Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів

Внутрішньоособистісному конфлікту притаманна суперечність між найбільш суттєвими тенденціями особистості ("хочу" або "треба" і "не можу" - класичний варіант). При цьому обов'язково порушується самооцінка, що призводить до переживання емоційного неблагополуччя. Для становлення особистості її внутрішні конфлікти навіть корисні, якщо вони своєчасно і сприятливо вирішуються. Самостійне вирішення свого власного внутрішнього конфлікту доступне не кожному. Затяжний гострий внутрішній конфлікт може призвести до неврозу.

Розглянемо чинники, які сприяють вирішенню конфлікту:

· Індивід має усвідомити, які з його намірів вступили в суперечність (слід допомогти йому це побачити).

· Він має бути переконаним, що саме цей намір потребує корекції; мусить сам дійти такого висновку.

· Індивідові обов'язково треба повернути емоційне благополуччя.

· Для цього необхідно відновити самооцінку, що зазнала коливань, і зміцнити її, але вже на новій основі.

· Самооцінку слід зробити більш "дорослою", більш раціональною.

Зберігаючи самооцінку, слід запобігти міжособистісному конфлікту чи вирішити його, якщо той уже назрів.

· Рівень допомоги потрібно не знижувати, а якісно змінювати. Це вимагає розвитку його самопорозуміння.

Запобігти конфлікту між моральною забороною і моральною нормою можна лише в один спосіб - зробити виконання моральної норми емоційно привабливішим, аніж здійснення дії, яка суперечить їй. Інакше кажучи, небажана потреба мусить не просто гальмуватися, придушувати із зовні, а виявитись переможеною іншим, сильнішим мотивом - свідомим прагненням до дії за зразком. Цей принцип є загальною основою виховання.

Скандал припиниться в тому разі, якщо мовчання ігноруватиме сам факт сварки, саме негативне збудження партнерів, немовби нічого цього не було! Але якщо воно забарвлене глузуванням, злопам'ятністю й викликом, то може підсилити конфронтацію. Мовчання не має бути образливим для партнера.

Сварку можна припинити, спокійно вийшовши з кімнати. Але якщо перед цим сказати щось образливе, можна спричинити ефект сильної руйнівної сили.

Головним у вихованні є такий спосіб педагогічної дії, за якого вихователь спеціально організовує активність вихованця, а не просто пригнічує небажанні її форми. Основою організації виховання має служити керівництво мотивами поведінки та діяльності вихованця.

Захищатися від шкідливих емоційних впливів можна за допомогою фіксувального й регулятивного самоконтролю. Контроль фіксувальний полягає в тому, що індивід, бачачи і чуючи все, що відбувається навколо нього, водночас помічає і власні дії, закарбовує їх у своїй пам'яті. На цьому грунтується здатність "відповідати за свої дії".

Контроль регулятивний полягає у здатності індивіда керувати своїми діями, підкоряти свої вчинки уявленню про те. Як потрібно поводитися відповідно до вимог моралі.

Прийом самозахисту - через розвиток активної уваги (не опускати очі й голову, бо це відразу робить вас уразливим. Треба бачити обличчя та очі вашого "стресора". І з початком діалогу слід продовжувати вдивлятися в очі, риси обличчя, одяг, тло, обстановку... Потрібен помірний темп у рухах і в мовленні. Ніякої метушні.) - може бути засвоєний людиною у будь-якому віці.

Свідоме збереження спокою завжди є проявом сили духу. Воно дає. значну перевагу його володарю. Спокій має велику силу впливу. Але за умови, що мовчання і спокій будуть коректними, без ознак іронії, знущання, неприязні.

С вразливі вихованці, які здаються слабкими доти, доки вони залежить від більш сильної особи. Коли такі вихованці змушенні підтримувати слабкого, допомагати йому в подоланні психологічних труднощів, вони самі перестають бути слабкими.

Керівництво формування особистості лише тоді може дати позитивний ефект, коли воно впливатиме на поведінку вихованця через створення та організацію внутрішніх мотиваційних сил, що визначають її. Згідно з Ж.Ж. Руссо, гармонійність виховання можлива лише в тому разі, якщо дитина вільно робить те, що вона хоче.

Формування і розвиток вищих форм моральних мотивацій можливі лише за певного співвідношення свідомо сприйнятих дитиною норм безпосередніх спонук, які формуються в неї у процесі практики суспільної поведінки. Якщо ж, спілкуючись з іншими людьми, вона звикає діяти в інтересах особистої користі, засвоюванні нею моральні норми залишаються лише на поверхні свідомості, не проникаючи в глибину її мотиваційної структури.

Один із ефективних шляхів дійти до пізнання вихователем дитини - це її саморозкриття. Саморозкриття сприяє зростанню особистості та її взаємин, тому що виявляє "точки напруження", а отже, створює передумови для їх подолання.

Особистісні перетворення дитини залежать від здатності педагога увійти в її внутрішній світ за допомогою емпатії (співпереживання). Емпатія не просто допомагає отримати інформацію про виховання як про об'єкт, тобто оцінний погляд погляд збоку, а дає суб'єктивне розуміння завдяки тому, що педагог виступає співучасником його суб'єктивного досвіду; він немовби розподіляє суб'єктивний світ вихованця, звичайно, не втрачаючи своєї відокремленості від нього, своєї власної ідентичності.

Якщо вихователь прагне впливати на особистість за допомогою колективу, йому слід вступити з ним у товариські, приязні, доброчинні стосунки.

Неможливо бути вільним, не будучи самостійним. Тому перші активні прояви індивідуальної свободи з дитячих літ мусять бути спрямовані так, щоб у дитини поступово вироблялася самооцінка.

