Розробка радіоприймального пристрою короткохвильового діапазону

Техніко-економічне обґрунтування розробки приймача короткохвильового діапазону: розрахунок і вибір вузлів і блоків, призначених для виділення корисного радіосигналу прийомної антени електромагнітних коливань, його посилення і перетворення; собівартість.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.06.2012
Размер файла 2,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

(3.2)

.

3.1.4 Транспортно-заготівельні витрати приймаються в розмірі 12 % від вартості сировини, матеріалів, покупних комплектуючих виробів.

, (3.3)

де - вартість сировини й матеріалів, грн;

- вартість покупних комплектуючих виробів, грн.

3.1.5 Витрати на оплату праці

Розрахунок заробітної плати виробничих робітників (за дослідними даними) приведений у таблиці 3.3. Але для цього спочатку визначимо трудомісткість виготовлення виробу по формулі:

, (3.4)

Де Ті - трудомісткість виготовлення i-ої складової частини виробу, нормо-година;

Ti - вид і-ої роботи.

- кількість складових частин виробу.

Із проведених даних трудомісткість виготовлення виробу наведена в таблиці 3.3.

Визначимо годинну тарифну ставку кожного робітника в залежності від розряду по формулі:

, (3.6)

де Сч.тс.1 - годинна тарифна ставка першого розряду (Сч.тс.1=5,47), грн/година;

Ктар.i - тарифний коефіцієнт.

Часова тарифна ставка першого розряду визначається відношенням мінімальної заробітної плати, затвердженої законом України (924_грн./місяць з 1.12.10) до номінального фонду часу Fном, рівного 168,9 годин/місяць.

(3.7)

(3.8)

= 924/168,9=5,47 грн/година.

Таблиця 3.3

Витрати на заробітну плату виробничих працівників

Вид роботи

Трудомісткість,н.-годин

Розряд

Тарифний коэф.

Годинна тариф. ставка

Сума, грн.

Порізка матеріалів

0,25

1

1,0

5,47

1,37

Розмітка

0,65

3

1,35

7,38

4,8

Сверління

0,6

4

1,56

8,53

5,12

Виготовлення плати

1

4

1,56

8,53

8,53

Збірка схеми монтаж

2

5

1,71

9,35

18,7

Разом

38,52

3.1.6 Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Додаткова заробітна плата складає 10 % від заробітної плати виробничих працівників Звир.пр.

(3.8)

3.1.7 Відрахування на соціальні заходи

До елемента «Відрахування на соціальні заходи» належать:

- відрахування на державне обов'язкове пенсійне страхування, що становить 33,2 % від .

(3.9)

- відрахування до фонду сприяння зайнятості - 1,6% від ;

(3.10)

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 1,4% від ;

(3.11)

=(38,5+3,85)·0,014=0,59 грн

-відрахування на індивідуальне страхування становить 1% від ()

(3.12)

3.1.8 Витрати на утримання й експлуатацію обладнання

До витрат на утримання й експлуатацію обладнання (ВУЕО) належать витрати на утримання й експлуатацію виробничого й підйомно-транспортного обладнання, амортизаційні відрахування від вартості виробничого обладнання й т.д. У даній роботі розмір ВУЕО приймається в розмірі 40% Зосн виробничих робітників.

Звуео=0,4·Зосн (3.13)

3.1.9 Загальвиробничі витрати

До статті калькуляції «Загальвиробничі витрати» відносяться витрати на керуванням виробництвом; на амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення; на витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності довговічності й інших експлуатаційних властивостей; витрати на обслуговування виробничого процесу. Загальвиробничі витрати приймаються в розмірі 35% від витрат на основну заробітну плату.

(3.14)

3.1.10 Витрати на досліди та розробки

До складу цього елемента включається: заробітна плата по окладах і тарифам наукових співробітників,зайнятих розробкою даної теми. Розрахунок заробітної плати приведений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок витрат на основну заробітну плату

Посада

Оклад, грн. /міс.

Кількість місяців

Участі на паях, %

Сума, грн.

