Розробка макета високоякісного підсилювача

Класифікація підсилювачів та їх головні характеристики. Вимірювання вхідного і вихідного опорів. Стандарти звуковідтворюючої апаратури. Моделювання схеми підсилювача звуку. Схема принципова електрична. Експериментальне дослідження характеристик макету.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.02.2013
Размер файла 4,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1) Виготовлення друкованої плати: механічна підготовка поверхні фольгованого склотекстоліту (вирізання заготівки, механічні шліфування та полірування, свердління отворів, знежирення);

2) Нанесення захисного шару на фольгу і травлення незахищених ділянок розчином хлорного заліза;

3) Очищення поверхні від травителя та продуктів травлення (використовується 96% розчин спирту етилового та технічний ацетон);

4) Лудження плати та пайка деталей на неї за допомогою припою (ПОС?61) та електроприладом (паяльником, U=220В);

5) Тестування готового приладу при під'єднанні до електричної мережі.

Отже, як було вказано вище, на людину впливають небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Далі розглянуться небезпечні та шкідливі фактори, які виникають при виконанні різних операцій процесу виготовлення пристрою:

1) Вирізка заготівки пилкою або ножицями по металу має такий небезпечний фактор, як ріжучі поверхні полотна;

2) Травлення плати (використовується хлорне залізо FeCl3), шкідливий фактор - шкідливі хімічні речовини;

3) Свердління отворів у платі за допомогою дрелі (U=220В). Шкідливими факторами є рухомі частини установки, можливість враження електричним струмом;

4) Пайка плати за допомогою припою (ПОС-61) електроприладом (паяльник, U=220В). Шкідливі фактори - це шкідливі речовини (виділення парів свинцю у повітря), недостатній рівень освітлення, електричний струм, небезпечні фактори пожежі, нагріті поверхні;

5) Нанесення розмітки та вирізка отворів корпусу для прикріплення плати в корпус та інших частин макету свердлильною установкою (U=220В) або ножем. Шкідливі фактори є рухомі частини установки, електричний струм, ріжучі поверхні;

6) Тестування макету відбувається при під'єднанні до електричної мережі. Шкідливий фактор - це ураження електричним струмом.

Наслідками впливу усіх перелічених вище шкідливих факторів можуть бути:

1) механічні травми;

2) термічні опіки;

3) отруєння шкідливими речовинами;

4) електричні травми;

5) напруженість зору.

На першому етапі виготовлення друкованої плати відбувається механічна обробка зразку склотекстоліта: виміри геометричних розмірів за допомогою штангельциркуля, вирізка за допомогою ножиць по металу (ризик механічного пошкодження шкірних покровів рук). Тому для захисту використовуються тканинні рукавиці. Заточення країв зразку та його шліфування здійснюється напильниками та наждачкою. Для очистки від пилу та усунення жирності на поверхні плата протирається розчином спирту етилового.

Після вирізки плати і її зачищення відбувається нанесення малюнку та травлення плати. При травленні застосовується хлорне залізо (FeCl3). При роботі з цією речовиною може відбуватися отруєння парами, що виділяються і газами (подразнюються верхні дихальні шляхи і слизові оболонки очей). При цьому повинен бути виконаний контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони згідно до ГОСТу 12.1.005?88. ГДК хлорного заліза в повітрі робочої зони становить 0,004 .

Гранично допустима концентрація (ГДК) - показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це концентрації, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалений термін життя нинішнього і наступного поколінь. За ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:

І клас - надзвичайно небезпечні;

П клас - високонебезпечні;

III клас - помірно небезпечні;

IV клас - малонебезпечні.

У таблиці 3.1 наведено ГДК та класи небезпеки речовин, які використовуються в даному технологічному процесі.