Не давайте спокусі порівнювати дитину з іншими дітьми, які, на ваш погляд, мають більше переваг. Дитина завжди мусить відчувати, що вона неповторна і любите такою, якою вона с. Оцінювати дитину доцільніше не в порівнянні з товаришем, а в порівнянні з нею самою: якою вона була і якою стала за певними особистісними якостями.

Вихователь повинен спілкуватися з вихованцем з приводу виховних проблем науково та етично правильно, логічно неспростовно. У його твердженнях не повинно залишатися місця для недоречних запитань. Зміст його аргументів мусить бути зрозумілим.

Щоб викликати в вихованця бажане емоційне переживання певної поведінкової ситуації, тобто зробити її емоціогснною, йому слід уявити її зором, проговорити (вголос чи "про себе"), відтворити почуття, які в минулому супроводжували подібну ситуацію.

Якщо ви співчуваєте дитині, не слід робити їй такі зауваження, які завдають їй прикрощів. Наприклад, якщо учень приходить похмурий, мовчазний, не відповідає на запитання - ясно, що у нього якісь неприємності.

Тому недоцільно починати розмову з критичних зауважень:

· Чому ти такий кислий?

· Що це за сумна гримаса?

· Що ти скоїв?

· Що в тебе знову трапилось?

Слід показати, що ви розумієте його, говорячи:

· Мабуть в тебе якісь неприємності.

· Може, ти з кимсь посварився?

Зверніть увагу: запитання - ознака допитливості, твердження - ознака співчуття.

Якщо дорослі слухають дитину уважно, це пробуджує в неї почуття впевненості в собі. Отже, вона буде впевненіше оцінювати позиції, вчинки людей.

Вихователь мусить свідомо уникати таких висловлювань, які викликають у вихованця почуття неприйняття, ненависті. Слід позбутися:

§ образ ("Ти - ганьба для своєї школи і сім'ї");

§ лайок ("Дурень, нікчема");

§ пророцтв ("Ти погано скінчиш");

§ погроз ("Доки не будеш добре поводитись, можеш узагалі забути про похід");

§ звинувачень ("Усі чвари ти постійно починаєш першим");

§ демонстрації влади ("Краще помовч і послухай, що кажуть старші").

Недооцінка вікових та індивідуальних можливостей саморегуляції особистості, за якої вона відчуває обмеженість своєї свободи, призводить до того, що зовнішні вимоги сприймаються нею як чужі їй; вона використовує такі способи саморегуляції. Які не рідко спричиняють розвиток у неї егоїстичних та антисоціальних форм поведінки. Ззовні можна виявити, що особистістю прийнято, а що їй лише навіювалось вихованням.

У суворому розуміння говорити про сформованість тієї чи іншої цінності особистості можна тільки в тому разі, якщо вона починає співвідноситись, пов'язуватись з іншими особистісними цінностями.

Розділ 4. Архітектура ПК

Поняття архітектури і структури Архітектура комп'ютера звичайно визначається сукупністю її властивостей, істотних для користувача. Основна увага при цьому приділяється структурі і функціональним можливостям машини, які можна розділити на основні і додаткові.

Основні функції визначають призначення ЕОМ: обробка та зберігання інформації, обмін інформацією з зовнішніми об'єктами. Додаткові функції підвищують ефективність виконання основних функцій забезпечують ефективні режими її роботи, діалог з користувачем, високу надійність і ін Названі функції ЕОМ реалізуються за допомогою її компонентів: апаратних і програмних засобів.

Структура комп'ютера - це деяка модель, що встановлює склад, порядок і принципи взаємодії вхідних у неї компонентів.

Персональний комп'ютер - це настільна або переносна ЕОМ, що задовольняє вимогам загальнодоступності і універсальності застосування. Достоїнствами ПК є:

мала вартість, що знаходиться в межах доступності для індивідуального покупця;

автономність експлуатації без спеціальних вимог до умов навколишнього середовища;

гнучкість архітектури, що забезпечує її адаптивність до різноманітних застосувань у сфері управління, науки, освіти, в побуті;

* "Дружність" операційної системи та іншого програмного забезпечення, що зумовлює можливість роботи з нею користувача без спеціальної професійної підготовки;

* Висока надійність роботи (більше 5 тис. Ч напрацювання на відмову).

Структура персонального комп'ютера

Мікропроцесор (МП). Це центральний блок ПК, призначений для управління роботою всіх блоків машини і для виконання арифметичних і логічних операцій над інформацією.

До складу мікропроцесора входять:

* Пристрій управління (УУ) - формує і подає в усі блоки машини в потрібні моменти часу певні сигнали управління (керуючі імпульси), обумовлені специфікою виконуваної операції і результатами попередніх операцій; формує адреси комірок пам'яті, використовуваних виконуваної операцією, і передає ці адреси в відповідні блоки ЕОМ; опорну послідовність імпульсів пристрій керування одержує від генератора тактових імпульсів;

* Арифметико-логічний пристрій (АЛП) - призначено для виконання всіх арифметичних і логічних операцій над числовою і символьної інформацією (у деяких моделях ПК для прискорення виконання операцій до АЛП підключається додатковий математичний сопроцессор),

* Мікропроцесорна пам'ять (МПП) - служить для короткочасного зберігання, запису й видачі інформації, безпосередньо використовується в обчисленнях у найближчі такти роботи машини. МПП будується на регістрах і використовується для забезпечення високої швидкодії машини, бо основна пам'ять (ОП) не завжди забезпечує швидкість запису, пошуку й зчитування інформації, необхідну для ефективної роботи швидкодіючого мікропроцесора -. Регістри швидкодіючі комірки пам'яті різної довжини (на відміну від осередків ОП , що мають стандартну довжину 1 байт і більш низьку швидкодію);

