Мікропроцесорний локатор для сліпих

- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом), причому:

(4.2)

- часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:

або (4.3)

де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.

Розрахунок Пя проводимо за вище наведеними формулами в табличній формі.

Комплексний показник якості визначаємо за допомогою табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Розрахунок комплексного показника якості проектованого інфрачервоного локатора для сліпих

№	Показник, одиниця вимірювання	Значення показників	Коеф. ваго-мості, qi	Зважений параметричний індекс якості Сі·qi
		Аналог Паі	Проектний виріб, Ппрі	Відносний показник якості, Сі
Показники призначення
1.1	Споживча потужність, Вт	20	15	1,33	0,14	0,1862
1.2.	Адаптивність	2	4	2	0,23	0,46
1.3	Габарити, мм2	14240	8640	1,64	0,115	0,1886
Показники надійності
2.1	Ймовірність відмов	0,003	0,002	1,5	0,035	0,0525
2.2	Напрацювання на відмову, рік	6	8	1,33	0,19	0,2527
Ергономічні показники
3.1	Зручність використання	4,1	4,8	1,17	0,025	0,0925
3.2	Товарний вид	4	4,5	1,125	0,15	0,1688
Показник стандартизації і уніфікації
4.1	Коефіцієнт застосовності	0,5	1	0,5	0,015	0,0075
Показник безпеки
5.1	Безпечність експлуатації	1	1	1	0,1	0,1
Всього:	1	1,5088

Отже, згідно з формулою (4.1), комплексний показник якості рівний:

4.3 Визначення показників економічної ефективності проектних рішень

4.3.1 Умови економічної ефективності

Критерієм економічної ефективності нових пристроїв є економія суспільної праці. Це положення використовується у формулі для визначення сумарного економічного ефекту від впровадження приладу та ін.

Е=Ев+Ее, (4.4)

де Ев - економічний ефект в умовах виробництва, тис.грн.;

Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби приладу, тис. грн.

Економічний ефект, отриманий у процесі виробництва , оцінюють шляхом порівняння оптових цін аналога і спроектованого пристрою (собівартість спроектованого пристрою визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).

З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога і спроектованого пристрою в конкретних умовах його експлуатації.

Загальну умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю: Е>0

Оскільки показник Е являє собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:

1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.

2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче.

Другою необхідною умовою є: tок <tок н

Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;

tок =|Ев|/Ее.р (4.5)

tок.н - нормативний термін окупності, встановлений для тої галузі, де буде використовуватись новий виріб, років;

Ее.р - річний економічний ефект в умовах експлуатації, тис.грн.

3. Ев>0; Ее<0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0. Формально цей варіант є ефективним, але по суті означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат, тому цей випадок - неефективний.

3.1. Ев>0; Ее=0, тоді Е>0. Це співвідношення, як частковий випадок варіанту 3 слід розглядати як прийнятний, оскільки він означає зниження собівартості проектованого пристрою без зміни рівня його якості у порівнянні з аналоговим (тобто завдання на проектування є запровадження виробництво пристрою замість більш дорогої закупівлі).

4. Співвідношення Ев і Ее, що призводить до результату Е<0, вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади-засоби пізнання і прилади-засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращення умов праці).

Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:

Ев = Ц1 - Ц2, (4.6)

де Ц1, Ц2 - оптова ціна відповідно аналога і спроектованого приладу, грн.

Ц2 = СП2(1+ РР2 / 100), (4.7)

де СП2- повна собівартість спроектованого приладу, грн.

РР2- рентабельність нового приладу по відношенню до собівартості, % (може бути прийнята у межах 30%).

4.3.2 Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою

Визначення виробничої собівартості спроектованого приладу здійснюється за питомою вагою у ньому окремих елементів витрат. Питома вага елементів витрат встановлюється за даними структури собівартості приладу -аналога.

Свир2 = 100 / Ум*М2, (4.8)

де Свир2 - виробнича собівартість спроектованого приладу, розрахована методом питомих ваг, грн.;

Ум - питома вага вартості основних матеріалів і комплектуючих виробів у виробничій собівартості аналога (65%);

М2 - вартість основних матеріалів і комплектуючих виробів спроектованого приладу.

