Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ

2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

2.1 Поняття мережі

2.2 Загальна характеристика та історія створення Ethernet

2.3 Тенденції розвитку архітектури Ethernet

2.4 Опис топологій локальних мереж

2.5 Кабельні системи

2.6 Комунікаційні мережні засоби

2.7 Правила побудови мереж Ethernet стандарту 10 Base

2.8 Правила проектування мереж стандарту 10Base-2

3. ОПИС ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ

4. ОБРАХУНКИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МЕРЕЖІ

4.1 Обрахунок PDV для мережі 10Base-2

4.2 Розрахунок PVV для мережі 10Base-2

5. Розрахунок вартості КМ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ

При проектуванні локальної мережі слід дотримуватися завдання, яке розміщується в таблиці:

Стандарт можливих технологій	Кількість поверхів	Кількість комп'ютерів на поверсі	Кількість додаткових комп'ютерів
10 BASE-2	3	15	3

Спроектована локальна мережа повинна задовільняти цим умовам, а також умовам, що є специфічними для стандартів 10 Base-2.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

2.1 Поняття мережі

В загальному випадку мережею можна назвати об'єднання деякої кількості комп'ютерів до єдиного каналу передачі даних за допомогою фізичного з'єднання. Персональні комп'ютери, об'єднані в мережу мають ряд переваг над окремими робочими станціями, що не мають доступу до мережі. До таких переваг належать:

Розподіл даних: розподіл даних надає можливість доступу і керування базами даних з периферійних робочих місць, які потребують інформацію.

Розподіл програмних засобів: розподіл програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів декількома комп'ютерами одночасно.

Розподіл ресурсів процесора: при розподілі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для обробки даних іншими системами, що входять у мережу. Ця можливість полягає в тому, що на наявні ресурси не "накидаються" моментально, а тільки лише через спеціальний процесор, доступний для кожної робочої станції.

Режим багатьох користувачів: пристрої системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна робота відсувається на задній план.

Електронна пошта: за допомогою електронної пошти відбувається інтерактивний обмін інформацією між робочою станцією й іншими станціями, встановленими в обчислювальній мережі.

2.2 Загальна характеристика та історія створення Ethernet

ЛМ Ethernet найпростіше можна визначити як шинну мережу з МДКН/ВК. Вона проста, дешева, надійна та ефективна, має високу швидкість передавання даних і завдяки цьому стала найпоширенішою. Деякі комп'ютери, наприклад ІВМ РS/1, а також потужні робочі станції Apollo (Неwlett-Расkard), Sun та інші вже мають адаптер Ethernet у стандартній конфігурації. У деяких розробках адаптер Ethernet починають інтегрувати з материнською платою.

Перший лабораторний варіант Ethernet розробила фірма Хеrох (відділення в Пало-Альто) ще в 1975 р. У 1980 р. Хеrох, DЕС та Intel опублікували специфікацію Ethernet , яка охоплювала фізичний та канальний (МАС) рівні протоколу. Сьогодні мережа Ethernet схарактеризована в стандартах ІЕЕЕ-802.3 та ЕСМА-82. Завдяки простоті, дешевості, здатності до масштабування Ethernet є лідером серед інших типів локальних мереж. Ця технологія продемонструвала значний потенціал розвитку та стала основою для технологій комутованого Ethernet , Fast Ethernet та Gigabit Ethernet.

2.3 Тенденції розвитку архітектури Ethernet

Сьогодні архітектура Ethernet - найпоширеніша в організації ЛМ. Така мережа проста в організації та експлуатації. Суттєві недоліки мереж Ethernet такі: нема гарантованої тривалості передавання кадру, невелика перепускна здатність при високих навантаженнях (в Ethernet-мережах реальна перепускна здатність не перевищує 50-60% від максимальної). Тому для організації магістральних ЛМ з високим трафіком доцільніше використовувати архітектуру FDDI, яка дає змогу виділити до 85%перепускної здатності каналу на передавання інформації користувача, а ціна її ненабагато вища від аналогічних за функціями комутованих мереж Ethernet.

Однак, незважаючи на недоліки, Ethernet-технологія завдяки простоті ідеальна для невеликих та середніх мереж. Власне для Ethernet-мереж сьогодні активно розвивають технології комутації локальних мереж та віртуальних ЛМ, що дає змогу зняти обмеження Ethernet щодо перепускної здатності. Крім того, широко застосовують і технології швидких Ethernet та подібних мереж. Поступово мережа Ethernet завдяки оптимальному співвідношенню вартість/продуктивність та простоті стає головним стандартом для локальних мереж.