* Інтерфейсна система мікропроцесора - реалізує сполучення й зв'язок з іншими пристроями ПК; у собі внутрішній інтерфейс МП, буферні запам'ятовувальні регістри і схеми управління портами вводу-виводу (ПВВ) і системною шиною. Включає Інтерфейс (Interface) - сукупність засобів сполучення і зв'язку пристроїв комп'ютера, що забезпечує їхню ефективну взаємодію електричних. Порт введення-виведення (I / O - порт вводу / виводу) - апаратура сполучення, що дозволяє підключити до мікропроцесора інший пристрій імпульсів ПК. Генератор; тактових імпульсів. Він генерує послідовність частота генеруючих імпульсів визначає тактову частоту машини.

Проміжок часу між сусідніми імпульсами визначає час одного такту роботи машини або просто такт роботи машини.

Частота генератора тактових імпульсів є однією з основних характеристик персонального комп'ютера і багато в чому визначає швидкість його роботи, бо кожна операція в машині виконується за певну кількість тактів:

Системна шина. Це основна інтерфейсна система комп'ютера, що забезпечує сполучення й зв'язок всіх його пристроїв між собою. Системна шина включає в себе:

· Кодову шину даних (КШД), що містить проведення й схеми сполучення для паралельної передачі всіх розрядів числового коду (машинного слова) операнда;

· Кодову шину адреси (КША), що включає проведення й схеми сполучення для паралельної передачі всіх розрядів коду адреси комірки основної пам'яті або порту вводу-виводу зовнішнього пристрою;

· Кодову шину інструкцій (КШИ), що містить проведення й схеми сполучення для передачі інструкцій (керуючих сигналів, імпульсів) у всі блоки машини;

· Шину харчування, що має проведення й схеми сполучення для підключення блоків ПК до системи енергоживлення. Системна шина забезпечує три напрямки передачі інформації:

· між мікропроцесором і основною пам'яттю;

· між мікропроцесором і портами-виводу зовнішніх пристроїв введення;

· між основною пам'яттю та портами вводу-виводу зовнішніх пристроїв (в режимі прямого доступу до пам'яті).

Всі блоки, а точніше їх порти введення-виведення, через відповідні уніфіковані рознімання (стики) підключаються до шини одноманітно: безпосередньо або через контролери (адаптери) контролер. Управління системною шиною здійснюється мікропроцесором або безпосередньо, або, що частіше, через додаткову мікросхему - шини, яка формує основні сигнали управління. Обмін інформацією між зовнішніми пристроями та системною шиною виконується з використанням ASCII-кодів.

Основна пам'ять (ОП). Вона призначена для зберігання та оперативного обміну інформацією з іншими блоками машини. ВП містить два види запам'ятовуючих пристроїв:

постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП) і оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП).

ПЗУ служить для зберігання незмінної (постійної) програмної та довідкової інформації, дозволяє оперативно тільки зчитувати зберігається в ньому інформацію (змінити інформацію в ПЗП не можна).

ОЗП призначений для оперативного запису, зберігання й зчитування інформації (програм і даних), безпосередньо бере участь в інформаційно-обчислювальному процесі, що виконується ПК у поточний період часу. Головними достоїнствами оперативної пам'яті є її висока швидкодія і можливість звертання до кожної комірки пам'яті окремо (прямий адресний доступ до осередку). Як недолік ОЗУ слід відзначити неможливість збереження інформації в ній після вимикання живлення машини (енергозалежність).

Зовнішня пам'ять. Вона відноситься до зовнішніх пристроїв ПК і використовується для довготривалого зберігання будь-якої інформації, яка може коли-небудь знадобитися для вирішення завдань. Зокрема, в зовнішній пам'яті зберігається все програмне забезпечення комп'ютера. Зовнішня пам'ять містить різноманітні види запам'ятовувальних пристроїв, але найбільш поширеними, наявними практично на будь-якому комп'ютері, є накопичувачі на жорстких (НЖМД) і гнучких (НГМД) магнітних дисках.

Призначення цих накопичувачів - зберігання великих обсягів інформації, запис і видача інформації, що зберігається за запитом в оперативне запам'ятовуючий пристрій. Розрізняються НЖМД і НГМД лише конструктивно, обсягами зберігається, та часом пошуку, запису та зчитування інформації.

У якості пристроїв зовнішньої пам'яті використовуються також запам'ятовувальні пристрої на касетної магнітній стрічці (стриммерів), накопичувачі на оптичних дисках CD-R і CD-RW.

Джерело живлення. Це блок, що містить системи автономного та мережевого енергоживлення ПК.

Таймер. Це внутримашинное електронний годинник, що забезпечують при необхідності автоматичний з'їм поточного моменту часу (рік, місяць, години, хвилини, секунди і долі секунд). Таймер підключається до автономного джерела живлення - акумулятора і при відключенні машини від мережі продовжує працювати.

Зовнішні пристрої (ВУ). Це найважливіша складова частина будь-якого обчислювального комплексу. Досить сказати, що за вартістю ВУ іноді становлять 50 - 80% всього ПК. Від складу і характеристик ВУ багато в чому залежать можливість і ефективність застосування ПК у системах управління і в народному господарстві в цілому.

ЗП ПК забезпечують взаємодію машини з навколишнім середовищем: користувачами, об'єктами управління та іншими ЕОМ. ВУ вельми різноманітні і можуть бути класифіковані по ряду ознак. Так, за призначенням можна виділити наступні види ВУ:

· зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП) або зовнішня пам'ять ПК;

· діалогові засоби користувача;

· пристрої введення інформації;

· пристрої виведення інформації;

· засоби зв'язку та телекомунікації.

