3) Перехоплене мовне повідомлення містить окремі правильно зрозумілі слова, що дозволяють установити предмет розмови. .

4) При прослуховуванні фонограми перехопленого мовного повідомлення можливо встановити факт наявності мови, але не можна встановити предмет розмови.

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ Р 50840-95 розуміння переданої мови з більшою напругою уваги, перепопитами й повтореннями спостерігається при складовій розбірливості 25-40%, а при складовій розбірливості менш 25% має місце нерозбірливість зв'язного тексту (зрив зв'язку) протягом тривалих інтервалів часу. З огляду на взаємозв'язок словесної й складової розбірливості, можна розрахувати, що зрив зв'язки буде спостерігатися при словесній розбірливості менш 71 %. Практичний досвід показує, що складання докладної довідки про зміст перехопленої розмови неможливо при словесній розбірливості менш 60-70%, а короткої довідки-анотації - при словесній розбірливості менш 40-50%. При словесній розбірливості менш 20-30% значно утруднене встановлення навіть предмета розмови, що ведеться, а при словесній розбірливості менш 10% це

Таблиця 3 Розбірливість мови при перехопленні інформації засобами розвідки по прямому акустичному й віброакустичному каналах

Місце установки датчика апаратури акустичної розвідки	Вид прийнятого сигналу	Розбірливість, %
		складова	словесна
За вікном на відстані 1Д..1, 5 м від віконної рами при закритій кватирці	Акустичний	20-30	67-80
За вікном на відстані 1 ,0...1 ,5 м від віконної рами при відкритій кватирці	Акустичний	70-80	97-98
На віконній рамі або зовнішній шибці при закритій кватирці	Вібраційний	25-30	71-80
За дверима (без тамбура)	Акустичний	50-70	91 -97
За перегородкою з матеріалів типу гіпсолит, азбестоцемент	Акустичний	25-40	71 -87
На перегородці з матеріалів типу гіпсолит, азбестоцемент	Вібраційний	35-60	84-95
На залізобетонній стіні	Вібраційний	30-80	80-98
У повітреході (6 - 8 м від уведення)	Акустичний	40-60	87-95
На трубопроводі (через поверх)	Вібраційний	60-70	95-97

практично неможливо навіть при використанні сучасної техніки фільтрації перешкод.

Проведені численні виміри й розрахунки [4] показали, що без застосування спеціальних методів і засобів захисту акустичної (мовний) інформації якість перехоплюють засобами акустичної розвідки повідомлень цілком достатньо для складання докладної довідки про зміст перехопленої розмови (табл. 2).

З формули (1) витікає, що для зниження розбірливості мови необхідно прагнути зменшити відношення «рівень мовного сигналу/рівень шуму» (сигнал/шум) у місцях можливого розміщення датчиків апаратури акустичної розвідки. Зменшення відносини сигнал/шум можливо шляхом або зменшення (ослаблення) рівня мовного сигналу (пасивні методи захисту), або збільшення рівня шуму (створення акустичних і вібраційних перешкод) (активні методи захисту). Ослаблення акустичних (мовних) сигналів здійснюється шляхом звукоізоляції приміщень, що спрямована на локалізацію джерел акустичних сигналів усередині них.

Звукоізоляція оцінюється величиною ослаблення акустичного сигналу й забезпечується за допомогою архітектурних і інженерних рішень, а також застосуванням спеціальних будівельних і оздоблювальних матеріалів.

Звукоізоляція будівельних конструкцій наведена в (табл. 4).

У випадку якщо звукоізоляція приміщення не забезпечує необхідної ефективності захисту інформації, то для її підвищення використають спеціальні звукопоглинаючі матеріали. Найбільше часто застосовують лицювальні звуковбирні матеріали у вигляді плоских плит (плити «Акмигран», «Акмант», «Силаклор», «Винипор», ПА/З, ПА/ПРО, ПП-80, ППМ, ПММ), розташовувані впритул, або на невеликій відстані від суцільної будівельної конструкції (стіни, перегородки, огородження й т.п.). Використаються також звуковбирні облицювання із шару пористо-волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці із тканини або плівки з перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим і ін.).

Підвищення звукоізоляції стін і перегородок приміщень також досягається установкою на відстані в 6-10 див від них одношарових і багатошарових (частіше подвійних) огороджень. У багатошарових огородженнях доцільно підбирати матеріали шарів з акустичними опорами, що різко відрізняються (наприклад, бетон-поролон).

Для зниження величини вібраційного сигналу використаються м'які прокладки (віброізолюючі опори), якими розв'язуються друг від друга різні конструкції, що обгороджують. Як такі прокладки застосовують тверду гуму, пробку, свинець. При звуковбирній обробці внутрішнього простору приміщень можна домогтися підвищення звукоізоляції на 10-15 дб, що в більшості випадків виявляється достатнім для забезпечення вимог по захисту.

Між приміщеннями будинків і споруджень проходить багато технологічних комунікацій (труби тепло-, газо-, водопостачання й каналізації, кабельна мережа енергопостачання, вентиляційні короби й т.д.). Для них у стінах і перекриттях споруджень роблять відповідні отвори й прорізи, що значно знижує звукоізоляцію приміщень у цілому (табл. 3). Звукоізоляція отворів і прорізів забезпечується застосуванням спеціальних гільз, коробів, прокладок, глушителів, заповнювачів і т.д.

Розв'язка трубопроводів досягається установкою в розрив труби спеціальних гумових вставок, які можуть витримувати тиск води теплоцентралі. При цьому сама труба повинна бути вібророзв'язана від конструкції стін і перегородок, через які вона проходить.

Система витяжної вентиляції й повітрообміну зон виділених приміщень не повинна бути пов'язана із системою вентиляції інших приміщень і мати свій окремий забір і викид повітря. Вентиляційні камери забору й викиду рекомендується розташовувати на даху будинку, а самі вентиляційні отвори не повинні виходити в місця можливого дистанційного контролю. У випадку неможливості виконання цієї вимоги рекомендується на уведеннях і виходах каналів вентиляційних систем у зону виділених приміщень установлювати акустичні фільтри й глушителі звуку, а в розрив повітрохода - м'які вставки із щільної тканини або гуми

Одним з найбільш слабких звукоізолюючих елементів конструкцій, що обгороджують, виділених приміщень є двері й вікна Звуковбирна здатність вікон залежать головним чином від поверхневої щільності скла й ступеня притиснення притворів (табл.4)

Таблиця 4 Звукоізоляція будівельних конструкцій

№ п/п	Елемент конструкції	Завтовшки матеріал	Звукоізоляція (дБ) на частотах, Гц
			250	500	1000	2000	4000
1.	Цегельна кладка	0,5 цегли	40	42	48	54	60
		1,0 цегла	44	51	58	64	65
		1,5 цегли	48	55	61	65	65
		2,0 цегли	52	59	65	70	70
		2,5 цегли	55	60	67	70	70
2.	Стіна (0,5 цегли, гіпсолітові плити	без отворів	38	49	57	59	52
	товщиною 8 мм, шпалери)	з незабитими	36	46	52	53	50
		отворами для
		повітропроводу
		З незабитими	35	44	51	62	48
		отворами під
		електропроводку
3.	Залізобетонна	100мм	40	44	50	55	60
	плита	160мм	47	51	60	63	-
		200мм	44	51	59	65	65
		300мм	50	58	65	69	69
		400мм	55	61	67	70	70
4.	Міжповерхове перекриття з	незабиті щілини	43	40	39	57	40
	бетонних плит	між плитами,
		сколено кут однієї із цегли

