Розробка конструкції акустичної системи
Призначення і склад акустичної системи, її електрична принципова схема, принцип дії і умови експлуатації. Розробка додаткових технічних вимог до конструкції ЕА. Конструктивно-технологічний розрахунок друкованої плати та трасування друкованого монтажу.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.07.2010 |
Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4. АВТОМАТИЗОВАНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ДРУКОВАНИХ ПЛАТ
4.1 Структура і функції системи P-CAD 2000
Система P-CAD 2000 призначена проектуванню друкованих плат для аналогових, цифрових і цифро-аналогових пристроїв. Ця програма працює в середовищі Windows. В неї входять основні модулі представлені на малюнку 4.1.
Малюнок 4.1 - Структура системи P- CAD 2000
Кожен блок - це окремий напрям в системі P-CAD 2000.
Schematic - редактор електричних схем;
РСВ - редактор друкованих плат;
Library Executive - менеджер бібліотек;
Symbol Editor - редактор символів і редактор корпусів;
Pattern Editor - редактор посадочних місць ЕРЕ;
Quick Route
Shape Route - трасувальники друкованих з'єднань
Pro Route
Specctra.
Формати даних, за допомогою яких відбувається обмін інформацією серед вказаних блоків:
.есо - файл змін, виконаних в процесі проектування друкарських плат в графічних редакторах Schematic і РСВ;
.sch - файл опису графічного представлення схеми, придатного для компоновки конструкторської документації;
.net - список ланцюгів створеної схеми, придатної для конструкторського проектування друкарських плат в системі P-CAD;
.рсв - файл опису розміщення ЕРЕ, топології друкованих плат і містить інформацію для підготовки виробництва друкованих плат;
.lib - бібліотечний формат даних інтегрованої бібліотеки ЕРЕ.
.dxf - формат даних про спроектовану БДП, використовується для передачі інформації у систему AUTOCAD з метою документування результатів проектування;
.gbr - формат даних про спроектовану БДП, використовується для передачі інформації у систему САМ 350 з метою розробки фотошаблонів.
.alt, .pdf - формати даних для обміну інформацією із системами P-CAD та ORCAD.
Система виконує наступні функції:
ь Підготовку вихідних даних для проектування БДП.
ь Ведення бази даних.
ь Проектування БДП.
ь Розробку фотошаблонів, конструкторської документації і управляючих файлів для виготовлення БДП
4.2 Технологія автоматизованого проектування МПП
Технологія автоматизованого проектування МПП включає перелік проектних процедур і порядок їх виконання. Проектна процедура - частина процесу проектування, що закінчується отриманням проектного рішення. Проектне рішення - опис або оцінка проектованого об'єкту або його складової частини, достатні для розгляду і ухвалення висновку про закінчення проектування або шляхи його продовження. Основними проектними процедурами розробки електронної апаратури є: ведення бази даних ЕРЕ і конструктивов, що несуть, створення принципової електричної схеми пристрою, компоновка і розміщення ЕРЕ на друкарській платі, трасування друкарських провідників і їх контроль, і так далі
Наступній малюнок відображає схему процесу автоматизованого проектування БДП.
Малюнок 4.2 - Схема процесу автоматизованого проектування БДП
Нижче приведений короткий опис технології проектування БДП.
1. Виділення на локальному диску простору - створення теки проекту, в яку заноситься на всі початкові, проміжні і вихідні дані проекту.
2. Аналіз схеми електричної принципової. Звертаємо увагу в першу чергу на наявність в інтегральних бібліотеках ЕРЕ системи проектування умовних графічних позначень (УГО) тих компонентів, які задіяні в електричній схемі. Якщо УГО потрібних ЕРЕ не існує, то їх необхідно створити.
3. Існує два способи опису схеми електричної: текстовий і графічний.
При використанні текстового способу опису схеми за допомогою текстового редактора опису схеми буде сформовано у форматі alt, який може бути сприйнятий будь-якою версією редактора РСВ - проектування друкарських плат.
При використанні графічного редактора Schematic для розробки електричних схем, що є початковими даними для конструювання друкованих плат, відкривається можливість опису ієрархічних структур і багатосторінкових схем.
4. Етап упаковки електричної схеми на друкарську.
При створенні конструктивної друкованої плати необхідно задати межу області установки ЕРЕ і розташування друкарських провідників і контактних майданчиків, а також структуру друкарської плати.
