Реорганізація оперативно-технологічного зв’язку на першому районі з використанням сучасної мережі цифрового зв’язку

Вбудоване програмне забезпечення може завантажуватися для розширення функціональних можливостей в процесі експлуатації. Крім того, SMA 1-4 може передавати локально або дистанційно докладну інвентаризаційну інформацію про свій стан з постійної пам'яті.

Технічними характеристиками мультиплексора є: швидкість передачі - STM-1, STM-4; імовірність помилки менш ніж 1Ч10^-10; тип інтерфейсу складових сигналу-2048 Мбіт/с; оптичний інтерфейс STM-1 зі швидкістю передачі 155,52 Мбіт/с; хвильовий опір 120 Ом; живлення у настінному варіанті 100В-253В змінного струму, у варіанті стояка - мінус 60В постійного струму; температура навколишнього середовища від мінус 5С до плюс 45С; відносна вологість до 95% при 35^?С.

3.2.2 Мультиплексор PCMX-1

Блок PCMX-1 - універсальне, гнучке мультіплексорне обладнання, яке працює за принципом ІКМ. За своєю швидкістю передачі відноситься до групи 30-канальних цифрових систем першого порядку. Від окремих розмовних каналів на передаючу сторону надходять аналогові сигнали в смузі частот від 300 до 3400 Гц, перетворюються в цифрові сигнали зі швидкістю передачі 64 кБіт/с. Далі вони разом з основними цифровими каналами об`єднуються в кінцевий сигнал зі швидкістю передачі 2048 кБіт/с. Цифровий сигнал, який приходить на приймальну сторону, перетворюється в початкові аналогові сигнали.

Критерії сигналізації розмовних каналів також об`єднаються в цифровий канал та передаються у 16-му канальному часовому інтервалі (сигналізація CAS). Конструктивне виконання дозволяє розташувати в одному каркасі одну або дві комплектні 30-канальні системи, або створити проміжну установку, яка забезпечує ретрансляцію або закінчення обраної кількості канальних інтервалів. Таким чином обладнання може працювати в кінцевому або проміжному режимі, або у сполученні з цифровими системами передачі більш високого порядку.

Мульдекс складається з центральної частини та набору взаємозамінних аналогових та цифрових змінних канальних модулів. Підбираючи модулі можна обрати будь-яку споживальну конфігурацію.

Система має наступні можливості: підключення телефонних апаратів від МБ та ЦБ; підключення до основної лінії мережі загального використання; створення так званих «гарячих ліній» у системі МБ-МБ, МБ-ЦБ, ЦБ-ЦБ, ЦБ-АТС; підключення дво - або чотирьохпровідних узгоджуючих пристроїв із станційною сигналізацією; сполучення з обладнанням телефонування на несучої частоті SNT12 при взаємодії з радіорелейною станцією RDM12; з`єднання односторонніх кіл даних 64 кБіт/с; створення широкого асортименту асинхронних або синхронних каналів даних зі швидкістю передачі від 50 Біт/с до 19,2 Біт/с (а також до 64 кБіт/с); відгалуження будь-якої кількості ОЦК на рівні інтерфейсу 2048 кБіт/с.

Основні модулі мульдекса PCMX-1:

1. Центральний модуль типу CMJ мульдекса утримує дві схеми інтерфейсу RM1 1-го порядку з перетворювачами коду HDB3, схеми циклової та сверхциклової синхронізації та буферною пам`яттю, захисні схеми, які контролюють роботу мульдекса, та головний генератор, який синхронізується від зовнішнього джерела такту або від приходящих кодів. Модуль також оснащений цифровою комутаційною матрицею, яка дозволяє часову та просторову комутацію ІКМ-каналів аналогічно цифровому комутаційному полю.

2. Контролер системи RDJ забезпечує керування блоком PCMX-1. Передає команди процесорам змінних модулів та збирає повідомлення про стан цих модулів.

3. NB1 - модуль живлення, який забезпечує всю необхідну робочу напругу з вхідної напруги 21-30 В. Вихід має захист по струму, напрузі та від короткого замикання. На вході та виході маються фільтри для подавлення напруги перешкод.

Обираємі модулі мульдекса PCMX-1:

- UNI - універсальний модуль для 2-провідного підключення телефонних апаратів МБ, ЦБ або АТС. Модуль обробляє 5 канальних часових інтервалів. Кожний канал можна індивідуально програмно налаштувати як з точки зору типу, так і модифікації робочих параметрів;

- TEM - модуль для двопровідного або чотирьохпровідного підключення аналогових станцій, працюючих з сигналізацією. Модуль обробляє 6 канальних часових інтервалів з двома каналами сигналізації для кожного резервного каналу;

- SNT - модуль для двопровідного та чотирьохпровідного підключення спеціальних пристроїв, які працюють з сигналізацією 2100Гц. Модуль обробляє 6 канальних часових інтервалів;

- N64 (N64S, N64N) - модуль відгалуження обираємої кількості цифрових каналів 64 кБіт/с на рівні інтерфейсу 2048 кБіт/с. Модуль має два інтерфейси, «відвести» можна не більш ніж 32 канали від обох інтерфейсів, інші канали ретранслюються. Модуль поставляється у виконанні симетричного (N64S) та коаксіального (N64N) закінчення;

- D64 - модуль односторонніх цифрових каналів зі швидкістю передачі 64 кБіт/с та параметрами інтерфейсу. Модуль обробляє 6 канальних інтерфейсів.

3.3 Вибір оптичного кабелю

3.3.1 Обґрунтування вибору оптичного кабелю

Перехід на волоконно-оптичні лінії зв'язку зумовлений трьома чинниками. По-перше, це переваги ВОЛЗ перед металевими лініями зв'язку: доступність вихідного матеріалу, так як основною сировиною для виробництва волоконних світловодів є кварц, запаси якого на землі майже безграничні; мале значення коефіцієнтів згасання в широкій смузі частот, що забезпечує велику пропускну спроможність волокна й довші довжини ділянок між двома генераторами; захищеність від зовнішніх електромагнітних завад; відсутність взаємного впливу (випромінювання в зовнішнє середовище) між світловодами, що майже виключає несанкційний доступ до передаваємої інформації; мала металоємність ліній передачі, а іноді й взагалі відсутності металічних елементів в оптичному кабелі; невелика вага і габарити (1 км оптичного волокна важить 40 г.); електрична небезпека (відсутність короткого замикання, іскріння).

По-друге, перехід на ВОЛЗ позбавить від придбання додаткових модулів і модемів для забезпечення транспортування інформаційного сигналу з потрібною швидкістю і якістю.

