Розробка блоку інформаційно-вимірювальної системи для вимірювання частоти і середнього значення напруги

Цифрові частотоміри, магнітоелектричні вольтметри: загальна характеристика та функціональні особливості. Складання структурної схеми приладу, розрахунок її параметрів. Визначення наказів таймера, адаптера і вихідних кодів лічильників. Аналіз похибки.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.07.2012
Размер файла 806,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Для сучасного етапу розвитку техніки характерне все більш інтенсивне і глибоке проникнення мікропроцесорів в її різноманітних галузей, що радикально перетворює властивості багатьох пристроїв і відкриває нові можливості їх застосування. По широті та ефективності застосування мікропроцесорів одне з перших місць посідає інформаційно - вимірювальна техніка.

Застосування мікропроцесорів у вимірювальній техніці дозволяє різко підвищити точність приладів, значно розширити їх можливості, підвищити надійність, швидкодію, вирішити завдання, які раніше взагалі не вирішувалися.

Використання мікропроцесорних систем у вимірювальних приладах дозволяє здійснити багатофункціональність приладів, спростити процес вимірювання, автоматизувати регулювання, самокалібрування і повірку приладів, поліпшити метрологічні характеристики приладів, виконати обчислювальні операції, статистичну обробку результатів спостережень, порівняти і перевести в лінійну форму функції вимірюваної величини, створити програмовані, повністю автоматизовані прилади.

Впровадження мікропроцесорів відкрило можливість побудови універсальних приладів з гнучкими програмами для виміру багатьох величин, полегшили рішення завдання виходу на стандартну інтерфейсну шину, що дозволило широко розвинути принцип агрегації, котрий є основою об'єднання багатьох вимірювальних засобів в єдину інформаційну систему.

Даний проект присвячений розробці блоку інформаційно-вимірювальної системи, призначеної для вимірювання частоти і середнього значення напруги.

1. Теоретична частина

1.1 Цифрові частотоміри

магнітоелектричний вольтметр частотомір таймер

В основу роботи цифрових приладів, для вимірювання частоти (частотомірів), покладено наступний принцип. Виходячи з фізичного змісту частоти як числа періодів, що припадають на одиницю часу, вираз для визначення частоти fx (функцію перетворення приладу) можна записати так:

fx = (1.1)

де Nx - число періодів, яке проходить досліджуваний сигнал за час вимірювання t изм.

Як правило, час вимірювання формується за допомогою тактового генератора з періодом Tg, і складається з цілого числа періодів генератора n. Тоді вираз для частоти можна записати як

fx = . (1.2)

Нижче приведено графік, що ілюструє роботу частотоміра (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Графік роботи частотоміра

На рисунку позначені ИН і ИК - імпульси початку і кінця вимірювання відповідно.

1.2 Магнітоелектричні вольтметри

В основі роботи вимірювальних аналогових приладів магнітоелектричної групи лежить відхилення покажчика відлікового пристрою під дією сил магнітного поля, утвореного струмом, що протікає в котушці вимірювального механізму [1]. За допомогою таких приладів можна вимірювати середнє значення напруги (безпосередньо) та середньовипрямлене (магнітоелектричний механізм включається через випрямляч). На рисунку 1.2 зображено будову магнітоелектричного вимірювального механізму.

1 - постійний магніт (виготовляється з кобальту, алюмінію або сталі); 2 - магнітопровід; 3 - полюсні наконечники; 4 - сталевий нерухомий сердечник; 5 - алюмінієва або мідна рамка прямокутного перерізу; 6 - спіральні пружини; 7 - магнітний шунт; 8 - противаги.

Рисунок 1.2 - Магнітоелектричний вимірювальний механізм

Елементи з номерами 2, 3 і 4 виготовляються з магнітно-м'якого матеріалу і утворюють разом з №1 магнітний ланцюг приладу, що забезпечує сильне радіальне рівномірно розподілене магнітне поле зазору (що необхідно для рівномірності шкали). Елемент №7 являє собою сталеву пластинку з довгим вирізом (для переміщення), і служить для регулювання чутливості приладу.