2.4 Опис топологій локальних мереж

Спосіб об'єднання комп'ютерів між собою в мережі називають топологією.

Топологія - це фізичне розташування комп'ютерів, кабелів та інших мережевих компонентів. Розрізняють три найбільш розповсюджені мережні топології, що використовують і для однорангових мереж, і для мереж з виділеним файлом-сервером. Це так називані шинна, кільцева і зіркоподібна структури.

Топологія визначає ряд вимог:

- використання конкретного типу кабеля;

- спосіб прокладання кабелю;

- способи та методи взаємодії комп'ютерів.

Базові топології - це три топології, що мають суттєві відмінності між собою.

Топологія зірка. Концепція топології мережі у виді зірки прийшла з області великих ЕОМ, у якій головна машина одержує й обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Цей принцип застосовується в системах передачі даних, наприклад, в електронній пошті RELCOM. Вся інформація між двома периферійними робітниками місцями проходить через центральний вузол обчислювальної мережі.

Пропускна здатність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції. Колізій (зіткнень) даних не виникає. Кабельне з'єднання просте, тому що кожна робоча станція зв'язана з вузлом. Витрати на прокладку кабелів високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології. Приклад цієї топології показаний на рисунку 2.4.1

Рис. 2.4.1. Топологія «Зірка»

Топологія загальна шина. Топологія загальна шина передбачає використання одного кабеля до якого підключаються всі ПК. Інформація при цьому передається кожному ПК почергово. Перевагою її є менша протяжність кабелю ніж у зірки і більш висока надійність, оскільки вихід з ладу окремої станції не впливає на роботу мережі.

Недоліком є та що обрив основного кабеля приводить до повної зупинки мережі. Другим недоліком є слабка захищеність інформації оскільки повідомлення що посилається одним ПК меже бути сприйняте бедь-яким іншим ПК. Приклад цієї топології показано на рисунку 1.2.



Рис. 2.4.2. Топологія «Загальна шина»

Кільцева топологія.Кільцева топологія передбачає передавання даних від одного ПК до іншого по естафеті. Якщо ПК отримує дані які йому не належать то він передає їх дальше. Перевагою кільцевої топології є висока надійність, оскільки до кожного ПК є два шляхи доступу. Недоліком цієї топології є більш висока протяжність кабелю і низька швидкодія в порівнянні з топологією зірка. Приклад цієї топології показаний на рисунку 1.3.

Рис. 2.4.1.Кільцева топологія.

2.5. Кабельні системи

Провідним середовищем, як правило, є кабель, хоча існують мережі, що використовують для поширення сигналу радіохвилі та інфрачервоні хвилі.

В кабельних мережах використовують 3 види кабелів: коаксіальний , скручену пару та оптоволоконний. Коаксіальний кабель являє собою двопровідну лінію зв'язку, в якій один провідник (центральний) знаходиться всередині іншого. В якості центрального провідника може використовуватися як одножильний, так і багатожильний мідний провід. Зовнішній провідник виконаний в вигляді циліндра, сплетеного з мідного провода. Центральний і зовнішній провідники розділені ізоляцією. Зовнішня оболонка провода робиться з полівінілхлорида або флуорополімера. Коаксиальній кабель є широкополосним засобом зв'язку, що дає змогу передавати інформацію в широкому частотному діапазоні. Він може використовуватися як для одноканальної, та і багатокальної передачі. В даний час в локальних мережах переважно використовується одноканальна передача даних. В ЛОМ використовуються коаксіальні кабелі з різним хвильовим опором - від 50 Ом до 120 Ом; перевага надається 50-омному кабелю (наприклад, в мережах Ehernet). Найчастіше використовуються два види коаксіального кабеля з хвильовим опором 50 Ом - RG-11 - так званий “товстий” або “жовтий” кабель і RG-58 - «тонкий» кабель. Кабель RG-11 характеризується вищою надійністю та захищеністю від перешкод, однак його вартість значно вища від вартості RG-58, до того ж його важче прокладати.

2.6 Комунікаційні мережні засоби

Повторювачі (Repeaters)

Повторювач, ретранслятор або репітер (англ. Repeater), -- це мережеве обладнання для підсилювання сигналу. Призначений для збільшення відстані мережного з'єднання шляхом повторення електричного сигналу "один на один".

