Проектування автоматичної телефонної станції типу EWSD

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасному світі з кожним роком зростає роль інформації та інформаційних технологій. Встановлено, що кількість інформації зростає пропорційно квадрату зростання виробництва. Постійно збільшується попит на високоякісні послуги зв'язку. В теперішній час відбувається бурхливий розвиток засобів зв'язку і поступове зближення їх із засобами обчислювальної техніки. Поряд із традиційними видами зв'язку (телефонний зв'язок, телеграф) в останні десятиріччя одержали широке використання телематичні служби (телефакс, телетекс, відеотекс), а також передача даних між ЕОМ.

Зараз у світі існує велика кількість різноманітних мереж і служб зв'язку, що суворо регламентують структуру кінцевого пристрою користувача, процедури встановлення з'єднання і керування зв'язком, і орієнтовані на виконання однієї конкретної задачі. У цій ситуації неможливо об'єднати в одному кінцевому пристрої користувача обробку різноманітних видів інформації, що було б дуже бажано для сучасних споживачів послуг зв'язку. Для рішення цього питання розроблена концепція цифрової мережі з інтеграцією послуг (ISDN). Ця концепція припускає, що після створення ISDN будуть досягнуті дві мети:

- Інтеграція техніки служб і техніки комутації і передачі.

- Інтеграція служб і забезпечення великих зручностей для користувача.

Інтеграція техніки служб припускає, що єдиними технічними засобами до кінцевого пристрою користувача будуть передаватися різноманітні види інформації. Інтеграція техніки комутації і передачі припускає, що груповий сигнал вводиться в комутаційну станцію ISDN, де відбувається просторовий і часовий поділ каналів. Інтеграція служб припускає створення єдиного стику користувач-мережа, а також уніфікацію процедур встановлення і розриву з'єднань. У зв'язку з цим відпадає необхідність в різноманітних послугах, що інтегруються в ISDN. Користувач за допомогою кінцевого пристрою зможе отримати різноманітні види інформації одночасно або роздільно, у залежності від свого бажання. ISDN буде створюватися на базі цифрової телефонної мережі. Тому створення ISDN потрібно починати з упровадження на телефонних мережах цифрових систем передач і цифрових систем комутації.

В Україні процес використання нових технологій розпочався створенням мережі передавання даних “Укрпак” за технологіями Х-25 і Frame Relay та мереж Internet в “Укртелекомі”. Проводяться досліди з використанням технології АТМ на мережах фірм “Совам Телепорт”, “Інфоком” і Національного банку України.

1. Характеристика цифрової комутаційної системи EWSD

Дані системи

Телефонні станції:

- кількість абонентських ліній до 250 000;

- кількість з'єднувальних ліній до 60 000;

- комутаційна спроможність до 25 200 Ерлангів.

Сільські телефонні станції:

- кількість абонентських ліній до 7 500.

Телефонні станції в контейнерному виконанні:

- кількість абонентських ліній (один 40-футовий контейнер) до 6000

Комутаційні центри для рухомих об'єктів:

- кількість абонентських ліній до 80 000 на комутаційний центр.

Цифровий абонентський блок:

- кількість абонентських ліній до 950.

Комутаторна система:

- кількість цифрових комутаторів до 300 на станцію.

Кількість спроб встановлення з'єднання в ГНН (ВНСА) більше 1 000 квнса (навантаження А) відповідно рекомендаціям МККТТ.

Координаційний процесор:

- ємність запам'ятовуючого пристрою до 64 Мбайт;

- ємність адресації до 4 Гбайт;

- зовнішній запам'ятовуючий пристрій:

- магнітна стрічка до 4 пристроїв, по 80 Мбайт;

- магнітний диск до 2 пристроїв, по 337 Мбайт.

Керуючий пристрій мережею ЗКС до 254 сигнальних каналів.

Робоча напруга 48 В постійного струму чи 60 В постійного струму.

2. Розробка структурної схеми телефонної мережі

Мал. 1.

комутаційний цифровий телефонний навантаження

3. Схема розподілу телефонного навантаження

При складанні схеми розподілу телефонного навантаження слід врахувати те, що станція являється опорно-транзитною, тобто виконує функції кінцевої ( районної ) АТС та транзитної станції ВВП.

Схема розподілу навантажень на ОПТСЕ-53 приведена на Мал. 2.

4. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

4.1 Розрахунок інтенсивності питомих навантажень

Середнє значення питомого навантаження в годину найбільшого навантаження ГНН від однієї абонентської лінії 1 категорії визначається за формулою:

Y_i = C_i t _i , Ерл. (1)

де: C_i - середнє число викликів в ГНН ( приведено в початкових даних)

t _i - середній час заняття лінії для абонентів різних категорій, с.

Середній час заняття лінії визначається окремо для для ТА с батарейним та багаточастотним набором номеру за формулою:

t _{i. бат.} = р( Т + 2) + 13,5 + 1,5n, с. (2)

t _{i. бч.} = р( Т + 2) + 13,5 + 0,8n, с. (3)

де: р - ймовірність розмов, що сталися

Т - середній час розмови, с.

n - нумерація мережі

Тоді , у нашому випадку t _бат. = 0,55 (100 + 2) + 13,5 + 1,5 * 6 = 78,6 с.

t _{. бч.} = 0,55 (100 + 2) + 13,5 + 0,8 * 6 = 74,4 с.

Питомі навантаження для абонентів різних категорій будуть складати

Y _{н/г.бат.} = С_{н/г. бат} t _бат. / 3600 = 3 * 78,6 / 3600 = 0,0655 Ерл.

Y _кв.бат = 1,4 78,6 / 3600 = 0,0305 Ерл.

Y _{т. бат} = 6 78,6 / 3600 = 0,131 Ерл

Y _н/х.бч. = 3 74,4 / 3600 = 0,062 Ерл.

