Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кафедра комп'ютерних систем та мереж

Напрям підготовки 6.050102 «Комп'ютерна інженерія»

Спеціальність 7.05010201 «Комп'ютерні системи та мережі»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни:

Проектування комп'ютерних систем та мереж

на тему:

Проектування структурованої кабельної системи для Бедевлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

м. Тернопіль - 2014

АНОТАЦІЯ

Курсовий проект «Проектування СКС для Бедевлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів»

Ключові слова: комп'ютерна мережа, проектування, СКС

Мета роботи - розробити проект СКС локальної комп'ютерної мережі, враховуючи план приміщення. Дана мережа має відповідати прийнятим міжнародним стандартам (ANSI/TIA/EIA-568-A i ISO/IEC11801), і забезпечувати передачу всіх видів інформації. В проекті проводиться розробка проекту локальної комп'ютерної мережі з використанням технології Gigabit Ethernet. При реалізації проекту, розробленого в проекті, забезпечується зв'язок між комп'ютерами, що розміщені на двох поверхах.

Матеріали, покладені в основу розробки проекту:

- вимоги замовника до пропускної спроможності мережі і розташування робочих місць;

- будівельні плани і креслення, видані замовником;

- міжнародні стандарти в області побудови СКС.

Курсовий проект включає графічну частину, що виконана на окремих аркушах формату А1. Графічна частина включає фізичну топологію першого та другого поверхів, логічну топологію, схему розташування пристроїв в шафі та структурну схему.



ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ЛОМ - Локальна обчислювальна мережа

СКС - Структурована кабельна система

ГРП - Головний Розподільний Пункт

РПБ - Розподільний Пункт Будинку

ТР - Телекомунікаційне Рознімання

РПП - Розподільний Пункт Поверху

ГК - Горизонтальні кабелі

ТР - Телекомунікаційний роз'єм

ТШ - Шафа Телекомунікаційна

ПП - Патч-панель

РП - Розподільча панель

ПРП - Порт розподільчої панелі

ТР - Роз'єм телекомунікаційний

Зміст

• Вступ
• 1. ВИХІДНІ ДАНІ
• 2. АРХІТЕКТУРНА ФАЗА ПРОЕКТУВАННЯ
• 2.1 Технічні приміщення
• 2.2 Кабельні канали різного призначення
• 2.3 Розміщення устаткування
• 3. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА ФАЗА ПРОЕКТУВАННЯ
• 3.1 Підсистема робочого місця
• 3.2 Проектування горизонтальної підсистеми
• 3.3 Проектування підсистеми зовнішніх магістралей
• 3.4 Проектування адміністративної підсистеми
• 3.4.1 Вибір типу комутаційного устаткування і схеми підключення мережевих пристроїв
• 3.4.2 Розрахунок кількості пристроїв комутаційного устаткування і їх аксесуарів
• 3.5 Вибір типу і розрахунок кількості організаторів
• 3.6 Розрахунок кількості і визначення довжин крайових, кросових і комутаційних шнурів в технічних приміщеннях
• 3.6.1 Апаратна
• 4. РОЗРАХУНОК ДОДАТКОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ СКС
• 4.1 Розрахунок декоративних коробів і їх аксесуарів
• 4.1.1 Визначення габаритних розмірів
• 4.1.2 Розрахунок кількості коробів і аксесуарів
• 4.2 Інші різновиди кабельних каналів
• 4.2.1 Розрахунок необхідної кількості каналів стояка
• 4.2.2 Розрахунок кабельних введень горизонтальних кабелів в технічні приміщення
• 4.2.3 Розрахунок вхідних труб в робочі приміщення
• 4.2.4 Розрахунок габаритів лотків
• 4.2.5 Розрахунок монтажних конструктивів
• 5. РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СКС
• 5.1 Вибір типу і розрахунок об'ємів постачання елементів кріплення
• 5.1.1 Кабельні стягування
• 5.1.2 Елементи кріплення декоративних коробів
• 5.1.3 Елементи кріплення устаткування в 19-дюймовому конструктиві
• 5.2 Розрахунок кількості елементів маркування
• 5.3 Технологічне і вимірювальне устаткування
• ВИСНОВОК
• ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
• ДОДАТОК А Технічне завдання
• ДОДАТОК Б Кабельний журнал
• ДОДАТОК В Специфікація обладнання СКС
• Вступ
• Сучасні умови розвитку інформаційних технологій диктують необхідність їх застосування, як найбільш оперативного засобу контролю, управління та обміну даними.
• Основним призначенням комп'ютерних мереж є спільне використання ресурсів і встановлення зв'язку як всередині однієї організації, так і в глобальних масштабах.
• Універсальність кабельної системи виражається в тому, що вона будується не для якогось конкретного застосування, а створюється відповідно до принципу відкритої архітектури і на основі відповідних стандартів.
• Надмірність передбачає введення до складу кабельної системи додаткових інформаційних розеток. Кількість інформаційних розеток визначається не поточними потребами, а визначається площами і топологією робочих приміщень. Таким чином, організація нових робочих місць, пристосування під конкретні потреби замовника, відбувається швидко і без порушення роботи організації.
• Структурованість полягає в розбитті кабельної системи на окремі підсистеми, які виконують певні функції. Основною метою даного курсового проекту є проектування СКС для Бедевлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

1. Вихідні дані

Метою курсового проекту являється розробка проекту СКС комп'ютерної мережі Бедевлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів».

У даному проекті розглядається реальна будівля, яка складається з 2 поверхів, для яких проектується мережа. Висота стелі в приміщені між перекриттями становить 3 м.В приміщенні є підвісні стелі, розташовані в 30 см від перекриття.

Створювана СКС повинна забезпечувати функціонування устаткування ЛКМ офісного приміщення. Перед тим, як розробляти проект даної мережі, було складено технічне завдання.

Технічним завданням передбачені вихідні дані на підставі яких створюється мережа:

- архітектурний план будівлі;

- кількість інформаційних розеток;

- відповідність спроектованої мережі до стандартів структурованих кабельних систем.

