Пристрiй контролю анероїдно-мембранних приладiв
Аналіз документів та досвіду з експлуатації по перевірці висотомірів та варіометрів, розробка схеми та конструкцій стенду. Опис процесу повірки приладів та оцінка надійності установки. Методика перевірки барометричних висотомірів, екологічна небезпека.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 20.04.2011 |
| Размер файла | 234,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Кнопкою “вниз” встановити значення швидкості та записати результат.
Повторити пункт 4.3.6. до момента проходження усіх значень швидкості.
Натиснути кнопку “Reset”, убрати прилад, поставити наступний та виконати програму починаючи з пункту 4.3.3.
4.4 Технічне обслуговування
Для розробленого пристрою передбачені регламентні роботи з періодичністю не рідше одного разу на рік.
При виконанні регламентних робіт необхідно перевірити:
- герметичність повітряної системи АГТ,
- надійність кріплення електромагнітних клапанів,
- перевірити джути електроживлення на предмет перегибів, корозії,
- перевірити шланги на предмет розривів,
- витерти пил.
Установка повинна періодично перевірятися. Періодичність, методи та засоби аналогічні періодичності, методам та засобам повірки блока ИВТ із кладу УКАМП.
4.5 Метрологічне забезпечення
Розроблені пристрої є не стандартизованими засобами вимірювання, тому в процесі його розробки та виготовлення, уся нормативно-технічна документація повинна бути піддана метрологічній експертизі в формах метрологічної служби та при проектуванні АГТ повинні бути розроблені конструкторські та експлуатаційні документи, програма і методично-метрологічні атестації. При виготовленні АГТ повинен піддаватися метрологічній атестації.
За результатами повірки АГТ, повинен бути оформлений протокол атестації та свідоцтво згідно з ГОСТ.8.32678 та ОСТ 543001-79. В процесі експлуатації для підтримки метрологічних характеристик АГТ на заданому рівні, установка повинна піддаватися періодичній повірці в метрологічній лабораторії експлуатаційного підприємства, і повинна відповідати ГОСТ 8.042-81.
Періодичність повірки повинна бути не рідше одного разу за рік. Для перевірки можуть бути використані ті засоби, що використовуються при перевірці ІВТ.
АГТ, що не пройшли метрологічну атестацію, не повірені в строк, забороняється використовувати при повірці анероїдно-манометричних приладів, а винні в порушенні цих вимог притягуються до адміністративної відповідальності.
РОЗДІЛ 5
Безпека польотІВ
5.1 Забезпечення безпеки польотів
Безпека польотів в цивільній авіації є основним критерієм її діяльності з метою максимального задовольняння потреб населення та народного господарства в повітряних перевезеннях.
Безпека польотів - це властивість авіаційно транспортної системи (АТС), що заключається в її здатності виконувати авіаперевезення без загрози для життя і здоров'я людей.
Кількісним критерієм оцінки є рівень безпеки польотів.
Рівень безпеки польотів - це характеристика АТС, що визначається вірогідністю того, що в польоті не виникне катастрофічна ситуація.
Даний дипломний проект має справу з обладнанням літака. Вимоги до нього визначені ЕНЛГ. Орієнтуючись на ці норми, оцінимо відповідність їм розробленого пристрою.
Таблиця 4.1.
|
Вимоги ЕНЛГ |
Виконання вимог ЕНЛГ |
|
|
2.1. Індикація електромеханічних висотомірів повинна бути така, щоб відлік висоти, що вимірюється, забезпечувався по стрілці з круговою шкалою з діапазоном 1000м з ціною поділки 10м та оцифровкою через 100м та по відліку забезпечує однозначний відлік десятків, сотень, тисяч та десятків тисяч метрів. |
Вимога виконуються завдяки цифровому відображенню інформації |
|
|
2.3. Діапазон вимірювання висотоміра повинен складати: а) мінімальна висота не більш ніж -500м; б) максимальна висота у відповідності до НТД не менш ніж 6000м |
Вимога виконується повністю: Min H = -500м Max H = 10000м |
|
|
2.4. Встановлення атмосферного тиску повинна проводитися вручну. Шкала барометричного тиску повинна мати діапазон не менш ніж від 806 мм рт.ст. до 540 мм рт.ст. |
Ця вимога виконується і діапазон барометричного тиску підходить |
|
|
2.8. Герметичність висотоміра повинна бути такою, щоб після створення в ньому розрідження, відповідного висоті 5000м по шкалі висотоміра, зміщення стрілки висотоміра за 1 хв. не перевищувало 30м. |
Вимога виконуються завдяки цифровому відображенню інформації |
5.2 Розрахунок ефекту від впровадження в дію проекту
Аналіз статистичних даних виявив такі види помилок:
- Невірна оцінка висоти над перепоною в 17 випадках зі ймовірністю непарировання - 0.00136
- Невірна оцінка відстані та висоти в 29 випадках зі ймовірністю непарировання - 0.00316
Кількість катастроф за аналізуємий період - 25.