Керівник теми

2000.00

3

15

900.00

Інженер

1000.00

3

100

3000.00

Разом 3900.00

Додаткова заробітна плата складає 10% Зосн

Здод = Зосн. н. співр. · 0,1 (3.15)

Здод =3900 ·0,1=390 грн.

Відрахування на соціальні заходи становлять 37,2% Зосн + Здод

Звідр. на. соц. зах. = (Зпр. + Здод) · 0,372 (3.16)

Звідр. на. соц. зах =(3900+390) ·0,372=1595,88

? Зпр. + Здопл. + Звідр. =3900+390+1595,88=5885,88 (3.17)

3.1.11 Адміністративні витрати

До статті «Адміністративні витрати відносяться витрати, які направлені на обслуговування та керування фірмою: пов'язані з керуванням підприємством; з утриманням та обслуговуванням основних засобів;з обслуговуванням виробничого процесу. Сюди відносяться податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі , а також витрати, пов'язані з професійною підготовкою апарату керування та іншого загальногосподарського персоналу. Витрати приймаємо в розмірі 25% від

(3.18)

3.1.12 Витрати на збут

До статті «Витрати на збут» належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції й включають витрати на утримання підрозділів підприємства, які пов'язані із збутом продукції, тару й пакування продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення й на навантаження в транспортні засоби; комісійні збори й т.д. Витрати на збут приймаємо в розмірі 5% від виробничої собівартості.

По результатам проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості,яка приведена в таблиці 3.5

Таблица 3.5

Калькуляція на схему контролю та резервування блоків живлення

Найменування статей калькуляції

Сума, грн.

1. Сировина та матеріали

2. Покупні полу фабрикати виробу та послуги виробничого характеру сторонніх організацій та підприємств

3. Зворотні відходи (віднімаються)

4. Транспортно-заготівельні витрати

5. Основна заробітна плата

6. Додаткова заробітна плата виробничих працівників

7. Відрахування на соціальні заходи

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування

- відрахування до фонду соціальної зайнятості населення

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства

8. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

9. Загальновиробничі витрати:

Виробнича собівартість

10. Витрати на дослідження та розробки

11.Адміністративні витрати

12.Витрати на збут

Повна собівартість

Прибуток (45%)

Ціна виробника

ПДВ (20%)

3,68

427,75

0,15

51,7

38,5

3,85

20,11

14,6

0,59

0,68

4,24

15,4

13,47

118,05

5885,88

1072,5

5,9

6970,18

3136,58

10106,76

2021,35

Відпускна ціна

12128,11

Висновок:

Техніко-економічні розрахунки показали доцільність розробки приладу. Прибуток склав 3136,58грн., вільно-відпускна ціна вийшла 12128,11грн. Вона досить висока, але це тому, що виріб виробляється в умовах одиничного виробництва, ціна серійного виробу буде в 3-5 разів дешевше. Дана робота є ефективною внаслідок актуальності поставленої проблеми й рішення.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці

У даному розділі розглядається охорона праці стосовно розробки «Приймального пристрою короткохвильового діапазону» у лабораторії кафедри “Радіоелектроніки”.

Характеристики виробничого середовища в приміщенні лабораторії й об'єкта розробки приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристики виробничого середовища

Параметр (характеристика)

Значення параметра

Критерій

Регламентуючий документ

Розмір приміщення лабораторії

АBН = = 1264,2 (м)

на 16 робочих місць

S = 4,5 м2/чол.

V = 15 м3/чол.

ДНАОП 0.03-3.01-71

Категорія прим. по пож- та вибухонебезпеці

Пожежонебезпечні В

У приміщенні знаходяться тверді матеріали, які згорають

ОНТП 24-86

Ступінь вогнестійкості споруд будівлі

II

Другий поверх 4-поверхового буд., категорія приміщення по пожежній небезпеці В

ДБН В 1.1-7-2002

Клас приміщення по пожежонебезпеці

П - ІIа

Тверді матеріали, що згорають

НАПБ Б.03.002-07

Клас об'єкта розробки по способу захисту від ураження ел. струмом

1

Пристрій має робочу ізоляцію

ГОСТ 12.1.013-78

ГОСТ 12.2.007-75*

Клас приміщень з небезпеки ураж. ел. стр.