а
б
Малюнок 4.3 - Приклад розробки багатолистової електричної схеми:
а - лист 1; б - лист 2.
Малюнок 4.4 - Конструкція друкарської плати
Після виконання упаковки схеми на друкарську плату розміщуються ЕРЕ.
Малюнок 4.5 - Результат упаковки схеми на друкарську плату
5. Конструкторське проектування плат реалізується на основі проектних процедур: розміщення ЕРЕ і трасування друкарських з'єднань.
Можна використовувати як ручні так і інтерактивні методи розміщення ЕРЕ на БДП. Модуль автоматичного розміщення є тільки в програмі Specctra. Це пов'язано з тим, що складно формалізувати вимоги до розміщення ЕРЕ, наприклад: облік доступу до них для кріплення друкарської плати, регулювання або заміни, необхідність в елементах охолоджування і подібне.
Малюнок 4.6 - Результат виконання процедури розміщення ЕРЕ
Малюнок 4.7 - Результат виконання процедури трасування за допомогою програми Shape Route
6. Документування результатів проектування БДП - це розробка комплекту конструкторської документації, а також автоматизація технологічної підготовки ДП на основі форматів даних.
4.3 Опис бібліотеки уніфікованих конструктивів БДП
Перед тим, як приступити до проектування БДП, необхідно описати для плати три групи даних:
ь загальні реквізити;
ь стеки контактних площадок під виводи ЕРЕ та перехідні отвори;
ь конфігурацію, розмір та структуру шарів БДП.
Ці дані краще включити в один проект-шаблон і записати їх під унікальними іменами, наприклад:
PechPlata2 - для двосторонніх друкованих плат типорозміру А;
PechPlata 00 - без зазначення якихось конфігурації.
Тоді створення нової плати буде починатися із завантаження одного із шаблонів.
4.3.1 Загальні реквізити друкованих плат
1) Options > Configure > Units - встановлюється система одиниць (mm, mils);
2) Options > Grid - набір сіток;
3) Options > Text - стилі текстів.
4.3.2 Структура шарів друкованої плати
По умовчанню при створенні нової двосторонньої ДП автоматично встановлюється декілька структурних шарів, які описані нижче. Всього ж можливо зробити 99 шарів за допомогою команди Options > Layers.
Top - верхня сторона плати;
Bottom - нижня сторона плати;
Board - контур обмежуючий розміщення ЕРЕ та трасування на ДП;
Top Mask - маска пайки на верхній стороні плати;
Top Silk - шовкографія з верху плати;
Bot Silk - шовкографія з низу плати;
Top Paste - вставка пайки з верху плати;
Bot Paste - вставка пайки з низу плати;
Top Assy - атрибути на верхній стороні ДП;
Bot Assy - атрибути на нижній стороні ДП.
При натисненні клавіші F вся графічна й текстова інформація переноситься на протилежний шар (наприклад, якщо ви на верхньому шарі Top, то перейдете на Bottom).
4.4 Розміщення ЕРЕ
Розміщення - це визначення оптимального положення ЕРЕ на друкованій платі з урахуванням відповідних вимог й обмежень. Метою розміщення варто вважати максимальне зниження перекручувань сигналів і полегшення наступного трасування друкованих з'єднань. Тому в процесі розміщення виконується мінімізація сумарної довжини зв'язків.
Автоматичні алгоритми розміщення успішно виконують оптимізацію розміщення ЕРЕ по сумарній довжині зв'язків, але вони не враховують такі фактори, як: взаємний вплив ЕРЕ один на одного через магнітні й теплові поля (розмістити ближче один одному або, навпаки, розмістити на платі подалі один від одного); напрямок потоку охолоджувального повітря, особливості установки друкованої плати в несучому конструктиві, зручність настроювання й експлуатації й ін. Тому система ACCEL EDA має крім автоматичних алгоритмів розміщення ЕРЕ, які в більшості випадків не можуть урахувати всі вимоги до розміщення, і інтерактивні (ручні) алгоритми розміщення. Автоматичне й інтерактивне розміщення виконується в модулі SPECCTRA, а в модулі ACCEL PCB - тільки інтерактивне розміщення ЕРЕ.
Одним з найважливіших етапів розробки електронної апаратури є конструкторське проектування. Вихідними даними для нього є результати схемотехнічного проектування, тобто схеми ЕЗ. У свою чергу, результати конструкторського проектування, тобто конструкторська документація та файли управління технологічним устаткуванням є основою технологічного проектування.
