Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Аналіз технічного завдання

2. Підсилювальні пристрої (огляд літератури)

3. Розробка структурної схеми

4. Розрахунок звукового каналу

4.1 Вибір елементної бази

4.2 Підсилювач потужності

4.3 Вхідний диференціальний підсилювач

5. Розробка фільтра

5.1 Низькодобротні функціональні вузли

5.2 Розрахунок фільтра

6. Розробка принципової схеми

Висновки

Література

Вступ

Зараз важко визначити область техніки, де б не застосовувались підсилювачі електричних сигналів. Це пояснюється, як правило, невідповідністю параметрів електричних сигналів, отриманих при первинному перетворенні різних неелектричних фізичних величин в електричні, параметрам, необхідним для нормальної роботи більшості виконавчих (навантажувальних) пристроїв. Підсилювачі є основними вузлами різної електронної апаратури, широко використовуються в пристроях автоматики і телемеханіки, в керуючих і регулюючих системах, обчислювальних машинах, контрольно-вимірювальних приладах тощо.

В пояснювальній записці приведені розрахунки двоканального підсилювача, зокрема таких його частин, як звукового каналу, диференційного підсилювача та фільтра. Коротко викладені теоретичні основи роботи підсилювачів.

1. Аналіз технічного завдання

Згідно з вхідними даними в курсовому проекті повинний бути спроектований підсилювач низької частоти, що має два канали обробки сигналу, якій надходить від одного джерела (генератора). Перший канал працює на низькоомне навантаження, на якому повинний досягти зазначену в ТЗ потужність. Другий - забезпечує фільтрацію сигналу, заданого типу. Назвемо перший канал звуковим, другий - фільтром.

Таблиця 1

№ варіанта	fн, Гц	fв, кГц	Eг, мВ	UcФ мВ	Rг, кОм	Pн, Вт	Rн, Ом	Fф, кГц	Тип фільтра	Добротність
20	250	15	6	15	1,0	8	10	1	С	Н

Згідно цих умовних вимог табл.1, звуковий канал підсилювача на навантаженні

Rн = 10 Ом повинен досягти потужність Р_н = 8 Вт. Смуга частот, які підсилювач повинний передавати в це навантаження без істотних частотних скривлень, визначається нижньою (f_н = 250 Гц), та верхньою (f_в = 15 кГц) частотами. Допустимі частотні викривлення визначаються по спаду амплітудно-частотної характеристики не більш ніж на 3 дБ.

Канал смугового низькодобротного фільтра, згідно табл.1, повинен бути розрахований на частоту квазирезонанса F_ф = 1 кГц.

Вхідний сигнал, як вже було зазначено, надходить від одного джерела (генератора вхідного сигналу). Він має дві складові - диференційну та синфазну. В подальшому будемо їх визначати як диференціальні та синфазні сигналі. Напруга диференціального сигналу, що визначена як Е_г, дорівнює 6 мВ, синфазного - U_cФ =15 мВ. Вони потрапляють на вхід підсилювача через приєднуючи ланцюги, опір яких (згідно табл. 1) R_г = 1 кОм.

Диференціальні сигнал несе корисну інформацію, синфазний є однією з форм завад. Тому при проектуванні підсилювача треба застосувати усі методи, щоб уникнути проникнення синфазного сигналу на виходи, в навантаження. Приведена похибка від проходження синфазної перешкоди на вихід по обох каналах не повинна перевищити 1%.

Крім того мають виконуватись такі умови:

1. Опір навантаження, на який працює фільтр повинен бути не менш 10кОм:

2. Вихідна напруга - не менш 0,05…0,1 В:

3. U_cФ - вхідна напруга синфазного сигналу. Приведена похибка від проходження синфазної перешкоди на вихід по обох каналах не повинна перевищувати 1%.

4. Коефіцієнт гармонік при роботі на навантаження, позначену як R_н, - не більш ніж 5%.

5. Діапазон зміни температури під час роботи - не більш 20⁰С.

6. Для живлення елементів підсилювача повинно бути застосоване одне джерело живлення.

2. Підсилювальні пристрої (огляд літератури)

Електронним підсилювачем називається пристрій, що дозволяє перетворювати вхідні електричні сигнали в сигнали більшої потужності на виході без істотного спотворення їхньої форми. Пристрій, що є споживачем підсилених сигналів, називають навантаженням підсилювача, а коло підсилювача, до якого навантаження підключене, - вихідним колом, або виходом підсилювача. Джерело вхідного сигналу, який потрібно підсилити, називається джерелом сигналу, вхідним джерелом або генератором, а коло підсилювача, в якій вводять сигнал, називається вхідним колом або входом підсилювача.

