщенні ( =1,1),
i - відносна освітленість у розрахунковій точці, що створюється і-им напіврядом світильників,
m - кількість напіврядів світильників,
i - коефіцієнт переходу від горизонтальної освітленості до освітленості похилої площини (i=1 для горизонтальної робочої поверхні),
Kз - коефіцієнт запасу (Kз =1,5),
h - висота підвісу світильників,
lр - довжина ряду світильників.
Для розрахунку висоти підвісу світильників скористаємося наступною формулою:
H = H-Hр.п.,
де Н висота приміщення,
Hр.п висота робочої поверхні.
Для значень Н=2,80 м і Нр.п.=0,80 м одержимо h=2,80-0,80=2,0 р.
Розрахуємо довжину ряду світильників: lр=3х1,275 м=3,825 м.
Для визначення i скористаємося графіком лінійних ізолюкс мал.2.1 [16]. Для чого, спочатку, через задану розрахункову крапку на плані приміщення (мал.2.3) проведемо слід площини, що перпендикулярна рядам світильників. Таким чином, ряди світильників будуть розділені на 4 напівряди. Для кожного напіврядувизначимо його довжину li і відстань від проекції напівряду на робочу горизонтальну поверхню до розрахункової точки pi (і=1...4).
Для розрахункової точки, що знаходиться на відстані 1,5 м від протилежної до вікон стіни і 0,5 м від бічної стіни, одержимо наступні значення li і pi:
p1= p2=1,423 м; p3= p4=5,623 м.
(Примітка. Індекси напіврядів світильників при l і ру вищезгаданих співвідношеннях відповідають індексам, що проставлені на мал.2.3.)
Далі визначимо так називані відносні координати і за допомогою наступних формул:
.(8.2.2)
Відповідно до розрахованого вище значеннями li і pi формулами (8.2.1), (8.2.2) одержимо:
; ;
; .
Рис. 8.2.3
За допомогою графіка на мал. 8.2.3. [16], спів ставляючи отримані відносні координати і , знаходимо значення i: 1=30; 2=55;3=1,0;4=3.
По формулі (8.2.1) розрахуємо фактичне значення освітленості в приміщенні:
лк.
Як бачимо, розраховане значення освітленості для існуючої в приміщенні системи штучного освітлення не відповідає нормативному значенню, що для робочих поверхонь знаходяться на висоті 0,8 м від підлоги, повинне дорівнювати Ен =300 лк (ДБН В. 2.5-28-2066 «Природне і штучне освітлення»)
8.2.4 Заходи по покращенню штучного освітлення
Для поліпшення показників штучного освітлення в приміщенні необхідно збільшити кількість світильників, що використовуються. Для того ж типу світильників і типу і потужності ламп, що розглядалися в п.3.3, розрахуємо значення освітленості в контрольній точці приміщення для системи освітлення, що включає у свій склад 4 ряди світильників по 3 штуки в кожнім, як це показано на мал.4.
Рис. 8.3
За допомогою описаної в п 3.1 методики, розрахуємо величини, необхідні для визначення фактичної освітленості в приміщенні:
1.l1= l3= l5= l7=0,9125 м; l2= l4= l6= l8=2,9125 м;
p1=p2=0,373 м; p3=p4=2,473 м; p5=p6=4,573 м; p7=p8=6,673 м;
2. ; ;
; ;
; ;
3.1=55; 2=75;3=12;4 =25;
5=2; 6=6;7=0,5;8=2.
По формулі (3.8) з врахуванням розрахованих вище величин визначимо значення освітленості:
лк.
Як бачимо, розрахована нами поліпшена система освітлення в приміщенні цілком відповідає вимогам нормативів.
8.2.5 Аналіз пожежної безпеки приміщення
Визначимо категорію розглянутого приміщення по вибухопожежній і пожежної небезпеці. Для цього складемо перелік матеріалів, що знаходяться в житлі і здатні горіти:
вироби з паперу (ватман, технічна і нормативна документація, плакати і т.д.) але різного роду канцелярські приналежності;
конструктивні елементи житла (дерев'яні двері, дерев'яні чи металопластикоі віконні рами, покриття підлоги);
меблі;
комп'ютери й оргтехніка.
Тому що всі перераховані вище матеріали є твердими пальними матеріалами, здатними тільки горіти при взаємодії з киснем повітря, то розглянуте приміщення можна віднести до категорії В.