У термінах моделі OSI працює на фізичному рівні. Одним з перших завдань, яке стоїть перед будь-якою технологією транспортування даних, є можливість їх передачі на максимально велику відстань. Фізичне середовище накладає на цей процес своє обмеження - рано чи пізно потужність сигналу падає, і прийом стає неможливим. Але ще більше значення має те, що спотворюється "форма сигналу" - закономірність, відповідно до якої миттєве значення рівня сигналу змінюється в часі. Це відбувається внаслідок того, що дроти, за якими передається сигнал, мають власну ємність і індуктивність. Електричні і магнітні поля одного провідника наводять Ерс в інших провідниках (довга лінія).

Для високочастотних цифрових сигналів не використовується звичне для аналогових систем посилення сигналу, тому що зі збільшенням відстані спотворення швидко порушують цілісність даних. В таких ситуаціях застосовується повтор сигналу. При цьому пристрій на вході має приймати сигнал, далі розпізнавати його первинний вигляд, і генерувати на виході його точну копію. Така схема в теорії може передавати дані на скільки завгодно великі відстані (якщо не враховувати особливості розподілу фізичного середовища).

Повторювачі використовуються у дротових комп'ютерних мережах для продовження лінії з'єднання на більші відстані.

Спочатку в Ethernet використовувався коаксіальний кабель з топологією "шина", і потрібно було з'єднувати між собою лише кілька великих сегментів. Для цього зазвичай використовувалися повторювачі (repeater), що мали два порти. Трохи пізніше з'явилися багатопортові пристрої, звані концентраторами (concentrator) або хабами. Їх фізичний сенс точно такий же, але відновлений сигнал транслювється на всі активні порти, крім того, з якого прийшов сигнал.

З появою протоколу 10baseT (витої пари) для уникнення термінологічної плутанини багатопортові повторювачі для витої пари стали називатися мережевими комутаторами, а коаксіальні - повторювачами (репітерами). Ці назви добре прижилися і використовуються в даний час дуже широко.

2.7. Правила побудови мереж Ethernet стандарту 10 Base

Історично склалося так, що основна маса мереж Ethernet створювалась за технологіями 10Base-2 та 10Base-T. На сьогоднішній день основними є мережі, побудовані на базі "скрученої пари". Тому надалі більш докладно розглядаємо правила побудови мереж стандарту 10Base-T, а також особливості та обмеження які накладаються при застосуванні інших стандартів (10Base-5, 10Base-2, 10Base-F, 100Base-TX, 100Base-T4 ).

Дамо декілька термінів та визначень:

Стандарт IEEE 802.3 (стандарт Ethernet) визначає локальну обчислювальну мережу як область або домен колізій.

Колізія - руйнування пакета даних в каналі під час передачі. Коли вузол посилає пакет, він одночасно перевіряє, чи не відбулася під час передачі колізія. Якщо колізія є, то вузли, які попали в неї, припиняють передачу, витримують паузу на протязі випадкового проміжку часу і повторюють передачу. Відсутність виявлення колізії показує вузлу, що передача пакета відбулася успішно.

Час, по закінченні якого пакет гарантовано проходить по каналам зв'язку від джерела до приймача , називається "максимальним періодом колового обертання повідомлення" (maximum round-trip time). Цей час визначає найгіршу ситуацію, за якої пакет пройде від вузла-відправника на одному кінці мережі до місця виникнення колізії на іншому кінці мережі і при цьому сигнал про колізію гарантовано дійде до вузла - відправника.

2.8 Правила проектування мереж стандарту 10Base-2 та його особливості

Областю застосування цього стандарту є магістральні канали, за допомогою яких об'єднуються робочі групи, побудовані із застосуванням технології 10Base-T, а також невеликі ЛОМ, як правило, однорангові, які складаються не більше як з 10-ти (звичайно 3-5) комп'ютерів. Недоліком технології 10Base-2 є недостатньо висока надійність кабельної підсистеми в цілому, як системи з "загальною шиною". Правила застосування цього стандарту такі:

1.Мережа стандарту 10Base-2 складається максимум з п'яти магістральних сегментів.

2. Сегменти мережі з'єднуються між собою репітерами (максимум 4).

3. Комп'ютери можуть бути підключені тільки до трьох сегментів магістрального кабелю. Два сегмента служать для збільшення діаметру ЛОМ.

4. Підключення комп'ютерів виконується за допомогою Т-конекторів.

5. Максимальна довжина сегмента - 185 м.

6. Застосовується кабель RG-58 (хвильовий опір 50 ом).

7. На кінцях кабельного сегмента встановлюються термінатори.