Кількість польотів за аналізуємий період - 12.5 * 106
Впровадження запроектованого пристрою призведе до зниження помилок при оцінці висоти в 10 випадках, а при оцінці відстані і висоти в- 15 випадках.
Розрахуємо небезпечність факторів за формулою:
,
,
,
.
Розрахуємо статистичний показник БП
.
Нове значення показника БП після реалізації проекту:
К = К - СДQ • 105.
де С = 0,333 - сталий коефіцієнт, що враховує багатофакторність КС, таким чином в кожній катастрофі проявилося 3 фактори.
К = 0,2 - 0,333 • 4 • 10-9 • 105 = 0,1998668.
Ефект від реалізації проекту дорівнює:
Є = (1 - К/К) • 100%,
Є = (1 - 0,1998668/0,2) • 100% = 0,066%.
Підсумок
Розроблений в дипломному проекті генератор тиску дозволяє збільшити кількість приладів, що перевіряються за одиницю часу, а також автоматизувати завдання обробки даних перевірки приладів.
Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що цей дипломний проект відповідає сучасним вимогам безпеки польотів та направлений на підвищення рівня безпеки польотів повітряних суден.
РОЗДІЛ 6
Охорона праці
Сучасне авіапідприємство - це підприємство широкого профілю з різноманітною і різносторонньою діяльністю. Основною його задачею є перевезення пасажирів і вантажів, для чого використовуються не лише літаки й вертольоти, але й допоміжні засоби - будинки й споруди, вокзали, ангари, склади пально-мастильних матеріалів (ПММ), злітно-посадкові смуги (ЗПС), авіаційно-технічні бази (АТБ) та ін. Природно, що експлуатація повітряних суден та наземних засобів забезпечення польотів пов'язані з впливом небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що негативно впливають на здоров'я інженерно-технічних працівників авіапідприємств. Ними можуть бути: метеорологічні умови; підвищена або знижена температура повітря; підвищена рухливість повітря ( вітер, протяги); нестабільна відносна вологість; шкідливі речовини при використанні і застосуванні ПММ і спецрідин; випромінювання високих і надвисоких частот від засобів посадки повітряних суден; машини й механізми, що рухаються і які можуть наїхати на людину; осколки, що розлітаються при руйнуванні обладнання, що працює під тиском стиснутих газів та рідин та ін.
Поняття охорони праці фактично розкриває головні напрямки, які створюють систему забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників в процесі їх трудової діяльності, тобто ця система вміщує в собі заходи, які поодинці або в совокупності спрямовані на створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя та здоров'я працівників в процесі трудової діяльності.
Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів.
Загальними законами України, що визначають основні положення щодо охорони праці є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України
"Про охорону праці", Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та підзаконні акти щодо охорони праці.
Технічна експлуатація електроустаткування літаків і аеропортів пов'язана з небезпекою ураження інженерно-технічного персоналу електричним струмом.
У державному стандарті України ДСТУ 2293-99 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці. Терміни та визначення" встановлені терміни і визначення основних пойнять з охорони праці. Наведемо деякі з них:
Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних або лікуваль-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Небезпечний фактор - виробничий фактор вплив якого в певних умовах може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.
Шкідливий (виробничий) фактор - виробничий фактор вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я зниження працездатності працівника.
Виробнича травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.
Нещасний випадок на виробництві - раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.
Умова праці - сукупність факторів виробничого середовища які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Виробниче середовище - сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі трудової діяльності.
Міжгалузеві і галузеві акти з охорони праці - закони, міжгалузеві і галузеві стандарти, норми, правила, положення, інструкції і інші документи з охорони праці, яким надається сила правових норм обов'язкових для виконання.
