Розрахунок параметрів передачі оптичного волокна

Проектування ВОЛЗ (волоконно-оптичних ліній зв'язку). Опис цифрової системи комутації EWSD. Телефонні мережі загального користування. Розрахунок телефонного навантаження та кількості з'єднувальних ліній. Визначення структурного складу абонентів мережі.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.08.2014
Размер файла 251,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ

Розрахунок параметрів передачі оптичного волокна

ЗМІСТ

Вступ

1. Опис цифрової системи комутації EWSD

1.1 Загальні свідомості про ЦСК EWSD

1.2 Технічна характеристика. Загальні відомості про ЦСК EWSD

2. Телефонні мережі загального користування

3. Розрахунок телефонного навантаження

3.1 Визначення структурного складу абонентів

3.2 Розрахунок абонентського навантаження

4. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

5. Заходи щодо охорони праці

Висновок

Перелік посилань

ВСТУП

Сучасна епоха характеризується стрімким процесом інформатизації суспільства. Це сильніше всього проявляється у зростанні пропускну здатність і гнучкості інформаційних мереж.

Протидіяти зростаючим обсягам, переданої інформації на рівні мережевих магістралей, можна тільки залучаючи оптичне волокно. І постачальники зв'язку при побудові сучасних інформаційних мереж використовують волоконно-оптичні кабельні системи найчастіше. Це стосується як побудови протяжних телекомунікаційних магістралей, так і локальних обчислювальних мереж. Оптичне волокно в даний час вважається найдосконалішою фізичним середовищем для передачі інформації, а також самої перспективним середовищем для передачі великих потоків інформації на значні відстані. Завдяки появі сучасних волоконно-оптичних кабелів виявилися можливими високі швидкості передачі в лінійних трактах (ЛТ) цифрових систем передачі з одночасним подовженням секцій регенерації до 100 км і більше. Продуктивність таких ЛТ перевищує продуктивність цифрових трактів на кабелях з металевими парами в 100 і більше разів, що радикально збільшує їх економічну ефективність. Більшість регенераторів виявляється можливим поєднати з кінцевими або транзитними станціями.

Швидкий розвиток телекомунікаційних мереж та необхідність суттєвого збільшення обсягу, надійності і економічності передачі цифрових сигналів призвели до корінних змін у практиці побудови та використання інтегральних цифрових мереж.

1. ВИБІР ТРАСИ

1.1 Правила проектування ВОЛЗ

При проектуванні ВОЛЗ (волоконно-оптичних ліній зв'язку) слід відразу відповісти на наступні питання:

1. Характеристики сигналу який необхідно транслювати через ВОЛЗ;

2. Відстань передачі сигналу по ВОЛЗ;

3. Траса прокладки волоконно-оптичного кабелю (в каналізації, відкрито і т.п.);

4. Чи прив'язка до конкретного типу активного обладнання;

5. Чи існуюча ВОЛЗ, яку необхідно наростити або розширити.

Отже, для проектування ВОЛЗ кожне з питань носить істотний характер. Зупинимося на кожному питанні для проектування ВОЛЗ.

Характеристики сигналу який необхідно транслювати через ВОЛЗ

1. Через ВОЛЗ можуть транслюватися такі типи сигналів:

* Передача відеосигналу;

* Передача аудіосигналу;

* Передача замикання «сухих контактів» (передача NC-NO);

* Передача протоколів RS-232/422/485 (чотирьохпровідних або двопровідних);

* Передача Ethernet 10/100 або 1000 (передача gigabit ethernet);

* Передача потоків E1, телефонії та інших.

2. Відстань передачі сигналу при проектуванні ВОЛЗ

Для вибору характеристик оптоволокна, кінцевих пристроїв і категорії активного обладнання необхідно розуміти на які відстані транслюватимуться ті, чи інші сигнали по ВОЛЗ.

3. Траса прокладки волоконно-оптичного кабелю при проектуванні ВОЛЗ

Траса прокладки кабелів ВОЛЗ впливає переважно на вибір характеристик волоконно-оптичного кабелю:

а) Волоконно-оптичні кабелі для магістральних мереж:

* Для прокладки в кабельній каналізації, блоках, трубах, колекторах;

* Для прокладання в грунти всіх груп;

* Підвісні кабелі;

* Комбіновані кабелі;

* Кабелі в «сухому» виконанні.