Таблиця 3.1 - Перелік речовин, найбільш часто вживаних в серійних процесах паяння та лудіння

Назва речовини

Гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони, мг/м3

Клас небезпеки речовин

Агрегатний стан

Токсична характеристика

1

Спирт етиловий

10

3

п

Наркотик, вражає печінку

2

Хлорне залізо

0,004

2

п

Викликає отруєння і діє на шкіру, очі

3

Свинець і його неорганічні сполуки

0,01

1

а

Викликає зміни в нервовій системі, крові і судинах

4

Олово та його сполуки

0,2

2

а

Викликають отруєння і діють на шкіру

5

Ацетон

200

4

п

Послідовно вражає усі відділи ЦНС

6

Кислота сірчана

1

2

а

Вражає шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи

Хлорне залізо вражає слизові оболонки і шкіру, викликаючи опіки. При опіках кислотами відбувається омивання жирового шару шкіри та розчин білкових речовин. Особливо небезпечне потрапляння навіть найменших кількостей кислот в очі, так як швидко проникає в глибину ока і в результаті може настати сліпота.

Потрапляння парів кислот і лугів в повітряне середовище виробничих приміщень може викликати гострі отруєння та професійні захворювання. Тому всі роботи з агресивними речовинами повинні проводитися в спеціальних шафах з ефективною місцевою витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря в робочих прорізах місцевих витяжних пристроїв залежить від токсичності застосовуваних речовин (чим вище токсичність сировини тим більше швидкості руху повітря повинні бути в робочих отворах) і повинна відповідати величинам показників допустимих умов мікроклімату у робочій зоні згідно ДСН 3.3.6.042-99. Виконувана робота відноситься до легких фізичних робіт (категорія 1). Оптимальні умови мікроклімату наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Оптимальні умови мікроклімату в зоні виробничих приміщень

Період року

Категорія робіт

Температура повітря

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Холодний

Категорія 1а

22?24

60?40

0,1

Категорія 1б

21?23

60?40

0,1

Теплий

Категорія 1а

23?25

60?40

0,1

Категорія 1б

22?24

60?40

0,2

Пайка - нероз'ємне з'єднання деталей за допомогою припою. Припої, які найбільш часто застосовуються - це олов'яно-свинцеві: у нашому випадку

ПОС ?61. Процес пайки супроводжується забрудненням повітря, робочих поверхонь, одягу та шкіри рук, це може привести до свинцевих отруєнь організму та викликати зміну складу крові, нервової системи та судин.

В цілях попередження отруєння свинцем ділянки пайки обладнуються у відповідності до санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металів СП 1009-73.

При пайці друкованої плати застосовується олово - свинцевий припій ПОС - 61, що містить 39% свинцю (Pb) і 61% олова (Sn). Флюсом служить каніфоль у твердому вигляді. Пайка здійснюється за допомогою паяльника. Операції лудіння і пайки супроводжуються виділенням шкідливих речовин в атмосферу приміщення. Пари свинцю, олова, каніфолі, потрапляючи в атмосферу, конденсуються і перетворюються в аерозолі, частинки яких потрапляють на шкірний покрив, слизову оболонки рота, очей, верхніх дихальних шляхів.

Питомі виділення аерозолю свинцю (розмір часток 0,7-7 мкм) при лудінні і пайці олов'яно-свинцевими припоями ПОС-40 і ПОС-61 складає: пайка електропаяльника потужністю 20-60 Вт - 0,02-0,04 мг/100 пайок.

При несприятливих умовах свинець починає циркулювати в крові, змінюючи її склад, вражає нервову систему, нирки й печінку. Порівняно невелике отруєння свинцем характеризується зміною забарвлення шкіри. Шкіра бере дуже помітний характерно сіруватий колір. Так само з'являється заплава на яснах. У більш важких випадках спостерігається так звана «свинцева грудка» (раптові гострі болі в черевній порожнині). Іноді спостерігаються нервові захворювання.

У дипломному проекті використовуються прилади (високочастотний генератор Г4?83, паяльник та ПК), які живляться від мережі напругою 220 В із заземленою нейтраллю. Небезпека ураження електричним струмом під час проведення експерименту пов'язана з замиканням фазного дроту на корпус приладів, а також з можливістю дотику до оголення фазного дроту. Саме тому головною небезпекою при роботі з електроприладами є враження електричним струмом. Причинами можуть бути:

- замикання фазового дроту на корпус пристрою;

- дотик до оголення фазового дроту;

- дотик до струмоведучих частин макету, які діють під напругою.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, які умовно поділяються на два види:

- місцеві електротравми, які означають місцеве ушкодження організму;

- загальні електротравми (електричні удари), коли вражається (або виникає загроза враження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Місцева електротравма - яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше - це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, м'язів та кісток.