Y _{кв. бч} = 1,4 74,4 / 3600 = 0,0289 Ерл.

4.2 Розрахунок інтенсивності навантаження на вході SN

Величина навантаження, яка надходить від абонентів ОПТСЕ-53 (вихідне абонентське навантаження) визначається як сума загального абонентського навантаження та навантаження на ЗЗЛ за формулою:

Y _аб. = Y ¹_аб. + Y _ззл. , Ерл. (4)

де: Y ¹_аб. = Y _аб.бат. + Y _аб.бч, Ерл._. (5)

Y _ззл = Y _ззл( N_н/г + N_кв.) + Y_мтаN_мта , Ерл (6)

Y _аб.бат. = Y _н/г.бат N_н/г.бат + Y _кв.бат N_кв.бат + Y _т.бат N_т ; Ерл. (7)

Y _аб.бч. = Y _н/г.бч N_н/г.бч + Y _кв.бч N_кв.бч ; Ерл._. (8)

Визначаємо величину навантаження Y ¹_аб.. У відповідності з початковими даними в нову АТС включаються 10% апаратів с багаточастоним набором номеру. Тоді кількість ТА народно-господарського сектору становить:

N_н/х.бат = 0,9 N_н/г = 0,9 6000 = 5400 шт.

N_н/х.бч = 0,1 N_н/г = 0,1 6000 = 600 шт.

Кількість ТА квартирного сектору становить

N_кв.бат = 0,9 N_кв = 0,9 14000 = 12600 шт.

N_кв.мч = 0,1 N_кв = 0,1 14000 = 1400 шт.

Для таксофонів N_т.бат = N_т = 100 шт.

Y _аб.бат = 0,06555400 + 0,0305 12600 + 0,131 100 = 751,1 Ерл.

Y _аб.бч = 0,062 600 + 0,0289 1400 = 77,66 Ерл..

Y ¹_аб = 751,1 + 77,66 = 828,76 Ерл.

Величина навантаження на ЗЗЛ складає:

Y _ззл = 0,003(14000 + 6000) + 0,65 40 = 86 Ерл

Абонентське вихідне навантаження становить:

Y_аб = 828,76 + 86 = 914,76 Ерл.

4.3 Розрахунок інтенсивності навантаження на виході SN

Навантаження на виході комутаційного поля EWSD менше навантаження на вході, тому що, заняття направлень на виході проходить тільки після прийому та аналізу номерної інформації та підключення сигналу «Відповідь станції».

Y_{вих.АТС-33} = 0,9 Y_аб. = 0,9 914,76 = 823,28 Ерл.

4.4 Розрахунок міжстанційних навантажень

Для розрахунку міжстанційних навантажень необхідно знати зовнішнє вихідне навантаження кожної АТС. Величина зовнішніх навантажень всіх станцій, крім проектуємої, приведені в початкових даних.

Визначимо зовнішнє вихідне навантаження для АТС-33.

Y _{зовн.АТС-33} = Y_{вих.АТС-33} - Y _{АТС-33 -ВСС} - Y_{вн.АТС-33} ; Ерл. ( 9 )

Y _{вхАТС і} = Y _сер,аб, * N _АТС , Ерл.

Y _{вхАТС -51} = 0,15 * 9000 = 1350 Ерл.

Y _{вхАТС -52} = 0,15 * 6000 = 900

Y _{вхАТС -43} = 0,15 * 10000 = 150 Ерл.

Y _{вхАТС -44} = 0,15 * 12000 = 1800 Ерл.

Y _{вхАТС -45} = 0,15 * 15000 = 2250 Ерл

Для ОПТСЕ-53 Y _{вхАТС -53} = 751,1.

Y _{вхАТС -51} = 0,95 * 1350 = 1282,5 Ерл.

Y _{вхАТС -52} = 0,9 * 900 = 810 Ерл.

Y _{вхАТС -43} = 0,9 * 1500 = 1350 Ерл.

Y _{вхАТС -44} = 0,9 * 1800 = 1620 Ерл.

Y _{вхАТС -45} = 0,9 * 2250 = 2025 Ерл.

Навантаження по з'єднувальним лініям до вузла спецслужб визначається за формулою:

Y _{АТС - ВСС} = Y _{вих.АТС} К_ВСС , Ерл. (10)

де: К_ВСС - доля навантаження, що направляється до вузла спецслужб.

Для проектуємої станції

Y_{АТС-53 - ВСС} = 751,1 х 0,02 = 15,02 Ерл.

Y_{АТС-51 - ВСС} = 1282.5 * 0.02 = 26.25 Ерл.

Y_{АТС-52 - ВСС} = 810 * 002 = 16.2 Ерл.

Y_{АТС-43 - ВСС} = 1350 * 0.02 = 27 Ерл.

Y_{АТС-44 - ВСС} = 1620 * 0.02 = 32.4 Ерл.

Y_{АТС-45 - ВСС} = 2025 * 0.02 = 40.5 Ерл.

Внутрішнє навантаження для кожної РАТС мережі приймається 30 - 40 % від вихідного навантаження:

Y_{вн. АТСі} = Р _{вн,АТС і} Y_{вих. АТСi} , Ерл. (11)

Р _{вн,АТС і} = 1,51 * Y_{вих. АТСi} / Y_{вих. АТС}

P_{вн. АТС-53} = 1,51 * 751,1/(1282,5 + 810 + 1350 + 1620 + 2025 ) = 0,16

P_{вн. АТС-51} = 1,51 * 1282,5 / 7087,5 = 0,273

P_{вн. АТС-52} = 1,51 * 810 / 7087,5 = 0,173

P_{вн. АТС-43} = 1,51 * 1350 / 7087,5 = 0,288

P_{вн. АТС-44} = 1,51 * 1620 / 7087,5 = 0,345

P_{вн. АТС-45} = 1,51 * 2025 / 7087,5 = 0,431

Y_{вн. АТС-53} = 0,16 * 751,1 = 120,18 Ерл.