Підвищена небезпека ураження електр. стр.

Можливість одночасного доторкання до металоконструкцій будівлі, які заземлені, та металевого корпусу електроустановки

ПУЭ-87

Живлення електроапаратури - однофазне, здійснюється від трифазної мережі перемінного струму частотою 50Гц і напругою 220В.

4.2 Небезпечні і шкідливі фактори

За класифікацією небезпечних і шкідливих факторів відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ [1] у таблиці 4.2 приведений перелік небезпечних і шкідливих факторів, під вплив яких може потрапити розробник даного пристрою в лабораторії кафедри РЕ.

Таблиця 4.2

Небезпечні та шкідливі фактори при розробці пристрою

Небезпечні та шкідливі фактори

Джерело небезпеки

Параметри, що нормуються та їхні нормативні рівні

Нормативні документи

Підвищена електрична напруга220В

Електромережа й електроапаратура

Струм I=0,6 мА

Напруга дотику,

Uпр 36В

ГОСТ 12.1.038-82

Несприятливі метеорологічні умови

Неефективна система вентиляції й опалення

Температура (to, С), відносна вологість (, %) і швидкість руху повітря (V, м/с)

ГОСТ 12.1.005- 88

СНиП 2.04.05-92

Нераціональне освітлення

Неправильна організація освітлення

Коефіцієнт природної освітленості

СНиП II-4-79

Шум

Система кондиціонування і вентиляції

Рівень звуку

LA 50дБ

ГОСТ 12.1.003-83

Вібрація

Система вентиляції

Швидкість вібрації

V = 0,1810-2 м/с, віброприскорення

a = 0,02 м/с2

ГОСТ 12.1.012-90

Електромагнітні поля

електроапаратура

Напруженість електричного Е10В/м,магнітного

Н 0.3 А/м поля

ГОСТ 12.1.006-84*

ДСанПіН 3.32.007-98

4.3 Виробнича санітарія

Оскільки розроблений пристрій буде експлуатуватися користувачем з використанням необхідних для його роботи засобів , які у свою чергу можуть бути джерелами несприятливих факторів , зробимо аналіз виникнення цих факторів для користувача й навколишнього середовища, використовуючи для цього перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів .

Робота на ПEВМ не вимагає фізичного навантаження, але вимагає максимальної концентрації уваги, і, отже, тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [2] , віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.

До основних показників, що характеризують метеорологічні в закритих виробничих приміщеннях (мікроклімат) відносяться: температура повітря, (0С); відносну вологість повітря, (%); швидкість руху повітря, (м\с).

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Метеорологічні параметри (оптимальні)

Період року

Категорія робіт по енерговитратах

Температура, 0С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Холодний

Легка, 1а

22 24

40 60

0,1

Теплий

Легка, 1а

23 25

40 60

0,1

Забезпечення умов, наведених у таблиці 4.3, у теплий період року здійснюється за допомогою припливно-витяжної вентиляції або встановлюється кондиціонер; у холодний - за допомогою вентиляції й опалення .

Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря й заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляція призначена для видалення забрудненого або нагрітого повітря із приміщення й подачею в нього свіжого повітря.

Освітлення лабораторії забезпечується у світлий час доби природним освітленням, у темний - системою загального штучного освітлення. Прийняті нормативні значення коефіцієнта природної освітленості (КЕО , %) і мінімальної освітленості (Еmin, лк) відповідно до СНиП II-4-79 [3] і обґрунтування їхнього вибору зведені до таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Обґрунтування і вибір нормативних параметрів виробничого освітлення (природного й штучного)

Підрозряд зорової роботи

г

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Великий

Характеристика фону

Світлий

Нормативні значення параметрів освітлення

Освітленість при штучному освітленні, Еmin, лк

400

КЕО з природним бічним освітленням, %

2

З огляду на розташування лабораторії в будинку міста Харкова й орієнтації вікон лабораторії на схід (азимут 900) розрахуємо значення КЕО для даних умов по формулі (4.1):

,

( 4.1)

де

- значення КЕО для даних умов (Харків розташований у IV світловому поясі);

- нормативне значення КЕО для III пояса світлового клімату;

m

- коефіцієнт світлового клімату, що дорівнює 0,9 для IV поясу світлового клімату;

с

- коефіцієнт сонячності клімату, що дорівнює 0,8 (для даних умов: азимут 900, бічне висвітлення, 500 північної широти).