б) Волоконно-оптичні кабелі зв'язку для локальних мереж:

* Кабелі для оптичних шнурів;

* Розподільні оптичні кабелі.

4. Прив'язка до конкретного типу активного обладнання при проектуванні ВОЛЗ

Активне обладнання різних виробників для передачі одних і тих же видів сигналів може відрізнятися по різних характеристиках:

* Дальність передачі того чи іншого сигналу по ВОЛЗ;

* Максимальне загасання сигналу яке може сприймати активне обладнання ВОЛЗ;

* Коефіцієнт підсилення сигналу активним обладнанням ВОЛЗ;

* Температурний діапазон роботи активного обладнання ВОЛЗ;

* Допоміжні характеристики (споживана потужність, габарити, напруга живлення і т.д.)

5. Існуюча ВОЛЗ, яку необхідно наростити або розширити.

При проектуванні ВОЛЗ на базі існуючої важливо визначити чи призначені існуючі лінії зв'язку для виконання завдань поставлених при новому проектуванні:

* Чи можливо розширення мережі ВОЛЗ без зміни принципових рішень;

* Чи необхідно використання конвертерів з багатомодових ліній в одномодове (і навпаки);

* Чи можуть існувати дві мережі ВОЛЗ (існуюча і проектована) окремо з однією лише зв'язком, або необхідно їх щільне переплетення.

Комплексно відповівши на всі ці питання можна приступати до проектування ВОЛЗ.

1.2 Вибір та побудова траси

Траса прокладки кабелю визначається розташуванням кінцевих пунктів. Всі вимоги, що враховуються при виборі траси, можна звести до трьох основних: мінімальні капітальні витрати на будівництво; мінімальні експлуатаційні витрати; зручність обслуговування.

Для забезпечення першої вимоги враховують протяжність траси, наявність і складність перетину річок, залізних і шосейних доріг, трубопроводів, характер місцевості, грунтів, грунтових вод.

Траса повинна мати найліпший відстань між заданими пунктами і найменшу кількість перешкод, ускладнюють і здорожують будівництво. За межами населених пунктів трасу зазвичай вибирають в смузі відведення автомобільних доріг або уздовж профільованих сільських шляхів.

Можливі кілька варіантів проектування траси. Розглянемо два можливих маршрути. Порівняння по вище перелічених характеристикам проведемо в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Характеристика варіантів траси ВОЛЗ

Характеристика траси

Одиниця вимірювання

Кількість одиниць по варіантам

Варіант 1

Варіант 2

1.Загальна протяжність траси:

км

267

303

Уздовж шосейних доріг;

260

278

Вздовж залізниць;

-

8

Вздовж грунтових доріг;

-

14

Бездоріжжя

-

3

2.Місцевість по трасі:

-

-

Відкрита

255

56

Забудована

-

-

Заліснення

-

-

Заболочена

-

-

3.Кількість переходів:

кількість

-

-

Через непароходні річки;

7

12

Через залізниці;

3

4

Через шосейні дороги;

7

7

Перший варіант перетинає три рази залізницю і сім раз автомобільні дороги, сім раз річки і має меншу довжину, ніж другий і проходить по менш складній місцевості.

Другий варіант передбачає велику по протяжності трасу і більша його частина проходить вздовж ґрунтової дороги, по яристі і частково заліснені території, що ускладнить процес будівництва та експлуатації ВОЛЗ

На основі порівняння можна зробити висновок, що траса вздовж автомобільної дороги (1варіант) є найбільш прийнятною, оскільки вона найбільш зручна з точки зору будівництва та обслуговування. Обрана траса має загальну протяжність 267 км.

2. ПРОЕКТУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ

Трафік мережі це число каналів, що зв?язують пункти. Число каналів залежить від чисельності населення. При проектуванні мережі потрібно враховувати такі фактори як численність населення в містах,а також зріст трафіка.