На першому місці конструкторського проектування стоїть задача компонування, у процесі вирішення якої однозначно визначаються відповідності між функціональним і конструктивним розподілом електронної апаратури. Задача компонування має два основних аспекти: а) покриття схеми корпусами ЕРЕ, б) розбивка схеми на підсхеми. Задача покриття виникає на етапі введення опису електричної схеми й складається в призначенні схемним макросам (вентилям) номерів виводів корпусів. Задача розбивки схеми на підсхеми виникає при розподілі ЕРЕ по блоках елементів, об'єднавчим панелям, несущим конструктивам. Для рішення завдань компонування використаються інтерактивні алгоритми: користувач вказує для схемного елемента тип корпуса й номер секції, а програма ACCEL Schematic за цими даними визначає номера виводів корпуса.
На другому місці конструкторського проектування є розміщення, а на третьому - трасування друкованих з'єднань.
4.5 Трасування друкованих з'єднань на БДП
В чому полягає завдання трасування? Воно полягає у відшуканні геометрично оптимального способу з'єднань виводів ЕРЕ.
Особливістю проектування планарних конструкцій є те, що в процесі проектування враховується тільки топологічні обмеження (мінімально допустима ширини провідника, зазори і розміри контактних площадок). Класичний алгоритм трасування являє собою розведення лабіринтом або хвилею. Цей алгоритм застосується до будь-якої технології й дозволяє завжди знайти шлях трасування, якщо він існує. Трасування по хвильовому алгоритму використовує сіткову схему, що трактує поверхню розведення як серію дискретних точок (дискретне робоче поле). Кожна точка сітки вимагає декілька біт інформації. Хвильовий алгоритм складається із двох частин: генерації хвилі й побудови траси. Спершу суміжні точки сітки, що не потрапляють під заборону трасування, позначаються як «1». Далі доступні точки сітки, суміжні з позначеними «1», позначаються як «2». Потім аналогічно доступні точки сітки, суміжні «2» позначаються як «3», так, як зображено на малюнку 4.5.1. Генерація хвилі буде тривати доти, поки не буде досягнута кінцева точка ланцюга або поки не буде переглянуті всі порожні доступні крапки сітки або не буде з'ясована неможливість проведення шляху.
3 |
2 |
3 |
|||||||
3 |
2 |
1 |
2 |
3 |
|||||
3 |
2 |
1 |
1 |
2 |
3 |
||||
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
2 |
3 |
||
7 |
3 |
4 |
|||||||
8 |
9 |
10 |
11 |
4 |
|||||
7 |
6 |
5 |
|||||||
8 |
7 |
6 |
Малюнок 4.8 - Хвильовий алгоритм будування траси
В пакет ACCEL EDA входять наступні автотрасирувальники:
ь Quick Route - придатний для швидкого розведення найпростіших двошарових ДП.
ь PRO Route 2/4 - для двошарових ДП без обмеження числа ЕРЕ або чотирьохшарових ДП при обмеженні в 4000 загальних виводів.
ь PRO Route - для 32-шарових БДП без обмеження числа виводів.
ь SPECCTRA - для розміщення ЕРЕ й трасування друкованих з'єднань в автоматичному й інтерактивному режимах. Проектує плати до 256 шарів.
ь Shape-Based Router - безсітковий автотрасирувальник складних ДП.
4.5.1 Технологія безсіточного трасування
Автотрасирувальник Shape-Based Router. Він призначений для ручного, інтерактивного та автоматичного трасування багатошарових ДП з високою щільністю розміщення компонентів. Особливо ефективний для компонентів з планарними контактами, виконаних у різних системах одиниць вимірювання. Shape-Based Router обробляє ДП, що мають:
ь менше 30 шарів;
ь менше 4000 компонентів;
ь менше 5000 контактів в одному компоненті;
ь менше 1000 ланцюгів;
ь менше 16 000 електричних з'єднань у проекті.
4.5.1.1 Ручне трасування
Ручне трасування друкованних з'єднань або редагування вже протрасованих трас може бути виконаноза допомогою команди Tools/ Manual route. Перед початком роботи на друкованій платі повинні бути розміщені компоненти й визначені з'єднання між контактами компонентів по команді
З допомогою команди Place/Connection перед початком роботи з ДП розміщуємо компоненти та визначені з'єднання між контактами компонентів, а також завантажуємо отриману раніше інформацію про з'єднання командою Utils/Load Netlist. Перевірку на наявність всіх шарів для трасування виконуємо командою Options/Layers і настроюємо шари трасування. Трасування проводиться тільки в сигнальних шарах.
