Розробка схеми мережі

Впровадження цифрових систем комутації методами "накладення" на існуючу аналогову мережу і "цифровими островами". Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній. Інтенсивність міжстанційного навантаження.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2013
Размер файла 666,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розробка структурної схеми МТМ

Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням цифрових систем комутації ЦСК методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні.

Відстані між РАТС визначаються методом трикутника в масштабі 1 см=1 км.

Рис. 1. Визначення відстаней між РАТС методом трикутника

Табл. 1. Відстані між РАТС

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

ОПС

-

12

12,5

7

12

РАТС-2

12

-

3

7

-

РАТС-3

12,5

3

-

9

3

РАТС-4

7

7

9

-

7

ПС

12

-

3

7

-

Тип з'єднувальних ліній визначається економічними розуміннями і технічними можливостями. Лінії між РАТС-2 і РАТС-3, та РАТС-2 і РАТС-4 фізичні двопровідні лінії однобічної дії. Оскільки відстань між РАТС-3 і РАТС-4 понад 8 км, то між ними використовується ущільнена лінія за допомогою системи передачі СП типу ІКМ. З'єднувальні лінії між ЦСК та існуючими РАТС - цифрові.

Нумерація на МТМ залежить від ємності мережі. Кількість абонентів на проектованій мережі не перевищує 80000 номерів, тому нумерація п'ятизначна.

2. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

ОПС: Категорії джерел навантаження

Ємність проектованої ОПС N=12000 абонентів, з них таксофонів NТ=200. Кількість індивідуальних телефонів

З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Значення у, мЕрл

уВ.Д

уВ.К

уВ.Т

уВХ.Д

уВХ.К

уМВ.Д

уМВ.К

уМВ.Т

уМВХ.Д

уМВХ.К

74

25

90

70

23

10

1

50

8

1

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

,

де КСП=0,04 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

де tВ - середня тривалість зайняття АЛ,

tСО - середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

tУ - час установлення з'єднання, 0с,

tНАБ - час набору номера. Для імпульсного способу набору номера tНАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже tНАБ=7,5 с.

Звідси qВ= 0,869. Коефіцієнт qМВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки tСП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, tН.СП=tСО+1,5*n=6 с. Величина qСП дорівнює:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ОПС, тому можна стверджувати

РАТС-2: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-2 N=6000 абонентів, з них таксофонів NТ=300. Кількість індивідуальних телефонів

З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Значення у, мЕрл

уВ.Д

уВ.К

уВ.Т

уВХ.Д

уВХ.К

уМВ.Д

уМВ.К

уМВ.Т

уМВХ.Д

уМВХ.К

74

25

90

70

23

10

1

50

8

1

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

,

де КСП=0,04 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

де tВ - середня тривалість зайняття АЛ,

tСО - середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

tУ - час установлення з'єднання, 0с,

tНАБ - час набору номера. Для імпульсного способу набору номера tНАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже tНАБ=7,5 с.

Звідси qВ= 0,869. Коефіцієнт qМВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки tСП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, tН.СП=tСО+1,5*n=6 с. Величина qСП дорівнює:

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для декадно-крокової РАТС-2:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

РАТС-3: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-3 N=8000 абонентів, з них таксофонів NТ=180. Кількість індивідуальних телефонів

З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Значення у, мЕрл

уВ.Д

уВ.К

уВ.Т

уВХ.Д

уВХ.К

уМВ.Д

уМВ.К

уМВ.Т

уМВХ.Д

уМВХ.К

74

25

90

70

23

10

1

50

8

1

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

,

де КСП=0,04 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

де tВ - середня тривалість зайняття АЛ,

tСО - середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

tУ - час установлення з'єднання, 0с,

tНАБ - час набору номера. Для імпульсного способу набору номера tНАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже tНАБ=7,5 с.

