Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Анотація

Перелік скорочень

Вступ

1. Електричний розрахунок антени

1.1 Вибір діелектрика для лінзи

1.2 Розрахунок робочої частоти

1.3 Визначення розмірів лінзи в градусах

1.4 Визначенння фокусної відстані лінзи

1.5 Визначення товщини незонованої лінзи

1.6 Обчислення коефіцієнта корисної дії (ККД) діелектричної лінзової антени

1.7 Визначення коефіцієнта спрямованої дії антени

1.8 Розрахунок технічних допусків в конструкції лінзової антени

2. Електричний розрахунок опромінювача діелектричної лінзи

2.1 Вибір розмірів хвилеводу

2.2 Вибір розмірів рупора

2.3 Розрахунок збуджуючого пристрою

2.4 Діапазонність рупорного опромінювача

3. Розрахунок діаграми спрямованості

4. Залежність коефіцієнта спрямованої дії антени та коефіцієнта підсилення від довжини хвилі

5. Залежність ширини променя від довжини хвилі

Висновки

Перелік посилань



Анотація

Діелектрична лінзова антена. Курсова робота./ В.М.Кулик - Вінниця:ВНТУ, 2007-27с. - на українській мові

В курсовій роботі проводиться розрахунок діелектричної лінзової антени. Розглянуто принцип роботи даної антени. Проведено огляд сучасних досягнень в конструюванні лінзових антен. Розраховано діелектричну лінзу, хвилевід, опромінювач та зондовий перехід. Для отриманої антени наводяться діаграми спрямованості в двох площинах та при різних довжинах хвиль.



Перелік скорочень

ДС - діаграма спрямованості;

ККД - коефіцієнт корисної дії;

КСХ - коефіцієнт стоячої хвилі.



Вступ

Лінзовою антеною називають сукупність електромагнітної лінзи та опромінювача. Лінза являє собою радіопрозоре тіло з певною формою поверхні, що має коефіцієнт заломлення, який відрізняється від одиниці.

Лінза в антені призначена для трансформування відповідним чином фронту хвилі, що утворюється опромінювачем. Принципово лінзові антени можна використати для формування різноманітних діаграм спрямованості. Однак на практиці лінзові антени як і оптичні лінзи застосовуються, головним чином, для перетворення розбіжного пучка променів в паралельний, тобто для перетворення криволінійної (сферичної чи циліндричної) хвильової поверхні в плоску (рисунок 1). [1]

Рисунок 1 - Перетворення сферичного фронту хвилі на плоский за допомогою діелектричної лінзи

Як відомо, плоский фронт хвилі при його достатній площі забезпечує гостру спрямованість випромінювання. З допомогою лінзових антен можна одержати дуже вузьку діаграму спрямованості.

Лінзи застосовуються також для одержання діаграм спрямованості спеціальної форми.

Будь - яка лінзова антена складається з двох основних частин: опромінювача і лінзи. Опромінювачем може бути будь-який гостронаправлений випромінювач. Важливо, щоб якомога більша частина енергії випромінювання потрапила на лінзу, а не розсіювалась в різних напрямках і щоб біля поверхні лінзи, спрямованої до опромінювача, фронт хвилі був близький до сферичного або циліндричного.

В якості опромінювача може бути використаний невеликий рупор, відкритий кінець хвилевода і та ін. Випромінювач розміщують так, щоб його фазовий центр збігався з фокусом сферичної лінзи або фокальною віссю циліндричної лінзи. Поверхня лінзи, спрямована до опромінювача називається освітленою стороною. Протилежна (“тіньова”) сторона лінзи утворює її розкрив. Пряма, що проходить через фокус і центр розкриву, називається віссю лінзи. Точка перетину осі лінзи з освітленою стороною лінзи називається її вершиною. Лінія перетину освітленої сторони лінзи з повздовжньою осьовою площиною називається профілем лінзи. [2]

Лінзи по формі розкриву можуть бути круглими і прямокутними. В осьовому перерізі профіль лінзи може бути випуклим, увігнутим, прямокутним і круглим (рисунок 2 ) Найбільш широке використання знаходять лінзи вгнуті і випуклі.

Рисунок 2 - Профілі антен-лінз

В залежності від матеріалу виготовлення лінзові антени поділяються на діелектричні, металопластинчасті та з штучного діелектрика.