Бедевлянська ЗОШ I-III ступенів знаходиться в одному двохповерховому приміщенні і складається з 35 приміщень, з яких 26 навчальних класів, відповідно характеристики кабінетів залежать від сфери навчання:

1. Перший поверх:

- Кабінет директора, площа кабінету становить - 34 м²;

- Два класи інформатики (1-14, 1-15). Кабінет 1-14 має площу 42мІ. Площа кабінету під номером 1-15 складає 46 мІ;

- Два класи історії України і всесвітньої історії;

- Три кабінети молодших класів;

- Три класи української мови та літератури;

- Три класи біології.

- Їдальня;

2. Другий поверх:

- Вчительська, площа - 51 мІ. В даному кабінеті буде розташована безпровідна точка доступу до мережі Інтернет.

- Клас інформатики і кабінет обладнаний препараторською (2-9, 2-8) Клас 2-9 має площу 54 мІ. Площа кабінету під номером 2-8 складає 12 мІ;

- Бібліотека;

- Кабінет завуча;

- Кабінет секретаря;

- Три класи математики;

- Клас зарубіжної літератури;

- Два класи географії;

- Два класи музики;

2. Архітектурна фаза проектування

Метою і завданням архітектурної фази проектування структурованої кабельної системи є в першу чергу створення передумов для виконання телекомунікаційної стадії проектування і зручності подальшої експлуатації кабельної проводки. Ретельне опрацювання проектних рішень, що приймаються на цьому етапі виконання проектних робіт, дозволяє домогтися істотного поліпшення всього комплексу техніко-економічних характеристик, зокрема, помітного зниження як вартості створення й експлуатації СКС, так і тривалості її реалізації. Крім того, принципи, закладені в проект на архітектурній фазі, безпосередньо впливають на параметри надійності та безпеки експлуатації кабельної системи.

Процес виконання архітектурної фази проектування регламентують такі американські нормативні документи: стандарт TIA/EIA-569 і розвиваючий його в частині деяких положень стандарт ANSI / NECA / BICSI 568-2001.

2.1 Технічні приміщення

Мінімальна площа, на одне робоче місце, повинна бути не менш 6 мІ, а об`єм - не менше 20 мі при висоті не менше 4 м. При меншій висоті навчального приміщення рекомендується збільшити площу на одне робоче місце. Площа кабінету повинна дозволяти розставити в ньому меблі з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. В одному приміщенні повинно бути не більше 12 комп'ютеризованих робочих місць для учнів і одного -- для вчителя.

При кабінеті повинна бути організована препараторська площею не менше 12 мІ. Препараторське приміщення повинно мати вихід в учбове приміщення.

Розміщення обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електромагнітного поля. Для цього відбирається окрема кімната для обладнання.

До складу комп'ютерної мережі, що розробляється входять три класи інформатики (1-14, 1-15, 2-9), площами 45 м², 46 м² і 58 м² відповідно, кабінет директора площею 30 м², кабінет завуча площею 17 м², навчальні класи першого і другого поверхів з середньою площею кожен 47 м². Клас інформатики 1-14 буде вміщувати 7 комп'ютеризованих місць для учнів і 1-е місце для вчителя. Клас відповідає всім нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98. Для проведення практичних занять з комп'ютерами, учнівські класи діляться на три підгрупи, для цього було виділено ще один клас 1-15, він буде вміщувати 7 робочих місць для учнів і 1-е для вчителя, а також клас 2-9, який вміщує 8 робочих місць для учнів і 1-е для вчителя.

Класи обладнанні окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Система електроживлення використовується тільки для підключення навчального ком'ютерного комплексу. Для додаткового електротехнічного обладнання використовується окрема система живлення.

Підведення живлення до обладнання робочих місць учнів і вчителя здійснене силовими кабелями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП 10-02-99 р. № 21. Зокрема, силова проводка змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).

Навчальні класи першого і другого поверхів будуть вміщувати в собі по одному робочому місці.

Навчальні класи молодших учнів будуть вміщувати в собі також по одному робочому місці.

Технічні приміщення, необхідне для побудови СКС та інформаційної системи офісу.

Апаратна являє собою технічне приміщення, що несе основне навантаження по забезпеченню взаємодії не тільки всіх кабельних ліній, але і працездатності всієї інформаційно-обчислювальної системи підприємства.

З системної точки зору апаратні відносяться до тих ключових об'єктів інформаційної інфраструктури підприємства, через специфіку обладнання яке знаходиться в них вимагає підвищеної уваги як з боку проектувальників на всіх етапах проведення проектних робіт, так і співробітників служб експлуатації протягом усього періоду експлуатації. Так, зокрема, на виконання принципу досягнення максимальної експлуатаційної стійкості апаратна обладнується засобами протипожежної охорони, кондиціювання та контролю доступу.

При виборі місця розміщення апаратної великих мереж, які обслуговують одночасно декілька будівель, при інших рівних умовах кращим є її організація в центральній частині території, що обслуговується. Додатково слід враховувати ту обставину, що на практиці апаратна часто поєднується з кросової поверху та / або внутрішніх магістралей. Таким чином, крім обладнання колективного користування при такому поєднанні приміщень в апаратній розміщуються комутаційні панелі та мережеве обладнання, які обслуговують інформаційні розетки робочих місць на цьому ж поверсі.

Апаратне приміщення знаходиться в кабінеті №29. Площа апаратного приміщення становить 18,5 м², що задовольняє вимоги стандартів.

2.2 Кабельні канали різного призначення

Побудувати кабельну, систему без використання кабель каналів практично не можливо. Функції і призначення кабельних каналів різноманітні. Одні використовуються в якості несучих конструкцій для прокладеного кабелю і призначені для прихованої установки за фальш стелею. Інші, навпаки, призначені для лицьової установки в офісних приміщеннях і повинні відповідати дизайну. Умовно кабельні канали можна розділити на 4 основні групи:

- Кабельні короби: кабельний короб є найпопулярнішим багатофункціональним і універсальним матеріалом під час монтажу СКС та проведення електромонтажних робіт як усередині будівлі, так і зовні. Як правило, кабельний короб використовується в тих випадках коли неможливо прокласти кабель усередині стін, через низку причин;

- Кабельні лотки: використовуються в якості несучих конструкцій для підтримання кабелю. Кабельні лотки є підвісні або настінні металеві конструкції. Вони дозволяють компактно розміщувати кабельну проводку і захищають її від випадкових ушкоджень;

- Кабельрости: у разі значних розподілених навантажень, необхідності монтажу і розв'язки безлічі кабельних пучків, створення просторових кабель-несучих конструкцій для прокладання магістральних ліній з важких і потужних виробничих кабелів застосовуються сходові лотки (кабельрости). Сходові лотки відрізняють висока несуча здатність у поєднанні з малим власною вагою, зручність монтажу і прокладки кабельних трас;

- Гофровані або гладкі пластикові труби, металорукав: гофровані, пластикові труби і металорукав використовується для прокладки кабелю в фальшстіну, в фальшппідлогу, в за гіпсокартонном просторі, при прокладці кабелю під землею, в місцях заливки бетоном і при монтажі кабелю всередині стін.