Y_{вн. АТС-51} = 0,273 * 1282,5 = 350,12 Ерл.

Y_{вн. АТС-52} = 0,173 * 810 = 140,3 Ерл.

Y_{вн. АТС-43} = 0,288 * 1350 = 388,8 Ерл.

Y_{вн. АТС-44} = 0,345 * 1620 = 558,9 Ерл.

Y_{вн. АТС-45} =0,431 * 2025 = 872,78 Ерл.

Підставляючи значення Y_{вих.АТС} , Y _{АТСi -ВСС} , Y_вн.АТС у формулу 9 , отримаємо:

Y _{зовн.АТС53} = 751,1 - 15,02 - 120,18 = 615,9 Ерл.

Y _{зовн.АТС51} = 1282,5 - 26,65 - 350,12 = 905,73 Ерл

Y _{зовн.АТС52} = 810 - 16,2 - 140,13 = 653,67 Ерл

Y _{зовн.АТС43} = 1350 - 27 - 388,8 = 934,2 Ерл

Y _{зовн.АТС44} = 1620 - 32,4 - 558,9 = 1028,7 Ерл

Y _{зовн.АТС45} = 2025 - 40,5 - 872,78 = 1111,72 Ерл

Таблиця 1

Навантаження, Ерл	АТС - 51	АТС - 52	АТС - 53	АТС - 43	АТС - 44	АТС - 45
Y вх.АТСі	1350	900	828,76	1500	1800	2250
Y вих.АТСі	1282,5	810	751,1	1350	1620	2025
Y АТСі-ВСС	26,25	16,2	15,02	27	32,4	40,5
Р вн.АТСі	0,273	0,173	0,16	0,288	0,345	0,431
Y вн.АТСі	350,12	140,13	120,18	388,8	558,9	872,78
Y зовн.АТСі	905,73	653,67	615,9	934,2	1028,7	1111,72

Зовнішнє навантаження Y_{зовн.АТСi} розподіляється між РАТС пропорційно долі зовнішніх навантажень цих станцій в загальному зовнішньому навантаженні інших станцій, крім «своєї», а саме, навантаження від РАТС_i до РАТС_j визначається як :

Y _i,j = Y_зовн.i ; Ерл. (12)

де: Y_зовн.к - сума зовнішніх навантажень кожної РАТС, Ерл.

Для нашого випадку

Y_зовн.к =905,73+653,67+615,9 + 934,2 + 1028,7 + 1111,72 = 5249,92 Ерл.

Виконаємо розрахунки для проектуємої АТС -53

Y_{АТС53-АТС51} = 615,9 х 905,73 / (5249,92 - 615,9) = 120,38 Ерл.

Y_{АТС53-АТС52} = 615,9 х 653,67 / (5249,92 - 615,9) = 86,88 Ерл

Y_{АТС53-АТС43} = 615,9 х 934,2 / (5249,92 - 615,9) = 124,16 Ерл

Y_{АТС53-АТС45} = 615,9 х 1028,7 / (5249,92 - 615,9) = 136,72 Ерл

Y_{АТС53-АТС45} = 615,9 х 1111,72 / (5249,92 - 615,9) = 147,76 Ерл

Аналогічно проводимо розрахунки і для інших РАТС

Таблиця 2

Для РАТС-51 YАТС51-АТС52 = 136,29 Ерл. YАТС51-АТС53 = 128,41 Ерл YАТС51-АТС43 = 194,77 Ерл YАТС51-АТС44 = 214,48 Ерл YАТС51-АТС45 = 231,79 Ерл	Для РАТС-52 YАТС52-АТС51 = 128,81 Ерл. YАТС52-АТС53 = 87,59 Ерл YАТС52-АТС43 = 132,86 Ерл YАТС52-АТС44 = 146,3 Ерл YАТС52-АТС45 = 158,11 Ерл
Для РАТС-43 YАТС43-АТС51 = 196,06 Ерл. YАТС43-АТС52 = 141,5 Ерл. YАТС43-АТС53 = 133,32 Ерл YАТС43-АТС44 = 222,68 Ерл YАТС43-АТС45 = 240,65 Ерл	Для РАТС-44 YАТС44-АТС51 = 220,72 Ерл. YАТС44-АТС52 = 159,3 Ерл. YАТС44-АТС53 = 150,09 Ерл YАТС44-АТС43 = 227,66 Ерл YАТС44-АТС45 = 270,92 Ерл

Для РАТС-45 Y_{АТС45-АТС51} = 243,32 Ерл.

Y_{АТС45-АТС52} = 175,61 Ерл

Y_{АТС45-АТС53} = 165,46 Ерл

Y_{АТС45-АТС43} = 250,97 Ерл

Y_{АТС45-АТС44} = 276,36 Ерл

В подальшому, для розрахунку кількості з'єднувальних ліній, необхідно визначити розрахункове навантаження. Результати розрахунків заносимо до Таблиці 1, в чисельнику вказуючи значення фактичного навантаження , в знаменнику значення розрахункового навантаження.

Розрахункове навантаження визначається за формулою

Y_р = 1,06 Y + 0,27 ; Ерл. (13)

Підставляючи значення міжстанційних навантажень , отримаємо

Для РАТС-53 Y_{р.АТС53-АТС51} = 1,06 х 120,38 + 0,27 = 130,56 Ерл.

Y_{р.АТС53-АТС52} = 1,06 х 86,88 + 0,27 = 94,6 Ерл

Y_{р.АТС53-АТС43} = 1,06 х 124,16 +0,27 = 134,6 Ерл.

Y_{р.АТС53-АТС44} = 1,06 х 136,72 + 0,27 = 148,08 Ерл.