По-третє, інтеграція усіх служб зв'язку в єдину цифрову мережу SDH, що потребує високошвидкісних та високоякісних каналів передачі та потенціально низької собівартості лінійних кіл за рахунок вихідного матеріалу.

Варіанти побудови лінії зв'язку з використанням волоконно-оптичних кабелів і способи їх прокладки залежить від різних чинників.

Пропускна спроможність волоконно-оптичних кабельних магістралей з ВОК з одномодовими волокнами дуже велика. Вона досягається використанням високошвидкісних ВОСП та багато волоконних кабелів. В світовій практиці мереж зв'язку застосовуються обидва шляхи. В цих випадках ємність ліній зв'язку може досягти десятки тисяч каналів.

Прокладка ВОК уздовж залізниць для організації ліній зв'язку з великою пропускною спроможністю практикується залізничними компаніями за кордоном. Надлишковість, яка закладається в ці лінії зв'язку, практично збільшує витрати, але дозволяє, рішаючи проблеми залізничної мережі, більшу частину волокон кабелю або організуючих каналів використовувати для комерційної експлуатації в інтересах районів, що примикають до залізниць.

На даний момент вітчизняна кабельна промисловість засвоїла виробництво оптичних кабелів будь-яких типів, призначень та конструкцій. Ці кабелі відповідають вимогам міжнародних стандартів. Для виготовлення оптичного кабелю застосовують як вітчизняні, так і імпортні матеріали високої якості. Але будівництво трактів з ВОСП вітчизняна промисловість в її сьогоденні забезпечити не може.

За кордоном оптичні кабелі виробляються найширшої номенклатури практично для будь якого застосування і при чому дев'яносто процентів з них - це саме на основі одномодових оптичних волокон.

3.3.2 Характеристика обраного кабелю

Організовуючи дорожній зв'язок та зв'язок ОТЗ вздовж ділянки Крс-Чпл обрано волоконно-оптичний кабель (ВОК) марки ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, такий самий як й на ділянках ДЦУ-Ртч-Крс та Ртч-Мрп.

В маркировці наведені такі дані: ОКЛ - для організації магістрального зв'язку; Б - броньований двома стальними стрічками; г - гофрирований; 01 - номер розробки, який говорить про те, що ВОК має центровой силовой елемент зі скло-пластикового стержня, біля якого скручені оптичні модулі (ОМ); на третій позицій вказується у чисельнику коефіцієнт згасання дБ/км, а у знаменнику - дисперсія нс/нмЧкм; остання позиція вказує на кількість оптичних волокон; Е - волокнами передається потоки.

Цей оптичний лінійний кабель складається з дванадцяти одномодових оптичних волокон. Волокна розбиті на три, навколо яких робиться поліетиленова оболонка. Модулі розташовані навколо центрального силового елементу зі скло-пластикового стержня, який теж має оболонку. Простір між модулями та в середині модулів заповнен гідрофобом. Модулі скручуються в сердечник повивно та зверху обмотуються скрепляючою обмоткою (обмоточна стрічка). Далі накладується проміжна оболонка з поліетилену, поверх якої кладеться дві броньовані стальні стрічки. Після броні йде подушка з крепірованої бумаги, на яку накладується зовнішня захисна оболонка з поліетилену. Поверх цієї оболонки наноситься гофра.

Цей кабель прокладається як ручним так і механізованим засобом безпосередньо у ґрунт усіх категорій, у тому числі в районах з низькою, середньою та високою корозійною агресивністю, крім територій, які наражені на мерзлотну та інші деформації, а також через болота, озера, не судоходні ріки глибиною до 10 м. Може прокладатися у кабельній каналізації, трубах, блоках. При необхідності кабель може бути також прокладен по зовнішнім стінам будівель для експлуатації в умовах відкритого зовнішнього середовища.

Наведемо деякі технічні характеристики кабеля ОКЛБ: кількість волокон складає 12 штук; температурний діапазон - від мінус 40 до плюс 60 ⁰С (робочий) та при прокладці - від 10 до 50 ⁰С; електричний опір оболонки - не менш 2000 МОмЧкм; довжина хвилі складає 1,3 та 1,55 мкм; смуга пропускання - 5000 МГц/км.

3.4 Пульт керівника ПОЗ-Р(В)

Пульт керівника (диспетчера, ДСП і т.п.) ПОЗ-Р(В) являє собою цифровий телефонний апарат, що підключають до апаратури двопровідним U - інтерфейсом за протоколом 2B+D DSS1. Пульт має можливість ведення розмов, як з мікротелефоної трубки, так і вмонтованої системи ГГЗ. При необхідності до складу комплекту може бути ввімкнута зовнішня система ГГЗ (гучномовець і мікрофон), які підключаються через акустичний адаптер до пульту. Через цей же адаптер можливо підключення мікротелефоної гарнітури для пульта телефоністки. При наявності педалі вона підключається через порт субмодуля DX-500Т-А02S, який програмно сполучається з пультом.

На пульті є функціональні клавіші: консолі номеронабирача та чотири адресних клавіші. При присутності більш ніж чотирьох прямих зв'язків до пульту можливо підключення до чотирьох приставок (консолей) DX-500M-PS-S з 15-ма адресними клавішами на першій консолі і 16-ма адресними клавішами на інших консолях. Таким чином, на пульті з 4-ма консолями є 67 адресних клавіш.

Кількість пультів, які підключаються до апаратури, визначається присутністю і кількістю модулів DX-500T-16 UpN.

Для постійного контролю переговорів в каналі вибіркового зв'язку для диспетчера передбачено додатковий активний гучномовець, який підключається через субмодуль DX-500Т-А02F паралельно до лінії до регістратора розмов.

Електроживлення пульта виконується за лінією зв'язку. При збільшеній кількості консолей додаткові пари для їх підключення не потрібні.

Максимальна дальність виносу пульта від апаратури визначається фізичними можливостями, U_k - інтерфейсом і не перевищує 1 км кабелем з діаметром жил 1,2 мм. Для підключення пульту необхідно використовувати екрановані кабелі з вітою парою п'ятої категорії.

У випадку відмови в праці пульта робочі місця диспетчерів, ДСП і т.д. комплектуються резервним телефонним апаратом (диспетчерським терміналом) або безпровідною трубкою. Підключення вказаних ТА виконується через субмодулі DX-500Т-А01SLT для можливості виходу в канал вибіркового зв'язку.