Звукоізоляція вікон з одинарним застекленням не забезпечує необхідної ефективності захисту інформації. Звичайні вікна з подвійними плетіннями тримають більш високу (на 4-5 дБ) звукоізолюючу здатність в порівнянні з вікнами зі спареними плетіннями. Застосування пружних прокладок значно поліпшує звукоізоляційні якості вікон. Підвищення звукоізоляції до 5 дБ спостерігається при облицюванні міжзастекленного простору по периметру звуковбирним покриттям. Істотне підвищення звукоізоляції в порівнянні зі звичайним вікном дають віконні блоки спеціальної конструкції. Такі блоки виконуються з комбінацій 4-7 мм стекол, установлених на відстані не менш 200 мм (принаймні, двох з них), і мають високоякісний притвор з ущільнюючої гуми, що в сукупності забезпечує звукоізоляцію 40-45 дб.

Стандартні одинарні двері не можуть забезпечити вимоги на звукоізоляцію, навіть якщо виконані вимоги.

Таблиця 5 Звукоізоляція віконних рам, дБ

№ п/п	Конструкція	Примітка	Середньо геометрична частота октавної смуги, Гц
			250	500	1000	2000	4000
1.	Віконний блок з подвійним плетінням, товщина скла 3 мм, ітряний зазор 1 70 мм	без прокладок	26	28	30	28	27
		с прокладками з пориаой гуми	33	36	38	38	38
2.	Віконний блок з подвійним плетінням і товщина скла 4 мм	повітряний зазор 100 мм, з герметизацією притворів	35	39	47	46	52
		повітряний зазор 200 мм, із прокладками	36	41	47	49	55
		повітряний зазор 300 мм, із прокладками	39	43	47	51	55
3.	Стеклопакет (товщина 98 мм)	с прокладками	40	42	45	48	50

Таблиця 6 Звукоізоляція дверей

№ п/п	Конструкція	Примітка	Звукоізоляція (дБ) на частотах, Гц
			250	500	1000	2000	4000
1.	Звичайна филенчаті двері	без прокладок	14	16	22	22	20
		с прокладками	19	23	30	33	32
2.	Глухі щитові двері товщиною 40 мм, облицьована із двох сторін фанерою товщиною 4 мм	без прокладок	23	24	24	24	23
		з прокладками	27	32	35	34	35
3.	Типові двері	без прокладок	23	31	33	34	36
		з прокладками	30	33	35	39	41
4. 5.	Щитові двері із древесноволокнистых плит товщиною 4.. .6 мм із повітряним зазором 50 мм, заповненим скловатою	без прокладок	26	30	31	28	29
		з прокладками	30	33	36	32	30
	Двері звукоізолююча полегшена	одинарна	30	39	42	45	43
		подвійна із зазором більше 200 мм	42	55	58	60	60
6.	Двері звукоізолююча важка	одинарна	36	45	51	50	49
		подвійна із зазором більше 300 мм	46	60	60	65	65
		подвійна з облицюванням тамбура	58	65	70	70	70

і старанність виконання й припасування дверного полотна до дверної коробки й усунуті щілини між дверима й підлогою (табл. 6). Збільшення звукоізолюючої здатності дверей досягається застосуванням ущільнювальних прокладок, оббивкою або облицюванням полотен дверей спеціальними матеріалами й т.д.

Для захисту інформації в особливо важливих приміщеннях використаються двері зі звукоізолюючим дверним прорізом, виконаним у вигляді тамбура із глибиною не менш 0,5 м . При цьому внутрішній простір тамбура повинне бути оброблене звуковбирним матеріалом, притвори дверей обладнані ущільнювачами, а двері оббиті звукопоглинаючим на оббивному матеріалі. В особливо важливих приміщеннях використають спеціальні звукоізолюючі двері (табл. 6).

Пасивні методи захисту інформації, як правило, реалізуються при будівництві або реконструкції будинків на етапі розробки проектних рішень, що дозволяє заздалегідь урахувати типи будівельних конструкцій, способи прокладки комунікацій, оптимальні місця розміщення виділених приміщень. У випадку технічної неможливості використання пасивних засобів захисту приміщень або якщо вони не забезпечують необхідних норм по звукоізоляції, використаються активні міри захисту.

Активні методи захисту полягають у створенні акустичних і вібраційних перешкод засобам розвідки, тобто використанням віброакустичого маскування інформаційних сигналів.

Акустичне маскування ефективно використається для захисту мовної інформації від витоку по всіх каналах, а віброакустичні - по віброакустичному й оптико-електронному каналам.

У цей час створено велику кількість різних систем активної віброакустичного маскування, успішно використовуваних для придушення засобів перехоплення мовної інформації. До них ставляться: системи «Заслін», «Кабінет», «Барон», «Поріг-2М», «В», «Шерех», VNG-006, ANG-2000, NG-101, «Луна» і т.д. [4]

Для формування віброакустичних перешкод застосовуються спеціальні генератори на основі електровакуумних, газорозрядних і напівпровідникових радіоелементів. На практиці найбільш широке застосування знайшли генератори шумових коливань. Поряд із шумовими перешкодами з метою активного акустичного маскування використають перешкоди, хаотичні послідовності імпульсів і т.д.

Роль кінечних пристроїв, що здійснюють перетворення електричних коливань в акустичні коливання мовного діапазону частот, звичайно виконують малогабаритні широкосмугові акустичні колонки, а перетворення електричних коливань у вібраційні - вібраційні випромінювачі. Акустичні колонки систем зашумления встановлюються в приміщенні в місцях найбільш імовірного розміщення засобів акустичної розвідки, а вібраційні випромінювачі кріпляться на віконних рамах, стеклах, коробах, трубопроводах, стінах, стелях і т.д.

До складу типової системи віброакустичного маскування входять шумогенератор і від 6 до 1, 2-25 вібраційних випромінювачів (електромагнітних). Додатково до складу системи можуть включатися звукові колонки. Для повного захисту приміщення по віброакустичному каналі вібродатчики повинні встановлюватися на всіх конструкціях, що обгороджують (стінах, стелі, підлозі), шибках, а також трубах, що проходять через приміщення. Необхідна кількість вібродатчиків для захисту приміщення визначається не тільки його площею, кількістю вікон і труб, що проходять через нього, але й ефективністю датчиків (ефективний радіус дії вібродатчиків на перекритті товщиною 0,25 м становить від 1,5 до 5 м). Захист декількох приміщень шумом, що маскує, від одного генератора недоцільний, оскільки реальної стає небезпека ефективного застосування багатоканальній компенсації шуму.