Траса на ДП фіксується з допомогою клацання лівої кнопки миші в місцях початку траси, її зламів і кінця траси. Якщо буде якась помилка на ДП, то вона позначиться маркерами (кружками). Перехід траси з одного шару на іншій з автоматичною вставкою перехідного отвору проводиться при натисканні клавіші номера сигнальних шарів. Клавіша L дозволяє переключати сигнальні шари. Якщо потрібно видалити останній сегмент траси, необхідно визвати контекстне меню з допомогою мишки, де нажати Undo. Якщо ж потрібно перервати трасування, де знаходиться курсор (при натиснутої лівої клавіші миші), можна скористатися клавішею / (слеш). Ця клавіша або перериває прокладку траси, або показує найкоротший шлях до контакту. Цей найкоротший шлях називається оптимізацією частково виконаного трасування, і цей режим включається прапорцем Optimize Partial Route команди Options/Configure.
В процесі виконання ручного трасування при натисненні правої кнопки миші з'являється контекстне меню, де дозволяється виконати такі операції:
ь Lock - припинення прокладання траси (траса залишається недорозведеної).
ь Exit - завершення прокладки траси (траса залишається нерозведеної);
ь Finish -- автоматичне завершення траси програмою;
4.5.1.2 Інтерактивне трасування
З допомогою команди в меню, Tools, можна зробити інтерактивне трасування.
ь Autorowte Connection (автоматичне трасування 1 з'єднання) --послідовно вказуємо порядок трасування з'єднань.
ь Autoroute Net (автоматичне трасування 1 ланцюга) -- після вибору потрібного ланцюга буде зроблено її трасування.
ь Autoroute Component (автоматичне трасування всіх зв'язків компонента) - вибір компонента проводиться вказівкою мишею на один з його виводів.
ь Autoroute Area (автоматичне трасування в обраній області) -- необхідно окреслити область друкованої плати, після чого всі з'єднання, що починаються або закінчуються в цій області, будуть проведені автоматично.
Для з'єднання контактів треба клацнути по контакту, до якого підходить потрібний зв'язок. Від контакту до контакту буде прокладена траса з можливими переходами з шару у шар.
При інтерактивному трасуванні виконуються задані атрибути ланцюгів:
ь Width - ширина траси;
ь Viastyle - стиль перехідного отвору;
ь Clearance - розмір будь-якого зазору;
ь Padtopadclearance - зазор між контактами компонента;
ь Padtolineclearance - зазор між контактом і лінією траси;
ь Linetolineclearance - зазор між лініями трас;
ь Viatopadclearance - зазор між контактною площадкою та перехідним отвором;
ь Viatolineclearance - зазор між контактною площадкою та лінією траси;
ь Viatoviaclearance - зазор між контактними площадками.
Якщо результати трасування не задовільняють користувача, то можна виконати наступні команди:
ь Unroute All Nets - видалення всіх прокладених ланцюгів.
ь Unroute Conflicts - видалення всіх ланцюгів, що мають позначення на друкованій платі конфліктні точки.
ь Unroute Net - видалення всієї траси одного ланцюга.
ь Unroute Connections - видалення траси, що з'єднує дві контактні площадки.
ь Unroute Segment - видалення сегмента ланцюга.
Перед остаточним проведенням ланцюга для інтерактивного трасування рекомендується виконати команду Tools/Sketch Route. Далі вказується один з контактів ланцюга та не відпускаючи ліву клавішу миші, малюється передбачувана траса, що після відпускання клавіші миші проводиться остаточно з дотриманням всіх установлених правил трасування.
4.5.1.3 Автоматичне трасування
Після виконання команди Tools/Start Autorouter трасування проводиться автоматично, і в цей час, в рядку станів відображається хід роботи програми:
ь назва трасування;
ь число розведених ланцюгів;
ь кількість введених перехідних отворів;
ь наявність конфліктів і інше.
