Конструювання антенно-фідерної системи на базі симетричного вібратора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вихідні дані

Загальні відомості

1. Розрахунок параметрів антени на резонансній частоті

2. Розрахунок параметрів антени на нижній частоті робочого діапазону частот

3. Розрахунок параметрів антени на верхній частоті робочого діапазону частот

4. Побудова діаграм напрямленості для розрахованої антени на крайніх частотах робочого діапазону частот

5. Розрахунок параметрів двохпровідної лінії живлення

6. Розрахунок параметрів елементів компенсації реактивної складової вхідного опору антени

7. Розрахунок і конструкція симетруючого пристрою

Список використаної літератури

Завдання на курсовий проект

з курсу «Поля та хвилі в системах ТЗІ . Ч2»

Тема: Конструювання антенно-фідерної системи на базі симетричного вібратора.

В проекті повинні міститись:

1.Титульний лист, анотація, зміст, дане завдання, виписаний індивідуальний варіант завдання.

2. Загальні відомості про симетричні вібратори.

3.Розрахунок довжини плеча та інших параметрів півхвильової антени для заданої резонансної частоти .

4. Побудова діаграми напрямленості в горизонтальній площині для розрахованої антени на крайніх частотах та робочого діапазону.

5. Розрахунок інших параметрів антени, в тому числі: діюча висота; повний вхідний опір; параметри ємнісних чи індуктивних елементів для компенсації реактивної складової вхідного опору антени на краях робочого діапазону частот.

6. Розрахунок максимальних значень струму та напруги в антені.

7. Обґрунтувати схеми і конструкції симетруючого пристрою для живлення антени на резонансній частоті через коаксіальний кабель та розрахунок ККД кабелю вибраного типу та довжини.

8. Розрахунок параметрів двопровідної лінії живлення (фідера), та елементів компенсації реактивного опору антени на частотах та .

9. Список використаної літератури.

10. Електричні схеми антенно-фідерної системи на частотах .

11. Креслення конструкції розрахованої системи, включаючи щогли.

Методичні вказівки:

Вихідні дані індивідуального завдання вибираються з таблиць: з 1-ї таблиці - по першій цифрі варіанту завдання, з 2-ї таблиці - по другій цифрі.

В загальних відомостях про симетричні вібратори, серед іншого, описати також вплив висоти розташування диполя над землею на діаграму напрямленості у вертикальній площині. Зробити висновки про необхідну висоту антени над землею для роботи радіолінії просторовою хвилею на близьких (до 1000 км), середніх (1000-3000 км), довгих (більше 3000 км) радіо трасах в діапазоні декаметрових хвиль. Привести залежність відстані до радіо горизонту від висоти підвісу диполя при роботі наземною хвилею в метровому діапазоні хвиль.

Для диполя Надененко та плоского вібратора знайти еквівалентні радіуси. Подальші розрахунки виконувати як для антени з «товстого» круглого проводу еквівалентного радіуса.

При розрахунках довжини антени (3-й пункт) врахувати необхідне вкорочення «товстого» вібратора. Знайти також смугу пропускання резонансного вібратора з уточненою довжиною плеча.

Діаграму напрямленості будувати в полярній системі координат. Крок зміни азимутального кута не повинен перевищувати 10 градусів, при цьому не пропускати азимутів, які відповідають екстремумам діаграми.

Необхідне для розрахунку вхідного опору антени (пункт 5) значення опору випромінювання в пучності струму можна розрахувати, або знайти з графіків, приведених в літературі.

Підбираючи співвідношення відстань/діаметр провідників двопровідного фідера під потрібний хвильовий опір, починати з розрахунку діаметру провідників, який забезпечить передачу до антени заданої потужності від передавача. Густину струму для мідного чи біметалевого провідника взяти 1 А на міліметр його окружності.

На кресленні розрахованої антенно-фідерної системи показати в одному масштабі з антенним полотном підтримуючі щогли, висота яких залежить від запланованої протяжності радіо траси чи відстані до радіо горизонту. Щогли довільної з описаних в літературі конструкцій, їх механічні розрахунки не обов'язкові.

Титульний лист виконується креслярським шрифтом олівцем або друкується. Текст роботи виконується на стандартних аркушах формату А4, і може бути написаний акуратно від руки, або надрукований. Схема антенно-фідерної системи виконується на аркушах формату А4. Креслення антенно-фідерної системи з підтримуючими щоглами виконується олівцем на листі формату А3, і в складеному вигляді підшивається в роботу.