При організації акустичного маскування необхідно пам'ятати, що акустичний шум може створювати додатковий фактора, що заважає для співробітників (дискомфорт) і подразнюючи впливати на нервову систему людини, викликаючи різні функціональні відхилення, приводити до швидкої стомлюваності працюючих у приміщенні. Ступінь впливу перешкод, що заважають, визначається санітарними нормативами на величину акустичного шуму. Відповідно до норм для установ величина шуму, що заважає, не повинна перевищувати сумарний рівень 45 дБ.

З огляду на, що для виконання необхідних норм по захисту мовної інформації необхідне створення на різних елементах і конструкціях (віконних рамах, стеклах, коробах, трубопроводах, стінах, стелях і т.д.) різних рівнів сигналів, потрібне створення багатоканальних систем віброаккустичого маскування з можливістю регулювання рівня перешкоди в кожному каналі, використовуваному для зашумлення того або іншого елемента або конструкції. Оптимізація режиму роботи такої системи активного зашумлення дозволить знизити рівень побічних шумів і забезпечити більшу комфортність ведення розмов. Іншим напрямком підвищення комфортності ведення розмов є оптимізація спектра перешкоди, що забезпечує виконання необхідних норм по захисту інформації при мінімальному інтегральному рівні перешкоди.

У системах акустичної й віброакустичного маскування, використаються шумові, «мовноподібні» і комбіновані перешкоди. Найбільше часто із шумових використаються наступні види перешкод:

1 - «білий» шум (шум з постійною спектральною щільністю в мовному діапазоні частот);

2 - «рожевий» шум (шум з тенденцією спаду спектральної щільності 3 дб на октаву убік високих частот);

3 - шум з тенденцією спаду спектральної щільності 6 дБ на октаву убік високих частот;

4 - шумова перешкода (шум з обгинаючой амплітудного спектра, подібної до мовного сигналу). У системах акустичної й віброакустичного маскування, як правило, використаються перешкоди типу «білого» і «рожевого» шумів. У ряді систем віброакустичного маскування можливе регулювання рівня шумового сигналу. Наприклад, у системах «кабінет» і ANG-2000 здійснюється ручне плавне регулювання рівня шумового сигналу, а в системі «Заслін-2М» автоматична (залежно від рівня маскуючого мовного сигналу). У комплексі «Барон» можливе незалежне регулювання рівня шумового сигналу в трьох частотних діапазонах (центральні частоти: 250, 1000 і 4000 Гц). Система «Шерех-1» дозволяє регулювати форму генеруючого перешкоди п'ятиполосним октавним еквалайзером. «мовні» перешкоди формуються (синтезуються) з мовних сигналів. При цьому можливо формування перешкоди як із приховуваного сигналу, так із приховуваним сигналом мовних фрагментів (відрізків). Характерним представником перешкод, формованих з мовних фрагментів, із приховуваним сигналом, є перешкода типу «мовний хор». Така перешкода формується шляхом змішання фрагментів мови кількох людей (дикторів). Серед перешкод, формованих із приховуваного сигналу, можна виділити «мовну» інверсійну.

«Мовна» перешкода формується із фрагментів приховуваного мовного сигналу шляхом багаторазового їхнього накладення з різними рівнями.

«Мовна» інверсійна перешкода формується із приховуваного мовного сигналу шляхом складної інверсії його спектра. Комбіновані перешкоди формуються шляхом змішання різного виду перешкод, наприклад перешкод типу «мовний хор» і «білий» шум, «мовної» інверсійної перешкод і т.п. «Мовна» перешкода типу «мовний хор» і комбінована перешкода типу «мовний хор» і «білий» шум реалізовані в комплексі «Барон». Для цих цілей у його состав крім звичайного генератора шуму включені три радіоприймачі, набудовують незалежно на різні радіомовні станції FM-(УКВ-2) діапазони.

«Мовна» комбінована (інверсійна) перешкода використається в системі акустичного маскування «Луна». Перешкода формується шляхом багаторазового накладення зміщених на різний час затримок різноповерхових сигналів, одержуваних шляхом множення й розподілу частотного складового приховуваного мовного сигналу.

Оцінка ефективності шумових перешкод здійснюється інструментально-розрахунковим методом, докладно викладеним в і забезпечує необхідну вірогідність одержуваних результатів оцінки.

Оцінка ефективності «Мовних» перешкод, і особливо формованих із приховуваного мовного сигналу, здійснюється методом артикуляційних випробувань (вимірів). Проведемо оцінку деяких видів шумових і «Мовних» перешкод.

Методом математичного моделювання з використанням формули (1) отримані залежності словесної розбірливості W від інтегрального відношення сигнал/шум q у смузі частот 180-5600 Гц при різному виді шумових перешкод, які представлені на рис. /. У табл. 6 наведені значення відносин сигнал/шум в октавних смугах qi, при яких словесна розбірливість становить W = 0,2; 0,3 і 0,4.

Аналіз отриманих, результатів показав, що:

1) найбільш ефективними є перешкоди типу «рожевий» шум і шумова «Мовна» перешкода. При їхньому використанні для приховання значеннєвого змісту розмови, що ведеться (W = 0,4) необхідно забезпечити перевищення рівня перешкод над рівнем приховуваного сигналу в крапці можливого розміщення датчика засобу акустичної розвідки на 4,9-5,0 дБ, а для приховання тематики розмови (W = 0,2) - на 8,8-9,0 дБ;

2) перешкода типу «білого» шуму в порівнянні з перешкодами типу «рожевий» шум і шумова «Мовна» має трохи гірші властивості, що маскують, програючи по енергетиці 0,8-1,2 дБ;

Таблиця 7 Значення відносин сигнал/шум, при яких забезпечується необхідна ефективність захисту акустичної (мовної) інформації

Вид перешкоди	Словесна розбірливість W, %	Відношення с/ш qi в октавних смугах	Відношення с/ш у смузі частот 180...5600Гц
		250	500	1000	2000	4000
«Білий» шум	20	+ 0,8	-2,2	-10,7	-18,2	-24,7	-10,0
	30	+ 3,1	+ 0,1	-8,4	-15,9	-22,4	-7,7
	40	+ 5,1	+ 2,1	-6,4	-13,9	-20,4	-5,7
«Рожевий» шум	20	-5,9	-5,9	-11,4	-15,9	-19,4	-8,8
	30	-3,7	-3,7	-9,2	-13,7	-17,2	-6,7
	40	-1,9	-1,9	-7,4	-15,9	-15,4	-4,9
Шум зі спадом спектральної щільності 6 дБ на октаву	20	-14,1	-11,1	-3,6	-15,1	-15,6	-13,0
	30	-12,0	-9,0	-11,5	-13,0	-13,5	-10,8
	40	-10,0	-7,2	-9,7	-11,2	-11,7	-9,0
Шумова «мово подібна» перешкода	20	-3,9	-7,9	-12,9	-15,9	-16,9	-9,0
	30	-1,7	-5,7	-10,7	-13,7	-14,7	-6,8
	40	+ 0,1	-3,9	-8,9	-11,9	-12,9	-5,0

Значно більше низькими властивостями, що маскують, володіє шумова перешкода зі спадом спектральної щільності 6 дб на октаву убік високих частот. У порівнянні з перешкодами типу «рожевий» шум і шумова «мовної» вона програє по енергетиці 4,1-4,2 дБ, а при рівній потужності приводить до підвищення розбірливості більш ніж у півтора разу.