Узагальнена структурна схема підсилювального пристрою наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Узагальнена структурна схема підсилювального пристрою

До входу підсилювача приєднано джерело сигналу Е_с, що має внутрішній опір R_c. До виходу - навантажувальний пристрій опором R_н. Зазвичай, у першому наближенні, опір навантаження та внутрішній опір джерела сигналу вважають активними, враховуючи їх комплексність тільки в разі необхідності при розгляді специфічних питань. До підсилювача приєднано джерело живлення Е_ж.

Класифікацію підсилювачів здійснюють за їх призначенням, характером вхідного сигналу, особливостями частотних характеристик, типу активних елементів.

За призначенням підсилювачі умовно поділяються на підсилювачі напруги, підсилювачі струму і підсилювачі потужності.

Найважливішими технічними показниками підсилювача є: коефіцієнт передачі, коефіцієнти підсилення (напруги, струму і потужності), амплітудно-частотна та фазо-частотна характеристики, вхідний і вихідний опори, вихідна потужність, коефіцієнт корисної дії, діапазон підсилювальних частот, динамічний діапазон амплітуд і рівень власних завад, а також показники, що характеризують спотворення сигналу.

Коефіцієнт підсилення - відношення сталих значень параметрів вихідного і вхідного сигналів підсилювача. Зазвичай коефіцієнт підсилення визначається для гармонійного сигналу. В залежності від параметру електричного сигналу, яким цікавляться, розрізняють коефіцієнти підсилення

- напруги K_u = U₂ / U₁;

- струму K_i = I₂ / I₁;

- потужності К_р = Р₂ / Р₁,

де U₁, U₂, I₁, I₂ - діючі (або амплітудні) значення напруги чи струму;

P₁, P₂ - потужності вхідного та вихідного сигналів.

За умов діючих значень напруг та струмів P₁ = U₁ I₁ і P₂ = U₂ I_2, тому коефіцієнт підсилення потужності K_p = K_u K_i.

Як було сказано в аналізі ТЗ, для фільтрації сигналу, заданого типу, будемо використовувати фільтр. Фільтром називається пристрій, призначений для пропускання з малим згасанням електричних сигналів однієї частоти чи смуги частот та непропускання сигналів усіх інших частот. Смуга частот, яка проходить через фільтр з малим згасанням, називається смугою пропускання (прозорості) фільтра. Решта частот, для яких згасання сигналуне менше певного значення, належить до смуги непропускання (згасання) фільтра. Розділяють ці смуги між собою граничними частотами (частотами зрізу).

В залежності від спектру частот, які проходять через фільтр без згасання, розрізняють: низькочастотні фільтри (ФНЧ), високочастотні фільтри (ФВЧ), смугові (СФ) та загороджувальні (ЗФ).

3. Розробка структурної схеми

Визначимо напругу навантаження звукового каналу:

Звідки коефіцієнт підсилення по напрузі звукового каналу (без врахування перерозподілу ЕДС генератора між вихідним опором джерела сигналу і вхідним опором підсилювача):

По аналогічній формулі обчислимо коефіцієнт підсилення каналу фільтра по напрузі:

При проектуванні підсилювача на основі дискретних елементів можна вважати, що один каскад забезпечує підсилення на 20…30 дБ. Якщо виходячи з цього проаналізувати значення параметрів, наведених у ТЗ, то видно, що підсилювач, який розробляється, повинний бути багатокаскадним.

У багатокаскадних підсилювачах (рис. 3.1) можна виділити: вхідний каскад, проміжні каскади і вихідний каскад.



Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3.1.

двоканальний підсилювач електричний сигнал

Задачею вихідного каскаду є забезпечення в навантаженні задану потужність сигналу при мінімальних спотвореннях його форми. Тому він часто називається підсилювачем потужності.

Вхідний каскад повинний забезпечити узгодження вихідних параметрів джерела сигналу з вхідними параметрами підсилювача. У пристрої, що розроблюється, він повинний забезпечити подавлення синфазної складової при одночасовому підсиленні диференціальної. З цього випливає, що цей вхідний каскад повинен будуватись за схемою диференціального підсилювача (ДП). Кількість каскадів попереднього посилення, у які включаються каскади до вихідного, визначається підсиленням сигналу до величин, що необхідні для нормальної роботи підсилювача потужності.