Найчастіше використовують металопластинчасті лінзи з підвищеною фазовою швидкістю. Такі лінзи виконують з паралельних металевих пластин розташованих на відстані а одна від іншої і утворюють вгнуту поверхню. Вектор напруженості електричного поля Е, що збуджується опромінювачем, розташованим у фокусі лінзи, повинен бути паралельним пластинам. Тоді простір між сусідніми пластинами представляє собою хвилевід, в якому розповсюджується хвиля типу Н₁₀. [3]

Лінзи можуть бути прискорюючі (фазова швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі > с, де: с - швидкість світла) або уповільнюючі ( < с). Профіль прискорювальної лінзи повинен бути ввігнутим, а уповільнюючої - випуклим.

Якщо лінза товста, або смуга частот дуже вузька виконують зонування лінзи. [4]

Рисунок 3 - Профіль зонованої лінзи

Огляд наукових досягнень в області лінзових антен

Лінзові антени, не зважаючи на ряд цінних якостей (можливість одержання високої спрямованості випромінювання при малому рівні бокових пелюсток), поки ще мають дуже обмежене застосування. Вони використовуються, головним чином, в радіорелейних лініях зв'язку. Основою перешкодою до широкого впровадження лінзових антен є їх висока вартість пов'язана з високою точністю виготовлення, і відносна складність конструкції.

Однак вони представляють принциповий інтерес. Не виключена можливість, що в подальшому вони знайдуть більш широке застосування.

Наприклад, в [5] описується антена з електрично керованим променем для міліметрового і субміліметрового діапазону хвиль, що має опромінювач і лінзу з плоским розкривом ортогональним до осі опромінювача, виконаного в вигляді системи паралельних до осі опромінювача відрізків ідентичних хвилеводів, розміщених в вузлах ортогональної періодичної сітки.

В [2] описується антена, що має фокусуючий елемент, в фокусі якого встановлений опромінювач, в якій з метою збільшення прямокутності діаграми спрямованості при збережені низького рівня бокових пелюсток, фокусуючий елемент виконаний в вигляді аксіально-симетричної хвилеводної лінзи, фокус якої збігається з центром сфери освітленої поверхні.

В [5] описана асесиметрична радіолінза, освітлена поверхні якої зонована, до того ж відстань від будь-якої точки до сфери радіуса, що дорівнює фокусній відстані центральної зони, не перевищує робочої довжини хвилі, а профіль затіненої поверхні забезпечує формування плоского фазового фронту.

В [3] описується лінза із штучного діелектрика, що має N періодичних граток, кожна з яких має множину електропровідних елементів, закріплених на протилежних кінцях діелектричної плівки, до того ж кожен з електропровідних елементів, розміщених на одній з сторін діелектричної плівки, перекриває рівні частки поверхонь протилежних електропровідних елементів, розміщених на іншій стороні діелектричної плівки.

В [6] проводиться патентний опис лінзи що має основу - діелектричну пластину і п'єзокерамічні перетворювачі, які виконані у вигляді бінарного п'єзокерамічного елемента з металевою пластиною і закріплені своїми протилежними кінцями на основі за допомогою гнучких опор.

В [7] гібридна антена складається з напівсферичної лінзи з діелектрика з високим коефіцієнтом заломлення, плоскою АР і напівпровідниковою мікросхемою для обробки сигналів. АР може бути сформована на нижній плоскій поверхні лінзи або діелектрика, основі що знаходиться під лінзою. Спеціальні металічні штирі з'єднують елементи АР з напівпровідниковою мікросхемою що знаходиться під нею. Наведено кілька варіантів виконання гібридних структур подібного роду.

В [8] наведено результати дослідження і перспективи застосування лінзових антен в засобах зв'язку. Описані основні переваги лінзових антен в порівнянні з іншими антенами, застосування на різних частотах.

В [9] проводиться дослідження лінзової антени на основі усіченої діелектричної кулі, представлено основні розрахункові співвідношення, методи розрахунків та отримані результати.

Отже короткий огляд літературних джерел дозволяє зробити висновок, що більшість зусиль авторів направлена на вдосконалення лінзи, як основної складової частини лінзової антени. Ці вдосконалення дозволяють сформувати потрібну діаграму спрямованості, а також покращити технологічність самої антени, що безумовно покращить параметри антени та зменшить її собівартість.