У перспективі кількість абонентів, що обслуговується тією чи іншою станцією АМТЗ, визначається в залежності від чисельності населення, що проживає в зоні обслуговування. прийнявши коефіцієнт оснащеності населення телефонними апаратами рівним 0,3, кількість абонентів можна визначити по формулі:

(2,1)

Де - кількість абонентів в зоні обслуговування

Характеристика чисельності населення з урахуванням середнього приросту чоловік та чисельність абонентів в зоні АМТЗ представлені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1-Характеристика чисельності населення з урахуванням середнього приросту чоловік та чисельність абонентів в зоні АМТЗ

Міста

Чисельність населення з урахуванням середнього приросту чоловік

Чисельність абонентів в зоні АМТЗ

Одеса

1014849

304454,7

Умань

87700

26310

Для розрахунку телефонних каналів використовується наближена формула:

(2.1)

де - постійні коефіцієнти на відповідають фіксованій доступності заданої затратами.

- питоме навантаження, тобто середні навантаження одним абонентом.

- кількість абонентів що обслуговується кінцевою станцією відповідно до пунктів.

=1,3*0,1*0,05*((304454,7*26310)/(304454,7+26310))+5,6=163

В зв?язку с тим, що абоненти користуються такими послугами як IP телебачення, передача даних (Інтернет) кількість каналів розраховується за наступної формулою;

(2.3)

Де - кількість дуплексних каналів телефонного зв?язку;

- кількість каналів для телеграфного зв?язку;

- кількість каналів для передачі телебачення;

- кількість каналів передачі провідного мовлення;

- канали для передачі даних(Інтернет);

- транзитні канали.

Оскільки кількість каналів різного призначення невідомо, потрібно приблизно збільшити кількість телефонних каналів у чотири рази.

(2.3)

=163*4=652

Кількість ПЦП розрахуємо за формулою;

=652/30=22 ПЦП

Де 30- кількість каналів тональної частоти з яких складається ПЦП.

3. ВИБІР STM

3.1 STM 1

Виходячи з формули розрахунку кількості ПЦП маємо,що ПЦП= 22, тому STM може бути вибраним STM - 1, оскільки 22< 63.

Первинним цифровим потоком SDH є модуль STM-1, що має швидкість передачі 155,52 Мбіт / с. Період повторення STM-1 складає 125 мкс, що відповідає частоті повторення 8000 Гц. Кожен байт відповідає каналу зі швидкістю передачі 64 кбіт / с.

Корисним навантаженням для SDH є групові цифрові потоки освічені будь щаблем PDH від Е1 (2,048 Мбіт / с) до Е4 (139,264 Мбіт / с). Для синхронізації всіх вхідних потоків у структурі технології SDH періодично на певних позиціях у кадрі розміщується службова інформація (секційний заголовок - SOH (Section Overhead), який використовується для контролю і управління мережею SDH, а так само для організації розміщення корисного навантаження) і байти фіксованою вставки. Тому цифровий потік первинного синхронного транспортного модуля -

STM-1 можна умовно розділити на 9 інтервалів по 270 байт у кожному (рис. 1.1). Перші 9 байт кожного інтервалу несуть сигнали управління та контролю, а в що залишилися 261 байт розміщується відповідним чином корисне навантаження.

Модуль STM-1 складається з 2430 байт і звичайно для більш простого і наочного розуміння при зображенні STM-1 використовують двомірний масив розміром 9 рядків по 270 байт. Байти STM-1 передаються, починаючи з лівого верхнього кута зліва направо, зверху вниз.

Так як кількість абонентів щороку збільшується майже в двічі то пропускну здатність на транспортній мережі потрібно збільшити за допомогою устаткування STM 16

3.2 STM 16

волоконний оптичний зв'язок телефонний

Синхронний транспортний модуль STM-16 формується додаванням до корисного навантаження, отриманої після мультиплексування потоків 16 АВГ-4, службових байт, званих секційним заголовком (SOH). Секційний заголовок містить інформацію, що відноситься до лінійного синхросигналу і до послуг.

Секційний заголовок (SOH) ділиться на дві частини:

RSOH - заголовок регенераційної секції, що складається з 432 байтів;

MSOH - заголовок мультиплексной секції, що складається з 576 байтів;

У RSOH розташовуються наступні байти заголовка:

А1 - байт лінійного синхросигналу: 11110110;

А2 - байт лінійного синхросигналу: 00101000;

Кожен STM-1 в ущільненому сигналі STM-N включає цей сигнал синхронізації. У STM-16 таких байтів синхронізації міститься 166 = 96.