Рівняння шкали такого приладу має вигляд:

, (1.3)

де - угол відхилення;

Si - чутливість по току;

I - сила току через рамку [3].

Знаючи величину опору рамки (Ом), можна розрахувати значення напруги на затискачах приладу і відповідно проградуювати його шкалу.

1.3 Цифровий вольтметр частотного перетворення

Вольтметри частотного перетворення характерні тим, що сигнал напруги вони перетворять в частоту [2]. На рисунках 1.3 і 1.4 наведена електрична схема вольтметра і епюри напружень, які ілюструють її роботу.

Рисунок 1.3 - Електрична схема вольтметра

Рисунок 1.4 - Епюри напружень

На вхід схеми подається вимірювана напруга Ux, і через R1 потрапляє на вхід ИУ1 [4]. У деякий момент часу замикається ключ К1, і на вхід ИУ1 подається опорна зразкове напруга-Е0. У момент часу А тече струм i2, оскільки ключ К1 відкритий. На виході схеми буде ненульове напруга Uвих. У момент В спрацьовує СУ1, і на виході його формується імпульс, що надходить на R-вхід тригера Т. Тригер переходить в «нуль», і розмикає ключі К1 і К2. Струм i2 припиняється. Після моменту В на вхід ИУ1 подається тільки ненульовий струм i1, і тому Uвих змінюється в протилежному напрямку до нуля (момент С). У момент С з виходу формувача Ф1 на S-вхід тригера Т надходить імпульс. Ключі замикаються, і починає текти струм i2. Разом виходить Nx імпульсів за час вимірювання tизм. Фізично це має сенс частоти (кількість подій за деякий час). Так як tизм постійне, то Nx виявляється пропорційно вимірюваній напрузі.

Існують і інші різновиди вольтметрів частотного перетворення, що відрізняються способом формування частоти (наприклад, з використанням генератора стабільної частоти з формувачем строб-імпульсу).

1.4 Цифровий вольтметр подвійного інтегрування

Цифровий вольтметр подвійного інтегрування відноситься до приладів частотного перетворення. Його функціональна схема представлена на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 - Функціональна схема

Позначена на рисунку схема управління виробляє функції Р1, Р2, Р3 і Р4, для управління ключами К1, К2, К3 і логічним ключем «&». Епюри напружень, що ілюструють роботу вольтметра подвійного інтегрування, наведені на рисунку 1.6.

Рисунок 1.6 - Епюри напружень

Функція Р1 служить для замикання ключа К1 під час першого такту (проміжок АВ), функція Р2 - для замикання ключа К2 під час другого такту (ВС), Р3 - ключа К3 на час, рівний відрізку між вимірами (СА), Р4 - управляє логічним ключем «И» на вході лічильника. Перший такт (I - AB) закінчується під час переповнення лічильника обсягом N0. Тривалість I такту - t0. Час t0=N0 Тg = const. У такті II на вхід підсилювача надходить зразкова напруга E0. Другий такт закінчується, коли спрацьовує СУ і з'являється імпульс СУ. Протягом першого такту інтегрується позитивна площа, а протягом другого - негативна, причому вони рівні. Тоді можна записати, що:

. (1.4)

Звідки можна отримати з врахуванням того, що t0 = N0Tg і tx = NxTg, виходить Ux:

. (1.5)

З (1.5) видно, що вихідний код Nx вольтметра пропорційний вхідній напрузі [5].

Використання мікропроцесора в проектованому приладі дозволить поєднувати в одному конструктиві фактично два різних прилади - вольтметр і частотомір. Крім того, при необхідності, можна програмним шляхом організувати підвищення точності вимірювань за рахунок багаторазових вимірювань та їх подальшої обробки. Крім того, мікропроцесорний прилад можна підключити до інформаційно-вимірювальної системи та автоматизувати таким чином процес вимірювання та контролю.