Розглянемо можливі причини виникнення пожеж у приміщенні:
причини електричного характеру короткі замикання, перевантаження мережі; короткі замикання, пробої ізоляції використовуваного устаткування, що виникли внаслідок його несправності, чи зносу неправильної експлуатації й інше;
причини обумовлені людським фактором - порушення правил пожежної безпеки, несвоєчасний ремонт устаткування, що знаходиться під чи напругою неправильне його обслуговування і т.д.
У приміщенні присутні первинні засоби пожежогасіння це вуглекислотний вогнегасник марки ОУ-5. Застосування вогнегасника даної марки можливо при пожежогасінні електромереж і електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В, що відповідає встановленому в приміщенні устаткуванні.
Так як приміщення, що аналізується нами, відноситься до категорії В, то воно повинно бути оснащено установкою електричної пожежної сигналізації, задачею якої є виявлення початкової стадії пожежі, повідомлення про місце її виникнення і включення установок пожежогасіння. У даному випадку в приміщенні відсутня пожежна сигналізація.
На підставі проведеної оцінки пожежної безпеки приміщення, можна зробити висновок про її невідповідність існуючим нормам і про необхідність її удосконалювання.
8.2.6 Заходи по покращенню пожежної безпеки
Так як, розглянуте приміщення відноситься до категорії В, то його варто оснастити установкою електричної пожежної сигналізації, задачею якої, у конкретному випадку, є виявлення початкової стадії пожежі і повідомлення про місце її виникнення.
У даному випадку, в ролі датчиків, що реагують на параметр середовища пожежі, покладено використовувати димові датчики. Від них сигнал про пожежу надходить у прийомну станцію, що оснащена системою звукового оповіщення.
Зазначена система пожежної сигналізації також використовується як охоронна сигналізація.
8.2.7 Оцінка електробезпеки приміщення
У розглянутому приміщенні електропроводка захована, проведена в отворах під штукатуркою. Штепсельні розетки встановлені на висоті одного метра від підлоги. Вимикачі світла розташовані на стіні на висоті 1,8 м від підлоги, біля дверей.
Корпуса комп'ютера, принтера й іншої оргтехніки виготовлені зі спеціального матеріалу, що робить поразка електричним струмом людини, при дотику до них, неможливим у випадку їхньої неушкодженості. Очевидно, що спеціальних заходів для забезпечення електробезпечності при користуванні зазначеним електроустаткуванням застосовувати не потрібно.
Можна зробити висновок про те, що існуючий рівень електробезпечності відповідає класу приміщень без підвищеної електронебезпечності, до якого і належить розглянуте приміщення.
8.2.8 Аналіз акустичних умов в приміщенні
Визначимо присутній у приміщенні шум і його джерела:
1) вуличний шум,
2) шум, створюваний кондиціонерами,
3) шум, створюваний обчислювальною технікою.
Для орієнтованої оцінки шуму в приміщенні як характеристику шуму будемо приймати рівень звуку в дБА. Рівень звуку визначається по так називаній шкалі А шумовимірювача з корекцією, що полягає в тім, що уводяться виправлення, що враховують залежність чутливості слуху від частоти звуку і приблизні результати об'єктивних вимірів до суб'єктивного сприйняття. Метод нормування рівня звуку використовується для оцінки постійного і непостійного шуму.
Визначимо характеристики перерахованих вище шумових впливів.
Шум, що створюється кондиціонерами і вулицею, варто віднести до постійного. Рівень звуку цього шуму настільки малий, котрий практично збігається з фоновим.
Серед обчислювальної техніки істотний шумовий вплив створює тільки принтер. Працюючий у режимі печатки принтер створює шум, рівень звуку якого різко падає до рівня фонового шуму при вимиканні принтера, причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень звуку залишається постійним і перевищує рівень фонового шуму, складає більш 1с. - ми можемо класифікувати шум створюваний принтером як переривчастий.
Відповідно до СН 3223-85 “Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях" значення припустимої норми рівня звуку для приміщень конструкторських бюро складає 50 дБА. Відповідно до технічної документації на принтер (SHARP JX-9210), що знаходиться в оцінюваному приміщенні, його максимальний рівень звуку складає 46 дБА.
Можна зробити висновок, що присутній у конструкторському відділі шум не суперечить існуючим нормативам.
8.2.9 Оцінка рівня електромагнітного випромінювання в приміщенні
Серед обчислювальної техніки, що знаходиться в приміщенні, основним джерелом електромагнітного випромінювання є монітор комп'ютера, сконструйований на підставі електронно-променевої трубки. Джерелами електромагнітного випромінювання в моніторі є лінії джерела живлення (частота поля 50 Гц), система рядкового розгорнення (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц).