Нагляд за охороною праці - одна з форм діяльності державних органів по дотриманню вимог законів і інших нормативних актів з охорони праці встановлених державною владою.
6.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при експлуатації об'єкту, що проектується
При експлуатації пристрою повинні виконуватись загальні вимоги з питань охорони праці. Пристрій, що розроблюється повинен відповідати нормам експлуатаційно-технічним вимогам по техніці безпеки та пожежній профілактиці.
Порушення інструкцій, правил та норм техніки безпеки на виробництві може призвести до травмування, отруєння та інших важких наслідків.
Згідно ГСТ 54 71001-82 фактори виробничого середовища, які призводять до раптового погіршенню здоров'я працівника називають небезпечними. Фактори вплив яких на організм працівника призводить до хвороби, називають шкідливими виробничими факторами.
Розроблений у проекті пристрій використовується при перевірці анероїдно-манометричних приладів у лабораторних умовах. Живлення установки здійснюється постійним струмом напругою 27В та перемінним струмом напругою 115В 400 Гц.
Установка, що проектується, працює разом з блоком насосів БН-М, який є джерелом тиску та вакууму (РД=0……1400 мм.рт.ст.; РСТ=815……8 мм.рт.ст.).
Крім того у пристрої застосовано генератор перемінної напруги частотою 100 Гц.
Загальна виробнича площа лабораторії виходячи з розрахунку 4,5 м2 на одне робоче місце.
Денне світло повинно бути розсіяним, у лабораторії необхідно підтримувати температуру на рівні 200С. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 80%. Приміщення де використовується ртуть повинні бути обладнанні загальною проточною вентиляцією з пристроєм підігріву повітря у зимовий період та обов'язково місцевою вентиляцією(витяжний шкаф).
У цих приміщеннях температура не повинна бути більш ніж 18-200С,стенди повинні бути вкриті світлим нітролаком або нітро-емалевими фарбами. Покриття підлоги повинне не мати щілин, через які могла б просочитися ртуть. Лінолеум або інші матеріали, що не пропускають ртуть, повинні бути підняті на стіни, на вищину приблизно 10 см. Приміщення лабораторії, де проводиться підготовка мембранних приладів до перевірки, повинне бути обладнане необхідним для промивки приладом, витяжними шафами, металевими шафами для зберігання легко запалювальних речовин у відповідності до вимог пожежної безпеки.
У наслідок перерахованих вище причин для пристрою, що розроблюється, в умовах експлуатації можливі наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
6.1.1 Враження людини електричним струмом
У цьому пункті ми розглянемо ГСТ 54.30030-84.
У процесі праці людина може раптово доторкнутись до струмонесучих частин та отримати електричний удар. Ступінь ураження залежить від величини струму, умов та характеру дотику. Величина струму залежить від напруги у сіті, режиму нейтралі, стану ізоляції струмонесучих частин, ємності провідників відносно землі та опору тіла людини.
При експлуатації установки контролю анероїдно-манометричних приладів можливий однофазний дотик до двофазної мережі 115 В 400 Гц.
Схема дотику зображена на рис. 6.1.
Рис. 6.1. Схема дотику.
При дотику людини до проводу 1 його тіло стає включеним паралельно опору r1 проводу 1 та послідовно опору r2 проводу 2.
Отже :
,
де UПР - напруга дотику, І1 та І2 струм, що протікає через опір ізоляції r1 та r2 відповідно.
Враховуючи що :
,
де Ir - струм, що протікає через людину при дотику Rr - опір людини, рівний 1000 Ом.
, ,
тоді напруга дотику :
,
де U - напруга живлення, рівна 115 В.
Струм, що протікає через людину:
,
у наслідок того, що r2=r1=rІЗ=5.2•103 Ом маємо:
мА.
Такий струм є небезпечним для людини. При струмі у 100 мА настає параліч дихання через 3 секунди. У діапазоні від 10 до 20 мА, куди відноситься наш показник, починається судорога руки та її ледь можна відірвати від проводу.
6.1.2 Підвищений рівень електромагнітних випромінювань
Експлуатація та ремонт установок з генераторами електромагнітної енергії зв'язана з можливістю дії електромагнітних полів на обслуговуючий персонал. Небезпека впливу електромагнітних полів посилюється невидимо та їх дія не виявляється органами чуття. Для частоти 100 кГц максимально допустима напруженість електромагнітного поля впродовж робочого дня не повинна перевищувати 5 А/м (ГСТ 54.30013-83).