2. Розрахункова частина

2.1 Складання структурної схеми приладу

Структурну схему приладу можна представити у вигляді:

Рисунок 2.1 - Структурна схема

На структурній схемі позначено: частотомір - перетворювач частотного сигналу в цифровий код; ПМН - масштабний перетворювач напруги для подальшої його подачі на АЦП; АЦП U - аналого-цифровий перетворювач напруги; обчислювальний пристрій - мікропроцесорна система; ЦОУ - цифрове відліковий пристрій для індикації результату вимірювання.

2.2 Розрахунок параметрів схеми

У якості АЦП виберемо аналого-цифровий перетворювач напруги, що працює за методом подвійного інтегрування, так як він забезпечує необхідну точність вимірювання заданої величини і має достатню швидкодію [5].

2.2.1 Определение частоты квантующего генератора

Частоту квантуючого генератора знайдемо, виходячи із заданого значення похибки вимірювання частоти :

, (2.1)

можна знайти, що:

. (2.2)

Підставивши числові значення, отримаємо:

2.2.2 Визначення числа імпульсів за період

Величина періоду вибирається таким чином, щоб перешкода мережі частотою 50 Гц не впливала на результат вимірювання. Тому, як правило, період вибирається тривалістю 0,02 с. Число імпульсів Nx за період Тх визначається як:

Nx = Txfg, (2.3)

або, підставивши числові значення:

Nx = 0,0212673,5 253,47.

2.2.3 Визначення кількості кроків дискретизації

Кількість кроків квантування m визначається з похибки АЦП як:

m = (2.4)

Підставивши числове значення, отримуємо:

m =

2.2.4 Визначення коефіцієнта ділення частоти

Коефіцієнт розподілу частоти Кдч визначається як відношення числа імпульсів за період до числа ступенів квантування:

Кдч = 253,47/68 = 3,73

2.2.5 Визначення числа розрядів ЦОУ

1. Визначимо мінімальне число квантування.

Мінімальне число ступенів квантування ЦОУ можна визначити з формули для похибки ЦОУ:

,

де d==0,002

Отже,

2. Визначити число розрядів ЦОУ.

Nx min=1500

Розглянемо варіанти підбору числа розрядів:

Число розрядів

Nx

Показання ЦОУ, Гц

1

9<2000

9

2

99<2000

99

3

999<2000

999

4

9999>>2000

999.9

Отже, ЦОУ має 4 розряди.

2.2.6 Синтез схеми управління

На рисунку 2.2 зображені епюри напружень, що ілюструють роботу схеми управління.

Рисунок 2.2 - Епюри напружень

Стан тригерів схеми керування і значення функцій

P1=,

P2= .

На рисунку 2.3 зображена синтезована схема управління

Рисунок. 2.3 - Синтезована схема управління

2.3 Розрахунок мікропроцесорної частини

Визначення розрахункової формули вимірюваної величини, яка використовується мікропроцесором. При вимірі частоти, розрахунковий вираз для мікропроцесора можна записати як:

, (2.5)

де Тх - період вимірюваного сигналу (Тх = 1/fx);

Nx - відповідний цифровий код;

Тср = 0,02 с;

Ncp - цифровий код, відповідний ТСР (Ncp = 227) [6].

Висловивши з (2.5) Тх, отримаємо:

Тх =, (2.6)

fx = , k = = fg. (2.7)

Вираз (2.8) і є розрахункове співвідношення мікропроцесора для частоти.

Вираз для напруги можна записати як:

Ux = , (2.9)

де Nхн і Uхн - номінальне значення числа ступенів квантування АЦП і номінальне значення напруги АЦП.