3.5 Проміжний пункт виконавчого зв'язку ПП-ВЗ

Відповідно до «Концепції побудови мережі зв'язку з інтеграцією послуг» діючі аналогові мережі ОТЗ розвиваються в двох напрямках - побудови нових цифрових пристроїв і модернізації існуючих аналогових. В зв'язку з цим були розроблені промпункти, які розраховані для сумісної роботи з розпорядними станціями: диспетчерського зв'язку РСДТ (аналогові), РСДТ-Ц (цифрові), постанційного зв'язку ПСТ-2, комутаційними станціями цифровими «DХ-500ЗТ», ДСС та інші. ПП-ВЗ може працювати за двома провідними каналами низької частоти і за груповими каналами ТЧ в дуплексному режимі. Вибір типу лінії, номіналів визивних частот, коефіцієнтів підсилення, значень частотної корекції трактів передачі і прийому проводиться за допомогою малогабаритних перемикачів. Підвищена завадозахищенність прийому вибіркового виклику досягнена завдяки оптимальній побудові вхідних каскадів тракту прийому, ослабленню промислових наводок на частоті 50 Гц, а також введенню затримки прийому частотної посилки.

Промпункт ПП-ВЗ виконує наступні функції:

- ведення телефонних переговорів в симплексному режимі при роботі за двопровідними каналами НЧ з керуванням передачі за допомогою тангенти мікротелефонної трубки;

- прийом двочастотних послідовних кодів індивідуального вибіркового виклику, а також групового і циркулярного викликів з номінальними значеннями частот. Тривалість першої частоти від 350 до 1000 мс, а другої - не менше 350 мс, передаються в коді без перерви і взаємного накладення;

- включення світового індикатору «Виклик» при прийомі індивідуального і циркулярного викликів;

- відтворення сигналу акустичного виклику з можливістю ручного регулювання його гучності;

- передачі в канал зв'язку сигналу контролю прийому виклику з затримкою після закінчення прийому виклику.

В колі постанційного зв'язку ПП-ВЗ додатково обладнаний генератором тонального виклику телефоністки за допомогою кнопки на переговорно-визивному пристрої.

Для прийому виклику служать фільтри Ф1 - Ф3, які виконані генераторними. Постійний рівень розмовного сигналу на вході телефону підтримується за допомогою підсилювача з АРУ. До порога спрацьовування автоматичного регулювання каскад, обхвачений АРУ, працює в режимі підсилення. Поріг спрацьовування АРУ встановлено на 10 дБ вище номінальної чутливості промпункта.

Генератор сигналів акустичного виклику виконано двотональним. Він розміщений в основному блоці продпункту, тому забезпечується можливість використання в якості зовнішнього п'єзовипромінювача звукового сигналу виклику.

В якості переговорного пристрою використовується переговорний апарат АТ-П-02. Він виконаний в вигляді мікротелефонної трубки, на якій розміщено наступні органи керування і індикації: тангента, кнопка «Виклик», регулятор гучності, індикатор включення живлення і виклику.

ПП-ВЗ має живлення від мережі змінного струму напругою 220В частотою 50Гц або від джерела постійного струму з номінальною напругою 24В, або від автономного джерела постійного стуму напругою 6…9В.

3.6 Радіостанція РС-46М системи «Транспорт»

Радіостанція РС-46М системи «Транспорт» забезпечує: роботу в мережах поїзної радіозв'язку та ремонтно-оперативної радіостанції (РОРЗ); спільну роботу з апаратурою радіозв'язку, яка експлуатується в мережі залізниць; роботу в мережах ОТС-Ц за каналом Е₁; зв'язок з абонентами лінійних радіомереж при керуванні з двох пультів ПУС радіостанцій за лініями з згасанням не більш 10 дБ; автоматичне встановлення зв'язку та передачу аналогової і дискретної інформації на рухому радіостанцію чи навпаки при наявності апаратури ТУ ОТС; ідентифікація несправних функційних вузлів при контролі радіостанцій з сторони розпоряджувальної станції СР-234 і апаратурою ОТС-Ц; можливість автоматичної роботи з вимірювальним комплексом вагона-лабораторії; оперативне вимірювання конфігурацій радіостанції, великі сервісні можливості при технічному обслуговувані (можливість перевірки і контролю функційних пристроїв радіостанції і аналіз несправностей а також використання в якості імітатора возимої та розпоряджувальної станції).

Електроживлення здійснюється: мережею змінного струму частотою 50 Гц напругою 220 (187…280) В у наявності резервного джерела електроживлення 24 (плюс 3,6; мінус 2,4) В заземленого з додатним плюсом; джерелом безперечного живлення напругою 48 або 60 В (мінус 10%; плюс 15%).

Радіостанція працює за фізичними колами для утворення лінійного каналу: двопровідні кабельні пупінізовані та непупінізовані лінії (КЛЗ); двопровідні повітряні лінії (ПЛЗ); чотирьохпровідні канали ТЧ.

Значення електричних параметрів прийомопередаючих трактів радіостанції, які впливають на якість зв'язку: коефіцієнт нелінійних викривлень передаючого і прийомного трактів не більше 5%; рівень прийомного тракту, не більш мінус 37 дБ; рівень паразитної частотної модуляції передаючого тракту, мінус 37 дБ.

При взаємодії з абонентською лінією ЗАТС радіостанція забезпечує: встановлення з'єднання за ініціативою абонента з возимою радіостанцією та їх абонентами ЗАТС; прослуховування диспетчером на розпоряджувальній станції переговорів між абонентами ЗАТС і возимими станції шляхом підключення зайнятої розмовами радіостанції до лінійного каналу.

3.7 Організація ОТЗ при дирекції дороги

Цифрова мережа оперативно-технологічного зв'язку побудована за наступними принципами: мережа формується з окремих ділянок, в кожній з яких знаходиться не більше 50 комутаційних станцій оперативно-технологічного зв'язку, з'єднаних між собою одним або двома цифровими каналами ПЦК, що утворюють кільця нижнього рівня, а за допомогою мостових станцій вони з'єднуються між собою і з розпоряджувальною станцією відповідного напрямку, кільцем верхнього рівня, що вміщує в основному каналі декілька каналів ПЦК. Дворівнева кільцева структура мережі, яка організується таким чином, дозволяє «підтягувати» диспетчерські кола до ДЦУ і організовувати кола, абоненти яких розміщені в декількох кільцях нижнього рівня. Напівпостійні з'єднання між каналами ОЦК (64 кбіт/с) кілець нижнього і верхнього рівнів здійснюється в мостових станціях за допомогою цифрових суматорів.