2.3 Розміщення устаткування

Все устаткування мережі розміщено в одній апаратній приміщення, яка забезпечує повне функціонування даної мережі. Апаратна розташована в кабінеті 1-8 та 2-10. Апаратна клюкає в себе один маршрутизатор, для виходу в мережу інтернет, 2 пач-панелей, 2 комутаторів з кількістю портів 48, і відповідної кількості пач-кордів.



3. Телекомунікаційна фаза проектування

На момент проведення проектних робіт основним стандартом побудови ЛОМ є Ethernet в різних варіантах. Використання для реалізації горизонтальної підсистеми елементної бази категорії 5е забезпечує передачу по трактах СКС сигналів всіх широко поширених на практиці різновидів Ethernet, аж до його високошвидкісного варіанту Gigabit Ethernet 802.3ab.

Кабелі категорії 5 були спеціально розроблені для підтримки високошвидкісних протоколів. Тому їх характеристики визначаються в діапазоні до 100 МГц. На цьому кабелі працюють протоколи зі швидкістю передачі даних 100 Мбіт / с - FDDI (з фізичним стандартом ТР-PMD), Fast Ethernet, 100VG-Any LAN, а також більш швидкісні протоколи - ATM на швидкості 155 Мбіт / с і Gigabit Ethernet на швидкості 1000 Мбіт / с (варіант Gigabit Ethernet на кручений парі категорії 5 став стандартом в червні 1999 року.

Найбільш важливі електромагнітні характеристики кабелю категорії 5 мають наступні значення:

- повне хвильовий опір в діапазоні частот до 100 МГц дорівнює 100 Ом (стандарт ISO 11801 допускає також кабель з хвильовим опором 120 Ом);

- величина перехресних наведень NEXT в залежності від частоти сигналу Повинна приймати значення не менш 74 дБ на частоті 150 кГц і не менше 32 дБ на частоті 100 МГц;

- загасання має граничні значення від 0,8 дБ (на частоті 64 кГц) до 22 дБ (на частоті 100 МГц);

- сумарне перехідне затухання на ближньому кінці (PS NEXT) - не менше 27,1 дБ;

- захищеність на дальньому кінці (ELFEXT) - не менше 17 дБ;

- активний опір не повинно перевищувати 9,4 Ом на 100 м.

Всі кабелі UTP незалежно від їх категорії випускаються в 4-парному виконанні. Кожна з чотирьох пар кабелю має певний колір і крок скрутки. Звичайно дві пари призначені для передачі даних, а дві - для передачі голосу.

При створенні нової мережі підприємства враховані наступні фактори:

- Необхідний розмір мережі (в даний час, в найближчому майбутньому і за прогнозом на перспективу).

3.1 Кабельна система робочого місця

Кабельна система робочого місця - це частина кабельної мережі, що з'єднує розетки і термінальне обладнання.

На робочому місці встановлюється дві розетоки, що забезпечують мінімальні ресурси робочого місця:

- RJ-45 категорії 5 або вище;

Всі розетки маркуються. Комутаційні шнури (пасивне) безпосередньо підключають комп'ютер до мережі. Довжина комутаційних шнурів не повинна перевищувати 5 метрів. Завдяки тому, що структуровані кабельні системи підтримують розширені стандарти.

Робоче місце-область, де встановлено технічні засоби користувача, які підключені до комп'ютерної мережі.

В даній мережі встановлено 108 двопортових інформаційних розеток.

3.2 Горизонтальна кабельна система

Горизонтальна підсистема СКС включає розподільні панелі, комутаційні кабелі розподільних пунктів поверху, горизонтальні кабелі, точки консолідації, телекомунікаційні роз'єми. Горизонтальна підсистема забезпечує локальну мережу для абонентів, надає доступ до магістральних ресурсів. Середа передачі горизонтальної підсистеми - симетричні кабелі не нижче категорії 5. Стандарти СКС 2007 року передбачає для центрів обробки даних вибір СКС не нижче категорії 6. Для інформаційних технологій (комп'ютерна плюс телефонна мережа) приватних будинків нові стандарти рекомендують використовувати категорію 6/7. Середовище передачі мовних комунікаційних технологій (скорочено ВКТ: телебачення, радіо) приватних будинків/квартир - симетричні захищені кабелі зі смугою частот 1 ГГц, плюс коаксіальні кабелі до 3 ГГц. Допускається також застосування оптоволокна.

У горизонтальній підсистемі СКС переважає комп'ютерна мережа. Звідси випливає обмеження максимальної довжини каналу - 100 метрів незалежно від типу середовища. Щоб продовжити термін служби без модифікацій, горизонтальна підсистема СКС повинна забезпечити надмірність, резерв параметрів.

Довжина кабелю, що витрачається на реалізацію середнього кидка з урахуванням 10-процентного технологічного запасу, складе 1,1Ч33,3 = 36,6 м. Загальна кількість кидків на одному поверсі рівна 2Ч110 = 240, а для їх реалізації буде потрібно 17 коробок 4-парного горизонтального кабелю.

Загальний об'єм постачання кабелю буде рівний 17Ч305=5185м на один поверх.

Планування кожного поверху будівлі і схема розташування на них ІР збігаються. На підставі цього для створення горизонтальної кабельної проводки на кожному поверсі знадобиться однакова кількість 4-парного кабелю. Отже, для реалізації горизонтальної підсистеми необхідно 2Ч17 = 34 коробки кабелю або всього 34 Ч 305 = 10370 м кабелю.

Прокладка кабелів горизонтальної підсистеми будь-якої траси, тобто в коридорах, технічних і робочих приміщеннях будівлі згідно положенням здійснюється в закритих каналах, виготовлених з матеріалів, що не згорають. Це дозволяє застосувати дешевше конструктивне виконання цих виробів з оболонкою з полівінілхлориду.