В1 - байт контрольної суми, підрахованої по всьому попереднього кадру STM-16;

D1, D2, D3 - байти, використовувані як канали передачі даних для передачі керуючої інформації між регенераторами зі швидкістю 643 = 192 кбіт / с. Цей канал організується тільки в першому STM-1 у складі STM-16;

Е1 - байт для організації мовного службового каналу;

F1 - байт для організації каналу управління;

J0 - байт ідентифікатора ID модуля STM. Чисельне значення присвоюється кожному модулю STM-1 перед подальшим ущільненням в STM-N. Це число використовується для визначення і перевірки положення окремого STM-1 в STM-N в процесі разуплотнения. Значення ID записується в байт С1 заголовка кожного STM-1;

Z0 - запасні байти. Ці байти резервуються для майбутньої міжнародної стандартизації. У більш ранніх версіях рекомендацій МСЕ-Т (Міжнародного союзу електрозв'язку, сектор телекомунікацій) і в обладнанні, яке було виконано відповідно до них, цей байт був визначений як ідентифікатор, що включає в двійковому вигляді номер STM-1 в STM-N (N> 1).

* - Резервний байт для майбутніх стандартів;

Х - байт для національного використання;

У MSOH розташовані наступні байти заголовка:

В2 - байти контрольної суми, підрахованої за попереднього кадру STM-16 за винятком байтів, що відносяться до SOH;

D4-D12 - байти для організації каналів передачі даних для передачі керуючої інформації між мультиплексорами зі швидкістю 649 кбіт / с. Цей канал організується тільки в першому STM-1 у складі STM-16;

E2 - байт для організації мовного службового каналу;

К1, К2 - канали передачі даних для автоматичного обміну;

Z1, Z2 - канали передачі даних для майбутніх застосувань;

*-Резервні байти для майбутніх стандартів;

Х - байти для національного використання.

У системах передачі SDH існують різні заголовки:

-Секційні (розділ накладні витрати), що складаються з регенераційних (RSOH) і мультиплексних (MSOH) заголовків;

- Тема маршруту високого рівня (високого порядку РОН - НО-РОН), використовуваний для контейнерів VC-4/VC-3.

- Тема маршруту низького рівня (Low-порядку РОН - LO-РОН), використовуваний для контейнерів VC-2/VC-1.

Тема маршруту РОН виконує функції контролю параметрів якості передачі контейнера. Він супроводжує контейнер за маршрутом прямування від точки формування до точки розформування. Структура і розмір заголовка РОН визначаються типом відповідного контейнера.

Заголовки використовуються для:

- Кадрової (циклової) ідентифікації кадру STM-1;

- Моніторингу помилки через генерування кодів паритету. Для того, щоб здійснювати моніторинг сигналу STM-N здійснюється процедура "паритету вставлених бітів" (БІП);

-Місцезнаходження помилок на тракті, секції мультиплексування та секції регенерації;

- Організації ліній службового зв'язку і ліній передачі даних;

- Передачі інформації між TMN (передача керування мережею) - мережею управління і різними елементами мережі.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ОВ

Визначення показника заломлення оболонки ОВ використовуємо формулу:

Де - показник заломлення серцевини;

-показник заломлення оболонки;

- відносна різниця показників заломлення серцевини і оболонки;

Після перетворення отримуємо:

(4,2)

Де - показник заломлення серцевини;

-показник заломлення оболонки;

- відносна різниця показників заломлення серцевини і оболонки;

=1,472-0,008*1,472=1,46

Числова апертура в волоконних оптичних системах - максимальний кут між віссю і променем, для якого виконуються умови повного внутрішнього відбиття при поширенні оптичного випромінювання по волокну. Вона характеризує ефективність введення світлових променів в оптичне волокно і залежить від конструкції волокна. Числова апертура дорівнює добутку показника заломлення середовища між предметом і об'єктивом на синус апертурного кута.

Саме ця величина найбільш повно визначає одночасно світлосилу, роздільну здатність об'єктива мікроскопа. Для збільшення числової апертури об'єктивів в мікроскопії простір між об'єктивом і покривним склом заповнюють імерсійною рідиною. Числова апертура визначається за формулою

NA= 0,19

Нормована частота визначається виразом:

Де - довжина хвилі, мкм.

-диаметр сердцевины ОВ.