Згідно з ТЗ, джерело сигналу є одне для обох каналів, тому спільним може бути і вхідний каскад. Це забезпечить послаблення синфазного сигналу в обох каналах на величину, обумовлену ТЗ. Якщо значення коефіцієнта підсилення ДП буде недостатнім, то перед вихідним каскадом фільтра необхідно ввести проміжний підсилювач.

Таким чином, один з можливих варіантів структурної схеми буде мати вид, наведений на рис. 3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3.2.

4. Розрахунок звукового каналу

4.1 Вибір елементної бази

В ТЗ задані вимоги до потужності, яку підсилювач звукового каналу повинен розвити на навантаженні, а саме P_н=8 Вт. Підсилювача потужності можна реалізувати як на основі дискретних елементів так і на основі інтегральних мікросхем (ІМС). На можливість використання в підсилювачі таких ІМС вказує і значення опору навантаження, яке близьке до стандартних опорів гучномовців (4, 8, 10 Ом).

Аналогові мікросхеми для звукової радіоапаратури, що є однієї з найбільш масових, почали розроблятися досить давно. Практично зараз є три серії ІМС для звуковідтворюючої апаратури - К174, К538, К548. Придатні для нашої розробки також деякі мікросхеми, призначені для апаратури магнітного запису (серії К157, К548).

Функціонально найбільш насиченою є серія К174. Мікросхеми, що входять в цю серію, виконані на біполярних транзисторах з ізоляцією за допомогою р-п переходу. З цієї серії можна використовувати підсилювач потужності, що працює безпосередньо на низькоомне навантаження.

4.2 Підсилювач потужності

Як підсилювач потужності можуть бути використані ІМС: К174УН7, К174УН9А,Б, К174УН11, К174УН15 та К174УН19. Усі вони на низькоомному навантаженні здатні розвити потужність сигналу більше 4 Вт, яка вказана в ТЗ.

Опір навантаження відрізняється від опору навантаження 4 Ом, на якому визначається номінальна потужність мікросхем серії К174. Аналіз графіків малюнків, приведених у довідниках, показує, що значення вихідної потужності Р_н (в межах допустимих її значень), яку здатна розвивати мікросхема на навантаженні опором R_н при обраній напрузі живлення, може бути визначене за наближеним виразом:

де Р₄ - потужність навантаження при Rн = 4 Ом (номінальна потужність ІМС).

З останньої формули маємо:

Цій вимозі відповідаєють мікросхеми К174УН11 або К174УН19, які при навантаженні 4 Ом розвивають потужність 15 Вт. Для мікросхеми К174УН19 коефіцієнт гармонік дорівнює 10%, не не задовольняє вимогам, заданим в ТЗ.

Для подальшого розрахунку оберемо мікросхему К174УН11, яка буде мати наступні параметри:

Номінальна напруга живлення ± 17 В

Струм споживання при U_п = ± 17 В, U_вх = 0 В не більше 100 мА

Коефіцієнт гармонік при U_п = ± 17 В, R_н = 4 Ома, Р_вых = 0,15…15 Вт 1%

Смуга відтворених частот 0,03 … 20 кГц

Вхідний опір U_п = ± 17 В, f_вх = 1 кГц 100 кОм

Граничні експлуатаційні дані

Напруга живлення (± 5 … ± 18) В

Максимальна вихідна потужність 15 Вт

Максимальна вхідна напруга 10 В



Рис. 4.1.

Мікросхема являє собою підсилювач потужності звукової частоти з номінальною вихідною потужністю 15 Вт при навантаженні 4 Ом. Має захист вихідного каскада від короткого замикання і від перевантажень. Рекомендується використовувати мікросхему тільки в типовій схемі включення.

Нумерація виводів мікросхеми К174УН11:

1 - живлення +U_и.п.;

3,12 - вивід задання режиму;

5 - живлення -U_и.п.;

7 - вхід;

8 - зворотний зв'язок;

9,10 - корекція;

14 - вихід.

Типова схема включення ІМС К174УН11 приведена на рис. 4.1.

Мікросхема може підсилювати сигнал і по напрузі. Коефіцієнт підсилення визначається опором резистора, що підключається до виводу 8 (див. рис 4.1 - ланцюг зворотного зв'язку).