Небезпека місцевих електротравм та складність лікування залежить від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми виліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве ушкодження організму, викликане струмом. Характерні місцеві електротравми - електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електрофтальмія. В таблиці 3.3 наведені гранично допустимі значення напруги дотику і струмів.

Таблиця 3.3 - Гранично допустимі значення напруги дотику і струмів

Рід струму

U, B

I, A

1

Змінний, 50 Гц

2,0

0,3

2

Змінний, 400 Гц

3,0

0,4

3

Постійний

8,0

1,0

Несприятливим фактором в процесі пайки є недостатнє штучне освітлення. Для штучного освітлення нормований параметр - освітленість. ДБН В.2.5-28-2006 встановлюють мінімальні рівні освітленості робочих поверхонь залежно від точності зорової роботи, контрасту об'єкта і фону, яскравості фону, системи освітлення і типу використовуваних ламп.

Пайка відноситься до IV розряду зорових робіт (rmin = 0.5? 1 мм, фон - середній, контраст об'єкта і фона - середня). Нормований рівень освітлення складає 400 лк (при системі комбінованого освітлення) та 200 лк (при системі загального освітлення). Нормований рівень природного освітлення КПОн = 4%.

Забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого.

Для освітлення приміщень, як правило, слід передбачати газорозрядні лампи низького і високого тиску. У разі необхідності допускається використання ламп розжарювання.

3.2 Заходи забезпечення сприятливих умов праці та захисту від впливу небезпечних факторів при виготовленні попереднього підсилювача звуку

При виготовленні плати на першому етапі механічної обробки для захисту шкіри рук від пошкоджень використовуються тканинні прогумовані рукавички.

Хімічне очищення плати проводиться розчином хлорного заліза (FeCl3). При постійній роботі з розчинами часті різноманітні хронічні ураження шкіри. Дуже небезпечне потрапляння навіть найменших кількостей в очі.

Для травлення міді з пробільних ділянок плати використовується травитель: хлорне залізо ? є токсичною речовиною. До роботи з цим травителем допускаються особи, навчені безпечним прийомам роботи і які пройшли інструктаж на робочих місцях по роботі із шкідливими і отруйними речовинами. У разі потрапляння травителя на шкіру або слизову оболонку очей необхідно негайно ретельно промити їх проточною водою або 0,5-1,0%-ним розчином квасців і змастити вазеліном або оливковою олією, а потім звернутися до медпункту.

Роботу з протруювачами слід проводити в спецодязі (халат, фартух поліетиленовий, бавовняні й гумові рукавички) і захисних окулярах. Робочі місця повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.

Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого. Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях.

Головним параметром вентиляції є повітрообмін, тобто обсяг повітря, що видаляється або надходить у приміщення. При виділенні шкідливих речовин в приміщенні необхідний повітрообмін, який визначається виходячи з їхнього розведення до гранично допустимих концентрацій. Розрахунок повітрообміну проводиться виходячи з балансу утворених у приміщеннях шкідливих речовин і речовин, що видаляються з нього.

В процесі проведення паяльних робіт слід використовувати місцеві витяжні вентиляційні системи, наприклад, витяжний зонт, або використання паяльника з обдувом (паяльна станція).

У приміщеннях, де проводиться паяння припоєм, що містить свинець, щоб уникнути попадання свинцю в організм не дозволяється зберігати особисті речі, приймати їжу і курити, а також прати робочий одяг у будинку. Робоче місце пайки обладнується місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує концентрацію свинцю в робочій зоні не більше ГДК - 0,01 мг/.

Для запобігання опіків і забруднення свинцем шкіри рук працюючих повинні використовуватися серветки для видалення зайвого припою з жала паяльника, а також пінцети для підтримки припаюваних дротів і для подачі припою до місця пайки, якщо відсутня автоматична подача.

Монтаж плати пов'язаний з небезпекою засмічення або опіку очей, тому застосовуються захисні окуляри.