Використовуваний у приміщенні монітор має маркірування Low Radiation (низьке випромінювання). На моніторах такого типу встановлений захист діючий по методу замкнутого металевого екрана. Цей захист реалізується шляхом створення додаткового металевого внутрішнього корпуса, що замикається на убудований захисний екран. У результаті таких заходів електричне й електростатичне поле знижується до фонових значень уже на відстані 5-7 см від корпуса, а разом із системою компенсації магнітного поля така конструкція забезпечує максимальну безпеку для користувача.
Це значить можна дати позитивну оцінку безпеки, що існує в приміщенні, у відношенні щодо електромагнітних випромінювань.
Висновки до розділу 8:
Можна зробити висновок, що розробляє мий прилад після проведення описаних вище дій буде цілком задовольняти вимогам техніки безпеки та охорони праці.
РОЗДІЛ 9. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Вступ
Досконалість конструкцій оптичних приладів характеризується їхньою відповідністю своєму функціональному призначенню, зручністю, надійністю та економічністю роботи, а також тим, якою мірою враховані і використані можливості найбільш прогресивних методів і засобів їхнього виготовлення і контролю.
Узагальненим критерієм технологічності конструкції є її економічна доцільність при заданій якості і прийнятих умовах виробництва, експлуатації і ремонту.
При такій оцінці необхідно розглядати також фактори, що визначають технологічність конструкції.
У технологічній частині приводиться розрахунок основних показників технологічності виготовлення та складання оптичного блоку, розробка схеми складального складу і технологічної схеми складання даного вузла.
Технологічністю конструкції називається така властивість окремих деталей, складальних одиниць і приладів в цілому, при якій для даних умов, даного масштабу випуску і даних технічних вимог до приладу забезпечується найбільш швидке та економічне освоєння його виробництва, а також найбільш раціональне його виготовлення.
Конструкція буде технологічною, якщо вона володіє:
- найменшою трудомісткістю й найкоротшим виробничим циклом;
- найбільшою уніфікацією та нормалізацією складальних одиниць і деталей;
- широкою можливістю застосування найбільш простих і раціональних операцій, а також можливістю автоматизації складання при найменшій кількості матеріалів та обладнання.
Для всіх виробів при відпрацюванні конструкції на технологічність ставляться наступні вимоги:
- зниження трудомісткості виготовлення;
- використання уніфікованих елементів конструкцій деталей;
- можливість застосування типових технологічних процесів.
До складальних одиниць завданнями відпрацювання на технологічність є:
- забезпечення технологічності принципової і конструктивної схем складальної одиниці;
- забезпечення технологічної компоновки складальної одиниці.
9.1 Оцінка рівня технологічності конструкції
9.1.1 Визначення основних показників технологічності
Абсолютний техніко-економічний показник трудомісткості виготовлення Тв виражається сумою нормо-годин, витрачених на виготовлення виробу:
(9.1.1),
де Ті - трудомісткість виготовлення та випробувань -ї складової виробу в нормо-годинах. У складальну одиницю розроблюваного вузла входить 19 деталей. На їх виготовлення витрачено: (норм-годин).
Рівень технологічності конструкції . визначається відношенням досягнутої трудомісткості виробу до базового показника трудомісткості виготовлення Тб.в.=175:ооо
(9.1.2)
Технологічна собівартість визначається як сума витрат на одиницю виробу:
Ст=См+Сз+Сц.в,(9.1.3)
де См - вартість матеріалів, витрачених на виготовлення виробу;
Сз - заробітна плата виробничих робочих з нарахуваннями;
Сц.в - цехові витрати на електроенергію, що споживається обладнанням, ремонт та амортизацію обладнання, інструменту та пристроїв, на змащувальні, охолоджуючі, обтиральні та інші матеріали.
За кошторисом витрат:
См= 9124; Сз= 21845; Сц.в= 1541.
Тоді 9124+21845+1541=32510 грн.