В таблиці 4.2 наведено вартість комплектуючих виробів розробленого пристрою.

Таблиця 4.2

Вартість комплектуючих виробів інфрачервоного локатора для людей з обмеженими функціями зору.

Комплектуючі вироби	Кількість, шт.	Вартість за од, грн.	Сума, грн.
Aduc843	1	93,5	93,5
W24512A	1	26	26
MM74HC573	1	3,2	3,2
ОП - MCP601-I/P	1	11	11
Резистор МЛТ - 1 - 1кОм	3	0,1	0,3
Резистор МЛТ - 1 - 1МОм	2	0,1	0,2
Резистор МЛТ - 1 - 56Ом	3	0,1	0,3
Підстроєчний резистор 3296 10К	2	2	4
Конденсатор МБГП-1-6,3 В- 3,3 мкФ	2	0,3	0,6
Конденсатор КМ - 5а - 100 - н90 - 0,1мкФ	8	0,3	2,4
Конденсатор КМ - 5а - 100 - н90 - 700мкФ	1	0,4	0,4
Конденсатор МБГП-1-6,3 В- 10 мкФ	2	0,3	0,6
Транзистор BC547	3	0,5	1,5
Динамік 0,25 ГДШ-7	1	14	14
Світлодіод L-53F3C	3	1,2	3,6
Фотодіод ELPD 15-22 Y	1	10,15	10,15
Всього			171,75

Свир2=100 / 65 · 171,75= 264,23 (грн.)

Повна собівартість спроектованого приладу, необхідна для розрахунку економічного ефекту в умовах виробництва, визначається із співвідношення:

Сп2 = Свир.у (1 + О / 100), (4.9)

де Свир.у - виробнича собівартість спроектованого приладу, визначена за одним з способів (наприклад, методом питомих ваг), грн.;

О - позавиробничі витрати підприємства, де буде виготовлятися спроектований прилад, (5%).

Сп2 = 264,23 · (1 + 5 / 100) = 277,44 (грн.)

Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва знаходимо ціну спроектованого пристрою:

Ц2 = 277,44 · (1 + 30 / 100) =360,67 (грн.)

Вартість аналогу становить 1134 грн.

Отже, економічний ефект у сфері виробництва становить:

Ев = 1134 - 360,67 = 773,33 (грн.)

4.3.3 Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації

Економічний ефект в умовах експлуатації за весь термін служби приладу визначається за формулою:

де j - номер року, в якому ведеться розрахунок;

r - банківська депозитна ставка ,% / рік (18% - за середньо-статистичними даними);

Eep - річний експлуатаційний ефект від застосування спроектованого приладу, грн./рік;

Тс2 - термін служби спроектованого приладу, років;

Еер = Еа + Еен + Езпл + Ер (4.11)

де Езпл - річний економічний ефект на заробітній платі, грн./рік

Еа - річний економічний ефект на амортизації, грн./рік;

Ер - річний економічний ефект на ремонтних витратах, грн./рік;

Еен - річний економічний ефект витрат на енергію, грн./рік;

Річний економічний ефект на амортизації визначається:

Еа = Н · К · (Ц1 - Ц2) / 100, (4.12)

де Н - річна норма амортизації для даної групи приладів, %/рік, (Н=16,7%);

К - коефіцієнт прискорення амортизації активної частини основних фондів (К = 0,6);

Ц1, Ц2 - оптова ціна аналога та спроектованого приладу, грн.

Еа = 16.7 · 0,6 · (1134 - 360,67)/ 100 = 77,49 (грн./рік)

Річний економічний ефект на витратах на енергію визначається:

Еен = (М1 - М2) · Т · а, (4.13)

де, М1, М2 - споживані потужності відповідно аналога та спроектованого приладу.

а = 0,24 грн - тариф за 1 кВт/год.;

Т = 312 · 8 - к-ть робочих годин на рік (згідно з прийнятим бюджетом робочого часу на відповідний період);

Еен = (0,02- 0,015) · 2 496· 0,24 = 3 грн. /рік

Річний економічний ефект по заробітній платі у нашому випадку :

Езпл. = 0, так як зарплата фахівця з обслуговування залишилася такою ж.