ОТЗ цифрових і цифроаналогових мереж організовується за допомогою апаратури «МініКом DX-500ЗТ», що в основі містить цифровий комутатор і первинний мультиплексор, який формує і виділяє групові канали технологічного зв'язку, передбачає встановлення станцій виконавчого, розпоряджувального та виконавчо-розпоряджувального типу. На станціях, де встановлено апаратуру «DX-500ЗТ», для організації розгалудженої синхронної первинної цифрової мережі, встановлюється субмодуль цифрових потоків Е1 DX -500Т-РСМ 2. На кожній станції виділяємо по одному первинному цифровому каналу Е1. Крім цифрового тракту вторинного кола ОТЗ, що базується на волоконній лінії, застосовані і аналогові лінії для підключення каналів ПДЗ ПРЗ ВДЗ ПЗЛДЗ та ЗДНЦО.

Зведемо до таблиці 3 відомості щодо організації виділення первинних потоків на усіх станціях, вказуючи види зв'язку задіяних на відповідному пункті з наданням різним колам ОТЗ одного ОЦК в складі ПЦК та присвоєнням номеру задіяного потоку ПЦК.

Таблиця 3 - Розділ ПЦК по станціях

Станція	Номер ПЦК	Види зв'язку	Кількість каналів
1	2	3	4
ДЦУ	1	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПДЗ-3, ПДЗ-4, ПДЗ-5, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ПРЗ-3, ПРЗ-4, ПРЗ-5, ВДЗ-1, ВДЗ-2, ВДЗ-3, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	15
Днц	2	ПДЗ-1, ПДЗ-3, ПРЗ-1, ПРЗ-3, ВДЗ-1, ВДЗ-2, ПЗ-3, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	9
ДСЦ	2.1	ПДЗ-3, ВДЗ-2, ПЗ-3, ЗДНЦО-1	4
ДСП	2.2	ПДЗ-3, ПРЗ-3, ВДЗ-2, ПЗ-3, ЗДНЦО-1	5
ДС	2.3	ВДЗ-2, ПЗ-3	2
ДЛД	2.4	ПДЗ-3, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	3
Крс	3	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	8
ДСЦ	3.1	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	5
ДСП-1	3.2	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	6
ДСП-2	3.3	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	6
ДСП-3	3.4	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	6
ДСП-4	3.5	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ПРЗ-1, ПРЗ-2, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	6
ДС	3.6	ВДЗ-1, ПЗ-1	2
ДЛД	3.7	ПДЗ-1, ПДЗ-2, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	4
Чпл	4	ПДЗ-1, ПРЗ-1, ВДЗ-1, ПЗ-1	4
ДСЦ	4.1	ПДЗ-1, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	4
ДСП	4.2	ПДЗ-1, ПРЗ-1, ВДЗ-1, ПЗ-1, ЗДНЦО-1	5
ДС	4.3	ВДЗ-1, ПЗ-1	2
Ртч	5	ПДЗ-2, ПДЗ-3, ПРЗ-2, ПРЗ-3, ВДЗ-1, ВДЗ-2, ПЗ-2, ПЗ-3	8
ДСЦ	5.1	ПДЗ-3, ВДЗ-2, ПЗ-3, ЗДНЦО-1	4
ДСП	5.2	ПДЗ-3, ПРЗ-3, ВДЗ-2, ПЗ-3, ЗДНЦО-1	5
ДС	5.3	ВДЗ-2, ПЗ-3	2
Влн	6	ПДЗ-4, ПДЗ-5, ПРЗ-4, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-4, ПЗ-5, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	9
ДСЦ	6.1	ПДЗ-4, ВДЗ-3, ПЗ-5, ЗДНЦО-1	4
ДСП-1	6.2	ПДЗ-4, ПДЗ-5, ПРЗ-4, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-4, ПЗ-5, ЗДНЦО-1	8
ДСП-2	6.3	ПДЗ-4, ПДЗ-5, ПРЗ-4, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-4, ПЗ-5, ЗДНЦО-1	8
ДС	6.4	ВДЗ-3, ПЗ-4, ПЗ-5	3
ДЛД	6.5	ПДЗ-4, ПДЗ-5, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	4
Зчт	7	ПДЗ-5, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-5	4
ДСЦ	7.1	ПДЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-5, ЗДНЦО-1	4
ДСП	7.2	ПДЗ-5, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-5, ЗДНЦО-1	5
ДС	7.3	ВДЗ-3, ПЗ-5	2
Мрп	8	ПДЗ-5, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-6, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	6
ДСЦ	8.1	ПДЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-6, ЗДНЦО-1	4
ДСП	8.2	ПДЗ-5, ПРЗ-5, ВДЗ-3, ПЗ-6, ЗДНЦО-1	5
ДС	8.3	ВДЗ-3, ПЗ-6	2
ДЛД	8.4	ПДЗ-5, ЛДЗ-1, ЗДНЦО-1	3

В організованій схемі обрана топологія одиночного сплощеного кільця (одним оптичним кабелем). Цей вибір пояснюється його дешевизною, тобто меншими порівняно з іншими топологіями витратами, як експлуатаційними так і капітальними, а також простота виконання під час будівництва. Хоч ця топологія і не забезпечить потрібної надійності і живучості мережі ОТЗ, але в даному випадку є резервні аналогові лінії якими може бути організована схема зв'язку в випадку пошкодження оптичного кабелю.

Кількість каналів, що виділяє апаратура складає 30 каналів. Чисельність каналів розглядаємих видів оперативно-технологічного зв'язку не перевищує цієї кількості. Перелік кількості каналів зведемо у таблицю 4.

Таблиця 4 - Перелік кількості каналів

Номер каналу	Вид зв'язку	Номер каналу	Вид зв'язку
1	2	3	4
1	ПДЗ-1	16	ПЗ-3
2	ПРЗ-1	17	ПЗ-4
3	ПДЗ-2	18	ПЗ-5
4	ПРЗ-2	19	ПЗ-6
5	ПДЗ-3	20	ЛДЗ-1
6	ПРЗ-3	21	ЗДНЦО-1
7	ПДЗ-4	22	-
8	ПРЗ-4	23	-
9	ПДЗ-5	24	-
10	ПРЗ-5	25	-
11	ВДЗ-1	26	-
12	ВДЗ-2	27	-
Продовження таблиці 4
1	2	3	4
13	ВДЗ-3	28	-
14	ПЗ-1	29	-
15	ПЗ-2	30	-

Проаналізуємо організацію усіх видів ОТЗ в цифровій мережі зв'язку на основі використання системи «МініКом DX-500ЗТ».

На кресленні 3 зображено ОТЗ на першому районі ДЦУ з використанням апаратури «МініКом DX-500ЗТ» та оптичного кабелю марки ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, що пролягає через станції ДЦУ, Днц, Ртч, Крс, Чпл, Влн, Зчт та Мрп, і мультиплексорів вводу-виводу SMА-1/4, SMА-4/16, які дозволяють виділяти потоки Е1. Розпоряджувальна станція розташована в ДЦУ, розпоряджувально-виконавчі станції розміщені в Крс Влн та Мрп, а виконавчі - в Днц, Ртч, Чпл, Зчт.