Перед початком трасування система виконує аналіз друкованої плати й вибирає підходящу стратегію трасування. У випадку появи повідомлення One or more connection cannot be routed (одне або більше з'єднань не може бути проведено) проаналізуйте текстовий файл *.LOG, внесіть потрібні виправлення й почніть трасування заново. На початкових етапах трасування програма Shape-Based Router прокладає траси з порушенням технологічних зазорів і навіть із перетинанням трас на одному шарі. Такі конфлікти вказуються на екрані кружечками жовтих кольорів. На наступних проходах конфлікти усуваються, а якщо це не вдається зробити трасировальнику, то результати трасування разом з конфліктами, що залишилися, передаються в редактор РСВ Editor і редагуються самим користувачем.
За допомогою команди Tools/Pause Autorouter, можна зупинити автотрасування і знову ж його відновити по команді Tools/Restart Autorouter, а також повністю припинити за командою Tools/Stop Autorouter.
Приклад виконання трасування:
Малюнок 4.9 - Трасування двошарової ДП з допомогою програми Shape Router.
ВИСНОВОК
В процесі виконання дипломного проекту було визначено технологію виготовлення активної акустичної системи згідно вимогам технічного завдання.
У конструкторській частині вибрані форма і матеріал друкарської плати. Проведений перевірочний розрахунок елементів друкарського монтажу по постійному і змінному струмі, які показали що, розрахунки проведені правильно. Використовуючи програми «Nad32» і «Тепло» був виконаний розрахунок надійності функціонування блоку, а також тепловий розрахунок. Отримані результати повністю задовольняють технічному завданню і умовам експлуатації.
Розрахунок надійності показав, що вірогідність безвідмовної роботи після 20 тис. годин склала 96,9% - це задовільняє технічному завданню.
При виконанні технологічної частини проекту була вибрана послідовність типових технологічних операцій вживаних на предприємстві-виробника з урахуванням обьема виробництва. Для підвищення продуктивності і зменшення монтажних помилок при збірці блоків на ДП узятий світомонтажний стіл моделі 410 (фірма Royonic, ФРН). Розрахований комплексний показник технологічності блоку ( К=0,78) по якому можна зробити висновок про достатню технологічність пристрою, що розробляється.
Трасування, отримання креслень і конструкторської документації виконане на ЕОМ за допомогою системи автоматизованого проектування PCAD, AutoCAD.
Загалом, в процесі проектування була розроблена друкована плата акустичної системи на активних компонентах, проведені всі необхідні розрахунки, на основі яких можна зробити висновок про доцільність введення виробу у виробництво.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гусев в.Г., Гусев ю.М. Електроніка: Навчань. допомога для вузів. - М: Висш. шк., 1982. - 495 с., мул.
2. Цифрові інтегральні мікросхеми: Справочник/б. П. Кудряшов, Ю.В. Назаров, Б.В. Тарабрін. - М.: Радіо і зв'язок, 1981. - 160 с., мул.
3. Довідник за розрахунком електронних схем. Б.С. Гершунський.- Київ : Віща школа. Вид-во при Київ. ун-те, 1983. - 240 с.
4. Белінський в.Т. Практичний посібник з учбового конструювання РЕА. К.: Вища школа. 92г. - 493 с.
5. Методичні вказівки для лабораторних робіт по дисциплінах “Основи конструювання електронних обчислювальних засобів” і “Основи конструювання БЕА” /Автори: Ганжа с.М. - Северодонецьк: СТІ, 2004 р. - 40 с.
6. Технологія і автоматизація виробництва РЕА/под редакцією А.П.Достанко, Ш.М. Чабдарова. - М.: Радіо і зв'язок, 1989. - 624 с.
7. Технологія ЕВА, устаткування і автоматизація: Навчань допомога для студентів вузів спеціальності Конструювання і виробництво ЕВА/ Алексєєв в.Г., Гріднев в.Н., Нестеров ю.І. і ін. - М.: Висш. шк., 1984. - 392 с., мул.
8. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт по курсу '' Автоматизація конструкторсько-технологічного проектування ЕА і БЕА” (для студентів, що навчаються по напряму 7.0910, спеціальність: 7.091001,7.091003) / Сост. Е.П. Герасименко. - Северодонецьк.- 2004.-15с.
9. ГОСТ 23752-94. Плати друковані. Вимоги і методи конструювання.
10. ГОСТ 2783-94. Вимоги до установки навісних елементів на друковану плату.
11. Розробка і оформлення конструкторської документації радіоелектронної апаратури: Довідник / Е.Т. Романичева, А.К. Іванова і др.; Під ред. Е.Т. Романичевой. - 2-е видавництво, перераб. і доп. М. : Радіо і зв'язок, 1989. - 448 с.: мул.