Сумарний річний економічний ефект визначається за формулою:

Еер = 77,49 + 3 = 80,49 (грн. /рік)

Термін експлуатації пристрою становить 8 років. Річний
Еер = 80,49 грн /рік. Тоді сумарний економічний ефект за термін експлуатації становить:

Ее = 80,49 · 3,19 + 80,49 ·2,70 + 80,49 · 2,29 + 80,49 · 1,94 + 80,49 · 1,64+ + 80,49 ·1,39 + 80,49 · 1,18 + 80,49 · 1 = 1233,91грн.

Загальний економічний ефект:

Ез = Ев + Ее = 1233,91 + 773,33 = 2007,24 грн.

Висновок до розділу 4

В економічній частині бакалаврської кваліфікаційної роботи були проведені відповідні економічні розрахунки для відображення доцільності розробки та виготовлення інфрачервоного локатора для людей з обмеженими функціями зору.

Встановлено, що комплексний показник якості розробленого пристрою становить 1,5088, знайдено вартість комплектуючих виробів розробленого пристрою, а також загальну вартість приладу, вирахувано економічний ефект у сфері виробництва, що становить 773,33 грн, а експлуатація протягом терміну служби розробленого пристрою, тобто на 8 років, обійдеться на 2007,24 грн дешевше, ніж експлуатація аналога до розробленого пристрою.

ВИСНОВКИ

В результаті бакалаврської кваліфікаційної роботи розробили мікропроцесорний локатора для людей з порушенням роботи органу зору, який має високу надійність, завадостійкість, малі габарити і низьку ціну. Генерація сигналу відбувається на частоті 1 кГц, що дозволяє уникнути можливих завад.

Пристрій є адаптивним, і дозволяє налаштувати відстань до перешкоди, на якій буде генеруватися звуковий сигнал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Новіков Ю.В. Основи мікропроцесорної техніки.: навч. посіб./Новіков Ю. В. -(4-е вид.) - 2009 - 4с.

2. Бродін В.Б. Системи на мікроконтролерах і ВІС програмованої логіки. /Бродін В.Б., Калінін А.В. - 2002р. - 6с.

3. Стівен Сміт. Науково-технічне керівництво по цифровій обробці сигналів. / Стівен Сміт. - 2001 - 261с.

4. Яцимірський М.М. Швидкі алгоритми ортогональних тригонометричних перетворень. /Яцимірський М.М. - Львів: Академічний Експрес. - 1997 -219с

5. А.Гіврілов. Інфрачервоний локатор для сліпих. / А. Гіврілов, А. Тереск. [Електронне джерело]-- Режим доступу:http://rf.atnn.ru/s9/bel-rx404.html

6. І. Нечаеєв. Інфрачервоний локатор для сліпих. / І. Нечаеєв. [Електронне джерело]-- Режим доступу:http://kazus.ru/shemes/showpage/0/934/1.html

7. Робототехника для начинающих своими руками.[Електронне джерело]-- Режим доступу:http://www.servodroid.ru/news/2009-08-15-21

8. Електронна енциклопедія Вікіпедія. [Електронне джерело]-- Режим доступу:http://www.wikipedia.org

9. Analog Devices ADuC841, ADuC842,ADuC843 Data Sheet.[Електронне джерело] -- Режим доступу:

http://www.keil.com/dd/docs/datashts/adi/aduc841_42_43_ds.pdf

10. MM74HC573 Datasheet . [Електронне джерело] -- Режим доступу:

http://datasheetz.com/FAIRCHILD/MM74HC573/MM74HC573.html

11. Datasheet - W24512A. [Електронне джерело] -- Режим доступу:

http://www.alldatasheet.com/datasheet-pdf/pdf/47638/WINBOND/W24512.html

Додаток А

Таблиця А.1.

Основні параметри ADuC843.