Цей параметр визначає число мод, що поширюються по ОВ. Якщо 0<V<2495, то режим роботи волокна одномодовий, якщо V> 2405 - багатомодовий.

a?(2,405*1,55)/(2р*0,19)=3,124 мкм

Отримане значення округляємо до мікрометрів, так як виготовити ОВ з вищою точністю неможливо (a = 3 мкм).

Чим менше діаметр серцевини ОВ, тим менше число мод може розповсюджуватися по ньому і тим менша розширення отримують оптичні імпульси. Відповідно збільшується коефіцієнт широкополосности ОВ.Таким чином, ООВ можуть передавати більш широкополосні сигнали, ніж МОВ.

Число мод у багатомодовим оптичному волокні.Загальне число мод в МОВ з діаметром серцевини 2б, заданої числовий апертурою на робочій довжині хвилі л визначаються через нормовану частоту виразом вигляду

У розрахунках М може виявитися дробовим числом. в той час як число мод в волокні буває тільки цілим. При цьому це число мод може становити від однієї до тисячі мод.

Звертає на себе увагу той факт, що в волокні з градієнтним ППП з тими ж значеннями діаметра серцевини, показників заломлення и , исло мод приблизно 2 рази менше, ніж в ОВ із ступінчастим ППП.

Радіус модового поля визначається за формулою

щ=3/=2,62 мкм

Критична частота ОВ, при якій поширюється тільки один тип волокна, визначається за формулою:

Де С - швидкість світла.

Розрізняють довжину хвилі відсічення в волокні і довжину хвилі відсічення в продовженні кабелі . Перша відповідає слабо напруженого волокну, і для східчастого ООВ вона визначається виразом вигляду

Друга-відповідає напруженому ОВ. На практиці ОВ в прокладеному або підвішеному на опорах кабелі має велике число вигинів. Крім того, сильні викривлення маються на ОВ, покладених в касети муфт і проміжних з'єднувачі на об'єктах зв'язку. Все це веде до придушення побічних мод і зрушенню в бік коротких довжин хвиль в порівнянні . Різниця між і можна оцінити лише експериментальним шляхом.

5. ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТИ ОВ

Коєфіціент загасання л обумовлена власними і додатковими втратами виникають в процесі виробництва ОВ, збірки і прокладки ОК

Власні втрати, у свою чергу, складаються з наступних складових:

- Втрат на релєєвське розсівання ;

- Втрат у матеріалі (на поляризацію матеріалу) ;

-втрата за рахунок поглинання в інфрачервоних області ;

-втрати на іонах ОН .

Релєєвські втрати визначаються за формулою:

Втрати по поляризації матеріалу визначаються відношенням:

Втрати в інфрачервоній області визначаються за формулою:

=

=

Втрати іонах ОН визначені і становлять на довжині хвилі 1550 нм 0,03

Експериментально встановлений, що додаткові втрати в ОВ приблизно составлют третину від власних:

6. РОЗРАХУНОК ДИСПЕРСІЇ СИГНАЛУ

Дана дисперсія викликана наявністю спектру частот у джерела випромінювання, характером діаграми спрямованості і його некогерентного. Хроматична дисперсія, у свою чергу, ділиться на матеріальну, хвилеводних і профільну (для реальних волокон).

Матеріальна дисперсія, або дисперсія матеріалу, залежить (для прозорого матеріалу) від частоти (або довжини хвилі) і матеріалу ОВ, в якості якого, як правило, використовується кварцове скло. Дисперсія визначається електромагнітним взаємодією хвилі з пов'язаними електронами матеріалу середовища, яке носить, як правило, нелінійний (резонансний) характер і лише далеко від резонансів може бути описано з прийнятною точністю, наприклад, рівнянням Селлмейера.

Даний вид дисперсії проявляється в реальних оптичних волокнах, які можуть бути регулярними (наприклад, з регулярною, спіральної структурою), нерегулярними (наприклад, нерегулярне зміну кордону розділу ППП), неоднорідними (наприклад, наявність сторонніх часток).

До основних причин виникнення профільної дисперсії відносяться поперечні і поздовжні малі відхилення (флуктуація) геометричних розмірів і форми волокна, наприклад: невеликий еліптичності поперечного перерізу волокна; зміну кордону профілю показника заломлення (ППП); осьові і внеосевой провали ППП, викликані особливостями технології виготовлення ОВ.