12. Конспект лекцій з дисципліни “Основи побудови електронної апаратури”, “Основи технології ЕА”, “Основи конструювання ЕА”.
ДОДАТОК A
Результати цього розрахунку були отриманні з допомогою програми «TEPLO»
Таблиця А.1 - Початкові дані
Параметр/розмірність |
Значення |
|
1-й гориз, розмір блоку, мм |
220.00 |
|
2-й гориз, розмір корпусу блоку, мм |
150.00 |
|
Вертикальний розмір корпуса блока, мм |
110.00 |
|
Температура навколишнього середовища max, град. |
50.00 |
|
Атмосферний тиск зовні 105 Па |
0.40 |
|
Кількість елементів |
1 |
|
Коефіцієнт заповнення |
0,2 |
|
Потужність, що розсіюється в блоці, Вт |
20.00 |
|
Потужність, що розсіюється елементом DA4, Вт |
4 |
|
Площа розсіювання елементу DA4, мм2 |
15000 |
|
Потужність, що розсіюється елементом DA5, Вт |
10 |
|
Площа розсіювання елементу DA5, мм2 |
15000 |
|
Потужність, що розсіюється елементами VD3-VD6, Вт |
1 |
|
Площа розсіювання елементами VD3-VD6, мм2 |
1500 |
Таблиця А.2 - Результати розрахунку
Параметр/розмірність |
Значення |
|
Температура нагрітої зони, град. |
54.19 |
|
Температура повітря, град |
46.72 |
|
Температура поверхні елементу DA4, град. |
58.76 |
|
Температура поверхні елементу DA5, град. |
54.87 |
|
Температура поверхні елементів VD3-VD6 |
76.50 |
ДОДАТОК Б
Результати цього розрахунку були отриманні за допомогою програми «NAD 32».
Необхідно було ввести перелік ЕРЕ: вказати назву, вид монтажу, кількість, число контактів, інтенсивність відмов та коефіцієнт нагрузки (де останні два було взято зі стандартних значень до кожного виду елементу)
Таблиця Б.1 - Характеристики груп елементів
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ |
||||||||
№ п/п |
Найменування елементу |
Вид мон тажу |
Число кон тактів |
Кіл-сть еле ментів, N |
Інтенси вність відмов, ? |
Коеф. нагрузки, ? |
????? |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
МІКРОСХЕМА К174УН12 |
1 |
16 |
1 |
1,8 |
0,6 |
1,08 |
|
2 |
МІКРОСХЕМА К174УН10 |
1 |
16 |
1 |
1,8 |
0,6 |
1,08 |
|
3 |
МІКРОСХЕМА К1401УД1 |
1 |
14 |
1 |
1,8 |
0,6 |
1,08 |
|
4 |
МІКРОСХЕМА К174УН15 |
1 |
11 |
1 |
1,5 |
0,6 |
0,9 |
|
5 |
МІКРОСХЕМА К174УН19 |
1 |
5 |
1 |
0,9 |
0,6 |
0,54 |
|
6 |
КОНДЕНСАТОР К10-17 |
1 |
2 |
40 |
0,1 |
0,7 |
2,8 |
|
7 |
КОНДЕНСАТОР К50-35 |
1 |
2 |
8 |
0,1 |
0,7 |
0,56 |
|
8 |
КОНДЕНСАТОР К50-38 |
1 |
2 |
1 |
0,1 |
0,8 |
0,08 |
|
9 |
ДІОД КД226А |
1 |
2 |
2 |
0,9 |
0,8 |
1,44 |
|
10 |
ДІОД КД202А |
1 |
2 |
2 |
0,9 |
0,8 |
1,44 |
|
11 |
РЕЗИСТОР С2-23 |
1 |
2 |
59 |
0,1 |
0,7 |
4,13 |
|
12 |
ВИЛКА 644631-2 |
1 |
2 |
2 |
0,02 |
0,7 |
0,028 |
|
13 |
ВИЛКА 644631-3 |
1 |
3 |
1 |
0,02 |
0,7 |
0,014 |
|
14 |
ВИЛКА 644631-4 |
1 |
4 |
2 |
0,02 |
0,7 |
0,028 |
|
15 |
ВИЛКА 644631-6 |
1 |
6 |
1 |
0,02 |
0,7 |
0,014 |
|
Параметр потока відмов= 1,59323792559007E-6 |
||||||||
Наработка на відмову = 627652,625 год |
Таблиця Б.2 - Вірогідність відмов та безвідмовної роботи розроблюючого виробу
Час роботи приладу, год |
Вірогідність безвідмовної роботи, Р(t) |
Вірогідність відмов, Q(t) |
|
1000 |
0,99840803 |
0,00159197 |
|
2000 |
0,9968186 |
0,0031814 |
|
3000 |
0,9952169 |
0,00476831 |
|
4000 |
0,99364731 |
0,00635269 |
|
5000 |
0,99206546 |
0,00793454 |
|
6000 |
0,99048612 |
0,00951388 |
|
7000 |
0,98890929 |
0,011090071 |
|
8000 |
0,98733498 |
0,01266502 |
|
9000 |
0,98576317 |
0,01423683 |
|
10000 |
0,98419387 |
0,01580613 |
|
11000 |
0,98262706 |
0,01737294 |
|
12000 |