.

Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономічні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких знаходиться в діапазоні 3500-4200 ДО.

Для освітлення приміщення застосовуються світильники серії ЛП013, ЛП031, ЛП033 виконання 001 і 006, ЛС002, ЛС004, з металевими решітками , що екранує, і непрозорими боковинами.

Шум є одним з найпоширеніших у виробництві шкідливих факторів. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-89 у приміщеннях програмістів обчислювальних машин рівні звуку й еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА . Відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 рівень вібрації для категорії 3, тип В, в умовах “комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ . Для зменшення рівня звуку й вібрації застосовуються матеріали, що демпфірують (гумова прокладка під принтер).

Основним джерелом електромагнітного випромінювання, у тому числі рентгенівського, у приміщенні є електронно-променеві трубки (ЭЛТ) моніторів. Згідно ДСанПіН 3.32.007-98 потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкр/год. Захист користувачів ЕОМ від ЭМИ й рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів зі спеціального затемненого скла.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [4] припустимий рівень напруженості електростатичних полів повинен бути не більше 20 кв. У приміщеннях для запобігання утворення статичної електрики й захисту від нього повинні бути нейтралізатори й зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрана дисплея.

EМВ i статична електрика приводять до іонізації повітря, у результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини (іони потрапляють разом з повітрям у дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно норма змісту легенів аеронів обох знаків повинна складати від 1500 до 5000 в 1 див3 повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів у повітрі є зволоження повітря й провітрювання приміщення.

Відповідно до існуючих рекомендацій час безперервної роботи з екраном не повинне перевищувати 4 годин , тривалість перерви для відпочинку повинна становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин щогодини роботи.

4.4 Електробезпека

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що використовує змінний струм напругою 220В и частотою 50Гц. По способу захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ повинне відповідати першому класу захисту відповідно до ГОСТ 12.2.007-75. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні й експлуатаційні заходи захисту.

По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення належить до приміщень із підвищеною небезпекою, тому що можливо одночасний дотик людини до маючім з'єднання із землею металоконструкціям, відповідно до ПУЭ-87.

ПEВМ відносять до електроустановок закритого типу виконання (всі струмоведучі частини перебувають у оболонках) з діючими напругами до 1000 В. За ПУЭ-87 ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса й від влучення води в усередину корпуса відповідає IP-44 (де 4- захист від твердих тіл розміром більше 1.0 мм; 4-захист від крапель води).

Схемно-конструктивні міри електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої з ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Як схемно-конструктивна міра безпеки передбачається занулення - навмисне з'єднання частин ПК, у нормальних умовах не перебувають під напругою, з нульовим робочим проводом.

Експлуатаційними мірами електробезпечності є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою й наступними запобіжними заходами:

1) конструкція плит знімної підлоги повинна забезпечувати втік й відвід статичної електрики. Покриття плиткової підлоги необхідно виконувати із гладких, міцних, що мають антистатичні властивості матеріалів;

2) видалення пилу з екрана дисплея варто проводити не рідше 1 разу в день.

При роботі з ПEВМ необхідно дотримувати правила технічної експлуатації електроустановок і наступні запобіжні заходи:

1) не підключати й не відключати рознімання кабелів при включеному живленні;

2) технічне обслуговування й ремонтні роботи робити тільки при виключеному живленні мережі;

3) застосовувати інструменти з ізольованими ручками;

4) не залишати робочу установку без догляду.

Працівник, що робить на роботу, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки з метою профілактики нещасних випадків, а також знайомить із інструктажем з дотримання міри техніки безпеки при роботі з ПEВМ.