Для АЦП К1108ПВ2, який використовуємо у роботі: Nхн = 4096 (12 розрядів), Uхн = 5 В. Підставивши значення в (2.9), отримаємо:

Вираз (2.10) - розрахунковий співвідношення для мікропроцесора.

Визначення наказів таймера, адаптера і вихідних кодів лічильників

Для зручності розрахунку дані зведені в таблиці, представлені нижче.

Таблиця 2.1 - Визначення адрес ОЗУ і ПЗУ

№ вых

А15

А14

А13

А12

А11

А10

А9

А8

А7

А6

А5

А4

А3

А2

А1

А0

поле адресов

ОЗУ

12

1

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6 8 0 0

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

6 F F F

ПЗУ

19

1

0

1

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6 0 0 0

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

6 7 F F

6/6

8/0F/7

0/F

0/F

Таблица 2.2 - Визначення адрес таймера і адаптерів

№ входов DC

А7

А6

А5

А4

А3

А2

А1

А0

Таймер

22

1

0

0

0

1

1

0

0

сч 0

4 С

0

1

сч 1

4 D

1

0

сч 2

4 E

1

1

приказ

4 F

Адаптер

27

1

0

1

0

0

0

0

0

РА

2 C

0

1

РВ

2 D

1

0

РС

2 E

1

1

приказ

2 F

Адаптер

32

1

0

1

1

0

1

0

0

РА

C 4

0

1

РВ

C 5

1

0

РС

C 6

1

1

приказ

C 7

Таблица 2.3 - Дані таймера

Порт

Назначение

Адрес порта

Режим

Начальные данные

Система счисления

Рабочий байт

Приказ

Сч 0

ДЧ

4C

2

Кдч=0004

дв-дес.

оба

35

Сч 1

Nx

4D

0

дв-дес.

оба

70

Сч 2

m

4E

0

дв-дес.

оба

В0

Ввод приказа

4F

-

-

-

-

-

Таблица 2.4 - Дані адаптерів

Порт

Назначение

Адрес порта

Режим

Приказ

Адаптер 1

РА

Связь с ЦОУ

5C

0

88

РВ

Связь с ЦОУ

5D

РС3-0

Вывод ИЗ'

РС7-4

Управляющие сигналы

5E

Ввод приказа

5F

-

-

Адаптер 2

РА

Ввод мл. байта АЦП U

5C

0

РВ

-

-

РС3-0

Ввод ст. байта АЦП U

РС7-4

-

-

Ввод приказа

5F

-

-

Розподіл адрес ОЗУ, ПЗУ і підпрограм

ПЗУ: 6041 - початок основної програми;

6201 - початок підпрограми обчислення Ucp;

6301 - початок підпрограми обчислення f.

ОЗУ: 6925 - адреса початкового масива даних;

6F83 - адреса вершини стека (SP);

6880, 6881 - адреси пам'яти для запису значень Nx при читанні з

лічильника;

6882, 6883 - адреси пам'яти для запису значень m при читанні з

лічильника;

6884, 6885 - адреси пам'яти для запису результату обчислень за

допомогою підпрограм.

Складання блок-схеми програми

Блок-схема представлена на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Блок-схема

Програма на мові Ассемблера

Адреса

Код

Мнемокод

Команда

Коментарій

6041

MVI 35

A35

введення наказів для Лч 0 таймера

6042

35

6043

D3

OUT 4F

AP[4F]

введення наказів для Лч 0 таймера

6044

4F

6045

3E

MVI 70

A70

введення наказів для Лч 1 таймера

6046

70

6047

D3

OUT 4F

AP[4F]

введення наказів для Лч 1 таймера

6048

4F

6049

3E

MVI B0

AB0

введення наказів для Лч 2 таймера

604А

B0

604В

D3

OUT 4F

AP[4F]

введення наказів для Лч 2 таймера

604С

4F

604D

3E

MVI 9B

A9B

введення наказів адаптера 2

604E

9B

604F

D3

OUT F7

AP[F7]