Ядро	MCS-51
Частота F,МГц	16,78
Пам'ять: Flash,кБ	62
Пам'ять: RAM,кБ	2.25
Пам'ять: EEPROM,кБ	4
I/O (макс.),шт.	34
Таймери: 16-біт,шт	3
Таймери: Каналів PWM,шт	2
Таймери: RTC	Немає
Інтерфейси: UART,шт	1
Інтерфейси: SPI,шт	1
Аналогові входи: Розрядів АЦП,біт	12
Аналогові входи: Каналів АЦП,шт	8
Аналогові входи: Швидкодія АЦП,kSPS	420
VCC,В	від 2.7 до 5.25
ICC,мА	4.5
TA,°C	от -40 до 85
Корпус	MQFP-52 LFCSP-56

Таблиця А.2.

Призначення контактів мікроконтролера.

Назва піну	№ піну	Тип	Призначення
DVDD	36	P	Цифрове живлення +3В або +5 В
AVDD	4,5	P	Аналогове живлення +3В або +5 В
Cref	9	I	Вхід розвязки внутрішнього ДОН (Джерела опорної напруги), між ним і AGND встановлюється блокуючий конденсатор 0.1мкф
Vref	10	I/O	ДОН вхід/вихід. Цей контакт з'єднаний всередині через послідовний резистор із ДОН АЦП. Номінальна напруга ДОН на контакті - 2.5В.
AGND	6-8	G	Аналогова земля. Загальна точка аналогових ланцюгів.
P1.0-P1.7	56, 1-3, 13-16	I	Порт1(8 входів) лише на ввід. По замовчуванню налаштовується на ввід аналогових сигналів, для конфігурації контактів на цифровий ввід варто записати 0 у відповідний біт порту. Порт1 - багатофункціональний.
ADC0-ADC7	56, 1-3, 13-16	I	Аналогові входи. 8 однофазних входів. Вибір каналу здійснюється через регістр спеціального призначення (SFR) ADCCON2
T2	56	I	Цифровий вхід Таймера/Лічильника2. Якщо вхід дозволено Лічильник2 інкрементується по перепаду 1-0 на вході Т2
T2EX	1	I	Цифроий вхід. Вхід тригера Захоплення/Перезавантаження Лічильника2, а також вхід управління напрямом рахунку Лічильника2.
/SS	14	I	Вибір Slave. Вхід синхронного інтерфейсу (SPI)
SDATA	29	I/O	Вибір контакту ВВОДУ/ВИВОДУ даних для інтерфейсу I2C або SPI. Обирається користувачем.
SCLOCK	28	I/O	Сигнал послідовної синхронізації інтерфейсу I2C або SPI
MOSI	29	I/O	Для SPI виходу MASTER/ входу SLAVE даних
MISO	21	I/O	Для SPI виходу SLAVE/ входу MASTER даних
DAC0	11	O	Вихідна напруга ЦАП0
DAC1	12	O	Вихідна напруга ЦАП1
RESET	17	I	Цифровий вхід. Високий рівень сигналу на цьому вході на протязі 24 періодів тактової частоти робочого осцилятора приводить до виконання пристроєм початкової установки.
P3.0-P3.7	18-21, 24-27	I/O	Двонаправлений Порт3 із внутрішніми, направленими до живлення резисторами. Контакти Порту3, із записаними в них 1 можуть використовуватися як входи. При використанні контактів як входів, слід пам'ятати, що вони дають живлення лише у зовнішнэколо. Контакти Порту3 - мультиплексовані.
PWMC	24	I	Вхід синхронізації ШІМ
PWM0	24	O	Вихід напруги ШІМ PWM0. Ці виходи можна сконфігурувати як порти 2.6 і 2.7, або як порти 3.3 і 3.4
PWM1	21	O	Вихід напруги ШІМ PWM1
RxD	18	I/O	Вхід приймача асинхронного послідовного інтерфейсу UART або вхід/вихід даних для синхронного