6.1.3 Недостатнє освітлення робочого місця
Воно є причиною низької продуктивності праці. При недостатній освітленості очі працівника сильно напружені, при цьому погіршується обчислення параметрів, зниження темпу праці та погіршення загального стану(головні болі, різь в очах).
Освітленість при загальному штучному освітленні повинна бути не менш 300 ЛК(ГСТ 54.72003-82).
6.1.4 Підвищений рівень шуму на робочому місці
Підвищений рівень шуму негативно діє на організм людини призводе до бистрої втоми, до зниження уваги, що може призвести до травмування працівника. Рівень шуму не повинен перевищувати 65 ДБ(ГСТ 12.1.003-83). Джерелом шуму є блок насосів БН-М.
На середньо геометричних частотах є наступні рівні шумів: 79; 70; 63; 55; 52; 50; 49; 49 ДБ.
6.2 Організаційні та технічні заходи з виключення або зменшення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Щоб виключити найбільш небезпечний фактор - враження людини електричним струмом у розробленому пристрої основні вузли та деталі вкриті кожухами, електропроводка виконується у відповідності до умов навколишнього середовища.
У приміщенні ізолюються проводи та кабелі. Січення проводів обирається за допустимою густиною струму. У пристрої ізоляція проводів відповідає номінальній напрузі в сіті, а захисна оболонка - умовам навколишнього середовища та способу прокладки проводів.
При технічному обслуговуванні установки усі роботи виконуються з повністю знятою напругою живлення. При цьому необхідно прийняти міри запобігаючи помилковому вимкненню апаратури. До початку роботи необхідно впевнитися у відсутності напруги. Для цього використовують переносний вольтметр типу ТП-4М, вказівник напруги типу УНН-10 з діапазоном вимірюваної напруги 150 В.
Для захисту від електромагнітних випромінювань необхідно усунути будь-яку можливість опромінення організму людини дозами що перевищують межі дозволеного. Основним рішенням цього завдання є екранування джерела опромінення - генератору напруги високої частоти. Проведемо розрахунок товщини суцільного металевого екрану. Для цього вирахуємо мінімальну товщину захисного екрану визначається формулою:
мм,
де г - електрична провідність матеріалу екрану, г=3.54•10-3 Ом-1•м-1 - алюміній;
м - магнітна проникність матеріалу екрану м=4 • 10-7 Г/м;
щ - кутова частота, щ=2f;
f - частота генератору Гц ;
N - кратність ослаблення N=0,004.
Цей засіб захисту задовольняє наступні потреби:
- не знижує якість технічного обслуговування приладів;
- суттєво не знижує електромагнітне поле;
- не впливає на продуктивність праці.
Для того щоб виключити недостатню освітленість робочого місця при експлуатації установки використовують індивідуальне освітлення. На практиці при певній нормі освітлення ЕН=ЕМІН визначають світловий потік однієї лампи FЛ, потім визначають потужність лампи:
, (5.1)
де S - площа робочого місця;
К - коефіцієнт запасу;
Z - виправний коефіцієнт;
N - кількість ламп;
з - коеф. використовування світлового потоку світильника.
Приймемо : S=1 м2; ЕН=300 ЛК; К=1.5; n=1; з=0.8; z=1.1 .
Підставляючи значення у формулу 5.1 отримаємо:
Лм.
Відповідно до отриманого світлового потоку обираємо люмінесцентну лампу денного світла ЛД, потужністю 60 Вт.
Для виключення підвищених шумів використовують спеціальні шумозахисні пристрої. Для блоку насосів БН-М, який є джерелом шуму використовують технічний войлок, товщиною 10 мм.
Для зниження вібрації між джерелом вібрації та його основою розміщують пружні елементи - амортизатори, які виробляють у вигляді пружних прокладок з гуми, пробки т. і.
Велике значення при перевірці приладів має стан приміщення. Тому до лабораторій по перевірці мембранно-анероїдних приладів пред'являють певні вимоги.
Аналіз повітря на вміст у ньому парів ртуті проводиться не менш ніж два рази на рік, та обов'язково у літній період. При цьому використовують газоаналізатори УГ-2.