Поздовжні флуктуації можуть виникати в процесі виготовлення ОВ і ОК, будівництва та експлуатації ВОЛЗ. У ряді випадків профільна дисперсія може зробити істотний вплив на загальну дисперсію. Профільна дисперсія може з'являтися як в багатомодових, так і в одномодових ОВ.

Фірма Corning використовує наступний метод визначення питомої хроматичної дисперсії. Вимірюються затримки за часом при поширенні коротких імпульсів світла у волокні довжиною не менше 1 км. Після отримання вибірки даних для декількох довжин хвиль з діапазону інтерполяції (800-1600 нм для MMF, 1200-1600 нм для SF і DSF), робиться повторна вибірка виміру затримок на тих же довжинах хвиль, але тільки на короткому еталонному волокні (довжина 2м). Часи затримок, отриманих на ньому, віднімаються з відповідних часів, отриманих на довгому волокні, щоб усунути систематичну складову помилки. Хроматична дисперсія пов'язані з удільної хроматичної дисперсією простим співвідношенням tchr (l) = D (l) · Dl, де Dl - ширина спектру випромінювання джерела. До зменшення хроматичної дисперсії веде використання більш когерентних джерел випромінювання, наприклад лазерних передавачів (Dl ~ 2 нм), і використання робочої довжини хвилі ближчою до довжини хвилі нульової дисперсії

Коефіцієнт хроматичної дисперсії для східчастих волокон і волокон зі змішаною дисперсією розраховується за формулою:

Де коєффіціент потоку дісперсіооной кривої;

;

- довжина хвилі нульової дисперсії;

=1,301 мкм.

7. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ РЕГЕНЕРАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ

Довжина ОК, на якій можна передавати промодулірованний оптичний сигнал, обмежена загасанням. Загасання характерно як для аналогових, так і для цифрових сигналів. Існує кінцеве значення для відстані, яке може пройти сигнал без підсилення або відновлення. Загасання зростає із збільшенням частоти сигналу і подовженням кабелю передавальної середовища. Тип кабелю в даному випадку також має значення. Наприклад, якщо частота сигналу залишається незмінною, в відгалужувальними кабелі (drop cable) з діаметром перетину 22 загасання буде меншим, ніж у відгалужувальними кабелі тієї ж довжини з діаметром перетину 26. Чим менше діаметр перетину кабелю, тим надійніше кабель.

Загасання - це величина, що характеризує втрати амплітуди, вимірюється в децибелах (дБ). Величина втрат сигналу виражається отріцательнимі5 значеннями, відповідно, значенню -2 дБ відповідає більш сильний сигнал, ніж значенню -4 дБ. Для кожних 6 децибел величина сигналу зменшується в два рази. Іншими словами, сигнал загасанням -8 дБ в два рази менше, ніж сигнал з загасанням в -2 дБ. Про це важливо пам'ятати при порівнянні характеристик різних відгалужувальних кабелів.

Якщо загасання не контролювати, рівень сигналу понизиться так, що приймаюча сторона не зможе обробити передану інформацію. Чим вище частота потоку сигналу, тим сильніше він схильний загасання. Із збільшенням частоти рівень сигналу швидше знижується в контрольних точках у напрямку до пункту призначення. Саме з цієї причини приймачів високошвидкісного обладнання значно складніше розпізнати вихідний сигнал. Ще один аспект, який відрізняє аналогові сигнали від цифрових - спосіб корекції загасання.

Цифрові сигнали складаються з дискретних значень, тому їх легко виявити і регенерувати. Цифровий повторювач повністю регенерує сигнал, дозволяючи збільшити відстань, на які можуть бути передані дані. Після того як ослаблений сигнал надходить у повторювач, він відновлюється і передається далі, маючи рівень вихідного сигналу.

Аналогові сигнали регенеруються. Потоки аналогових сигналів повинні посилюватися через постійної зміни їх амплітуди. Коли сигнал загасає, його амплітуда у фізичній передавальної середовищі повинна бути збільшена. У цьому і полягає фундаментальна проблема цього методу підсилення.

Визначаємо максимальну довжину РД за формулою:

Де ЕП-енергетичний потенціал апаратури;

-запас на старіння;

-загасання на роз'ємну;

-загасання на стику волокно - волокно

-будівельна довжина кабелю;

Мінімальна довжина РД визначається за формулою:

Де =10 дб - діапазон спрацьовування системи лРД

8. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ Рд ПО ДИСПЕРСІЇ

Крім загасання довжина РД обмежена також дисперсією. Якщо загасання впливає на рівень сигналу, то дисперсія впливає на частотно тимчасові характеристики.