4.5 Пожежна небезпека

Приміщення, у якому виконувалася дипломна робота, розташовано на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі. У ній знаходиться один комп'ютер. Розміри кімнати: довжина-5м, ширина-3м, висота-3,6м. Загальна площа становить 15 м2, що відповідає необхідним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, згідно яким на одне робоче місце повинно бути не менш 6,0 м2.

По категорії вибухо- і пожежонебезпеки згідно ОНТП 24-86 дане приміщення належить до категорії В - пожежонебезпечне через тверді спаленні матеріали . Виходячи з категорії пожежонебезпеки й поверховості будівлі, ступінь вогнестійкості будівлі II згідно СНиП 2.01.02-85.

Можливими причинами пожеж у приміщенні є несправність електропроводки й електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (паперу),блискавка й т.д. Як профілактичні міри по попередженню причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки й сполучних проводів, зберігання канцелярських товарів в сейфах і вогнетривких шафах.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту й організаційно-технічних заходів

У системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

1) Контроль і профілактика ізоляції.

2) Наявність плавких запобіжників в обладнанні.

3) Блискавкозахист будинку. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у році-20 годин, встановлюється III категорія блискавкозахисту.

4) Вибір ступеня захисту оболонок комп'ютера відповідно до класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа -не нижче IP-44 для електроустановок і IP-2X для світильників.

Система пожежного захисту передбачені наступні заходи:

1) Система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами.

2) Приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками - ВВК-2 .

3) Для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:

а) ширина не менш 1,5 м;

б) висота не менш 2,0 м.

в) ширина коридору 1,8 м. Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

Таблиця 4.5

Перелік первинних засобів пожежогасіння, обов'язкових в обчислювальному центрі

Площа кв. м.

Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування)

Кількість штук

Вогнегасний ефект

15

вуглекислотні вогнегасники й ручні ВВК-2, повсть, повстина, азбест

1

розведення повітря й зниження в ньому змісту кисню до концентрації, при якій припиняється горіння. Вогнегасний ефект указаним газом обумовлюється втратами теплоти й нагрівання розріджувачів і зниженням теплового ефекту реакції припинення доступу кисню до палаючих елементів.

Пожежі в приміщеннях з ЕОМ становлять особливу небезпеку, тому що сполучені з великими матеріальними втратами. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин.

Пожежна безпека забезпечується:

1) виконанням вимог пожежної безпеки приміщень для сховища ЕОМ, сховищ інформації, установок кондиціонування й систем електроживлення;

2) виконанням правил пожежної безпеки при ремонтно-профілактичних роботах;

3) системою автоматичної пожежної сигналізації й пожежогасіння.

До приміщень для ЕОМ, сховищ інформації, установкам кондиціонування й системам електроживлення пред'являються наступні вимоги пожежної безпеки:

4) матеріали для акустичної обробки стін і стель повинні бути негорючими;

5) древесностружечні й древесноволокнисті плити повинні застосовуватися тільки при їхньому глибокому просоченні вогнезахисними составами;

6) сталеві несучі й конструкції, що обгороджують, повинні бути захищені вогнезахисними матеріалами й фарбами;

7) конструкція знімної підлоги машинного залу повинна забезпечувати доступ до кабелів і вентиляційних систем;

8) плити знімної підлоги повинні бути виконані з неспаленних або важко спаленних матеріалів;

9) опори й стійка знімних підлог повинні бути неспаленними;

10) підпільні простори під знімними підлогами повинні розділятися неспаленними діафрагмами;

11) у над стельовому й підпільному просторах повинні встановлюватися пожежні датчики, система трубопроводів і випускних пристроїв для подачі вогнегасного складу;

12) для евакуації людей під час пожежі ширина дверей повинна бути не менш 1,5 м, висота не менш 2 м, ширина коридорів не менш 1,8 м;

13) розробленні схеми шляхів до евакуаційних виходів ;

14) повітроводи системи вентиляції повинні бути виконані з негорючих матеріалів, мати невелике число поворотів і гладку поверхню стінок, тому що накопичена в них пил може запалитися;

15) повітроводи повинні періодично очищатися;

16) у системах вентиляції повинні бути передбачені клапани для перекриття повітроводів при пожежі;

17) теплоізоляція повітроводів систем охолодження ЕОМ повинна бути виконана з неспаленних матеріалів;

18) при виникненні пожежі системи вентиляції повинні відключатися.