3.3 Проектування підсистеми зовнішніх магістралей

За кабельним трактах підсистеми зовнішніх магістралей згідно з вихідними даними повинні передаватися два 100-мегабітних інформаційних потоку. Прокладка кабелю підсистеми зовнішніх магістралей виконується по каналу каналізації загальною довжиною 1550 м. На підставі цього для організації цієї лінії вибираємо одномодовий кабель зовнішньої прокладки. Цей виріб має захисне покриття з сталевий гофрованої стрічки і гідрофобна заповнення внутрішніх порожнин сердечника для захисту від вологи. Кабель відповідно до заводських ТУ може без будь-яких обмежень експлуатуватися в каналах кабельної каналізації і має максимально допустимий розтягуюче зусилля ЗкН.

Кабельний ввід в будинок розташований таким чином, що відстань від нього до апаратної складає близько 8 м, тобто навіть з урахуванням підйому з підвалу довжина прокладається усередині будинку кабелю підсистеми зовнішніх магістралей не перевищує 15 м. Це дозволяє використовувати більш дешеву конструкцію з оболонкою з поліетилену без переходу на кабелі з зовнішніми негорючими захисними покриттями. Для організації траси прокладки всередині будівлі від точки кабельного вводу до апаратної застосовується трубна розводка, яка забезпечує виконання норм протипожежної безпеки і надійний захист кабелю від механічних пошкоджень в процесі експлуатації.

3.4 Проектування адміністративної підсистеми

3.4.1 Вибір типу комутаційного устаткування і схеми підключення мережевих пристроїв

В якості комутаційного обладнання в технічних приміщеннях використовуємо:

- 19-дюймові панелі з модульними роз'ємами у фіксованій конфігурації для підключення кабелів горизонтальній підсистеми;

- комутаційну полку з розетками одномодового роз'єму типу FC - для підключення оптичного кабелю підсистеми зовнішніх магістралей.



3.4.2 Розрахунок кількості пристроїв комутаційного обладнання та їх аксесуарів

Технічне приміщення проектованої системи обслуговує 105 2-портових ІР на робочих місцях першого і другого поверхів. Для підключення горизонтальних кабелів потрібно 2 х 105/48 = 5 панелі висотою 2 U з 48 розетковими частинами роз'ємів.

Частина настановних гнізд для розеткових модулів цих панелей залишається вільними. В якості монтажного конструктиву вибрані шафи зі скляною передньої дверима.

У апаратну додатково вводиться кабель підсистеми зовнішніх магістралей. Для його підключення замовляється полку висотою 1 U з 8 одномодовими розетками FC. У процесі підключення використовується 8 одномодових монтажних шнурів з виделками роз'єму FC, 8 захисних гільз КДЗС, одна сплайс-пластина з комплектацією, аналогічної застосовуваної в полках з багатомодовими роз'ємами.

3.5 Вибір типу і розрахунок кількості організаторів

У проектованої кабельної системі використовуються такі різновиди організаторів:

- горизонтальні організатори, встановлювані в монтажних конструктивах;

- вертикальні організатори, що встановлюються в шафах;

- вертикальні організатори, встановлюються поруч з кросовими вежами в апаратній.

В апаратній потрібно 11 горизонтальних організаторів. Комутаційне обладнання СКС і мережеві пристрої ЛКМ в даному випадку розміщуються в одній монтажній шафі. Тому вибираємо висоту організатора 1 U.

Вертикальні кабельні організатори кабелів шнурів різного призначення в шафах встановлюються на монтажних рейках поруч з панелями та обладнанням окремих функціональних секцій комутаційного поля з двох сторін кожного функціонально закінченого блоку, тобто по парі - на кожен горизонтальний організатор. В апаратній функціональна секція горизонтальної підсистеми і мережевого обладнання рівня робочої групи ЛВС обслуговується 11 організаторами.

3.6 Розрахунок кількості і визначення довжин кінцевих, кросових і комутаційних кабелів в технічних приміщеннях

3.6.1 Апаратна

У апаратній передбачаються наступні види шнурових виробів:

- 4-парні шнури з вилками модульних роз'ємів - для підключення горизонтальних ліній до портів поверхових комутаторів робочих груп ЛОМ;

- оптичні кабелі - для підключення оптичних портів центрального комутатора мережі до волоконно-оптичних ліній підсистеми зовнішньої магістралі;

- 4-парні кабелі з вилками модульних роз'ємів - для підключення up-link- портів поверхових комутаторів робочих груп до портів центрального комутатора ЛОМ;



4. Розрахунок додаткових елементів СКС

4.1 Розрахунок декоративних коробів і їх аксесуарів

4.1.1 Визначення габаритних розмірів

Розрахунок виконується відповідно до положень. У робочих приміщеннях прокладка кабелю відповідно до вимог замовника виконується в декоративних коробах. Згідно плану схема прокладки декоративних коробів вибрана таким чином, що окремі сегменти кабельних каналів даного різновиду в основній своїй масі використовуються для прокладки кабелів до двох інформаційних розеток.

Габарити декоративного короба розраховуємо наступним чином.

Приймаємо діаметр горизонтального кабелю категорії 5е рівним 5,2 мм, що відповідає площі поперечного перетину 21,2 мм2. Коефіцієнт використання площі приймаємо рівним ki = 0,5, а коефіцієнт заповнення - середнім за стандартом ТІА/ ЕІА-569-А і рівним kz=0.45. При такому ступені заповнення істотно спрощується експлуатація кабельної системи і стає можливою при необхідності установка додаткових ІР з прокладкою нових кабелів в існуючих коробах. У разі гострої необхідності іноді допускається збільшення цього параметра, але не вище за максимальне значення, встановлене стандартом.

При проектування були обрані наступні розміри коробів:40х40, 75х20, 150х65, 150х50, 195х65.

4.1.2 Розрахунок кількості коробів і аксесуарів

Для розрахунку кількості короба може привести до значної помилки. Вважаємо, що короб містить тільки один вертикальний спуск і горизонтальна ділянка, довжина якої визначається розмірами приміщення і топологією розміщення ІР. При висоті поверху 3 м, вертикальна ділянка може бути пройдена однією двометровою секцією цього короба.