Звідси qВ= 0,869. Коефіцієнт qМВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки tСП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, tН.СП=tСО+1,5*n=6 с. Величина qСП дорівнює:

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для координатної РАТС-3:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

РАТС-4: Категорії джерел навантаження

Ємність РАТС-4 N=9000 абонентів, з них таксофонів NТ=160. Кількість індивідуальних телефонів

З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Значення у, мЕрл

уВ.Д

уВ.К

уВ.Т

уВХ.Д

уВХ.К

уМВ.Д

уМВ.К

уМВ.Т

уМВХ.Д

уМВХ.К

74

25

90

70

23

10

1

50

8

1

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

,

де КСП=0,04 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

де tВ - середня тривалість зайняття АЛ,

tСО - середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

tУ - час установлення з'єднання, 0с,

tНАБ - час набору номера. Для імпульсного способу набору номера tНАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже tНАБ=7,5 с.

Звідси qВ= 0,869. Коефіцієнт qМВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки tСП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, tН.СП=tСО+1,5*n=6 с. Величина qСП дорівнює:

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок YВХ роблять з урахуванням типу станції. Для координатної РАТС-4:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

ПС: Категорії джерел навантаження

Ємність ПС N=2000 абонентів, з них таксофонів NТ=150. Кількість індивідуальних телефонів

З них кількість абонентів ділового сектора

а квартирного сектора

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження з врахуванням значень питомих абонентських навантажень:

Значення у, мЕрл

уВ.Д

уВ.К

уВ.Т

уВХ.Д

уВХ.К

уМВ.Д

уМВ.К

уМВ.Т

уМВХ.Д

уМВХ.К

74

25

90

70

23

10

1

50

8

1

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

,

де КСП=0,04 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилось дорівнює:

.

Навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

де tВ - середня тривалість зайняття АЛ,

tСО - середня тривалість слухання сигналу станції, 3с,

tУ - час установлення з'єднання, 0с,

tНАБ - час набору номера. Для імпульсного способу набору номера tНАБ=1,5*n, де n залежить від нумерації на мережі (n=5), отже tНАБ=7,5 с.

Звідси qВ= 0,869. Коефіцієнт qМВ дорівнює:

Для спецслужб час довідки tСП=30с, а число цифр, що набираються, дорівнює 2, таким чином, tН.СП=tСО+1,5*n=6 с. Величина qСП дорівнює:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ПС, тому можна стверджувати

Міжстанційне навантаження

Табл. 2. Інтенсивність вхідного і вихідного навантаження мережі

РАТС

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

YВ, Ерл

309,264

281,125

368,301

413,077

57,392

YВХ, Ерл

370,82

337,08

441,608

495,296

68,815

Навантаження на вузол спецслужб:

Міжстанційне навантаження визначають з врахуванням нормованих коефіцієнтів тяжіння.

Табл. 3. Коефіцієнти тяжіння

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

ВСС

ОПС

nО-О=1

nО-2=0,4

nО-3=0,4

nО-4=0,55

nП-О=0,4

nО-СП=0,4

РАТС-2

n2-О=0,4

n2-2=1

n2-3=0,75

n2-4=0,55

nП-2=1

n2-СП=0,75

РАТС-3

n3-О=0,4

n3-2=0,75

n3-3=1

n3-4=0,48

nП-3=0,75

n3-СП=1

РАТС-4

n4-О=0,55

n4-2=0,55

n4-3=0,48

n4-4=1

nП-4=0,55

n4-СП=0,48

ПС

nП-О=0,4

nП-2=1

nП-3=0,75

nП-4=0,55

nП-П=1

nП-СП=0,75

Вводиться позначення для ОПС:

Тоді внутрішньостанційне навантаження:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-2:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-3:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

Для РАТС-4:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до ПС:

Навантаження до ВСС:

навантаження цифровий комутація телефонний

Для ПС:

Тоді навантаження до ОПС:

Навантаження до РАТС-2:

Навантаження до РАТС-3:

Навантаження до РАТС-4:

Навантаження внутрішньостанційне:

Навантаження до ВСС:

Табл. 4. Інтенсивність міжстанційного навантаження

до від

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

ВСС

ОПС

111,25

40,45

52,99

81,72

8,26

8,23

РАТС-2

41,53

94,38

92,74

76,28

19,27

14,39

РАТС-3

54,88

92,54

163,39

87,96

19,1

25,36

РАТС-4

81,58

74,16

84,79

198,12

15,14

13,16

ПС

8,9

20,22

19,87

16,34

4,13

3,08

Навантаження на пучки ЗЛ

Аналогічно розраховуються навантаження на всі інші пучки з'єднувальних ліній.