Таблиця 1

1	Симетричний диполь з круглих провідників діаметром 8 мм
2	Симетричний диполь з круглих провідників діаметром 16 мм
3	Диполь Надененко.
4	Диполь Надененко.
5	Симетричний диполь з стрічок (пластин) шириною 100мм
6	Симетричний диполь з стрічок (пластин) шириною 200мм

Таблиця 2

	Резонансна частота , МГц	Робочий діапазон, МГц	Підводима потужність ,кВт	Протяжність радіо траси, км	Відстань до радіогоризонту, км
1	40	30-105	2	-	35
2	45	35-120	5	-	15
3	10	5-18	1	2000
4	5	3-10,5	3	900
5	10	8-30	4	3500

Перелік рекомендованої літератури

1.Драбкин А.Л. и др. Антенно-фидерные устройства. М., «Сов. радио», 1974

2.Марков Г.Т., Сазонов Д.М. Антенны. Учебник для студентов радиотехнических специальностей вузов. М., «Энергия», 1975.

3.Кочержевский Г.Н. Антенно-фидерные устройства: Учебник для вузов. М., «Радио и связь», 1981. -280с.

4.Чернышев В.П., Шейман Д.И. Распространение радиоволн и антенно-фидерные устройства. М., «Связь», 1972.

5.Дорохов А.П. Расчет и конструирование антенно-фидерных устройств. - Харьков, ХГУ, 1960, - 450с

6.Антенны и устройства СВЧ: Расчет и проектирование антенных решеток и их излучающих элементов/под ред. Д.И. Воскресенского - М.: Сов. Радио 1979.

антена фідер резонансний

Вихідні дані

Варіант виконання №55

Варіант антени - Симетричний диполь з стрічок (пластин) шириною 100мм

Резонансна частота ,МГц10

Діапазон робочих частот , МГц8-30

Потужність що підводиться ,кВт4

Протяжність радіо траси, км3500

Загальні відомості

Антени - радіотехнічні пристрої, призначені для перетворення енергії зв'язаних електромагнітних коливань (замкнених в електричних колах) в енергію вільних електромагнітних коливань (випромінених в простір) і навпаки. Випромінювання у вільний простір обумовлене неекранованими коливаннями напруженості електричного і пов'язаного з ним магнітного полів, створених коливаннями електричного заряду. При поглинанні (прийманні) електромагнітних хвиль процеси мають зворотний характер.

Вібратор - випромінювач (збирач) електромагнітної енергії у вигляді відрізка дроту, довжина якого є спів розмірною з довжиною хвилі. У більш широкому розумінні - це випромінювач електричного або магнітного типу (штир, щілина ).

Поширення набули півхвильові симетричні одно вібраторні антени завдяки відсутності бічних пелюсток діаграми напрямленості та простоті конструкції.

Симетричним вібратором називають прямолінійний стержень (провід) , у якого струми в перерізах, що знаходяться на однакових відстанях від середини стержня, рівні по величині і по фазі. Для виконання цієї умови необхідно, щоб вібратор був симетричний відносно площини, що проходить через його середину перпендикулярно його осі, симетричні ділянки знаходились в однакових умовах відносно маси, і вібратор збуджувався симетрично.

ДН тонкого проводу довжиною 2l розташованого вздовж осі z може бути визначена за допомогою слідкуючої формули:

(1)

де - функція ,що описує розподіл амплітуди струму вздовж проводу.

З (1) слідує, що ДН залежить від кута і не залежить від кута , тобто поле випромінювання симетрично відносно осі проводу.

Для симетричних вібраторів розподіл струму достатньо точно описується формулою

(2)

де - струм в пучності; - довжина плеча вібратора, а початок координат розташований в центрі вібратора.

Вид функції розподілу струму залежить від відношення довжини вібратора до довжини хвилі .

Амплітуда поля симетричного вібратора в вільному просторі, В/м, рівна:

(3)

а ДН описується формулою

(4)

де А - нормуючий множник.

Просторові ДН отримуються шляхом обертання зображених кривих навколо осі вібратора.