До роботи з ртуттю працівники допускаються після певного інструктажу.
6.3 Заклади з пожежної та вибухової безпеки при технічному обслуговуванні анероїдно-манометричних приладів
Згідно ГОСТ 12.1.004-91, пожежна безпека - це стан об'єкту при якому виключається можливість пожежі, у випадку її виникнення, запобігається вплив на людей небезпечних факторів пожежі та забезпечується захист матеріальних цінностей.
Для попередження можливості виникнення пожежі на установці, що проектується, використано захист електричних ланцюгів та агрегатів від короткого замкнення та перевантажень. Різні запобіжні пристрої, якщо вони правильно підібрані, здатні запобігти загоранню у випадках перевантажень та короткого замкнення. Одним з важких завдань, що забезпечують пожежну безпеку є підтримання встановленого теплового режиму пристрою. Для цього використовують вентилятори та радіатори.
Виконання вимог надійності контактних з'єднань при монтажі схем та використання штепсельних роз'ємів та інших з'єднувальних пристроїв, зменшується ймовірність виникнення пожежі та інших небажаних явищ при експлуатації установки.
У випадку виникнення пожежі необхідна чітка співпраця інженерно-технічного складу.
Для ліквідації пожежі необхідно прийняти наступні міри:
- негайно оповістити пожежну охорону про місце та джерело виникнення пожежі;
- організувати евакуацію людей та цінного обладнання з місця пожежі;
- організувати гасіння пожежі усіма підручними засобами;
- доповісти про виникнення пожежі керівнику підприємства.
Для ліквідації осередку пожежі попередньо відключивши живлення, використовують ручний повітряно-пінний вогнегасник ОВП-10 у кількості 2 шт.
При уключеному живленні можна використати пересувний вуглекислотний вогнегасник УП-1М. У найпростіших випадках ефективними засобами пожежегасіння можуть бути тюк, простирадло та ін.
6.4 Інструкція з охорони праці виробничої санітарії та пожежній безпеці
1. До роботи на установці з перевірки анероїдно-манометричних приладів допускаються особи, яки вивчили технічний опис та пройшли відповідну підготовку з техніки безпеки та склали відповідний залік.
2. Усі підготовчі операції повинні провадитися при відключеному електроживленні та пневматичній системі.
3. Уключати у роботу установку дозволяється тільки при надійному з'єднанні штепсельних роз'ємів електроживлення та шлангів подачі тиску та вакууму.
4. При експлуатації установки забороняється:
- застосовувати інструменти не за призначенням;
- вмикати пристрій при незакінчених підготовчих роботах;
- вмикати електроживлення при відкритій кришці;
- проводити зміну деталей та вузлів при ввімкненому живленні;
- від'єднувати чи приєднувати пневматичні шланги при працюючому блоці насосів.
5. У випадку враження працівника електричним струмом відключити електроживлення установки та прийняти необхідні міри з надання невідкладної медичної допомоги потерпілому.
6. У випадку виникнення пожежі використати вогнегасники або підручні засоби: пісок, простирадло т.і. Терміново виключити вентиляцію та електронагрівальні прилади та викликати пожежну охорону. Не створюючи паніки приступити до гасіння пожежі.
РОЗДІЛ 7
Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища здобуває в даний час усе більш важливе значення. Є дуже багато негативних факторів, що впливають на навколишнє середовище. Серед них також є електромагнітне випромінювання.
У процесі трудової діяльності на працівника впливають електромагнітні поля (ЕМП) і електромагнітні випромінювання (ЕМВ) кількох діапазонів: радіочастотне, рентгенівське і оптичне випромінювання. Кожний вид випромінювання характеризується своїм особливим впливом на організм людини.
7.1 Аналіз екологічної небезпеки об'єкту, що проектується
У роботі “Автоматизована система контролю електроспоживання” розглянено проблему оптимального використання енергетичних ресурсів у промисловості за допомогою автоматизованих інформаційно-управляючих систем.
У роботі “Перспективи економії матеріалів та енергії у електротехніці” розглянуті питання економії матеріалів. Оптимальним технологічним процесом можна вважати лише такий процес , який здійснюється з найменшими втратами енергії та матеріалів. Розроблений у проекті пристрій відповідає усім потребам, які пред'являються до повірочної апаратури нашого типу: надійність, великий об'єм перевіряємих приладів, ремонтоздатність. Споживаєма потужність проектуємої установки значно менше ніж базової. Це дозволяє визначити запобіжні збитки навколишньому середовищу від розходу електроенергії.