Рівень технологічності конструкції за технологічною собівартістю Кр.с. визначається відношенням досягнутої собівартості виробу до технологічної собівартості базового виробу :
(9.1.4)
9.1.2 Техніко-економічні показники трудомісткості
Відносна трудомісткість заготівельних робіт дорівнює відношенню трудомісткості виготовлення усіх видів заготовок до загальної трудомісткості виготовлення виробу :
(9.1.5)
Відносна трудомісткість виду процесу виготовлення визначається як відношення трудомісткості окремого процесу виготовлення до загальної трудомісткості:
(9.1.6)
Відносна трудомісткість підготовки до функціонування визначається відношенням трудомісткості підготовки виробу для функціонування до трудомісткості виготовлення:
(9.1.7)
Питома трудомісткість виготовлення виробу визначається відношенням трудомісткості виготовлення до номінального значення основного технологічного параметру Р виробу (Р=8):
(9.1.8)
Цей показник є зручною характеристикою для порівняльної оцінки виробу:
(9.1.9)
9.1.3 Техніко-економічний показник собівартості
Відносна собівартість підготовки виробу до функціонування дорівнює відношенню собівартості підготовки до функціонування та собівартості виготовлення:
(9.1.10)
Питома технологічна собівартість визначається відношенням технологічної собівартості до номінального значення основного параметру виробу:
(9.1.11)
Питома собівартість підготовки виробу до функціонування Сп.п.ф. дорівнює відношенню собівартості підготовки функціонування Сп.фдо номінального значення основного технічного параметра виробу:
(9.1.12)
Питома собівартість виготовлення Ст.в. визначається відношенням собівартості виготовлення до номінального значення основного технічного параметру Р:
(9.1.13)
9.1.4 Технічні показники уніфікації конструкції
Коефіцієнт уніфікації виробу Ку визначається формулою:
(9.1.14)
де Eу - кількість уніфікованих складальних одиниць у виробі; Ду- кількість уніфікованих деталей; Е - загальна кількість складальних одиниць у виробі; Д - загальна кількість деталей.
Визначимо коефіцієнт стандартизації виробу Кст.:
(9.1.15)
де Ест- кількість стандартизованих складальних одиниць у виробі; Дст - кількість стандартизованих деталей.
Коефіцієнт повторюваності Кпов визначимо за формулою:
(9.1.16)
де Q- кількість найменувань складових частин.
9.1.5 Технологічні показники витрат матеріалу
Питома матеріаломісткість виробу Кп.м. визначається відношенням маси конструкції виробу до номінального значення основного технічного параметру виробу (продуктивність, потужність і т.п.):
(9.1.17)
Коефіцієнт використання матеріалу Кв.м.характеризує використання конструкційних матеріалів при виготовленні виробу:
(9.1.18)
де Мм - маса матеріалу, витраченого на виготовлення складової частини виробу.
Коефіцієнт застосування матеріалу Кз.м.визначається відношенням сумарної маси даного матеріалу у виробі до загальної маси конструкції виробу:
(9.1.19)
9.1.6 Технологічні показники обробки
Коефіцієнт точності обробки Кт.о визначимо по формулі:
(9.1.20)
де Аср- середній квалітет точності обробки виробу; А - квалітет точності обробки; ni- кількість розмірів відповідного квалітету.
Визначимо коефіцієнт шороховатості Кш по формулі:
(9.1.21)
де Бср - середній умовний показник шороховатості; Б - умовний показник шороховатості, що визначається в таблиці 9.1; niш - кількість поверхонь відповідного параметра шороховатості.
Таблиця 9.1
Умовний показник шероховатості (Б)
|
Параметри Шорстк. |
Rz |
320 |
160 |
80 |
40 |
20 |
0.1 |
0.005 |
||||||||
|
Ro |
2.5 |
1.25 |
0.63 |
0.32 |
0.16 |
0.08 |
0.04 |
|||||||||
|
Умовн. Показник шорстк. |
ni |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Для нашого виробу n8=4, n9=8, n14=2, n6=4
9.1.7 Комплексний показник технологічності
Комплексні показники технологічності конструкції на відміну від окремих характеризують не на окремі ознаки технологічності, а визначену групу ознак технологічності конструкції виробу. Технологічність конструкції виробу може характеризуватись одним комплексним показником або декількома узагальнюючими групами окремих показників, або виражаючими різні види технологічності конструкції виробу.
Комплексний показник технологічності, що виражений середнім арифметичним або середнім зваженим, з врахуванням економічної еквівалентності прийнятих окремих показників і відповідаючи вимогам наочності виразу технологічності виробу, визначається по формулі:
(9.1.22)
де К - комплексний показник технологічності; Кi - часний показник технологічності; КiE- коефіцієнт економічної еквівалентності і-го часного показника.
.
Розраховані показники задовольняють поставленій задачі, тому можна дати рекомендації щодо організації серійного виробництва.
9.2 Технологічна підготовка складальних робіт вузла приладу
9.2 Аналіз то опис конструкції складальної одиниці
По кресленню загального виду зробимо опис конструкції складальної одиниці в якості якої взято первинний вузол ДВЗЯ (див. рис. 2.3).