Більше розповсюдження отримали півхвильові вібратори . Для них

 (5)

Діюча довжина симетричного вібратора з синусоїдальним розподілом струму, віднесена до струму на його клемах , на основі формули

(6)

рівна

(7)

Для півхвильового вібратора

(8)

Опір випромінювання дуже тонкого симетричного вібратора , віднесеного до струму в пучності , не залежить від діаметра проводу вібратора і рівний

(9)

де - постійна Ейлера , а

- інтегральний синус

- інтегральний косинус

Крім активного опору випромінювання вібратор володіє реактивним опором, який залежить як від довжини , так і від діаметра вібратора :

(10)

Графік залежності від відносної довжини вібратора показує , що для півхвильового вібратора , а для хвильового . Наприклад, вхідний опір тонкого півхвильового вібратора рівний :

(11)

Рис. 1.

КНД симетричних вібраторів може бути вирахувана з допомогою наступного виразу

(12)

Діаграма напрямленості вертикальної антени у випадку ідеальної і реальної землі суттєво відрізняється (рис. 1.):

Діаграми напрямленності горизонтальної антени у вертикальній площині у випадку ідеальної землі зображені на рис. 2.

Рис. 2.

Як видно з діаграм горизонтальної антени з придатний для зв'язку з відбиванням від іоносфери на близькі відстані. Для середніх відстаней висота і для роботи іоносферною хвилею на далекі відстані треба взяти .

Для практичних розрахунків антен довільної довжини можна використати графік (рис. 3).

Рис. 3

Активну складову вхідного опору симетричної антени можна знайти наступним чином:

, (13)

. (14)

Після підстановки значення струму I_A в точках живлення симетричного вібратора для z = 0 одержується:

, (15)

. (16)

Зауваження: При l = /2 одержується некоректний результат стосовно вхідного опору хвильового вібратора (R_A = ). Даний вираз отримано для синусоїдного розподілу струму в антені, що не зовсім правильно. Отже, формулу можна використовувати для наближених обчислень при l/2.

Для півхвильового вібратора ( l = /4 ) активна частина вхідного опору становить:

Ом. (17)

Для короткого симетричного вібратора шляхом підстановки одержується спрощений вираз для розрахунку вхідного опору:

. (18)

Аналіз цього виразу показує, що, враховуючи реальні значення опору втрат, дуже коротка в порівнянні з антена не може працювати ефективно.

Знання величини опору випромінювання та діючої висоти достатнє для визначення коефіцієнта напрямленої дії антени:

. (19)

При роботі в широкому діапазоні частот складові вхідного опору симетричної антени, обчислені за формулами , змінюються так, як показано на рис. 4.1 а, б. Характер повного вхідного опору антени в залежності від l/ показано умовно еквівалентними ланками з R, L, C елементів.

При деяких значеннях l/ реактивна складова повного вхідного опору X_А = 0. Ці відносні довжини відповідають резонансним хвилям антени. Найдовшу з резонансних хвиль (найнижчу резонансну частоту) називають основною або першою гармонікою. Для тонкого симетричного вібратора 1-й резонанс наступає при l=/4 (півхвильовий вібратор). Тобто основна хвиля півхвильового вібратора _осн = 4l. При роботі на такій хвилі реактивна складова вхідного опору X_A = 0, а активна складова опору R_A низька і складає 73,1 Ом. Умовно кажуть, що півхвильовий вібратор потрібно живити струмом. Наступний резонанс наступає при відносній довжині плеча вібратора l=/2. При цьому вхідний опір вібратора високий і істотною мірою залежить від його хвильового опору. Умовно кажуть, що в такому разі потрібно живити антену напругою. Як видно з графіка, зі зменшенням хвильового опору швидкість зростання реактивної складової вхідного опору при відхиленні від резонансних частот знижується. Отже, простіше узгодити фідер з антеною в широкому діапазоні частот, якщо антена “товста”, оскільки при цьому зменшується її хвильовий опір.



Рис. 4

Досліди і теорія показують, що вхідний опір точно півхвильової антени не є суто активним, як випливає з наближених формул, і насправді для тонкого вібратора становить:

Ом. (20)

Для того, щоб вхідний опір вібратора став суто активним, його необхідно дещо вкоротити в порівнянні з півхвильовим. Потрібне вкорочення залежить від відносної товщини вібратора /d, де d - діаметр провідника вібратора (рис. 5).

Вкорочення однохвильового вібратора для зведення реактивної складової його вхідного опору до нуля повинно бути більшим, ніж півхвильового.

Рис 5.

Антенним фідером називається пристрій для передачі високочастотної енергії від передавача до антени, або від антени до приймача. Вимоги, що висуваються до фідера:

1) Мінімальні втрати енергії високочастотних коливань на нагрів провідників й діелектриків, а також на випромінювання.