Y_{р.АТС53-АТС45} = 1,06 х 147,76 + 0,27 = 159,91 Ерл.

Аналогічно визначаємо розрахункові навантаження для інших РАТС мережі

Таблиця 3

Для РАТС-51 Yр.АТС51-АТС52 = 147,62 Ерл. Yр.АТС51-АТС53 = 139,17 Ерл. Yр.АТС51-АТС43 = 210,23 Ерл. Yр.АТС51-АТС44 = 231,3 Ерл. Yр.АТС51-АТС45 = 249,81 Ерл	Для РАТС-52 Yр.АТС52-АТС51 = 139,6 Ерл. Yр.АТС52-АТС53 = 95,38 Ерл. Yр.АТС52-АТС43 = 143,94 Ерл. Yр.АТС52-АТС44 = 158,35 Ерл. Yр.АТС52-АТС45 = 171 Ерл.
Для РАТС-43 Yр.АТС43-АТС51 = 211,6 Ерл. Yр.АТС43-АТС52 = 153,2 Ерл. Yр.АТС43-АТС53 = 144,44 Ерл. Yр.АТС43-АТС44 = 210,07 Ерл. Yр.АТС43-АТС45 = 259,28 Ерл.	Для РАТС-44 Yр.АТС44-АТС51 = 237,97 Ерл. Yр.АТС44-АТС52 = 172,27 Ерл. Yр.АТС44-АТС53 = 162,41 Ерл. Yр.АТС44-АТС43 = 245,39 Ерл. Yр.АТС44-АТС45 = 291,62 Ерл.

Для РАТС-45 Y_{р .АТС45-АТС51} = 262,13 Ерл.

Y_{р.АТС45-АТС52} = 189,73 Ерл.

Y_{р.АТС45-АТС53} = 178,86 Ерл.

Y_{р.АТС45-АТС43} = 270,31 Ерл.

Y_{р.АТС45-АТС44} = 297,43 Ерл.

Таблиця 4

До АТС від АТС	АТС-51	АТС-52	АТС-53	АТС-43	АТС-44	АТС-45
АТС-51	-- -	136,29 -------- 147,62	128,41 -------- 139,17	194,77 -------- 210,23	214,48 -------- 231,3	231,79 -------- 249,81
АТС-52	128,81 -------- 139,6	---	87,59 -------- 95,38	132,86 -------- 143,94	146,3 -------- 158,35	158,11 -------- 171
АТС-53	120,38 -------- 130,56	86,88 -------- 94,6	---	124,16 -------- 134,6	136,72 -------- 148,08	147,76 -------- 159,91
АТС-43	196,06 -------- 211,6	141,5 -------- 153,2	133,32 -------- 144,44	---	222,68 -------- 240,07	240,65 -------- 259,28
АТС-44	220,72 -------- 237,97	159,3 -------- 172,27	150,09 -------- 162,41	227,67 -------- 245,39	---	270,92 -------- 291,62
АТС-45	243,32 -------- 262,13	175,61 -------- 189,73	165,46 -------- 178,86	250,97 -------- 270,31	276,36 -------- 297,43	---

В даній таблиці вписані навантаження на МТМ при з'єднанні РАТС за принципом «кажна з кожною». Однак , при будівництві АТС-33 проводиться реконструкція мережі , в результаті якої організовуються два вузлові райони. Виходячи з цього необхідно розрахувати величини міжстанційних навантажень по вхідним та вихідним ЗЛ для проектуємої ОПТСЕ-53.

Вхідне навантаження на ОПТСЕ-53, як на ВВП-5, складається з навантажень АТС ВР-2 ( АТС-43, АТС-44, АТС-45 ), які закінчуються на АТС-53, і навантажень АТС ВР-2, що проходять транзитом через ОПТСЕ-53 до АТС ВР-3.

Y_{вх.АТСi УР-2 - ОПТСЕ-53} = Y_{АТСi ВР-2. -АТС-53} + Y_{тр. .АТСi ВР-2 - АТСj ВР-3} ; Ерл (14)

Для нашого проекту дане навантаження надходить від АТС-44, АТС-45, АТС-52 і визначається як:

Y_{АТС44 - ОПТСЕ-51} = Y_{АТС44 -АТС-53} + Y_{тр.АТС44 - АТС-43} +Y_{тр.АТС44 - АТС51} ; Ерл

Y_{АТС45 - ОПТСЕ-53} = Y_{АТС45 -АТС-53} + Y_{тр.АТС45 - АТС-43} +Y_{тр.АТС44 - АТС51} ; Ерл

Y_{АТС52 - ОПТСЕ-53} = Y_{АТС52 -АТС-53} + Y_{тр.АТС52 - АТС-43} +Y_{тр.АТС52 - АТС51} ; Ерл

Підставляючи значення навантажень, отримуємо

Y_{АТС44 - ОПТСЕ-53} = 150,09 + 227,67 + 220,72 = 598,48 Ерл.

Y_{АТС45 - ОПТСЕ-53} = 165,46 + 250,97 + 243,32 = 659,75 Ерл

Y_{АТС52 - ОПТСЕ-53} = 87,59 + 132,86 + 128,81 = 349,26 Ерл.

Вхідні навантаження на ОПТСЕ-53 від АТС ВР-5 відповідають значенням навантажень в Табл.3. Загальне вхідне навантаження , що приходить на ОПТСЕ-53 від АТС свого вузлового району визначається як сума навантажень АТС-j до АТС-53.

Y_{вх. УР-3 - ОПТСЕ-53} = Y_{АТС51 - АТС53} + Y _{АТС43 - АТС53 ,} Ерл. (15)

Y_{вх. УР-3 - ОПТСЕ-53} = 128,41 + 133,32 = 261,73 Ерл.