Довжина РУ по дисперсії розраховується за формулою:

Де у-середньоквадратичне значення питомої дисперсії

??-ширина спектра излучения лазера (для аппаратуры уровня STM-16 ??=<0,6нм);

B- скорость передачи

B=2500

Приймемо = 9км. Така довжина РД менше мінімальної довжини по загасання, тому для нормальної роботи системи АРУ необхідно встановлювати атенюатор на вході НРП.

ВИСНОВОК

В даний час телекомунікаційні мережі повинні будуватися на базі сучасних технологій цифрових систем передачі і пристроїв автоматичної комутації цифрових потоків, мати гнучку і легко керовану структуру. У них необхідно забезпечувати:

1) надійну, високоякісну передачу і оперативне перемикання сигналів різношвидкісних цифрових потоків на розгалуженої транспортної мережі;

2) виділення / вставку цих потоків в довільних пунктах доступу цифрового лінійного тракту;

3) можливість спільної роботи обладнання SDH різних фірм-виробників на мережі одного оператора і зручність взаємодії декількох мережевих операторів;

4) виконання автоматизованого контролю якості функціонування, оперативного управління та експлуатаційного обслуговування різних елементів мережі;

5) розвиток існуючих і поява різних нових видів електрозв'язку та додаткових видів обслуговування, що використовують як синхронний, так і асинхронний способи передачі цифрових сигналів.

Телефонізація нерозривно пов'язана з розвитком первинної мережі, зміною топології місцевих телефонних мереж загального користування, їх цифровізацією і впровадженням нових технологій АТМ, SDH (Synchronous Digital Hierarchy - синхронної цифрової ієрархії). Перспективи розвитку транспортних мереж полягають у подальшій цифровізації магістральної первинної мережі - будівництві волоконно-оптичних ліній передачі (ВОЛП), виконаних за технологією синхронної цифрової ієрархії (SDH). Системи СЦІ забезпечують швидкості передачі від 155 Мбіт/с і вище і можуть транспортувати як сигнали існуючих цифрових систем, так і нових перспективних служб, у тому числі широкосмугових. Апаратура SDH є програмно керованою і інтегрує в собі засоби перетворення, передачі, оперативного перемикання, контролю, управління. Тому впровадження SDH являє собою якісно новий етап розвитку цифрової мережі зв'язку. Сьогодні системи передачі SDH визнані у всьому світі як найбільш сучасна і добре відпрацьована технологія для побудови транспортних мереж зв'язку. Практично всі розвинені країни широко застосовують системи передачі SDH, а деякі розвивають свої мережі тільки на базі систем передачі SDH вже з 1996 року. Провідні фірми - виробники різко скоротили виробництво апаратури плезіохрона ЦСП. Альтернативи застосуванню систем передачі SDH на широкосмугових мультисервісних мережах донедавна фактично не існувало.

Однак надання користувачам мережі все більшого числа нових послуг і перехід на пакетні принципи передачі та комутації цифрових сигналів вимагають застосування в мережі високопродуктивного і багатофункціонального обладнання, що володіє необхідною масштабованістю, гнучкістю і надійністю. Зазначена проблема успішно вирішується шляхом комбінованого застосування цілого спектра новітніх технологій:

1) одномодових оптичних волокон типу TrueWave RS, TrueWave XL, All Wavе компанії Lucent і типу SMF-28; LEAF, Metro Cor фірми Corning

2) технології тимчасового мультиплексування сигналів, зокрема,технології SDH різних рівнів;

3) технології щільного хвильового мультиплексування сигналів DWDM.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі: Підр. для студ. вищ. навч. закл. за напрямком “Телекомунікації”. - К.: Техніка, 2009. - 392 с.: іл.

2. Прием телевидения и радиовещания со спутников /Д.Ю. Бэм, М.Е. Ильченко, А.П. Живков, Л.Г. Гассанов. - К.: Техніка, 2010. - 176 с.

3. Ящук Л.О. Оптимізація обласних маршрутів перевезення пошти // Зв'язок. - 2001. - № 5. - С. 46-48.