7.2 Екологічно-економічні попереджені збитки
Проведемо розрахунок екологічно-економічного ефекту проекту з економії електроенергії. Попереджені збитки навколишнього середовища від витрачання електроенергії проведемо за формулою:
де W - споживаєма енергія;
Му - сумарна потужність пристрою;
Фд - дійсний фонд часу обладнання;
Кз - коефіцієнт завантаження обладнання;
Ко - коефіцієнт обновлення;
з - коефіцієнт корисної дії;
КПС - коефіцієнт збитків у мережах.
Розрахунок проведемо для базового та проектуємого пристроїв. Приймемо для коефіцієнтів наступні значення:
Кз=0,75 ; КПС=0,95 ; Ко=0,8 ; з=0,85.
Сумарні потужності пристроїв:
- базової - Вт = 0,11 кВт;
- що розробляється - Вт = 0,02 кВт.
Визначаємо дійсний фонд часу обладнання наступним чином. За допомогою існуючої установки у лабораторії приладного обладнання літаків та вертольотів визначаємо кількість приладів перевіряємих установкою контролю анероїдно-манометричних приладів за один рік. За допомогою установки у лабораторії приладного обладнання впродовж року перевіряється близько 450 висотомірів (n = 450). Розрахунок проводимо для висотомірів, так як вони є найбільшою групою приладів та їх перевірка є самою працеємною.
На повірку одного приладу затрачується часу год. при роботі на базовій установці. При роботі на проектуємій установці цей час скорочується до год.
Тоді дійсний фонд часу обладнання відповідно буде:
- для базового - год;
- для розроблюємого - год.
Підставляючи значення у формулу (6.1) отримаємо :
кВт•год
кВт•год
Еколого-економічні збитки попереджені впровадженням розробленого пристрою будуть рівнятись:
грн.
де Ур - питомі економічні збитки рівні 0,2 грн/кВт*год.
Висновок
Еколого-економічний розрахунок довів, що при впровадженні розробленої установки у експлуатацію можна отримувати попереджені економічні збитки від економії електроенергії рівні:
Уэ пред = 22,44 грн.
ВИСНОВКИ
У дипломному проекті розглянуто задачу модернізації засобів контролю висотомірів та варіометрів з ціллю підвищення виробництва робіт по перевірці приладів.
На основі аналізу можливих направлень модернізації пропоновано та розроблено автоматичний задатчик (генератор) повітряного тиску АГТ, який запропоновано використовувати при автоматизованому процесі перевірки анероїдно-мембранних та манометричних приладів, а особливо барометричних висотомірів та варіометрів.
Установка надає можливість задавати у повіряємі прилади статичний тиск 80 - 815 мм рт. ст. з похибкою не гірше похибки існуючої аналогічної установки - блок ВПТ із складу установки контролю анероїдно-манометричних приладів УКАМП. Запроектована установка працює у комплексі з ЕОМ, та за допомогою ЕОМ обробляються дані процесу повірки висотомірів та видається роздрукування бортової таблиці.
У дипломному проекті проведено аналіз та вказані недоліки існуючої КПА, обрано структурну схему та проведено розрахунок основних елементів АГТ, а також розроблено алгоритм та програма обробки даних процесу повірки барометричних висотомірів.
При проектуванні установки оцінено похибки та надійнісні характеристики, розроблено інструкцію по експлуатації.
Економічне обґрунтування проекту показало, що при введенні АГТ в експлуатації, ми значно економимо електроенергію, підвищуємо виробництво повірки приладів, скорочуємо час на повірку та обробку даних.
Використання автоматичного генератора тиску дозволить:
- підвищити кількість повірюваних приладів за одиницю часу;
- отримати більшу ймовірність результатів повірки за рахунок підвищення їх об'єктивності;
- зменшити монотонну роботу операторів.
Список використанИХ Джерел
1. Установка контролю анероїдно-манометричних приладів. Керівництво по експлуатації .
2. Контрольно-повірочна аппаратура анероїдно-манометричних приладів. Технічний опис.