Розрахункові значення вхідних навантажень на ОПТСЕ-53, складуть

Y_{р.АТС43-ОПТСЕ-53} = 1,06 х 598,48 + 0,27 = 641 Ерл.

Y_{р.АТС44- ОПТСЕ-53} = 1,06 х 659,7 + 0,27 = 706,21 Ерл.

Y_{р.АТС45 -ОПТСЕ-53} = 1,06 х 349,26 + 0,27 = 375,27 Ерл.

Y_{р.АТС51- ОПТСЕ-53} = 1,06 х 87,59 + 0,27 = 95,38 Ерл.

Y_{р.АТС52- ОПТСЕ-53} = 1,06 х 132,86 +0,27 = 143,94 Ерл.

Навантаження по вихідним ЗЛ від ОПТСЕ-53 до РАТС ВР-3 складаються з навантажень від АТС-53 до станцій свого вузлового району та транзитних навантажень, від АТС_i ВР-2 до АТС_j ВР-3.

Y ОПТСЕ-53 - АТСj ВР-2 = Y АТС-53 -АТСj ВР-3 + Y тр.АТСi ВР-2 -АТСj ВР-3; Ерл. (16)

Для нашого проекту:

Y_{ОПТСЕ-53--АТС51} = Y _{АТС-53 - АТС51} + Y _{тр.АТС44 -АТС51} + Y_{тр.АТС45--АТС-51} + Y _{тр.АТС52--АТС51} = 120,38 +220,72 + 243,32 + 128,81 Ерл.

Y_{ОПТСЕ-53--АТС43} = Y _{АТС-53 - АТС43} + Y _{тр.АТС44 -АТС43} + Y_{тр.АТС45--АТС-43} + Y _{тр.АТС55--АТС43} = = 124,16 + 227,67 + 250,93 + 132,86 = 735,62 Ерл.

Навантаження від ОПТСЕ-53 до РАТС ВР-2, складається з вихідних навантажень АТС-53 до РАТС ВР-2 та транзитних навантажень від АТС-j ВР-3 до АТС-i ВР-2

Y_{ОПТСЕ-53--АТСi ВР-2} = Y _{АТС-53 - АТСi ВР-3} + Y _{тр.АТСj ВР-3-- АТСi ВР-2}; Ерл. (17)

Для нашого проекту другий доданок рівний нулю, тому що на базі РАТС-45 організовано ВВП-4, тобто прямі зв'язки АТС-53 з РАТС ВР-2 відсутні. Тому вихідне навантаження на АТС ВР-2 від АТС ВР-3 безпесередньо проходить через ВВП-4.

Y_{ОПТСЕ-33 - АТСi ВР-2} = Y_{АТС33 -ВВП-4} = Y_{АТС53-АТС44} + Y_{АТС53-АТС45} + Y_{АТС53-АТС52} = 136,72 + 147,76 + 86,88 = 371,36 Ерл.

Розрахункові значення вихідних навантажень будуть складати:

Y_{р.ОПТСЕ-53- АТС43} = 1,06 х 735,62 + 0,27 = 787,08 Ерл.

Y_{р.ОПТСЕ53- АТС51} = 1,06 х 713,23 + 0,27 = 763,23 Ерл.

Y_{р.ОПТСЕ53 - УВС-4} = 1,06 х 371,36 + 0,27 = 398,84 Ерл.

Навантаження по ЗЛМ від АМТС до АТС-53 визначається за формулою:

Y _{АМТС - АТС53} = Y _злм. ( N_н/г + N _кв.) (18)

де: Y _злм. - питоме навантаження по ЗЛМ. Приймаємо Y _злм. - 0,0075 Ерл

Тоді Y _{АМТС - АТС53} = 0,0075 х ( 6000 + 14000) = 150 Ерл.

Величину навантаження, яке надходить до абонентів АТС-53 визначається як:

Y _{вх.аб.АТС53} = Y_{зовн.АТС53} + Y _{АТСi,j - АТС53} + Y_{АМТС - АТС53} ; Ерл. (19)

Y _вх.аб. = 615,9 +(128,41+87,59+133,32+150,09+165,46)+150=1430,77 Ерл.

5. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

Кількість з'єднувальних ліній на міжстанційних ділянках визначається виходячи із системи станції і розрахункового навантаження. Як правило, при визначенні кількості ЗЛ від АТС декадно-крокової та координатної системи використовується метод ефективної доступності. На ділянках від електронно-цифрових АТС кількість ліній визначається за таблицями Пальма. При використанні для міжстанційних зв'язків систем передачі ІКМ-30 кількість ліній округлюється до 30.

У деяких випадках використовується спрощений метод розрахунків кількості з'єднувальних ліній ( за графіком - Мал. 3).

Мал. 3

Визначаємо кількість вхідних і вихідних ЗЛ для нашого варіанту.

Направлення АТС-54 (РАТС-51) - EWSD ( РАТС-53, ОПТСЕ-53)

Yр = 95,38 Ерл. V 100 , приймаємо V=120 ліній

Направлення АТСКУ( РАТС-52) - EWSD ( РАТС-53, OПТСЕ-53)

Yр = 143,94 Ерл. V 165 = 180 ліній

Направлення Alkatel 1000Е - 10 ( РАТС-43) - EWSD ( OПТСЕ-53)

Yр = 641 Ерл. V 695 = 720 ліній

Направлення EWSD ( РАТС-44) - EWSD ( OПТСЕ-53)

Yр = 706,21 Ерл. V 765 = 780 ліній

Направлення МТ-20/25 (РАТС-45, ОПТСЕ-45) - EWSD ( OПТСЕ-53)

Yр = 375,27 Ерл. V 407 = 420 ліній

Направлення EWSD ( РАТС-53) - EWSD (АМТС)