Діалогові засоби користувача включають в свій склад відеомонітори (дисплеї), рідше пультові друкарські машинки (принтери з клавіатурою) і пристрої мовного введення-виведення інформації.

Відеомонітор (дисплей) - пристрій для відображення вводиться і виводиться з ПК інформації.

Пристрої мовного-виведення відносяться введення до бистроразвівающимся засобів мультимедіа. Пристрої мовного введення - це різні мікрофонні акустичні системи, "звукові миші", наприклад, зі складним програмним забезпеченням, що дозволяє розпізнавати вимовні людиною букви і слова, ідентифікувати їх і закодувати.

Пристрої мовного виведення - це різні синтезатори звуку, що виконують перетворення цифрових кодів у букви і слова, що відтворюються через гучномовці (динаміки) або звукові колонки, підключені до комп'ютера.

До пристроїв введення інформації належать:

клавіатура - пристрій для ручного введення числової, текстової та керуючої інформації в ПК;

графічні планшети (диджитайзером) - для ручного введення графічної інформації, зображень шляхом переміщення по планшету спеціального покажчика (пера); при переміщенні пера автоматично виконуються зчитування координат його місця розташування і введення цих координат в ПК;

сканери (читають автомати) - для автоматичного зчитування з паперових носіїв і введення в ПК машинописних текстів, графіків, малюнків, креслень; у пристрої кодування сканера в текстовому режимі лічені символи після порівняння з еталонними контурами спеціальними програмами перетворюються в коди ASCII, а в графічному режимі лічені графіки і креслення перетворюються в послідовності двовимірних координат (див. подразд 4,5.);

маніпулятори (пристрої вказівки): джойстик - важіль, миша, трекбол - куля в оправі і ін - Для введення графічної інформації на екран дисплея шляхом управління рухом курсору по екрану з подальшим кодуванням координат курсору і введенням їх у ПК;

сенсорні екрани - для введення окремих елементів зображення, програм або команд з поліекрана дисплея в ПК.

До пристроїв виведення інформації відносяться:

принтери - друкуючі пристрої для реєстрації інформації на паперовий носій (див. подразд 4,5.);

графобудівники (плоттери) - для виведення графічної інформації (графіків, креслень, малюнків) з ПК на паперовий носій; плоттери бувають векторні з викреслюванням зображення за допомогою пера і растрові: термографічні, електростатичні, струминні та лазерні. По конструкції плоттери поділяються на планшетні і барабанні. Основні характеристики всіх плотерів приблизно однакові: швидкість креслення - 100 - 1000 мм / с, у кращих моделей можливі кольорове зображення і передача півтонів; найбільша роздільна здатність і чіткість зображення у лазерних плотерів, але вони найдорожчі. Пристрої зв'язку і телекомунікації використовуються для зв'язку з приладами та іншими засобами автоматизації (согласователі інтерфейсів, адаптери, цифро-аналогові і аналого-цифрові перетворювачі і т.п.) і для підключення ПК до каналів зв'язку, до інших ЕОМ і обчислювальних мереж (мережні інтерфейсні плати, "стики", мультиплексори передачі даних, модеми).

Зокрема, показаний на рис. 4,2 сет е в о і адаптер є зовнішнім інтерфейсом ПК і служить для підключення його до каналу зв'язку для обміну інформацією з іншими ЕОМ, для роботи у складі обчислювальної мережі. У глобальних мережах функції мережевого адаптера виконує модулятор-демодулятор (модем, див. Гол. 7).

Багато хто з названих вище пристроїв відносяться до умовно виділеній групі - засобам мультимедіа.

Засоби мультимедіа (Multimedia - многосредовость) - це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють людині спілкуватися з комп'ютером, використовуючи найрізноманітніші, природні для себе середовища: звук, відео, графіку, тексти, анімацію та ін.

До засобів мультимедіа відносяться пристрої мовного введення і виведення інформації;

широко розповсюджені вже зараз сканери (оскільки вони дозволяють автоматично вводити в комп'ютер друковані тексти й малюнки); високоякісні відео-(відео-) і звукові (звук-) плати, плати відеозахвату (videograbber), що знімають зображення з відеомагнітофона або відеокамери і вводять його в ПК, високоякісні акустичні та відеовідтворювальної системи з підсилювачами, звуковими колонками, великими відеоекранами. Але, мабуть, ще з більшою підставою до засобів мультимедіа відносять зовнішні запам'ятовуючі пристрої великої ємності на оптичних дисках, часто використовувані для запису звукової та відеоінформації.

Вартість компактних дисків (CD) при їх масовому тиражуванні невисока, а враховуючи їх велику ємність (650 Мбайт, а нових типів - 1Гбайт і вище), високі надійність і довговічність, вартість зберігання інформації на CD для користувача виявляється незрівнянно меншою, ніж на магнітних дисках. Це вже призвело до того, що більшість програмних засобів самого різного призначення поставляється на компакт-диску. На компакт-дисках за кордоном організовуються великі бази даних, цілі бібліотеки; на CD представлені словники, довідники, енциклопедії, навчальні та розвиваючі програми із загальноосвітніх і спеціальних предметів.

CD широко використовуються, наприклад, при вивченні іноземних мов, правил дорожнього руху, бухгалтерського обліку, законодавства взагалі і податкового законодавства зокрема. І все це супроводжується текстами й малюнками, мовною інформацією й мультиплікацією, музикою та відео. У чисто побутовому аспекті CD можна використовувати для зберігання аудіо-і відеозаписів, тобто використовувати замість плейерних ау-діокассет і відеокасет. Слід згадати, звичайно, і про велику кількість програм комп'ютерних ігор, що зберігаються на CD.