Результати експериментальних досліджень ефективності трьох видів «мовної», двох видів шумових перешкод представлені в.

При проведенні експериментів приховуваний мовний сигнал формувався програмним методом на ПЭВМ, перетворював у звуковий формат, змішувався з шумовим сигналом і відтворювався через акустичні колонки. Як приховуваний сигнал використалися випадкові п'ятизначні цифрові групи. Оператор програмно-апаратного комплексу здійснював прийом «шумових» п'ятизначних груп, записував їх і порівнював результати з вихідною таблицею цифрових груп, пропонованої йому після завершення циклу відтворення. Як перешкоди досліджувалися: перешкода типу «білого» шуму, шумова «мовна», перешкода типу «мовний хор».

Шумова «мовна» перешкода формувалася з «білого» шуму відповідно до амплітудного спектра приховуваного мовного сигналу шляхом оцінки спектральних параметрів мовного сигналу в п'яти октавних смугах діапазону 100-6000 Гц і коректування рівня шуму в тих же смугах таким чином, щоб видержувалося задане співвідношення «сигнал/перешкода» у межах усього діапазону частот мовного сигналу, що захищає.

«Мовна» перешкода типу «мовний хор» формувалася шляхом фрагментів мови трьох дикторів радіомовних станцій УКВ-діапазону при приблизно рівних рівнях сигналів, що змішують.

Перешкода формувалася із фрагментів приховуваного мовного сигналу шляхом багаторазового їхнього накладення з різними рівнями.

Комбінована «мовна» перешкода формувалася шляхом відрізків мовних сигналів, музичних фрагментів і «білого» шуму при домінуванні рівня одного із фрагментів над загальним рівнем інших сигналів на 2-4 дБ.

У результаті експериментальних досліджень встановлено:

1) «Мовна» перешкода типу «мовний хор», сформована з «не шумових» фрагментів мови різних дикторів при зразковій рівності рівнів гучності, має низькі властивості, що маскують, порівнянними із властивостями, що маскують, «білого» шуму.

2) Шумова «мовна» перешкода в порівнянні з «білим» шумом при рівній енергетиці забезпечує відносне зниження розбірливості мови на 15-30%.

3) Комбінована «мовна» перешкода, що містить «шумову» суміш мовних сигналів і музичних фрагментів при домінуванні одного з них, має істотно кращі властивості, що маскують, у порівнянні із шумовою «Мовною» перешкодою. Вона при рівній енергетиці приводить до відносного зниження розбірливості мови на 25-40%.

4) «Мовна» перешкода є найбільш ефективною з досліджуваних перешкод. У порівнянні з «білим» шумом вона забезпечує енергетичний виграш більш ніж на 5 дБ.

На жаль, з огляду на, що при випробуваннях як приховуваний сигнал використалися не слова з артикуляційних таблиць, а цифрові групи, не можна використати отримані результати досліджень для кількісної оцінки ефективності систем акустичної й віброакустичного маскування. Артикуляційні випробування ефективності «мовної» комбінованої перешкоди, реалізованої в системі акустичного шуму «Луна», проведені на базі сертифікаційної лабораторії НПП «Квазар-Ц».

Артикуляційні випробування проводила бригада операторів у складі трьох дикторів (двох чоловіків і однієї жінки) у віці від 1-8 до 30 років, що не мають явних дефектів мови, і трьох аудиторів у віці від 21 до 22 років, що не мають дефектів слуху. При підготовці до проведення вимірів був здійснений запис тестового мовного тексту (артикуляційних таблиць слів), що читають дикторами, на диктофоні MZ-R50 фірми Sony. Кожна таблиця містила 50 слів. При записі читання слів здійснювалося диктором рівним голосом при нормальному темпі мови, середній гучності й інтервалі між словами (3 ± 0,3) с. Диктор витримував постійний ритм мови протягом читання всієї таблиці. Кожним диктором були записані по 20 таблиць. При проведенні випробувань тестовий мовний текст відтворювався на диктофоні MZ-R50 через активну звукову колонку. При цьому регулятор гучності магнітофона встановлювався в положення, при якому інтегральний (обмірюваним вимірником рівня шуму й вібрацій ВШВ-003-М2) рівень мовних сигналів у місці установки мікрофона системи акустичного зашумлення відповідав голосній мові (Ls = 70 дБ). Настроювання системи акустичного зашумлення проводилися відповідно до інструкції по експлуатації. Як імітатор засобу акустичної розвідки використався магнітофон PMD 201 фірми Marantz (далі по тексту «контрольний» магнітофон), мікрофон якого був установлений у зоні акустичного маскування («зоні захисту») системи на відстані 1,5 м від границі «зони переговорів».

2.5 Порядок проведення занять з пошуку закладних пристроїв. Опис лабораторної установки

Дослідження можливостей детектора поля по виявленню закладних пристроїв

МЕТА РОБОТИ

Лабораторна робота призначена для закріплення знань з питань захисту мовної інформації з обмеженим доступом (ІзОД) від витоку, набуття умінь застосовувати детектор поля для виявлення випромінювань радіомікрофонів (закладного пристрою).

1 ПРОГРАМА РОБОТИ

1) Вивчення теоретичного матеріалу з побудови та застосування радіомікрофонів і детекторів поля (ДП).

2) Ознайомлення з обладнанням, яке залучається до лабораторної роботи: детекторів поля, макету закладного пристрою, генератора сигналів високочастотного з антеною

3) Заготовка бланку звіту.

4) Одержання допуску до лабораторної роботи.

5) Практичне виконання лабораторної роботи.

6) Оформлення звіту з лабораторної роботи.

7) Захист звіту у викладача.

2 ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Радіомікрофони

Потай встановлюваний технічний засіб, який створює загрозу для ІзОД представляє собою клас закладних пристроїв. У літературі зустрічаються також терміни закладка, ”жучок”. Російські та англійські терміни: ”закладное устройство”, ”secret intelligence”, ”bug”.

Закладний пристрій, який створює технічний канал витоку мовної ІзОД може мати назву ”радіомікрофон” оскільки вона відповідає його принципу дії. Далі цей термін і буде використовуватись.

Рис. 6 Радіомікрофон

Існує велике розмаїття закладних пристроїв, які відрізняються технічними характеристиками, тактикою застосування. Аналіз даних що до закладних пристроїв показав наявність у них досить узагальнених характеристик. До останніх можна віднести:

D - дальність дії по акустичному полю - одиниці метрів;

R - дальність передачі інформації по радіоканалу - сотні метрів;

f - несуча частота радіопередавача закладного пристрою - десятки МГц - одиниці ГГц.