Первинний вузол ДВЗЯ призначений для створення рівномірного по вихідній апертурі яскравісного поля та передачі його до вторинної сфери, регулюючи його інтенсивність калібруючою діафрагмою.
Спочатку складається вузол діафрагми. Корпус діафрагми кріпиться до верхньої півсфери вторинної сфери гвинтами 12. Кріплення 4 нагвинчується на направляючий вал 1 до вказаних міток. Пластина 8 кріпиться до кріплень 4 гвинтами 11. Зібраний механізм встановлюється в корпус діафрагми 8, та накривається кришкою 5, що кріпиться до корпусу діафрагми 2 гвинтами 15. До корпусу 2 гвинтами 14 кріпляться крокові двигуни.
Вузол первинної сфери складається з верхньої півсфери 6 та нижньої півсфери 7, що з'єднані між собою гвинтами 14. Вузол первинної сфери закріпляється на вузлі діафрагми гвинтами 14.
Вузол освітлювача складається з корпусу освітлювача 3 на який з натягом встановлюється ущільнювач 10 та патрон GY 6.35 19, в який попередньо встановлено галогенну лампу PhilipsMasterCAPS 18. Вузли освітлювачів кріпляться до вузла первинної сфери гвинтами 13.
Як видно з аналізу конструкції складність складання є малою, а для складання необхідне стандартне обладнання і інструмент.
9.2.2 Оцінка рівня технологічності конструкції вузла приладу
Подобные документы
Структура і принципи роботи тиристора, його вольт-амперна характеристика. Функціонування симістора, способи його відмикання. Конструкція і принципи дії трансформаторів. Розробка структурної схеми регулятора змінної напруги та розрахунок його елементів.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 14.11.2010Призначення та види вимірювань. Діючі стандарти та технічні умови оформлення параметрів та характеристик волоконно-оптичного зв'язку. Методи знаходження пошкоджень у ВОЛЗ. Вимірювання потужності оптичного випромінювання та геометричних параметрів ОВ.
контрольная работа [115,2 K], добавлен 26.12.2010Цифрові частотоміри, магнітоелектричні вольтметри: загальна характеристика та функціональні особливості. Складання структурної схеми приладу, розрахунок її параметрів. Визначення наказів таймера, адаптера і вихідних кодів лічильників. Аналіз похибки.
курсовая работа [806,1 K], добавлен 08.07.2012Розробка функціональної схеми автоматизації процесу регулювання пари при гранулюванні кормів; побудова систем контролю і обліку. Визначення передаточних функцій елементів структурно-алгоритмічної схеми САУ; розрахунок показників запасу стійкості і якості.
курсовая работа [984,7 K], добавлен 14.08.2012Розробка інформаційно-вимірювальної системи визначення температури. Методи вимірювання температури, вибір оптимальної структурної схеми. Електрична принципова схема, розрахунок вузлів системи. Визначення основної похибки перетворювача–датчика KTY81-121.
курсовая работа [991,6 K], добавлен 24.01.2011Перетворення енергії оптичного випромінювання в енергію будь-якого іншого вигляду (електричну, теплову) за допомогою приймачів: теплових та фотоелектричних. Схеми та режими роботи матеріалів фотодіодів інверсійного приймача: світлочутливість елементів.
реферат [232,0 K], добавлен 04.12.2010Аналіз залежності вольтамперних характеристик фотодіода від фізичних параметрів напівпровідника. Розрахунок фотодіода з метою отримання бажаних параметрів вольтамперних характеристик. Зміна вольтамперної характеристики переходу під дією випромінювання.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 11.09.2014Структура засобів і систем вимірювання ультрафіолетового випромінювання. Методи обробки сигналів багатопараметричних сенсорів. Основні режими роботи каналу вимірювання сигналів фотодіодів. Синтез узагальненої схеми вимірювального каналу системи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 06.06.2014Визначення частоти коливань генератора. Розрахунок додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Межа знаходження вимірюваної величини напруги при заданій максимальній величині струму. Визначення амплітудного та середньовипрямленого значення частоти.
контрольная работа [97,9 K], добавлен 06.11.2016Розробка ділянки цифрової радіорелейної лінії на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів лінії зв’язку. Статистика радіоканалу. Визначення параметрів сайтів на даній РРЛ. Розробка оптимальної мережі передачі даних DCN.
курсовая работа [885,3 K], добавлен 05.02.2015