1. Електричний розрахунок антени

Початкові дані для розрахунку

Робочий діапазон частот від 10,5 до 11,5 ГГц.

Ширина діаграми спрямованості в Е - площині =9є і в Н - площині =8є.

Коефіцієнт стоячої хвилі в фідері не більше ніж 1,7.

Поляризація електромагнітного поля горизонтальна.

Потужність яка підводиться до антени дорівнює 20 Вт.

1.1 Вибір діелектрика для лінзи виходячи з заданого коефіцієнта стоячої хвилі

Вибираємо діелектрик для лінзи виходячи з заданого коефіцієнта стоячої хвилі[7].

, 1

де - відносна діелектрична проникність

, 2

звідси .

Відповідно до технічного завдання коефіцієнт заломлення . Отже в якості діелектрика обираємо ебоніт, який при довжині хвилі л=3см має такі параметри:

Відносна діелектрична проникністю

Тангенс кута діелектричних втрат =6*10^-3

Коефіцієнт заломлення

1.2 Розрахунок робочої частоти

Робочою частотою беремо середню частоту, тоді:

F_MAX = 10,5 ГГц,

F_C = 11 ГГц,

F_MIN = 11,5 ГГц.

Довжина хвилі в залежності від її частоти знаходиться за формулою [ ]

де - швидкість світла.

Відповідно отримаємо:

,

,

.

Для розрахунків в якості робочої частоти оберемо .



1.3 Визначення розмірів лінзи в градусах

Розміри діелектричної лінзи визначаються за формулами в даному випадку визначаємо розмір лінзи при заданому куті розкриву діаграми спрямованості по половині потужності від максимальної [4]

в Е - площині ,

в H - площині ,

Для полегшення конструкторських розрахунків та для спрощення виготовлення антени округлимо значення розмірів лінзи, отримаємо:

, .

1.4 Визначення фокусної відстані лінзи

Фокусну відстань вибираємо з умови

L f 1,6 L.

Як правило фокусну відстань f беруть рівною більшому розміру L. При цьому збільшується товщина лінзи і збільшується потужність, що відбивається від освітленої сторони лінзи.

Тому оберемо фокусну відстань лінзи на відстані 190мм.



1.5 Визначення товщини незонованої лінзи

Товщина незонованої лінзової антени визначається за формулою[3]

де L - більше значення розміру лінзи;

n - коефіцієнт заломлення матеріалу лінзи,

.

Для зменшення масо-габаритних показників лінзи проводять її зонування, це доцільно робити при значній товщині лінзи.

1.6 Обчислення коефіцієнта корисної дії(ККД) діелектричної лінзової антени

ККД діелектричної лінзової антени визначається за формулою

де t - товщина лінзи;

tgд - тангенс кута втрат матеріалу лінзи.

.



1.7 Визначення коефіцієнта спрямованої дії антени

діелектричний лінзовий антена хвиля

Коефіцієнт спрямованої дії антени визначається за формулою

,

.

Коефіцієнт підсилення антени

G=0,9*482,83=434 раз=60,73дБ.

1.8 Розрахунок технічних допусків в конструкції лінзової антени

Розрахуємо технічні допуски в конструкції лінзової антени:

а) на зміщення опромінювача з фокусу в сторону від осі

,

,

тобто зміщення опромінювача з фокусу в сторону від осі не може перевищувати 21,91мм,

б) на відхилення кривої профілю рід розрахункового



.



2. Електричний розрахунок опромінювача діелектричної лінзи

В якості опромінювача для лінз використовуються рупорні антени.

Рупорна антена прямокутного профілю має вигляд, зображений на рисунку 4.

Рисунок 4 - Рупорний опромінювач

2.1 Вибір розмірів хвилеводу

Вибір розмірів поперечного перерізу хвилеводу а і b виконується з умови поширення в хвилеводі лише основного типу хвилі Н₁₀ [1]

, 14

, 15

,,.

Відповідно до виразу вибираємо хвилевід



,

.

Отже, приймаємо стандартний мідний хвилевід [11] з параметрами, які вказані в таблиці 1.