Таким чином, CD-ROM відкриває доступ до величезних обсягів різноманітної і по функціональному призначенню, і по середовищу відтворення інформації, записаної на компакт-дисках.

Додаткові схеми:. До системної шині і до МП ПК поряд з типовими зовнішніми пристроями можуть бути підключені і деякі додаткові плати з інтегральними мікросхемами, що розширюють і поліпшують функціональні можливості мікропроцесора математичний співпроцесор, контролер прямого доступу до пам'яті, співпроцесор введення-виведення, контролер переривань і ін.

Ма тематичний зі пр про ц її з ор широко використовується для прискореного виконання операцій над двійковими числами з плаваючою комою, над двійково-кодованими десятковими числами, для обчислення деяких трансцендентних, в тому числі тригонометричних, функцій. Математичний співпроцесор має свою систему команд і працює паралельно (сумісно в часі) з основним МП, але під управлінням останнього. Прискорення операцій відбувається в десятки разів. Останні моделі МП, починаючи з МП 80486 DX, включають співпроцесор у свою структуру.

Контролер прямого доступу до пам'яті звільняє МП від прямого управління накопичувачами на магнітних дисках, що істотно підвищує ефективну швидкодію ПК. Без цього контролера обмін даними між ВЗП і ОЗУ здійснюється через регістр МП, а при його наявності дані безпосередньо передаються між ВЗП і ОЗУ, минаючи МП.

Співпроцесор введення-виведення за рахунок паралельної роботи з МП значно прискорює виконання процедур введення-виведення при обслуговуванні декількох зовнішніх пристроїв (дисплей, принтер, НЖМД, НГМД та ін); Звільняє МП від обробки процедур введення-виведення, в тому числі реалізує і режим прямого доступу до пам'яті.

Найважливішу роль відіграє в ПК контролер переривань.

Переривання - тимчасовий останов виконання однієї програми з метою оперативного виконання іншої, в даний момент більш важливою (пріоритетної) програми.

Переривання виникають при роботі комп'ютера постійно. Досить сказати, що всі процедури введення-виведення інформації виконуються по перериваннях, наприклад, переривання від таймера виникають і обслуговуються контролером переривань 18 разів на секунду (природно, користувач їх не зауважує).

Контролер переривань обслуговує процедури переривання, приймає запит на переривання від зовнішніх пристроїв, визначає рівень пріоритету цього запиту і видає сигнал переривання в МП. МП, одержавши цей сигнал, припиняє виконання поточної програми і переходить до виконання спеціальної програми обслуговування того переривання, яка вимагала зовнішній пристрій. Після завершення програми обслуговування відновлюється виконання перерваної програми. Контролер переривань є програмованим.

Елементи конструкції ПК

Конструктивно ПК виконані у вигляді центрального системного блоку, до якого через роз'єми підключаються зовнішні пристрої: додаткові пристрої пам'яті, клавіатура, дисплей, принтер та ін.

Системний блок зазвичай включає в себе системну плату, блок живлення, накопичувачі на дисках, роз'єми для додаткових пристроїв та плати розширення з контролерами - адаптерами зовнішніх пристроїв.

На системній платі (часто її називають материнською платою - Материнська плата), як правило, розміщуються:

· мікропроцесор;

· математичний співпроцесор;

· генератор тактових імпульсів;

· блоки (мікросхеми) ОЗУ і ПЗУ;

· адаптери клавіатури, НЖМД і НГМД;

· контролер переривань;

· таймер і ін

Внутрішній машинний системний інтерфейс

Характеристика внутрішньо-машинного системного інтерфейсу

Внутришньо-машинной системний інтерфейс - система зв'язку і сполучення вузлів та блоків ЕОМ між собою - представляє собою сукупність електричних ліній зв'язку (проводів), схем сполучення з компонентами комп'ютера, протоколів (алгоритмів) передачі й перетворення сигналів.

Існують два варіанти організації інтерфейсу внутримашинного.

1. Многотозв'язний інтерфейс: кожний блок ПК пов'язаний з іншими блоками своїми локальними проводами; многосвязной інтерфейс застосовується, як правило, тільки в найпростіших побутових ПК.

2. Однозв''язних інтерфейс: всі блоки ПК зв'язані один з одним через загальну або системну шину.

У переважній більшості сучасних ПК в якості системного інтерфейсу використовується системна шина. Структура і склад системної шини були розглянуті раніше. Найважливішими функціональними характеристиками системної шини є: кількість обслуговуваних нею пристроїв та її пропускна здатність, тобто максимально можлива швидкість передачі інформації. Пропускна здатність шини залежить від її розрядності (є шини 8 -, 16 -, 32 - і 64-розрядні) і тактовою частоти, на якій шина працює.

В якості системної шини в різних ПК використовувались і можуть використовуватися:

· шини розширень - шини загального призначення, які дозволяють підключати велику кількість самих різноманітних пристроїв;

· локальні шини, що спеціалізуються на обслуговуванні невеликої кількості пристроїв класу визначеного.

Шини розширень

Шина Multibus має дві модифікації: PC / XT автобус (вдосконалена технологія персональних комп'ютерів - ПК з розширеною технологією) і PC / AT автобус (PC Нові технології - ПК з удосконаленою технологією).