Зовнішній резистор підключається між восьми виводом і загальною шиною («землею»). Тому що на виході, навіть при відсутності сигналу, мається постійна напруга. Це приєднання до «землі» робиться через конденсатор, що розрахований на половину напруги джерела живлення. У випадку використання полярного конденсатора його плюсової вивід приєднується до восьмого виводу ІМС. Номінал ємності повинен бути таким, щоб забезпечити проходження нижньої частоти корисного сигналу. Опір зовнішнього резистора заданий на типовій схемі включення: R_{8 зовн} = 3 кОм. При зрізі за рівнем 3 дБ:

Обираємо керамічний конденсатор типу КД-1 номіналом .

4.3 Вхідний диференціальний підсилювач

Як було сказано в попередньому розділі, підсилювач потужності може також забезпечувати підсиленя вхідного сигналу по напрузі. Задамося значенням К_н = 50. В третьому розділі був підрахований загальний коефіцієнт підсилення звукового каналу . Тому нам необхідно розробити підсилювач з коефіцієнтом підсилення не менш ніж 30. Схема диференціального підсилювача приведена на рис. 4.2. Він будується на одному ОП і тому часто називається найпростішим. Він також входить як частина більш складних схем ДП.



Рис. 4.2.

Визначимо величину коефіцієнта ослаблення синфазної складової.

Величина синфазної складової на вихлді не повинна не повинна перевищувати:

Звідки маємо коефіцієнт підсилення синфазного сигналу:

Отже, маємо, величину коефіцієнта ослаблення синфазної складової:

Встановимо розрахункове значення КОСС_р = 55 дБ, що відповідає послабленню синфазного сигналу приблизно в 560 разів.

Визначимо необхідну точність резисторів, які можуть використовуватися у ДП:

 = = 0,0094

Цим вимогам задовольняють резистори з допуском не більше 0,5%, наприклад, металодіелектричні резистори типу С-2-33Н або ОМЛТ з номіналами по ряду Е192.

Остаточний вибір номіналів зробимо після визначення погрішностей, пов'язаних з неоднаковістю вхідних опорів.

Визначимо абсолютне відхилення опору генератора:

Rг = 0,01 Rг = 0,01 * 1000 = 10 Ом.

Звідки

R₁ (Rг / _г) - Rг = 10 / 0,0268 - 1000 ? -627 Ом

Від'ємне значення вказує на те, що прийнята величина КОСС_вх буде забезпечуватися при будь-яких номіналах зовнішніх опорів.

Будемо використовувати металодіелектричні резистори ОМЛТ з допуском 0,5% (визначено в попередніх розрахунках) на потужність розсіювання 0,125 Вт. Вони випускаються по ряду Е192 з опорами в діапазоні від 10 Ом до 3,01 МОм. Щоб розкид опору генератора не впливав на сумарній точності вхідних резисторів ДУ, візьмемо номінали зовнішніх резисторів значно більшим ніж Rг:

R₁ =R₃ = 100 кОм.

З урахуванням вихідного опору генератора маємо

R1 = R₁ + R_г = 100 + 1 = 101 кОм.

Цим опором буде визначатися коефіцієнт підсилення ДП. Для зручності назвемо його опором каналу Rк. Опір у ланцюзі ВЗЗ

R2 = R1 * K = 101 * 30 = 3,03 МОм

Візьмемо резистор номіналом 3,05 МОм. Такий же номінал буде мати резистор R4.

Перевіримо верхню частоту сигналу, яку ДП підсилить без частотних спотворень.

Вважаємо монтажну ємність С = 3 пФ.

,

що більше верхньої частоти корисного сигналу ().

Уточнимо коефіцієнт підсилення диференціального підсилювача:

K= R2 / Rк = 3030/101 = 30

Уточнимо величину КОСС, обумовленого розкидом опорів, що визначають коефіцієнти підсилення по входу, що інвертує і не інвертує. Як було визначено вище, опір, якій підключається до входу, що інвертує, дорівнює 101 кОм. Він утворений опором генератора (1 кОм 1%) і зовнішнім резистором номіналом 100 кОм 0,5%. Абсолютна величина розкиду:

Rг = 10³ * 0,01 = 10 Ом; R₁= 10⁵ * 0,005 = 500 Ом;

R₁= 10 + 500 = 510 Ом

Звідки ₁ = 510 / (1,01 • 10⁵) 0,505%.

Таку ж відносну похибку буде мати резистори R3, підключені до входу, що не інвертує.

Відносна погрішність опору резисторів R₂ і R₄ дорівнює 0,5%.

Отже, маємо:

Звідки КОСС_{сф R} = К / К_{сф R} = 30/1,96 •10^-2 1531 64 дБ, що більше заданої КОСС_р. Тому визначені номінали опорів резисторів вважаємо прийнятими.