Суттєво впливають на тактику застосування закладних пристроїв можливість його живлення від мережі 220 В чи від тієї апаратури, куди він може бути встановлений і наявність каналу для управління закладним пристроєм.

Технічні характеристики закладного пристрою як об'єкту пошуку

Випромінювання закладного пристрою демаскує його застосування і дає змогу для пошуку за допомогою апаратури контролю. Потужність випромінювання радіопередавача (РПД) PT - повинна забезпечити потужність сигналу на вході приймача розвідки (РПР) PT - таку, що є не меньше чутливості POR. Антени РМ і РПР мають характеристики спрямованої дії GT і GR, відповідно. Як правило, антена закладного пристрою не спрямована, а приймача - спрямована, причому максимумом на закладний пристрій. З теорії розповсюдження радіохвиль відомо, що густина потоку потужності П у точці розташування РПР буде мати величину

.

Потужність сигналу, який діє на вході РПР виражається як ,

де АR - ефективна поверхня антени РПР, - довжина хвилі радіовипромінювання РМ. Наведені формули дають змогу виразити необхідний енергетичний потенціал PTGT радіопередавача закладного пристрою для забезпечення мінімальної дальності дії RM:

Реально значення параметрів GR, Por залежать від частоти F і можуть бути знайдені у відповідних моделях розвідки. У лабораторній роботі типові величини GR, POR приведені на рис.7.

Рис.7 Графік залежностей GR, POR від частоти

Напруженість поля Е від радіопередавача закладного пристрою має величину , де -W хвильовий опір простору, W =120.

Таким чином, можна записати, що

Якщо напруженість поля вимірювати у [мВ/м], тоді після нескладних перетворювань можна записати

Детектор поля

Один із поширених з досить некоштовних приборів виявлення закладних пристроїв - детектор поля (ДП). Він являє собою детекторний радіоприймальний пристрій з підсилювачем частоти і спеціальним кінцевим індикаторним пристроєм. Типова схема простішого детектора поля наведення на рис.3.

Рис.8 Детектор поля

Телескопічна антена А сприймає радіовипромінювання закладного пристрою. Електрорушійна сила , наведена на антену має приблизну величину hЕ, де h - діюча довжина антени, причому якщо підібрати довжину телескопічної антени L рівну чверті довжини хвилі випромінювача РМ, то

Прикладена до діода VD1 е.р.с. повинна мати величину не менше ніж 0,1...0,2В для впевненого детектування сигналу закладного пристрою. Складова продетектованого сигналу закладного пристрою затримується дроселем Др і конденсатором С1, низькочастотна потрапляє на транзистор VT1. Величина напруги низькочастотної складової продетектованого сигнала становить 0,1...0,2В. Резистор R1 і опір p-n переходу бази транзистора VT1 створює напругу зміщення на діоді VD1 і тим самим регулює чутливість усього прибору. Другий каскад підсилювача низької частоти зібрано на транзисторі VT2. Показання індикатора V - вольтметра відображає величину напруженості поля Е, як V=KE у точці розташування антени. Резистори R1, R2 регулюють динамічний діапазон роботи всього детектора поля. К- залежить від настройки детектору поля. Існують і більш складні, але зручніші види індикаторів напруженості.

Застосування детектора поля для пошуку закладного пристрою

Залежність показання індикатора V від величини напруження поля Е, а його, у свою чергу, від відстані R між закладним пристроєм і детектором поля дає змогу вести пошук місця джерела випромінювання.

Детектор поля в приміщенні де напевно відсутні закладні пристрої регулюють на кращу чутливість резистором R1 (по максимуму показання вольтметра).

Вносять детектор поля в приміщення, яке перевіряють. Послідовно переносять детектора поля, або його антену вздовж періметру приміщення спостерігаючи за показанням вольтметру. Ріст показання V свідчать про наявність закладного пристрою, який випромінює радіосигнал.

Більш детальний алгоритм пошуку закладного пристрою наводиться у інструкції з експлуатації конкретного детектора поля.

Генератор сигналів високочастотний з набором антен

За допомогою генератора сигналів і антени, яка повинна бути узгодженою з частотою генератора створюється каліброване поле для оцінки чутливості детектора поля. У роботі використовується один із вказаних викладачем генераторів сигналу.

Відомо, що антена шлейф-вібратор узгоджена із 75- омним коаксіальним фідером симетріючим ”U-коліном” має досить вузьку робочу смугу частот. Частота настройки антени відповідає такій довжині хвилі , що довжина шлейф-вібратора L дорівнює L= /2.

Напруженість каліброваного поля Ек, на відстані Rк від напівхвильового шлейф-вібратора буде мати величину, яка відповідає формулі при Gк=1,27: Ек=0,713 Vk /R, де Uk - напруга генератора сигналу.

Макет закладного пристрою

У якості закладний пристрій використовується транзисторний автогенератор метрового або дециметрового діапазону хвиль. Макет не має мікрофону, підсилювача низької частоти та модулятора. Електрична схема макета закладного пристрою приведена на рис.4.

Рис.9. Електрична схема макета закладного пристрою

Вмикання та вимикання пакета закладного пристрою здійснюється шляхом подачі напруги живлення на його схему.

ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ

Лабораторна робота виконується з допомогою:

-детектора поля портативного Protect-1023

-генератора сигналів високочастотного з набором антен.

-макетів закладних пристроїв.

ЗАГОТОВКА БЛАНКУ ЗВІТУ

Бланки для звіту потрібні складатись не менш чим з 2-х аркушів А1 або 4-х сторінок учнівського зошиту.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

Вивчити теоретичний матеріал до роботи, в тому числі інструкції з експлуатації детектора поля та генератора високої частоти.

Одержати від викладача дозвіл після перевірки ступені засвоювання матеріалу.

Одержати періодичний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці.

Одержати від викладача вихідні данні на роботу.

Підготувати до роботи заданий у варіанті викладачем генератор і антену. Генератор не вмикати! Рівень вихідного сигналу поставити мінімальний.

Настроїти детектор поля згідно з інструкцією з експлуатації.

Розмістити антену детектора поля на відстані RKмах{L, LK, /2} паралельно антені генератора високої частоти. Ввімкнути генератор, Поступово збільшувати рівень сигналу генератора.

Спостерігати за показанням індикатора детектора поля. Фіксувати у таблиці рівень сигналу генератора при зміні показань індикатора детектора поля. Визначити значення напруження поля Ек для кожного з показань індикатора.

Виставити рівень сигналу генератора по середнім показникам індикатора детектора поля.

Переміщувати антену детектора поля ближче-дальше від антени генератора. Спостерігати за показанням індикатора. Зафіксувати відстані RK при зміні показань індикатора на 1..2 поділки.

Залишити відстань RK. Поступово обертати антену детектора поля:

а) у площини обох антен,

б) у площини перпендикулярної напрямку на антену генератора.

Спостерігати за показанням індикатора. Зафіксувати кути при яких змінюються показання індикатора на 1..2 поділки. Вимкнути генератор високочастотний, вимкнути детектор поля.