Табл. 5. Навантаження на пучки ЗЛ

до від

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

АМТС

ОПС

-

60,67

72,86

98,06

60,67

58,13

РАТС-2

60,8

-

112,58

92,62

19,27

112,53

РАТС-3

73,98

112,64

-

87,96

112,64

131,24

РАТС-4

96,72

89,3

97,95

-

89,3

115,79

ПС

60,8

20,22

22,95

16,34

-

19,75

3. Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

Кількість ЗЛ від декадно-крокової РАТС-2.

Розрахунок здійснюється по формулі О'Делла:

де DГП - доступність одного напрямку ГП; DГП=10,

YD - інтенсивність навантаження, яке обслуговується повнодоступною системою при втратах р=0,005; YD=3,96 Ерл,

б - коефіцієнт, що залежить від доступності D і втрат викликів; б=1,7.

Табл. 6. Кількість ЗЛ від РАТС-2

ОПС

РАТС-3

РАТС-4

ПС

АМТС

РАТС-2

107

195

161

37

195

Кількість ЗЛ від координатних РАТС-3 і РАТС-4.

Розрахунок виконується, використовуючи метод ефективної доступності:

При відомому DE використання даного методу зводиться до розрахунку за формулою О'Делла.

Табл. 7. Кількість ЗЛ від РАТС-3

ОПС

РАТС-2

РАТС-4

ПС

АМТС

РАТС-3

79

112

91

112

127

Табл. 8. Кількість ЗЛ від РАТС-4

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

ПС

АМТС

РАТС-4

98

92

100

92

115

Кількість ЗЛ від ЦСК.

Розраховується за формулою Ерланга, враховуючи, що втрати для ЗЛ між ЦСК та аналоговими РАТС 0,005; між ЦСК і АМТС - 0,001; між ЦСК і ПС - 0,0001.

Табл. 9. Кількість ЗЛ від ЦСК

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

АМТС

ОПС

78

91

119

90

87

Розрахунок кількості ГТ.

Кількість ГТ залежить від типу і кількості ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів.

Для ЗЛ однобічної дії:

ОПС - РАТС-2

ОПС - РАТС-3

ОПС - РАТС-4

Для двобічних ЗЛ:

ОПС - ПС

ОПС - АМТС

4. Розрахунок кількості АМ на ОПС і ПС

На ОПС і ПС застосовують два типи модулів:

- АМ містить 8 ТЕЗ типу АК-5 по 16 АК кожен, отже ємність АМ складає NАМ=128 індивідуальних ліній;

- АМТ містить 7 ТЕЗ типу АК-5 і один ТЕЗ типу АКТ для включення таксофонів, тобто у цей модуль можна включити 112 індивідуальних ТА і 8 таксофонів.

Кількість АМТ на ОПС:

В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, кількість яких дорівнює:

Інші індивідуальні лінії включаються в АМ:

Кількість АМТ на ПС:

В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, кількість яких дорівнює:

АМ не використовуються.

5. Розробка функціональної схеми ОПС

Групоутворення УКС на ПС і ОПС залежить від кількості групових трактів, що включаються, від АМ, АМТ і кількості ГТ ЗЛ до АМТС, РАТС, ВСС, ПС.

Загальна кількість ГТ на ПС визначається, як сума всіх трактів:

Аналогічно для ОПС:

Висновок

На розглянутій МТМ при впровадженні цифрового обладнання було використано методом накладання, який характеризується наявністю двох незалежних окремих (аналогової і цифрової) мереж, які обслуговують одну і ту ж територію. Формується цифрова накладена мережа за рахунок: встановлення нових цифрових систем комутації (ЦСК), демонтажу морально і фізично застарілого обладнання і заміни його цифровим, шляхом розширення існуючих аналогових АТС цифровим обладнанням.