Визначимо вимоги до операційного підсилювача:

величина допустимої синфазної напруги ОП повинна бути більше ніж

.

частота одиничного підсилення

.

Будемо використовувати операційний підсилювач типу К140УД8, який має наступні параметри, приведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Напруга живлення (діапазон зміни)	5... 18 В
Коефіцієнт підсилення	50 000
Вхідна напруга зміщення нуля, Uзм	20 мВ
Дрейф вхідної напруги зміщення нуля U / T	50 мкВ / 0С
Вхідний струм зміщення, Iзм	0,2 нА
Дрейф вхідних струмів зміщення, I / T	0,05 нА/0С
Диференціальний вхідний опір, Rвх	1000 МОм
КОСС	64 дБ
Максимальна вхідна синфазна напруга, Uсф	10 В
Частота одиничного посилення, F1,	1 МГц
Швидкість наростання вихідної напруги, ,	2 В / мкс
Струм споживання, Iсп	5 мА

Визначимо величини, що показують можливість використання цього ОП. Знайдемо величину зміщення вихідної напруги:

=

Такий незначний зсув не приведе до зміщення початкової точки за межі лінійної частини амплітудної характеристики, тому він допустимий. Щоб запобігти попадання напруги зміщення на входи підсилювача потужності та фільтра, їхнє приєднання повинне робитись через конденсатори.

Як було зазначено раніше, навантаженням ДП в звуковому каналі буде RС-ланцюг. Застосуємо змінний резистор типу СП-2 опором R = 100 кОм. Щоб запобігти виникнення викривлень сигналу на низькій частоті, ємність конденсатора (ємність конденсатора С₆ рис. 4.3)



Візьмемо низьковольтний (50 В) керамічний конденсатор типу КМ6 ємністю 10 нФ 10%. Аналогічний ланцюжок забезпечить подачу посиленого сигналу на вхід фільтра. Як видно з табл. 2, підсилювач має КОСС більший заданого розрахункового КОСС_р. Тому що й інші складові КОСС диференціального підсилювача також більше КОСС_р, те спроектований диференціальний підсилювач відповідає вимогам ТЗ.

На рис. 4.3 подана принципова схема розробленого диференціального підсилювача.

В зв'язку з тим, що для живлення ОП можна використовувати джерела живлення загальною напругою від 12 до 36 В, те для живлення мікросхеми може бути використано джерело, яке призначене для живлення вихідного підсилювача потужності.. Воно однополярне. Тому, для запобігання попадання постійної складової на входи генератора сигналу та щоб не порушити режим роботи ОП, введені ємності С1, С2 і С3. Тому що вхідний опір ДП дорівнює 1000 кОм, те ємність С1 беремо рівній 10 нФ. Наявність двох конденсаторів у ланцюзі входу, що не інвертує, приводить до того, що їхня ємність повинна бути в два рази більша С2 = С3 = 22 нФ.

Рис. 4.3

Для запобігання проникнення завад по ланцюгу живлення введений фільтр, що складається з резистора R_Ф і конденсатора С_Ф. Для його розрахунку задамося падінням напруги на фільтрі U, рівним 3 В. Тоді з врахуванням струму споживання мікросхеми по ланцюгах живлення

R_ф = U / I_сп = 3 / 5 10^-3 = 600 Ом.

Вибираємо резистор з опором 620 Ом 10%. На ньому виділяється потужність:

Р = (I_сп)² * Rф = (5 10^-3)² * 620 0,016 Вт,

тому вибираємо резистор з номінальною потужністю 0,125 Вт.

Ємність конденсатора:

С_Ф 10 / (2 R_ф fн) = 10 / (2 620 * 150) 17 мкФ.

Вибираємо оксидний алюмінієвий полярний конденсатор типу К50-12 номіналом С = 22 мкФ на напругу 25 В.

Розрахунок диференціального підсилювача вважаємо завершеним. Завершено також розрахунок каскадів звукового каналу.

5. Розробка фільтра

5.1 Низькодобротні функціональні вузли

Головною особливістю низькодобротних функціональних вузлів є їхня простота. Для такої особливості вважають, що функціональні вузли мають: а) мінімальну потужність, яка використовується (тобто єдиний операційний підсилювач); б) мінімальне число елементів; в) мінімальні вимоги по налаштуванню або, якщо можливо, їхня відсутність.