У переліку устаткування, що поставляється, кількість лінійної частини кабельного каналу вказуємо із запасом 6,3%, розрахованим на компенсацію неминучих відходів в процесі установки, і з округленням у велику сторону з точністю до 2 м. Останнє визначається стандартної довжини постачання цього виду виробів із заводу-виробника.

Величину витрат сполучних деталей на даному етапі проектування оцінимо величиною, чисельно рівній половині довжини короба.

4.2 Інші різновиди кабельних каналів

4.2.1 Розрахунок необхідної кількості каналів стояка

Приміщення апаратної розміщується на другому поверсі. Відповідно до початкових даних функції каналів стояка виконують три труби з номінальним внутрішнім діаметром 80 мм. Найбільш завантаженою частиною каналів є ділянка на переході між першим і другим поверхами.

Згідно з даними для прокладки цих кабелів потрібний вертикальний канал мінімальною площею 2120 мм2 (при 100-процентному заповненні і коефіцієнті використання ki =0,4). Площа поперечного перетину однієї труби каналу стояка складає 5000 мм2, отже, кабелі СКС прокладатимуться по одній трубі. Два канали залишаються в резерві або можуть бути використані для інших цілей.

4.2.2 Розрахунок кабельних входів горизонтальних кабелів в технічні приміщення

Згідно плану в технічному приміщенні передбачено два кабельні входи, реалізованих на основі блоків трубок внутрішнім діаметром 32 мм. Вхід обслуговує горизонтальні кабелі, що під'єднуються до ІР в решті приміщеннях офісу.

Застосуємо розрахунковий метод, в результаті якого отримуємо, що через одну трубку діаметром 32 мм можна з одиничним коефіцієнтом заповнення ввести 9 горизонтальних 4-парних кабелів. Звідси мінімальна допустима кількість трубчастих елементів - дванадцять. Таким чином, передбачені будівельним проектом будівлі кабельні входи можуть бути використані для побудови структурованої кабельної проводки з достатнім запасом.

4.2.3 Розрахунок вхідних труб в робочі приміщення

Для введення кабелів, що з лотків в робочі приміщення у відповідних місцях стін коридору за фальш стелею формуються отвори, в які на всю товщину стіни до прокладки кабелів СКС встановлюються закладні труби. Кількість ІР, до яких підключаються горизонтальні кабелі, що проходять через один вхід, не перевищує шести. З урахуванням того, що через одну трубку можна ввести не більше 9 кабелів, отримуємо, що для прокладки потрібно не більше трьох трубок.

Кінці заготовок труб введень перед установкою обробляються у відповідності з правилами. Вони очищаються від задирок, а для видалення гострих кромок, які можуть пошкодити оболонки кабелів при протяжці, з них знімаються фаски.

4.2.4 Розрахунок габаритів лотків

Для прокладки кабелів горизонтальної підсистеми відповідно до рішень, прийнятих на архітектурній фазі проектування, на поверхах уздовж коридору за підвісною стелею встановлюються лотки.

В процесі розрахунку кабельних введень в технічні приміщення проектованої кабельної проводки було встановлено, що через них проходять 108 і 100 кабелів, які потім укладаються на лотки. При площі горизонтального кабелю 21,2 мм² і 10-процентному коефіцієнті використання згідно даним отримуємо, що площа лотків повинна складати 22896 і 21200 мм2. Відповідну площу мають лотки з номінальним перетином 100Ч300 мм. В міру віддалення від технічного приміщення можуть бути використані лотки меншого перетину. В даному випадку з міркування одноманітності елементної бази у всьому проекті використовуємо лотки другого типу. Згідно плану на кожному поверсі буде потрібно 46 м лотків, а всього для реалізації кабельної системи необхідно поставити 99 м лотків з відповідними аксесуарами і компонентами кріплення.

4.2.5 Розрахунок монтажних конструктивів

Обладнання СКС, що використовується при проектуванні даної мережі розміщується в закритих монтажних шафах з скляними передніми дверима.

Для отримання необхідних запасів на розвиток інформаційно-обчислювальної системи підприємства в апаратній шаф висотою 19 U. В монтажному конструктиві апаратної крім мережевого обладнання колективного користування встановлюється комутаційне обладнання СКС, обслуговуюче ІР робочих місць першого та другого поверху.

При проектуванні даної мережі використовується монтажна шафа шириною 600 мм.

- Шафа додатково комплектуються наступним обладнанням:

- набором ніжок (комплект на конструктив);

- модулем вентилятора, що встановлюється для економії монтажної висоти в кришці шафи;

- комплектом заземлення;

- вертикальним розподільником силового електроживлення;

- полиці глибиною по 454 мм для установки обладнання, що не має елементів кріплення на 19-дюймових рейках.



5. РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СКС

5.1 Вибір типу і розрахунок об'ємів постачання елементів кріплення

Відповідно до розділу розрахунку підлягають параметри і об'єм постачання кабельних стягнень, елементів кріплення декоративних коробів, елементів кріплення устаткування в 19-дюймовому конструктиві.

5.1.1 Кабельні стяжки

Кабельні стягування використовуються для формування джгутів кабелів в 19-дюймовому конструктиві і на лотках. При кількості обслуговуваних робочих місць N₁= 83, N₂ = 91, N₃= 41, N₄ = 75 використовується стягування довжиною 280 мм та 550 мм. Загальні витрати стягувань цього типу в шафах, встановлених в апаратних кімнатах розраховується за формулою:

N_cт= 33+3/4*N

Отже потрібна кількість стяжок:

N_cт = 33*4+3/4*(83+91+41+75)=350.

На кожному поверсі будівлі під рукавами розташовується по три точки кріплення кабелів підсистеми внутрішніх магістралей. Для кріплення цих кабелів поза монтажними шафами буде потрібно ще 12 стягувань. Отже в загальному потрібно 362 кабельних стягування.

Враховуючи відстань робочих розеток в аудиторіях до апаратної кімнати, беремо 40% кабельних стяжок довжиною 550 мм та 60% кабельних стяжок довжиною 280 мм. Отже потрібна кількість стяжок становить:

- 145 стяжок довжиною 550 мм;

- 217 стяжок довжиною 280 мм.