В ДЦУ знаходяться пульти ПОЗ-Р, які вмикаються у комплекти U_p0 комутаційної станції «DX-500ЗТ». Кожний пульт дозволяє організувати керування ПДЗ, ПРЗ, ВДЗ, ЛДЗ, ЗДНЦО. На вузлових станціях у комплекти U_pN комутаційної станції «DX-500ЗТ» вмикаються виконавчі пульти ПОЗ-В, які знаходяться у ДСП, ДСЦ, ДС, ТЧ. Та на станціях Крс, Влн та Мрп встановлені пульти ПОЗ-Р, які дозволяють організувати керування ПЗ. У лінійні комплекти «DX-500ЗТ» (С_2/11, С_2/6) вмикаються аналогові лінії диспетчерського та радіозв'язку.

У зв'язку з реорганізацією диспетчерського та радіозв'язку на першому районі пропонується заміна застарілого обладнання: радіостанцій 43-РТС на РС-46М; КАСС-53, КАСС-22, УКСС-8 на КАСС-ДСП; ППТ-66П та ППТ-66Д на ПП-ВЗ. На ділянках, де знаходиться ВЛЗ (Влн - Рзв та Крс - Зпр), пропонується прокладка кабелю МКПАБ 7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7. На ділянках, де довжина перевищує 30 км, пропонується встановити ПТДУ-М. Підсилювачі встановлюються на наступних станціях: Дбр, Лгн. Довжини регенераційної ділянки для обраного оптичного кабелю складає L^з_p = 70 км, тому необслуговуємі регенераційні підсилювачі (НРП) встановлюємо на станціях Мжв (відстань між Крс та Чпл складає 75 км) та Клч, так як відстань від Влн до Мрп дорівнює 76 км.

3.8 Структурна схема комутаційної станції «Мініком DХ-500ЗТ»

У ДЦУ встановлюється «Мініком DХ-500ЗТ» для організації диспетчерських зв'язків робітників першого та другого районів.

Для організації цього зв'язку в в ЛАЗі Управління встановлена система SMА-4/16, а на першому районі прокладений кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е. Для організації диспетчерських видів зв'язку відокремлений поток Е1 підключається до субмодулю DХ-500-РСМ-2, який розташований на основному керуючому модулі DX-500Tr(i) - АДК-СО. З розрахунком резерву встановлені додаткові модуль DX-500Tr(i) - АДК-СО та субмодуль ПЦК DХ-500-РСМ-2. До основного керуючого модулю підімкнені модуль лінійних комплектів DХ-500Т-32М та модуль цифрових інтерфейсів DХ-500Т-16U_pN через основну сигнальну шину ТО. До резервного керуючого модулю здійснене таке саме підключення резервних модулів через резервну шину.

До модуля DХ-500Т-16U_pN підімкненно вісім U_p0 стиків, кожний з яких розрахован на 8 портів. До двух стиків підімкнені пульти дисперчерів та оператів першого району (13 абонентів), до двух інших - пульти диспетчерів та операторів другого райну (14 абонентів). Останні два стикі встановлені як резерв.

В цілому розміщено робочі місця чотирнадцяти ДНЦ, п'яти ДНЦВ, двох ДНЦО та двох ДНЦТ, у яких установлені пульти ПОЗ-Р. Усі диспетчерські пульти ввімкнені за стиком 2В+D (2В - два розмовних канали прийому і передачі; D - службовий канал сигналізації, який служить для передачі частотних сигналів С_2/11, С_2/6 і керуючих сигналів на АТС) у лінійні комплекти U_p0. ПОЗ-Р у ДНЦ розраховані на включення ПДЗ і ПРЗ, а також абонентських ліній міської АТС. На кожний пульт заведено по дві лінії від АТС: одна - абонентська, друга - з'єднувальна.

Оператори районів мають на своїх робочих місцях системний телефонний апарат і ПК, що включений у ту ж саму лінію, що і телефонний апарат, за стиком RS232. На робочому місці у ДНЦ також установлюється ПК, що включений у локальну мережу дорожнього центру.

До модуля DХ-500Т-32М підімкнено п'ять субмодулів DХ-500Т-А02Т, два субмодуля DХ-500Т-A02F, по одному субмодулю DХ-500Т-А01PRS, DХ-500Т-02RS, DЕСТ. Чотири субмодулі DХ-500Т-А02Т, кожний з яких рознахован на 16 портів, призначені для організації з цифровою АТС SI2000 тридцяти зєднувальних ліній та такої ж кількості абонентських ліній. Така кількість ліній вибрана з розрахунком кількості абонентів та резерву. Один субмодуль DХ-500Т-А02Т встановлен як резервний.

Ручна міжміська телефонна станція (РМТС) на базі електронних комутаторів SI2000 містить у собі модуль MLB станції SI2000, сервер на персональному комп'ютері та шість електронних комутаторів на базі персональних комп'ютерів з встановленою програмою робочого місця телефоністки. Цифровий модуль МLB використовується для підключення аналогових абонентів, ISDN-терміналів, а також мережевих сполучних ліній. Модуль MLB виконує комутацію й такі загальні функції, як синхронізація системи й сигнальна обробка розмовних каналів. Крім того він здійснює зв'язок із вузлом керування MNT. Крім того ЗАТС SI2000 має зв'язок з ВАК та підімкнена до субмодулю ПЦК DХ-500-РСМ-2 двома потоками Е1.

Один субмодуля DХ-500Т-A02F встановлен для організації диспетчерського зв'язку ДЦУ з другим районом. Так як на другому районі прокладен магістральний кабель, тому зв'язок здійснюється за допомогою апаратури ущільнення К-60П, дві з яких розташовані в Лазі ДЦУ, одна - в Ілв, та четверта - в КЛм. Для зв'язку з Ілв та КЛм використовується 14 каналів у кожному напрямку. З другого субмодуля виведено 6 каналів до системи передачі ИКМ-30, яка призначена для організації зв'язку з АТС, що знаходиться в Ясн. Обидва субмодуля DХ-500Т-A02F розраховані на 16 портів.

З субмодуля DХ-500Т-А01PRS, який розрахован на 16 портів, виведено по сім каналів ПРЗ до апаратури ущільнення К-60П у напрямки Ілв та КЛм.

До субмодуля DХ-500Т-02RS, що розрахован та 16 портів, підімкнені автоматизовані робочі місця технічного обслуговування (АРМТО), що знаходяться в апаратних зв'язку на другому та третьому поверхах. Воно включає до себе пульт технічного обслуговування ПТО, комп'ютер з монітором, вимірювальні прилади для виміру параметрів каналів ТЧ або двопроводних ліній (рівнів сигналу, частоти, фази, опору).