Таблиця 1 - Параметри хвилеводу

Тип хвилеводу	Діапазон довжин хвиль, мм	Внутрішні розміри, мм	Довжина хвилi, мм	кр, мм	Теоретичне затухання, дБ/м
	від	до	а	b
28,85Ч12,5	2,9	5,1	20,4	10,5	32	57	0.07

Довжина відрізку хвилеводу l₁ від збуджуючого штиря до закорочуючої стінки вибирається із умови узгодження з коаксіальною лінією, що живить зонд.

Середня довжина хвилі в хвилеводі

,

.

Відстань від закорочуючої стінки до зонду обирають за формулою



Довжина хвилеводу l₂ від збуджуючого пристрою до горловини рупора вибирається з умови фільтрації вищих типів хвиль. Поблизу штиря крім хвилі Н₁₀ збуджується багато вищих типів хвиль, всі вони опиняються в закритичному режимі і по мірі руху до рупора затухають по експоненціальному закону. Вищі типи хвиль не повинні проходити в горловину рупора а потім і в його розкрив, для цього їх амплітуда повинна зменшитись в 100 разів.

Відстань l₂ вибирається з умови фільтрації вищої хвилі типу Н₂₀

,

2.2 Вибір розмірів рупора

Розміри розкриву рупора вибирають по необхідній ширині діаграми спрямованості у відповідній площині. Ширина діаграми спрямованості зв'язана з розмірами оптимального рупора а_р та в_р такими співвідношеннями [3]



, 19

,20

,21

.22

Оскільки даний рупор використовується не як самостійна антена, а в якості опромінювача діелектричної лінзи то розміри розкриву обираються з відповідних розмірів лінзи.

Отримаємо:

;

.

Якщо рупор використовується в якості опромінювача діелектричної лінзи то його довжина - h обирається рівною фокусній відстані f лінзи. Тому рупорний опромінювач буде мати довжину 190мм - ця відстань є фокусною відстанню діелектричної лінзи що буде знаходитися в розкриві рупора.

2.3 Розрахунок збуджуючого пристрою

Враховуючи потужність сигналу живлення (20Вт), найбільш раціональним буде використати як лінію живлення - коаксіальний кабель. Для реалізації такого способу живлення необхідно розрахувати коаксіально-хвилевий перехід. Ідея коаксіально-хвилеводного переходу полягає у використанні штиря, що випромінює хвилю Н₁₀ і розташованого в певній точці широкої стінки хвилеводу. Вхідний опір збуджуючого штиря у хвилеводі в загальному випадку - величина комплексна, залежна від довжини, товщини штиря а також структури поля навколо. Для забезпечення узгодженого режиму в ідеальному випадку необхідно позбутися реактивної складової вхідного опору. Активна складова штиря в основному визначається опором випромінювання штиря і повинна дорівнювати хвильовому опору коаксіального кабеля.

При наявності відбитої хвилі у хвилеводі (може виникати при відбитті хвилі від тіньової частини прискорювальної лінзи) опір штиря трохи змінюється. Неузгодженість може бути усунуто або додатковим уточнюючим розрахунком або ручним підстроюванням. Наприклад можна ввести регулювання положення закорочуючої стінки хвилеводу й довжини штиря. Іноді використають реактивні діафрагми, розташовані поблизу горловини рупора.

Найпоширенішими є збуджуючі пристрої зондового типу, який виконується у вигляді несиметричного штиря, що розташований паралельно електричним силовим лініям (рисунок 5). Спеціально підбираючи довжину штиря l і відстань від штиря до закорочуючої стінки l_1, можна забезпечити необхідне узгодження антени із коаксіальним хвилеводом. Діелектрична шайба, що фіксує положення штиря в хвилеводі є деталлю коаксіального з'єднання[1]. Діаметр зовнішнього провідника навколо шайби збільшується для того, щоб зберегти хвилевий опір в області, що заповнена діелектриком.

Довжина шайби береться рівною .



Рисунок 5 - Зондовий перехід.