8. Максимальна кількість комп'ютерів на кабельному сегменті - 30 (враховуючи підключені до кабелю, але не задіяні Т-конектори).

9. Максимальна кількість комп'ютерів у всіх сегментах мережі -1024.

10. Мінімальна довжина кабельного сегмента - 0.5 м.

11. Максимальна загальна довжина мережі - 925 м.

1 - мережева карта 2 - Т-конектор 3 - роз'єми на кінцях кабеля 4 - термінатор



Рис. 2.8.1. Метод під'єднання коаксіального кабеля до мережного адаптера.

Тонкий коаксіальний кабель відрізняється від товстого вдвічі меншою товщиною (діаметр близько 5 мм), значно більшою гнучкістю, великою зручністю монтажу, меншою вартістю (приблизно в три рази дешевше товстого). Не дивно, що мережі на його основі набули набагато більшого поширення. Тонкий кабель, як і товстий, має хвильовий опір 50 Ом і вимагає такого ж 50-омного кінцевого узгодження. Якщо товстий кабель обов'язково повинен бути надійно закріплений, наприклад, на стіні або на підлозі приміщення, то тонкий кабель цілком може бути прокладений навісним монтажем, що дозволяє досить просто переміщати комп'ютери в межах приміщення. Найбільшим недоліком тонкого кабелю є менша допустима довжина сегмента (до 185 м). Іноді, правда, виробники мережевих адаптерів вказують допустиму довжину сегмента 200 м або навіть 300 м. В останньому випадку може виявитися, що такі мережеві адаптери не здатні зв'язуватися з адаптерами інших типів, тому що використовують нестандартні рівні сигналів. Найбільш поширений тип тонкого коаксіального кабелю - це RG-58



A / U.

Рис. 2.8.2. Елементи мережі 10 Base 2

Апаратура для роботи з тонким кабелем набагато простіша, ніж у випадку товстого кабелю. Крім мережних адаптерів, потрібні тільки кабелі відповідної довжини, роз'єми, Т-конектори і термінатори (один із заземленням). Між кожною парою абонентів прокладається окремий шматок кабелю з двома байонетнимроз'ємів типу BNC на кінцях. Мінімальна довжина шматка кабелю (мінімальна відстань між абонентами) - 0,5 метра. Допускається, хоча і не рекомендується, з'єднання шматків кабелю між собою за допомогою BNC 1-конекторів (Barrel-конекторів). Роз'єми на кабель можуть припаюватися, але частіше встановлюються за допомогою спеціального обтискового інструменту, причому треба стежити, щоб обжимний інструмент відповідав марці обраного роз'єму.

На платі адаптера має знаходитися BNC-роз'єм, до якого приєднується BNC Т-конектор, який з'єднує плату з двома шматками кабелю . При цьому якщо в структурі мережевого адаптера передбачене переключення режимів (тумблерами або перемичками) «Ethernet - Cheapernet», треба переключити адаптер в режим «Cheapernet» (це поширена назва сегменту 10BASE2 взагалі і тонкого коаксіального кабелю зокрема). Гальванічну розв'язку здійснює сам адаптер, напруга ізоляції становить 100 В, що менше, ніж у випадку товстого кабелю.



Рис. 2.4.1. Підключення Т-конектора до BNC роз'єму.

Комусь може здатися зручним включити між роз'ємом адаптера і BNC Т-конектором відрізок кабелю і розташувати весь сполучний вузол (Т-коннектор і два BNC рознімання) подалі від адаптера і комп'ютера. У принципі це допускається, але стандарт визначає, що довжина такого відрізка кабелю вставленого не повинна перевищувати 4 см. Відзначимо, що роз'єми вітчизняного виробництва типу СР-50 взагалі-то підходять для з'єднання з імпортними роз'ємами BNC. Проте зовсім невелика відмінність у розмірах цих роз'ємів призводить до того, що їхнє з'єднання вимагає значних фізичних зусиль, небезпечних для цілості адаптера, так що краще все-таки дотримуватися одного типу роз'ємів, тим більше, що коштують зараз роз'єми не так вже й багато (близько половини долара ). Якщо вся мережа виконується на тонкому кабелі, то, відповідно до стандарту, кількість сегментів не повинна перевищувати п'яти (таким чином, загальна довжина мережі складе 925 м, буде потрібно чотири репітера). Максимальна кількість абонентів на одному сегменті (включаючи репітери) не повинно бути більше 30, тобто загальне число абонентів у мережі на базі тонкого кабелю в принципі не може бути більше 150. Мінімальний набір обладнання для односегментної мережі на тонкому кабелі повинен містити в собі наступні елементи: - мережеві адаптери (за кількістю поєднуваних у мережу комп'ютерів); - відрізки кабелю з BNC-роз'ємами на обох кінцях, загальна довжина яких достатня для об'єднання всіх комп'ютерів; - BNC Т-конектори (за числом мережевих адаптерів); - один BNC термінатор без заземлення; - один BNC термінатор із заземленням.