Низькодобротні функціональні вузли засновані на двох зображених на рис. 5.1 схемах активних фільтрів. Обидва вони є взаємодоповнюючими: модель з негативним зворотним зв'язком (рис. 5.1,а) використовує ОП з розімкнутою петлею зворотного зв'язку, а модель з позитивним зворотним зв'язком (рис. 5.1,6) має ОП, що працює в режимі повторювача напруги з коефіцієнтом передачі, який дорівнює одиниці.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

а) б)

Рис. 5.1.

5.2 Розрахунок фільтра

Як було сказано в аналізі технічного завдання, в якості фільтра будемо використовувати смуговий низькодобротний фільтр. Його схема зображена на рис. 5.2.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 5.2. Низькодобротний фільтр. Смугова ланка (R тип).

Розрахункові вирази:

R₁ = R₁R₁₂; ²_p = 1 / (R₁ C₂ C₃ R₄); K = R₁₂ K₀ / (R₁₁ +R₁₂);

K₀ = q²_p [1 + (C₃ / C₂).

5.2.1 Виберемо величини С₂, С₃, К и q_p

С₂ = С₃ =33 нФ. Будемо використовувати керамічні конденсатори КМ6 з допуском 6%.

К = 0,5

Для низькодобротних фільтрів добротність полюса q_p 2. Задамося значенням q_p= 1.

5.2.2 Обчислимо допоміжний параметр

P = q²_p [2 + (C₂ / C₃) + (C₃ / C₂)]=1²•(2+1+1)=4

5.2.3. Обчислимо значення та виберемо номінал цього резистора:

5.2.3 Обчислимо К₀

К₀ = q²_p (1 + C₃ / C₂) = 1(1+1) = 2

Перевіримо виконання нерівності: К₀ К

2 > 0,5 > нерівність виконується.

5.2.4. Розрахуємо значення R₄, R₁₁, R₁₂ з наступним вибором номіналів:

R₄ = P R₁ = 4•2,4•10³ = 9,6 кОм

R₁₁ = R₁ (K₀ / K) = 2,4•10³•(2/0,5) = 9,6 кОм

R₁₂ = R₁ [K₀ / (K₀ - K)] = 2,4•10³•[2 / (2 - 0,5)] = 3,2 кОм

Використаємо точні резистори з допуском 0,5%.

Вхідний опір фільтра:

6. Розробка принципової схеми

Принципова схема утворюється як результат об'єднання схем, що були розраховані і розроблені в попередніх розділах. Перший вхідний диференційний каскад виконаний у відповідності зі схемою, зображеною на рис. 5.2. Підсилювач потужності спроектований згідно з рис. 4.1. Згідно схеми, зображеної на рис. 5.2 виконаний фільтр. Принципова схема розрахованого підсилювача наведена у додатку 1.

Висновки

У даному курсовому проекті була розроблена схема двоканального підсилювача. Розроблена схема відповідає параметрам, заданим в технічному завданні. Деякі параметри перевищують ті, що задані в ТЗ. Отже, можна зробити висновок, що підсилювач розроблений правильно, поставлене завдання було виконано.

Література

Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем Киев: Вища школа, 1983.- 240 с.

Аналоговые интегральные микросхемы: Справочник. /Б.В. Кудряшов, Ю.В. Назаров, Б.В. Тарабрин, В.А. Ушибышев. - М.: Радио и связь, 1981.- 160 с.

Аналоговые интегральные микросхемы для бытовой радиоаппаратуры: Справочник. /В.А. Атаев, В.А. Болотников, 2-е издан.- М.: МЭИ, 1992. - 240 с.

Резисторы: Справочник. /Под ред. И. И. Четверткова и В.Ф. Смирнова. - М.: Радио и связь, 1983. -516 с.

Конденсаторы: Справочник Под ред. И.И. Четверткова. - М.: Энергоиздат, 1981 -352 с.

Пейтон А. Дж., Волш В. Аналоговая электроника на операционных усилителях. -М.: БИНОМ, 1994. -352 с.

Щербаков В.И. Электронные схемы на операционных усилителях: Справочник. -Киев: Техника, 1983. -218 с.

Програма, контрольні завдання та методичні вказівки по вивченню дисципліни “Електроніка і мікросхемотехніка” /Укладач Є.С. Купкін.- Житомир: ЖІТІ, 1998. -75 с..

Мошиц П., Хорн Г. Расчет активных фильтров -М.: Мир, 1987.- 320 с.

Щербаков В.И., Грездов Г.И. Электронные схемы на операционных усилителях: Справочник. - К.: Техніка, 1983. - 218 с.

Размещено на Allbest.ru