Впровадження ЦСК методом «накладеної мережі» виконується єдиним територіально розподіленим комплексом апаратно-програмних засобів для одного або декількох вузлових районів МТМ.

Було розраховано навантаження в мережі, розроблена схема мережі та функціональна схема ОПС ЦСК «КВАНТ-Є».

Перелік літератури

1. Иванова О.Н. «Автоматическая коммутация», 1988 - 624 с.

2. Лутов М.Ф., Жарков М.А., Юнаков П.А. «Квазиэлектронные и электронные АТС», М. Радио и связь, 1988 - 264 с.

3. Кожанов Ю.Ф. «Расчет и проектирование электронных АТС», М. Радио и связь, 1991.

4. Технічна документація на АТСЕ «Квант-Є».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості аналогових і цифрових систем в телекомунікаційних системах зв’язку (комутації). Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення кількості з’єднувальних ліній і групового тракту між станціями.

    курсовая работа [639,8 K], добавлен 18.08.2014

  • Проектування ВОЛЗ (волоконно-оптичних ліній зв'язку). Опис цифрової системи комутації EWSD. Телефонні мережі загального користування. Розрахунок телефонного навантаження та кількості з'єднувальних ліній. Визначення структурного складу абонентів мережі.

    курсовая работа [251,4 K], добавлен 23.08.2014

  • Характеристика цифрової комутаційної системи EWSD. Розробка структурної схеми телефонної мережі та схеми розподілу навантаження на АТС. Розрахунок інтенсивності питомих і міжстанційних навантажень, кількості з’єднувальних ліній та обладнання АТС.

    курсовая работа [129,6 K], добавлен 08.06.2014

  • Розрахунок навантаження, що надходить від цифрових та аналогових абонентів. Розподіл навантаження по напрямах міжстанційного зв'язку: пропорційно вихідних навантажень та ємності АТС. Розробка структурної схеми EWSD. Розрахунок об’єму буфера повідомлень.

    курсовая работа [573,0 K], добавлен 25.10.2010

  • Проект телефонної мережі з п’ятизначною нумерацією (МТМ-5) і трьох РАТС для обслуговування центра міста. Розробка структурної схеми МТМ. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення числа з’єднувальних ліній і трактів між станціями.

    курсовая работа [728,2 K], добавлен 01.03.2014

  • Розробка схеми зв’язку абонентського доступу. Проект включення цифрової автоматичної телефонної станції в телефонну мережу району. Структура побудови цифрової системи комутації. Розрахунок зовнішнього телефонного навантаження та необхідного обладнання.

    курсовая работа [307,6 K], добавлен 08.11.2014

  • Розрахунок навантаження від абонентської лінії кожної категорії абонентів. Визначення середньої тривалості та питомого навантаження одного заняття абонентом І-ої категорії. Кількість еквівалентних точок комутації цифрових модуля і комутаційних полів.

    курсовая работа [468,9 K], добавлен 07.05.2009

  • Інтенсивність надходження заявок в мережу. Визначення ймовірність відмови в обслуговуванні заявки та середнього часу заняття елементів мережі. Загублене в мережі навантаження. Відносна та абсолютна пропускні здатності системи розподілу інформації.

    контрольная работа [1,4 M], добавлен 05.02.2015

  • Структура залізничної мережі. Технічна характеристика станції типу "Квант", її структурна схема. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення обсягу основного станційного устаткування, сполучних ліній методом комбінованого блокування.

    курсовая работа [207,1 K], добавлен 25.04.2012

  • Вибір можливих варіантів типу кабелю та цифрових систем передач. Визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі. Алгоритм розрахунку кількості обладнання. Розрахунок капітальних витрат та вибір найкращого варіанту схеми організації зв'язку.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.