Оскільки ДНЦ та інші робітники за своєю виробничою необхідністю переміщуються в межах будинку зв'язку, у них знаходяться переносні телефонні апарати системи «МініКомDЕСТ», яка сама визначає в якій із зон перебуває абонент, що викликається, і направляє йому вхідний або внутрішній виклик. Якщо під час розмови є необхідність переміщатися з одного кінця підприємства в інший, це можна робити не перериваючи розмови й не зауважуючи переходу із зони дії однієї базової радіостанції (БС) в іншу. Система сама відслідковує необхідні з'єднання.

Системи «МініКомDЕСТ» підключаються до субмодулю DЕСТ через БС і контролер «DЕСТ». Контролер базових станцій призначений для керування всією системою мікростільникового зв'язку. БС призначені для створення радіозон і обміну інформацією між контролером БС і мобільними трубками. Кожна БС дозволяє вести до 12-ти одночасних розмов, чим забезпечує високу щільність абонентів у зоні дії однієї БС. Спрямовані антени оптимізують кількість БС, необхідних для впевненого зв'язку на всій території ДЦУ. В нашому випадку достатньо двох базових радіостанцій.

Структурна схема комутаційної станції «Мініком DХ-500ЗТ» представлена на кресленні 4.

Зробимо розрахунок ємності комутаційної станції (таблиця 5). Для цього необхідно знати кількість ввімкнених абонентів і каналів зв'язку, види зв'язку й варіанти їхнього ввімкнення.

Таблиця 5 - Розрахунок обладнання комутаційної станції

Назва обладнання	Назва плати	Кількість плат (портів)
1	2	3
Керуючий модуль	DX-500Tr(i) - АДК-СО	2
Субмодуль ПЦК	DХ-500-РСМ-2	2
Шина ТО		2
Модуль цифрових інтерфейсів	DХ-500Т-16UpN	2
Модуль лінійних комплектів	DХ-500Т-32М	2
Продовження таблиці 5
1	2	3
ПОЗ-Р	Up0 (8 портів)	6 (48)
З'єднувальні та абонентські лінії	DХ-500Т-А02Т (16 портів)	5 (80)
Канали ТЧ ПРЗ	DХ-500Т-А01PRS (16 портів)	1 (16)
Канали ТЧ вибіркового зв'язку	DХ-500Т-A02F (16 портів)	2 (32)
АРМТО	DХ-500Т-02RS (16 портів)	1 (16)
Система «МініКомDЕСТ» контролер «DЕСТ» базової радіостанції	DЕСТ	1 1 2

Виходячи з даної таблиці визначаємо наступне: необхідно підключити 23 цифрових пультів диспетчера, два цифрових телефонних апарата операторів районів і два пульти, які знаходяться в апаратних зв'язку, які підключаються до модуля DХ -500Т-UN_р. На панелі «0» встановлюємо шість стиків U_p0 (на 8 портів кожний), два з яких беремо як резервні.

На модуль лінійних комплектів DХ-500М-32М панелі «0» встановлюються наступні плати: п'ять субмодулів DХ-500-А02Т, один з яких є резервним; для підключення АРМТО субмодуль DХ-500-02RS; один субмодуль DХ-500Т-А01PRS; два субмодулі DХ-500-А02F та для підключення контролера «DЕСТ» один субмодуль DЕСТ.

4. Розрахунок якості передачі каналів ОТЗ

4.1 Розрахунок згасання підсилювальних ділянок

У даному проекті передбачається резервування каналів ОТЗ за фізичними двохпровідними лініями. Схема першого кола ПДЗ на ділянці Крс - Ясн довжиною 83 км приведена на креслені 5. Ділянка вилучена від Управління дороги, в якому знаходиться розпорядницька станція, на відстань 88 км. Обхідний канал ТЧ організований за допомогою систем передачі SMA-4/16 й PCMX, що знаходяться в ДЦУ, та SMA-1/4 й PCMX, які розміщені в Крс з використанням оптичного кабелю ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е. Проміжні пункти обладнані комутаторами КАСС-ДСП, введення в об'єкти здійснюється кабелем типу ТЗБ 4Ч4Ч1,2, довжина вводних кабелів не перевищує 200 м. На станції Крс існує відгалуження довжиною 3 км, виконане кабелем ТЗБ. Канал ПДЗ організований за фізичною парою кабелем МКПАБ-7Ч4Ч1,05+5Ч2Ч0,7+1Ч0,7. Дальність зв'язку забезпечується застосуванням двосторонніх підсилювачів типу ПТДУ-М, який перед аналогічними пристроями має наступні переваги: менші габаритні розміри і масу, зменшені власні нелінійні спотворення, велику стійкість та менші спотворення від зворотного зв'язку, об'єднання лінійного та диференційного трансформатора робить його дешевшим. При посиленні кожного підсилювача S = 8,7 дБ на частоті 0,8 кГц можна в груповий канал НЧ включати до чотирьох підсилювачів ПТДУ. Посилення 8,7 дБ є найсприятливішим для забезпечення якнайменших спотворень від зворотного зв'язку і найбільшої стійкості каналу з двосторонніми підсилювачами.

Проміжні підсилювачі розміщуємо на станціях через 20-25 км, з урахуванням максимальної довжини ділянки, яка не повинна бути більше30 км і не менше 15 км.

Розрахунок ведеться на частоті 800 Гц.

Як видно з креслення 5, підсилювачі розміщені на станціях Грд, Жлн та Очр. Згідно з таким розміщенням видно, що довжини ділянок складатимуть:

l_пд1= 15 км l_пд2=22 км l_пд3= 26 км l_пд4= 20 км.

Для узгодженості лінії з навантаженням паралельно апаратурі, що розміщена на станції Ясн підвішують узгоджуюче навантаження Z_к, що забезпечує майже повну відсутність відбитої хвилі від кінця кола.

Згасання підсилювальних ділянок визначаємо з формули

, (1)

де б - кілометричний коефіцієнт згасання лінії, на розрахунковій частоті f = 0,8 кГц для кабелю марки МКПАБ - 7Ч4Ч1,05+… б =0,41дБ/км;

l_пд - довжина підсилювальної ділянки;

?б_вн - згасання, внесене проміжними пунктами, відгалуженнями, навантажувальними опорами.

Отож, згасання першої підсилювальної ділянки

,

де - власне згасання першої підсилювальної ділянки;

а_{вн касс1} - внесене згасання першим проміжним пунктом КАСС;

а_відг - внесене згасання відгалуженням, виконаним кабелем ТЗБ;

а_{касс-дсп} - згасання, внесене проміжним пунктом КАСС-ДСП.