При виконанні ремонтно-профілактичних робіт необхідно дотримувати правила пожежної безпеки:

1) знімні вузли ЕОМ необхідно ремонтувати в окремому, спеціальному приміщенні;

2) не можна залишати без спостереження включену в мережу контрольно-вимірювальні апаратури;

3) не можна залишати на пристроях залишки проводів, вату, марлю й інший матеріал після прибирання приміщення ;

4) забороняється застосовувати електронагрівальні побутові прилади;

5) забороняється курити, включати й виключати електромережу й прилади під час роботи з легкозаймистими рідинами.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року [5].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

У стандартах TCO '99 закладене обмеження по кадмії у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з TCO '92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000 , що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком, для навколишнього природного середовища.

ВИСНОВОК

В ході дипломного проекту було спроектовано радіоприймач КХ діапазону.

В результаті проектування були розкриті наступні питання, що стосуються перспективи розвитку радіотехнічної галузі відносно дипломного проекту. Розкрити питання, що стосується призначення і області застосування проектованого пристрою. В результаті , огляду методів побудови аналогів проектованого пристрою і порівняння їх переваг і недоліків, були сформовані технічні умови , пред'явлені к пристрою, що проектувався, і зроблений вибір і обґрунтування структурної схеми. На основі структурної схеми була вибрана схема електрична принципіальна і був проведений повний розрахунок всього пристрою. В відповідності зі електричною принципіальною схемою і досягненнями сучасної радіотехніки був здійснений і обумовлений вибір елементної бази.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. Справочник радіолюбителя-К.:Наукова думка, 1982.-971с.

2. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы: второе издание, справленное. - Л.: Ленинградская типография №15, 1964 - 696с.

3. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: Высшая школа, ,1983- 5З6с.

4. Гутников В.С. Интегральная электроника в измерительных устройствах. 2-е изд., перераб. и доп.- Л.: Энергоиздат. Ленингр. отд-ние, 1988-304с.

5. Вениаминов В.Н., Лебедев О.Н., Мирошниченко А.И. Микросхемы и их применение: Справ. пособие.3-е изд., перераб. и доп.-М.: Радио и связь, 1989-240с.

6. Горюнов Н.Н. Справочник по полупроводниковым диодам,транзисторам и интегральным схемам. Изд. 4-е, перераб. и доп.-М.: Энергия,1977-744c.

7. Якубовский С.В., Ниссельсон Л.И., Кулешов В.И.Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы: Справочник.- М.:Радио и СВЯЗЬ,1990-496с.

8. Кудряшов Б.П., Назаров Ю.В., Тарабрин Б.В., Убышев В.А. Аналоговые интегральные микросхемы:Справочник.-М: Радио и связь, 1981-160с.

9. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76

10. ГОСТ 12.1.005- 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

11.ГОСТ 12.1.003- 89 ССБТ. Шум. Общие требования к безопасности. - Введен 01.07.89

12.ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.91

13.ДСанПіН 3.32.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин.

14. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электро-статические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.07.85.

15. ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электрические. Общие требования к безопасности. - Введен 01.01.76

16. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок.

17. ДСанПіН 5.5.6.009-98. Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональніх комп'ютерах. Державні санітарні правила та норми.

18. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

19. СНиП 2.01.02-85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы.

20. ГОСТ12.1.004-91. ССБТ. Пожежна безпека, загальні вимоги 1.07.95.

21. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 12.06.1991.