Якщо мережа будується з декількох сегментів з використанням репітерів і концентраторів, то треба враховувати, що деякі концентратори мають вбудовані 50-омние термінатори (іноді - відключаються), що спрощує проблеми узгодження. Якщо ж таких вбудованих термінаторів немає, то треба використовувати зовнішні термінатори на кожному кінці кожного сегменту, і тоді перерахована апаратура буде вимагатися для кожного сегмента. Відзначимо, що в принципі можлива реалізація якогось сегмента мережі на базі відрізків кабелів різного типу (товстого і тонкого). У цьому випадку для розрахунку допустимої довжини сегмента кабелю рекомендується користуватися таким простим співвідношенням, де LTH - відповідно довжина тонкого і товстого кабелю. Проте краще все-таки використовувати точний розрахунок працездатності мережі, який описаний в спеціальному розділі книги. До недавнього часу апаратура 10BASE2 була найпопулярнішою. Кабелі, роз'єми, адаптери для неї випускалися найбільшою кількістю виробників, що призводило до регулярного зниження цін. Але зараз її все більше витісняє 10BASE-T, часом зовсім невиправдано, адже для невеликих мереж 10BASE2 звичайно являє собою найдешевше і зручне рішення. У разі, коли зручніше «шина», а не «пасивна зірка», сегменти 10BASE2 доцільно включати і в складні мережі з декількома концентраторами.

3. ОПИС ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ

Перш за все, при проектуванні мережі, слід визначити як розташовуються станції (комп'ютери) в межах поверхів. Також слід передбачити розміщення та з'єднання мережного обладнання. Для цього створено умовні плани поверхів зі з'єднаннями в межах поверху, та загальний план будівлі зі з'єднаннями між поверхами. На планах також слід дотримуватись відповідності масштабу для певних елементів. Попередньо було визначено, що створювана мережа розміщується на трьох суміжних (один під одним) поверхах. Це дещо спрощує розробку мережі та передбачає типове застосування і розміщення мережі. Всі плани поверхів та план з'єднань між поверхами та їх розміри наведені Додатку А. На планах використано наступні умовні позначення:

- робоча станція, що відповідає одному робочому місцю в мережі;

- додаткова робоча станція, що відповідає одному робочому місцю в мережі;

- термінатор;

- повторювач (repeater);

- набір всіх ліній, що йдуть від терміналів до комутатора тобто вони не з'єднуються в одну, а просто використовують суміжний простір кімнати для свого прокладання;

В додатку А показаний розріз відповідного поверху, а також кімнату з розташуванням в ній станцій. Відповідно до умовних графічних позначень, що описані вище, на кресленнях представлені всі зв'язки мережі, всі пристрої, що забезпечують функціонування мережі та зв'язки, що йдуть до інших поверхів.

Пристрої, які необхідні для побудови даної мережі:

1. Повторювач (Repeater)

Модель: AT-MR115 2-портовий мікроповторювач

Рис. 3.1. Повторювач.

Властивості: Відповідають IEEE 802.3 / сумісні з Ethernet, версії 1,0 і 2,0. Ці мікроповторювачі CentreCOM є двопортовими перетворювачами середовища / розширниками середовища, призначеними для ринків середовища передачі даних по коаксіальному кабелю і неекранованої кручений пари (UTP). Ці мікроповторювачі забезпечують з'єднання між різними середовищами передачі даних, включаючи неекрановану виту пару (10BASE-T), тонкий кабель (10BASE2) і кабель інтерфейсу підключаються (AUI) (10BASE5) у будь-якій комбінації. Сегменти з будь-якою з двох сторін блоку підтримують повністю повторювану передачу на повну тривалість і забезпечують максимальне число вузлів, встановлене IEEE. Ці мікроповторювачі використовують сучасні технології, включаючи замовну спеціалізовану інтегральну схему (ASIC) і технологію поверхневого монтажу (SMT), яка забезпечує розширені функціональні можливості, підвищену надійність і поліпшені експлуатаційні характеристики. Мікроповторювачі CentreCOM забезпечують повні функціональні можливості великих повторювачів, включаючи регенерацію пакетів і розбиття мережі.