Yр = 1,06 х 86 + 0,27 = 93,66 Ерл. V 110 = 120 ліній

Направлення EWSD ( РАТС-53, OПТСЕ-53)- АТС-54 ( РАТС-51)

Yр = 763,23 Ерл. V 827 = 840 ліній

Направлення EWSD ( РАТС-53, OПТСЕ-53)- Alkatel 1000Е - 10 (РАТС-52)

Yр = 787,08 Ерл. V 853 = 870 ліній

Направлення EWSD ( АТС-53)- МТ-20/25 ( ОПТСЕ-45)

Yр = 398,84 Ерл. V 432 = 450 ліній

Направлення EWSD ( РАТС-53) - ВСС

Yр = 1,06 х 15,02 + 0,27 = 16,72 Ерл. V 8 = 30 ліній

Направлення EWSD ( АМТС) - EWSD (РАТС-33)

Yр = 150 Ерл. V 165 = 180 ліній

6. Розрахунок кількості обладнання

6.1 Розрахунок стативов DLU ( для підключення АЛ)

Розрахунок кількості стативів DLU для опорної станції і для кожного віддаленого концентратора проводиться окремо з урахуванням таких особливостей:

В один статив DLU у максимальному варіанті можна вмістити до 118 модулів SLMA. В EWSD використовуються наступні типи модулів SLMA:

SLMA COS - для підключення абонентів народно-господарського та квартирного секторів ( 1 модуль - обслуговує 8 АЛ)

SLMA CM - для вмикання таксофонів або міжміських телефонів-автоматів із тарифікаційними імпульсами 16 кГц ( 1 модуль - 6 ліній )

SLMA DB - для підключення абонентів ISDN ( 1 модуль - 8 цифрових АЛ )

Таким чином в максимальному варіанті один статив DLU включає 944 аналогових абонентських комплектів (SLCA) ;

В стативах DLU використовуються наступні типи модульних касет : основна касета F:DLU(А) - 184 АЛ ; F:DLU(В) - 256 АЛ; F:DLU(С) - 128 АЛ.

Максимальна кількість модулів SLMA зменшується на один для кожного з функціональних блоків EMSР і ALEX. Статив DLU, як правило оснащений одним (двома) модулями EMSP, а у випадку віддаленого DLU, також одним функціональним блоком ALEX. Якщо на одному місці знаходиться декілька віддалених стативів DLU, то тільки один із них оснащений блоком ALEX. Усі DLU оснащені блоком випробовувань (TU) для проведення іспитів і вимірів в SLCA та абонентських лініях ;

При питомому абонентському навантаженні до 0,1 Ерл у стативі DLU встановлюється касета модулів F:DLU(A) максимально на 22 модуля SLMA кожна і три касети модуля F:DLU(B) максимально на 32 модуля SLMA кожна.

При навантаженні від 0,1 до 0,14 Ерл у стативі DLU встановлюється дві касети F:DLU(A) , одна касета F:DLU(B) і одна F:DLU(С). У цьому випадку максимальна ємність DLU складає 752 абонентські лінії .

При навантаженні від 0,14 до 0,2 Ерл використовується статив на 2 DLU по 440 АЛ кожний. При цьому в статив встановлюється по дві касети F:DLU(A) і F:DLU(B)

При навантаженні вище 0,2 Ерл статив комплектується 2 DLU перший з яких містить касети F:DLU(А) F:DLU(В), другий - F:DLU(А) F:DLU (С). Максимальна ємність при цьому складає 408 і 288 АЛ.

Міжміські телефони- автомати включаються тільки в місцевий концентратор К-0.

Кожний блок DLU підключається до двох блоків LTG максимально через чотири первинні цифрові системи передачі (PDC-30).

Проводимо розрахунок модулів, касет та стативів для кожного концентратора EWSD.

6.1.1 Для місцевого концентратора К-0

Визначимо кількість таксофонів, абонентів н/г та квартирного секторів:

N_н/г = N_заг. - N_{н/г. К1} - N_н/г.К2 - N_н/г.К2 = 6000 - 300 - 200 - 300 = 5200 ;

N_кварт. = 14000 - 500 - 1200 - 700 = 11600 ;

N_ТА = 100 - 6 - 12 - 10 = 72 ;

Визначаємо кількість модулів SLMACOS, SLMACM, SLMADB.

N_SLMACOS = = = 2100 модулів

N_SLMACМ = = = 18,6 = 19 модулів

Плати SLMADB відсутні оскільки включення абонентів ISDN не передбачається.

Вибираємо тип стативу. Оскільки питоме абонентське навантаження становить 0,003 Ерл < 0,1 Ерл , то будемо використовувати стативи, які містять дві модульні касети F:DLU(A) (22 модуль SLMA + 1 модуль EMSP) і дві касети модуля F:DLU(B) - 32 модуля SLMA кожна. Таким чином, максимальна кількість модулів SLMA в такому стативі становить 110 шт., визначаємо кількість стативів.

N_{DLU К-0} = = = 19,3 = 20 стативів

З розрахунку видно, що 19 стативів мають повну комплектацію, один статив неповний. Визначимо кількість модулів SLMA 20 стативу та кількість модульних касет місцевого концентратора.

N_{SLMA 20 ст.} = ( N_SLMACOS + N_SLMACМ + N_SLMADB ) - N _ст. х N _{SLMA 1 ст.}

N_{SLMA 20 ст}. = 2100 + 19 - 19 x 110 = 2119 - 2090 = 29 модуль

Враховуючи, що на концентраторі встановлюється модуль аварійної роботи DLU EMSP, модулі 20 стативу розподіляються таким чином: в касетах F:DLU(A) - 21 модуль SLMA і один модуль ЕMSP, в першій і другій касеті F:DLU(В) - 32 модулі SLMA .

Визначаємо кількість модульних касет концентратору К-0.