Оцінити якісно залежність показань індикатора від взаємного положення антен п.п. 6.8., 6.9.

Отримати у викладача макети закладного пристрою. Подальший цикл пошуку закладного пристрою виконується кожним із студентів.

Скритно для виконавця пошуку встановлюються макети закладного пристрою.

Провести пошук пакетів закладного пристрою використовуючи ввімкнений детектор поля і далі одержанні в п. 5.10.

Зробити висновки по лабораторній роботі.

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

У звіті потрібно навести результати розрахунків: по варіанту роботи по вимірюванням характеристик детектора поля.

Якісні висновки щодо чутливості детектор поля від взаємної орієнтації антени.

Зробити якісні висновки щодо можливостей детектора поля по пошуку закладного пристрою.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Поясніть призначення та порядок застосування закладного пристрою.

Поясніть призначення генератора високочастотного у лабораторній роботі.

Поясніть призначення детектора поля.

Поясніть порядок пошуку закладного пристрою за допомогою детектора поля.

ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ЛАБОРОТОРНОЇ РОБОТИ

Вирішення лабораторної роботи визначається наявністю набору генераторів та антен. Варіант назначає викладач після проведення колоквіума.

2.6 Методика виявлення закладних пристроїв в ході занять

Підготовка до пошуку

Перш ніж почати пошук необхідно виконати ряд дій. По-перше, необхідно правильно вибрати час пошуку й створити підходящі умови.

Пристрою, що включають і виключає дистанційно, тому необхідно прикласти всі зусилля для створення видимості реальної робочої ситуації. Рекомендується робити пошук у робочий час і , по можливості, організувати «помилкову» зустріч або переговори. Природно коло осіб, що знають про майбутню перевірку, повинен бути мінімальним.

Крім перерахованих вище заходів треба подбати про «звуковий супровід» пошукових заходів. Під «звуковим супроводом» мається на увазі програвання під час пошукових заходів музичних композицій. «Звуковий супровід» виконує наступні функції:

1) Активізує передавачі голосом;

2) Маскує пошукові заходи.

Пошук у приміщеннях

Закрийте всі вікна й штори в приміщенні. Включите висвітлення й офісне встаткування для створення звичайних умов роботи. Перш ніж входити включіть прилад і висуньте антену на середню довжину. Переконаєтеся, що Ви висунули перший (самий широкий) сегмент антени. Це важливо! Ви можете сховати інші сегменти антени, але перший сегмент повинен бути висунуть.

Настроїти чутливість приладу. Для цього обертайте ручку настроювання доти, поки не буде світитися або мигати тільки один сегмент на світоіндикатор. Якщо під час пошуку Ви не хочете, або не маєте можливості спостерігати рівень РП за допомогою світоіндикатор, Ви можете встановити чутливість, при якій горять всі зелені сегменти. У цьому випадку, якщо Ви наблизитеся до джерела випромінювання, займуться червоні сегменти й включитися убудований вібратор.

Нижче наведений один з можливих алгоритмів пошуку:

1) Увійдіть у перевіряє, що, тримаючи Protect 1203 вертикально й спостерігаючи показання світоіндикатор. Включите й виключите світло, офісне встаткування та інші електроприлади. Спостерігайте зміни показань приладу. Якщо вони міняються синхронно із включенням/вимиканням якого-небудь устаткування, то це сигнал про можливу наявність у цьому приладі пристрою несанкціонованого знімання інформації.

2) Обійдіть всю кімнату, спостерігаючи показання приладу. При наближенні/видаленні до джерела випромінювання буде відповідно збільшуватися/зменшуватися показуваний рівень випромінювання.

3) Визначите місця з найбільшим рівнем випромінювання переміщаючи прилад але всілякі напрямки й спостерігаючи показанні светоиндикатора.

4) Перевірте всі об'єкти, які можуть містити сховані пристрої негласного знімання інформації. Сигналом про виявлення подібного роду передавачів є знов-таки зміна показань світлового індикатора.

5) Намагайтеся точно визначити місцезнаходження джерела нелегального випромінювання. Для цього зменшите до мінімуму чутливість приладу. Якщо антена висунута не повністю, то рівень радіозакладного пристрою, відображуваний на світловому індикаторі, не буде залежати від взаємного розташування антени й передавача, і Ви будете спостерігати постійний рівень випромінювання поблизу передавача. Іноді світоіндикатор може показати збільшення рівня РП поблизу проводів або металевих об'єктів. Це пов'язане з тим, що металеві об'єкти виступають як «продовження» антени й такі ситуації не обов'язково сигналізують про наявність передавача.

6) Після визначення точного місцезнаходження джерела випромінювання приступайте до фізичного пошуку. Зробіть візуальний огляд і перевірку за допомогою PROTECT 1203 кожного об'єкта, що перебуває в "небезпечній" зоні. Розберіть, якщо це можливо, освітлювальні прилади, телефони, розетки живлення, телефонні розетки й т.п. Дуже ретельно оглянете телефонні лінії й лінії 220 У. Переглянете всі книги, уміст столів і т.п.

Пам'ятайте, що фізичний пошук є основою при проведенні пошукових заходів!

7) Якщо Ви виявили пристрій знімання інформації - не припиняйте подальший пошук. Ви повинні гранично уважно продовжувати пошук, тому що немає ніякої гарантії, що Вас підслухували тільки за допомогою одного передавача. Професіонали часто «ставлять» 2 пристрою прослуховування - одне досить легко обумовлене, а друге добре замасковане, з дистанційним керуванням, з нестандартною модуляцією й т.п.

Перевірка телефонних ліній

Телефонний закладний пристрій може бути встановлений на будь-якому відрізку телефонної лінії. Він може бути встановлений у телефонному апарату, телефонній розетці, комутаційній коробці або на телефонному кабелі.

Більшість телефонних закладних пристроїв активізується тільки при піднятті трубки, тому перевірка виконується при піднятій трубці.

Почніть перевірку з телефонного апарата. Розмістите антену Protect 1203 біля апарата й підніміть трубку. Спостерігайте зміни рівня радіозакладного пристрою. Якщо перевіряєте радіотелефон, те, природно, виявите сильне збільшення рівня РП при знятті трубки з бази, пов'язане з тим, що трубка й база зв'язуються по радіоканалі. Але особливого змісту перевіряти радіотелефон немає. Радіотелефон сам по собі є прекрасним жучком.

Переміщайте антену приладу уздовж телефонної лінії при піднятій трубці. Перевірте всі розетки й комутаційні коробки. Якщо у Вас є асистент, то попросите його кілька разів підняти й покласти трубку. Якщо помітили, що рівень PП змінюється синхронно з підняттям/опусканням трубки, то це сигнал про наявність на лінії закладного пристрою. Спробуйте визначити ділянка лінії з максимальним рівнем випромінювання й проведіть ретельний фізичний пошук.