Для захисту від окислення місць пайки застосовують флюси: каніфольно-спиртовий при пайці припоєм ПОС-61. Каніфоль подразнює шкіру, може викликати висипання. Найбільш ефективними заходами, попереджувальними професійні захворювання при пайці, є механізація і автоматизація паяльних робіт, впровадження нових технологічних процесів: облуджування методом занурення, виборча пайка і пайка хвилею припою (із застосуванням друкованого монтажу), що дозволяє повністю виключити зіткнення шкіри працюючих із свинцем і флюсами.

Необхідно відзначити, що при об'ємному монтажі все частіше застосовують метод накручування проводу на вивід з гострими кромками без подальшої пайки. Накручування проводиться спеціальним пістолетом, що створює десятикратну надійність з'єднання, і продуктивність такого монтажу в два з половиною рази вище, ніж при пайці. Цей метод виключає шкідливі для здоров'я випари свинцю, припою, флюсу та розчинників при промиванні місця пайки.

Значна кількість паяльних робіт виконується вручну - паяльником, і для попередження професійних захворювань необхідно після закінчення роботи споліскувати руки однопроцентним розчином оцтової кислоти, мити їх гарячою водою з милом, прополіскувати рот, чистити зуби і приймати теплий душ.

Оскільки електричний струм присутній майже на кожній стадії створювання макета: при паянні, свердлінні та при дослідженні підсилювача - то важливим є розглянути заходи захисту від ураженням струмом.

Фактори, що визначають ступінь (наслідки) ураження людини електричним струмом поділяють на 3 групи:

· електричного характеру (сила струму, вид та частота струму, напруга, опір електричного ланцюга, заземлення, занулення);

· неелектричного характеру (тривалість проходження струму через організм, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, її увага, втома, голод, сп'яніння, емоційне збудження);

· навколишнє середовище. До несприятливих факторів навколишнього середовища відносять виробничі приміщення (з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні, без підвищеної небезпеки), відкриті чи зовнішні електроустановки, які використовуються на відкритому повітрі чи під навісом.

Фактори електричного характеру. Струм, який проходить крізь людину, є головним ушкоджуючим фактором при електротравмі. Різний за рівнем струм впливає по-різному на людину. Людина починає відчувати дію малого струму, який проходить крізь неї: 0,6-1,5 мА при змінному струмі, частота якого 50 Гц; 5-7 мА при постійному струмі. При збільшенні струму понад відчутний, у людини з'являються спазматичні скорочення м'язів та сильний біль у пальцях та кистях рук. Руки важко, але ще можна відірвати від електродів (в експерименті). Цей струм - до 6-10 мА частотою 50 Гц - отримав назву відпускаючого (для постійного струму 30-40 мА).

Значення порогового невідпускаючого струму, що викликає при проходженні крізь людину спазматичне скорочення м'язів руки, яка стискає провідник, становить 6-10 мА при частоті 50 Гц та 50-80 мА при постійному струмі. Струм 80-100 мА частотою 50 Гц при тривалій дії викликає зупинку дихання та фібриляцію серця. Ці струми отримали назву фібриляційних.

Струм 100 мА частотою 50 Гц вже протягом 2-3 секунд викликає фібриляцію серця та параліч дихання, тобто клінічну смерть.

Струм понад 5 А, як при постійній напрузі, так і при частоті 50 Гц фібриляцію серця не викликає. Внаслідок його дії виникає зупинка серця, минаючи стан фібриляції.

Опір шкіри людини є змінною величиною, яка нелінійно залежить від багатьох факторів: її складу, щільності та площі контактів, значення прикладеної напруги, сили протікаючого струму і часу його дії. Найбільший опір чинить чиста суха непошкоджена шкіра. Збільшення площі і частоти контактів зі струмопровідними частинами знижує опір шкіри. З підвищенням прикладеної напруги опір шкіри також зменшується внаслідок пробою її верхнього шару.

Зростання сили струму або часу його протікання викликає більше нагрівання верхнього шару шкіри та інтенсивніше потовиділення у місцях контакту, що теж зменшує електричний опір шкіри.

Найбільший електричний опір має верхній роговий шар шкіри, який не містить кровоносних судин.