N_F:DLU(A) = 40 касет. N_F:DLU(В) = 19 х 2 = 38 касети

Аналогічно визначаємо і кількість обладнання віддалених концентраторів.

6.1.2 Для віддаленого концентратора К-1

Визначаємо кількість модулів SLMACOS, SLMACM, SLMADB.

N_SLMACOS = = = 100 модулів

N_SLMACМ = = = 1 модуль

Плати SLMADB відсутні оскільки включення абонентів ISDN не передбачається. Враховуючи, що на віддалених концентраторах максимальна кількість модулів SLMA в одному стативі cтановить 110 ( по одному модулю EMSP і ALEX ) визначаємо кількість стативів К-1.

N_{DLU К-1} = = = 0,92 = 1 статив

З розрахунку видно, що статив неповний. Визначимо кількість модульних касет концентратора К-1.

Таким чином 100 модулів даного стативу розподіляються так: в касетах F:DLU(A) - 21 модулів SLMA , один модуль ЕMSP і один модуль ALEX, в касетах F:DLU(В) - 64 модулі SLMA. Визначаємо кількість модульних касет концентратору К-0.

N_F:DLU(A) = 2 касета. N_F:DLU(В) = 2 касети

6.1.3 Для віддаленого концентратора К-2

Визначаємо кількість модулів SLMACOS, SLMACM, SLMADB.

N_SLMACOS = = = 175 модулів

N_SLMACМ = = = 2 модулі

Плати SLMADB відсутні оскільки включення абонентів ISDN не передбачається.

N_{DLU К-1} = = = 1,6 = 2 стативи

З розрахунку видно, що один статив укомплектований повністю і один неповний. Його ємність становить 185 - 116 = 69 модулів SLMA. Визначимо кількість модульних касет концентратора К-1.

Враховуючи, що на концентраторі К-2 також встановлюється модуль аварійної роботи DLU EMSP та модуль ALEX, 69 модулів другого стативу розподіляються таким чином: в касетах F:DLU(A) - 20 модулів SLMA , один модуль ЕMSP і один модуль ALEX, в першій касеті F:DLU(В) - 32 модулі SLMA , в другій касеті F:DLU(В) - 17 модулів SLMA. Визначаємо кількість модульних касет концентратору К-0.

N_F:DLU(A) = 4 касети. N_F:DLU(В) = 2 + 1 = 3 касети

6.1.4 Для віддаленого концентратора К-3

Визначаємо кількість модулів SLMACOS, SLMACM, SLMADB.

N_SLMACOS = = = 125 модулів

N_SLMACМ = = = 2 модулі

Плати SLMADB відсутні оскільки включення абонентів ISDN не передбачається.

N_{DLU К-1} = = = 1,2 = 2 стативи

Таким чином 66 модулів даного стативу розподіляються так: в першій касеті F:DLU(A) -21 модулі SLMA , один модуль ЕMSP і один модуль ALEX, в другій касеті F:DLU(A) - 22 модуля SLMA і один модуль EMSP; в касеті F:DLU(В) - 23 модуля SLMA. Визначаємо кількість модульних касет концентратору К-3.

N_F:DLU(A) = 3 касети. N_F:DLU(В) = 2 касети

6.2 Розрахунок обладнання LTG

Лінійний цифровий блок (LTG) використовується для підключення цифрових з'єднувальних ліній ІКМ із декадною і багаточастотною сигналізацією або ЗКС №7. Для різноманітних конфігурацій використовуються різні типи LTG. На EWSD застосуються три типи модульних касет LTG :

- LTGF (В - функція) використовується для підключення DLU ;

- LTGF (С - функція) - для підключення з'єднувальних ліній.

- LTGD - для підключення тільки цифрових ЗЛ .

Як правило, на міських АТС типу EWSD застосовуються модульні касети LTGF. Один модуль LTGF містить чотири модулі DIU 30, у кожний із який включається один тракт IКМ. Зробимо розрахунок необхідної кількості блоків LTGF (B) і LTGF (C).

Один LTGF (В) має чотири входи для підключення трактів ІКМ від DLU. В перші два порти включаються тракти від одного DLU, а в другі - тракти від іншого DLU, за рахунок чого досягається забезпечення надійності на випадок аварійних ситуацій. Таким чином кількість LTG буде дорівнювати кількості DLU від усіх концентраторів.

N_{LTGF (B)} = N _DLU = 20 + 1 + 2 + 2 = 25 модулів

Отже, необхідно 21 LTGF(B).

Для прийому набору номеру багаточастотним способом використовуються кодові приймачі DТМF, що встановлюються в LTGF (B). В одному LTGF (В) може бути встановлено до двох плат кодових приймачів (СRP) по 8 приймачів на кожній платі.

Оскільки по завданню ми маємо 10% абонентів з багаточастотним набором номеру і існує тенденція до повного переходу на БЧ набір, то бажано встановлювати по дві плати CRP в кожний LTGF (B). Таким чином необхідно:

N CRP = N LTG х 2 = 25 х 2 = 50 плат

Для розрахунку кількості LTG для підключення з'єднувальних ліній від РАТС і ОПТСЕ необхідно враховувати що один LTGF(С) має чотири входи для підключення трактів ІКМ від зустрічних АТС. Крім того, один модуль потрібен для підключення автоінформатора тестового обладнання. Кількість LTGF(С) визначається як:

N _LTGF(C) = N _тр.ІКМ / 4 + 1 = 157 / 4 + 1 = 41 модуль

Для монтажу 11 модулів LTGF(C) і 21 модуля LTGF(B) необхідно:

N _{LTG. ст}. = (N _LTGF(C) + N _LTGF(B)) / 5,

де: 5 - кількість блоків LTGF , що встановлюються в один статив.