2) Відсутність антенного ефекту, тобто сам фідер не має випромінювати та приймати електромагнітні хвилі.

3) Відсутність впливу на частоту настройки вихідного контура передавача, або вхідного контура приймача.

4) Можливість передачі заданої потужності високочастотних коливань.

5) Стабільність електричних параметрів і механічна надійність.

Меншим антенним ефектом володіють двопровідні лінії (рис. 6). Мідні або біметалеві провідники двопровідної лінії діапазону декаметрових хвиль вибираються діаметром 3-6 мм і розташовуються на відстані 20-40 см. Хвильовий опір двопровідного фідера становить:

. (21)

Чотирипровідна лінія пониженого хвильового опору, поперечний переріз якої показано на рис. 7, складається зі з'єднаних попарно чотирьох провідників. Її хвильовий опір можна обчислити за формулою:

. (22)

Незначним антенним ефектом володіє чотирипровідна лінія з діагонально з'єднаними провідниками (рис. 8). При розташуванні провідників лінії у вершинах квадрата її хвильовий опір становить:

(23)

Екранований фідер у вигляді лінії концентричного типу (коаксіальний кабель) практично вільний від антенного ефекту, захищений від атмосферних впливів і зручний для монтажу. Поперечний переріз коаксіальної лінії показано на рис. 8, а її хвильовий опір розраховується за формулою (24):

. (24)

В останньому виразі k - коефіцієнт вкорочення хвилі. За визначенням k=₀/ , де ₀ - довжина хвилі у вакуумі, - довжина хвилі у фідері. Коефіцієнт вкорочення хвилі для коаксіального фідера залежить від відносної діелектричної проникності ізоляції і коефіцієнта заповнення ізоляцією простору між провідниками фідера А:

. (25)

Для кабеля із суцільною ізоляцією А=1 і тому . Вкорочення довжини хвилі є наслідком її меншої швидкості розповсюдження в кабелі у порівнянні з вільним простором: v=c/k

Для практики корисно нагадати наступні співвідношення:

,,. (26)

Втрати енергії у фідері залежать не тільки від його конструкції, але й від електричного режиму роботи. Нехай фідер довжиною l працює в режимі біжучої хвилі. Режим біжучої хвилі реалізується за умови, що хвильовий опір лінії рівний активному вхідному опору антени ( = R_А), а реактивний опір антени дорівнює нулю (X_А = 0). При цьому в ідеальній лінії без втрат енергії амплітудне значення високочастотної напруги між провідниками лінії залишається незмінним по всій її довжині (рис. 10, крива 1).

Рис. 10

В реальній лінії з втратами амплітуди високочастотної напруги та струму дещо зменшуються при поширенні біжучої хвилі від генератора до навантаження (рис. 10.6, крива 2). Амплітуди струмів та напруг на початку і в кінці лінії зв'язані залежностями:

, . (27)

У даному виразі - коефіцієнт згасання (затухання) хвилі у фідері, який виражається в неперах на одиницю довжини фідера (1 Нп = 8,7 дБ). Потужності радіосигналу на вході і виході лінії можна представити:

, . (28)

Звідси коефіцієнт корисної дії фідера, що працює в режимі біжучої хвилі, становить:

. (29)

Теоретично наближене значення коефіцієнта згасання можна знайти за формулою:

. (30)

Тут R - питомий опір провідників лінії, а G - питома провідність ізоляції між провідниками лінії.

Для двопровідної повітряної лінії другий доданок у виразі (30) можна вважати таким, що дорівнює нулю. Питомий опір провідників лінії, з врахуванням скін-ефекту, визначається:

. (31)

Тут r - радіус провідників (мм), - відносна магнітна проникність провідників лінії, - електропровідність матеріалу провідників (См/м), - довжина електромагнітної хвилі (м).

Точний розрахунок коефіцієнта згасання для різних ліній досить складний. Цей параметр, як один з найважливіших, надається виробниками фідерів. Параметри деяких коаксіальних фідерів для режиму біжучої хвилі наведені в таблиці 1.