ДОДАТОК

Позначення

Найменування

Кількість

Примітка

Конденсатори

ГОСТ 25814-83

С1

КI0У-5-1а-Н90-47 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С2

КПЕ-3-Н90-7-:-270 пФ±5% ОЖО.723.850 ТУ

1

С3

КI0У-5-1а-Н90-15 пФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С4

КГШ-Н75-7-:-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С5,С9, С19, С24,С44, С45, С46

K50-6-1-50B-47 мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

7

С6,С7,С8,С1

КI0У-5-1а-Н90-47 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

4

С 11

КI0У-5-1а-Н90-1 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С 12

КГШ-Н75-6-:-30 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С13

КI0У-5-1а-Н90-10 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С 14

КГШ-Н75-7-:-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С15,С16,С18

КI0У-5-1а-Н90-47 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

3

С 17 ,С20

КI0У-5-1а-Н90-10 пФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

2

С 21

КГШ-Н75-7-:-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С22,С23,С27

КI0У-5-1а-Н90-3 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

3

С 25

K50-6-1-50B-l мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

1

С26

K50-6-1-50B-I000 мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

1

С28,С30, С37,С50

K50-6-1-50B-I00 мкФ±10о/0 ОЖО.834.212 ТУ

4

С29

КI0У-5-1а-Н90-10 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С31

КI0У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С32

КГШ-Н75-7-:-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С33

K50-6-1-50B-I00 мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

1

С34

КI0У-5-1а-Н90-10 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С35

КI0У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С36

КГШ-Н75-7-:-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С38

КI0У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С39

КI0У-5-1а-Н90-10 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С40

K50-6-1-50B-470 мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

1

С41

К10У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С42

КПВ-Н75-7-7-150 пФ±5% ОЖО.723.054 ТУ

1

С43

К10У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

l

С44,С45,С46

K50-6-1-50B-47 мкФ±10% ОЖО.834.212 ТУ

3

С47

К10У-5-1а-Н90-10 нФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

С48

К10У-5-1а-Н90-0,1 мкФ±5% ОЖО.464.031 ТУ

1

Мiкросхеми

ГОСТ 18725-83

DA1

КР157УН1Б Б

1

DA2

К174УН14

1

Дiодний Micт

ED1

КЦ405А УФО.336.006.ТУ

1

Запобiжник

FU1

ПМ-О,lА РСО 450.047 ТУ

1

FU2

ПМ-О,lА РСО 450.047 ТУ

1

Котушки iндуктивностi

L1

CD43NP-470KC

1

L2

CD43NP-470KC

1

L3

CD43NP-470KC

1

L4

CDR74BNP-220MC

1

L5

CDR74BNP-220MC

1

L6

CDR74BNP-220MC

1

L7

CDR74BNP-220MC

1

L8

CDR74BNP-220MC

1

L9

CDR74BNP-220MC

1

L10

CDR74BNP-220MC

1

L11

CDR74BNP-220MC

1

L12

CDR74BNP-220MC

1

L13

CDR74BNP-220MC

l

L14

CDR74BNP-220MC

1

L15

CDR74BNP-220MC

1

Резистори

Rl

С2-6-0,125-9,ЗV кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R2

С2-6-0,125-8,2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

RЗ,R4

С2-6-0,125-270 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R5,R6

С2-6-0,125-200 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R7

С2-6-0,125-5,6 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R8

С2-6-0,125-4,3 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R9

С2-6-0,125-270 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R10

С2-6-0,125-12 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R11

С2-6-0,125-160 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R12

С2-6-0,125-1,2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R13

С2-6-0,125-5,6 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R14

С2-6-0,125-4,3 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R15

С2-6-0,125-1,2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R16

С2-6-0,125-33 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R17

С2-6-0,125-62 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R18

С2-6-0,125-13 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R19

С2-6-0,125-100 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R20

С2-6-0,125-10 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R21

С2-6-0,125-30 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R22

С2-6-0,125-6.8 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R23