Перевірка людей

Існує велика кількість передавачів, що вбудовують в одяг, особисті речі відвідувача й т.п. ці пристрої можуть транслювати переговори або (і) відеоінформацію. Для перевірки необхідно настроїти чутливість таким чином, щоб світилися всі зелені сегменти світоіндикатора. Сховайте PROTECT1 1203 у кишені або під одягом, попередньо висунувши перший (самий широкий) сегмент антени й включите живлення приладу. Наблизьтеся до людини, поки не включиться вібратор. Включення вібратора сигналізуєте наявності радіозакладного пристрою.

Інший метод перевірки - це розташування PROTECT 1203 під столом з висунутою антеною по можливості ближче до співрозмовника. Спостерігайте зміни показань світоіндикатора, коли підозріла персона сідає за стіл або встає через стіл.

Дальність виявлення

Дальність виявлення нелегальних пристроїв знімання інформації залежить від 2-х важливих факторів:

1) Вихідної потужності "закладного пристрою".

2) Радіообстановки в приміщенні. Рівень випромінювання ТВ, радіостанцій і легальних засобів комунікації.

Рівень, відображуваний на світоіндикатор PROTECT 1203, збільшується при наближенні до джерела радіовипромінювання. Збільшення рівня може викликати не тільки нелегальний пристрій, але й безпечні сигнали ТВ або радіо. Знаходження місця розташування нелегального передавача зводиться до знаходження області, де спостерігається максимальний рівень випромінювання.

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Характеристика виробу

У дипломному проекті спроектована передавальна частина високошвидкісного радиомодема (64кб/с). В останні роки значно зріс попит на радіомодеми, що розуміється появою і проникненням в усі сфери діяльності людини персональних комп'ютерів (PC), створенням на їхній основі обчислювальних мереж.

У порівнянні з поруч інших радіомодемами, розроблений прилад має ряд переваг:

1) Застосування апаратного шифрування інформації для її захисту від несанкціонованого доступу в результаті використання поліномів, що шифрують, відмінних від закордонних.

2) Ощадливе використання смуги частот, у наслідок застосування модуляції GMSK.

При проектуванні пристрою була використана вітчизняна база елементів. Пристрій відрізняється компактністю, надійністю, а також простотою використання.

3.2 Дослідження й аналіз ринків збуту

Одна з цілей цього дослідження - сегментування ринку і визначення ємності сегментів.

Таблиця 8 - Сегменти ринку по основних споживачах

Області застосування	Код сегмента	Споживачі
		1	2	3	4	5
Промислові підприємства	А	Х				Х
Роздрібна торгівля	Б				Х
Вузи	В		Х	Х
Ремонтні підприємства	Г
Галузеві НДІ	Г			Х		Х

Ємність товарного ринку - це показник, що характеризує принципово можливий обсяг ринку збуту. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні), реалізованих на ньому товарів у плині року. Місткість ринку складається з емкостей його сегментів.

Знаючи місткість ринку і тенденції її зміни можна оцінити перспективність ринку збуту.

Сегмент ринку - це особливим образом виділена частина ринку, група споживачів, продуктів або підприємств, що володіють визначеними загальними ознаками.

Таблиця 9 - Аналіз ємності сегментів ринку.

Області використання (сегменти)	Кількість об'єктів, що буде використовувати продукт	Передбачуване число продажів одному об'єктові	Передбачувана ємність одного сегмента
Промислові підприємства	5	10	50
Роздрібна торгівля	500	1	500
Вузи	5	2	10
Галузеві НДІ	3	1	3
Місткість ринку			563

Аналіз місткості ринку проведений по Україні.

3.3 Витрати на НИОКР

Витрати на НИОКР розраховуються в такий спосіб:

де - витрати на матеріали, використовувані в процесі НИОКР;

- витрати на покупні комплектуючі вироби;

- заробітна плата фахівців, що беруть участь у виконанні НИОКР;

- відрахування на соціальне страхування;

- амортизаційні відрахування від основних фондів;

- витрати, зв'язані з залученням з боку фахівців для виконання окремих робіт;

- управлінські витрати;

- витрати, зв'язані з придбанням ліцензії або “ноу-хау”;

- командировочні витрати.

Таблиця 10 - Витрати на матеріали

Найменування товару	Одиниці виміру	Кількість штук	Ціна за одиницю	Сума, грн.
Олово	гр.	200	0.01	2
Каніфоль	гр.	30	0.05	1.5
Фольгированный стеклотекстолит СФ2-50	м2	0.1	8	1.5
Провід монтажний	м	1	0.3	0.3
Папір для принтера формату А4 пл.80гр/м	лист	150	0.03	4.5
Папір формату А1, пл.200гр/м	лист	5	0,9	4,5
Інші канцелярські пренадлежности				3
Транспортно-заготівельні витрати, 5%				0,83
Разом				17,43

Таблиця 11 - Витрати на покупні комплектуючі вироби

Найменування покупних виробів	Одиниця виміру	Кіль-кість	Ціна за одиницю грн	Сума, грн
Модулятор PMB2201(Motorola)	шт.	1	25	25
ИМС МАХ238	шт.	1	4	4
Мікроконтролер AT90S4433	шт.	1	8	8
ИМС ZN 428	шт.	2	3	6
Кварц 9,216 МГц	шт.	2	1,5	3
ИМС ДО157УД2	шт.	2	0.8	1,6
Конденсатори ДО 10 -17	шт.	35	0.2	7
Резистори постійні	шт.	11	0,1	1,1
Рознімання, гнізда	шт.	4	0.5	2
Кнопки перемикачі	шт.	3	0.3	0.9
Ферритовый трансформатор 5 СН	шт.	1	4	4
Транзистор КТ916Б	шт.	1	2	2
Транзистор КТ315Б	шт.	1	1	1
Діод	шт.	1	0,5	0,5
Светодиоды	шт.	3	0,3	0,9
Друкована плата, виготовлена на замовлення в одному екземплярі.	шт.	1	5	5
Транспортно- заготівельні витрати, 5%				3,6
Разом				75,6

Дані за цінами на матеріали і комплектуючі вироби узяті на основі діючих ринкових цін.

Заробітна плата розраховується:

,

де - основна заробітна плата фахівців, що беруть участь у НИОКР (розрахунок дивися в таблиці 6.5);

- додаткова заробітна плата (приймається приблизно 10-15% від основної заробітної плати).

Таблиця 12 - Основна заробітна плата фахівців, що беруть участь у НИОКР

Посада	Оклад або година з/п, грн	Кількість виконавців	Час зайнятості, міс.	Основна з/п, грн
Керівник проекту	400	1	0,3	120
Інженер	250	1	3	750
Технік	190	1	1	190
Разом				1060

Заробітна плата розраховується:

грн

Відрахування на соціальне страхування складають 37,5% від суми основної і додаткової заробітної плати (від ).

Осоц.стр.= 457.13 грн

Амортизаційні відрахування :

,

де - річна норма амортизаційних відрахувань у % (середня, приблизно 15%);

- вартість основних фондів, що беруть участь у НИОКР, грн.;

беруться з урахуванням фактичної зайнятості, при розробці приладу.