введення наказів адаптера 2

6050

F7

6051

3E

MVI 88

A88

введення наказів адаптера 1

6052

88

6053

D3

OUT 5F

AP[5F]

введення наказів адаптера 1

6054

5F

6055

31

LXI SP

SP6F83

введення вершини стека

6056

83

6057

6F

6058

3E

MVI 04

A04

6059

04

введення в Лч 0 КДЧ = 4

605A

D3

OUT 4C

AP[4C]

605B

4C

605C

3E

MVI 00

A00

605D

00

605E

D3

OUT 4C

AP[4C]

605F

4C

6060

D3

OUT 4D

AP[4D]

введення мл. б. в Лч 1

6061

4D

6062

D3

OUT 4D

AP[4D]

введення ст. б. в Лч 1

6063

4D

6064

D3

OUT 4Е

AP[4Е]

введення мл. б. в Лч 2

6065

4E

6066

D3

OUT 4Е

AP[4Е]

введення Ст. б. в Лч 2

6067

4E

6068

21

LXI HL

HL6925

введення в HL адреси масива даних

6069

25

606A

69

606B

DB

IN 2E

AP[5E]

опитування стану кнопки

606C

2E

606D

E6

ANI

A80A

Маскування

606E

80

606F

СА

JZ

PC7 = 0

умовний перехід

6070

6B

6071

60

6072

MVI 01

A01

видача ИЗ'

6073

01

6074

D3

OUT 2Е

AP[2Е]

6075

2E

6076

DB

IN 2E

AP[5E]

опитування появи ИГ

6077

2E

078

E6

ANI

A20A

Маскування

6079

20

JZ

PC5 = 0

умовний перехід

607A

CA

607B

60

IN C4

AP[C4]

введення мл. байта АЦП U

607C

76

607D

DB

607E

C4

MOV M[HL]

A M[HL]

M[6925]

607F

77

6080

25

INX HL

HL+1

інкремент HL

6081

DB

IN C6

AP[C6]

опитування появи ИK

6082

C6

MOV M[HL]

A M[HL]

M[6926]

6083

77

6084

25

INX HL

HL+1

інкремент HL

6085

DB

IN 2E

AP[5E]

опитування Nx

6086

2E

ANI

A10A

Маскування

6087

E6

6088

10

JZ

PC4 = 0

умовний перехід

6089

CA

608A

76

IN 4D

AP[4D]

читання мл. байта з Nx Лч 1 таймера

608B

60

608C

DB

608D

4D

STA

A M[6880]

запис мл. байта Nx

608E

32

608F

80

IN 4D

AP[4D]

читання ст. байта из Nx Лч 1 таймера

6090

68

6091

DB

6092

4D

STA

A M[6881]

запис ст. байта Nx

6093

32

6094

81

IN 4D

AP[4D]

читання мл. байта m из Лч 2 таймера

6095

68

6096

6097

DB

STA

A M[6882]

запис мл. байта m

6098

4D

IN 4D

AP[4D]

читання ст. байта m из Лч 2 таймера

6099

32

609A

82

STA

A M[6882]

запис ст. байта m

609B

68

609C

DB

609D

4D

IN C6

AP[C6]

опитування роду вимірюваної величини

609E

32

609F

83

ANI

A40A

Маскування

60A0

68

60A1

DB

60A2

C6

JZ

PC6 = 0

умовний перехід

60A3

Е6

60A4

40

CALL

виклик п/п вичислення fx

60A5

CA

60A6

B7

LDA

AM[6884]

читання мл. байта результату обчислення

60A7

60

60A8

CD

60A9

01

OUT 2D

AP[2D]

пересилка мл. байта результату обчислення

60AA

63

60AB

3A

60AC

84

LDA

AM[6885]

читання ст. байта результату обчислення

60AD

68

60AE

D3

60AF

2D

OUT 2D

AP[2D]