0,98106275 |
0,01893725 |
|
13000 |
0,97950093 |
0,02049907 |
|
14000 |
0,97794159 |
0,02205841 |
|
15000 |
0,97638474 |
0,02361526 |
|
16000 |
0,997483037 |
0,02516963 |
|
17000 |
0,97327847 |
0,02672153 |
|
18000 |
0,97172904 |
0,02827096 |
|
19000 |
0,97018207 |
0,02981793 |
|
20000 |
0,96863757 |
0,03136243 |
Малюнок Б.1 - Графік вірогідності безвідмовної роботи виробу
Малюнок Б.2 - Графік ймовірності відмови виробу
Подобные документы
Вибір та обґрунтування функціональної схеми акустичної системи. Розрахунок фільтрів. Вибір фільтруючих ланок. Характеристика інтегральних підсилювачів. Вибір гучномовців та розрахунок корпусів.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 08.08.2007Розробка, коригування електричної схеми. Обґрунтування вибору елементної бази. Вибір пасивних елементів. Проектування друкованої плати. Вибір матеріалу основи друкованого монтажу і провідникового матеріалу. Вибір електричного приєднання друкованої плати.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 01.10.2014Розрахунок і розробка топології і конструкції функціональних вузлів радіоелектронної апаратури (РЕА) у виді гібридних інтегральних схем (ГІС) і мікро збірок (МЗБ). Визначення розмірів плати. Вибір матеріалу, розрахунок товстоплівкових резисторів.
курсовая работа [571,9 K], добавлен 27.11.2010Розробка інформаційно-вимірювальної системи визначення температури. Методи вимірювання температури, вибір оптимальної структурної схеми. Електрична принципова схема, розрахунок вузлів системи. Визначення основної похибки перетворювача–датчика KTY81-121.
курсовая работа [991,6 K], добавлен 24.01.2011Розробка конструкції інтегральної мікросхеми і технологічного напрямку її виробництва згідно із заданою принциповою електричною схемою. Вибір матеріалів і компонентів. Розрахунок і обґрунтування конструкцій плівкових елементів та розмірів плати.
реферат [114,8 K], добавлен 19.10.2010Вибір, обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів. Розробка структурних схем ІВК, вибір комплексу технічних засобів. Призначення, мета і функції автоматичної системи контролю технологічних параметрів, опис функціональної схеми.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 08.10.2012Класифікація, характеристики та умови експлуатації підсилювачів. Галузь використання приладу і ціль. Аналіз структурної та електричної принципової схеми та принцип роботи. Тепловий розрахунок пристрою. Розробка топології та компонування друкованої плати.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.01.2015Принцип функціонування пристрою охоронної сигналізації з дистанційним радіозв'язком. Розробка оптимальної конструкції. Площа та габарити друкованої плати, технологія її виготовлення. Вибір матеріалу та класу точності. Тепловий розрахунок пристрою.
курсовая работа [897,8 K], добавлен 28.12.2014Аналіз електричної схеми мікшера. Опис функціональної, структурної та електричної принципіальної схеми пристрою. Розробка та обґрунтування конструкції пристрою. Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати. Аналіз технологічності пристрою.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 12.12.2010Сутність, види та методи виготовлення друкованих плат. Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати. Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення. Використання графічної системи "Компас".
курсовая работа [589,6 K], добавлен 09.01.2014