5.1.2 Елементи кріплення декоративних коробів

В якості кріпильного елементу коробів і розеткових модулів з врахуванням матеріалу стін будівлі, визначених в початкових даних можна застосувати нейлоновий дюбель. У даному конкретному проекті використовується нейлоновий дюбель (дюбель-шуруп).

Згідно з результатами, на одне робоче місце в даному проекті приводиться в середньому (1004)/288 = 3,48 м короба з габаритами не більше 80Ч35 мм. Для установки інформаційних розеток використаний метод кріплення на поверхні поряд з коробом в рамці. Для коробів розміром до 80Ч15 мм середня відстань між точками кріплення складає приблизно 40 см. Таким чином, загальна витрата дюбелів-шурупів буде рівна 4Ч288Ч[ 3/0,4 + 3 ] = 12196 шт. Постачання цих компонентів проводиться упаковками по 100 шт. в кожній, тобто всього буде потрібно 122 упаковок.

5.1.3 Елементи кріплення устаткування в 19-дюймовому конструктиві

Комутаційне поле в КП формується по схемі interconnect, кількість обслуговуваних робочих місць складає N=288. По формулах, отримуємо, що для монтажу устаткування в одній шафі КП потрібно 190 комплектів «гвинт М6 - квадратна гайка», а всього у всіх технічних приміщеннях - 505 комплектів. Постачання цього виду кріпильних елементів виконується упаковками по 50 шт. У перелік устаткування, що поставляється, включаємо 11 таких упаковки. Отриманий запас витрачається для монтажу активного мережевого устаткування в апаратній, а також залишаємо в ЗІП для використання в процесі поточної експлуатації інформаційно-обчислювальної системи підприємства.

5.2 Розрахунок кількості елементів маркування

Вважається, що панелі різного призначення, що встановлюються в технічних приміщеннях кросових поверхів і апаратній, мають штатні елементи маркування. Маркування окремих кабелів і розеток виконується спеціальними наклейками-маркерами. При цьому у шнурових виробів відповідно до правил, що діють, маркіруються обидва кінці. Відповідно до цього правила на кожен кабель витрачається по чотири маркери ( 2 для технологічної і 2 для фінішної маркіровки) і по два - на шнур. Розеткові модулі ІР маркіруються один раз.

В таблиці 5.1 наведено розрахунок кількості елементів, що маркують.

Таблиця 5.1

Розрахунок кількості елементів, що маркують

Вид компоненту СКС	Тип маркіровки	Вид маркування	Число елемент, що маркують	Розхід	Тип маркера
Горизонтальний кабель	Технологічна	наклейка-маркер	2Ч297+=594	2- на кидок	DAT-34-292-10
	Фінішна	наклейка-маркер	594	2- на кидок	DAT-34-292-10
Кінцеві, кросові і комутаційні шнури	Фінішна	наклейка-маркер	620	2- на шнур	LAT-18-361-2.5
Розеткові модулі ІР	Фінішна	Клейова етикетка	288	1- на порт	ELAT-32-747W-10

5.3 Технологічне і вимірювальне устаткування

У специфікацію устаткування, що поставляється, введені технологічні і вимірювальні прилади. Це устаткування після завершення монтажу передається замовникові і використовується ним в процесі поточної експлуатації для різних перевірок, під час виконання дрібного ремонту, при організації нових кабельних ліній і в інших аналогічних ситуаціях. В процесі монтажу вони часто виконують функції наочної допомоги і використовуються для навчання персоналу замовника, який надалі експлуатуватиме СКС (якщо таке навчання передбачене договором). Однопроводний і 5-парний ударний інструменти використовуються при підключенні кабелів до розеткових модулів інформаційних розеток і комутаційних панелей.

Додатково в цьому розділі специфікації передбачений комплект інструментів і витратних матеріалів, що дозволяють заздалегідь навченому експлуатаційному персоналу виконувати роботи по установці оптичних роз'ємів. Його наявність забезпечує можливість розвитку кабельної системи і її ремонт при аваріях і несправностях малої і середньої тяжкості. Для полегшення сприйняття на кресленні не показана частина комутаційних кабелів.

Прилади Omniscanner 2 і Simplifiber призначені відповідно для тестування кабельних ліній і трактів з витих пар і оптичних кабелів.

структурований локальний комп'ютерний мережевий



ВИСНОВОК

Процедура проектування СКС є складним процесом, який зводиться, в загальному випадку, до двох частин : архітектурної і телекомунікаційної.

Метою і завданням архітектурної фази проектування є створення передумов для виконання телекомунікаційної стадії проектування. Зокрема, розглянуто питання технічних та робочих приміщень, розглянуто кабельні канали різного призначення та розміщення устаткування.

На телекомунікаційній фазі проектування виконано розрахунок кількості компонентів, необхідних для створення кабельної системи. Зокрема, розглянуто питання підсистеми робочого місця, проведено проектування, проведено проектування горизонтальної підсистеми та проектування підсистеми внутрішніх магістралей. Також проведено розрахунок організаторів кабелю, додаткових та допоміжних елементів СКС.

Для полегшення переходу від одного етапу до іншого і виконання процедури підготовки остаточної специфікації устаткування, а також забезпечення можливості прорахунку декількох варіантів проекту результати розрахунків по окремих підсистемах СКС рекомендується оформляти в табличній формі і з використанням засобів обчислювальної техніки.

Процес розрахунку витрати окремих компонентів СКС ведеться з використанням статистичних закономірностей, що в обов'язковому порядку виявляються при реалізації проектів. При цьому основна інформація про принципи побудови вищих рівнів інформаційно-обчислювальної системи підприємства не робить практично ніякого впливу на реалізацію горизонтальної кабельної системи.

Перелік посилань

1. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи. Підручник для вузів. Спб. Питер 2006. 958 с.

2. Рошан П., Лиэри Дж. Основы построения беспроводных локальных сетей стандарта 802.11. - Москва*Санкт-Петербург*Киев, 2004.

3. Семенов А.Б. «Проектирование и расчет структурированных кабельных систем и их компонентов». - Компания АйТи, 2003

4. Журнал «Системний Адміністратор» [Електронний ресурс]: Створення кластера на базі Windows 2000/2003 / Г.О. Дмитрієв. - електр. дані. - М.: PLARANA INC., 2004. - [Електронний ресурс].

5. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. «Локальні мережі: архітектура, алгоритми, проектування.» - М.: Видавництво ЭКОМ, 2000

6. Структурована кабельна система [Електронний ресурс]: Каталог.- електр. дані.- К.: Альянс Технолоджис., 2008.- [Електронний ресурс].



ДОДАТОК А

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

На курсовий проект

На тему: «Проектування СКС для Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів»

На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст”

Спеціальність 7.05010201 “Комп'ютерні системи та мережі”

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Технічне завдання (ТЗ) описує задачу проектування СКС для комп'ютерної мережі Бедевлянської загальноосвітньої школи I-III ступенів, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Тячівськй р-он, с.Бедевля, вул. Волошина, 49.

1.1 Повне найменування системи та її умовне позначення

Повна назва теми курсового проекту: «Проектування СКС для комп'ютерної мережі Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів»

1.2 Виконавець курсового проекту

Студент групи СІ-52, факультету комп'ютерно-інформаційних систем та програмної інженерії, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

1.3 Перелік вихідних даних, документів, на підставі яких створюється система

Вихідні дані та документи на підставі яких створюється комп'ютерна мережа:

- план та місце розташування Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів ;

- орієнтовна кількість робочих станцій: 26;

- структура кабінетів об'єкту;

1.4 Планові терміни початку та завершення проектування

Плановий термін початку виконання курсового проекту - 10.02.2014 року.

Плановий термін завершення виконання курсового проекту - 27.04.2014 року.

1.5 Порядок оформлення і пред'явлення результатів робіт із створення інформаційної системи

Робота оформляється у вигляді набору документації, перелік якої затверджений згідно ГОСТ в розділі «Обґрунтування завдання проектування» Технічного проекту.

Оформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу здійснюється у відповідності до чинних норм та правил ІSО, ГОСТ, ЄСКД, ЄСПД та ДСТУ.

Пред'явлення проміжних результатів роботи КП здійснюється у відповідності до графіку, затвердженого керівником курсового проекту.

Попередній захист КП відбувається при готовності роботи на 90% , наявності пояснювальної записки та графічного матеріалу.

1.6 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів

Стандарт ANSI/EIA/TIA 568 - “Commercial Building Telecommunications Wiring Standart” и ANSI/EIA/TIA 569 - “Commercial Building Standart for Telecommunications Pathwais and Spaces”;

ГОСТ 19.201-78. Техническое задание. Требования к содержанию и оформлению.;

ГОСТ 34.601-90. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания;

ГОСТ 34.201-89. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплексность и обозначение документов при создании автоматизированных систем.

2 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА МЕТА ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ

2.1 Призначення системи

Мережа комп'ютерна локальна призначена для:

1. обміну даними в мережі передачі даних;

2. доступу до ресурсів мережі Інтернет;

3. забезпечення надійних каналів передачі інформації;

4. забезпечення систем безпеки і інших необхідних сервісів на території розгортання мережі передачі даних.

2.2 Мета проектування системи

Метою курсового проекту є розробка віртуальної локальної обчислювальної мережі, що включає в себе:

- навчання учнів школи в трьох комп'ютерних класах;

- вибір апаратного забезпечення для комп'ютерної мережі Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів;

- вибір топології та протоколу розроблюваної локальної мережі;

- розробка структури розташування точок мережевих підключень;

- розрахунок і вибір компонентів для оптимальної роботи комп'ютерної мережі Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів;

- розрахунок обладнання для забезпечення підключення до всесвітньої мережі Інтернет.

3. ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ

3.1 Вимоги до системи в цілому

Система повинна забезпечувати:

організацію зв'язку між комп'ютерами в межах окремих кабінетів;

організацію доступу до мережі Internet з будь-якого кабінету Бедевлянської ЗОШ I-III ступенів;

організацію зв'язку між кабінетами;

організацію зв'язку з Internet-провайдером, швидкість підключення якого повинна бути не менше 2 Гб/с..

3.2 Вимоги до структури і функціонування системи

Бедевлянська ЗОШ I-III ступенів знаходиться в одному двохповерховому приміщенні і складається з 35 приміщень, з яких 26 навчальних класів, відповідно характеристики кабінетів залежать від сфери навчання:

3. Перший поверх:

- Кабінет директора, площа кабінету становить - 34 м²;

- Два класи інформатики (1-14, 1-15). Кабінет 1-14 має площу 42мІ. Площа кабінету під номером 1-15 складає 46 мІ;

- Два класи історії України і всесвітньої історії;

- Три кабінети молодших класів;

- Три класи української мови та літератури;

- Три класи біології.

- Їдальня;

4. Другий поверх:

- Вчительська, площа- 51 мІ. В даному кабінеті буде розташована безпровідна точка доступу до мережі Інтернет.

- Клас інформатики і кабінет обладнаний препараторською (2-9, 2-8) Клас 2-9 має площу 54 мІ. Площа кабінету під номером 2-8 складає 12 мІ;

- Бібліотека;

- Кабінет завуча;

- Кабінет секретаря;

- Три класи математики;

- Клас зарубіжної літератури;

- Два класи географії;

- Два класи музики;

3.3 Вимоги до режимів функціонування системи

Для мережі локальної комп'ютерної визначено два режими функціонування:

нормальний режим функціонування;

аварійний режим функціонування.

Основним режимом функціонування є нормальний режим.

У нормальному режимі функціонування системи:

клієнтське програмне забезпечення і технічні засоби користувачів і адміністратора системи забезпечують можливість функціонування протягом робочого дня (з 9:00 до 18:00) п'ять днів в тиждень;

програмне забезпечення і технічні засоби серверів забезпечують можливість цілодобового функціонування, з перервами на обслуговування;

справно функціонує системне, базове і прикладне програмне забезпечення системи.

Для забезпечення нормального режиму функціонування системи необхідно виконувати вимоги і дотримуватись умов експлуатації програмного забезпечення і комплексу технічних засобів системи, вказані у відповідних технічних документах (технічна документація, інструкції з експлуатації і т. д.).

Аварійний режим функціонування системи характеризується відмовою одного або декількох компонент програмного і (або) технічного забезпечення. При цьому функції роботи системи продовжують підтримувати резервні сервери по зберіганню інформації.