С2-6-0,125-2.4 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R24

С2-6-0,125-1.6 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R25

С2-6-0,125-36 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R26

С2-6-0,125-7.5 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R27

С2-6-0,125-1.5 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R28

С2-6-0,125-5,6 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R29

С2-6-0,125-4,3 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

l

R30

С2-6-0,125-360 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R31

С2-6-0,125-10 Ом ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R32

С2-6-0,125-6.2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R33

С2-6-0,125-1,2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

R34

С2-6-0,125-1,2 кОм ±5% ОЖО.467.072 ТУ

1

Перемикачi

SAl

П2К-2 ЕЩО.360.037 ТУ

1

Трансформатор

TUl

ТПП235-127/220-50 ОЖО.452.049 ТУ

1

TU2

ТПП235-127/220-50 ОЖО.452.049 ТУ

1

TU3

ТПП235-127/220-50 ОЖО.452.049 ТУ

1

Дiоди

VDl

Дll Д.Р3.363.029 ТУ

1

Транзистори

1

VT1, VT2, VT3, VT4

КТ315Г ОЖ3.365.200 ТУ

4

VT5

КТ301Б ОЖ3.5 85 .487 ТУ

1

Вилки

ХРl

ШР4-20ЕН3УР БРО.364.008 ТУ

1

ХР2

ВД-l гаО.364.003 ТУ

1

Гнiзда

XSl

ОНП-КГ-2 БРО.364.008 ТУ

1

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір структурної схеми радіоприймача. Розрахунки вхідного ланцюга. Обрання засобів забезпечення вибірковості та розподілу посилення по лінійному тракту приймача. Визначення схеми демодулятора, АРП і ПНЧ. Техніко-економічне обґрунтування проекту.

    курсовая работа [683,5 K], добавлен 06.07.2011

  • Обґрунтування й вибір функціональної схеми генератора коливань. Вибір і розрахунок принципових схем його вузлів. Моделювання роботи функціональних вузлів електронного пристрою на ЕОМ. Відповідність характеристик і параметрів пристрою технічним вимогам.

    курсовая работа [79,7 K], добавлен 15.12.2010

  • Проект радіомовного радіоприймального пристрою з амплітудною модуляцією. Вибір структурної схеми приймача, розрахунок підсилювального елемента та його високочастотних параметрів. Вибір типу транзистора вихідного каскаду підсилювача низької частоти.

    курсовая работа [890,9 K], добавлен 10.04.2014

  • Розрахунок смуги пропускання приймача та спектральної щільності потужності внутрішніх шумів. Розрахунок чутливості приймача та бази сигналу. Принципова електрична схема підсилювача проміжної частоти радіоприймального пристрою, параметри мікросхеми.

    курсовая работа [476,2 K], добавлен 09.11.2010

  • Розрахунок радіомовного приймача діапазону КВ–1 за заданими даними. Визначення таких його параметрів: смуга пропускання, припустимий коефіцієнт шуму, вхідний ланцюг, підсилювач радіочастоти, перетворювач радіочастоти, УПЧ, фільтр зосередженої селекції.

    курсовая работа [765,3 K], добавлен 29.04.2011

  • Вибір проміжної частоти і типу підсилювача проміжної частоти. Розрахунок смуги пропускання радіоприймального пристрою та розподілу її між окремими блоками. Розрахунок граничної чутливості радіоприймального пристрою та вибір типу схеми перших каскадів.

    курсовая работа [222,6 K], добавлен 21.05.2014

  • Розподіл діапазону частот приймача на піддіапазони. Розрахунок смуги пропуску фільтра зосередженої селекції останньої проміжної частоти. Узгодження вхідного пристрою з антеною. Розрахунок кількості перетворень та номіналів проміжних частот тракту.

    контрольная работа [169,6 K], добавлен 05.02.2015

  • Антени – це пристрої для випромінювання і прийому електромагнітних хвиль. Антени військових радіозасобів. Залежність мінімально необхідної потужності сигналу від чутливості приймача. Зменшення рівня перешкод на вході. Основні характеристики антен.

    учебное пособие [1,0 M], добавлен 01.02.2009

  • Висновок про доцільність розробки світлодіодного годинника. Годинникові механізми, класифікація годинників. Обґрунтування схеми пристрою. Вибір мікроконтролера та огляд його архітектури. Вибір додаткових пристроїв. Розробка програмного забезпечення.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 23.09.2014

  • Розрахунок параметрів антени на резонансній, нижній і верхній частотах і двохпровідного фідера. Визначення величин елементів компенсації реактивної складової вхідного опору антени. Побудова діаграм напрямленості на крайніх частотах робочого діапазону.

    курсовая работа [506,2 K], добавлен 08.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.