Шина PC / XT автобус - 8-розрядна шина даних і 20-розрядна шина адреси, розрахована на тактову частоту 4,77 МГц; має 4 лінії для апаратних переривань і 4 канали для прямого доступу в пам'ять (канали DMA - Direct Memory Access). Шина адреси обмежувала адресний простір мікропроцесора величиною 1 Мбайт. Використовується з МП 8086,8088.

Шина PC / AT автобус - 16-розрядна шина даних і 24-розрядна шина адреси, робоча тактова частота до 8 МГц, але може використовуватися і МП з тактовою частотою 16 МГц, тому що контролер шини може ділити частоту навпіл; має 7 ліній для апаратних переривань і 4 канали DMA. Використовується з МП 80286.

Шина ISA (Industry Standard Architecture - промислового стандарту архітектура) - 16-розрядна шина даних і 24-розрядна шина адреси, робоча тактова частота 8 МГц, але може використовуватися і МП з тактовою частотою 50 МГц (коефіцієнт розподілу збільшено); в порівнянні з шинами PC / XT та PC / AT збільшено кількість ліній апаратних переривань з 7 до 15 і каналів прямого доступу до пам'яті DMA з 7 до 11. Завдяки 24-розрядній шині адреси адресний простір збільшилася з 1 до 16 Мбайт.Теоретична пропускна здатність шини даних дорівнює 16 Мбайт / с, але реально вона нижча, близько 4-5 Мбайт / с, зважаючи на низку особливостей її використання. З появою 32-розрядних високошвидкісних МП шина ISA стала суттєвою перешкодою збільшення швидкодії ПК.

Шина EISA (Extended ISA) - 32-розрядна шина даних і 32-розрядна шина адреси, створена в 1989 р. Адресний простір шини 4 Гбайта, пропускна здатність 33 Мбайт / с, причому швидкість обміну по каналу МП - КЕШ - ОП визначається параметрами мікросхем пам'яті, збільшено число роз'ємів розширень (теоретично може підключатися до 15 пристроїв, практично - до 10). Покращена система переривань, шина EISA забезпечує автоматичне конфігурування системи та управління DMA; повністю сумісна з шиною ISA (є роз'єм для підключення ISA), шина підтримує багатопроцесорну архітектуру обчислювальних систем. Шина EISA надто дорога і застосовується у швидкісних ПК, мережевих серверах і робочих станціях.

Шина МСА (Micro Архітектура Джерело) - 32-розрядна шина, створена фірмою IBM в 1987 р. для машин PS / 2, пропускна здатність 76 Мбайт / с, робоча частота 10-20 Мгц. За своїм іншим характеристикам близька до шини EISA, але не сумісна ні з ISA, ні з EISA. Оскільки ЕОМ PS / 2 не набули широкого поширення, в першу чергу через відсутність напрацьованого великої кількості прикладних програм, шина МСА також використовується не дуже широко.

Локальні шини

Сучасні обчислювальні системи характеризуються:

* Стрімким зростанням швидкодії мікропроцесорів (наприклад, МП Pentium може видавати дані зі швидкістю 528 Мбайт / с по 64-розрядній шині даних) і деяких зовнішніх пристроїв (так, для відображення цифрового повноекранного відео з високою якістю необхідна пропускна здатність 22 Мбайт / с);

* Появою програм, що вимагають виконання великої кількості інтерфейсних операцій (наприклад, програми обробки графіки в Windows, робота в середовищі мультимедіа).

У цих умовах пропускної здатності шин розширення, що обслуговують одночасно декілька пристроїв, виявилося недостатньо для комфортної роботи користувачів, бо комп'ютери стали подовгу "замислюватися".

Розробники інтерфейсів пішли по шляху створення локальних шин, що підключаються безпосередньо до шини МП, що працюють на тактовій частоті МП (але не на внутрішній робочої його частоті) і забезпечують зв'язок з деякими швидкісними зовнішніми по відношенню до МП пристроями: основний і зовнішньою пам'яттю, відеосистемами та ін .

Зараз існують два основні стандарти універсальних локальних шин: VLB і PCI.

Шина VLB (VESA Local Bus - локальна шина VESA) - розроблена в 1992 р. Асоціацією стандартів відеоустаткування (VESA - Video Electronics Standards Association), тому часто її називають шиною VESA.

Шина VLB, по суті, є розширенням внутрішньої шини МП для зв'язку з відеоадаптером і рідше з вінчестером, платами Multimedia, мережним адаптером. Розрядність шини - 32 біта, на підході 64-розрядний варіант шини. Реальна швидкість передачі даних по VLB - 80 Мбайт / с (теоретично досяжна - 132 Мбайт / с).

Недоліки шини:

розрахована на роботу з МП 80386, 80486, поки не адаптована для процесорів Pentium, Pentium Pro, Power PC;

жорстка залежність від тактової частоти МП (кожна шина VLB розрахована тільки на конкретну частоту);

мала кількість пристроїв, що підключаються - до VLB шині можуть підключатися тільки чотири пристрої;

відсутня арбітраж шини - можуть бути конфлікти між підключаються пристроями.

Шина PCI (Peripheral Component Interconnect - з'єднання зовнішніх пристроїв) - розроблена в 1993 р. фірмою Intel.

Шина PCI є набагато більш універсальною, ніж VLB, має свій адаптер, що дозволяє їй налаштовуватися на роботу з будь-яким МП: 80486, Pentium, Pentium Pro, Power PC ін і свій. Вона дозволяє підключати 10 пристроїв самої різної конфігурації з можливістю автоконфігурірованія, має "арбітраж", засоби управління передачею даних.

Розрядність PCI - 32 біта з можливістю розширення до 64 біт, теоретична пропускна здатність 132 Мбайт / с, а в 64-бітовому варіанті - 263 Мбайт / с (реальна вдвічі нижче).