3.4 Вимоги до надійності

Система повинна забезпечувати працездатність та відновлення своїх функцій при виникненні наступних ситуацій:

1. при збоях в системі електропостачання апаратної частини, ОС, що призводять до перезавантаження;

2. при помилках в роботі апаратних засобів (окрім носіїв даних і програм) відновлення функції системи покладається на ОС;

3. при помилках, пов'язаних з програмним забезпеченням (ОС і драйвери пристроїв).

Для захисту апаратури від нестабільної напруги і комутаційних завад повинні застосовуватися мережні фільтри.

3.5 Вимоги до безпеки

Зовнішні елементи технічних засобів системи, що перебувають під напругою, повинні мати захист від випадкового дотику, а самі технічні засоби мати занулення або захисне заземлення ГОСТ 12.1.030-81 і ПУЕ.

Система електроживлення повинна забезпечувати захисне вимикання при перевантаженнях і коротких замиканнях в колах навантаження, а також аварійне ручне вимикання.

Загальні вимоги пожежної безпеки повинні відповідати нормам на побутове електрообладнання. У разі пожежі не має виділятися отруйних газів і димів. Після зняття електроживлення має бути доступне застосування будь-яких засобів пожежогасіння.

Шкідливі фактори не повинні перевищувати норм СанПіН 2.2.2./2.4.1340-03 від 03.06.2003 р..

3.1.11 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи

Мікроклімат у приміщенні кабінетів в Бедевлянській загальноосвітній школі I-III ступенів повинен відповідати вимогам п. ДСанПіН 5.5.6.009-98», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 р. №9: температура повітря - 19,5 ± 0,5°С, відносна вологість повітря - 60 ± 5%. швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/с.

Періодичне технічне обслуговування використовуваних технічних засобів має проводитися відповідно до вимог технічної документації, але не рідше ніж один раз на рік.

Періодичне технічне обслуговування і тестування технічних засобів повинні включати обслуговування і тестування всіх використовуваних засобів, включаючи робочі станції, сервери, кабельні системи і мережеве обладнання, пристрої безперебійного живлення.

На підставі результатів тестування технічних засобів повинні проводитися аналіз причин виникнення виявлених дефектів і прийматися заходи по їх ліквідації.

Розміщення приміщень і їх обладнання повинні унеможливлювати безконтрольного проникнення в них сторонніх осіб і забезпечувати збереження конфіденційних документів, що знаходяться в цих приміщеннях, і технічних засобів.

Кабінети інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (КІІКТ) загальноосвітніх навчальних закладів має відповідати вимогам:

ДСанПіН 5.5.2.008-01;

Правил безпечної експлуатації електроустановок;

Правил пожежної безпеки.

Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.2.008-01 та ДСанПіН 5.5.6.009-98.

Обладнання, яке створює навчальне середовище і використовується для проведення навчально-виховного процесу в КІІКТ, має відповідати вимогам безпеки життєдіяльності.

Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації, Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики, іншими нормативними документами.

3.6 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу

Система повинна забезпечувати захист від несанкціонованого доступу на рівні не нижче встановленого вимогами, що пред'являються до категорії 1Д по класифікації документа, що діє, «автоматизовані системи. Захист від несанкціонованого доступу до інформації. Класифікація автоматизованих систем».

Компоненти підсистеми захисту від НСД повинні забезпечувати:

1. ідентифікацію користувача;

2. перевірку повноважень користувача при роботі з системою;

3. розмежування доступу користувачів на рівні завдань і інформаційних масивів.

Рівень захищеності від несанкціонованого доступу засобів обчислювальної техніки, що здійснюють обробку конфіденційної інформації, повинен відповідати вимогам класу захищеності 6 згідно вимогам документу «Засоби обчислювальної техніки. Захист від несанкціонованого доступу до інформації. Показники захищеності від несанкціонованого доступу до інформації».

3.7 Вимоги по стандартизації і уніфікації

Система повинна відповідати вимогам ергономіки і зручності користування за умови комплектування високоякісним обладнанням (ЕОМ, монітор і інше обладнання), що має необхідні сертифікати відповідності і безпеки.

3.8 Вимоги до програмного забезпечення системи

Кабінет інформатики повинен бути оснащений:

- програмними засобами навчального призначення з курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки" як базового, так і профільних;

- завданнями для здійснення індивідуального підходу при навчанні, організації самостійних робіт і вправ учнів на комп'ютерах;

- комплектом науково-популярної, довідкової та методичної літератури; - журналом вступного і періодичного інструктажів учнів з техніки безпеки (рекомендовано);

- журналом використання комплекту навчальної обчислювальної техніки на кожному робочому місці;

- журналом відмови машин та їх ремонту; - власниками для демонстрації таблиць та стендами для експонування робіт учнів;

- інвентарної книгою для обліку наявного в кабінеті навчального обладнання, річними планами до обладнання кабінету інформатики, затвердженими директором школи;

- аптечної першої допомоги;

- засобами пожежогасіння.

Програмне забезпечення повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення системі та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні документи за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЄСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступного технічного супроводу системи.

До складу програмного забезпечення повинні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформаційних технологій, системи програмування мовами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та сертифікати відповідності УкрСЕПРО.

3.9 Вимоги до технічного забезпечення

Вимоги до технічного забезпечення системи визначається цілями навчання.

До складу навчально-комп'ютерного комплексу обов'язково повинні входити:

комплект вчителя (КВ) -- 1 комплект;

комплект учня (КУ) -- 4... 15 комплектів;

обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

система електроживлення та захисту;

програмне забезпечення (ПЗ);

меблі для КВ та КУ;

додаткове обладнання (екран колективного використання, відео-камера).

Склад КВ та технічні характеристики:

системний блок, у якому змонтовані: материнська плата (МП), зовнішні запам'ятовуючі пристрої (HDD, FDD і CD-RW), контролери відео-монітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв уведення/виведення;

відеомонітор;

клавіатура;

маніпулятор «мишка»;

активна акустична система;

головні телефони та мікрофон (допускається мікротелефонна гарнітура);

пристрій друку (принтер);

факс-модем;

сканер планшетний;

блок безперебійного живлення.

Склад КУ та технічні характеристики:

системний блок, у якому змонтовано: материнська плата (МП), запам'ятовуючі пристрої (ІГОБ, РБО і СБ-К.ОМ), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП);

відеомонітор;

клавіатура;

маніпулятор «мишка»;

навушники та мікрофон.

4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