4. Горелкіна С. Б. Планування та аналіз проектів у галузі зв'язку. Навчальний посібник. - Одеса: УДАЗ ім. О.С. Попова, 2010.- 102 с.

5. Трегубова И. А., Клименко В. А., Полудень М. А. Учебное пособие по курсу “Компьютерная графика и проектирование в электросвязи”. - Одесса: УГАС им. А.С. Попова, 2000.- 63 с.

6. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. -К.: Держстандарт України, 1995. - 38 с.

7. Rueppel R.A. Stream Ciphers in Contemporary Cryptology: The Science of Information Integrity, G. Simmons, ed., IEEE Press, 2009.

8. Блех Ю, Гетце У. Инвестиционные расчеты: Пер. с нем. - Калинингр: Янтар. сказ, 1997. - 438 с.

9. Обзор аналитических методов расчета и оптимизаиии мультиресурсных систем обслуживания /А.З. Мешков, С.Н. Константинов; Науч.-произв. корпорации "Киев. ин-т автоматаки". - К., 1996. - 44 с. - Рус.-Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210.10 96. Аннот. в журн. "Автоматизация производственных процессов", - 2006. - № 2.

10. Афанасьев А. Методы управления документооборотом в организации. - 2000 // web: http://www.citforum.ru/ofis/104.shtml.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика цифрової комутаційної системи EWSD. Розробка структурної схеми телефонної мережі та схеми розподілу навантаження на АТС. Розрахунок інтенсивності питомих і міжстанційних навантажень, кількості з’єднувальних ліній та обладнання АТС.

    курсовая работа [129,6 K], добавлен 08.06.2014

  • Особливості аналогових і цифрових систем в телекомунікаційних системах зв’язку (комутації). Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення кількості з’єднувальних ліній і групового тракту між станціями.

    курсовая работа [639,8 K], добавлен 18.08.2014

  • Впровадження цифрових систем комутації методами "накладення" на існуючу аналогову мережу і "цифровими островами". Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній. Інтенсивність міжстанційного навантаження.

    курсовая работа [666,6 K], добавлен 08.12.2013

  • Розрахунок навантаження, що надходить від цифрових та аналогових абонентів. Розподіл навантаження по напрямах міжстанційного зв'язку: пропорційно вихідних навантажень та ємності АТС. Розробка структурної схеми EWSD. Розрахунок об’єму буфера повідомлень.

    курсовая работа [573,0 K], добавлен 25.10.2010

  • Розгорнуті мобільні та стільникові телефонні мережі. Структура оптичного кабелю, його застосування. Скелетна схема варіантів прокладання волоконно-оптичної лінії передачі. Коефіцієнт загасання сигналу. Розрахунок дисперсії. Довжина дільниці регенерації.

    курсовая работа [719,0 K], добавлен 08.10.2014

  • Характеристика системи передачі Flex Gain Megatrans. Розрахунок протяжності всіх трас, параметрів симетричного кабелю, надійності кабельної траси. Вибір волоконно-оптичного кабелю. Визначення відстані між ретрансляторами ВОЛЗ і швидкості передачі даних.

    курсовая работа [770,1 K], добавлен 30.04.2013

  • Розробка схеми зв’язку абонентського доступу. Проект включення цифрової автоматичної телефонної станції в телефонну мережу району. Структура побудови цифрової системи комутації. Розрахунок зовнішнього телефонного навантаження та необхідного обладнання.

    курсовая работа [307,6 K], добавлен 08.11.2014

  • Проект телефонної мережі з п’ятизначною нумерацією (МТМ-5) і трьох РАТС для обслуговування центра міста. Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення числа з’єднувальних ліній і трактів між станціями.

    курсовая работа [728,2 K], добавлен 01.03.2014

  • Вибір топології проектованої первинної мережі та типу оптичного волокна. Розрахунок довжини ділянок регенерації й кількості регенераторів. Синхронізація мережі SDH з чарунковою топологією. Дослідження режимів її роботи в нормальному і в аварійному станах.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 16.07.2015

  • Визначення місць розташування вузлів зв'язку та передбачуваних трас прокладки кабельних ліній. Розрахунок еквівалентних ресурсів транспортної мережі. Обгрунтований вибір способів захисту: ліній зв'язку, секцій передачі, з'єднань трактів, апаратури.

    курсовая работа [506,1 K], добавлен 05.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.