Таблиця 3

Марка	, Ом	k	, дБ/м на f=50 МГц	U роб., кВ
РК - 75 - 4 - 15	75	1.5	0.08	2.5
РК - 50 - 9 - 12	50	1.5	0.05	5.0
RG - 58 / U	50	1.5	0.1	-
RG - 213 / U	50	1.5	0.05	-

Якщо антена не узгоджена з фідером за опором ( R_А, X_А 0), то останній працює в режимі змішаних хвиль. Режим змішаних хвиль характеризується коефіцієнтом стоячої хвилі (КСХ). Стояча хвиля утворюється при взаємодії падаючої та відбитої від навантаження (антени) хвиль. Максимуми напруги стоячої хвилі (U_max = U_пад + U_від ) утворюються в тих перетинах лінії, де фази падаючої і відбитої хвилі збігаються, в той час як мінімуми (U_min = U_пад - U_від ) - в тих перетинах, де фази протилежні. Важливо пам'ятати, що довжина стоячої хвилі в лінії вдвічі менша від довжини падаючої та відбитої хвиль.

1. Розрахунок параметрів антени на резонансній частоті

Визначимо геометричні параметри антени

Знайдемо довжину хвилі

тут

с - швидкість світла м/с.

Довжина плеча тонкого резонансного півхвильового диполя визначається з умови резонансу в ньому :

Для нормальної роботи диполя довжину його плечей потрібно вкоротити, для цього знайдемо відношення

Знайдемо значення коефіцієнту вкорочення

0.95 (6300*2=графік і *2)

Довжина плеча симетричного півхвильового вібратора

Обчислимо відносну довжину

Діюча довжина резонансного диполя визначається за формулою

Визначимо хвильовий опір диполя

З графіка по значенню визначимо що опір випромінювання в пучності

Визначаємо коефіцієнт напрямленої дії D

Визначимо електричні параметри антени

Електрична довжина kl

Вхідний опір

Обчислимо активну складову вхідного опору

Обчислимо реактивну складову вхідного опору

Опір випромінювання резонансного диполя рівний вхідному:

Смуга пропускання

Ширина смуги пропускання визначається за формулою

Визначимо висоту підняття антени над землею.

Для передачі сигналу на відстань 2700 км потрібно підняти антену на висоту

h = 0.75•?=13.23 м

2. Розрахунок параметрів антени на нижній частоті робочого діапазону частот

Обчислимо коефіцієнт

(2.1)

Обчислимо вхідний опір антени на нижній частоті робочого діапазону

(2.2)

Знайдемо відношення

(2.3)

Знайдемо опір випромінювання пучності з графіка по відношенню

Знайдемо активну складову вхідного опору антени :

(2.4)

Знайдемо реактивну складову вхідного опору антени :

(2.5)

Отже повний вхідний опір антени на нижній частоті діапазону частот:

Знайдемо діючу висоту антени

(2.6)

Знайдемо коефіцієнт напрямленої дії антени

(2.7)

3. Розрахунок параметрів антени на верхній частоті робочого діапазону частот

Обчислимо коефіцієнт

(3.1)

Обчислимо вхідний опір антени на верхній частоті робочого діапазону

(3.2)

Знайдемо відношення

(3.3)

Знайдемо опір випромінювання пучності з графіка по відношенню

Знайдемо активну складову вхідного опору антени

(3.4)

Знайдемо реактивну складову вхідного опору антени

 (3.5)

Отже повний вхідний опір антени на верхній частоті діапазону частот:

Знайдемо діючу висоту антени

(3.6)

Знайдемо коефіцієнт напрямленої дії антени

(3.7)

4. Побудова діаграм напрямленості для розрахованої антени на крайніх частотах робочого діапазону частот

Формула для розрахунку діаграми напрямленості в горизонтальній площині має вигляд

(4.1)

Здійснимо побудову діаграми напрямленості На нижній частоті діапазону частот формула для діаграми напрямленості приймає вигляд

(4.2)

Підставивши у формулу (1) значення азимутального кута , та коефіцієнта отримаємо дані для побудови діаграми напрямленості в горизонтальній площині.