пересилка ст. байта результату обчислення

60B0

3A

60B1

85

JMP

перехід до початку вимірювання

60B2

68

60B3

D3

60B4

2C

CALL

виклик п/п обчислення Ux

60B5

C3

60B6

58

JMP

перехід до запису результату вимірювання

60В7

60

60В8

CD

2.4 Аналіз похибки

Похибки вимірювань в ланцюгах технічної частоти. В якості приладів для курсового проектування використовуються прилади з цифровою обробкою сигналів, призначені для роботи в цілях технічної частоти (50 Гц). Похибки властиві проектованим приладів:

1. Похибка квантування за рівнем;

2. Похибка дискретизації;

3. Динамічна похибка;

4. Похибка від впливу завад.

a) Похибка квантування.

Похибка квантування виникає при квантуванні за рівнями через те, що вимірювана величина містить не ціле число щаблі квантування.

b) Похибка дискретизації й апроксимації.

Похибка дискретизації викликають дві причини:

- неціле число щаблі дискретизації за час вимірювання;

- заміна подальшої кривої ступінчастою функцією.

Рисунок 2.5 - Графіки похибки

Графіки похибки від заміни трикутного напруги і синусоїди ступінчастою функцією, показані на рисунку 2.5, з якого видно, що для трикутної форми напруги позитивна похибка Д, показана штрихуванням, дорівнює негативній, таким чином, сумарна похибка дорівнює нулю. Для синусоїди похибка також не велика, тому в подальшому цією похибкою можна знехтувати.

Як видно з рис. 1, форма ступінчастої функції відрізняється від вихідної кривої. Точність передачі форми кривої оцінюється похибкою апроксимації, яка визначається як середньоквадратичне значення похибок у кожному кроці квантування. Погрішність апроксимації для наведених графіків буде відмінна від нуля.

Надалі похибкою від заміни досліджуваної кривої ступінчастою функцією будемо нехтувати на увазі її малої величини, а також через складність її розрахунків через сильну залежність від форми кривої вимірюваної напруги.

с) Динамічна похибка виникає від дії таких чинників:

- запізнення сигналу у вхідних ланцюгах вимірювальних пристроїв викликають похибки першого роду;

- кінцевий час перетворення АЦП призводять до появам похибок другого роду.

Наприклад, у схемі рисунку 2.6, призначеної для вимірювання струмів і напруг, показані блоки, в яких виникають похибки першого та другого роду:

Рисунок 2.6 - Схема, призначена для вимірювання струмів і напруг

d) Похибка від впливу перешкод і сумарна похибка.

Похибка від впливу перешкод залежить від умов впливу перешкод і їх інтенсивності. Сумарна похибка визначається рівнянням:

,

де - похибка квантування = 0,9%;

- похибка дискретизації = 0,2%;

- динамічна похибка = 0,2%;

- похибка впливу перешкод = 0,2%.

е) Метод суперпозиції при дослідженні похибок.

При дослідженні похибок використовується метод суперпозиції, який полягає в тому, що результуюча похибка визначається як сума окремих складових, при чому кожна складова обчислюється при введенні умови, що інші похибки відсутні, тобто, дорівнюють нулю.

Основні параметри вимірювальної схеми визначаються на основі обчислених величин складових сумарної похибки.

Висновок

У даній курсовій роботі розрахована електрична частина мікропроцесорного проектованого пристрою і аналогового приладу. Розрахункова схема виконана згідно з технічним завданням, всі метрологічні характеристики, у тому числі величина похибки, відповідають допустимим. Замислений пристрій відповідає вказаним технічним вимогам.

Література

1. Бондарев, В.А. Генераторы пилообразного напряжения [Текст] / В.А. Бондарев. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 125 с.

2. Кублановский, Я.С. Тиристорные устройства [Текст] / Я.С. Кублановский. - М.: Издательство радио и связь, 1987. - 112 с.