Згасання другої підсилювальної ділянки обчислюємо за формулою

де власне згасання другої підсилювальної ділянки.

Згасання третьої підсилювальної ділянки знаходимо за формулою

,

де - власне згасання третьої підсилювальної ділянки;

- згасання, внесене узгоджуючим опором z_к = 600 Ом.

Згасання четвертої підсилювальної ділянки знаходиться з формули

,

девласне згасання четвертої підсилювальної ділянки.

Знайдемо згасання, вносиме першим КАСС-ДСП.

де - хвильовий опір блоку С_2/7;

- хвильовий опір кабелю МКПАБ на частоті 0,8 кГц;

- вхідний опір КАСС-ДСП.

Знайдемо згасання, внесене відгалуженням, навантаженим на проміжний пункт ППТ-66Д. Відгалуження виконане кабелем ТЗБ 4Ч4Ч1,2. Вхідний опір відгалуження визначимо за формулою

де - хвильовий опір відгалуження, Ом на частоті 0,8 кГц;

- вхідний опір ППТ-66Д на частоті 0,8 кГц, Ом;

- кілометричний коефіцієнт поширення, ;

- довжина відгалуження, ;

- кілометричне згасання, ;

- кіло метрична фазова стала на частоті 0,8 кГц, рад/км.

Згасання, внесене цим відгалуженням визначається за формулою

Згасання, внесене комутатором КАСС-ДСП, знайдемо з формули

Також треба визначити згасання, внесене узгоджуючим опором z_к = 600 Ом, за формулою



Отримані таким чином дані підставляємо у формули для розрахунку згасання підсилювальних ділянок і знаходимо згасання на кожній підсилювальній ділянці:

4.2 Визначення посилення підсилювачів

Розрахуємо посилення підсилювачів для схеми, яка приведена на кресленні 5.

У прямому напрямку посилення всіх підсилювачів, крім останнього, дорівнюють згасанню попередніх підсилювальних ділянок:

тоді

Посилення останнього, другого підсилювача в прямому напрямку передачі визначимо з формули:

де - залишкове згасання в прямому напрямку передачі, що дорівнює 20 дБ.

ПТДУ-М не дозволяє встановлювати посилення менше 6 дБ, тому розрахунок зробимо за формулою



У зворотньому напрямку посилення підсилювачів будуть дорівнювати:

Посилення першого підсилювача в зворотньому напрямку розраховуємо за формулою

де - залишкове згасання в зворотному напрямку передачі, що дорівнює 15 дБ, через те, що комутатор КАСС-ДСП не забезпечує рівень передачі плюс 5 дБ.

Маємо

За результатами розрахунків згасань підсилювальних ділянок і посилення підсилювачів на кресленні 5 побудована діаграма рівнів для обох напрямків передачі (суцільні лінії в прямому напрямку, штрихові - в зворотному) з метою перевірки правильності розміщення підсилювачів на кабельній трасі. Рівні на виході підсилювачів не перевищують максимально припустимий Р_max = плюс 5 дБ в жодній точці каналу і не опускаються нижче мінімально припустимого Р_min = мінус 15 дБ. Отож розміщення проміжних підсилювачів можна вважати придатним - потрібна завадозахищенність каналу буде забезпечена.

4.3 Побудова частотної залежності залишкового згасання

Залишкове згасання - різниця між сумою згасання підсилювальних ділянок та сумою підсилення підсилювачів на відповідній частоті діапазону 0,3 - 3,4 кГц.

Згасання всіх підсилювальних ділянок на різних частотах (відмінних від 800 Гц) обчислюється з використанням ЕОМ аналогічно розрахункам, зробленим на частоті 0,8 кГц. При цьому для розрахунку необхідно знати значення вхідних опорів промпунктів, відгалужень, значення хвильових параметрів ліній (таблиці 6,7).

Таблиця 6 - Первинні та вторинні параметри лінії

f, кГц	ТЗБ, d=1,2 мм	МКПАБ 7Ч4Ч1,05+5Ч2…
	Zв, oм	-цв,°	б, дБ/км	в, рад/км	Zв, oм	-цв,°	б, дБ/км	в, рад/км
0,3	688	43,5	0,271	0,03	970	43,6	0,25	0,03
0,5	540	42,8	0,343	0,04	721	43	0,32	0,04
0,8	424	41,5	0,431	0,05	610	42	0,41	0,05
1,0	385	38	0,472	0,06	526	41	0,44	0,056
2,0	350	37	0,55	0,1	450	39,2	0,53	0,073
2,4	280	36,2	0,63	0,11	360	36,6	0,6	0,088
3,4	230	33	0,72	0,13	290	31,3	0,7	0,1124

Таблиця 7 - Вхідні опори апаратури КАСС-ДСП та ППТ-66Д

f, кГц	ППТ-66Д	КАСС-ДСП
	Z, Ом	ц, ?	Z, Ом	ц, ?
0,3	15300	59,4	3200	13,6
0,5	24100	49,2	3000	11,3
0,8	34000	23,0	3146	8,3
1,0	35600	5,1	3007	8,0
2,0	19400	-51,3	3600	2,3
2,4	16400	-57,1	3840	-2,4
3,4	15000	-59,0	4015	-7,5

За допомогою регулювальних кривих (рисунок 4) обираємо величини підсилення підсилювачів ПТДУ-М, в прямому та зворотному напрямках передачі, в межах заданого частотного діапазону. Для цього необхідно спочатку вибрати пучок регулювальних кривих (він відповідає значенню підсилення підсилювача на частоті 800 Гц). Далі знаходимо ?а, яке дорівнює різниці згасання ділянки на частоті 3400 Гц та згасання ділянки на частоті 800 Гц. Отримане значення відкладаємо на правій шкалі та знаходимо криву, найближчу від значення ?а на частоті 3400 Гц. На знайденій кривій відкладаємо значення необхідних частот і знаходимо підсилення підсилювачів на цих частотах по правій шкалі. Отримані значення записуємо до таблиці 8.

Залишкове згасання, на кожній з частот діапазону 0,3 - 3,4 кГц, в прямому та зворотному напрямках, знаходиться за співвідношенням:

,

де - сума згасання підсилювальних ділянок;

- сума підсилень підсилювачів у відповідних напрямках.