Активна частина опору штиря в хвилеводі вважається рівною опору випромінювання . Вона повинна бути рівна хвильовому опору фідера

,23

Опір випромінювання штиря в прямокутному хвилеводі в режимі біжучої хвилі визначається за формулою:

,24

де х₁ - положення штиря в хвилеводі відносно широкої стінки;

; 25

;

l₁ - відстань від штиря до закорочуючої стінки;

;

- характеристичний опір хвилі;

26

Тоді

Визначимо діючу висоту штиря, прийнявши опір його випромінювання рівним хвильовому опору коаксіального кабелю, що використовується для подачі енергії до збуджуючого пристрою, кабель типу РК-50-9-12, технічні характеристики якого наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 - Технічні характеристики коаксіального кабелю

Тип кабелю	Ємність пФ/м	Хвильовий опір	Затухання(мнеп на 1 м ) при частоті, МГц	Робоча напруга, кВ
			45	3000
РК-50-9-12	75	75	0,5	0,8	5,0

тобто

27

Діючу довжину штиря можна також визначити за формулою

, 28

звідки виражається реальна довжина штиря

,29

.

Діаметр штиря визначається за формулою

, 30

,

обираємо .

2.4 Діапазонність рупорного опромінювача

Максимальна фазова помилка в розкриві рупора повинна задовольняти умовам [1]

в площині Н ,31



в площині Е: .32

Використання діелектричної лінзи в розкриві рупора покращує характеристики антени, тому можливе зменшення довжини рупора. Величини R_E та R_H оберемо з розмірів розкриву рупора, відповідно отримаємо :

R_E=154мм,

R_H=228мм.

Розрахуємо максимальну фазову помилку.

Для площини Н

для площини Е

З розрахунків випливає, що умови (31) і (32) не виконуються, але ці формули не враховують впливу діелектричної лінзи яка зменшує фазові помилки антени.



3. Розрахунок діаграми спрямованості

Як відомо діаграма спрямованості - залежність інтенсивності електромагнітного поля, що випромінює антена в дальній зоні від кутів і при одній і тій самій відстані від точки спостереження до початку координат.

На рисунку 6 показано профіль діелектричної лінзи, ^Е - кут між віссю антени і напрямком в точку спостереження.

Рисунок 6 - Профіль діелектричної лінзи

Розраховувати діаграму спрямованості будемо на трьох частотах одночасно. А саме на нижній, середній та верхній частоті діапазону. Це буде робитись з метою з'ясування діапазонних властивостей антени.

Розрахунок проведемо за допомогою програми Mathcad 2001 за такими формулами [2]

в площині H ,33



в площині Е .34

Рисунок 7 - Діаграма спрямованості в площині Н при мінімальній довжині хвилі в декартовій системі координат

Визначимо ширину головної пелюстки ДС (рисунок 7):

Рівень бокової пелюстки складає 0,21.



Рисунок 8 - Діаграма спрямованості в площині Е при мінімальній довжині хвилі

в декартовій системі координат

Визначимо ширину головної пелюстки ДС(рисунок 8):

Рівень бокової пелюстки складає 0,215.

Рисунок 9 - Діаграма спрямованості в площині Н при середній довжині хвилі в декартовій системі координат



Визначимо ширину головної пелюстки ДС(рисунок 9):

Рівень бокової пелюстки складає 0,216.

Рисунок 10 - Діаграма спрямованості в площині Е при середній довжині хвилі

в декартовій системі координат

Визначимо ширину головної пелюстки ДС(рисунок 10):

Рівень бокової пелюстки складає 0,215.



Рисунок 11 - Діаграма спрямованості в площині Н при максимальній довжині хвилі в декартовій системі координат

Визначимо ширину головної пелюстки ДС(рисунок 11):

Рівень бокової пелюстки складає 0,216.

Рисунок 12 - Діаграма спрямованості в площині Е при максимальній довжині хвилі в декартовій системі координат

Рівень бокової пелюстки складає 0,215.



4. Залежність коефіцієнта спрямованої дії антени та коефіцієнта підсилення від довжини хвилі

Коефіцієнт спрямованої дії антени(КСД) -- відношення квадрата напруженості поля, створюваного антеною в заданому напрямку, до середнього значення квадрата напруженості поля в усіх напрямках.

Для діелектричної лінзової антени КСД визначається за формулою (10)

.

Рисунок 13 - Залежність коефіцієнта спрямованої дії антени від довжини хвилі (в діапазоні 35-70мм)

Коефіцієнт підсилення антени -- відношення потужності на вході еталонної антени до потужності що підводиться до входу розглянутої антени, за умови, що обидві антени створюють у даному напрямку на однаковій відстані рівні значення напруженості поля або такої ж щільності потоку потужності. Коефіцієнт підсилення антени діелектричної лінзової антени визначається за формулою (11)



.