Шина PCI хоча і є локальною, виконує і багато функцій шини розширення, зокрема, шини розширення ISA, EISA, MCA (а вона сумісна з ними) за наявності шини PCI підключаються не безпосередньо до МП (як це має місце при використанні шини VLB) , а до самої шині PCI (через інтерфейс розширення).

Варіанти конфігурації систем з шинами VLB і PCI показані відповідно на рис. 4,1 і 4,2. Слід мати на увазі, що використання в ПК шин VLB і PCI можливо тільки за наявності відповідної VLB-або PCI-материнської плати. Випускаються материнські плати з мультішінной структурою, що дозволяє використовувати ISA / EISA, PCI і VLB, так звані материнські плати з шиною VIP (за початковими літерами VLB, ISA і PCI).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.1. Конфігурація системи з шиною VLB

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.2. Конфігурація системи з шиною PCI

Таблиця 4.1. Основні характеристики шин

Параметр	ISA	EISA	МСА	VLB	PCI
Розрядність шини, біт даних адреси	16, 24	32, 32	32, 64, 32	32,64 32	32,64 32
Робоча частота, МГц	8	8 - 33	10 - 20	до 33	до 33
Пропускна здатність. Мбайт / с теоретична практична	4 2	33 8	76 20	132 80	132; 264 1950, 100
Число пристроїв, що підключаються, шт.	6	15	15 *	4	10

Локальні шини IDE (Integrated електронний пристрій), EIDE (Enhanced IDE), SCSI (Інтерфейс малих комп'ютерних систем) використовуються найчастіше в якості інтерфейсу тільки для зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв.

Функціональні характеристики ПК

Основними характеристиками ПК є:

1. Швидкодія , продуктивність, тактова частота .. Одиницями виміру швидкодії служать:

* МІПС (MIPS - Mega Інструкція Per Second) - це мільйон операцій над числами з фіксованою комою (крапкою);

* МФЛОПС (MFLOPS - Mega операцій з плаваючою Per Second) - це мільйон операцій над числами з плаваючою комою (крапкою);

* КОПС (KOPS - Кіло операцій в секунду) для нізкопроїзводітельних ЕОМ - тисяча якихось усереднених операцій над числами;

* Гфлопс (GFLOPS - Giga операцій з плаваючою в секунду) - мільярд операцій в секунду над числами з плаваючою комою (крапкою).

Оцінка продуктивності ЕОМ завжди приблизна, тому що при цьому орієнтуються на деякі усереднені або, навпаки, на конкретні види операцій. При рішенні різних завдань використовуються й різні набори операцій. Тому для характеристики ПК замість продуктивності звичайно вказують тактову частоту, що більш об'єктивно визначає швидкодію машини, тому що кожна операція вимагає для свого виконання цілком певної кількості тактів. Знаючи тактову частоту, можна досить точно визначити час виконання будь-якої машинної операції.

Приклад. При відсутності конвеєрного виконання команд і збільшенні внутрішньої частоти у мікропроцесора (див. підрозділ. 4,3) тактовий генератор з частотою 33 МГц забезпечує виконання 7 млн. коротких машинних операцій (додавання і віднімання з фіксованою комою, пересилання інформації та ін) за секунду; з частотою 100 Мгц - 20 млн. коротких операцій в секунду.

2. Розрядність машини й кодових шин інтерфейсу.

Розрядність - це максимальна кількість розрядів двійкового числа, над яким одночасно може виконуватися машинна операція, у тому числі й операція передачі інформації; чим більше розрядність, тим, за інших рівних умов, буде більше й продуктивність ПК.

3. Типи системного й локального інтерфейсів.

Різні типи інтерфейсів, які забезпечують різні швидкості передачі інформації між вузлами машини, дозволяють підключати різну кількість зовнішніх пристроїв і різні їх види.

4. Ємність оперативної пам'яті.

Ємність оперативної пам'яті виміряється найчастіше в мегабайтах (Мбайт), рідше в кілобайтах (КБ). Нагадуємо: 1 Мбайт = 1024 Кбайта = 1024 байт ^2.

Багато сучасних прикладних програм при оперативній пам'яті ємністю менше 8 Мбайт просто не працюють або працюють, але дуже повільно.

Слід мати на увазі, що збільшення ємності основної пам'яті в 2 рази, крім усього іншого, дає підвищення ефективної продуктивності ЕОМ при рішенні складних завдань приблизно в 1,7 рази.

5. Ємність накопичувача на жорстких магнітних дисках (вінчестера). Ємність вінчестера виміряється звичайно в мегабайтах або гігабайтах (1 Гбайт = 1024 Мбайта).

За прогнозами фахівців, багато програмні продукти 1997 будуть вимагати для роботи до 1 Гбайта зовнішньої пам'яті.

6. Тип і ємність накопичувачів на гнучких магнітних дисках.

Зараз застосовуються в основному накопичувачі на гнучких магнітних дисках, які використовують дискети діаметром 3,5 і 5,25 дюйма (1 дюйм = 25,4 мм). Перші мають стандартну ємність 1,44 Мбайта, другі - 1,2 Мбайта.

7. Види і ємність Кеш-пам'яті.

КЕШ-пам'ять - це буферна, не доступна для користувача швидкодіюча пам'ять, автоматично використовується комп'ютером для прискорення операцій з інформацією, що зберігається в більш повільно діючих запам'ятовувальних пристроях. Наприклад, для прискорення операцій з основною пам'яттю організується регістрова Кеш-пам'ять усередині мікропроцесора (Кеш-пам'ять першого рівня) або поза мікропроцесором на материнській платі (Кеш-пам'ять другого рівня); для прискорення операцій з дисковою пам'яттю організується Кеш-пам'ять на елементах електронної пам'яті .