N _LTG.cт. = (41 + 25) / 5 = 13,2 = 14 стативів

6.3 Розрахунок обладнання комутаційного поля SN

В залежності від кількості підключених LTG є широкий діапазон конфігурацій комутаційного поля . Так для 15 LTG застосовується поле типу DE-3 на 16 входів по 128 каналів, для 63 LTG - поле DE-4 на 64 входи по 128 каналів, для 126 LTG- поле DE-51 на 128 входів по 128 каналів, для 252 LTG -поле DE-52 на 256 входів по 128 каналів, для 504 - поле DE-54 на 512 входів по 128 каналів.

Поля DE.3 і DE.4 розміщаються в одному стативі. Поле DE.5.1 розміщається на трьох стативах: два статива займає часова ступінь (TSG) ; один статив - просторова ступінь (SSG). Поле DE.5.2 розміщується на шести стативах: чотири статива займає часова ступінь (TSG) ; два статива - просторова ступінь (SSG). Поле DE.5.4 займає дванадцять стативів: вісім стативів часова ступінь, чотири статива - просторова .

Таким чином, оскільки наша станція має 34 модулі LTG, ми використовуємо поле DE 4 ємністю 64 входи по 128 каналів, яке розміщується в одному стативі

6.4 Розрахунок обладнання координаційного процесора СР

Є дві категорії координаційних процесорів СР112 і СР103/СР113, що охоплюють увесь діапазон застосувань EWSD. СР112 має продуктивність опрацювання викликів 60000 ВНСА і використовується в телефонних станціях середньої і малої ємності, а також у сільських станціях.

СР103 має продуктивність до 256000 викликів у ГНН і може використовуватися на станціях середньої ємності. Його максимальна продуктивність досягає 1250000 викликів у ГНН. Процесор працює з резервуванням. Базовий процесор СР113 може обслуговувати навантаження до 1238000 викликів у ГНН.

Виконаємо розрахунок потужності координаційного процесора для нашої АТС. Розрахуємо кількість викликів, що обслуговуються СР в годину найбільшого навантаження ГНН

С_СР = С _аб + С_ам ; (20)

де: С_аб - кількість викликів в ГНН при місцевому зв'язку ;

С_ам - кількість викликів в ГНН при міжміському зв'язку .

С _аб = 2 ( N _н/г х С _н/г + N _кв х С _кв + N _т х С _т ) = 2 ( 2600 х 2,7 +

+ 16100 х 0,8 + 100 х 12 ) = 2 ( 7020 + 12880 + 120) = 40040 викл/год.;

С _ам= 3600 х Y _ЗЗЛ х ( N _н/г / Т _с.р. + N _н/г / Т _с.р ) + 3600 х Y _Такс х N _такс/Т_с.р. ;

С _ам= 3600 * 0,004 * 2600 / 80 + 3600 * 0,004 * 16100 / 80 +

+ 3600 * 0,0279 * 100 / 80 = 3366 + 126 = 3492 викл./ год.;

С _ср1 =40040 + 3492 = 43532 викликів в ГНН

За результатами розрахунків вибираємо координаційний процесор CP 112 з максимальною продуктивністю 60000 викликів в годину найбільшого навантаження.

6.5 Відомість основного обладнання

Кількість стативов для розміщення зазначеного обладнання, а також кількість основиних модульних касет і плат, що розраховані у попередньому розділі зведені до таблиці 5.

Таблиця 5

№ п.п.	Найменування обладнання	Одиниці виміру	Кількість
1.	Цифровий абонентский блок DLU
1.1.	Статив DLU	cтатив	25
1.2.	Касета F:DLU(A)	шт.	49
1.3.	Касета F:DLU(B)	шт.	45
1.4.	Модуль SLMA COS	шт.	2500
1.5.	Модуль SLMA CM	шт.	24
1.6.	Модуль аварійної роботи DLU EMSP	шт.	8
1.7.	Модуль для передачі аварійних сигналів ALEX	шт.	3
2.	Линейно-транковая група LTG
2.1.	Статив LTGF	статив	14
2.2.	Касета LTGF (B)	шт.	25
2.3.	Касета LTGF (C)	шт.	41
2.4.	Кодовий приймач DTMF CRP	шт.	50
3.	Комутаційне поле SN
3.1.	Статив SN	статив	1
3.2.	Касета SN	шт.	1
3.3.	Касета SN ( дубль)	шт.	1
4.	Координаційний процесор СР 113
4.1.	Статив СР 112	статив	1
4.2.	Статив НМЛ і НМД DEV	статив	1
4.3.	Накопичувач на магнітній стрічці НМЛ	шт.	1
4.4.	Накопичувач на магнітному диску НМД	шт.	2

Всі інші модулі, які не занесені до таблиці, комплектуються в залежності від кількості основного обладнання.

Висновок

В даному курсовому проекті я на базі існуючої мережі з 5-значною нумерацією провів її реорганізацію (перехід на 6-значну нумерацію) з впровадженням нової АТС типу EWSD.

Під час проектування станції, я ознайомився з її основними технічними характеристиками, апаратним забезпеченням, архітектурою та надаваними нею послугами.

Література

В.С. Шматко. Цифрова комутаційна система EWSD. Навчальний посібник, ККЗ, 1999 р.

EWSD. Цифрова електрона комутаційна система, А 30808-Х2589-Х100-6-5618, Siemens Aktiengesellschaft., Опис системи.

EWSD. Цифрові абонентські блоки DLU ,А 30181-Х1158-Х001-01-7635

3. EWSD. Лінійні групи LTGF, LTGD , А 30808-Х2720-Х400-2-5618

4. EWSD. Комутаційне поле SN ., А 30808-Х2751-Х-4-5618

5. EWSD. Координаційний процесор СР 113. А 30808-Х2765-Х-1-5618

6. Методичний посібник по розрахунку обладання EWSD, ККЗ, 2000.

Размещено на Allbest.ru