Рисунок 14 - Залежність коефіцієнта підсилення від довжини хвилі (в діапазоні 35-70мм)



5. Залежність ширини променя від довжини хвилі

Необхідні залежності визначимо за формулами (4) ,(5)

в Е - площині ,

в H - площині .

Отримані залежності зображено на рисунках 15 та 16.

Рисунок 15- Залежність ширини променя від довжини хвилі в Е - площині (в діапазоні 35-70мм)



Рисунок 16- Залежність ширини променя від довжини хвилі в Н - площині (в діапазоні 35-70мм)



Висновки

В ході виконання курсової роботи було виконано розрахунок діелектричної лінзової антени. Перевагою таких антен є можливість одержання високої спрямованості випромінювання при малому рівні бокових пелюсток. Дана антена має досить просту конструкцію яка при виготовлені не вимагає надточних виконань розмірів окремих елементів та їх з'єднань.

Таблиця 3 -Порівняння результатів розрахунків з заданими в ТЗ.

Параметри що порівнюються	Задано в ТЗ.	Розрахунок
Діапазон частот	Мін - 8,75 Макс - 10	Мін - 8,75 Макс - 10
Ширина діаграми спрямованості	Н - площина	7°	Мін -7,2°	Макс - 9°
	Е - площина	7°	Мін -6,4°	Макс - 9°
Коефіцієнт стоячої хвилі	1,65	1,65

В таблиці 3 порівнюються основні параметри діелектричної лінзової антени з якої видно що ми майже отримали потрібні характеристики, розбіжності в діаграмі спрямованості не значні якщо прийняти до уваги характеристики атмосфери то цими розбіжностями можна знехтувати.

Заданий коефіцієнт стоячої хвилі забезпечується матеріалом лінзи - ебоніт.

В таких антенах можуть бути реалізовані оптимальні ДС, так як розподіл поля в розкриві може вибиратися в широких межах за рахунок зміни зв'язку випромінювача з хвилеводом. Розрахована діелектрична лінзова антена має порівняно простий збуджуючий пристрій зондового типу. Потужність яка підводиться до антени дорівнює 2,5 Вт тому в якості лінії передачі використано коаксіальний кабель. Вертикальна поляризація електромагнітного поля забезпечується відповідним опромінювачем рупорного типу.



Перелік посилань

Драбкин А. Л. и др. Антенно - фидерные устройства. Изд. 2-е, доп. и переработ. -М.: “Сов. радио”, 1974.

Хмель В. Ф. и др. Антенны и устройства СВЧ. Сборник задач. Учеб. пособие / В. Ф. Хмель, А. Ф. Чаплин, И. К. Шумлянский - 2-е изд., перераб. и доп. -К.: Вища шк., 1990.

Драбкин А. Л., Зузенко В. Л. Антенно - фидерные устройства. Изд. 2-е, доп. и переработ. -М.: “Сов. радио”, 1961.

Лавров А. С., Резников Г. Б. Антенно - фидерные устройства. Учебное пособие для вузов. -М.: “Сов. радио”, 1974.

Ямпольский В. Г., Фролов О. П. Антенны и ЭМС. -М.: Радио и связь, 1983.

Пат. 1830571, СССР, МКИ⁵, Н 01 Q 3/26. Управляемая линза.- Опубл. 30.07.93.

Пат. 51856113, США, МКИ⁵, Н 01 Q 15/02. Гибридные линзовые антенны.- Опубл. 09.02.93.

Харламов Ю.Я. Результаты исследования и перспективы применения линзовых антенн в средствах связи. Тез.док. // 49 Научная сессия посвященная дню радио. - Москва.: НТО радиотехники и связи, 1994.

Левченко С.Н., Харламов Ю.Я. Исследования линзовой антенны на основе усеченного диелектрического шара . Тез.док. // 49 Научная сессия посвященная дню радио. - Москва.: НТО радиотехники и связи, 1994.

Фельдштейн А. Л., Явич Л. Р., Смирнов В. П. Справочник по елементам волноводной техники. -М.: “Сов. радио”, 1967.

Варламова Р. Г. Краткий справочник конструктора радиоелектронной аппаратуры. -М.: “Сов. радио”, 1973.

Размещено на Allbest.ru