Опір внутрішніх органів залежить, у цілому, від прикладеної напруги.

Оскільки опір тіла людини електричному струму є нелінійним та нестабільним і вести розрахунки з такими опорами складно, дійшли висновку, що опір тіла людини становить 1000 Ом.

Опір тіла людини залежить і від параметрів середовища приміщення: вологості, температури, наявності струмопровідного пилу та підлоги.

Основні причини нещасних випадків від дії електричного струму:

· випадковий дотик, наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

· поява напруги дотику на металевих конструктивних частинах електроустаткування (корпусах, кожухах тощо) у результаті пошкодження ізоляції або з інших причин;

· поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки;

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

· забезпечення недоступності струмопровідних частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

· усунення небезпеки ураження з появою напруги на корпусах, кожухах та інших частинах електроустаткування, що досягається захисним заземленням, зануленням, захисним відключенням;

· застосування малих напруг;

· захист від випадкового дотику до струмопровідних частин застосуванням кожухів, огорож, подвійної ізоляції;

· захист від небезпеки при переході з вищої на нижчу напругу;

· контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

· застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і запобіжних пристроїв;

· організація безпечної експлуатації електроустановок.

Якщо номінальна напруга електроустановки не перевищує тривало допустимої напруги дотику, знижується небезпека ураження електричним струмом. Найбільший ступінь безпеки досягається при малих напругах 6-12 В при живленні споживачів від акумуляторів, гальванічних елементів, випрямних установок, перетворювачів частоти, знижувальних трансформаторів на напругу 12, 24, 36, 42 В.

Профілактика пошкоджень ізоляції спрямована на забезпечення її надійної роботи. Насамперед необхідно виключити механічні пошкодження, зволоження, хімічний вплив, запилення, перегріви. Але навіть у нормальних умовах ізоляція поступово втрачає свої початкові властивості, «старіє». З часом розвиваються місцеві дефекти. Опір ізоляції починає різко зменшуватися, а струм витоку - непропорційно зростати. У місці дефекту з'являються часткові розряди струму, ізоляція вигорає. Відбувається так званий пробій ізоляції, внаслідок чого виникає коротке замикання, що, у свою чергу, може спричинити пожежу чи ураження людей струмом.

Щоб підтримувати діелектричні властивості ізоляції, необхідно систематично виконувати профілактичні випробування, огляди, видаляти непридатну ізоляцію і заміняти її.

При ураженні електричним струмом насамперед необхідно швидко вивільнити потерпілого від дії електричного струму, оцінити стан потерпілого, визначити вид і ступінь електротравми (у даному випадку - це враження електричного характеру II ступеню)і залежно від цього виконати необхідні заходи допомоги, а також викликати медичну допомогу або доставити потерпілого до медичного закладу.

Виходячи з цього, правила будови електроустановок, усі приміщення, в яких знаходиться устаткування і персонал, щодо техніки електробезпеки поділяються на приміщення з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні приміщення та приміщення без підвищеної небезпеки.

В нашому випадку розглядається приміщення без підвищеної небезпеки.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є такі:

1. Застосування малих напруг і електричний поділ мереж. Для забезпечення безпеки електроспоживачів варто застосовувати напругу до 42 В. Як правило, при використанні електроустаткування з такою напругою враховується те, що одяг, взуття мають певний опір, немає щільного (зварного, болтового) контакту з землею і т. п.; в аварійних ситуаціях струм через тіло людини не досягає невідпускаючого порогу.

2. Контроль ізоляції. Контроль ізоляції є необхідною мірою, що попереджує небезпеку ураження електричним струмом.

В установках до 1000 В опір ізоляції повинен бути не нижче 0,5 МОм.

3. Захисне заземлення - це навмисне з'єднання із заземленим пристроєм металевих частин електроустаткування, що нормально не знаходяться під напругою, але можуть виявитися такими у випадку ушкодження ізоляції.

Захисне заземлення полягає в тому, щоб знизити напругу доторкання при ушкодженні ізоляції до безпечної для людини величини.

4. Захисне відключення - це система захисту, що забезпечує безпеку шляхом автоматичного відключення (протягом не більш 0,2 сек.) електроустановки у випадках замикання струмоведучої частини на землю, зниження опору ізоляції, несправності заземлення і т.д.