Таблиця 13 - Вартість основних фондів

Найменування	Кількість	Ціна за одиницю	Вартість
ПЭВМ Celeron 300	1	1576	1576
Разом			1576

-грн. за рік

грн. за час виконання проекту (3 місяці)

Управлінські витрати визначаються в % від основної заробітної плати і складають 70%.

грн.

Розрахуємо Зниокр радиомодема :

Витрати на НИОКР передавального пристрою:

ЗНИОКР.пер=17.43+75.6+1219+457.13+236.4+742=2747.56 грн

Витрати на НИОКР прийомного пристрою складають ЗНИОКР.пр = 2832.6грн.

(розрахунок приведений у пояснювальній записці студента Теліщак).

Тоді :

Зниокр радиомодема = ЗНИОКР.пер + ЗНИОКР.пр

Зниокр радиомодема = 2747.56 + 2832.6 = 5580.16 грн

3.4 Витрати на виробництво одиниці продукції

Витрати на виробництво одиниці продукції визначаються на основі розрахунку собівартості по статтях калькуляції.

Розрахунок собівартості приладу доцільно представити у виді калькуляції (див. таблицю 14).

Таблиця 14 - Калькуляція на виріб

№ п/п	Найменування статей калькуляції	Сума, грн.	Примітка
1.	Сировина і матеріали	17,43
2.	Напівфабрикати власного Виробництва	0
3.	Поворотні відходи (віднімаються)	0
4.	Покупні комплектуючі вироби, Напівфабрикати сторонніх підприємств	75.6
5.	Паливо й енергія на технологічні Мети	1
6.	Основна заробітна плата робітників	11.04
7.	Додаткова заробітна плата	2.2	20% від п.6
8.	Відрахування на соціальне страхування	4.97	37,5% від (п.6+п.7)
9.	Витрати, зв'язані з підготовкою Виробництва продукції	0
10.	Відшкодування зносу спеціальних Інструментів і пристосувань цільового Призначення	0.5
11.	Витрати на зміст і експлуатацію Устаткування	9.94	~90% від п.6
12.	Загальвиробничі витрати	12.58	~60% від (п.6+п.11)
13.	Загальногосподарські витрати	2.52	~12% від (п.6+п.11)
14.	Витрати внаслідок технічно Неминучого шлюбу	0
15.	Інші виробничі витрати	0
16.	Супутня продукція (виключається)	0
17.	Виробнича собівартість	137.78	Сума всіх пре- дыдущих статей
18.	Внепроизводственные витрати	2.75	~2% від п.17
19.	Повна собівартість	140.53	п.17+п.18

Витрати на матеріали і покупні комплектуючі вироби визначаються, використовуючи табл.6.3 і 6.4 відповідно. Основна заробітна плата робітників визначається по формулі:

, (6.4)

де - трудомісткість виготовлення виробу, норма/ч.;

- среднечасовая тарифна ставка, грн./ч.

Результати розрахунку основної заробітної плати робітником приведені в таблиці 6.8

Таблиця 15 - Основна заробітна плата робітником

Найменування робіт і операцій	Норма часу на операцію, норм/година	Розряд працівника	Середньогод. тарифна ставка, грн/година	Зарплата,грн
Зборка	3.0	4	1.38	4.14
Монтаж	4.0	4	1.38	5.52
Регулювання	1.0	4	1.38	1.38
Разом	6.0			11.04

Собівартість радиомодема Срадиомод = Спер + Спр.

Собівартість прийомної частини Спр =160.65грн

(розрахунок приведений у пояснювальній записці студента Гунько).

Тоді Срадиомод = 140.53 + 160.65 = 301.18 грн.

перехоплення інформація електронний пристрій

3.5 Визначення ціни товару

При визначенні ціни товару будемо враховувати передбачуваний обсяг продажів і заплановану суму прибутку.

Розрахунок місткості ринку показує, що очікуваний обсяг продажів виробу за 1 рік складе N = 563 штук, а очікуваний чистий прибуток від реалізації продукції за рік розраховується в такий спосіб:

,

де - валовий прибуток;

- податок з валового прибутку, (30%).

Валовий прибуток складається з прибутку від реалізації продукції і визначається:

,

де - ціна одиниці товару;

- собівартість одиниці товару на додану вартість;

- передбачуваний обсяг продажу товару, шт.

Ціна одиниці товару визначається вираженням:

,

де Цпр - виробнича ціна, обумовлена як сума собівартості товару і прибуток,

ПДВ = 0.2(Цпр

Прибуток становить 15% від собівартості товару. Загальна собівартість складає 301.18 грн.

Витрати на монтаж виробу - 5% від собівартості, тоді повна собівартість

З = 316.24 грн

У такий спосіб прибуток від реалізації одиниці товару:

грн

Виробнича ціна дорівнює

Цпр = 316.24 + 47.44 = 363.68 грн

Звідси,

ПДВ = 0.2 · 363.68 = 72.73 грн

Ціна одиниці товару дорівнює

Ц = 363.68 + 72.73 = 436.42 грн

У такому випадку валовий прибуток дорівнює

Пв = (436.42 - 316.24)·563 = 67658.6 грн.

Чистий прибуток дорівнює:

НП = 67658.6·(100 - 30)/100 = 47361.03 грн.

3.6 Аналіз беззбитковості виробництва товару

При аналізі беззбитковості виробництва товару визначаємо обсяг виробництва товару, при якому виторг від продажу товару покриває постійні витрати. Для цього використовуємо вираження:

,

де - крапка беззбитковості, шт.;

Зпер - перемінні витрати;

Зпост - умовно постійні витрати.

Перемінні витрати включають вартість сировини й основних матеріалів, покупні вироби і напівфабрикати, основну і додаткову зарплату виробничих робітників, відрахування на соціальне страхування.

Зпер.радиомод. = Зпер.пер + Зпер.пр;

Зпер.пер = Змат + Зпок.изд + ОсЗПрабочим + ДопЗПрабочим + Осоц.стр

Зпер.пер = 17.43 + 75.6 + 11.04 + 2.2 + 4.97

Зпер.пер = 111.24 грн.;

Перемінні витрати прийомної частини Зпер.пр = 127.81 грн

(розрахунок Зпер.пр приведений у пояснювальній записці студента Гунька).

Зпер.радиомод = 111.24 + 127.81 = 239.05 грн.

Постійні витрати (за визначений період), що не залежать від обсягу реалізації, включають витрати на НИОКР, загальвиробничі і загальногосподарські витрати, витрати на рекламу й ін.

Зпост.радиомод. = Зпост.пер + Зпост.пр +Зрек;

Зпост.пер = ЗНИОКР + Зобщпроиз + Зобщхоз ;

Зпост.пер = 2747.56 + 12.58 + 2.58

Зпост.пер = 2762.72 грн;

Постійні витрати прийомної частини Зпост.пр = 2849.59 грн

(розрахунок Зпост.пр приведений у пояснювальній записці студента Теліщак).

Витрати на рекламу в засобах масової інформації (рекламні оголошення в газетах і журналах ), складе 1550 грн.