Слід мати на увазі, що наявність Кеш-пам'яті ємністю 256 Кбайт збільшує продуктивність ПК приблизно на 20%.

8. Тип відеомонітора (дисплея) і відеоадаптера.

9. Тип принтера.

10. Наявність математичного співпроцесора.

Математичний співпроцесор дозволяє в десятки разів прискорити виконання операцій над двійковими числами з плаваючою комою й над двійково-кодованими десятковими числами.

11. Наявне програмне забезпечення й вид операційної системи (див. гл. 8-12).

12. Апаратна і програмна сумісність із іншими типами ЕОМ. Апаратна і програмна сумісність з іншими типами ЕОМ означає можливість використання на комп'ютері відповідно тих же технічних елементів і програмного забезпечення, що й на інших типах машин.

13. Можливість роботи в обчислювальній мережі (див. гл. 6).

14. Можливість роботи в багатозадачному режимі.

Багатозадачний режим дозволяє виконувати обчислення одночасно по декількох програмах (багатопрограмний режим) або для декількох користувачів (багатокористувацький режим). Сполучення в часі роботи декількох пристроїв машини, можливе в такому режимі, дозволяє значно збільшити ефективну швидкодію ЕОМ.

15. Надійність.

Надійність - це здатність системи виконувати повністю й правильно всі задані їйфункції. Надійність ПК виміряється звичайно середнім часом напрацювання на відмову.

16. Вартість.

17. Габарити і маса.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи були сформовані відповідні висновки:

Проведено аналіз знань та умінь, що набуваються згідно до кваліфікаційної характеристики робітника.

Складено навчальний план підготовки робітника за спеціальністю: "Радіомеханік по обслуговуванню та ремонту радіотелевізійної апаратури. Водій автомобіля" кваліфікації на двохрічний термін навчання.

Проведено розрахунки коефіцієнтів інтелектуалоємкості (К) та загальноосвітньої бази (8) професійної підготовки.

Проведено аналіз зведено - тематичного плану і програм виробничого і теоретичного навчання.

Розроблено поурочно - тематичний, календарний план з предмету "Радіоелектронна апаратура" даної спеціальності.

Визначено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисципліни "Радіоелектронна апаратура".

Складено план проведення уроку, розробила завдання для тематичної атестації.

8. Розроблено план роботи гуртка "Радіотелевізійна апаратура", роботи кабінету "Радіомеханік по обслуговуванню та ремонту радіотелевізійної апаратури. Водій автомобіля" паспорт комплексно-методичного забезпечення навчального процесу з предмету "Спеціальна технологія" професії

"Радіомеханік по обслуговуванню та ремонту радіотелевізійної апаратури.

Водій автомобіля".

9. Проведено педагогічне спостереження на прикладі Прокопенко М.В.

10. Проведено психолого - педагогічне дослідження на тему "Психологічна сутність діяльності підходу проблеми розвитку особистості".

Список використаної літератури

1. Абасов З.А. Педагогические технологии и инновации в учебной деятельности школьников // Школьные технологии. - 2000. - № 5. - С. 11-13.

2. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования.- М.: Просвещение, 1990.-141 с.

3. Абдуллина О.А., Загрязнина Н.И. Педагогическая практика студентов: Учеб пособие для пединститутов. - М.: Просвещение, 1989. - 173 с.

4. Аванесова А., Вербицкий А.А. Основы педагогики и психологии высшей школы. - М.: МГУ, 1986. - 302 с.

5. Бадмаем Б.Ц. Психология в работе учителя. В 2 кн. - Кн 1: Практическое пособие по теории развития, обучения и воспитания. - М.: Владос, 2000. - 240 с.

6. Балабанова Л.М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ, 1999. - Вип.4(7). - С. 169-170.

7. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти // Освіта і управління. - 1997. - №2. - С.21-35.

8. Габай Т.В. Учебная деятельность и её средства. - М.: МГУ, 1988. - 256 с.

9. Василец Т.В. Подготовка будущего учителя к психологической интерпретации опыта педагогов-новаторов // Психология: Респ. межвуз. науч. сб. - Вып.11. - Минск, 1990. - С.61-65.

10. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М., 1982.

11. Єрмола А.М. Креативність в основі моніторингу // Практична психологія і соціальна робота. - 2003.- №8.- С.71-72.

12. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекций.- К.: МАУП, 2000.

13. Артюшенко В.І. Монтаж радіоапаратури. - К.: Техніка, 1998.

14. Ляшецький В.В. Сучасний розвиток і досягнення у монтажі складних радіоелектронних виробів. Методичний посібник. - Канів: 2008.

15. Матеріали спогадів ветеранів Канівського електромеханічного заводу "Магніт" і Канівського вищого професійного училища радіоелектроніки та машинобудування

16. Сисоєв В.М. Основи радіоелектроніки. - К.: Техніка, 2001.

17. Таненбаум К.А Архітектура комп'ютера. -К.: Питер, 2003.

18. Архитектура ПК, комплектующие, мультимедиа. - Рудометов Е., Рудометов В. - Питер, 2000.

19. Гейн А.Г., Сенокосов А.И. Информатика. - М.: Дрофа, 1998.

20. Кушниренко А.Г. и др. Информатика. - М.: Дрофа, 1998.

21. Кузнецов А.А. и др. Основы информатики. - М.: Дрофа, 1998.

22. Лебедев Г.В., Кушниренко А.Г. 12 лекций по преподаванию курса информатики. - М.: Дрофа, 1998.

Размещено на Allbest.ru