TxD	19	O	Вихід передавача асинхронного послідовного інтерфейсу UART або вихід синхронізації для синхронного
/INT0	20	I	Вхід зовнішнього переривання 0, програмується по перепаду /рівню; встановлюється на один із 2-х рівнів пріоритету. Контакт може використовуватися як строб управління рахунком Таймера0
/INT1	21	I	Вхід зовнішнього переривання 1, програмується по перепаду /рівню; встановлюється на один із 2-х рівнів пріоритету. Контакт може використовуватися як строб управління рахунком Таймера1
T0	24	I	Вхід Таймера/ Лічильника0
T1	25	I	Вхід Таймера/ Лічильника1
/CONVST	25		Вхід запуску Перетворення АЦП (активний рівень низький) при дозволеному зовнішньому запуску. Перехід 0-1 встановлює схему в режим зберігання і запускає цикл перетворення.
/WR	26	O	Вихід сигналу управління Записом. Замикає байт даних із Порту 0 у зовнішню пам'ять даних
/RD	27	O	Вихід сигналу управління читанням. Дозволяє ввід даних із зовнішньої пам'яті в Порт0.
XTAL2	35	O	Вихід генераторного підсилювача, що інвертує.
XTAL1	34	I	Вхід підсилювача і вхід доступу до внутрішніх цеп генератора
DGND	37,38	G	Цифрова земля. Загальна точка цифрових ланцюгів.
P2.0-P2.7 (A8-A15) (A16-A23)	30-33, 39-42	I/O	Двонаправлений Порт2 із внутрішніми, направленими до живлення резисторами. Контакти Порту2, із записаними в них 1, можуть використовуватися як входи. При використанні контактів в якості входів, варто пам'ятати, що вони дають напругу на зовнішнє коло. При зверненні до зовнішньої пам'яті програм Порт2 містить старший біт адреси, при зверненні до розширеної пам'яті даних порт дає середній і старший байти 24-розрядної адреси даних
/PSEN	44	O	Вихід строби розширення зовнішньої пам'яті програм. Є сигналом управління зовнішньою пам'яттю програм. Активний на протязі 6 періодів тактового генератора, час доступу до зовнішньої пам'яті даних не враховується. Контакт знаходиться в стані Лог.1 при роботі із внутрішньою пам'яттю програм.
ALE	45	O	Вихід стробу запису адреси. Використовується для замикання молодшого байта адреси (при 24-бітах - середнього байта адреси) при зверненні до зовнішньої пам'яті
/EA	43	I	Вихід дозволу доступу до зовнішньої пам'яті програм. Якщо =1, вибір виконується із внутрішньої пам'яті 0000H..1FFFH, якщо =0, то усі інструкції вибираються із зовнішньої пам'яті. Цей контакт забороняється залишати «плаваючим»
P0.0-P0.7 (A0-A7)	47-49, 52-55	I/O	Двонаправлений Порт0 із відкритим стоком. Контакти порту із записаними в них 1 є плаваючими і можуть використовуватись як високоімпедансні входи. При зверненні до зовнішньої пам'яті програм чи даних Порт0 мультиплексовано із магістралями молодшого байта адреси і даних. У цьому випадку при наявності у ньому 1, порт під'єднується до живлення внутрішнім чином.