3. Милехин, А.Г. Радиотехнические схемы на полевых транзисторах [Текст] / А.Г. Милехин. - М.: Энергия, 1976. - 146 с.

4. Бочаров, Л.Н. Расчет электронных устройств на транзисторах [Текст] / Л.Н. Бочаров. - М.: Энергия, 1978. - 208 с.

5. Касаткин, А.С. Электротехника [Текст]: учеб. / А.С. Касаткин, Немцов М.В. - М.: Энергоатомиздат, 1983. - 440 с.

6. Расчет электронных схем. Примеры и задачи [Текст]: учеб. пособие / Г.И. Изъюрова, Г.В. Королев, В.А. Терехов, М.А. Ожогин и др. - М.: Высшая школа, 1987. - 335 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розробка інформаційно-вимірювальної системи визначення температури. Методи вимірювання температури, вибір оптимальної структурної схеми. Електрична принципова схема, розрахунок вузлів системи. Визначення основної похибки перетворювача–датчика KTY81-121.

    курсовая работа [991,6 K], добавлен 24.01.2011

  • Технічне обґрунтування варіанту реалізації системи тиску газу в газопроводі. Розробка структурної та електричної принципової схеми інформаційно-вимірювальної системи. Проведення електричних розрахунків. Знаходження похибки вимірювання тиску газу.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2015

  • Визначення частоти коливань генератора. Розрахунок додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Межа знаходження вимірюваної величини напруги при заданій максимальній величині струму. Визначення амплітудного та середньовипрямленого значення частоти.

    контрольная работа [97,9 K], добавлен 06.11.2016

  • Розробка структурної схеми перетворювача, аналіз існуючих методів вимірювання індуктивності. Попередній розрахунок первинного перетворювача та підсилювача потужності. Розробка детальної структури схеми, електричні розрахунки та визначення похибки.

    курсовая работа [706,0 K], добавлен 30.11.2009

  • Огдяд методів вимірювання кутової швидкості. Розробка структурної схеми комп’ютеризованої вимірювальної системи вимірювання залежності кутової швидкості від часу. Розробка електричної принципової схеми для комп’ютеризованої вимірювальної системи.

    курсовая работа [259,2 K], добавлен 10.02.2010

  • Електронні вольтметри постійної напруги. Види електронних вольтметрів за родом вимірюваної напруги. Залежність відносної основної похибки вольтметрів від рівня вимірюваної напруги. Електронні вольтметри змінної напруги. Підсилювачі постійного струму.

    учебное пособие [564,5 K], добавлен 14.01.2009

  • Основні характеристики, термінологія, види, системи одиниць і методи вимірювання. Класифікація і характеристика вимірювальних приладів. Практичні аспекти при виконанні робіт, зміст та визначення похибки вимірювання, класи точності вимірювальної техніки.

    реферат [234,2 K], добавлен 28.03.2009

  • Вимірювання напруги методом амперметра та вольтметра. Методи на основі подільників напруги. Порівняння напруг на зразковому та вимірюваному конденсаторах. Розрахунок похибки та вихідних каскадів при колекторній модуляції. Принцип роботи приладу.

    курсовая работа [655,7 K], добавлен 20.04.2012

  • Проектування та реалізація перетворювача напруги в імпульси. Розрахунок та визначення технічних параметрів перетворювача напруга-тривалість. Розробка та обґрунтування структурної схеми приладу. Методика проведення і призначення електричних розрахунків.

    курсовая работа [270,5 K], добавлен 04.02.2010

  • Мікросхемні та інтегральні стабілізатори напруги широкого використання. Розробка принципової електричної схеми. Розрахунок схеми захисту компенсаційного стабілізатора напруги від перевантаження. Вибір і аналіз структурної схеми та джерел живлення.

    курсовая работа [294,4 K], добавлен 06.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.