Регенерація пакетів приводить до підвищення продуктивності мережі шляхом регенерації преамбули, повторної синхронізації пакетів даних і розширення конфліктних фрагментів для забезпечення форсування зіткнень усіма вузлами. Використання власної ASIC і зовнішнього джерела живлення дозволяють фірмі Allied Telesyn робити мікроповторювачі CentreCOM надзвичайно компактними. Невеликий розмір блоків дає можливість перенести функцію повторювача в настільні системи або використовувати при встановленні з монтажем на стіні. AT-MR115 з'єднує два тонких (10BASE2) коаксіальних сегмента.

Технічні специфікації Індикатори стану лицьовій панелі. Характеристики пакетної передачі. Інтерфейс, що підключаються (AUI). Коаксіальний інтерфейс. Інтерфейс неекранованої кручений пари UTP. Тонкі (BNC) сегменти. Характеристики живлення. Фізичні властивості. На порт: Діалог - Показує сегмент, який не виділяється автоматично Конфлікт - Показує конфлікт, що виявляється в повторювачі Прийом - Показує пакет, який приймається з даного сегмента Передача - Показує пакет, переданий у даний сегмент. Характеристики пакетної передачі Конфлікт до сигналу затору (максимум) UTP з AUI 800 нс 650 нс AUI з AUI 1150 нс 1000 нс BNC з UTP 1200 нс 1350 нс UTP з BNC 1100 нс

1350 нс AUI з BNC

975 нс 825 нс BNC з BNC 1200 нс 1250 нс BNC з AUI 1275 нс 1425 нс Розширення фрагментів пакетів: 96 біт, включаючи преамбулу. Фрагменти пакетів розширюються з використанням кодограмм даних 1,0. Автоматичне розбиття / відновлення з'єднання: Кожен сегмент сам виділиться з інших сегментів, якщо або відбудуться 32 послідовних конфлікту, або відбудеться конфлікт тривалістю більше 1 мс. Відновлення з'єднання відбувається після того, як дані будуть передані або прийняті без конфлікту у виділеному порті протягом часу передачі 512 біт (стандартний алгоритм IEEE). Захист від блокування передачі безглуздих даних: Коли пакетна передача перевищує 64 кбіт, висновок пакету відразу переривається протягом часу передачі 96 біт.

2. Мережева карта Sure Com EP EP-325

Рис. 3.2. Мережний адаптер

Опис мережевого адаптера surecom ep ep-325
Виробник	SureCom
Модель	EP EP-325
Основні характеристики мережевого адаптера surecom ep ep-325 характеристики мрежевий адаптер surecom ep ep-325
Тип	мережевий адаптер для ПК - Знімна карта - З інтерфейсом PCI
Тип мережі	- Ethernet
Кількість портів	1
Швидкість передачі даних	10 Мбіт / сек.
Макс. швидкість передачі (WAN)	20 Мбіт / сек.
Середовище передачі	Ethernet 10base2 - Коаксіальний кабель RG-58 - Швидкість передачі до 10 Мбіт / сек. - Довжина сегмента до 185 м - - - - - - - - - - Ethernet 10baseT - Категорія 3/4/5 НВП - Швидкість передачі до 10 Мбіт / сек. - Довжина сегмента до 100 м
Протоколи віддаленого управління	DMI 2.0
Індикатори	стан з'єднання
Додаткові характеристики мережевого адаптера surecom ep ep-325
Мережні стандарти	- IEEE 802.3 (Ethernet)
Інтерфейси	Ethernet 10base2 * BNC * half / full duplex mode Ethernet 10baseT * RJ-45 * half / full duplex mode
Програмне забезпечення	drivers
Технічні характеристики мережевого адаптера surecom ep ep-325
Електроживлення	живлення через шину
Розміри, вага	8.8 x 12 см, 100 г

Розєми BNC Thin Ethernet

Розетка (мама)

Роз'єм, розташований на мережевій карті

Вилка пряма (тато) Рис. 3.3.BNC роз'єми на коаксіальний кабель
Роз'єм під пайку (а) (типу СР-50-74-ПВ)	(а)
Роз'єм на кабель обжимний. (б)	(б)
Роз'єм на кабель накручується (twist-on). (в)	(в)

Рис. 3.4. Різновиди роз'ємів

BNC роз'єм на кабель під пайку

Рис. 3.5. BNC роз'єм

Для вітчизняних з'єднувачів: З'єднувачі призначені для роботи в діапазоні до 10 ГГц. Умовне позначення складається з букв СР, цифр, розділених дефісом і букв. У цих позначеннях перші цифри вказують значення хвильового опору (50 Ом),другі цифри повинні бути вдіапазоні від 1 до 100 (для байонетнимроз'ємів зчленувань), а перша літера - видізоляційного матеріалу опорної шайби: П-поліетилен, С-полістирол, К-кераміка,В-високочастотний прес-порошок, Ф-фенопласт. Також вказуються місяць (не завжди) і дві останні цифри року виготовлення.