Таблиця А.3.

Призначення контактів мікросхеми W24512A.

Назва	№ піну	Призначення
/CЕ1,CЕ2	22,30	Вибір кристалу
/OE	24	Дозвіл читання
/WE	29	Дозвіл запису
A0-A15	3-12, 23, 25-28, 31	Адресні входи
I/O1-I/O8	13-15, 17-21	Входи/Виходи даних
Vdd	32	Живлення
Vss	16	«Земля»
N.C	1,2	Не має підключення

Таблиця А.4

Призначення контактів мікросхеми MM74HC573.

Назва	№ піну	Призначення
D[0;7]	2-9	Входи даних
Q[0;7]	12-19	Виходи даних
LE	11	Вибір кристала
OC	1	Дозвіл виходу
Vss	10	«Земля»
Vdd	20	Живлення

ДОДАТОК Б. Перелік елементів

ДОДАТОК В. Лістинг програми

#include<stdio.h>

#include<std.h>

#include<aduc842.h>

#include<fft.cpp>

#define SIGNAL_LENGTH 5000 // кількість дискретних значень сигналу у гармоніці

#define MIN_AREA_SIZE 0; // мінімальна площа сигналу

#define MAX_AREA_SIZE 100; // максимальна площа

const int ADC_CHANNEL = 0; // канал, по якому здійснюємо сигнал в АЦП

int gSignal[1000]; // масив де зберігаємо дискретні значення сигналу

int gCount = 0; // кількість значень у масиві

CRITICAL_SECTION gCS; // критична секція для запису значень у масив

sbit LED1 = 0x0B4; // регістр вихідного значення для pwm1

sbit LED2 = 0x0C3; // регістр вихідного значення для pwm2

void init();

void delay( int );

void TIC_int () interrupt 10;

bool TimerTics();

const int OK = 0; // використовується як константа, що сигналізує, що попереду немає перешкод

const int BARRIER = 1; // використовується як константа, що сигналізує, що попереду перешкода

// переривання - викликається при генерації АЦП чергового дискретного значення

void adc_int() interrupt 6 {

short data = ADCDATAH; // старша частина (4 біти - номер каналу; 4 біти - значення сигналу)

data = ( data << 8 ) | ADCDATAL; // молодша частина (8 біт значення сигналу)

EnterCriticalSection( &gCS ); // вхід у критичну секцію

gSignal[ gCount++ ] = data; // додаємо отримане значення до буферу

if ( SIGNAL_LENGTH_LENG < gSignal.count ) { // перевіряємо чи достатня кількість значень для обрахунку площі

int IMX[ SIGNAL_LENGTH ];

std::fill_n(IMX, SIGNAL_LENGTH, 0); // заповнюємо масив 0

FFT( &gSignal, &IMX, SIGNAL_LENGTH ); // викликаємо функцію швидкого перетворення фур"є. Значення повертаються в змінні gSignal, IMX

int areaSize = getAreaSize( ); // отримуємо площу сигналу

if (( MIN_AREA_SIZE > areaSize ) // перевіряємо чи вона у допустимих межах

|| ( MAX_AREA_SIZE < areaSize )) {

sendSignal( signalState.BARRIER ); // попереду перешкода, надсилаємо відповідний сигнал

}

else {

sendSignal( signalState.OK ); // попереду все ок

}

std::fill_n(gSignal, gCount, 0); // очищаємо буфер

gCount = 0;

}

LeaveCriticalSection( &gCS ); // виходимо з критичної секції

}

void sendSignal( int aState ) { // визначення чи є попереду перешкода

switch( aState ) {

case ignalState.OK: // перешкода є, програти сигнал

playSound();

break;

case ignalState.BARRIER: //перешкоди немає, припинити програвання сигналу.

stopSound();

break;

default:

// error occure // відбулася якась помилка// цей рядок можна видалити

}

}

void playSound() {

LED2 = 1; // встановлюємо значення на виході в 1 - програти сигнал

}

void stopSound() {

LED2 = 0; // встановлюємо значення на виході в 0 - зупинити програвання

}

void initializeChip() { // ініціалізація мікроконтролера

T3CON=0x083; // дозволи переривань, та інші параметри

T3FD= 0x02D;

SCON = 0x052;

EA = 1;

EADC = 1;

CCONV = 1;

}

void initializeADC() // ініц ацп

{

ADCCON1 = 0x0AC; // встановлення частоти

ADCCON2 = CHAN ; // вибір каналу

}

void initPWM() { // ініт pwm1 та 2

//Configure the baud rate 9600

SCON = 0x52;

//Configure Time Interval Counter

TIMECON = 0x13; // configure the Time Interval Counter to count a single period in miliseconds // вибір інтервалу

INTVAL = 0x1; // 1 second // встановлення значення для інтервалу

//Configure External Interrupt

IEIP2 = 0xA4; // enable TIC interrupt // // дозвіл переривань таймера

EA = 1; // enable interrupts // дозвіл переривать загалом

}

void stopADC() { // зупинити роботу ацп

EADC = 0;

ADCCON1 = 0x0B4;

}

void TIC_int () interrupt 10 { // переривання - викликається при проходженні часу, в нашому випадку - 1 сек

TIMECON =0x13; // запустити таймер заново

LED1 ^= 1; // змінити значення на виході

}

void main( void ) {

initializeChip();

initializeADC();

initPWM();

DELAY(10000000);

PCON = 0x22;

}

Размещено на Allbest.ru