При замиканні струмоведучої частини на корпус спрацьовує спеціальне реле захисту, яке відключає електричну установку від мережі або плавкий запобіжник, який ставиться на вході трансформатору в електромережу.

5. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин досягається шляхом використання огороджень і відповідних конструкцій електроустановок, наприклад, застосування подвійної ізоляції.

Під подвійною ізоляцією розуміють застосування, крім основної ізоляції струмопровідних частин, ще одного прошарку, що ізолює людину від металевих не струмопровідних частин, які можуть випадково виявитися під напругою. Часто це використовують при виготовленні електроінструмента, корпус якого покриває пластмаса: пластмасова ізоляція проводів обмотки електричного двигуна (трансформатор) - перша ізоляція, пластмаса, що покриває корпус електродвигуна - друга ізоляція.

6. Вирівнювання потенціалів для того, щоб зняти існування і необхідність вирівнювання потенціалів, познайомимося з таким поняттям, як «крокова напруга», уточнимо поняття «напруга дотику».

При з'єднанні струмопровідної частини із землею (пробій ізоляції, падіння проводу ЛЕП на землю) точка входу струму в землю буде мати найвищий потенціал, який має і струмопровідна частина. У міру віддалення від цієї точки у будь-яку сторону потенціал землі буде зменшуватися за експоненціальним законом. На відстані від точки замикання, що дорівнює 20 м, потенціал землі стає рівним нулю.

Людина, що потрапила в зону замикання і виходить із неї в будь-яку сторону кроками, потрапляє в ситуацію, коли одна нога знаходиться в одній точці землі, а інша - у другій. Потенціал першої точки більший, ніж потенціал другої. Отже, на відстані кроку людини буде існувати різниця потенціалів. Ця напруга називається «кроковою».

Різниця потенціалів між двома точками землі в зоні замикання на землю на відстані кроку (0,8 м) по радіусу до точки замикання називається кроковою напругою. Різниця потенціалів між точкою замикання на землю і точкою землі, у якій знаходиться людина при торканні точки замикання, називається напругою дотику.

Про існування крокової напруги і напруги дотику потрібно знати і пам'ятати для того, щоб правильно виходити із зони замикання на землю, якщо потрапив у неї (виходити «гусячим» кроком).

Заходи та засоби захисту людини від дії електричного струму:

· відключення місця роботи, тобто струмопровідних частин або устаткування, на яких будуть виконуватися ремонтні роботи або роботи з налагодження;

· встановлення попереджувальних, застерігаючих плакатів і огороджень місця роботи;

· перевірка відсутності напруги;

· накладення переносних захисних заземлень на відключені струмопровідні частини з усіх боків, звідки може надходити напруга.

Висновки

В ході виконання дипломної роботи була розглянута класифікація підсилювачів звуку, основні характеристиками та засоби їх корегування. Проаналізовані відомі схемні рішення реалізації підсилювачів потужності звуку.

У якості базового елемента схеми макета підсилювача обрана найбільш сучасна мікросхема LM3886. Виконані попередні розрахунки та проведено моделювання режимів роботи схем вузлів та схеми підсилювача звуку в цілому за допомогою програми схемотехнічного моделювання, налагоджені та оптимізовані моделі, обрані типи та номінальні параметри компонентів схеми.

Розроблена електрична принципова схема, та реалізовано макет підсилювача.

Виконано експериментальне дослідження параметрів та характеристик макета, яке показало, що нерівномірність підсилення у смузі частот 40…16000 Гц не перевищує 2 дБ, різниця каналів підсилення не перевищує 1,5 дБ, діапазон вхідних сигналів 0,1 - 10 В, максимальна амплітуда вихідного сигналу 20 В на навантаженні 4 Ом, низький коефіцієнт нелінійних викривлень.

Список джерел

підсилювач опір звуковідтворюючий апаратура

1. Меерсон, А.М. Измерительная техника [Текст] / А.М. Меерсон. Л.:Энергия, 1978. - 408 с.

2. Кузнецов, В.А. Измерения в электронике [Текст] / В.А. Кузнецов. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 510 с.