Рис. 3.6. Детальний переріз роз'єму

3. Термінатор BNC, 50 Ом

Рис. 3.7. Теомінатор

Термінатор BNC, 50 Ом, тато (male) TER-BNC-M-50

4. T-Connector (Tee Adapter)

Рис. 3.8. Т-конектор

Призначений для підключення пристроїв до сегменту мережі на основі 10 Base-2

.

Рис. 3.9. Підключення Т-конектора до мережевої плати

При відключенні пристрою, Т-конектор необхідно залишити в мережі, щоб не пошкодити її дієздатність. Або замінити Т-конектор на прямий з'єднувач (I-connector).

Рис. 3.10. І-конектор

5. Коаксіальний кабель RG-58

Рис. 3.11. Коаксіальний кабель

Основні характеристики	RG-58A/U	RG-58C/U
Хвильовий опір	50+/- 2 Ом	50+/- 2 Ом
Поздовжня ємність	85 пФ/м	93,5 пФ/м
Коефіцієнт сповільнення	1,28	1,51
Діаметр центрального провідника	19/0,203 мм	19/0,18 мм
Матеріал провідника	TC	TC
Діаметр діелектрика	2,9 мм	2,9 мм
Матеріал діелектрика	FPE	PE
Зовнішній діаметр оболонки	5,03 мм	5,03 мм
Матеріал оболонки	NC-PVC	NC-PVC
Основний екран	Al-PET	---
Густина екрана	100 %	---
Додатковий екран (обплітка)	16X7/0,12 мм	16X7/0,12 мм
Матеріал обплітки	TC	TC
Густина обплітки	93,6 %	93,6 %

4. ОБРАХУНКИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МЕРЕЖІ

Для того, щоб мережа Fast Ethernet, що складається із сегментів різної фізичної природи, працювала коректно, необхідно, щоб виконувалися три основних умови:

1. Кількість станцій у мережі не повинна перевищувати 1024 .

2. Подвоєна затримка поширення сигналу (Path Delay Value, PDV), між двома найбільш віддаленими одна від одної станціями мережі не повинна перевищувати 512 бітових інтервалів.

3. Скорочення міжкадрової відстані (Interpacket Gap Shrinkage), при проходженні послідовності кадрів через усі повторювачі , не більш, ніж на 49 бітових інтервалів.

Примітка: бітовий інтервал 10 нс.

4.1 Обрахунок PDV (Path Delay Value).

Для розрахунків слід врахувати що:

Розглянемо найдовшу ділянку мережі:

Проміжний: повторювач - повторювач

Правий: від повторювача і до найдальшого термінала

Лівий: в іншу сторону, вліво від повторювача до найдальшого термінала

Використовуються наступні позначення:

· T-R: зв'язок між найбільш віддаленими терміналом та повторювачем на першому поверсі;

· R-R: зв'язок між повторювачем на першому поверсі та повторювачем на третьому поверсі;

· R-T: зв'язок між повторювачем на третьому поверсі та найбільш віддаленими терміналом на третьому поверсі.

Таблиця 4.1 Дані для обрахунку значення PDV

Тип сегмента	База лівого сегмента, bt	База проміжного сегмента, bt	База правого сегмента, bt	Затримка середовища на 1м, bt	Максимальна довжина сегмента, м
10 Base-2	11,8	46,5	169,5	0,1026	185

Обраховуємо значення PDV

· Сегмент T-R 11.8 +33* 0.1026 = 15,1858 bt

· Сегмент R-R 46,5+7 * 0.1026 = 47,2182 bt

· Сегмент R-T 169,5+33 * 0.1026 = 172,8858 bt

PDV = 15,1858 +47,2182 +172,8858 = 235,2898 bt

Додаємо ще 10% запасу від знайденого PDV. Отримуємо PDV =258,818 bt. Знайдене значення значно менше за 512 bt, отже мережа відповідає стандарту.