Для мінімальної частоти про значеннях , діаграма напрямленості зображена на рис. 4.1., значення задані у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

	10	20	30	40	50	60	70	80	90
	0.058	0.115	0.170	0.221	0.266	0.304	0.333	0.351	0.357

100	110	120	130	140	150	160	170	180	190
0.351	0.333	0.304	0.266	0.221	0.170	0.115	0.058	0	0.058

200	210	220	230	240	250	260	270	280	290
0.115	0.170	0.221	0.266	0.304	0.333	0.351	0.357	0.351	0.333

300	310	320	330	340	350	360
0.304	0.266	0.221	0.170	0.115	0.058	0

На верхній частоті діапазону частот формула для діаграми напрямленості приймає вигляд

Для максимальної частоти про значеннях , діаграма напрямленості зображена на рис. 4.2. значення задані у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

	10	20	30	40	50	60	70	80	90
	0.118	0.260	0.448	0.691	0.984	1.298	1.587	1.792	1.867

100	110	120	130	140	150	160	170	180	190
1.792	1.587	1.298	0.984	0.691	0.448	0.260	0.118	0	0.118

200	210	220	230	240	250	260	270	280	290
0.260	0.448	0.691	0.984	1.298	1.587	1.792	1.867	1.792	1.587

300	310	320	330	340	350	360
1.298	0.984	0.691	0.448	0.260	0.118	0

Рис.4.1. Діаграма напрямленості для мінімальної частоти

Рис.4.2. Діаграма напрямленості для максимальної частоти

5. Розрахунок параметрів двохпровідної лінії живлення

Визначимо радіус провідників фідера

При включенні в антенно-фідерну систему компенсуючих елементів сумарна реактивна складова вхідного опру антени стає рівною нулю, X_A=0.

Струм в антені при цьому рівний :

(5.1)

За умови густину струму для мідного чи біметалевого провідника взяти

1 А на міліметр його окружності (K_окр =1 A /мм), тобто мінімальний радіус провідника визначимо з формули

(5.2)

де - довжина окружності провідника.

Приймемо , щоб забезпечити механічну міцність.

Визначимо відстань D між провідниками фідера

(5.3)

звідки

(5.4)

Зрозуміло, що двохпровідний фідер з такою малою відстанню між провідниками технічно реалізувати важко або зовсім не можливо, тому використаємо властивість чверть хвильового відрізка для перетворення опору.

В цьому випадку

(5.5)

Рис. 5.1.

Приймемо, що та .

Нехай .

Визначимо параметри чверть-хвильового відрізка при

Знайдемо хвильовий опір

(5.6)

Знайдемо відстань між провідниками

(5.7)

Знайдемо довжину чверть хвильового відрізка

(5.8)

де К коефіцієнт вкорочення лінії, візьмемо Отже

(5.9)

Визначимо параметри чверть хвильового відрізка при

Знайдемо хвильовий опір

(5.10)

Знайдемо відстань між провідниками

(5.11)

Знайдемо довжину чверть хвильового відрізка

(5.12)

Визначимо відстань між провідниками для фідера з Р_2?= 450 Ом

(5.13)

6. Розрахунок параметрів елементів компенсації реактивної складової вхідного опору антени

Визначимо величини елементів компенсації реактивного вхідного опору антени

Для компенсації реактивної складової вхідного опору антени необхідно в кожне з плечей антени ввімкнути елементи компенсації в залежності від характеру реактивної складової повного опору антени. Так як реактивна складова повного опору антени для обох крайніх частотах робочого діапазону має ємнісний характер, то елементами компенсації будуть індуктивності ввімкненими в коло антени (рис. 6.1.).

Рис. 6.1.

Реактивний опір кожної індуктивності повинен бути рівним половині реактивної складової вхідного опору антени. При такому ввімкненні повинна виконуватись умова

(6.1)

Звідки

(6.2)

Для - величина індуктивності буде рівна

(6.3)

Для - величина індуктивності буде рівна

(6.4)

7. Розрахунок і конструкція симетруючого пристрою

В якості симетруючого пристрою для живлення антени на резонансній частоті виберемо ШТЛ-трансформатор завдяки притаманному для нього роботи в широкій смузі частот. Схема антенно-фідерної системи на базі ШТЛ- трансформатора представлена на рис. 7.1.

Рис. 7.1.

Визначимо довжину коаксіального кабелю РК-75-4-15, яку візьмемо на 50% більшу ніж висота антени

(7.1)

Визначимо коефіцієнт корисної дії коаксіального кабелю. Коефіцієнт затухання якого при 50 мГц , для 8-30 мГц буде складати

(7.2)

Список використаної літератури

1. Радионов В.Н. Линии передачи и антенны УКВ (монограммы). М., «Энергия», 1977, - 85с.

2. Фрадин А.З. Антенно-фидерные устройства. Учебн. Пособие для втузов связи. М., «Связь», 1977. - 480с.

3. Кочержевский Г.Н. Антенно-фидерные устройства: Учебник для вузов. М., Радио и связь, 1981, - 280с.

Размещено на Allbest.ru