На підставі даних таблиці 8 будуємо криві залежності залишкового згасання від частоти (креслення 5) для напрямку передачі від розпорядницької станції до останнього цромпункту (крива 1) і від останнього проміжного пункту до розпорядницької станції (крива 2) з метою перевірки, чи витримане припустиме відхилення залишкового згасання для різних частот переданого діапазону в порівнянні з на частоті f=0,8 кГц. З креслення видно, що амплітудно-частотні викривлення в каналі ПДЗ будуть перевищувати припустимі значення в інтервалі частот від 0,3 до 0,75 кГц, оскільки криві 1 та 2 виходять за межі шаблона. Це пояснюється підвищеним посиленням підсилювача ПТДУ-М на цих частотах у порівнянні з необхідним.

4.4 Розрахунок стійкості

Розрахунок стійкості ведеться на частоті 3,4 кГц, при холостому ході на кінцях кола. При холостому ході, на кінцях кола з'являються додаткові відхилені струми, це призводить до зниження стійкості кола. В найгірших умовах знаходиться середній підсилювач, оскільки до нього вертається найбільша кількість відхилених струмів.

Шляхи відхилених струмів в каналі ПДЗ показані на рисунку 5.

Для другого підсилювача пасивне балансне згасання буде:

а^/_е1 = а^//_е1= а_е =28 дБ;

а^/_е2 = а₃ - S₃ + а_е - S^/₃ + а₃ = 18,483 - 13,5 + 28 - 17,0 + 18,483 = 34,466 дБ;

а^//_е2 = а₂ - S₁ + а_е - S^/₁ + а₂ = 15,683 - 15,0 + 28 - 13,5 + 15,683 = 30,866 дБ;

а^/_е3 = а₃ - S₃ + 2а₄ - S^/₃ + а₃ = 18,483 - 13,5 + 2•17,277 - 17,0 + 18,483 =41,02 дБ;

а^//_е3 = а₂ - S₁ + 2а₁ - S^/₁ + а₂ = 15,683 - 15,0 + 2•15,381 - 13,5 + 15,683 = 33,628 дБ.

Приведене згасання правої дифсистеми другого підсилювача знаходиться як геометрична сума всіх відбитих струмів крім останнього

Для правої дифсистеми першого підсилювача активне балансне згасання буде дорівнювати

Приведене згасання лівої дифсистеми другого підсилювача знаходиться за формулою

Активне балансне згасання для лівої дифсистеми першого підсилювача дорівнюватиме

Стійкість кола дорівнює різниці критичного та середнього підсилення:

,

дБ.

Отримання значення е перевищує нормоване значення 1,74 дБ, отже коло ПДЗ на залізничній ділянці станція Крс - станція Ясн буде працювати нормально.

4.5 Визначення робочого згасання

Робоче згасання - основна оцінка якості передачі каналів оперативно-технологічного зв'язку. Даний параметр нормується і для каналу ПДЗ, на частоті 800 Гц не повинен бути більше 30 дБ і в прямому, і в зворотному напрямках передачі.

Робоче згасання знаходиться із співвідношення:

,

де а_вх - вхідне згасання;

а_зал - залишкове згасання

Вхідне згасання при передачі в напрямку від розпорядницької станції до останнього промпункту можна розрахувати за формулою:

де - вхідний опір С_2/7 на частоті 800 Гц;

- вхідний опір лінії:

Знайдемо вхідний опір лінії:

Визначимо величину вхідного згасання в прямому напрямку:

Вхідне згасання для зворотного напрямку передачі знаходимо за формулою

де - хвильовий опір кабелю МКПАБ на частоті 800 Гц;

- опір передавача:

Знайдемо вхідний опір лінії:

Визначимо величину вхідного згасання в зворотньому напрямку:

Знайдемо величину робочого згасання каналу ПДЗ в прямому () та зворотньому () напрямках передачі:

= - 0,384 + 20= 19,616 дБ <30 дБ;

= - 0,59 + 15= 14,41 дБ <30 дБ.

Величини робочого згасання обох напрямків обчислюємого каналу ПДЗ не перевищують допустимої межі 30 дБ, тобто знаходяться в нормі.

Список джерел

частота цифровий апаратура зв'язок

1 Брейдо А.И., Анисимов Н.К. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи: Учебник для вузов ж.-д. трансп. - М.: Транспорт, 1989. - 247 с.

2 Волков В.М., Зорько А.П., Прокофьев В.А. Технологическая телефонная связь на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1993. - 144 с.

3 Голиков Е.Е. Проектирование многоканальной связи на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1981. - 327 с.

4 Гроднев И.И., Верник С.М. Линии связи. - М.: Радио и связь, 1988. - 544 с.

5 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

6 Кирилов В.И. Многоканальные системы передачи М.: Новое издание, 2002. - 751 с.

7 Комплекс аппаратуры оперативно-технологической связи ДСС: Временное руководство по проектированию. - ООО «ИНТЕЛСЕТ», 2009.

8 Косова В.В. Оперативно-технологическая связь отделения железной дороги: методы расчётов качества передачи. - М.: Транспорт, 1993. - 144 с.

9 Косова В.В. Волоконно-оптические линии связи.: Конспект лекций. - Харьков: ХарГАЖТ, 1997. - 110 с.

10 Кудряшов В.А. Моченов А.Д. Транспортная связь: Учебное пособие для вузов ж.-д. транспорта / Под ред. В.А. Кудряшова. - М.: Маршрут, 2005. - 294 с.

11 Модернизация систем связи на Северной дороге./ Автоматика, информатика, связь. - 2007. №4. - с. 5-8.

12 Направление развития системы оперативно-технологической связи российских железных дорог./ Автоматика, информатика, связь. - 2000. №4 - с. 27-29.

13 Охрана труда на железнодорожном транспорте. / Сибаров Ю.Г, Дегтярев В.О, Ефремова Т.К. и др. - М.: Транспорт, 1981. - 287 с.

14 Проектирование цифровых сетей связи./ автоматика, информатика, связь. - 2001.- №10. - с. 44-46.

15 Резервирование цифровых систем передачи рпетавно-технологической связи./ Автоматика, информатика, связь. - 2007.- №4-с. 8-11.

16 Слепов Н.Н. Снхронные цифровые сети SDH. - М.:Эко-Трендз, 1999. - 148 с.

17 Тюрин В.Л., Листов В.Н., Дьяков Д.В. Многоканальная связь на железнодорожном транспорте. - М.:Транспорт, 1980. - 552 с.

18 Хейн Д.Ш.-М. Аппаратура оперативно технологической проводной связи: Справочник. - М.: Транспорт, 1992. - 271 с.

19 ХудовВ.Н., Фельдман А.Б. Избирательная телефонная связь на железнодорожном транспорте: Учебник для техникумов ж.-д. трансп. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1988. - 255 с.

20 Шмытинский В.В., Котов В.К., Здоровцов И.А. Цифровые системы передачи информации на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 2005. - 238 с.

Размещено на Allbest.ru