4.2 Розрахунок PVV (Path Variability Value)

Для розрахунку PVV також можна скористатися табличними значеннями максимальних величин зменшення міжкадрового інтервалу при проходженні повторювачів для різних фізичних середовищ. Для 10Base-2 дані наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Дані для обрахунку значення PVV

Тип сегменту	Передаючий сегмент	Проміжний сегмент
10 Base-2	16	11

У відповідності з цими даними для нашої мережі обрахунок PVV буде таким :

Лівий сегмент : скорочення на 16 bt.

Проміжний сегмент : 11 bt.

Сума цих величин дає значення PVV = 27 bt < 49bt. Мережа є працездатною і за цим критерієм.

5. РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ КМ

Обчислимо яку довжину “тонкого” коаксіального кабелю потрібно для встановлення даної мережі, враховуючи, що довжина кабелю має бути більшою на 15% загальної довжини:

35*3+6+16*3*0.5= 135 м + 15% = 155,25м

Таблиця 5.1 - Розрахунок вартості мережевого обладнання

Найменування	Одиниці виміру	Ціна за одиницю у.о.	Кількість	Ціна, у.о.
Sure Com EP EP-325 10 Мбит/с	шт.	12	45	540
Повторювач AT-MR115	шт	430	2	860
Коаксіальний кабель RG-58	м.	0,25	155,25	38,8
Taiwan термінатор RG-58 B-7017	шт.	0,7	6	4,2
BNC роз'єм на кабель	шт.	0,92	96	88,32
Taiwan T-connector BNC RG-58 B7001A	шт.	1,41	48	67,68
Разом				1599

комп'ютерна мережа локальна канал

Отже, щоб побудувати дану мережу стандарту 10BASE-2 потрібно 1599$= 12760грн.

ВИСНОВОК

Згідно поставленого завдання була розроблена проста комп'ютерна мережа, в якій використовується стандарт 10Base-2. Для 10Base-2 було обраховано параметри PDV та PVV, значення яких не перевищили максимальних значень:

· Значення PDV 258,818 bt, менше за максимальне (512 bt);

· Значення PVV 27 bt, менше за максимальне (49 bt).

Також в даній мережі не перевищено і максимальну кількість терміналів 1024 та максимальну довжину сегменту 185м. Отже в цілому дана мережа являється працездатною.

Вартість побудови даної мережі стандарту 10Base-2 становить 12760грн.

В даній мережі не використовується обладнання провідних виробників мережевого обладнання, оскільки для такої невеликої мережі воно не є обов'язковим, а ціна через таке обладнання зросла б у кілька разів.

Спроектована локальна мережа задовільняє заданим умовам, а також умовам, що є специфічними для стандартів 10Base-2. Проведено оцінку працездатності мережі з використанням стандарту даної технології. Завдання курсового проекту виконано.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Комп'ютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. В.Г. Олифер, Н.А. Олифер. - СПб.: Питер, 2001. - 672 с.: ил.

2. Комп'ютерные сети. Учебный курс, 2-е изд. (+ СD-ROM). Дж. Челлис, Ч. Перкинс, М. Стриб; перевод с англ. - Лори, 1997.

3. Буров Є. Комп'ютерні мережі. - Львів: БАК, 1999 - 468 с.

4. Основы современных кмпьютерных технологий./ Под ред. А.Д.Хомоненко. - СПб.: Корона, 1998. - 448 с.

5. Локальные вычислитильные сети. Принципы построения, архитектура, коммуникационные средства./ Под ред. С.В.Назарова. - М.: Фин. и стат., 1994. - 400 с.

6. Буров Є. Комп'ютерні мережі. - Львів: БАК, 1999 - 468 с.

7. Основы современных кмпьютерных технологий./ Под ред. А.Д.Хомоненко. - СПб.: Корона, 1998. - 448 с.

8. Локальные вычислитильные сети. Принципы построения, архитектура, коммуникационные средства./ Под ред. С.В.Назарова. - М.: Фин. и стат., 1994. - 400 с.

9. Хаусли Т. Системы передачи и телеобработки данных. - М.: Радио и связь, 1994. - 297 с.

10. Флинт Д. Локальные сети ЭВМ: архитектура, принципы построения, реализация. - М.: Фин. и стат., 1996. - 524 с.

11. Халсалл Ф. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. - М.: Радио и св., 1995. -354 с.

12. Шатт С. Мир компьютерных сетей. - К.: BHV, 1996. - 314 с.

13. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98. - СПб.: Питер, 1998. - 624 с.

14. Рули Д. Сети Windows NT. - К.: BHV, 1998. - 414 с.

Размещено на Allbest.ru