3. Таблиці перевірки анероїдно-манометричних приладів вимірювачем ВПТ
4. “Інструкція з перевірки барометричного висотомірного обладнання”. М., “Повітряний транспорт” 1986 р.
5. АСС Б.А. Жукова І.М. “Деталі та вузли авіаційних приладів та їх розрахунок”. М., Машинобудування, 1979 р.
6. Тарабін В.Г. “Інтегральні мікросхеми. Довідник”. Енерговидавн., 1985 р.
7. Зубчук В. І. Сигорський В.П. Шнурко А.М. “Довідник з цифрової схемотехніки”. К., “Техніка” 1990 р.
8. Марцинкевич А. М., Богданскіс Е.А., “Швидкодіючі інтегральні мікросхеми ЦАП та АЦП та вимірювання їх параметрів”. М., “Радіо та зв'язок” 1988 р.
9. Преснухін Л.М. “Мікропроцесори”, Мінськ, “Вища школа” 1987 р. в 3 томах.
10. Терещук Р.М. Терещук К.М. “Довідник радіолюбителя”, К., “Наукова думка” 1986 р.
11. Козаченко В.Ф. “Мікроконтролери. INTEL MCS-196/296.” М., “ЕКОМ” 1997 р.
12. Прокоф'єв А.М. “Надійність та безпека польотів” Л., ОЛАГА 1990 р.
13. Буриченко А.А. “Охорона праці в ЦА” М., Транспорт 1985 р.
14. Охорона навколишнього середовища. Методичні вказівки. К., КІІЦА 1987р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Опис роботи лабораторного стенду, технічні характеристики та умови експлуатації. Розрахунки калькуляції його виготовлення, енерговитрати. Забезпечення ремонтопридатності виробу. Розробка технологічного процесу монтажу стенду, характеристика місця праці.
дипломная работа [26,7 K], добавлен 23.06.2009Обґрунтування вибору методів і засобів повірки електронно-променевого осцилографа. Аналіз переліку контрольованих метрологічних характеристик. Обґрунтування вимог до метрологічних характеристик робочих еталонів. Розробка методики виконання повірки.
курсовая работа [937,6 K], добавлен 16.03.2013Вибір, обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів. Розробка структурних схем ІВК, вибір комплексу технічних засобів. Призначення, мета і функції автоматичної системи контролю технологічних параметрів, опис функціональної схеми.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 08.10.2012Найдоцільніший тип мікропроцесорного пристрою для керування обладнанням - однокристальний мікроконтролер (ОМК). Розробка принципової схеми пристрою контролю температури процесу. Складання програми мікроконтролера та її симуляція в Algorithm Builder.
реферат [2,1 M], добавлен 11.08.2012Технічна діагностика радіоелектронної апаратури. Розробка та обґрунтування процесу контролю якості. Дефекти, які можна виявити при контролі якості. Розробка методики досягнення запланованого рівня якості. Розробка статистичного методу контролю.
дипломная работа [9,3 M], добавлен 20.06.2012Загальна характеристика метеорологічних приладів: термометрів, барометрів, психрометрів, гігрометрів. Розробка електричної принципової схеми мікропроцесорної метеостанції, розрахунок її надійності. Вибір мікроконтролера і датчиків, монтаж друкованих плат.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.06.2012Розробка функціональної схеми автоматизації процесу регулювання пари при гранулюванні кормів; побудова систем контролю і обліку. Визначення передаточних функцій елементів структурно-алгоритмічної схеми САУ; розрахунок показників запасу стійкості і якості.
курсовая работа [984,7 K], добавлен 14.08.2012Аналіз електричної схеми мікшера. Опис функціональної, структурної та електричної принципіальної схеми пристрою. Розробка та обґрунтування конструкції пристрою. Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати. Аналіз технологічності пристрою.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 12.12.2010Ступінь зміни нормованих методологічних характеристик кількісних значень показників надійності експлуатації технічних пристроїв. Форми виявлення характерних поломок та конструктивних недоліків приладів. Визначення особливостей метрологічного дослідження.
лабораторная работа [12,4 K], добавлен 29.11.2008Аналіз та забезпечення виробничо-технологічних вимог до виробництва блока живлення. Опис конструкції, оцінка елементної бази та розробка схеми складання. Визначення необхідного технологічного устаткування, оснащення, засобів механізації та автоматизації.
курсовая работа [80,3 K], добавлен 10.01.2011