3. Кукуш, В.Д. Электрорадиоизмерения [Текст] / В.Д. Кукуш. - М.: Радио и связь, 1985. - 368 с.

4. Кушнир, Ф.В. Радиотехнические измерения [Текст] / Ф.В. Кушнир. - М.:Связь, 1980. - 176 с.

5. Кушнир, Ф.В. Электрорадиоизмерения [Текст] / Ф.В. Кушнир. - Л.: Энергоатомиздат, 1983. - 320 с.

6. Мирский, Г.Я. Электронные измерения [Текст] / Г.Я. Мирский. - М.: Радио и связь, 1986. - 440 с.

7. Телешевский, Б.Е. Измерения в электро - и радиотехнике [Текст] / Б.Е. Телешевский. - М.: Высшая шк., 1984 - 207 с.

8. Бедрій, Я.І. Безпека життєдіяльності [Текст] / Я.І. Бедрій, В.С. Джигирей, А. І. Кидисюк. - Львів: Афіша, 1999 - 406 с.

9. Даценко, І.І. Гігієна та екологія людини [Текст] / І.І. Даценко. - Львів: Афіша, 2000 - 376 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Класифікація та головні характеристики підсилювачів. Вимірювання вхідного і вихідного опорів підсилювача. Стандарти звуковідтворюючої апаратури. Заходи забезпечення сприятливих умов праці та захисту від впливу небезпечних факторів при виготовленні.

    дипломная работа [5,3 M], добавлен 20.02.2013

  • Основні відомості про підсилювачі: класифікація, головні характеристики, зворотній зв’язок; вимірювання опорів; стандарти звуковідтворюючої апаратури. Розробка макета високоякісного підсилювача потужності звукової частоти із струмовим буфером на тріоді.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 13.02.2013

  • Розрахунки двоканального підсилювача електричних сигналів, звукового каналу, диференційного підсилювача та фільтра, теоретичні основи роботи підсилювачів. Розробка структурної схеми, вибір елементної бази. Функціональні вузли та принципова схема.

    курсовая работа [169,8 K], добавлен 28.09.2011

  • Структурна схема підсилювача звукових частот, технічні характеристики та параметри аналогової мікросхеми серії КР119. Розробка електричної принципової схеми двокаскадного підсилювача, розрахунок вихідного каскаду, вибір елементів блоку живлення.

    реферат [1,0 M], добавлен 10.06.2011

  • Аналіз елементної бази та вимір елементів принципової схеми резонансного підсилювача. Порядок розрахунку підсилювача проміжної частоти. Методика визначення транзисторних підсилювачів одноконтурного настроєного та з фільтром зосередженої вибірковості.

    реферат [46,0 K], добавлен 14.10.2010

  • Опис принципу роботи операційного та інвертуючого підсилювача. Структурна схема інвертуючого підсилювача на операційних підсилювачах. Розрахунок та вибір елементів електричної принципової схеми інвертуючого підсилювача. Розрахунок блоку живлення.

    курсовая работа [466,6 K], добавлен 15.05.2012

  • Призначення, характеристики, основні вимоги до проектування та вибір режиму роботи резонансного підсилювача потужності. Вибір транзистора та схеми підсилювача, вольт-амперні характеристики транзистора. Схема резонансного підсилювача та його розрахунок.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Класифікація, характеристики та умови експлуатації підсилювачів. Галузь використання приладу і ціль. Аналіз структурної та електричної принципової схеми та принцип роботи. Тепловий розрахунок пристрою. Розробка топології та компонування друкованої плати.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.01.2015

  • Розробка схеми підсилювача змінного струму, який має п'ять каскадів підсилення. Визначення типів транзисторів. Вибір і розрахунок інтегрального стабілізатору напруги для живлення підсилювача низької частоти та однофазного випрямляча малої потужності.

    курсовая работа [478,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Структурна схема підсилювача на транзисторі і мікросхемі, розрахунок його якісних показників та електричних параметрів. Розрахунок вихідного, вхідного і проміжного каскадів, розподіл спотворень по каскадах. Вибір схеми і розрахунок кінцевого каскаду.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 18.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.